Постанова

від 18.12.2019 по справі 902/560/19

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2019 року Справа №902/560/19

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Демидюк О.О., суддя Павлюк І.Ю. , суддя Савченко Г.І.

при секретарі судового засідання - Єфімчук А.І.

за участю представників сторін:

позивача - Країло С.В. (довіреність від 15.10.2019 р. в справі)

відповідача - не з`явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" в особі структурної одиниці "Шаргородські електричні мережі" на рішення господарського суду Вінницької області від 24.10.2019 р. у справі №902/560/19 (суддя Нешик О.С., повний текст рішення складено 07.11.2019 р.)

за позовом Шаргородської міської ради Вінницької області

до Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" в особі структурної одиниці Шаргородські електричні мережі"

про визнання дій протиправними

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Вінницької області від 24.10.2019 р. позов задоволено. Розтлумачено зміст правочину, укладеного 23.01.2019 р. між Шаргородською міською радою Вінницької області та Акціонерним товариством "Вінницяобленерго" в особі структурної одиниці "Шаргородські електричні мережі", наступним чином: "умови договору №ША-130300-А від 23.01.2019 не передбачають обов`язку Шаргородської міської ради Вінницької області здійснювати попередню оплату за надання послуг з розподілу електричної енергії". Визнано протиправними дії Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" в особі структурної одиниці "Шаргородські електричні мережі" щодо повідомлення 05.07.2019 р. Шаргородської міської ради Вінницької області про відключення від електропостачання. Стягнуто з відповідача на користь позивача понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1921,00 грн. Стягнуто з відповідача до Державного бюджету судовий збір в розмірі 1921,00 грн.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду першої інстанції, відповідач звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та постановити нове, яким в позові відмовити в повному обсязі. Стягнути з позивача на користь відповідача судові витрати, пов`язані з розглядом справи в суді апеляційної інстанції.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що позов Шаргородської міської ради до ПАТ "Вінницяобленерго" в особі структурної одиниці "Шаргородські електричні мережі" про визнання дій протиправними та тлумачення умов договору №ША - 130300 - А від 23 січня 2019 року мав бути залишений судом першої інстанції без розгляду, оскільки на час розгляду справи №902/560/19 господарським судом Вінницької області в Північно-західному апеляційному господарському суді знаходилась справа №902/275/19 щодо спору між тими ж сторонами з того самого предмету спору.

Вирішуючи спір по суті, господарський суд Вінницької області не спростував твердження Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" в особі структурної одиниці Шаргородські електричні мережі" про наявність правових підстав для залишення позову без розгляду на підставі п. 2 ч. 1 ст. 81 ГПК України, у зв`язку з тим, що у провадженні господарського суду є справа з господарського спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав (справа №902/275/19) чим було грубо порушено норми процесуального права.

24 жовтня Північно-Західний апеляційний господарський суд залишив в силі рішення господарського суду Вінницької області від 25 червня 2019 року по справі №902/275/19, тобто з вказаної дати рішення господарського суду Вінницької вступило в законну силу, відповідно до даного рішення в позові Шаргородської міської ради про визнання дій товариства по врученню попередження та відключенню від електромережі відмовлено в повному обсязі, а також визнано право Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" в особі структурної одиниці Шаргородські електричні мережі" на отримання оплати за надані послуги шляхом 100% передоплати.

Тобто, по справі №902/275/19 суд дійшов висновку, що відповідно до укладених договорів Шаргородська міська рада зобов`язана здійснювати 100 % передоплату наданих послуг Акціонерним товариством "Вінницяобленерго" в особі структурної одиниці Шаргородські електричні мережі".

З вище викладеного вбачається, що суди по справі №902/275/19 та №902/560/19 прийшли до абсолютно протилежних висновків по тих самих обставинах між одними і тими самими сторонами.

Дана неузгодженість позицій суду сталася внаслідок того, що судом по справі №902/560/19 не виконано умови п. 2 ч. 1 ст. 81 ГПК, а саме, не залишено без розгляду позовну заяву Шаргородської міської ради як того вимагає ГПК.

Враховуючи вищевикладене, апелянт вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення господарський суд Вінницької області грубо порушив норми процесуального права, не взяв до уваги цілий ряд письмових доказів, дав однобічну оцінку долученим до матеріалів справи доказам, що суперечить нормам матеріального права.

Також суд вийшов за межі позовних вимог, внаслідок чого було дано висновок суду у правовідносинах, що не оскаржувалися сторонами, і як наслідок перелічених помилок було винесено неправосудне рішення суду.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.12.2019 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" в особі структурної одиниці "Шаргородські електричні мережі" на рішення господарського суду Вінницької області від 24.10.19р. у справі №902/560/19. Розгляд апеляційної скарги призначено на 18.12.2019 р. об 11:30 год.

11.12.2019 р., на електронну адресу Північно-західного апеляційного господарського суду від Шаргородської міської ради Вінницької області надійшло клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції з дорученням її проведення Шаргородському районному суду Вінницької області.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.12.2019 р. клопотання Шаргородської міської ради Вінницької області про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №902/560/19 - задоволено, доручено Шаргородському районному суду Вінницької області забезпечити проведення судового засідання 18.12.2019 р. об 11:30 год. в режимі відеоконференції.

16.12.2019 року від Шаргородської міської ради Вінницької області надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому вважає рішення господарського суду Вінницької області від 24 жовтня 2019 року законним, обґрунтованим та таким, що прийняте на засадах верховенства права у відповідності до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, у зв`язку з чим просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги.

17.12.2019 року від Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" в особі структурної одиниці "Шаргородські електричні мережі" надійшло клопотання, в якому відповідач підтримує апеляційну скаргу в повному обсязі, просить оскаржуване рішення скасувати та стягнути з позивача судові витрати пов`язані з розглядом справи №902/560/19 в суді апеляційної інстанції, а також просить проводити розгляд справи за відсутності представника Акціонерного товариства "Вінницяобленерго".

В судове засідання 18.12.2019 року до Шаргородського районного суду Вінницької області з`явився представник позивача.

Апелянт не забезпечив явку в судове засідання уповноваженого представника.

Сторони про час та дату судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується долученими до матеріалів справи рекомендованими повідомленнями.

За приписами ч.ч.1-3 ст.202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу заперечив, просив оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, відзив на апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 02.03.2009 року між Публічним акціонерним товариством "Вінницяобленерго" в особі структурної одиниці "Шаргородські електричні мережі" (далі по тексту також - Постачальник електричної енергії, відповідач) та Шаргородською міською радою (далі по тексту також - Споживач, позивач) укладеного Договір №ША-130300 про постачання електричної енергії (далі - Договір №ША-130300), за умовами якого Постачальник електричної енергії продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з приєднаною потужністю 71,0 кВт, а Споживач оплачує Постачальнику електричної енергії вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами договору.

