Постанова

від 18.03.2020 по справі 910/15118/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" березня 2020 р. Справа№ 910/15118/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Владимиренко С.В.

суддів: Демидової А.М.

Ходаківської І.П.

за участю представників: не викликались

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Смайл Сервіс"

на рішення Господарського суду міста Києва від 24.12.2019

у справі № 910/15118/19 (суддя Щербаков С.О.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Граве Україна"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Смайл Сервіс"

про стягнення 13 561 грн. 29 коп.

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Граве Україна" (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Смайл Сервіс" (далі-відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 13 561 грн. 29 коп., з яких: 12 000 грн. - основний борг, 505 грн. 97 коп. - 3 % річних та 1 055 грн. 32 коп. - інфляційних втрат.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконує свої зобов`язання щодо повернення гарантійного внеску відповідно до п. 5.5. договору № 191/14 від 10.02.2014, внаслідок чого за Товариством з обмеженою відповідальністю "Смайл Сервіс" утворилась заборгованість у розмірі 12 000 грн. А також просить суд стягнути з відповідача 505 грн. 97 коп. - 3 % річних за період з 28.05.2018 по 23.10.2019 та 1 055 грн. 32 коп. - інфляційних втрат за період з 28.05.2018 по 23.10.2019.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.12.2019 у справі № 910/15118/19 позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Граве Україна" задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Смайл Сервіс" на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Граве Україна" 12000 грн. - заборгованості, 1055 грн. 32 коп. - інфляційних втрат, 505 грн. 97 коп. - 3 % річних та 1 921грн. - судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Смайл Сервіс" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 24.12.2019 у справі №910/15118/19 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог позивача відмовити повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач послався на те, що 26.11.2019 подав до суду клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, мотивоване тим, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі вимагають проведення судового засідання з метою повного і всебічного встановлення обставин справи. Крім того, відповідач мав на меті запропонувати позивачу укладення мирової угоди стосовно спору. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.11.2019 клопотання відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін залишено без розгляду. А тому, на думку апелянта, судом першої інстанції було неповно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми процесуального права, що призвело до прийняття невірного рішення.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 16.01.2020 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Смайл Сервіс" у справі № 910/15118/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: Владимиренко С.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), судді: Демидова А.М., Ходаківська І.П.

Згідно ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Відповідно до ч. 10 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Розгляд справ у суді апеляційної інстанції починається з відкриття першого судового засідання або через п`ятнадцять днів з дня відкриття апеляційного провадження, якщо справа розглядається без повідомлення учасників справи (ч. 2 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України).

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.01.2020 у справі № 910/15118/19 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Смайл Сервіс" на рішення Господарського суду міста Києва від 24.12.2019 у справі № 910/15118/19. Розгляд апеляційної скарги вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження та без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання).

06.02.2020 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення Господарського суду міста Києва від 24.12.2019 у справі № 910/15118/19 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин справи та повноту їх встановлення, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку про відмову в задоволені апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Смайл Сервіс" , з наступних підстав.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

10.02.2014 між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Граве Україна" (далі - довіритель) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Смайл Сервіс" (далі - повірений) укладено договір доручення № 191/14, умовами якого передбачено, що повірений приймає на себе зобов`язання здійснювати на території України від імені та за рахунок довірителя дії по забезпеченню організації та надання медичної чи іншої допомоги застрахованим довірителем особам та/або на користь таких осіб, згідно з правилами добровільного медичного страхування (безперервне страхування здоров`я) (далі - Правила), Програмами страхування (далі - Програма), викладеними в додатках до даного договору, а також договором страхування, а довіритель зобов`язується забезпечити повіреного інформацією та сплатити йому винагороду, а також компенсувати понесені повіреним витрати, у порядку та на умовах, передбачених цим договором.

За умовами визначеними п.п. 3.1.10 п. 3.1. договору, повірений зобов`язується забезпечити надання застрахованим особам асистанських послуг за діючими полісами довірителя. Повірений зобов`язується після закінчення кожного календарного місяця надавати довірителю рахунок на оплату витрат і підписаний акт виконаних робіт (звіт про витрати) по наданих асистанських послуг за полісами довірителя. Акт повинен бути наданий не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за звітним місяцем, за формою, викладеною у додатку № 5 цього договору. До акту додаються документи, що підтверджують здійснені повіреним витрати по врегульованих страхових випадках (копії рахунків, калькуляцій, рецептів, чеків або інших документів).

