Рішення

від 18.12.2019 по справі 908/2516/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 4/142/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.12.2019 Справа № 908/2516/19

м.Запоріжжя Запорізької області

за позовом в.о. керівника Мелітопольської місцевої прокуратури Запорізької області (72319, Запорізька область, м. Мелітополь вул. Байбулатова, буд. 22) в інтересах держави в особі органу, який уповноважений від імені держави здійснювати відповідні функції у спірних відносинах - Веселівська селищна рада Веселівського району Запорізької області (72202, Запорізька область, Веселівський район, смт. Веселе, вул. Центральна, буд. 162)

до відповідача 1 Комунального закладу «Новоолександрівський навчально-виховний комплекс «Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад» Веселівської селищної ради, (72205, Запорізька область, Веселівський район, с.Новоолександрівка, пров. Шкільний, буд. 2)

до відповідача 2 Фермерського господарства «Горизонт» (72205, Запорізька область, Веселівський район, с.Новоолександрівка, вул. Чапаєва, буд. 3)

про визнання недійсним договору підряду, повернення земельної ділянки площею 30 га.

Суддя Зінченко Н.Г.

При секретарі судового засідання Петриченко А.Є.

Представники сторін:

від прокуратури - Маруєва Т.В., посвідчення № 052430 від 07.03.2019;

від позивача - Кущ І.В., довіреність № 02-01-25/ від 17.12.2019;

від відповідача- 1 - Голобородько А.І., директор (розпорядження № 63 від 22.02.2016);

від відповідача-2 - не з`явився;

12.09.2019 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява №36/1-6669-19 від 29.08.2019 (вх. № 2996/08-07/19 від 12.09.2019) в.о. керівника Мелітопольської місцевої прокуратури Запорізької в інтересах держави в особі органу, який уповноважений від імені держави здійснювати відповідні функції у спірних відносинах - Веселівська селищна рада Веселівського району Запорізької області з позовом до відповідачів: Комунального закладу «Новоолександрівський навчально-виховний комплекс «Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад» Веселівської селищної ради та Фермерського господарства «Горизонт» про визнання недійсним договору підряду, повернення земельної ділянки площею 30 га.

Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.09.2019 справу № 908/2516/19 за вищевказаною позовною заявою розподілено судді Зінченко Н.Г.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 17.09.2019 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 16.10.2019. Ухвалою господарського суду Запорізької області від 16.10.2019 продовжено строк підготовчого провадження до 16.12.2019, підготовче судове засідання відкладено на 20.11.2019.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 20.11.2019 закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до розгляду по суті на 02.12.2019. Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 02.12.2019 судове засідання відкладено на 18.12.2019.

У судовому засіданні 18.12.2019 справу розглянуто, прийнято та оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позовні вимоги, які підтримані прокурором в повному обсязі, мотивовані наступним. 18.02.2008 між Веселівською районною державною адміністрацією та Новоолександрівською школою І-ІІ ступенів, укладено договір оренди землі № 37. Окрім цього, 01.02.2019 між КЗ «Новоолександрівський навчально-виховний комплекс «Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад» (замовник) та ФГ «Горизонт» (підрядник) укладено договір підряду з вирощування товарної сільськогосподарської продукції. За умовами вказаного договору ФГ «Горизонт» виконує роботу з вирощування товарної сільськогосподарської продукції та при цьому здійснює оплату, у вартісному вираженні 30000 грн. щомісяця, що суперечить вимогам ст.837 ЦК України, яка передбачає, що за виконані роботи, кошти сплачує замовник. Також, за умовами договору замовник не отримує від підрядника жодного результату виконання робіт, що є основною ознакою договору підряду. Основною ознакою спірного договору підряду є платне володіння та користування на певний строк земельною ділянкою ФГ «Горизонт» , тому між сторонами фактично склалися правовідносини з суборенди землі. У зв`язку з цим, позивач вважає, що договір підряду з вирощування товарної сільськогосподарської продукції від 01.02.2019 є удаваним правочином, оскільки фактично між сторонами укладено договір суборенди землі. Проте, питання щодо укладання договору підряду з суб`єктом господарювання не узгоджувалось із власником земельної ділянки та закладом освіти. З цих підстав прокурором заявлено позов про:

- визнання недійсним договору підряду з вирощування товарної сільськогосподарської продукції від 01.02.2019, який укладений між КЗ " Новоолександрівський навчально-виховний комплекс "Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад" Веселівської селищної ради та Фермерським господарством «Горизонт» ;

- зобов`язання ФГ «Горизонт» повернути КЗ "Новоолександрівський навчально-виховний комплекс "Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад" Веселівської селищної ради займану земельну ділянку сільськогосподарського призначення комунальної форми власності, загальною площею 30 га за кадастровим номером 2321255100:01:017:0002, розташовану на території Веселівської селищної ради Веселівського району Запорізької області, шляхом підписання акту прийому-передачі із КЗ " Новоолександрівський навчально-виховний комплекс "Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад" Веселівської селищної ради.