Розрахунковий період за даним договором - є календарний місяць, протягом якого визначається обсяг енергії, що продається Споживачу за цей час та протягом якого Споживач повинен здійснити розрахунки за електроенергію (розділ 1 Договору №ША-130300).

29.12.2018 позивач підписав заяву-приєднання. При цьому, у самій заяві зазначено про "...приєднання споживача з 01 січня 2019 р. до договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії на умовах договору про постачання електричної енергії №ША-130300 від 02.03.2009 за особовим рахунком №130300 ...".

В подальшому Шаргородською міською радою було проведено процедуру закупівлі UA-2019-01-09-000421-b послуги з розподілу електричної енергії, за результатами якої, 24.01.2019 сформовано відповідний звіт.

Так, за результатами проведення процедури закупівлі 23.01.2019 між Шаргородською міською радою (Замовник) та Публічним акціонерним товариством "Вінницяобленерго" в особі структурної одиниці "Шаргородські електричні мережі" (Учасник) укладено Договір про закупівлю послуг з розподілу електричної енергії за державні кошти №ША - 130300-А (далі - Договір № ША - 130300-А), згідно з п.1.2. якого Учасник зобов`язується у 2019 році надати Замовникові послуги з розподілу електричної енергії, а Замовник зобов`язується прийняти і оплатити їх в повному обсязі.

Згідно з пунктом 3.1. Договору №ША - 130300-А розрахунки за розподіл проводяться згідно із умовами розподілу електричної енергії, що зазначені у Додатку №1 до цього Договору.

До рахунка додається акт про прийняття-здачі наданих послуг та податкова накладна (п.3.2 Договору №ША - 130300-А).

Відповідно до пунктів 5.1.-5.1.4. Договору №ША - 130300-А замовник зобов`язаний: своєчасно та в повному обсязі оплачувати послуги; приймати послуги згідно з умовами розподілу електричної енергії, визначеними у Додатку №1 до цього Договору; зменшувати обсяг послуг залежно від реального фінансування видатків, або збільшення тарифу (у такому разі Сторони вносять відповідні зміни до цього Договору); інші обов`язки визначені в умовах розподілу електричної енергії, згідно Додатку №1 до цього Договору.

Пунктами 5.3-5.3.3. Договору №ША - 130300-А визначено, що учасник зобов`язаний: забезпечити надання послуг з розподілу електричної енергії у строки, встановлені Договором; забезпечити надання послуг з розподілу електричної енергії, якість якої відповідає умовам установленим розділом ІІ цього Договору.

Відповідно до п. 9.1 Договору №ША - 130300-А , цей Договір набирає чинності з дня його підписання сторонами і діє по 31.12.2019, але в будь-якому разі - до проведення повних розрахунків за фактично спожиту електроенергію. Сторони, користуючись правом, наданим їм ч.3 ст. 631 ЦК України, домовились, що умови цього Договору розповсюджують свою дію на відносини, які виникли між сторонами з 01.01.2019.

Під час виконання умов цього Договору, в тому числі питань, що цим Договором не обумовлені, сторони керуються Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює держане регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312 від 14.03.2019 (п.10.2 Договору №ША - 130300-А).

Невід`ємною частиною цього договору є: Додаток №1 - Договір про надання послуг з розподілу електричної енергії №ША - 130300 від 29.12.2018 та кошторис, затверджений повноважною державною установою, затверджену копію якого Замовник зобов`язаний надати Учаснику при підписанні цього Договору (п.11.1 Договору №ША - 130300-А).

Додатковими угодами №1 від 23.01.2019 та №2 від 12.04.2019 сторони внесли зміни до банківських реквізитів Договору №ША - 130300-А.

21.05.2019 між сторонами обопільно підписано Додаткову угоду №3 про зміну в преамбулі та в тексті укладеного договору №ША-130300А у всіх відмінка - ПАТ "Вінницябленерго" на АТ "Вінницяобленерго". У розділі Договору "Юридичні адреси сторін" ПАТ "Вінницяобленерго" замінено на АТ "Вінницяобленерго".

Враховуючи зміст вказаної Додаткової угоди відповідачем у даній справі слід вважати Акціонерне товариство "Вінницяобленерго".

Відповідно до умов договору №ША-130300 від 23.01.2019 сторонами обопільно підписувалися Акти про використану електроенергію, зокрема: за січень 2019, за лютий 2019, березень 2019.

Також в матеріалах справи наявні Акти приймання - здачі наданих послуг з перетікання реактивної електроенергії, які як слідують із їх змісту, засвідчують факт наданих послуг згідно умов договору №ША-130300 від 02.03.2019, а саме: №208 від 13.03.2019 (за березень 2019), №208 від 20.02.2019 (за лютий 2019).

Вказані послуги оплачувалися позивачем із зазначенням призначення платежу: "за над. послуги з комп.перетік.реакт.електроен....2019; зг.дог. №ША-130300 від 02.03.2019 д.у.№ 1 від 20.02.2009 та акт №.." згідно наступних платіжних доручень: №285 від 13.03.2019, №289 від 13.03.2019, №287 від 13.03.2019, №220 від 25.02.2019.

Актами прийняття-здачі наданих послуг з розподілу електричної енергії, згідно умов договору №ША-130300 від 02.03.2019, №ША -130300-А від 23.01.2019 сторонами засвідчено об`єм, а також вартість наданих та відповідно одержаних послуг, зокрема: №802 від 13.03.2019, №802 від 19.02.2019, №802 від 29.01.2019, №802 від 12.04.2019, №802 від 23.05.2019.

Позивач оплачував означені послуги, з посиланням на договір №ША-130300-А від 23.01.2019, д.у.№ 1 від 23.01.2019 та відповідний акт, згідно наступних платіжних доручень: №287 від 13.03.2019, №286 від 13.03.2019, №290 від 13.03.2019, №288 від 13.03.2019, №182 від 20.02.2019, №184 від 20.02.2019, №181 від 20.02.2019, №183 від 20.02.2019, №88 від 30.01.2019, №90 від 30.01.2019, №89 від 30.01.2019, №87 від 30.01.2019, №460 від 17.04.2019, №461 від 17.04.2019, №463 від 17.04.2019, №675 від 27.05.2019, №676 від 27.05.2019, №678 від 27.05.2019.

07.02.2019 СО "Шаргородські електричні мережі" надіслала на адресу Шаргородської міської ради повідомлення про припинення подачі електроенергії, з якого слідує, що станом на 07.02.2019 міська рада заборгувала за розподіл електричної енергії 34047,25 грн.

