Постанова

від 28.11.2019 по справі 911/1502/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" листопада 2019 р. Справа№ 911/1502/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тарасенко К.В.

суддів: Іоннікової І.А.

Шаптали Є.Ю.

при секретарі судового засідання Горді В.В.

За участі представників: згідно з протоколом судового засідання від 28.11.2019

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Ресіліент Матюші

на рішення Господарського суду Київської області

від 25.09.2019 (повний текст складено 04.10.2019)

у справі № 911/1502/18 (суддя: Ейвазова А.Р.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Ресіліент Матюші

до Товариства з обмеженою відповідальністю СВК ім. Щорса

про стягнення 2 780 266,50 грн.

ВСТАНОВИВ:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

1.1. короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю Ресіліент Матюші звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю СВК ім. Щорса про стягнення 2 780 266,50 грн. в рахунок відшкодування заподіяних збитків.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на те, що наприкінці серпня - на початку вересня 2017 року Сільськогосподарський виробничий кооператив імені Щорса, правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю СВК ім. Щорса , незаконно провів збирання врожаю соняшнику на земельних ділянках Товариства з обмеженою відповідальністю Ресіліент Матюші , що входять до складу масиву земельних ділянок площею 128 га, чим заподіяв збитків у розмірі вартості зібраного врожаю, який позивачем розраховано на підставі статистичної інформації щодо середньої урожайності соняшнику та середньої ціни його реалізації у 2017 році у Білоцерківському районі Київської області.

1.2. короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду Київської області від 25.09.2019 відмовлено у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Ресіліент Матюші до Товариства з обмеженою відповідальністю СВК ім. Щорса про стягнення збитків у розмірі 2 780 266,50грн. Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Ресіліент Матюші на користь Товариства з обмеженою відповідальністю СВК ім. Щорса 22 880 грн. витрат, понесених на оплату судової експертизи.

Рішення мотивоване тим, що позивач належними та допустимими доказами не довів наявності у діях відповідача повного складу цивільного правопорушення наслідком якого може бути відшкодування збитків.

1.3. короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погоджуючись із винесеним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю Ресіліент Матюші звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить суд скасувати рішення Господарського суду Київської області від 25.09.2019 у справі №911/1502/18 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Вирішити питання щодо розподілу судових витрат.

2. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ:

2.1. визначення складу суду, заяви, клопотання

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.11.2019 для розгляду даної справи визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя -Тарасенко К.В., судді: Іоннікова І.А., Шаптала Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.11.2019 відкрито апеляційне провадження у справі №911/1502/18, розгляд апеляційної скарги призначено на 28.11.2019. Надано відповідачу строк на надання відзиву, а сторонам у справі строк для надання заяв, пояснень, клопотань.

21.11.2019 від представника відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу.

2.2. узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

У своїй апеляційній скарзі позивач зазначає, що наданий ним акт перевірки від 18.09.2017 є належним доказом збирання урожаю належного позивачу саме відповідачем, оскільки вказаний акт містить посилання на слова керівника СВК ім. Щорса ОСОБА_4., який підтверджує збирання урожаю саме відповідачем.

Позивач також вказує, що заперечуючи проти факту обробки землі належної позивачу, відповідачем не надано доказів на підтвердження таких заперечень.

Апелянт наголошує, що відповідно до наявних у матеріалах справи доказів тільки відповідач міг здійснити збирання спірного урожаю, що не було спростовано відповідачем та не враховано судом першої інстанції.

2.3. узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

Відповідач зазначає, що він збирав урожай лише з земельної ділянки, яка входить до меж землекористування відповідно до Державного акта на право постійного користування землею І-КВ № 001537, який є чинним, а право постійного користування землею не припинене.

Крім того, відповідач наголошує, що факт завдання збитків позивачу є недоведеним, а рішення суду першої інстанції прийнято у відповідності до норм чинного законодавства.