Позивач надав пояснення щодо позовної заяви, в яких зокрема зазначив, що земельна ділянка з кадастровим номером 2321255100:01:017:0002 площею 30 га розташована на території Веселівської селищної ради є комунальною власністю. В 2008 році Веселівською районною державною адміністрацією Запорізької області та усіма шкільними закладами Веселівського району були укладені договори оренди землі. На той час це було зумовлено нестабільним бюджетним фінансуванням шкіл та кошти від оренди спрямовувалися на потреби шкільних закладів. Земельні ділянки державної форми власності від Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області до комунальної форми власності загальною площею 2583,41 14 прийняті та внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на протязі кількох місяців 2019 року. Веселіиською селищною радою постійно проводиться робота по перегляду договорів термін дії, яких не закінчився. За договорами оренди земельної ділянки термін по яким закінчився укладено нові договори з орендною ставкою 8%. З керівником ФГ Горизонт досягнуто згоди щодо підвищення розміру сплати за зазначену земельну ділянку до зазначеного відсотку. А 2020 році вищевказана земельна ділянка планується передати на земельний аукціон.

Відповідач-1 надав відзив на позовну заяву, в якому останній заперечив проти заявлених позовних вимог. Зокрема зазначив, що чинним законодавством України не заборонено ведення загальноосвітнім навчальним закладом господарської діяльності направленої на отримання додаткових джерел фінансування для підтримання необхідних матеріально-технічних умов функціонування цього закладу. За змістом спірного договору від 01.02.2019 , КЗ "Новоолександрівський навчально-виховний комплекс "Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад" надавало тільки можливість доступу до земельної ділянки для виконання підрядних робіт. Предметом підряду є вирощений та зібраний врожай товарної сільськогосподарської продукції в заліковій вазі або сплата фіксованого розміру доходу замовнику. Вважає, що наслідком спірного договору не є набуття ФГ «Горизонт» строкового права володіння і користування земельною ділянкою, а є виконання підрядних робіт. Зауважує, що в матеріалах справи відсутні докази того, що спірна земельна ділянка передана та отримана ФГ «Горизонт» за актом приймання-передачі, а тому вимагати повернення земельної ділянки шляхом підписання акту приймання-передачі об`єкту оренди неможливо. Також, зазначає, що прокурором необґрунтовано підстави подання відповідного позову до господарського суду від імені суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження. У зв`язку з наведеним, просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Відповідач-2 в жодне судове засідання не з`явився, про поважність причин неявки уповноваженого представника суд не попереджав.

Відповідно до Витягу (Безкоштовного) з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, юридичною адресою Фермерського господарства «Горизонт» (код ЄДРПОУ 22120911) є: 72205, Запорізька область, Веселівський район, с.Новоолександрівка, вул. Чапаєва, буд. 3, що відповідає юридичній адресі відповідача, зазначеній у позовній заяві.

Таким чином, суд вважає, що про дату, час та місце розгляду справи № 908/2516/19 відповідач-2 був повідомлений належним чином ухвалою суду від 17.09.2019 про відкриття провадження у справі, яка 21.09.2019 отримана уповноваженою особою ФГ «Горизонт» , про що свідчить відмітка на повідомленні про вручення рекомендованого поштового відправлення (штрих-код 7220501023413), ухвалою суду від 16.10.2019 про відкладення підготовчого провадження, яка 21.10.2019 отримана уповноваженою особою ФГ «Горизонт» , про що свідчить відмітка на повідомленні про вручення рекомендованого поштового відправлення (штрих-код 7220501023707), та ухвалою суду від 20.11.2019 про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті, яка 23.11.2019 отримана уповноваженою особою ФГ «Горизонт» , про що свідчить відмітка на повідомленні про вручення рекомендованого поштового відправлення (штрих-код 7220501021640).

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Відповідач-2 відзив на позовну заяву, у встановлений ухвалою суду по справі строк не надав, про поважність причин неподання відзиву суд не повідомив, правову позицію у справі не висловив.

Ухвалою господарського суду Запорізької області про відкриття провадження у справі від 17.09.2019 відповідачу-2 запропоновано подати відзив у строк не пізніше 07.10.2019.

Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цієї статтею.

Відповідно до п. 2 ч 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку про доцільність розглянути справу за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю представника відповідача-2.

У відповіді на відзив відповідача-1 керівник Мелітопольської місцевої прокуратури Запорізької області зауважив, що наведені у відзиві доводи не можуть бути прийняті судом до уваги при вирішенні спору по суті через те, що не ґрунтуються на законі та не відповідають фактичним обставинам справи.