На вказане повідомлення Шаргородська міська рада відреагувала шляхом надіслання листа №02-11/98 від 13.02.2019 директору структурної одиниці "Шаргородські електричні мережі" в якому зазначила, що договір про постачання електричної енергії від 02.03.2009 за №ША-130300, укладений між Шаргородською міською радою Вінницької області та СО "Шаргородські електричні мережі" ВАТ "АК Вінницяобленерго", а також заява - приєднання до умов договору споживання про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії від 29.12.2018 з 23.01.2019 припинили свою дію.

За вказаних обставин з 23.01.2019 договірні відносини між Шаргородською міською радою Вінницької області та СО "Шаргородські електричні мережі" ПАТ "Вінницяобленерго" регулюються лише договором про закупівлю послуг з розподілу електричної енергії за державні кошти від 23.01.2019 за №ША - 130300-А, який виконується Шаргородською міською радою Вінницької області у повному обсязі у відповідності до його умов. Водночас будь-якої заборгованості станом на 07.02.2019 перед СО "Шаргородські електричні мережі" ПАТ "Вінницяобленерго" немає.

СО "Шаргородські електричні мережі" ПАТ "Вінницяобленерго", розглянувши вказаний лист, повідомила Шаргородську міську раду листом від 15.02.2019 за №СО/75/17, що Шаргородська міська рада 29.12.2018 підписала заяву-приєднання до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, тобто з 01.01.2019 основним документом, що регулює взаємовідносини між ПАТ "Вінницяобленерго" та Шаргородською міською радою в частині надання послуг з розподілу електричної енергії є договір про надання послуг з розподілу електричної енергії від 29.12.2018.

Договір про надання послуг з розподілу електричної енергії №ША-130300 від 29.12.2018 є укладеним і жодна з сторін не виявила бажання його розірвати. Додатком №4 Договору про надання послуг з розподілу електричної енергії №ША-130300 від 29.12.2018 року являється Порядок розрахунків. Відповідно до п. 2 Порядку розрахунків споживач здійснює повну оплату вартості обсягу електричної енергії, заявленого на відповідний розрахунковий період. ПАТ "Вінницяобленерго" в повному обсязі виконує взяті на себе договірні відносини, натомість зі сторони Шаргородської міської ради вбачається заперечення укладених у встановленому порядку договорів та відмова виконувати їх умови в односторонньому порядку. Додатково, в якості "PS" в листі зазначено: "З наведеними в даному листі договорами з додатками та нормативно-правовими документами можна ознайомитися на офіційному сайті ПАТ "Вінницяобленерго: http://www.voe.com.ua/".

05.03.2019 СО "Шаргородські електричні мережі" надіслала на адресу Шаргородської міської ради повідомлення про припинення подачі електроенергії, оскільки станом на 05.03.2019 міська рада заборгувала за розподіл електричної енергії 20 468,78 грн.

Виконавчий комітет Шаргородської міської ради Вінницької області, розглянувши лист ПАТ «Вінницяобленерго» від 15 лютого 2019 року за вих. № СО/75/17, листом від 06.03.2019 за №02-11/141 повідомив, що договір про постачання електричної енергії від 02.03.2009 за №ША - 130300, укладений між Шаргородською міською радою Вінницької області та СО "Шаргородські електричні мережі" ВАТ "АК Вінницяобленерго", а також заява - приєднання до умов договору споживання про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії від 29.12.2018 з 23.01.2019 припинили свою дію, оскільки цього дня між Шаргородською міською радою Вінницької області та СО "Шаргородські електричні мережі" ПАТ "Вінницяобленерго" укладено договір за №ША - 130300-А про закупівлю послуг з розподілу електричної енергії за державні кошти, умови якого міською радою не порушуються, а заборгованості чи переплати за договором 2009 року не існує.

06.03.2019 виконавчим комітетом Шаргородської міської ради направлено комерційному директору АТ "Вінницяобленерго" Агеєвій І.М. лист №02-11/140, в якому зазначено, що міська рада є сумлінним платником за послуги, що надаються ПАТ «Вінницяобленерго» , і хоче в подальшому залишатися в такому статусі, проте виконувати 100% передоплату не в змозі по причині того, що кошти, які використовуються на оплату енергоносіїв, отримуються у вигляді субвенції з районного бюджету, які надходять на рахунок міськради з 10 по 15 число поточного місяця. Крім того, відповідно до п.3.2 Договору про закупівлю послуг з розподілу електричної енергії за державні кошти №ША-130300А від 23.01.2019 до рахунку на оплату послуг додавався акт приймання-здачі наданих послуг та податкова накладна.

Оскільки Шаргородські ЕМ не можуть надавати акт приймання-здачі наданих послуг до початку розрахункового періоду, управління ДКС в Шаргородському районі відмовило в проведені даних платежів.

На підставі наведеного міська рада просила погодити підписання додатку №4 до договору про розподіл електроенергії в редакції, що додавалася до даного листа, з умовою оплати послуг по факту їх надання як передбачено Законом України "Про публічні закупівлі".

АТ "Вінницяобленерго" листом №06-40/2522 від 21.03.2019 зазначило, що так як Шаргородська міська рада є бюджетною установою та не утримується за рахунок коштів (внесків) населення, Товариство наполягає на здійсненні оплати за послуги з розподілу електричної енергії у формі попередньої оплати.

В подальшому, на адресу Шаргородської міської ради надійшло повідомлення Шаргородських електричних мереж від 01.04.2019 про припинення подачі електроенергії з 01.04.2019, у зв`язку із наявністю заборгованості у розмірі 19 948,01 грн.

Одержання Шаргородською міською радою вказаного повідомлення зумовило звернення останньої з листом №02-12/213 від 15.04.2019 до СО "Шаргородські електричні мережі" ВАТ "АК Вінницяобленерго", Вінницького обласного територіального антимонопольного комітету України та Національної комісії, що здійснює держане регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг у Вінницькі області.

Так, у вказаному листі адресант узагальнює раніше наявну між сторонами переписку та вказує, що із її змісту слідує, що визначена у Повідомленні від 01.04.2019 сума не є заборгованістю, а являється нарахованою передоплатою за розподіл електричної енергії на квітень місяць, здійснення якої Договором за №ША-130300-А не передбачено.

Водночас міська рада зазначила, що за даними бухгалтерського обліку міської ради станом на 08.04.2019 рахується переплата за розподіл електроенергії на суму 96 363,56 грн.

Окрім того, з даним листом останнім направлено два примірника акту про використану електроенергію станом на 08.04.2019 та примірник світлин засобів обліку спожитої електроенергії за 08.04.2019, які обліковують спожиту електроенергію установами, що фінансуються з міського бюджету.