2.4. інші процесуальні дії у справі:

У судовому засіданні 28.11.2019 представник позивача надав пояснення, в яких підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні 28.11.2019 надав пояснення, в яких заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Мотивувальна частина.

3.ПОЗИЦІЯ СУДУ:

3.1. встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини

26.04.2017 між ОСОБА_1 (продавцем) та ТОВ Ресіліент Матюші (покупцем) укладено ряд договорів купівлі-продажу земельних ділянок, які посвідчено нотаріально, за умовами яких продавець за визначену вказаними договорами плату передає у власність покупця земельні ділянки без зміни їхніх меж та цільового призначення з наступними кадастровими номерами:

3220485100:01:013:0041, 3220485100:01:013:0042, 3220485100:01:013:0043, 3220485100:01:013:0031, 3220485100:01:013:0027, 3220485100:01:013:0032, 3220485100:01:013:0044, 3220485100:01:013:0045, 3220485100:01:013:0046, 3220485100:01:013:0047, 3220485100:01:013:0048, 3220485100:01:013:0049, 3220485100:01:013:0050, 3220485100:01:013:0051, 3220485100:01:013:0052, 3220485100:01:013:0053, 3220485100:01:013:0054, 3220485100:01:013:0055, 3220485100:01:013:0056, 3220485100:01:013:0057, 3220485100:01:013:0058, 3220485100:01:013:0059, 3220485100:01:013:0060, 3220485100:01:013:0061, 3220485100:01:013:0064, 3220485100:01:013:0062, 3220485100:01:013:0065, 3220485100:01:013:0033, 3220485100:01:013:0025, 3220485100:01:013:0029, 3220485100:01:013:0028, 3220485100:01:013:0036, 3220485100:01:013:0037, 3220485100:01:013:0038, 3220485100:01:013:0039, 3220485100:01:013:0024, 3220485100:01:013:0034, 3220485100:01:013:0030, 3220485100:01:013:0026, 3220485100:01:013:0035, 3220485100:01:013:0040, 3220485100:01:013:0066, 3220485100:01:013:0067, 3220485100:01:013:0068, 3220485100:01:013:0069, 3220485100:01:013:0070, 3220485100:01:013:0071, 3220485100:01:013:0072, 3220485100:01:013:0073, 3220485100:01:013:0074, 3220485100:01:013:0075, 3220485100:01:013:0076, 3220485100:01:013:0077, 3220485100:01:013:0078, 3220485100:01:013:0079, 3220485100:01:013:0080, 3220485100:01:013:0081, 3220485100:01:013,0082, 3220485100:01:013:0083, 3220485100:01:013:0084, 3220485100:01:013:0085, 3220485100:01:013:0086, 3220485100:01:013:0087 (т.1 а.с.36-37.39-40,42-43,45-46,48-49, 51-52,54-55,57-58,60-61,63-64,66-67,69-70,72-73,75-76, 78-79, 81-82, 84-85,87-88, 90-91, 93-94, 96-97, 99-100, 102-103, 105-106, 108-109, 112-113, 115-116, 118-119, 121-122, 124-125, 127-128, 130-131, 133-134, 136-137, 139-140, 142-143, 145-146, 148-149, 151-152, 154-155, 157-158, 160-161, 163-164, 166-167, 169-170, 172-173, 175-176, 178-179, 181-182, 184-185, 187-188, 190-191, 193-194, 196-197, 199-200, 202-203, 205-206, 208-209, 211-212, 214-215, 218-219, 221-222, 224-225).