Вказує, що виходячи із загальних положень про підряд, передбачених главою 61 ЦК України, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові грошові кошти після остаточної здачі роботи, а не навпаки. Проте, в пункті 5.1 договору вказано на зобов`язання підрядника щодо розрахунку із замовником. Фактично між сторонами склалися правовідносини із суборенди землі, тому положення договору повинні відповідати законодавству, що регулюють правовідносини у сфері оренди землі. Спірний договір не є договором підряду, а є прихованим договором суборенди землі, суперечить вимогам законодавства, укладений не уповноваженою стороною та не спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, а тому вважає, що він підлягає визнанню недійсним відповідно до ст.ст. 203, 215 ЦК України.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення прокурора та представників позивача та відповідача-1, суд

УСТАНОВИВ

18.02.2008 між Веселівською районною державною адміністрацією (Орендодавець) та Новоолександрівською школою І-ІІ ступенів (орендар, відповідач-1 у справі) укладено договір оренди землі №37 (далі - Договір оренди землі), за умовами якого, орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 30,0000 га, у т.ч. ріллі - 30,0000 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Веселівської сільської ради (п.п. 1, 2, 15 16 до Договору оренди землі).

Відповідно до рішення Веселівської районної ради Запорізької області від 24.06.2004 № 9 Про затвердження статутів закладів освіти Веселівського району , згідно з п. 5 ст. 8 Закону України Про загальну середню освіту і п. 9 Положення по загальний навчальний заклад , внесено зміни в найменування загальноосвітніх та позашкільних закладів Веселівського району та перейменувати Новоолсксандрівську загальноосвітню школу І-ІІ ступенів у Новоолександрівську загальноосвітню школу І-ІІ ступенів Веселівської районної ради Запорізької області.

Згідно з рішенням Веселівської районної ради Запорізької області від 15.12.2011 №25 Про затвердження статутів закладів освіти та внесення змін до статуту Будинку дитячої та юнацької творчості , Новоолександрівську загальноосвітню школу І-ІІ ступенів Веселівської районної ради Запорізької області перейменовано у комунальний заклад Новоолександрівська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів Веселівської районної раді Запорізької області .

Відповідно до рішення Веселівської районної ради Запорізької області від 24.12.2015 № 5 "Про передачу у комунальну власність Веселівської селищної територіальної громаді загальноосвітніх закладів, закладів охорони здоров`я, закладів культури та майна Веселівській селищній територіальній громаді передано комунальний заклад Новоолександрівська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів Весєлівської районної раді Запорізької області ,

У подальшому, на підставі рішення Веселівської селищної ради Запорізької області від 20.01.2016 №4 Про затвердження Статутів загальноосвітніх та позашкільних комунальних закладів , засновником комунального закладу Новоолександрівська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів Веселівської районної ради Запорізької області визнано Веселівську селищну раду.

Змінено назву комунального закладу Новоолександрівська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів Веселівської районної ради Запорізької області на комунальний заклад Новоолександрівська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів Веселівської селищної ради.

Відповідно до рішення Веселівської селищної ради Запорізької області від 07.11.2017 № 24 По реорганізацію юридичної особи (шляхом приєднання) комунального дошкільного навчального закладу (ясла-садок) № 4 Струмок Веселівської селищної ради та перейменування комунального закладу Новоолександрівська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів Веселівської селищної ради , комунальний заклад Новоолександрівська загальноосвітня школа І-1ІІ ступенів Веселівської селищної ради перейменовано на комунальний заклад Новоолександрівський навчально-виховний комплекс Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів-дошкільний навчальний заклад Веселівської селищної ради (далі КЗ Новоолександрівський НВК ЗОШ І-ІІ ст. - ДНЗ .

Договір укладено на десять років - і діє до 31.12.2017 (п.8 Договору оренди землі).

Зазначена земельна ділянка передана орендодавцем орендарю за актом прийому-передачі земельної ділянки (кадастровий номер 2321255100:01:017:0002) від 25.03.2008. Договір оренди землі та акт прийому-передачі зареєстровано у Веселівському РВ Запорізької РФ ДП «Цент ДЗК» 25.03.2008 за номером 040826800033.

30.07.2012 сторонами укладено додаткову угоду до договору оренди землі № 37 від 18.02.2008, якою внесені зміни до вказаного договору. Додаткову угоду зареєстровано у Відділі Держкомзему у Веселівському районі Запорізької області про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 25.03.2008 за № 040826800033.

В пункті 1 договору оренди землі (в редакції додаткової угоди) визначено, що орендодавець надає, а орендар приймає, в строкове платне користування земельну ділянку для дослідних і навчальних цілей, пропаганди передового досвіду ведення сільського господарства.

Пунктом 2 договору оренди землі (в редакції додаткової угоди) сторонами узгоджено, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 30, 00 га рілля.

В пункті 8 договору оренди землі (в редакції додаткової угоди) встановлено, що договір діє до 02.07.2022.

В пункті 30 Договору оренди землі, зокрема, передбачено, що орендар має право за згодою орендодавця передавати у користування орендовану земельну ділянку або її частину без змін цільового призначення іншій особі (в суборенду).

Також, 01.02.2019 між Новоолександрівський НВК ЗОШ І-ІІ ст. - ДНЗ в особі директора школи (Замовник) та ФГ «Горизонт» (Підрядчик, відповідач-2 у справі) укладено договір підряду (далі - Договір підряду) з вирощування товарної сільськогосподарської продукції, згідно з яким Замовник доручає, а Підрядчик зобов`язується на власний ризик виростити урожай товарної сільськогосподарської продукції у відповідності до умов даного договору, та розподілити її відповідно до умов договору. Найменування сільськогосподарської культури, яка підлягає вирощуванню встановлюється окремою угодою сторін (розділ 1 Договору підряду).

Характер робіт, що виконується підрядником - вирощування товарної сільськогосподарської продукції (п. 2.1 Договору підряду). Предметом договору підряду (результатом виконаних робіт за договором) є вирощений та зібраний урожай товарної сільськогосподарської продукції в заліковій вазі або сплата фіксованого розміру доходу Замовнику (п.3.1 Договору підряду).

08.02.2019 сторонами підписано угоду про погодження сільськогосподарської культури, яка підлягає вирощуванню у 2019 році на умовах, визначених договором підряду з вирощування товарної сільськогосподарської продукції від 08.02.2019, підлягає вирощуванню ярого ячменю на всій площі земельної ділянки.

В пунктах 4.1, 4.2 Договору підряду визначено, що Підрядчик зобов`язується після закінчення терміну дії договору передати Замовнику надану земельну ділянку у аналогічному стані в якому вона була передана в момент укладення договору. Замовник зобов`язується надати земельну ділянку площею 30 гектарів в придатному для виконання Підрядчиком умов договору стані із земель, які належать Замовнику на підставі договору оренди від 01.02.2019 та забезпечити підрядчику можливість доступу до неї з метою виконання умов даного договору.

За змістом п. 5.1 договору підряду з метою забезпечення майнових інтересів Замовника, сторони встановлюють фіксований рівень частки доходу від реалізації даного договору, які має отримати Замовник, що у вартісному вираженні становить 30000,00 грн. щорічно. За згодою сторін Підрядчик зобов`язується в рахунок розрахунків за даним договором сплачувати земельний податок за землю та грошові кошти на рахунок НВК у строк до 30-го числа щомісяця згідно змін до розрахунку видатків по КЕКВ 2800 Інші поточні видатки до закінчення строку дії даного Договору, при цьому загибель урожаю, низька урожайність не є підставою для зміни або несплати зазначеної суми замовнику, Підрядник є таким, що повністю виконав свої зобов`язання перед Замовником по одному договору і в повній мірі набуває право власності на весь вирощений урожай за даним договором.

Згідно з п. 8.1 договору підряду договір набирає чинності та вступає в дію з 01.02.2019 та діє до 31.12.2022.

Відповідно до п. 9.3. договору підряду, у випадку односторонньої відмови від виконання даного договору, Замовник відшкодовує Підряднику неотриманий ним дохід за весь період на протязі якого мав би діяти даний договір. При розрахунку неотриманого доходу за весь період беруться до уваги ціни на продукцію та середня урожайність культур, які існували на момент укладення договору.

Пунктом 12.1 договору підряду визначено, що даний договір укладено у двох оригінальних примірниках, по одному для кожної із сторін. Невід`ємними частинами договору є: схема розміщення земельної ділянки; угода про погодження сільськогосподарської культури яка підлягає вирощуванню в поточному році; акти приймання-передачі виконаних робіт (послуг); акт визначення остаточної винагороди підрядника за підсумками роботи за рік.

Згідно з п. 12.3 договору підряду, сторони прийшли до згоди та наголошують, що внаслідок укладення та реалізації даного Договору, право розпорядження земельною ділянкою залишається за замовником, і даний Договір не носить ознаки удаваного правочину вчиненого з метою приховування орендних правовідносин.

Щодо підстав звернення прокурора з цим позовом до суду суд вважає за необхідне зазначити про таке.

Із змісту положень ст.ст. 15,16 ЦК України ст.20 ГПК України слідує, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання у спосіб та в порядку, що встановлені договором або законом. Господарський суд розглядає спори.

Відповідно до норм статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.

Статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що представництво прокурором інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

За змістом ч.ч. 3-5 ст. 53 України Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Враховуючи викладене, прокурор може представляти інтереси держави в суді у двох випадках: (а) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; (б) у разі відсутності такого органу. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство - на підставі якого подасться позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Згідно із вимогами ч. 1 ст. 13 та ч. 1 ст. 14 Конституції України земля, її надра, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної впади га органи місцевого самоврядування. Земля є основним наїионильннм багатством, що знаходиться під особливою охорони держави.

Порушення встановленого законом порядку володіння , користування і розпорядження землями, що перебувають у державній та комунальній власності, спричиняють шкоду інтересам держави і є підставою для втручання органів прокуратури, у тому числі для звернення з позовами до суду щодо визнання недійсними договорів.

Отже, правовідносини, пов`язані з незаконним вибуттям земель із державної чи комунальної власності, а рівно із передачею у користування із порушенням встановленим законом порядком становлять суспільний , публічний інтерес.

За таких обставин у позові суспільним , публічним інтересом звернення Мелітопольської місцевої прокуратури до суду з вимогою про витребування із незаконного володіння особи спірної земельної ділянки є задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно важливого та соціально значущого питання - законності використання земельної ділянки комунальної власності, а також захист суспільних інтересів загалом, права власності на землю Українського народу. Суспільний , публічний інтерес полягає у відновленні правового порядку, відновленні становища, яке існувало до порушення права Українського народу на землю, захист такого права можливий лише шляхом повернення у володіння земельної ділянки, що незаконно утримується та використовується відповідачем-2.

Крім того, при встановленні наявності або відсутності порушень або загрози порушень інтересів держави необхідно виходити з того, що ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру зазначає про порушення або загрозу порушення Інтересів держави , якщо захист цихінтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади (1), орган місцевого самоврядування (2) чи інший суб`єкт владних повноважень (3), до компетенції якого віднесеш відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу (4).

Крім того, згідно зі ст. 140, 142 Конституції України та ст. 2 Закону України Про місцеве самоврядування право та реальна здатність територіальної громади самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення гарантується Державою. Держава бере участь у формуванні доходів місцевого самоврядування, фінансово підтримує місцеве самоврядування.

Рішенням Веселівської селищної ради Веселівського району Запорізької області Про прийняття земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність від 12.10.2018 № 4 у комунальну власність Веселівської громади в особі Веселівської селищної ради Веселівського району Запорізької області, згідно з додатком, у тому мислі земельну ділянку з кадастровим номером 2321255100:01:017:0002 площею 30 га.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 29.05.2019 № 168390723 право комунальної власності на земельну ділянку за кадастровим номером 2321255100:01:017:0002 площею 30 га 21.01.2019 зареєстровано за Веселівською селищною об`єднаною територіальною громадою в особі Веселівської селищної ради.

Тобто, з 21.01.2019 власником та розпорядником спірної земельної ділянки стала Веселівська селищна рада Веселівського району Запорізької області.

Веселівська селищна рада Запорізької області має право звернутись до суду за захистом порушеного права як власник та розпорядник земель сільськогосподарського призначення.

Разом із цим Веселівською селищною радою, не зважаючи на тривалий термін порушення використання землі, жодних дій щодо припинення незаконного використання спірної земельної ділянки комунальної власності не вжито, заходів щодо розірвання оскаржуваної договору в судовому порядку не вживалося, відповідний позов не пред`явлено, та в листі від 20.05.2019 № 02-05-11/1168 остання зазначила, що втручання в договірні відносини суб`єктів господарювання не входить до повноважень селищної ради.

У зв`язку із викладеним є достатні підстави для подання відповідного позову Мелітопольською місцевою прокуратурою.

Проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню на наступних підставах.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 Цивільного кодексу України унормовано, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Згідно з частиною першою статті 628 цього ж Кодексу зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погодженні ними та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу.

Із змісту зазначених положень цивільного законодавства слідує, що обов`язком підрядника/виконавця є виконання певного виду роботи (надання послуги), результат якої замовник зобов`язується прийняти та оплатити. Умови оспорюваного правочину не містять зобов`язання відповідача-1, як замовника, прийняти та оплатити роботи, послуги тощо. За умовами цього договору Замовник не отримує від Підрядника жодного результату виконання останнім робіт, що однією із головних ознак договору підряду. Натомість, договором передбачена щомісячна сплата певної суми грошових коштів відповідачем-2 на користь відповідача-1 в обмін за надання для використання земельної ділянки, тобто фактично суборендна плата за землю.

Вказаний в пункті 3.1 договору предмет підряду (результат виконаних робіт), а саме: вирощений та зібраний урожай сільськогосподарської продукції в заліковій вазі або сплата фіксованого розміру доходу Замовнику, не відповідає чітко визначеній правовій природі договору даного виду.

Виходячи з загальних положень про договір підряду, передбачених главою 61 ЦК України, Замовник зобов`язаний сплатити підрядникові грошові кошти після остаточної здачі роботи, а не навпаки. За наслідками аналізу умов оспорюваного договору слідує висновок, що основною його ознакою є платне володіння та користування ФГ «Горизонт» протягом певного строку земельною ділянкою.

За змістом ч.1 ст. 203 ЦК України Приписами статей ч.ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ч.ч. 1-3, 5 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з приписами статті 235 Цивільного кодексу України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

Відповідно до п. 25 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" за удаваним правочином (стаття 235 ЦК) сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. На відміну від фіктивного правочину, за удаваним правочином права та обов`язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину. Встановивши під час розгляду справи, що правочин вчинено з метою приховати інший правочин, суд на підставі статті 235 ЦК має визнати, що сторонами вчинено саме цей правочин, та вирішити спір із застосуванням норм, що регулюють цей правочин. Якщо правочин, який насправді вчинено, суперечить закону, суд ухвалює рішення про встановлення його нікчемності або про визнання його недійсним.

Пунктом 3.11 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2011 № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" передбачено, що встановивши у розгляді справи, що певний правочин вчинено з метою приховати інший правочин (удаваний правочин), господарський суд на підставі частини другої статті 235 ЦК України має виходити з того, що сторонами вчинено саме той правочин, який вони мали на увазі, і розглянути справу по суті із застосуванням правил, що регулюють цей останній правочин. Якщо він суперечить закону, господарський суд має прийняти рішення про визнання його недійсним із застосуванням, за необхідності, відповідних правових наслідків.

За таких обставин, у разі встановлення факту неправомірності насправді вчиненого правочину, удаваний правочин може бути визнаний недійсним на підставі ч.1 ст. 215, ч.3 ст.203 Цивільного кодексу України, оскільки зовнішнє волевиявлення сторін не збігається з їх внутрішньою волею. Обов`язковою ознакою удаваного правочину є фактичне встановлення між сторонами правочину інших правовідносин ніж ті, щодо яких його було оформлено.

Виходячи з положень оспорюваного договору підряду з вирощування товарної сільськогосподарської продукції від 01.02.2019, укладеного між відповідачами, слідує, що його предметом фактично є передача відповідачем-1 відповідачу-2 земельної ділянки в строкове користування з метою її використання останнім для вирощування врожаю сільськогосподарської продукції. При цьому, в договорі передбачено одержання відповідачем-1 від відповідача-2 щомісячної грошової винагороди, визначеної як фіксований гарантований рівень частки доходу від реалізації цього договору. Здійснення відповідачем-2 оплати за договором від 01.02.2019 на рахунок відповідача-1 підтверджується відповідними банківськими виписками (копії яких містяться в матеріалах справи).

Отже, предметом укладеного відповідачами договору підряду з вирощування товарної сільськогосподарської продукції фактично є використання земельної ділянки. Саме на використанні відповідачем-2 - ФГ «Горизонт» , земельної ділянки (споживанні її корисних властивостей) ґрунтується оспорюваний договір, який без використання земельної ділянки не має сенсу, не становить комерційного та економічного інтересу для сторін.

Виходячи з положень договору підряду, що регулюють в тому числі предмет договору, права та обов`язки сторін, суд дійшов до висновку, що при укладенні оспорюваного договору, сторони приховали інший правочин, що за своєю правовою природою є договором суборенди землі та регулюється, зокрема, Законом України "Про оренду землі", Земельним кодексом України, яких мали дотримуватись сторони при укладенні цього договору .

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 13, ч. 1 ст. 14 Конституції України земля, її надра, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави.

Згідно із частиною 2 ст. 792 Цивільного кодексу України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

За змістом ст.ст. 2, 3 Земельного кодексу України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно з ч. 1 ст. 93 цього Кодексу, ст. 1 Закону України «Про оренду землі» право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Договір оренди землі згідно зі ст. 13 Закону України "Про оренду землі" - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Орендна плата відповідно до статті 21 Закону України «Про оренду землі» - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

Згідно з ч. 1 ст. 95 Земельного кодексу України землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право: самостійно господарювати на землі; власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію.

Статтею 96 Земельного кодексу України передбачено, що землекористувачі, зокрема, зобов`язані: забезпечувати використання землі за цільовим призначенням; своєчасно надавати відповідним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування дані про стан і використання земель та інших природних ресурсів у порядку, встановленому законом. Законом можуть бути встановлені інші обов`язки землекористувачів.

Відповідно до п. «в» ч. 1 ст. 22 Земельного кодексу України землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування: сільськогосподарським науково-дослідним установам та навчальним закладам, сільським професійно-технічним училищам та загальноосвітнім школам - для дослідних і навчальних цілей, пропаганди передового досвіду ведення сільського господарства.