В свою чергу, на вказаний лист СО "Шаргородські ЕМ" надіслала лист №СО/75/82 від 16.04.2019, в якому повторно зазначила про дію між сторонами Договору про надання послуг з розподілу електричної енергії від 29.12.2018. А також повідомила, що вимога провести безоплатно позачергове знаття контрольного огляду 41 точки обліку, що належить Шаргородській міській раді суперечить умовам договору від 29.12.2018 та не відповідає плану робіт Шаргородських ЕМ.

В листі №02-11/236 від 26.04.2019 виконавчий комітет Шаргородської міської ради повідомив СО "Шаргородські ЕМ", що заява-приєднання до договору споживання від 29.12.2019, про яку зазначає останній у листі від 16.04.2019 за №СО/75/82, стосується приєднання до умов договору про постачання електричної енергії від 02.03.2009 за №ША-130300.

Окрім того, позивач зазначив, що Договір про постачання електричної енергії від 2.03.2009 за №ША - 130300, укладений між Шаргородською міською радою Вінницької області та СО "Шаргородські електричні мережі" ВАТ "АК Вінницяобленерго", а також заява - приєднання до умов договору споживання про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії від 29.12.2018 з 23.01.2019 року, на підставі ч.1 ст.651 ЦК України, є розірваним (припиненим), оскільки, за твердженням адресанта, це прямо передбачено пунктом 6 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 за №312 "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії".

06.05.2019 відповідач, розглянувши вказаний лист, направив позивачу лист №СО/75/98 від 06.05.2019, в якому, поміж іншого, вимагав від Шаргородської міської ради відповідь, чи дійсно остання розриває Договір про надання послуг з розподілу електричної енергії, до якого приєдналася шляхом підписання заяви-приєднання від 29.12.2018.

05.07.2019 "Шаргородські електричні мережі" надіслало на адресу Шаргородської міської ради повідомлення про припинення подачі електроенергії, згідно якого слідує, що станом на 05.07.2019 міська рада заборгувала за розподіл електричної енергії 28 085,29 грн.

Вище зазначене повідомлення стало підставою для звернення позивача з позовом до суду про визнання протиправними дій Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" в особі структурної одиниці Шаргородські електричні мережі" щодо направлення повідомлення від 05.07.2019 про відключення від електропостачання.

В обгрунтування позову Шаргородська міська рада Вінницької області посилалася на те, що із змісту повідомлення Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" в особі структурної одиниці Шаргородські електричні мережі" від 05.07.2019 про відключення від електропостачання вбачається, що станом на 05.07.2019 позивач заборгував за розподіл електричної енергії 28 085,29 грн.

Також, Шаргородська міська рада Вінницької області посилалася на те, шо нею здійснено оплату послуг згідно актів про використану електроенергію за січень-червень 2019 за розподіл електричної енергії самої міської ради, бібліотек, ДНЗ №№ 1,2 та 3, а також вуличного освітлення.

Станом на 05.07.2019 жодної заборгованості у міської ради перед АТ "Вінницяобленерго" в особі структурної одиниці Шаргородські електричні мережі" не існувало і не існує.

Окрім того, станом на 08.04.2019 існувала переплата за розподіл електроенергії на суму 96 363,56 грн.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 17.07.2019 відкрито провадження по справі №902/560/19, вирішено її розгляд здійснити за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

16.09.2019 на адресу господарського суду Вінницької області від позивача надійшла заява №02-12/466 від 12.09.2019, в якій останній просив суд постановити рішення про визнання дій відповідача протиправними, розтлумачивши при цьому зміст укладеного між сторонами договору №ША-130300-А від 23.01.2019 року.

Обґрунтовуючи подану заяву позивач зазначив, що із змісту відзиву відповідача слідує невірне тлумачення останнім умов діючого договору від 23.01.2019 за №ША-130300-А про закупівлю послуг з розподілу електричної енергії за державні кошти, який у відповідності до вимог Закону України "Про публічні закупівлі", укладений між Шаргородською міською радою Вінницької області та СО "Шаргородські електричні мережі" ПАТ "Вінницяобленерго". Одночасно позивач вказує, що до укладення вказаного договору між сторонами діяв договір від 02.03.2009 за №ША-130300. 29.12.2018 позивачем підписано заяву-приєднання до договору споживання, яка стосується приєднання до умов договору про постачання електричної енергії на умовах договору від 02.03.2009 за № ША-130300.

При цьому, позивач посилався на те, що відповідач по справі жодних дій по укладенню публічного договору не вчиняв, а саме: не розмістив договір про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії ні на сайті ОСР, ні у засобах масової інформації і в пунктах обслуговування споживачів ОСР.

Також відповідачем не відправлено на адресу міської ради поштовим відправленням заяви-приєднання до зазначеного договору, яка формується за базами даних вертикально інтегрованого суб`єкта господарювання та містить ЕІС-коди точок комерційного обліку об`єкта споживача, встановленого зразка, як це передбачено у Додатку №3 до ПРРЕЕ (Додаток 1 до Типового договору). Заява - приєднання до договору споживання від 29 грудня 2018 року не може слугувати доказом виконання відповідачем вимог пункту 4 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14 березня 2018 року за № 312 "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії" та п. 2.1.4. самих Правил, оскільки складена з порушенням строків, визначених Постановою, стосується приєднання до умов договору про постачання електричної енергії від 2 березня 2009 року за №ША-130300 та кардинально відрізняється від зразка заяви - приєднання, що відображена у Додатку №3 до ПРРЕЕ (Додаток 1 до Типового договору) за своїм змістом і суттю.

Враховуючи викладене, позивач до 23.01.2019 абсолютно правомірно вважав, що відповідач надає послуги з розподілу електричної енергії на підставі та за умовами чинного на той момент договору про постачання електричної енергії від 02.03.2009 за №ША-130300, який також не передбачає попередню форму оплати.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 03.10.2019 заяву Шаргородської міської ради Вінницької області №02-12/466 від 12.09.2019 прийнято до розгляду та постановлено подальший розгляд справи №902/560/19 здійснювати в межах предмету позову, що визначений у заяві Шаргородської міської ради Вінницької області №02-12/466 від 12.09.2019 року.

16.10.2019 року господарським судом Вінницької області винесено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 23.10.2019 року.

Розглянувши позов Шаргородської міської ради Вінницької області (з врахуванням заяви №02-12/466 від 12.09.2019 про зміну предмету позову) господарський суд Вінницької області дійшов висновку про його задоволення.

Колегія суддів погоджується з висновком господарського суду Вінницької області, враховуючи наступне.