Згідно копій витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №№85951174, 85947534, 85950318, 85951622, 85947894, 85950445, 859252812, 85945486, 85950495, 85948943, 85950513, 85950419, 85951228, 85949067, 85949544, 85949769, 85949872, 85951316, 85950091, 85954645, 85950144, 85948143, 85950184, 85950473, 85951739, 85952324, 85953968, 85953305, 85949187, 85948808, 85948021, 85949959, 85951203, 85953007, 85947698, 85947130, 85948316, 85945691, 859468885, 85946396, 85951893, 85950375, 85951417, 85949661, 85950340, 85950299, 85946012, 85951153, 85946184, 85947399, 85949317, 85953567, 85951271, 85950039, 85950219, 85944881, 85951491, 85950394, 85950259, 85946675, 85955073 про реєстрацію права власності та Інформаційних довідок №№119672916, 119671134 від 04.04.2018 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, право власності на відповідні ділянки зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю Ресіліент Матюші (т.1 а.с.38, 41, 44, 47, 50, 53, 56, 59, 62, 65, 68, 71, 74, 77, 80, 83, 86, 89, 92, 95, 98, 101,104,107,110-111,113,117, 120,123,126,129,132, 135, 138, 141,144, 147, 150, 153, 156, 159, 162, 165, 168, 171, 174, 177, 180, 183, 186, 189, 192, 195, 198, 201, 204, 207, 210, 213, 216-217, 220, 223, 226).

30.05.2017 між ОСОБА_2 (продавцем) та ТОВ Ресіліент Матюші (покупцем) укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, за умовами якого продавець передає за визначену договором плату у власність покупця земельну ділянку площею 2,0000 га, яка належить продавцю на підставі наказу про надання у власність земельної ділянки, виданого Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області 14.04.2017 № 10-6339/15-17-сг. Право власності продавця зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 19.04.2017 за № 20143759, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1218923532204; кадастровий номер земельної ділянки - 3220485100:01:013:0063, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства (т.1 а.с.34).

Згідно копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №88440258 від 30.05.2017, перехід права власності на відповідну земельну ділянку до відповідача зареєстровано 30.05.2017 (т.1 а.с.35).

Отже, за відповідачем зареєстровано право власності на відповідні земельні ділянки.

3.2. обставини встановлені судом апеляційної інстанції і визначення відповідно до них правовідносин

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення збитків в сумі 2780266,50грн., які спричинені порушенням відповідачем права позивача на врожай з відповідних земельних ділянок, який зібрав відповідач.

Доводячи наявність такого елементу складу цивільного правопорушення як протиправна поведінка заподіювача, позивач у підтвердження неправомірних дій відповідача надає акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки від 18.09.2017 №224-ДК/161/АП/09/01/-17 Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Київській області (т.1 а.с.227-229).

Як вказано у відповідному акті, проведено перевірку з питань дотримання вимог земельного законодавства на земельних ділянках, які розміщені на адміністративних межах Пилипчанської сільської ради Білоцерківського району Київської області.

При перевірці встановлено, що станом на 18.09.2017 земельні ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 128га розміщені в адміністративних межах Пилипчанської сільської ради Білоцерківського району Київської області для ведення особистого селянського господарства та належать позивачу на підставі договорів купівлі-продажу земельних ділянок загальною площею 128га у складі 64 земельних ділянок (по 2га кожна):