Згідно з ч. 1 ст. 44 Закону України «Про загальну середню освіту» матеріально-технічна база закладів загальної середньої освіти включає будівлі, споруди, землю, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло та інші цінності. Майно закладів загальної середньої освіти належить їм на правах, визначених законодавством України.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 17 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на засадах їх підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності органам місцевого самоврядування.

Відповідно до інформаційної довідки Веселівської селищної ради Веселівського району Запорізької області від 20.05.20189 № 02-05-11/1168 рішень про надання згоди на укладення договору підряду КЗ Новоолександрівський НВК ЗОШ І-ІІ ст. - ДНЗ селищною радою не надавалися.

Відповідно до ч. 8 ст. 93 Земельного кодексу України орендодавцями земельних ділянок є їх власники або уповноважені ними особи.

Згідно з ч. 6 ст. 93 Земельного кодексу України передбачено, що орендована земельна ділянка або її частина може за згодою орендодавця передаватись орендарем у володіння та користування іншій особі (суборенда).

За змістом ст. 8 Закону України «Про оренду землі» орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця. Якщо протягом одного місяця орендодавець не надішле письмового повідомлення щодо своєї згоди чи заперечення, орендована земельна ділянка або її частина може бути передана в суборенду. Умови договору суборенди земельної ділянки повинні обмежуватися умовами договору оренди земельної ділянки і не суперечити йому. Договір суборенди земельної ділянки підлягає державній реєстрації.

В пункті 30 договору оренди землі № 37 від 18.02.2008, на підставі якого відповідач-1 здійснював користування земельною ділянкою, як орендар, встановлено його право передавати у користування земельну ділянку (її частину) без зміни її цільового призначення іншій особі в суборенду за згодою орендодавця.

Отже, КЗ Новоолександрівський НВК ЗОШ І-ІІ ст. - ДНЗ , як орендар за договором оренди землі № 37 від 18.02.2008 наділений передбаченими цим договором правами щодо використання орендованої земельної ділянки для дослідних та навчальних цілей, пропаганди передового досвіду ведення сільського господарства та за згодою орендодавця має право передавати її у користування іншим особам в суборенду без зміни цільового призначення.

Разом з тим, зміст погоджених сторонами умов спірного договору, укладеного 01.02.2019, свідчить, що Комунальний заклад Новоолександрівський НВК ЗОШ І-ІІ ст. - ДНЗ під час дії договору надає (фактично передає) земельну ділянку ФГ «Горизонт» та надає йому право обробки земельної ділянки, посіву і збору врожаю.

Таким чином, право володіння та користування, як правомочності, що належать землекористувачу (орендарю) згідно положень ст. 93 Земельного кодексу України, за умовами спірного договору реалізуються не орендарем - КЗ Новоолександрівський НВК ЗОШ І-ІІ ст. - ДНЗ , згідно визначеного цільового призначення, а ФГ «Горизонт» , шляхом вирощування останнім сільськогосподарської продукції та сплати частки доходу від такої реалізації договору на користь відповідача-1.

Як вже зазначалося, рішень про надання згоди на укладення договору підряду КЗ Новоолександрівський НВК ЗОШ І-ІІ ст. - ДНЗ Веселівська селищна рада не надавала.

Отже, всупереч ч. 2 ст. 203 Цивільного кодексу України відповідач-1 не мав необхідного обсягу цивільної дієздатності, без згоди орендодавця, на укладення договору підряду, який по суті є договором суборенди земельної ділянки, що за змістом ч.1 ст. 215 ЦК України також є підставою для визнання вказаного договору недійсним.

Таким чином, фактичні обставини справи у їх сукупності свідчать, що сторони оспорюваного договору (відповідачі) приховали дійсні правовідносини суборенди землі, шляхом укладення договору підряду з вирощування товарної сільськогосподарської продукції від 01.02.2019, а також приймаючи до уваги той факт, що землекористувач (відповідач-1) був позбавлений права передачі земельної ділянки в суборенду, позовні вимоги про визнання зазначеного договору недійсним є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Положеннями ч. 1 ст. 236 ЦК України передбачено, що нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає в користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Частинами 1-3 статті 1212 глави 83 ЦК України визначено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі (ч. 1 ст. 1213 ЦК України).

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Для наявності підстав повернення майна, передбаченого ст.1212 ЦК України, необхідно встановити наступні обставини: факт набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи, відсутність для цього підстав.

Суд вважає доведеними доводи прокурора, що внаслідок укладення договору підряду з вирощування сільськогосподарської продукції від 01.02.2019, предметом якого є використання земельної ділянки державної форми власності площею 30,0 га, відповідач-2 безпідставно набув у користування зазначену земельну ділянку, тому зобов`язаний її повернути Комунальному закладу "Новоолександрівський навчально-виховний комплекс "Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад" Веселівської селищної ради, як орендарю, який набув право на її використання на підставі договору оренди землі № 37 від 18.02.2008, що на даний час є чинним та діє до 02.07.2022, шляхом підписання з останнім акту прийому-передачі.

