Постанова

від 23.12.2019 по справі 752/10913/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

03110, м. Київ, вул. Солом`янська, 2-а, e - mail : inbox @ kia.court.gov.ua

Єдиний унікальний номер справи № 752/10913/19

Головуючий у першій інстанції - Мазур Ю.Ю.

Апеляційне провадження № 22-ц/824/17492/2019

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2019 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Яворського М.А. (суддя-доповідач), Кашперської Т.Ц., Фінагеєва В.О.,

розглянувши цивільну справу в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 03 червня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства ЛАКІ-ТУР про розірвання договору про надання туристичних послуг та стягнення грошових коштів, -

ВСТАНОВИВ:

У травні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду із зазначеним позовом, відповідно до якого просила розірвати договір про надання туристичних послуг №404845/16-л від 18 лютого 2019 року, який укладено між нею та ПП ЛАКІ-ТУР та стягнути з ПП ЛАКІ-ТУР на її користь грошові кошти у розмірі 112 798 грн, які були сплачені нею на придбання туру, а також грошові кошти у розмірі 5000 грн як компенсації моральної шкоди.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 03 червня 2019 року вказану цивільну справу було передано на розгляд Деснянському районному суду міста Києва за підсудністю.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, яку мотивовано тим, що вона зі своїм чоловіком ОСОБА_2 мають місце проживання за наступною адресою: АДРЕСА_1 , проте зареєстрована ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 . Апелянтом зазначено, що вона в останній час за зареєстрованою адресою не проживає, а проживає переважно в Києві.

На думку апелянта суд першої інстанції, неповно з`ясувавши обставини справи та не надавши ОСОБА_1 можливості для усунення недоліків позовної заяви щодо її місця проживання, помилково прийняв рішення про передачу справи на розгляд Деснянському районному суду міста Києва.

В апеляційній скарзі зазначено, що оскільки позовну заяву подано про захист прав споживачів, то апелянт має право звертатись до суду за зареєстрованим місцем проживання або перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору. Враховуючи зазначене, ОСОБА_1 вважає, що має право на звернення із вказаним позовом саме до Голосіївського районного суду міста Києва.

Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_1 просила скасувати ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 03 червня 2019 року, а справу направити до Голосіївського районного суду міста Києва для продовження розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.

У відповідності до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідно з ч. 3 ст. 369 ЦПК України, з урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції може розглянути апеляційні скарги, зазначені в частинах першій та другій цієї статті, у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи вищевикладене, оскільки із матеріалів справи не вбачається обставин, які б унеможливлювали розгляд справи без повідомлення учасників справи, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Так, суд першої інстанції, постановляючи ухвалу про передачу даної цивільної справи до Деснянського районного суду міста Києва для розгляду мотивував своє рішення тим, що ОСОБА_1 , звертаючись до суду із позовом, вказала як адресу свого місця проживання АДРЕСА_1 , проте матеріали справи будь-яких доказів цьому не містять. Разом з тим, суд першої інстанції, в оскаржуваній ухвалі зазначає, що оскільки місцезнаходження відповідача відноситься до територіальної юрисдикції Деснянського районного суду міста Києва, то справу необхідно передати вказаному суду за підсудністю.

Апеляційний суд погоджується із вказаними висновками суду першої інстанції.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції відповідає вказаним вимогам закону виходячи з наступного.

Відповідно до положень ч.5 ст.28 ЦПК України позови про захист прав споживачів можуть пред`являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.

Згідно із ч.1 ст.29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 фактично проживає за адресою АДРЕСА_1 , не заслуговують на увагу з огляду на наступне.

Відповідно до положень ст.3 Закону України Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні :

місце перебування -адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік;

місце проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини;

реєстрація - внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Відповідно до ст. 6 вказаного вище Закону, громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов`язані протягом тридцяти календарних днів після зняття з реєстрації місця проживання та прибуття до нового місця проживання зареєструвати своє місце проживання.

Реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. У разі якщо особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію місця проживання за однією з цих адрес за власним вибором. За адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.

Особи, які не проживають за адресою, що зареєстрована як місце їх проживання, більше одного місяця і які мають невиконані майнові зобов`язання, накладені в адміністративному порядку чи за судовим рішенням, або призиваються на строкову військову службу і не мають відстрочки, або беруть участь у судовому процесі в будь-якій якості, зобов`язані письмово повідомити орган реєстрації про своє місце перебування.

Відповідно до пунктів 3, 7 Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року № 207, реєстрація/зняття з реєстрації місця проживання/перебування здійснюється виконавчим органом сільської, селищної або міської ради, сільським головою (у разі коли відповідно до закону виконавчий орган сільської ради не утворено) (далі - орган реєстрації) на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, на яку поширюються повноваження відповідної сільської, селищної або міської ради.

Реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою . У разі коли особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію місця проживання за однією з цих адрес за власним вибором . За адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що реєстрації підлягає як місце проживання, так і місце перебування особи.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 зареєстрована за адресою АДРЕСА_2 , що підтверджується наданою копією паспорта (а.с.21).

Даних про те, що ОСОБА_1 письмово повідомляла орган реєстрації про своє місце перебування за адресою: АДРЕСА_1 , матеріали справи не містять.

За таких обставин відсутні підстави вважати, що позивач ОСОБА_1 зареєстрована у встановленому законом порядку на території Голосіївського районного суду міста Києва.

Відповідно до ч.2 ст.27 ЦПК України позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Частиною 5 статті 28 ЦПК України передбачено, що позови про захист прав споживачів можуть пред`являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.

Оскаржуючи вказану ухвалу, апелянт не зазначав в своїх доводах вимог, щодо його бажання подати вказану заяву у відповідності до норм ч.5 ст.28 ЦПК України, а саме за зареєстрованим місцем його проживання за адресою АДРЕСА_2 , тому передача справи за правилами ч.2 ст. 27 ЦПК України до Деснянського районного суду м. Києва не призведе до порушення прав позивачки, оскільки вона фактично проживає в м. Києві.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд вважає, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції є законною і обґрунтованою, судом додержано вимоги матеріального та процесуального права, а тому цю ухвалу відповідно до ст.375 ЦПК України необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 7, 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 03 червня 2019 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, окрім випадків, передбачених ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Судді :

М.А.Яворський Т.Ц.Кашперська В.О.Фінагеєв