3220485100:01:013:0063, 3220485100:01:013:0041, 3220485100:01:013:0042, 3220485100:01:013:0043, 3220485100:01:013:0031, 3220485100:01:013:0027, 3220485100:01:013:0032, 3220485100:01:013:0044, 3220485100:01:013:0046, 3220485100:01:013:0047, 3220485100:01:013:0048, 3220485100:01:013:0049, 3220485100:01:013:0050, 3220485100:01:013:0051, 3220485100:01:013:0052, 3220485100:01:013:0053, 3220485100:01:013:0054, 3220485100:01:013:0055, 3220485100:01:013:0056, 3220485100:01:013:0057, 3220485100:01:013:0058, 3220485100:01:013:0059, 3220485100:01:013:0060, 3220485100:01:013:0061, 3220485100:01:013:0064, 3220485100:01:013:0062, 3220485100:01:013:0065, 3220485100:01:013:0033, 3220485100:01:013:0025, 3220485100:01:013:0029, 3220485100:01:013:0028, 3220485100:01:013:0036, 3220485100:01:013:0037, 3220485100:01:013:0038, 3220485100:01:013:0039, 3220485100:01:013:0024, 3220485100:01:013:0034, 3220485100:01:013:0030, 3220485100:01:013:0026, 3220485100:01:013:0035, 3220485100:01:013:0040, 3220485100:01:013:0066, 3220485100:01:013:0067, 3220485100:01:013:0068, 3220485100:01:013:0069, 3220485100:01:013:0070, 3220485100:01:013:0071, 3220485100:01:013:0072, 3220485100:01:013:0073, 3220485100:01:013:0074, 3220485100:01:013:0075, 3220485100:01:013:0076, 3220485100:01:013:0077, 3220485100:01:013:0078, 3220485100:01:013:0079, 3220485100:01:013:0080, 3220485100:01:013:0081, 3220485100:01:013,0082, 3220485100:01:013:0083, 3220485100:01:013:0084, 3220485100:01:013:0085, 3220485100:01:013:0086, 3220485100:01:013:0087, 3220485100:01:013:0045.

У даному акті зазначено, що: вказані земельні ділянки входять до складу земельної ділянки площею 411,2га, яка відповідно до розпорядження Білоцерківської РДА від 04.12.1995 № 46 надана у постійне користування КСП ім. Щорса; Державний акт від 07.06.2016 серія І-КВ №001537, зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №10п; інформація щодо припинення права користування землею відповідно до вказаного Державного акта у міськрайонного управління у Білоцерківському районі та м. Біла Церква Головного управління Держгеокадастру у Київській області відсутня; згідно відомостей Національної кадастрової системи вказана вище земельна ділянка не зареєстрована у Державному земельному кадастрі; зі слів директора СВК ім. Щорса, в особі ОСОБА_4., посіви та збирання урожаю сільськогосподарської культури (соняшник) на вищевказаних земельних ділянках проведено СВК ім. Щорса.

Дослідивши зазначений акт, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, що зазначений акт не містить висновків, що урожай було зібрано відповідачем, а містить лише посилання на слова директора, СВК ім. Щорса ОСОБА_4. який вказував, що посів та збирання врожаю проведено СВК ім. Щорса.

Поряд з тим, вказаним актом встановлено, що земельні ділянки належні позивачу входять до складу земельної ділянки загальною площею 411,2 га, яка відповідно до розпорядження Білоцерківської РДА № 46 від 04.12.1995 надана у постійне користування КСП ім. Щорса.

Державний акт серія І-КВ № 001537 від 07.06.1996 зареєстровано в книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 10п, а інформація про припинення постійного користування у відділі відсутня.

Поряд з цим, відповідач заперечує факти посіву та збирання врожаю із земельних ділянок позивача та вказує на те, що здійснює обробіток, посів, вирощування та збирання врожаю виключно із земельних ділянок, на які він має речові права.

На підтвердження наявності речових прав на земельну ділянку у межах населеного пункту, де розташовані земельні ділянки позивача, з яких, як стверджує позивач, проведено збирання врожаю, відповідач надав Державний акт від 07.06.1996 серії І-КВ №001537 (т.2 а.с.39-42), який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №10п.

Відповідний державний акт видано на підставі розпорядження Білоцерківської РДА від 04.12.1995 № 46 (т.2 а.с.117), відповідно до якого вирішено передати у постійне користування КСП ім.Щорса 411,2га, а саме: 283,2га - в межах Яблунівської сільської ради народних депутатів; 128,0га - в межах Пилипчанської сільської ради, що також підтверджується рішенням вказаних рад від 21.11.1995 (т.2 а.с.118,119)

Також, відповідач вказує, що ТОВ СВК ім. Щорса є правонаступником СВК ім. Щорса, що реорганізовано шляхом перетворення і якому за передавальним актом від 04.04.2018 передано мано, майнові та немайнові права та обов`язки (т.2 а.с.133).

