Постанова

від 18.12.2019 по справі 289/2214/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

18 грудня 2019 року

м. Київ

справа № 289/2214/17

провадження № 61-4370св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є. (суддя-доповідач),

суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю Вишевичі ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Вишевичі на рішення Радомишльського районного суду Житомирської області у складі судді Невмержицього І. М. від 26 лютого 2018 року та постанову Житомирського апеляційного суду у складі колегії суддів: Талько О. Б., Коломієць О. С., Шевчук А. М. від 20 листопада 2018 року,

ВСТАНОВИВ:

1.Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Вишевичі (далі - ТОВ Вишевичі ) про дострокове розірвання договору оренди землі.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що він є власником земельної ділянки площею 2,0503 га з кадастровим номером 1825081800:01:000:0038, яка розташована на території Вишевицької сільської ради Радомишльського району Житомирської області. 19 лютого 2015 року між ним і ТОВ Вишевичі укладено договір оренди зазначеної земельної ділянки строком на 10 років. Договір оренди зареєстрований у встановленому законом порядку. Умовами вказаного договору передбачено, що орендна плата вноситься орендарем у розмірі 1 300 грн до 31 грудня поточного року. Позивач виконав договірні зобов`язання та передав відповідачу зазначену земельну ділянку, проте останній, порушивши умови договору, своїх зобов`язань з виплати орендної плати не виконав, унаслідок чого має заборгованість перед позивачем за договором оренди за 2015-2017 роки. Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просив розірвати договір оренди земельної ділянки площею 2,0503 га з кадастровим номером 1825081800:01:000:0038 від 19 лютого 2015 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ Вишевичі .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Радомишльського районного суду Житомирської області від 26 лютого 2018 року, з урахуванням ухвали цього ж суду від 02 квітня 2018 року, позов задоволено. Розірвано договір оренди земельної ділянки площею 2,0503 га з кадастровим номером 1825081800:01:000:0038 від 19 лютого2015 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ Вишевичі. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не виконав покладених на нього договором зобов`язань зі своєчасної сплати позивачу орендної плати, чим порушив умови договору оренди землі, що є підставою для його розірвання.

Короткий зміст судового рішення апеляційної інстанції

Постановою Житомирського апеляційного суду від 20 листопада 2018 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено. Розірвано договір оренди земельної ділянки площею 2,0503 га з кадастровим номером 1825081800:01:000:0038 від 19 лютого 2015 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ Вишевичі . Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованих висновків про наявність підстав для розірвання договору оренди землі. Разом із тим, оскільки під час розгляду справи районний суд допустив порушення норм процесуального права, належним чином не повідомивши ТОВ Вишевичі про час і місце судового засідання, зазначене є обов`язковою підставою для скасування судового рішення з постановленням нового.

Узагальнені доводи касаційної скарги

ТОВ Вишевичі подало до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Радомишльського районного суду Житомирської області від 26 лютого 2018 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 20 листопада 2018 року, в якій просило передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, а зазначені судові рішення скасувати та закрити провадження у справі, обґрунтовуючи свої вимоги порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

На обґрунтування касаційної скарги ТОВ Вишевичі зазначило, що оскаржувані рішення прийнято з порушенням правил юрисдикції загальних судів, оскільки на момент подачі позову та відкриття провадження у справі щодо відповідача у справі було порушено провадження про банкрутство господарським судом Житомирської області, відповідно ця справа не могла бути розглянута в порядку цивільного судочинства, оскільки такий спір повинен розглядатися господарським судом у межах справи про банкрутство.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі верховного Суду від 06 березня 2019 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 289/2214/17 з Радомишльського районного суду Житомирської області.

Указана справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 30 вересня 2019 року вказану справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року справу передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини шостої статті 403 ЦПК України у редакції, чинній на час постановлення зазначеної ухвали, якою було встановлено, що справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення предметної чи суб`єктивної юрисдикції.

Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2019 року зазначену справу повернуто до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду на підставі частини шостої статті 404 ЦПК України у редакції Закону України від 02 жовтня 2019 року № 143-ІХ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підстав передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду та щодо строків повернення справи .

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Суд установив, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належить земельна ділянка, площею 2,0503 га (кадастровий номер 1825081800:01:000:0038), яка призначена для ведення селянського господарства та розташована на території Вишевицької сільської ради Радомишльського району Житомирської області.

19 лютого 2015 року між сторонами укладений договір оренди земельної ділянки, за умовами якого ОСОБА_1 передав в оренду ТОВ Вишевичі вказану земельну ділянку, строком на 10 років.

Пунктами 9, 11, 12 даного договору передбачено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та розмірі 1 300 грн. Орендна плата вноситься до 31 грудня поточного року.

Згідно з пунктами 29, 39 договору орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Дія договору припиняється, зокрема, шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором.

Указаний договір зареєстрований у реєстраційній службі Малинського районного управління юстиції у Житомирській області 22 травня 2015 року.

2.Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до частини другої статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Згідно зі статтею 15 Закону України від 06 жовтня 1998 року № 161-XIV Про оренду землі (далі - Закон № 161-XIV) орендна плата є істотною умовою договору оренди землі.

Частиною першою статті 32 Закону № 161-XIV передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження обєкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Згідно з пунктом д) частини першої статті 141 ЗК України підставою припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Оскільки відповідачем не сплачувалась орендна плата протягом 2015-2017 років, апеляційний суд дійшов обгрунтованого висновку щодо наявності правових підстав для задоволення позову та розірвання договору оренди внаслідок невиконання відповідачем істотних умов договору щодо сплати орендної плати.

ОСОБА_1 звернувся до суду з вимогою про розірвання договору оренди земельної ділянки. Спір за такою вимогою не входить до числа тих, що відповідно до частини четвертої статті 10 Законк № 2343 - ХІІ та пункт 7 частини першої статті 12 ГПК України (у редакції, чинній на час звернення з позовом до суду) належить до юрисдикції господарського суду в межах справи про банкрутство. Той факт, що право оренди є майновим і охоплюється поняттям власність за змістом статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не змінює бухгалтерський облік такого права як нематеріального активу та не впливає на кваліфікацію спору про розірвання договору оренди як немайнового.

З матеріалів справи не вбачається, а судами не встановлено, що на спірній земельній ділянці знаходиться будь-яке майно ТОВ Вишевичі , яке можна було б вважати активом боржника, що у подальшому може бути направлений на погашення грошових вимог кредиторів боржника.

Таким чином, позовні вимоги до відповідача є немайновими, а спір не стосується питання щодо формування активу боржника, а тому не пов`язаний зі здійсненням провадження у справі про банкрутство ТОВ Вишевичі , а отже, підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Правова позиція щодо юрисдикції аналогічних спорів за позовами фізичних осіб до ТОВ Вишевичі про дострокове розірвання договорів оренди землі з огляду на порушення справи про банкрутство цього товариства неодноразово висловлювалась Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 15 травня 2019 року у справі № 289/2217/17 (провадження № 14-178цс19), від 12, 19 і 26 червня 2019 року у справах № 289/233/18 (провадження № 14-171цс19), № 289/2210/17 (провадження № 14-129цс19), № 289/718/18 (провадження № 14-126цс19), № 289/2227/17 (провадження № 14-299цс19), від 03 липня 2019 року у справі № 289/2204/17 (провадження № 14-246цс19), від 28 серпня 2019 року у справі № 289/2212/17 (провадження № 14337цс19).

Отже, необгрунтованими є доводи касаційної скарги щодо юрисдикційної належності спору господарським судам. Судами правильно зроблено висновок, що справу слід розглядати за правилами цивільного судочинства.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення апеляційного суду без змін.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту в пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки у задоволенні касаційної скарги відмовлено, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 400, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Вишевичі залишити без задоволення.

Постанову Житомирського апеляційного суду від 20 листопада 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийМ. Є. Червинська Судді:С. Ю. Бурлаков А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко В. М. Коротун