Постанова

від 17.12.2019 по справі 394/270/19

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 грудня 2019 року м. Кропивницький

справа № 394/270/19

провадження № 22-ц/4809/1484/19

Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого судді - Письменного О.А.,

суддів - Дуковського О.Л., Чельник О.І.,

при секретарі - Федоренко Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Фермерського господарства Кожушка Юрія Івановича на ухвалу Новоархангельського районного суду Кіровоградської області у складі судді Партоліної І.П. від 26 червня 2019 року у справі за позовом Фермерського господарства Кожушка Юрія Івановича до ОСОБА_1 , Селянського фермерського господарства Васильєва Віталія Валерійовича , третя особа - державний реєстратор Новоархангельської районної державної адміністрації Мельник Сергій Володимирович про визнання недійсним договору оренди землі ,-

встановив:

20 березня 2019 року Фермерське господарство Кожушка Юрія Івановича звернулося в суд із зазначеним позовом, в якому просило визнати недійсним договір оренди земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 3,3208 гектарів, кадастровий номер 3523682900:02:000:9010, розташованої на території Надлцької сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області, укладений 20.02.2019 року між ОСОБА_1 та Селянським фермерським господарством Васильєва ОСОБА_2 , а також визнати незаконною та скасувати державну реєстрацію оспорюваного договору.

Позов обґрунтовано тим, що 01 жовтня 2007 року між Фермерським господарством ОСОБА_3 та ОСОБА_1 укладено договір оренди зазначеної земельної ділянки, яка належить останній на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії КР № 043403 від 15.12.2004 року, строком на 20 років. Даний договір було зареєстровано у Новоархангельському відділі Кіровоградської регіональної філії Центру ДЗК 14 березня 2008 року. Проте, 20 лютого 2019 року державним реєстратором Новоархангельської районної державної адміністрації Мельником Сергієм Володимировичем було зареєстровано договір оренди цієї ж земельної ділянки від 20.02.2019 року, укладений між ОСОБА_1 та Селянським фермерським господарством ОСОБА_4 . Вважає, що вказаний договір укладений з грубим порушенням норм земельного законодавства та порушує його права як орендаря.

У травні 2019 року ОСОБА_1 подала до суду заяву про закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч.1 ст.255 ЦК України, у зв`язку з відсутністю предмета спору. Зокрема зазначила, що відповідно до Додаткової угоди від 25.03.2019 року до Договору оренди земельної ділянки № 30432855 від 20.02.2019 року сторони домовилися про дострокове розірвання договору оренди за взаємною згодою сторін. 27.03.2019 року Державним реєстратором Новоархангельської районної державної адміністрації Мельником С.В. проведено державну реєстрацію припинення права оренди земельної ділянки СФГ ОСОБА_4 . Вважає, що визнання договору оренди землі недійсним є неможливим, оскільки предмет спору припинив своє існування.

20.05.2019 року Фермерське господарство Кожушка Юрія Івановича подало до суду заяву про зменшення позовних вимог, посилаючись на те, що після подання до суду позовної заяви, йому стало відмово про скасування державним реєстратором реєстрації оспорюваного договору, у зв`язку з чим необхідність у задоволенні вимоги про визнання недійсною та скасування державної реєстрації вказаного договору відпала. При цьому, незважаючи на те, що оспорюваний договір було достроково розірвано між відповідачами, позивач просив визнати його недійсним з моменту вчинення.

Ухвалою Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 26 червня 2019 року провадження у справі закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

В апеляційній скарзі скаржник просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Зокрема вказує, що суд, закриваючи провадження у справі помилково не звернув уваги на той факт, що поняття розірвання договору та визнання договору недійсним не є тотожніми. Правові наслідки розірвання договору оренди землі є відмінними від правових наслідків недійсності, таким чином, факт розірвання договору оренди землі сторонами не виключає визнання його недійсним.

Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши та обговоривши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно до ст. 263 ЦПК України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для закриття провадження у справі стало встановлення судом першої інстанції тієї обставини, що після звернення до суду, сторони фактично врегулювали спір, припинивши дію спірного договору шляхом його розірвання.

Правовою підставою до постановлення оскаржуваної ухвали стало застосування положень п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України передбачено, що суд ухвалою закриває провадження, якщо і, зокрема, коли відсутній предмет спору.

Закриваючи провадження, районний суд визначив, що у даній справі відсутній предмет спору, оскільки зазначений спірний договір було достроково розірвано відповідно до Угоди від 25 березня 2019 року про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки № 30432855 від 20.02.2019 року.

З таким висновком суду першої інстанції погодитись не можна. Вбачається, що у справах про визнання правочинів (договорів) недійсними предметом спору є саме дійсність (чи недійсність) договору - тобто відповідність його умов вимогам чинного на момент укладення цього договору законодавства. Наслідком такої невідповідності є прийняття судом рішення при визнання договору недійсним, тобто про його анулювання як юридичного факту, який мав наслідком виникнення зобов`язання.

У випадку припинення договору з підстав не пов`язаних з його недійсністю (наприклад належним виконанням чи розірванням за згодою сторін) припиняються зобов`язання за даним договором.

Так, частиною другою статті 653 ЦК України встановлено, що у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються. Але це не має наслідком припинення чи будь-яке інше розв`язання спору в частині відповідності умов договору як юридичного факту вимогам законодавства на момент його укладення, за вирішенням якого звертається позивач у даній справі.

Окрім того, такий висновок суду першої інстанції не враховує прямий припис частини першої статті 216 ЦК, відповідно до якого недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. Тобто угода сторін недійсного договору про його розірвання в силу наведених положень сама є недійсною, а відтак вона не може породжувати правових наслідків, зокрема обумовлювати собою припинення договірних відносин контрагентів.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2018 року у справі № 905/1227/17 викладено наступний висновок.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

За таких обставин, оскільки предметом спору у справі є недійсність договору і такий договір визнається недійсним з моменту вчинення, укладення сторонами додаткової угоди про припинення такого договору та повернення майна не може розцінюватися як підстава для припинення провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору. Розірвання сторонами договору, виконаного повністю або частково, не позбавляє сторони права на звернення до суду з позовом про визнання такого договору недійсним. Так само не перешкоджає поданню відповідного позову закінчення строку (терміну) дії оспорюваного правочину до моменту подання позову.

Суд першої інстанції закриваючи провадження у справі, не врахував, що навіть у випадку дострокового розірвання договору за згодою його сторін, будь-яка із сторін або інша заінтересована особа не позбавлена права доводити недійсність договору та повернення їх у попередній юридичний стан без урахування наслідків, які утворились з моменту початку дії договору до набрання законної сили рішення суду про визнання його недійсним.

З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає, що районним судом було помилково застосовано положення п.2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України до даних правовідносин, оскільки підстав для закриття провадження в даному випадку у суду не було.

Згідно 379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

З огляду на вищевикладені обставини, суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги є обґрунтованими, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, як така, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, а матеріали справи підлягають поверненню до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 379, 381 - 384 ЦПК України, суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу Фермерського господарства Кожушка Юрія Івановича задовольнити.

Ухвалу Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 26 червня 2019 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови складено 20.12.2019 року.

Головуючий:

Судді: