Рішення

від 10.12.2019 по справі 441/1531/19

ГОРОДОЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

441/1531/19 2/441/762/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.12.2019 Городоцький районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді - Яворської Н.І.

за участю секретаря - Цап І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Городок Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Речичанської сільської ради Городоцького району Львівської області, треті особи: Головне управління Держгеокадастру у Львівській області, Городоцька районна державна адміністрація про визнання недійсним Державних актів, визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В:

позивач 22.08.2019 звернувся в суд з позовом, який 27.09.2019 уточнив, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати - ОСОБА_2 , що стверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 помер його батько ОСОБА_3 , що стверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_2 . Його батькові та матері належали земельні ділянки площею 1,3310 га та 1,7482 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що стверджується Державними актами на право приватної власності на землю серії І-ЛВ № 016946 та НОМЕР_3 ЛВ № 016947. Вказує, що оскільки державні акти на право приватної власності на землю видані після смерті батьків, такі слід визнати недійсними та скасувати їх реєстрацію, визнати за ним право власності, як на спадкове майно .

Зазначає, що рішенням Городоцького районного суду Львівської області від 01.11.2016 встановлено що ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 був його батьком, а ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 - матір`ю також встановлено факт належності ОСОБА_2 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_4 Державного акту на право приватної власності на землю серія 1-ЛВ № 016947 виданого Городоцькою районною державною адміністрацією 12.02.2002 року на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 1,7482 га, і зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 508 на ім`я ОСОБА_4 .

Просить визнати незаконним та скасувати Розпорядження голови Городоцької районної державної адміністрації Львівської області від 12.02.2002 за № 68 в частині передачі у власність ОСОБА_3 земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Речичанської сільської ради Городоцького району Львівської області та скасувати його реєстрацію, та визнати недійсним державний акт на право приватної власності на землю серії ЛВ № 016946 виданого 12.02.2002 Городоцькою районною державною адміністрацією Львівської області про передачу ОСОБА_3 у власність земельної ділянки загальною площею 1,3310 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Речичанської сільської ради Городоцького району Львівської області та скасувати його реєстрацію.

- визнати незаконним та скасувати Розпорядження голови Городоцької районної державної адміністрації Львівської області від 12.02.2002 за № 68 в частині передачі у власність ОСОБА_2 земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Речичанської сільської ради Городоцького району Львівської області та скасувати його реєстрацію, та визнати недійсним державний акт на право приватної власності на землю серії ЛВ № 016947 виданого 12.02.2002 Городоцькою районною державною адміністрацією Львівської області про передачу ОСОБА_2 у власність земельної ділянки загальною площею 1,7482 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Речичанської сільської ради Городоцького району Львівської області та скасувати його реєстрацію

- визнати за ним право власності на землі з огляду на те, що обоє батьки мали паї, оформили право власності, не з їх вини після смерті було видано державні акти та розпорядження.

Ухвалою судді від 28.08.2019 провадження у справі відкрито.

Позивач 10.12.2019 подав до суду заяву в якій просив про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав наведених у позовній заяві. Просив позов задовольнити повністю (а.с.67).

Відповідач - представник Речичанської сільської ради в судове засідання не з`явився, подавши листа про розгляд справи без участі представника відповідача, позов визнає (а.с.66).

Третя особа - Головне управління Держгеокадастру у Львівській області до суду також не з`явився, причини неявки суду не відомі.

Третя особа - Городоцька районна державна адміністрація в судове засідання не з`явилася, причини неявки суду не відомі, заперечень чи відзиву не подано.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Згідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, вважає, що позов слід задовольнити з наступних підстав.

Відповідно до ст. ст. 124 , 129 Конституції України і ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст.15 ЦК України , кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, має право безпосередньо звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст.16 ЦК України визнання права є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів, що підлягають захисту судом.

У п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 Про судову практику у справах про спадкування роз`яснено, що відносини спадкування регулюються за правилами ЦК 2003 року, якщо спадщина відкрилася не раніше 01.01.2004. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила ЦК 1963 року, у тому числі щодо прийняття спадщини.

Так, ст. 524 ЦК України передбачено, що спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.

Згідно ч.2 ст. 548 ЦК України 1963 року, прийняття спадщини визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини, яким з урахуванням вимог ст. 525 зазначеного Кодексу , визнається день смерті спадкодавця.

Відповідно до ст. 549 ЦК УРСР , визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він протягом 6 місяців з дня її відкриття фактично вступив в управління або володіння спадковим майном, або подав до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Відтак, з огляду на зазначену правову норму для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв, а саме вчинив певні передбачені законом дії, які свідчать про його волевиявлення на прийняття спадщини.

Частиною 5 ст.1268 ЦК України встановлено, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Так, згідно Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, прийняття і відмова від спадщини можуть мати місце щодо всього спадкового майна. Спадкоємець не вправі прийняти одну частину спадщини, а від іншої частини відмовитись. Спадкоємець, який прийняв частину спадщини, вважається таким, що прийняв усю спадщину.

Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про спадкування від 30.05.2008 р. № 7 визначено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що вбачається із копії свідоцтва про смерть від 23.01.1996, серія НОМЕР_4 , актовий запис № 4 та ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 згідно копії свідоцтва про смерть серія НОМЕР_2 від 20.08.1998, актовий запис № 14 (а.с. 20, 22).

Згідно свідоцтва про одруження від 20.03.1963 серія НОМЕР_5 ОСОБА_5 та ОСОБА_6 зареєстрували шлюб, в результаті чого остання змінила прізвище на ОСОБА_7 , як вбачається з копії свідоцтва про народження від 02.07.1997 серія НОМЕР_6 , батьками ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 є ОСОБА_5 та ОСОБА_2 (а.с. 21, 26).

Після смерті ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відкрилась спадщина за законом. Спадкове майно в тому числі складалося із земельної ділянки розміром 1,7482 га. переданої ОСОБА_4 у приватну власність на підставі розпорядження голови Городоцької райдержадміністрації від 12.02.2002 № 68 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Речичанської сільської ради Городоцького району Львівської області, що стверджується Державним актом про право приватної власності на землю серія І-ЛВ № 016947. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 508 та із земельної ділянки розміром 1,3310 га. переданої ОСОБА_3 у приватну власність на підставі розпорядження голови Городоцької райдержадміністрації від 12.02.2002 № 68 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Речичанської сільської ради Городоцького району Львівської області, що стверджується Державним актом про право приватної власності на землю серія І-ЛВ № 016946. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 507 (а.с. 7-8).

Датою видачі вищезазначених актів є 12.02.2002, тобто через шість та чотири роки після смерті спадкодавців. Таке унеможливлює отримання для позивача свідоцтва про право на спадщину і дає підстави визнати такі Державні акти недійсним та скасувати їх реєстрацію.

Із копії постанови приватного нотаріуса Городоцького районного нотаріального округу Львівської області Марців І. В. від 11.08.2016 (а.с.23) убачається, що позивач звернувся із заявою про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_3 , йому відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину з тих підстав, що у правовстановлюючому документі на спадкове майно - Державному акті на право приватної власності на землю записано ОСОБА_3 , що є відмінним від даних про батька зазначених у свідоцтві про народження спадкоємця, а саме ОСОБА_5 (а.с. 23)

Рішенням Городоцького районного суду Львівської області від 01.11.2016 задоволено заяву ОСОБА_1 та встановлено що ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 був його батьком, а ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 - матір`ю також встановлено факт належності ОСОБА_2 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_4 Державного акту на право приватної власності на землю серія 1-ЛВ № 016947 виданого Городоцькою районною державною адміністрацією 12.02.2002 року на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 1,7482 га, і зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 508 на ім`я ОСОБА_4 (а.с. 24-25).

Згідно інформаційної довідки зі спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 57545846 та № 57545797 від 13.09.2019 після смерті ОСОБА_3 та ОСОБА_2 спадкові справи заведені не були (а.с. 39-40).

Як вбачається з ухвали Речичанської сільської ради № 1 від 06.06.1995 Про затвердження списків осіб, які мають право на середню земельну частку та списку громадян Речичанської сільської ради народних депутатів, які мають право на отримання середньої земельної частки, мама позивача ОСОБА_2 значиться такою, що має право на середню земельну частку площею 0,67 га. (а.с. 55 - 57).

З довідки Відділу у Городоцькому районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 10.09.2019 № 31-13-0.21-318/103/19 вбачається що державні акти на право приватної власності на землю серія І-ЛВ № 016946 № 507 від 12.02.2002 площею 1,3310 га та І-ЛВ № 016947 № 508 від 12.02.2002 площею 1,7482 на території Речичанської сільської ради на ім`я ОСОБА_3 та ОСОБА_4 видано на підставі голови Городоцької районної державної адміністрації від 12.02.2002 № 68, взамін сертифікатів (обласного зразка) на право приватної власності на землю (середню земельну частку): у розмірі 1,70 в умовних кадастрових гектарах, серія ЛВ № 147610; у розмірі 2,37 в умовних кадастрових гектарах, серія ЛВ № 147917, які зареєстровано за № 202 та № 511 від 28.02.1997 у відповідній Книзі реєстрації (а.с. 54).

За ст.ст. 4 , 5 ЦПК України , кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Окрім того, згідно положень ч. 3 ст. 12 ЦПК України , кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до вимог ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із Постановою Верховного суду України від 01.07.2015 року у справі № 6-319 цс-15, державний акт, виданий після смерті спадкодавця при зазначенні в ньому дати прийняття уповноваженим органом відповідного рішення про передачу у власність земельної ділянки за життя спадкодавця, свідчить про набуття спадкодавцем права власності на земельну ділянку.

З огляду на вище наведене, беручи до уваги підставність позовних вимог та обґрунтованість слід вважати їх належними допустимими та достатніми доказами у справі, визнання відповідачем факту порушення законодавства під час видачі вказаного акта на право приватної власності на землю, позовні вимоги позивача підлягають до задоволення в повному обсязі.

Вирішуючи питання судового збору, суд залишає такий за позивачем.

Керуючись ст.ст. 4 , 5 , 10-13 , 76 , 258-265 ЦПК України , ст.ст. 548 , 549 ЦК України в ред. 1963 року, ст.ст. 81 , 116 , 126 ЗК України , суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визнати недійсним та скасувати Державний акт на право приватної власності на землю серія І-ЛВ № 016946 від 12.02.2002, виданий на ім`я ОСОБА_3 на підставі розпорядження голови Городоцької райдержадміністрації № 68 від 12.02.2002 та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 507.

Визнати недійсним та скасувати Державний акт на право приватної власності на землю серія І-ЛВ № 016947 від 12.02.2002, виданий на ім`я ОСОБА_4 на підставі розпорядження голови Городоцької райдержадміністрації № 68 від 12.02.2002 та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 508.

Скасувати державну реєстрацію земельних ділянок площею 0.3237 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 4620987200:13:000:0399, площею 1.0073 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 4620987200:02:000:0043, площею 1.4841 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва кадастровий номер 4620987200:02:000:0044 та площею 0.2641 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва кадастровий номер 4620987200:13:000:0400.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , право власності на земельну частку (пай) площею 1.3310, розташовану на території Речичанської сільської ради Городоцького району Львівської області, що належав ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , право власності на земельну частку (пай) площею 1.7482 розташовану на території Речичанської сільської ради Городоцького району Львівської області, що належав ОСОБА_8 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Повне рішення складено 21 грудня 2019 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.І. Яворська