3.3. доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції

З урахуванням того, що відповідач визнав той факт що здійснює посів та збирання врожаю на земельних ділянках, переданих за вищевказаним Державним актом, а у акті перевірки від 18.09.2017 вказано, що земельні ділянки позивача входять до складу земельної ділянки 411,2га, яка відповідно до розпорядження Білоцерківської районної державної адміністрації №46 від 04.12.1995 надана у постійне користування КСП ім. Щорса, судом першої інстанції було призначено судову земельно-технічну експертизу.

При цьому, на вирішення експертизи поставлено питання про те чи накладаються земельні ділянки позивача на земельну ділянку №21, передану за Державним актом на право постійного користування землею серії І-КВ №001537 від 07.06.1996, оскільки лише така земельна ділянка №21 площею 128га, яка входить до складу земельної ділянки площею 411,2га, знаходиться у межах Пилипчанської сільської ради, де розташовані земельні ділянки позивача. Інша частина земельної ділянки, на право користування якою видано відповідний Державний акт І-КВ№001537 розташована у межах Яблунівської сільської ради, про що свідчить план зовнішніх меж земельної ділянки та вищевказане розпорядження Білоцерківської районної державної адміністрації.

Як вказано у висновку експерта №1229/19-41/15831-15894/19-41 від 12.06.2019 (т.3 а.с.111-117), земельні ділянки, належні на праві власності позивачу, не накладаються на земельну ділянку №21, передану КСП імені Щорса у постійне користування. (т.3 а.с.118-119).

Окрім відповідного акту перевірки на підтвердження дій відповідача щодо збирання врожаю із земельних ділянок ТОВ Ресіліент Матюші позивач надав пояснення ОСОБА_4 та протокол допиту його як свідка (т.3 а.с.143-144,15-152, 153-155). Однак, з відповідних документів вбачається, що відповідна фізична особа вказала, що ТОВ СВК ім. Щорса на підставі вищевказаного Державного акта та договорів оренди використовує земельні ділянки, що не підтверджує факту використання саме земельних ділянок позивача.

Так, відповідна особа вказує, що дізналось про те, що позивач є власником такої земельної ділянки від працівників поліції. Отже, така особа не підтверджує використання позивачем земельних ділянок позивача, а лише вказує на правомірність користування земельними ділянками, наданими у відповідності з актом та договорами.

Щодо протоколів та пояснень ОСОБА_3 суд зазначає, що такі пояснення оцінює критично, оскільки вони надані заінтересованою особою - директором ТОВ Агрофірма Матюші (т.3 а.с.145-149). Також, слід зазначити, що такі пояснення мають бути оцінені у сукупності з зібраними у відповідному провадженні доказами, з огляду на ті питання, на які надавались пояснення та відносно фактів, за якими відповідні провадження здійснювались.

Надана позивачем довідка Пилипчанської сільської ради №46/02-15 від 07.02.2017, яку позивач надає у підтвердження заявлених вимог (т.4 а.с.187) підтверджує використання відповідачем земельної ділянки площею 128га на території сільської ради, однак, не підтверджує того факту, на який вказує позивач, що відповідач зібрав врожай саме із його земельних ділянок.

Крім того, колегія суддів зазначає, що позивачем надаються лише пояснення керівників підприємств, однак особи, які здійснювали збір урожаю не встановлені, власники техніки, якою збирався урожай, не встановлені, точний час та обставини вчинення дій по збиранню урожаю суду не повідомлені, а тому з урахуванням обставин справи та наявних в ній доказів, колегія суддів визнає недоведеним факт збирання саме відповідачем урожаю позивача, з земельних ділянок позивача.