В п.п. 4.1.6. п. 4.1. договору сторони визначили, що довіритель зобов`язується після закінчення кожного календарного місяця надавати повіреному зведений звіт по оплаченим страховим преміям за укладеними протягом календарного місяця полісами, що підлягають обслуговуванню повіреним, але не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за звітним, за формою, наведеною в додатку № 4 цього договору. Зведений звіт направляється повіреному в оригіналі, завіреному підписом уповноваженої особи та печаткою довірителя.

За умовами п. 5.1. договору на основі зведеного звіту по полісах, обумовленому в п.п. 4.1.6. цього договору, який повинен бути направлений повіреному поштою, довіритель зобов`язується сплатити винагороду повіреному, у розмірі 8 % без ПДВ, від загальної суми отриманих довірителем страхових премій, за відповідний звітний період, що відображені в зведеному звіті. Дана винагорода повинна бути перерахована повіреному не пізніше 5 банківських днів після надання зведеного звіту.

Пунктом 5.3. договору передбачено, що з метою забезпечення оплати витрат повіреного, які настануть при настанні страхового випадку з застрахованими особами, довіритель протягом 5 банківських днів з дати підписання цього договору переводить на розрахунковий рахунок повіреного суму в розмірі 3000 грн, без ПДВ. Вказана сума надходить на розрахунковий рахунок повіреного як гарантійний внесок за покриття витрат повіреного, які будуть пов`язані з наданням медичної допомоги та інших послуг застрахованим особам у випадку настання страхових випадків, не є прибутком та власністю повіреного, та має виключно цільовий характер: для покриття витрат за полісами довірителя.

Приймання наданих довірителем за договором послуг здійснюється шляхом підписання сторонами акту (п. 5.4.1. договору).

За умовами п. 5.5. договору, у випадку розірвання цього договору, повірений зобов`язується повернути довірителю суму, вказану в п. 5.3. цього договору, шляхом перерахування вказаної суми на розрахунковий рахунок довірителя, після виконання всіх інших фінансових зобов`язань сторін одна перед одною в межах цього договору, протягом 30 днів з моменту повідомлення про розірвання договору.

Договір набуває чинності з 10.02.2014 і діє до 31.12.2014 включно. Якщо за 30 (тридцять) днів до дати закінчення строку дії договору, жодна із сторін не заявить про свій намір розірвати договір, дія договору буде автоматично продовжуватися на кожний наступний календарний рік (п. 9.1. договору).

Відповідно до п. 9.2. договору, договір може бути розірваний за взаємною згодою сторін або достроково в односторонньому порядку з ініціативи однієї із сторін, з письмовим повідомленням про це іншу сторону за 60 (шістдесят) календарних днів до бажаної дати розірвання. Закінчення строку дії цього договору або його дострокове розірвання не звільняє сторони від виконання тих зобов`язань, які виникли за договором протягом строку його дії та залишилися невиконаними.

03.03.2016 між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Граве Україна" (далі - довіритель) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Смайл Сервіс" (далі - повірений) укладено додаткову угоду № 1 до договору доручення № 191/14 від 10.02.2014, за якою сторони домовилися викласти п. 5.3. договору у наступній редакції: " 5.3. З метою забезпечення оплати витрат повіреного, які настануть при настанні страхового випадку з застрахованими особами. Довіритель протягом 5 банківських днів з дати підписання цього договору переводить на розрахунковий рахунок повіреного суму в розмірі 10000 грн, без ПДВ. Вказана сума надходить на розрахунковий рахунок повіреного як гарантійний внесок за покриття витрат повіреного, які будуть пов`язані з наданням медичної допомоги та інших послуг застрахованим особам у випадку настання страхових випадків, не є прибутком та власністю повіреного, та має виключно цільовий характер: для покриття витрат за полісами довірителя".