Як вбачається із змісту правовідносин сторін, що виникли між сторонами виник спір щодо порядку та умов оплати послуг, який зумовлений різним тлумаченням та визначенням чинного Договору, який урегульовує права та обов`язки сторін.

Так, позивач вважає чинним і таким, що підлягає застосуванню Договір від 23.01.2019 за №ША-130300-А, тоді як відповідач вважає, що правовідносини сторін визначено умовами Договору про надання послуг з розподілу електричної енергії №ША-130300, до умов якого позивач приєднався шляхом підписання заяви-приєднання від 29.12.2018.

Одночасно відповідач ототожнює вказаний договір із договором про надання послуг з розподілу електричної енергії №ША-130300 від 29.12.2018, на який є посилання у Договорі №ША-130300-А від 23.01.2019, зокрема у п.п. 3.1 та 11.1.

Із змісту укладених між позивачем та відповідачем Договорів вбачається, що ними у різний спосіб врегульовані умови щодо порядку оплати послуг.

Відповідно до ч.1 ст.275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу.

11.06.2017 набрав чинності Закон України «Про ринок електричної енергії» №2019-VIII, який визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.

Статтею 4 вказаного Закону визначено, що учасники ринку електричної енергії проводять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.

Постановою НКРЕКП №312 від 14.03.2018 затверджено Правила роздрібного ринку електричної енергії (далі по тексту також - Правила, ПРРЕЕ), які регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими правилами (п.1.1.1 ПРРЕЕ).

Враховуючи різну процесуальну позицію сторін щодо чинності Договору, до умов якого, за твердженням відповідача, приєднався позивач шляхом підписання заяви-приєднання та примірник якого долучено до матеріалів справи (а.с.72-76) судом першої інстанції досліджено питання щодо дотримання сторонами законодавчо встановленого порядку укладення такого виду договорів.

Так, пунктом 2 Постанови НКРЕКП "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії" №312 від 14.03.2018 встановлено, що укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог Правил здійснюється до 01.12.2018 шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку до цієї постанови.

Додатком 3 до Правил роздрібного ринку електричної енергії встановлені зразки типового договору, паспорту точок розподілу електричної енергії, а також заяви приєднання.

Із змісту типової заяви приєднання вбачається, що вона має констатувати факт приєднання до "...умов договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, розміщеного на сайті оператора системи розподілу...." з обов`язковою вказівкою найменування оператора системи розподілу.

Відповідно до п.11.1.7. Кодексу системи розподілу Договір про надання послуг з розподілу електричної енергії має бути укладений по усіх точках приєднання електроустановок Користувача на території відповідного ОСР, а також по точках приєднання споживачів, електроустановки яких приєднані до електричних мереж інших власників, які не є ОСР або ОМСР.

Непобутові споживачі, електроустановки яких приєднані до мереж ОСР, для забезпечення розподілу електричної енергії до їх точки(ок) приєднання електроустановок зобов`язані укласти договір про розподіл з ОСР, до мереж якого вони приєднані.

Згідно з п.2.1.4. Правил договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії є публічним договором приєднання та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України на основі типового договору, що є додатком 3 до цих Правил.

Оператор системи розподілу зобов`язаний на головній сторінці свого веб-сайту, а також у друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності, та у власних центрах обслуговування споживачів розмістити редакцію договору про надання послуг з розподілу електричної енергії та роз`яснення щодо укладення та приєднання споживача до договору про надання послуг з розподілу електричної енергії.

Договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії за ініціативою споживача або оператора системи відповідно до визначених цими Правилами випадків, як правило, укладається шляхом приєднання споживача за заявою-приєднанням до розробленого оператором системи розподілу договору на умовах складеного оператором системи розподілу паспорта точки розподілу.

Згідно п.3.1.7 ПРРЕЕ договір між електропостачальником та споживачем укладається, як правило, шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником.

При цьому згідно п.2.1.11 ПРРЕЕ договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії має містити такі умови, що є істотними та обов`язковими для цього виду домовленостей:

1) найменування оператора системи та споживача, узгоджений паспорт точки розподілу;

2) місце і дату укладення договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії;

3) режими розподілу (у тому числі режим роботи електроустановки непобутового або колективного побутового споживача, величини приєднаної та дозволеної потужності об`єкта споживача із розділом за площадками вимірювання), порядок контролю показників якості електричної енергії та якості електропостачання;

4) порядок розрахунків, включаючи умови їх призупинення та поновлення;

5) відповідальність сторін за невиконання умов договору, підстави і порядок її застосування;

6) строк дії договору;

7) умови та порядок внесення змін до договору та його розірвання;

8) місцезнаходження, банківські реквізити сторін;

9) заходи з підтримання стійкості енергосистеми, порядок введення обмежень та відключень при дефіциті електричної енергії та потужності в енергосистемі;

10) перелік випадків, коли розподіл (передача) електричної енергії може бути обмежений споживачу, та порядок обмеження.

Окрім того, п.2.1.12. ПРРЕЕ передбачено, що невід`ємними частинами договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії є:

1) паспорти точок розподілу, акт (акти) про розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін;

2) заява-приєднання у разі її надання споживачем;

3) інші додатки, оформлені сторонами за взаємною згодою.

Із змісту пояснень №СО-75-367 від 09.10.2019 (а.с.192-193) відповідача вбачається, що 12.11.2018 представнику Шаргородської міської ради Ковалишену О.А. разом з рахунком на оплату спожитої електроенергії №109 від 12.11.2018 було вручено заяву-приєднання до умов договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, яку було повернуто з підписом міського голови в СО "Шаргородські ЕМ" 29.12.2018. Окрім того відповідач зазначає, що на виконання Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312 від 14.03.2018 Договір про надання послуг з розподілу електричної енергії розміщено на сайті Товариства за адресою: http://www.voe.com.ua/ (Додаток № 2), а також в куточку споживача Товариства.

Таким чином, на переконання відповідача, ним виконало вимоги п.4 Постанови Національної комісії та доведено до відома позивача типової форми договору про розподіл.

Однак, твердження відповідача щодо належного повідомлення позивача відносно умов Договору про надання послуг з розподілу електричної енергії №ША-130300 від 29.12.2018, до якого, на думку СО "Шаргородські ЕМ", приєдналась Шаргородська міська рада не відповідає обставинам справи, Оскільки з долучених до матеріалів справи доказів, у тому числі листування між сторонами, не можливо встановити яку саме редакцію умов (в даному випадку Договору) розуміла сторона підписуючи відповідну Заявку, а також щодо факту ознайомлення із текстом відповідних умов та Правил (в даному випадку Договору).