Крім того, рішенням Господарського суду Київської області від 05.11.2018 у справі №911/2910/17, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 09.04.2019, позовні вимоги ТОВ Ресіліент Матюші до ТОВ СВК ім. Щорса про усунення перешкод в користуванні майном, а саме належних позивачу земельних ділянок, задоволено повність, зокрема, зобов`язано ТОВ СВК ім. Щорса усунути перешкоди для ТОВ Ресіліент Матюші у користуванні єдиним масивом земельних ділянок шляхом звільнення єдиного масиву земельних ділянок загальною площею 128 га у межах Пилипчанської сільської ради Білоцерківського району Київської області, що належать на праві власності позивачу.

Постановою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 31.07.2019 вказане рішення та постанову у справі №911/2910/17 скасовано, справу передано на новий розгляд.

За таких обставин, враховуючи не доведення позивачем наявності всіх елементів складу правопорушення, що є підставою для відповідальності у вигляді відшкодування збитків, заявлені вимоги правомірно відхилені судом першої інстанції.

3.4. чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси за захистом яких мало місце звернення до суду

Враховуючи обставини справи та наявні в ній докази, колегія суддів зазначає, що позивач не довів належними та допустимими доказами факту порушення відповідачем прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

4. ВИСНОВКИ СУДУ ТА ДЖЕРЕЛА ПРАВА:

4.1. висновки за результатами розгляду матеріалів справи

Враховуючи, що позивач не довів факт заподіяння йому збитків протиправними діями відповідача, суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні позову.

4.2. посилання на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції

Відповідно до ст.90 Земельного кодексу України власники земельних ділянок мають право, зокрема, власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію. Як визначено ч.2 цієї норми, порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню у порядку, встановленому законом.

У відповідності до ч. 3 ст. 386 Цивільного кодексу України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Згідно з нормами ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, як визначено ч.2 цієї норми є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відшкодування збитків, за змістом ст.1192 Цивільного кодексу України є одним із способів відшкодування шкоди, завданої майну потерпілого. Так, відповідно до зазначеної норми, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Загальні підстави відшкодування майнової шкоди визначені ст.1166 Цивільного кодексу України, так, відповідно до ч. 1 вказаної статті, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

5. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ:

5.1. мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу

Колегія суддів відхиляє доводи апелянта щодо доведеності факту збирання відповідачем урожаю з земельної ділянки належної позивачу, оскільки матеріали справи не містять доказів на підтвердження вказаного доводу, а посилання позивача на те, що ніхто інший цього зробити не міг є безпідставним припущенням, яке не може бути підставою для задоволення позову.

У свою чергу ненадання відповідачем доказів на спростування тверджень позивача не свідчить про визнання позову, а враховуючи презумпцію невинуватості, саме позивач мав би довести наявність вини відповідача у заподіянні збитків позивачу, однак вказані обставини позивачем не доведено.

6. ВИСНОВКИ ПІВНІЧНОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ:

Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що оскаржуване рішення суду прийнято у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, підстав його скасовувати або змінювати не вбачається.

Рішення Господарського суду Київської області від 25.09.2019 у справі № 911/1502/18 підлягає залишенню без змін.

Апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю Ресіліент Матюші на рішення Господарського суду Київської області від 25.09.2019 у справі № 911/1502/18 задоволенню не підлягає.

7. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ:

7.1.1. Судові витрати у вигляді судового збору за розгляд апеляційної скарги, згідно ч. 1 ст. 129 ГПК України покласти на скаржника.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Ресіліент Матюші на рішення Господарського суду Київської області від 25.09.2019 у справі № 911/1502/18 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 25.09.2019 у справі № 911/1502/18 залишити без змін.

3. Судовий збір за подачу апеляційної скарги залишити за Товариством з обмеженою відповідальністю Ресіліент Матюші .

4. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Сторони мають право оскаржити постанову в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 20 днів, відповідно до ст. ст. 286-291 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано: 23.12.2019.

Головуючий суддя К.В. Тарасенко

Судді І.А. Іоннікова

Є.Ю. Шаптала