Позивачем на виконання умов договору було перераховано на рахунок відповідача кошти у розмірі 10 000 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 59874 від 09.03.2016.

13.04.2017 між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Граве Україна" (далі - довіритель) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Смайл Сервіс" (далі - повірений) укладено додаткову угоду № 2 до договору доручення № 191/14 від 10.02.2014, за якою сторони домовилися викласти п. 5.3. договору у наступній редакції: " 5.3. З метою забезпечення оплати витрат повіреного, які настануть при настанні страхового випадку з застрахованими особами. Довіритель протягом 5 банківських днів з дати підписання цього договору переводить на розрахунковий рахунок повіреного суму в розмірі 12 000 грн, без ПДВ. Вказана сума надходить на розрахунковий рахунок повіреного як гарантійний внесок за покриття витрат повіреного, які будуть пов`язані з наданням медичної допомоги та інших послуг застрахованим особам у випадку настання страхових випадків, не є прибутком та власністю повіреного, та має виключно цільовий характер: для покриття витрат за полісами довірителя".

Відповідно до додаткової угоди № 2 від 13.04.2017 до договору гарантійний внесок становить 12 000 грн, позивачем було перераховано на рахунок відповідача ще 2000 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 67729 від 14.04.2017 та які з урахуванням 10 000 грн. перерахованих 09.03.2016 становить 12 000 грн.

27.04.2018 між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Граве Україна" (далі - довіритель) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Смайл Сервіс" (далі - повірений) укладено договір доручення № 27042018 про надання асистанських послуг, умовами якого передбачено, що повірений від імені та за рахунок довірителя приймає на себе зобов`язання вчинити дії по забезпеченню надання на території України асистенських послуг по організації медичної чи іншої допомоги застрахованим довірителем особам, на користь таких осіб, згідно з Правилами добровільного медичного страхування (безперервне страхування здоров`я) (далі - Правила), Програмами страхування (далі - Програма), викладеними в додатках до даного договору, а також договором страхування (полісами), укладеними довірителем з застрахованими особами, а довіритель зобов`язується забезпечити повіреного інформацією та сплатити йому винагороду, а також компенсувати понесені повіреним витрати, визначені цим договором.

Відповідно до п. 2.1. договору, асистанські послуги (послуги) - забезпечення швидкої організації та надання медичної чи іншої допомоги застрахованим особам довірителем та/або на користь таких осіб при настанні страхового випадку згідно з Правилами, Програмами, а також договорами страхування (полісами), укладеними довірителем.

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання і діє протягом року. Дія договору автоматично продовжується на кожний наступний календарний рік, якщо за 30 діб до закінчення строку дії договору жодна із сторін письмово не попередить іншу про своє бажання достроково припинити дію договору. Відповідний порядок автоматичної пролонгації договору застосовується сторонами щорічно не обмежену кількість разів (п. 9.1. договору).

Згідно п. 9.3. договору, після підписання цього договору всі попередні переговори за ним, листування, попередні угоди та протоколи про наміри з питань, що так чи інакше стосуються цього договору, втрачають юридичну силу. Також припиняється дія договору доручення № 191/14 від 10.02.2014.

Як зазначає позивач, сторони уклавши договір доручення № 27042018 про надання асистанських послуг від 27.04.2018 припинили дію попереднього договору доручення № 191/14 від 10.02.2014, у зв`язку з чим у відповідача відповідно до п. 5.5. договору № 191/14 від 10.02.2014 виник обов`язок з повернення позивачу гарантійного внеску у розмірі 12 000 грн.

Проте, відповідач всупереч п. 5.5. договору № 191/14 від 10.02.2014 гарантійний внесок на розрахунковий рахунок позивача не повернув.

Позивач звернувся до відповідача з вимогою № 525 від 14.08.2019, в якій просив повернути гарантійний внесок у розмірі 12 000 грн, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача в АТ "Укрсиббанк", яка отримана відповідачем 03.09.2019, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідач на вищевказану вимогу відповіді не надав, гарантійний внесок не повернув.

Спір у справі виник у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем обов`язку щодо повернення гарантійного внеску відповідно до п. 5.3. договору № 191/14 від 10.02.2014, внаслідок чого за Товариством з обмеженою відповідальністю "Смайл Сервіс" утворилась заборгованість у розмірі 12 000 грн.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Відповідно до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 1000 Цивільного кодексу України, за договором доручення одна сторона (повірений) зобов`язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки довірителя.

Договором доручення може бути визначений строк, протягом якого повірений має право діяти від імені довірителя (ч. 1 ст. 1001 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 1002 Цивільного кодексу України, повірений має право на плату за виконання свого обов`язку за договором доручення, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо в договорі доручення не визначено розміру плати повіреному або порядок її виплати, вона виплачується після виконання доручення відповідно до звичайних цін на такі послуги.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України , зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

На виконання вимог договору доручення № 191/14 від 10.02.2014 позивачем було перераховано на рахунок відповідача гарантійний внесок у розмірі 12 000 грн, що підтверджується платіжними дорученнями № 59874 від 09.03.2016 та № 67729 від 14.04.2017.

Відповідно до п. 5.3. договору доручення № 191/14 від 10.02.2014 в редакції додаткової угоди № 2 від 13.04.2017, з метою забезпечення оплати витрат повіреного, які настануть при настанні страхового випадку з застрахованими особами. Довіритель протягом 5 банківських днів з дати підписання цього договору переводить на розрахунковий рахунок повіреного суму в розмірі 12 000 грн, без ПДВ. Вказана сума надходить на розрахунковий рахунок повіреного як гарантійний внесок за покриття витрат повіреного, які будуть пов`язані з наданням медичної допомоги та інших послуг застрахованим особам у випадку настання страхових випадків, не є прибутком та власністю повіреного, та має виключно цільовий характер: для покриття витрат за полісами довірителя".

Згідно п. 5.5. договору, у випадку розірвання цього договору, повірений зобов`язується повернути довірителю суму, вказану в п. 5.3. цього договору, шляхом перерахування вказаної суми на розрахунковий рахунок довірителя, після виконання всіх інших фінансових зобов`язань сторін одна перед одною в межах цього договору, протягом 30 днів з моменту повідомлення про розірвання договору.

Як зазначено судом вище 27.04.2018 між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Граве Україна" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Смайл Сервіс" укладено договір доручення № 27042018 про надання асистанських послуг, за яким сторони погодили, що після підписання цього договору всі попередні переговори за ним, листування, попередні угоди та протоколи про наміри з питань, що так чи інакше стосуються цього договору, втрачають юридичну силу. Також припиняється дія договору доручення № 191/14 від 10.02.2014.

Внаслідок укладення сторонами договору доручення № 27042018 про надання асистанських послуг від 27.04.2018 припинив свою дію договір доручення № 191/14 від 10.02.2014.

За змістом статей 598, 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 604 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється за домовленістю сторін. Зобов`язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов`язання новим зобов`язанням між тими ж сторонами (новація).

Згідно ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

У разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються (ч. 2 ст. 653 Цивільного кодексу України).

Розірвання договору є формою припинення зобов`язання сторін, тобто, у даному випадку, зобов`язання припинилося за домовленістю сторін, у зв`язку з заміною первісного зобов`язання новим зобов`язанням між тими ж сторонами, при цьому договір доручення № 27042018 про надання асистанських послуг від 27.04.2018 не містить умови про врахування (зарахування) гарантійного внеску у розмірі 12 000 грн перерахованого на виконання договору № 191/14 від 10.02.2014 при виконані договору № 27042018 від 27.04.2018, а лише містить умови про перерахування позивачем на розрахунковий рахунок відповідача гарантійного внеску у розмірі 50 000 грн.

Таким чином, оскільки гарантійний внесок не є прибутком та власністю відповідача та перераховувався позивачем з метою покриття витрат відповідача, які будуть пов`язані з наданням медичної допомоги та інших послуг застрахованим особам у випадку настання страхових випадків, враховуючи, що договір припинив свою дію 27.04.2018, відповідно у відповідача виник обов`язок з повернення позивачу гарантійного внеску у розмірі 12 000 грн.