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі №342/180/17 аналіз заяви-анкети про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг Приват Банку було встановлено наступне:

При вирішення питання щодо можливості застосування положення ч.1 ст.634 Цивільного кодексу України до Заяви-анкети про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг (в даному випадку Заявки-приєднання до Договору) з`ясовуються обставини, яку саме редакцію умов та Правил (в даному випадку Договору) розуміла сторона підписуючи відповідну Заявку, а також щодо факту ознайомлення із текстом відповідних умов та Правил (в даному випадку Договору).

Зазначене, зокрема підтверджується листом СО "Шаргородські ЕМ" №СО/75/17 від 15 лютого 2019 року, в якому відповідач вказував про можливість ознайомлення з текстом договору на офіційному сайту ПАТ "Вінницяобленерго" (а.с.50-51) та листом виконавчого комітету Шаргородської міської ради № 02-11/236 від 26.04.2019, в якому позивач просив відповідача надати копію договору від 29.12.2018 (а.с. 58-59).

Окрім того, із долученого до матеріалів справи рахунку на оплату спожитої електроенергії №109 від 12.11.2018, на який також посилався відповідач, не дає можливості підтвердити обставину його одночасного вручення позивачу разом із заявою приєднання до договору та відповідно щодо повідомлення останнього про зміст самого договору, оскільки вказані відомості в означеному рахунку не відображені.

Заява-приєднання від 29.12.2018 не містить умови про те, що споживач приєднався саме до умов договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, розміщеного на сайті оператора системи розподілу; в ній відсутнє згадування про найменування оператора системи розподілу, як того вимагають Правила роздрібного ринку електричної енергії, тощо. Натомість, із змісту Заявки-приєднання від 29.12.2018 вбачається, що на момент її підписання позивач приєднувався з 01.01.2019 до Договору про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії на умовах договору постачання електричної енергії №ША - 130300 від 02 березня 2009 року.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про неможливість встановити обставини, про те, що мало місце приєднання споживача (Шаргородської міської ради) саме до умов типового договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії відповідно до Правил роздрібного ринку електричної енергії.

Відповідно до абзаців 6 та 7 пп.2.1.4 Правил: "За ініціативою однієї із сторін договір споживача про розподіл електричної енергії оформлюється в паперовій формі. У разі необхідності визначення за взаємною згодою сторін додаткових умов договору, які конкретизують умови договору, форму якого встановлено цими Правилами, договір оформляється в паперовій формі."

Якщо сторони досягли згоди щодо укладення договору на інших умовах, відмінних від тих, які містяться у комерційних пропозиціях, розміщених на офіційному сайті електропостачальника, договір укладається у паперовій формі. При цьому сторони можуть за взаємною згодою оформлювати додатки до договору, в яких узгоджуються організаційні особливості постачання електричної енергії. Такі додатки оформлюються у паперовій формі та підписуються обома сторонами (абз. 3-4 п. 3.1 ПРРЕЕ).

Однак, з долученої до матеріалів справи переписки (ситуації, що склались між сторонами) вбачається, що у відносинах між ними була необхідність в оформленні публічного договору приєднання в паперовій формі, в тому числі додаткової угоди №4, яка регулює порядок оплати.

Як вже зазначалось вище: обов`язковість паперового оформлення договору (з огляду на те, що мало місце невизнання відповідачем факту приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції) визначена пп.2.1.4 Правил, що досягнуто не було.

Окрім того, процедура оформлення договору в паперовій формі визначена самими Правилами, а також ст.ст. 633, 634, 641, 642 ЦК України, на які, зокрема, є посилання у п.2.1.4 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 №312.

При цьому, 23.01.2019 обопільно підписано та скріплено печатками сторін Договір про закупівлю послуг з розподілу електричної енергії за державні кошти №ША - 130300-А.

Відповідно до ст.638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

За загальним правилом, викладеним у статті 640 Цивільного кодексу України:

1. Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

2. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

3. Договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення.

Також суд приймає до уваги норми Господарського кодексу України.

Згідно зі ст.179 ч.7 цього Кодексу господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Стаття 180 частини 2, 3 Господарського кодексу встановлює, що господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Відповідно до ст.181 ч.1 того ж Кодексу господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Із змісту Договору про закупівлю послуг з розподілу електричної енергії за державні кошти №ША - 130300-А вбачається, що сторонами, відповідно до ч.3 ст.180 Господарського кодексу України, досягнуто згоди щодо усіх істотних умов договору.

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до приписів статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Разом з цим, станом на час вирішення даного спору відповідач не звертався до суду з позовом про визнання договору №ША-130300-А від 23.01.2019 недійсним.

А тому, Договір №ША-130300-А є укладеним. у зв`язку з чим відсутні підстави для визнання його недійсним.

Відповідно до вимог ч.ч. 2 та 3 ст.237 ГПК України: "При ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог. Ухвалюючи рішення у справі, суд за заявою позивача, поданою до закінчення підготовчого провадження, може визнати недійсним повністю чи у певній частині пов`язаний з предметом спору правочин, який суперечить закону, якщо позивач доведе, що він не міг включити відповідну вимогу до позовної заяви із незалежних від нього причин.".

Враховуючи, що дійсність договору №ША-130300-А ніким не оспорена, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що він є чинним та підлягає виконанню.

Згідно листа Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №5299/20/7-9 від 15.05.2019 (а.с.61), сторони правочину вправі визначати на власний розсуд порядок оплати як електричної енергії, так і послуг з її розподілу (передачі), що, на думку НКРЕКП, не суперечить положенням діючого законодавства.

Частинами 1 та 3 статті 653 ЦК України визначено, що у разі зміни договору зобов`язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо. У разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що правовідносини між сторонами з 23.01.2019 урегульовані положеннями Договору №ША-130300-А, в главі ІІІ якого сторони визначили "Порядок здійснення оплати".

Згідно з приписами статті 637 Цивільного кодексу України тлумачення умов договору здійснюється відповідно до статті 213 цього Кодексу, у разі тлумачення умов договору можуть враховуватися також типові умови (типові договори), навіть якщо в договорі немає посилання на ці умови.

За приписами статті 213 Цивільного кодексу України тлумачення правочину, може здійснюватися як сторонами, так і на вимогу однієї із сторін судом.

Пунктами 3, 4 вказаної статті передбачені правила тлумачення правочину, які визначаються за таким принципом: при неможливості витлумачити положення договору, шляхом використання вузького кола засобів, залучаються нові критерії перевірки правильності того чи іншого трактування умов договору.

Так, при тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів. Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з`ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін.

