Рішення

від 24.12.2019 по справі 910/15118/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.12.2019Справа № 910/15118/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Щербакова С.О., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Граве Україна"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Смайл Сервіс"

про стягнення 13 561, 29 грн.

Представники: без виклику сторін

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Граве Україна" (далі -позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Смайл Сервіс" (далі -відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 13 561, 29 грн., з яких: 12 000, 00 грн - основний борг, 505, 97 грн - 3 % річних та 1 055, 32 грн - інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором доручення № 191/14 від 10.02.2014.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.10.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, зокрема встановлено відповідачу строк протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подачі заяви з обгрунтованими запереченням проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження (у разі їх наявності).

26.11.2019 через відділ автоматизованого документообігу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Смайл Сервіс" надійшло клопотання, в якому відповідач просить суд здійснювати розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.11.2019 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Смайл Сервіс" про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін - залишено без розгляду.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 30.10.2019 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, буд. 14-В, літера А, кімната 4, проте ані поштовий конверт з ухвалою суду від 30.10.2019, ані повідомлення про вручення поштового відправлення до суду не повернулися.

При цьому, за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Частинами 1, 2 ст.3 Закону України Про доступ до судових рішень визначено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України Про доступ до судових рішень ).

В той же, час у матеріалах справи наявні клопотання відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін та про ознайомлення з матеріалами справи подані до суду 26.11.2019 та 27.11.2019, що свідчить про обізнаність відповідача з ухвалою суду від 30.10.2019 про відкриття провадження у справі та розглядом даної справи.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

10.02.2014 між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Граве Україна" (далі - довіритель) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Смайл Сервіс" (далі - повірений) укладено договір доручення № 191/14, умовами якого передбачено, що повірений приймає на себе зобов`язання здійснювати на території України від імені та за рахунок довірителя дії по забезпеченню організації та надання медичної чи іншої допомоги застрахованим довірителем особам та/або на користь таких осіб, згідно з правилами добровільного медичного страхування (безперервне страхування здоров`я) (далі - Правила), Програмами страхування (далі - Програма), викладеними в додатках до даного договору, а також договором страхування, а довіритель зобов`язується забезпечити повіреного інформацією та сплатити йому винагороду, а також компенсувати понесені повіреним витрати, у порядку та на умовах, передбачених цим договором.

Відповідно до п. 3.1.10 п. 3.1. договору, повірений зобов`язується забезпечити надання застрахованим особам асистанських послуг за діючими полісами довірителя. Повірений зобов`язується після закінчення кожного календарного місяця надавати довірителю рахунок на оплату витрат і підписаний акт виконаних робіт (звіт про витрати) по наданих асистанських послуг за полісами довірителя. Акт повинен бути наданий не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за звітним місяцем, за формою, викладеною у додатку № 5 цього договору. До акту додаються документи, що підтверджують здійснені повіреним витрати по врегульованих страхових випадках (копії рахунків, калькуляцій, рецептів, чеків або інших документів).

В свою чергу, згідно п. 4.1.6. п. 4.1. договору, довіритель зобов`язується після закінчення кожного календарного місяця надавати повіреному зведений звіт по оплаченим страховим преміям за укладеними протягом календарного місяця полісами, що підлягають обслуговуванню повіреним, але не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за звітним, за формою, наведеною в додатку № 4 цього договору. Зведений звіт направляється повіреному в оригіналі, завіреному підписом уповноваженої особи та печаткою довірителя.

Згідно п. 5.1. договору, на основі зведеного звіту по полісах, обумовленому в п. 4.1.6. цього договору, який повинен бути направлений повіреному поштою, довіритель зобов`язується сплатити винагороду повіреному, у розмірі 8 % без ПДВ, від загальної суми отриманих довірителем страхових премій, за відповідний звітний період, що відображені в зведеному звіті. Дана винагорода повинна бути перерахована повіреному не пізніше 5 банківських днів після надання зведеного звіту.

Пунктом 5.3. договору передбачено, що з метою забезпечення оплати витрат повіреного, які настануть при настанні страхового випадку з застрахованими особами, довіритель протягом 5 банківських днів з дати підписання цього договору переводить на розрахунковий рахунок повіреного суму в розмірі 3000, 00 грн, без ПДВ. Вказана сума надходить на розрахунковий рахунок повіреного як гарантійний внесок за покриття витрат повіреного, які будуть пов`язані з наданням медичної допомоги та інших послуг застрахованим особам у випадку настання страхових випадків, не є прибутком та власністю повіреного, та має виключно цільовий характер: для покриття витрат за полісами довірителя.

Приймання наданих довірителем за договором послуг здійснюється шляхом підписання сторонами акту (п. 5.4.1. договору).

За умовами п. 5.5. договору, у випадку розірвання цього договору, повірений зобов`язується повернути довірителю суму, вказану в п. 5.3. цього договору, шляхом перерахування вказаної суми на розрахунковий рахунок довірителя, після виконання всіх інших фінансових зобов`язань сторін одна перед одною в межах цього договору, протягом 30 днів з моменту повідомлення про розірвання договору.

Договір набуває чинності з 10.02.2014 і діє до 31.12.2014 включно. Якщо за 30 (тридцять) днів до дати закінчення строку дії договору, жодна із сторін не заявить про свій намір розірвати договір, дія договору буде автоматично продовжуватися на кожний наступний календарний рік (п. 9.1. договору).

Відповідно до п. 9.2. договору, договір може бути розірваний за взаємною згодою сторін або достроково в односторонньому порядку з ініціативи однієї із сторін, з письмовим повідомленням про це іншу сторону за 60 (шістдесят) календарних днів до бажаної дати розірвання. Закінчення строку дії цього договору або його дострокове розірвання не звільняє сторони від виконання тих зобов`язань, які виникли за договором протягом строку його дії та залишилися невиконаними.

03.03.2016 між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Граве Україна" (далі - довіритель) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Смайл Сервіс" (далі - повірений) укладено додаткову угоду № 1 до договору доручення № 191/14 від 10.02.2014, відповідно до якої сторони домовилися викласти п. 5.3. договору у наступній редакції: 5.3. З метою забезпечення оплати витрат повіреного, які настануть при настанні страхового випадку з застрахованими особами. Довіритель протягом 5 банківських днів з дати підписання цього договору переводить на розрахунковий рахунок повіреного суму в розмірі 10000, 00 грн, без ПДВ. Вказана сума надходить на розрахунковий рахунок повіреного як гарантійний внесок за покриття витрат повіреного, які будуть пов`язані з наданням медичної допомоги та інших послуг застрахованим особам у випадку настання страхових випадків, не є прибутком та власністю повіреного, та має виключно цільовий характер: для покриття витрат за полісами довірителя .

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на виконання умов договору було перераховано на рахунок відповідача кошти у розмірі 10 000, 00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 59874 від 09.03.2016.

Крім того, 13.04.2017 між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Граве Україна" (далі - довіритель) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Смайл Сервіс" (далі - повірений) укладено додаткову угоду № 2 до договору доручення № 191/14 від 10.02.2014, відповідно до якої сторони домовилися викласти п. 5.3. договору у наступній редакції: 5.3. З метою забезпечення оплати витрат повіреного, які настануть при настанні страхового випадку з застрахованими особами. Довіритель протягом 5 банківських днів з дати підписання цього договору переводить на розрахунковий рахунок повіреного суму в розмірі 12000, 00 грн, без ПДВ. Вказана сума надходить на розрахунковий рахунок повіреного як гарантійний внесок за покриття витрат повіреного, які будуть пов`язані з наданням медичної допомоги та інших послуг застрахованим особам у випадку настання страхових випадків, не є прибутком та власністю повіреного, та має виключно цільовий характер: для покриття витрат за полісами довірителя .

Тож, враховуючи що відповідно до додаткової угоди № 2 від 13.04.2017 до договору гарантійний внесок становить 12 000, 00 грн, позивачем було перераховано на рахунок відповідача ще 2000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 67729 від 14.04.2017 та які з урахуванням 10 000, 00 грн. перерахованих 09.03.2016 становить 12 000, 00 грн.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що 27.04.2018 між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Граве Україна" (далі - довіритель) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Смайл Сервіс" (далі - повірений) укладено договір доручення № 27042018 про надання асистанських послуг, умовами якого передбачено, що повірений від імені та за рахунок довірителя приймає на себе зобов`язання вчинити дії по забезпеченню надання на території України асистенських послуг по організації медичної чи іншої допомоги застрахованим довірителем особам, на користь таких осіб, згідно з Правилами добровільного медичного страхування (безперервне страхування здоров`я) (далі - Правила), Програмами страхування (далі - Програма), викладеними в додатках до даного договору, а також договором страхування (полісами), укладеними довірителем з застрахованими особами, а довіритель зобов`язується забезпечити повіреного інформацією та сплатити йому винагороду, а також компенсувати понесені повіреним витрати, визначені цим договором.

Відповідно до п. 2.1. договору, асистанські послуги (послуги) - забезпечення швидкої організації та надання медичної чи іншої допомоги застрахованим особам довірителем та/або на користь таких осіб при настанні страхового випадку згідно з Правилами, Програмами, а також договорами страхування (полісами), укладеними довірителем.

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання і діє протягом року. Дія договору автоматично продовжується на кожний наступний календарний рік, якщо за 30 діб до закінчення строку дії договору жодна із сторін письмово не попередить іншу про своє бажання достроково припинити дію договору. Відповідний порядок автоматичної пролонгації договору застосовується сторонами щорічно не обмежену кількість разів (п. 9.1. договору).

Згідно п. 9.3. договору, після підписання цього договору всі попередні переговори за ним, листування, попередні угоди та протоколи про наміри з питань, що так чи інакше стосуються цього договору, втрачають юридичну силу. Також припиняється дія договору доручення № 191/14 від 10.02.2014.

Як зазначає позивач, сторони уклавши договір доручення № 27042018 про надання асистанських послуг від 27.04.2018 припинили дію попереднього договору доручення № 191/14 від 10.02.2014, у зв`язку з чим у відповідача відповідно до п. 5.5. договору № 191/14 від 10.02.2014 виник обов`язок з повернення позивачу гарантійного внеску у розмірі 12 000, 00 грн.

Проте, відповідач всупереч п. 5.5. договору № 191/14 від 10.02.2014 гарантійний внесок на розрахунковий рахунок позивача не повернув.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звертався до відповідача з вимогою № 525 від 14.08.2019, в якій просив повернути гарантійний внесок у розмірі 12 000, 00 грн, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача в АТ Укрсиббанк , яка отримана відповідачем 03.09.2019, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідач на вищевказану вимогу відповіді не надав, гарантійний внесок не повернув.

Отже, обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконує свої зобов`язання щодо повернення гарантійного внеску відповідно до п. 5.3. договору № 191/14 від 10.02.2014, внаслідок чого за Товариством з обмеженою відповідальністю "Смайл Сервіс" утворилась заборгованість у розмірі 12 000, 00 грн.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 505, 97 грн - 3 % річних за період з 28.05.2018 по 23.10.2019 та 1 055, 32 грн - інфляційних втрат за період з 28.05.2018 по 23.10.2019.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Так, згідно частини першої статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 1000 Цивільного кодексу України, за договором доручення одна сторона (повірений) зобов`язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки довірителя.

Договором доручення може бути визначений строк, протягом якого повірений має право діяти від імені довірителя (ч. 1 ст. 1001 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 1002 Цивільного кодексу України, повірений має право на плату за виконання свого обов`язку за договором доручення, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо в договорі доручення не визначено розміру плати повіреному або порядок її виплати, вона виплачується після виконання доручення відповідно до звичайних цін на такі послуги.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (ч. 2 ст. 193 Цивільного кодексу України).

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Судом встановлено, що позивач виконав свої зобов`язання за договором доручення № 191/14 від 10.02.2014. Ним було перераховано на рахунок відповідача гарантійний внесок у розмірі 12 000, 00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями № 59874 від 09.03.2016 та № 67729 від 14.04.2017.

Відповідно до п. 5.3. договору доручення № 191/14 від 10.02.2014 в редакції додаткової угоди № 2 від 13.04.2017, з метою забезпечення оплати витрат повіреного, які настануть при настанні страхового випадку з застрахованими особами. Довіритель протягом 5 банківських днів з дати підписання цього договору переводить на розрахунковий рахунок повіреного суму в розмірі 12000, 00 грн, без ПДВ. Вказана сума надходить на розрахунковий рахунок повіреного як гарантійний внесок за покриття витрат повіреного, які будуть пов`язані з наданням медичної допомоги та інших послуг застрахованим особам у випадку настання страхових випадків, не є прибутком та власністю повіреного, та має виключно цільовий характер: для покриття витрат за полісами довірителя .

Згідно п. 5.5. договору, у випадку розірвання цього договору, повірений зобов`язується повернути довірителю суму, вказану в п. 5.3. цього договору, шляхом перерахування вказаної суми на розрахунковий рахунок довірителя, після виконання всіх інших фінансових зобов`язань сторін одна перед одною в межах цього договору, протягом 30 днів з моменту повідомлення про розірвання договору.

Як зазначено судом вище 27.04.2018 між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Граве Україна" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Смайл Сервіс" укладено договір доручення № 27042018 про надання асистанських послуг, відповідно до якого сторони погодили, що після підписання цього договору всі попередні переговори за ним, листування, попередні угоди та протоколи про наміри з питань, що так чи інакше стосуються цього договору, втрачають юридичну силу. Також припиняється дія договору доручення № 191/14 від 10.02.2014.

Тобто, внаслідок укладення сторонами договору доручення № 27042018 про надання асистанських послуг від 27.04.2018 припинив свою дію договір доручення № 191/14 від 10.02.2014.