За змістом ст.ст. 8, 34 Закону України «Про оренду землі» умови договору суборенди земельної ділянки повинні обмежуватися умовами договору оренди земельної ділянки і не суперечити йому. Договір суборенди земельної ділянки підлягає державній реєстрації, з моменту якої об`єкт оренди вважається переданим. У разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.

В даному випадку не має значення, що вищезазначена земельна ділянка не передавалася відповідачем-1 відповідачу-2 саме за актом, оскільки зважаючи на встановлений судом факт укладення відповідачами удаваного правочину, слід виходити з того, що сторонами вчинено саме той правочин, який вони мали на увазі, в даному випадку договір суборенди землі, тому при розгляді справи необхідно застосовувати правила, що регулюють такий правочин.

За змістом ч.1 ст. 5 ГПК України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Таким чином, задоволення позовної вимоги про зобов`язання відповідача-2 повернути земельну ділянку, шляхом підписання акту прийому-передачі із Комунальним закладом "Новоолександрівський навчально-виховний комплекс "Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад" Веселівської селищної ради є забезпеченням реального вираження застосування наслідків укладення удаваного правочину, визнаного судом недійсним.

Крім того, в п. 4.1 оспорюваного договору встановлено, що Підрядчик зобов`язується після закінчення терміну дії договору передати Замовнику надану земельну ділянку у аналогічному стані в якому вона була передана в момент укладення договору.

Враховуючи вищевикладене, заявлений прокурором позов є таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Наведені відповідачем-1 доводи та заперечення є необґрунтованими та не спростовують висновків суду.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідачів в рівних частинах.

Керуючись ст. ст. 129, 233, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1. Позов в.о. керівника Мелітопольської місцевої прокуратури Запорізької області в інтересах держави в особі органу, який уповноважений від імені держави здійснювати відповідні функції у спірних відносинах - Веселівська селищна рада Веселівського району Запорізької області до Комунального закладу «Новоолександрівський навчально-виховний комплекс «Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад» Веселівської селищної ради та до Фермерського господарства «Горизонт» задовольнити повністю.

2.Визнати недійсним Договір підряду з вирощування товарної сільськогосподарської продукції від 01.02.2019, який укладений між КЗ" Новоолександрівський навчально-виховний комплекс "Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад" Веселівської селищної ради та Фермерським господарством «Горизонт» .

3. Зобов`язати Фермерське господарство «Горизонт» (72205, Запорізька область, Веселівський район, с.Новоолександрівка, вул. Чапаєва, буд. 3, код ЄДРПОУ 22120911) повернути Комунальному закладу "Новоолександрівський навчально-виховний комплекс "Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад" Веселівської селищної ради, (72205, Запорізька область, Веселівський район, с.Новоолександрівка, пров. Шкільний, буд. 2, код ЄДРПОУ 26318082) земельну ділянку сільськогосподарського призначення комунальної форми власності, загальною площею 30 га за кадастровим номером 2321255100:01:017:0002, розташовану на території Веселівської селищної ради Веселівського району Запорізької області, шляхом підписання акту прийому-передачі із Комунальним закладом "Новоолександрівський навчально-виховний комплекс "Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад "Веселівської селищної ради.

4. Стягнути з Комунального закладу "Новоолександрівський навчально-виховний комплекс "Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад" Веселівської селищної ради, (72205, Запорізька область, Веселівський район, с.Новоолександрівка, пров. Шкільний, буд. 2, код ЄДРПОУ 26318082) на користь прокуратури Запорізької області (69000, м.Запорівжжя, вул.Матросова, 29а, код ЄДРПОУ 02909973, розрахунковий рахунок №35217095000271, код класифікації видатків бюджету - 2800, відкритий у Державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, отримувач: прокуратура Запорізької області, код ЄДРПОУ 02909973) 1921 (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну) грн. витрат зі сплати судового збору. Видати наказ.

5.Стягнути з Фермерського господарства «Горизонт» (72205, Запорізька область, Веселівський район, с.Новоолександрівка, вул. Чапаєва, буд. 3, код ЄДРПОУ 22120911) на користь прокуратури Запорізької області (69000, м.Запорівжжя, вул.Матросова, 29а, код ЄДРПОУ 02909973, розрахунковий рахунок № 35217095000271, код класифікації видатків бюджету - 2800, відкритий у Державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, отримувач: прокуратура Запорізької області, код ЄДРПОУ 02909973) 1921 (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну) грн. витрат зі сплати судового збору. Видати наказ.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст. ст. 240, 241 ГПК України « 24» грудня 2019р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Запорізької області, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.Г.Зінченко