Якщо за правилами, встановленими частиною третьою цієї статті, немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення. Підставою для тлумачення судом угоди є наявність спору між сторонами угоди щодо її змісту, невизначеність і незрозумілість буквального значення слів, понять і термінів тексту всієї угоди або її частини, що не дає змогу з`ясувати дійсним зміст угоди або її частини, а волевиявлення сторони правочину не дозволяє однозначно встановити її намір, тлумачення не може створювати, а лише роз`яснює існуючи умови угоди.

Тобто, у розумінні наведених приписів, на вимогу однієї або двох сторін договору суд може постановити рішення про тлумачення змісту цього договору без зміни його умов.

З огляду на викладене, тлумаченню підлягає зміст угоди або її частина у способи, встановлені статтею 213 Цивільного кодексу України, тобто, тлумаченням правочину є встановлення його змісту відповідно до волевиявлення сторін при його укладенні, усунення неявностей та суперечностей у трактуванні його положень.

Згідно п.3 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 роках від 11.04.2005" №01-8/344 Вищий господарський суд України виклав позицію, відповідно до якої тлумачення змісту правочину господарським судом можливе за наявності спору, тобто коли сторони мають різне уявлення щодо свого волевиявлення або волевиявлення іншої сторони (сторін) правочину.

Як встановлено судом, спір у даній справі виник внаслідок різного тлумачення сторонами порядку та умов оплати наданих послуг, у зв`язку із неузгодженістю в питанні щодо застосування конкретного Договору, який урегульовує вказане питання.

Таким чином, оскільки між сторонами існують непорозуміння щодо змісту договору (наявність спору), вказаний правочин за приписами ст.213 ЦК України має бути розтлумачений в судовому порядку.

Так, враховуючи встановлену обставину, що правовідносини між сторонами урегульовані положеннями Договору №ША-130300-А, судом першої інстанції розтлумачено умови договору №ША-130300-А, що стосуються порядку здійснення розрахунків.

Відповідно до п.3.2 Договору №ША-130300-А розрахунки за розподіл проводяться згідно із умовами розподілу електричної енергії, що зазначені у додатку №1 до Договору.

В додатку до договору зазначено Договір про надання послуг з розподілу електричної енергії №ША-130300 від 29.12.2018, який станом на час розгляду справи в суді першої інстанції не був оформлений в паперовому вигляді.

Однак, пунктом 3.2 Договору №ША-130300-А, відповідно до якого підставою до розрахунку за розподіл електроенергії є рахунок, до якого додається акт про прийняття - здачі наданих послуг та податкова накладна.

Акт виконаних робіт - основний документ, який закріплює факт надання виконавцем певного виду послуг замовнику, тобто є результатом співпраці замовника і виконавця за договором. Цей акт служить підставою для розрахунків та оплати за виконані виконавцем зобов`язання, оскільки в ньому вказується повна їх вартість.

З вище викладеного вбачається, що розрахунок за отримані послуги у разі обумовленої сторонами умови про оплату послуг за наявності підписаного акта про прийняття - здачі наданих послуг, виключає можливість застосування в означених відносинах умови щодо попередньої оплати.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, який розтлумачивши зміст правочину, укладеного 23 січня 2019 року між Шаргородською міською радою Вінницької області та публічним акціонерним товариством "Вінницяобленерго" в особі структурної одиниці "Шаргородські електричні мережі", дійшов висновку що: "умови договору №ША-130300-А від 23.01.2019 не передбачають обов`язку Шаргородської міської ради Вінницької області здійснювати попередню оплату за надання послуг з розподілу електричної енергії".

Окрім того, із змісту листа Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №5299/20/7-9 від 15.05.2019, вбачається, що порядок оплати (попередня, авансова оплата, планові платежі, оплата по факту) як електричної енергії, так і послуг з її розподілу (передачі) визначається за вибором споживача, враховуючи положення пункту 4.29 ПРРЕЕ (згідно з якими порядок оплати споживачем послуг з розподілу має відповідати порядку розрахунків за електричну енергію, встановленому договором про постачання електричної енергії) порядок оплати (попередня, авансова оплата, планові платежі, оплата по факту) як електричної енергії, так і послуг з її розподілу (передачі) визначається за вибором споживача (а.с.61).

Додатково у листі вказано, що такий критерій вибору, як відсутність попередньої оплати, може зазначатися у тендерній документації споживача, який здійснює закупівлю електричної енергії з урахуванням вимог Закону України "Про публічні закупівлі", і таким чином споживач має можливість формувати сприятливі для себе умови подальшого його електрозабезпечення переможцем конкурсної процедури, передбаченої Законом України "Про публічні закупівлі".

Щодо вимоги позивача про визнання протиправними дії акціонерного товариства "Вінницяобленерго" в особі структурної одиниці "Шаргородські електричні мережі" щодо повідомлення 05 липня 2019 року Шаргородську міську раду Вінницької області про відключення від електропостачання колегія суддів зазначає наступне.

Із змісту вище зазначеного повідомлення вбачається, що його було надіслано відповідачем у зв`язку із наявністю у позивача станом на 05.07.2019 заборгованості у розмірі 28085,29 грн.

Однак, матеріали справи свідчать, що сторонами не заперечувалася обставина, що визначена у повідомленні від 05.07.2019 сума - 28085,29 грн є сумою попередньої оплати за липень 2019 року.

Тобто, сторони визнали, що у Шаргородської міської ради відсутня заборгованість за надані послуги щодо розподілу електроенергії за червень 2019.

Окрім того, як вже було встановлено вище, станом на момент направлення відповідачем повідомлення від 05.07.2019 умови Договору №ША-130300-А не передбачали обов`язку Шаргородської міської ради Вінницької області здійснювати попередню оплату за надання послуг з розподілу електричної енергії.

Відповідно до ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст.530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

При цьому згідно до п.4.29 ПРРЕЕ порядок оплати споживачем послуг оператора системи та послуг постачальника послуг комерційного обліку мають відповідати порядку розрахунків, визначеному в укладеному договорі про постачання електричної енергії споживачу (комерційній пропозиції, яка є додатком до цього договору).

Припинення повністю або частково постачання електричної енергії споживачу здійснюється оператором системи за умови попередження споживача не пізніше ніж за 5 робочих днів до дня відключення у разі заборгованості за надані послуги з розподілу (передачі) електричної енергії відповідно до умов договору з оператором системи (абз.4 пп.1 п.7.5 ПРРЕЕ).

А тому, враховуючи відсутність у Шаргородської міської ради заборгованості за одержані послуги за червень 2019, а також обов`язку щодо попередньої оплати, колегія суддів вважає, що відповідачем протиправно надіслано позивачу повідомлення 05 липня 2019 року про відключення від електропостачання.