За змістом статей 598, 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 604 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється за домовленістю сторін. Зобов`язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов`язання новим зобов`язанням між тими ж сторонами (новація).

Згідно ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

У разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються (ч. 2 ст. 653 Цивільного кодексу України).

Суд зазначає, що розірвання договору є формою припинення зобов`язання сторін, тобто у даному випадку зобов`язання припинилося за домовленістю сторін, у зв`язку з заміною первісного зобов`язання новим зобов`язанням між тими ж сторонами, при цьому договір доручення № 27042018 про надання асистанських послуг від 27.04.2018 не містить умови про врахування (зарахування) гарантійного внеску у розмірі 12 000, 00 грн перерахованого на виконання договору № 191/14 від 10.02.2014 при виконані договору № 27042018 від 27.04.2018, а лише містить умови про перерахування позивачем на розрахунковий рахунок відповідача гарантійного внеску у розмірі 50 000, 00 грн.

Таким чином, оскільки гарантійний внесок не є прибутком та власністю відповідача та перераховувався позивачем з метою покриття витрат відповідача, які будуть пов`язані з наданням медичної допомоги та інших послуг застрахованим особам у випадку настання страхових випадків, враховуючи що договір припинив свою дію 27.04.2018, відповідно у відповідача виник обов`язок з повернення позивачу гарантійного внеску у розмірі 12 000, 00 грн.

Проте, відповідач всупереч п. 5.5. договору № 191/14 від 10.02.2014 гарантійний внесок на розрахунковий рахунок позивача не повернув, доказів зворотного не надав, при цьому суд зазначає, що відповідач двічі подав клопотання про ознайомлення з матеріалами справи, однак своїм правом не скористався, з матеріалами справи не ознайомився, як і не скористався наданим йому процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву, тобто матеріали справи не містять письмових заперечень відповідача проти заявлених позовних вимог щодо стягнення гарантійного внеску у розмірі 12 000, 00 грн.

Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Враховуючи вищенаведене, з урахуванням положень п. 5.5. договору № 191/14 від 10.02.2014 та приписів ст. 530 Цивільного кодексу України, суд приходить до беззаперечного висновку, що боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання з повернення гарантійного внеску у розмірі 12 000, 00 грн. та за висновком суду, у даному випадку відповідальність за невиконання грошового зобов`язання підлягає застосуванню зі спливом 30 денного строку з моменту укладення договору № 27042018 про надання асистанських послуг від 27.04.2018, тобто з 29.05.2018 (з урахуванням приписів ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України ).

Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, оскільки відповідач не надав суду доказів належного виконання свого зобов`язання щодо повернення гарантійного внеску, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору доручення № 191/14 від 10.02.2014 і положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 12 000, 00 грн. підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 505, 97 грн - 3 % річних за період з 28.05.2018 по 23.10.2019 та 1 055, 32 грн - інфляційних втрат за період з 28.05.2018 по 23.10.2019.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. (п.4.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" №14 від 17.12.2013 року).

Відповідно до п.п. 3.1, 3.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань", інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Судом перевірено правильність наданих позивачем розрахунків 3% річних та інфляційних втрат і встановлено, що позивачем допущено помилку у визначені періоду нарахування 3 % річних та інфляційних втрат, оскільки як зазначено судом вище починаючи з 29.05.2018 відбулося прострочення виконання зобов`язання з повернення гарантійного внеску, в той же час розмір 3% річних та інфляційних втрат визначений позивачем вірно.

Оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання за договором доручення № 191/14 від 10.02.2014, в силу положень ст. 625 Цивільного кодексу України, підлягають стягненню з відповідача 505, 97 грн - 3 % річних за період з 29.05.2018 по 23.10.2019 та 1 055, 32 грн - інфляційних втрат за період з 29.05.2018 по 23.10.2019.

Тож, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Граве Україна" підлягають задоволенню у повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва.

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Граве Україна" задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Смайл Сервіс" (вул. Кіквідзе, буд.14-В, літ. А, кімната 4, м. Київ, 01103, ідентифікаційний код - 36184197) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Граве Україна" (вул. Велика Васильківська, 65, м. Київ, 03150, ідентифікаційний код - 19243047) 12 000 (дванадцять тисяч) грн 00 коп. - заборгованості, 1 055 (одну тисячу п`ятдесят п`ять) грн. 32 коп. - інфляційних втрат, 505 (п`ятсот п`ять) грн. 97 коп. - 3 % річних та 1 921 (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну) грн. 00 коп. - судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя С. О. Щербаков