За приписами ст.16 ЦК України, положення якої кореспондуються зі ст.20 ГК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Вказаними нормами матеріального права визначені способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним. Отже, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, суду належить зважати і на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції. Так, у рішенні від 15 листопада 1996 у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, Європейський суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, судам слід виходити із його ефективності, і це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

При цьому, відповідно до ч.2 ст.5 Господарського процесуального кодексу України у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Враховуючи вище викладене, а також характер порушених прав позивача, негативних наслідків, які спричинили дії відповідача (загрозу відключення від електропостачання комунальних об`єктів (самої міської ради, бібліотек, ДНЗ №№ 1,2,3, та вуличного освітлення), порушення бюджетних правовідносин) колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не суперечить діючому законодавству та підлягає захисту судом, у зв`язку з чим погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимога позивача, про визнання протиправними дій відповідача щодо повідомлення від 05.07.2019 Шаргородської міської ради про відключення від електропостачання, є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Посилання апелянта на те, що позов Шаргородської міської ради до ПАТ "Вінницяобленерго" в особі структурної одиниці "Шаргородські електричні мережі" про визнання дій протиправними та тлумачення умов договору №ША - 130300 - А від 23 січня 2019 року мав бути залишений судом першої інстанції без розгляду, оскільки на час розгляду справи №902/560/19 господарським судом Вінницької області в Північно-західному апеляційному господарському суді знаходилась справа №902/275/19 щодо спору між тими ж сторонами з того самого предмету спору колегія суддів вважає безпідставними, оскільки з рішення по справі №902/275/19 вбачається, що Шаргородська міська рада звертаючись з позовом до ПАТ "Вінницяобленерго" в особі структурної одиниці "Шаргородські електричні мережі" з позовом, просила суд, з урахуванням заяви про зміну предмету позову від 23.05.2019 р., визнати дії Публічного акціонерного товариства "Вінницяобленерго" в особі структурної одиниці "Шаргородські електричні мережі", пов`язані з відключенням міської ради від електропостачання, яке мало місце 09.04.2019 р. протиправними та зобов`язати відповідача надавати Шаргородській міській раді послуги з розподілу електричної енергії у відповідності до умов договору від 23.01.2019 р. за № ША-130300-А.

Тоді як Шаргородська міська рада звертаючись з позовом до ПАТ "Вінницяобленерго" в особі структурної одиниці "Шаргородські електричні мережі" по справі №902/560/19 з урахуванням заяви про зміну предмету позову від 15.09.2019 р., просила суд розтлумачити зміст укладеного між сторонами договору №ША-130300-А від 23.01.2019 року, а також визнати протиправними дії акціонерного товариства "Вінницяобленерго" в особі структурної одиниці "Шаргородські електричні мережі" щодо повідомлення 05 липня 2019 року Шаргородської міської ради Вінницької області про відключення від електропостачання.

Тобто, незважаючи на те, що по справах №902/275/19 та №902/560/19 задіяні одні і тіж сторони, вони мають різний предмет спору, оскільки по справі №902/275/19 надавалася оцінка іншим обставинам, у зв`язку з чим в господарського суду Вінницької області були відсутні правові підстави для залишення позову по справі №902/560/19 без розгляду.

Посилання апелянта на те, що позовна заява підлягала поверненню без розгляду, у зв`язку з тим, що в порушення вимог ГПК України позивачем не сплачено судовий збір у встановленому порядку та розмірі, колегією суддів не приймаються до уваги, оскільки з матеріалів справи вбачається, що за подання позову позивачем було сплачено 1 921 грн. предметом позову було визнання дій відповідача протиправними.

Однак, в процесі підготовчого провадження позивачем було подано заяву про зміну предмету позову від 15.09.2019 р., відповідно до якої Шаргородська міська рада Вінницької області просила суд:

- розтлумачити зміст правочину, укладеного 23 січня 2019 року між Шаргородською міською радою Вінницької області та публічним акціонерним товариством "Вінницяобленерго" в особі структурної одиниці "Шаргородські електричні мережі" встановивши наявність чи відсутність домовленостей щодо здійснення попередньої оплати за надання послуг з розподілу електричної енергії".

- визнати протиправними дії акціонерного товариства "Вінницяобленерго" в особі структурної одиниці "Шаргородські електричні мережі" щодо повідомлення 05 липня 2019 року Шаргородську міську раду Вінницької області про відключення від електропостачання.

Абзацом 2 частини 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" №3674-VI від 8 липня 2011 року встановлено: "У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру."

Згідно частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір": судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Так, відповідно до п.п. 1, 2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру визначена ставка судового збору у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та за подання позовної заяви немайнового характеру визначена ставка судового збору у розмірі 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановлений Законом України "Про державний бюджет України на 2019 рік" і згідно зі ст.7 цього закону становить 1921,00 грн.

З оскаржуваного рішення вбачається, що судом першої інстанції було враховано, що позивачем під час звернення до господарського суду Вінницької області з даним позовом сплачено судовий збір в розмірі 1921 грн. 00 коп., а саме за одну вимогу немайнового характеру та враховуючи, що позовні вимоги задоволені в повному обсязі, з відповідача було стягнуто в доход Державного бюджету України 1921 грн 00 коп. судового збору за другу немайнову вимогу.

Тобто, в даному випадку судом першої інстанції було дотримано вимоги Закону України "Про судовий збір".

Окрім того, колегія суддів звертає увагу на те, що апелянт в апеляційній скарзі посилається на редакцію Господарського процесуального кодексу України яка з 03.10.2017 року втратила чинність.

Доводи апелянта про те, що Шаргородська міська рада зобов`язана здійснювати оплату послуг з розподілу електричної енергії шляхом 100% передоплати, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки вони спорстовуються встановленими обставинами справи.

Інші доводи апелянта, викладені ним в апеляційній скарзі, висновків суду першої інстанції не спростовують.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію ("Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод") та практику Суду (Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини) як джерело права.

Слід також зазначити, що відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010р. у справі "Серявін та інші проти України" Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994р., серія A, №303-A, п.29).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Апелянтом не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своєї правової позиції, а також не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції в зв`язку з чим, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення апеляційної скарги.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи все вище викладене в сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду Вінницької області від 24.10.2019 р. у справі №902/560/19 прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права та з врахуванням всіх обставин справи, а тому відсутні правові підстави для його скасування.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" в особі структурної одиниці "Шаргородські електричні мережі" на рішення господарського суду Вінницької області від 24.10.2019 р. у справі № 902/560/19 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Вінницької області від 24.10.2019 р. у справі №902/560/19 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного суду у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.

4. Справу №902/560/19 повернути до господарського суду Вінницької області.

Повний текст постанови складений "23" грудня 2019 р.

Головуючий суддя Демидюк О.О.

Суддя Павлюк І.Ю.

Суддя Савченко Г.І.