Відповідач всупереч п. 5.5. договору № 191/14 від 10.02.2014 гарантійний внесок на розрахунковий рахунок позивача не повернув, доказів зворотного не надав.

При цьому слід зазначити, що відповідач двічі подав клопотання про ознайомлення з матеріалами справи, однак відповідним правом не скористався, як і не скористався наданим йому процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву, з викладенням заперечень проти заявлених позовних вимог.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем було порушено умови договору доручення № 191/14 від 10.02.2014, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 12 000 грн. підлягає задоволенню, оскільки у даному випадку відповідальність за невиконання грошового зобов`язання підлягає застосуванню зі спливом 30 денного строку з моменту укладення договору № 27042018 про надання асистанських послуг від 27.04.2018, тобто з 28.05.2018 (з урахуванням приписів ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України ).

Крім суми основного боргу, позивач також просив стягнути з відповідача 505 грн. 97 коп. - 3 % річних за період з 28.05.2018 по 23.10.2019 та 1 055 грн. 32 коп. - інфляційних втрат за період з 28.05.2018 по 23.10.2019.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки судом встановлено факт прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання, вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних є правомірними.

Не зважаючи на помилкове зазначення судом першої інстанції в рішенні 29.05.2018 - дати повернення гарантійного внеску, замість 28.05.2018, на підставі п. 5.5 договору № 191/14 від 10.02.2014, який припинив свою дію в наслідок укладення сторонами договору доручення № 27042018 про надання асистанських послуг від 27.04.2018, однак це не зумовило невірності розрахунку судом основної заборгованості, 3% річних та інфляційних втрат, здійснених згідно ст.625 Цивільного кодексу України.

Здійснивши перерахунок 3% річних та інфляційних втрат, колегія суддів вважає, що місцевий суд дійшов вірного висновку, що з відповідача на користь позивача підлягають до стягненню в розмірі 505 грн. 97 коп. - 3 % річних за період з 28.05.2018 по 23.10.2019 та 1 055 грн. 32 коп. - інфляційних втрат за період з 28.05.2018 по 23.10.2019.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що місцевий суд дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Щодо посилання апелянта в апеляційній скарзі на те, що 26.11.2019 подав до суду клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, мотивоване тим, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі вимагають проведення судового засідання з метою повного і всебічного встановлення обставин справи. Крім того, відповідач мав на меті запропонувати позивачу укладення мирової угоди стосовно спору. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.11.2019 клопотання відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін залишено без розгляду. А тому, на думку апелянта, судом першої інстанції було неповно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми процесуального права, що призвело до прийняття невірного рішення, слід зазначити наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвала Господарського суду міста Києва від 30.10.2019 про відкриття провадження у справі № 910/15118/19 отримана Товариством з обмеженою відповідальністю "Смайл Сервіс" - 07.11.2019, згідно відстеження пересилання поштових відправлень за штрих кодовим ідентифікатором: 0103052056849, тобто останній день для подання клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін - 22.11.2019, тож станом на 26.11.2019 строк для подання клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін сплив.

Таким чином, відповідачем пропущено встановлений законом строк для подання клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Матеріали справи свідчать, що клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку відповідачем до суду не подано.

Відповідно до ч. 2 ст. 118 Господарського процесуального кодексу України заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Враховуюче те, що клопотання відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін подано з пропущенням строку встановленого Господарським процесуальним кодексом України, суд дійшов правильного висновку про залишення клопотання без розгляду.

Апелянт в апеляційній скарзі посилається на те, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі вимагають проведення судового засідання з метою повного і всебічного встановлення обставин справи.

Проте, відповідач жодним чином не аргументує свою позицію чому саме характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, також не вказав, в чому ж полягає необґрунтованість рішення.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Враховуючи межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції, визначені ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, доводи та вимоги відповідача, викладені в апеляційній скарзі спростовуються обставинами, встановленими судом апеляційної інстанції на підставі оцінки наявних в матеріалах справи належних та допустимих доказів відповідно до ст.ст.76,77,86 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Статтями 76, 77 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставин, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з ч. 4 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі Серявін та інші проти України зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.

У справі Трофимчук проти України Європейський суд з прав людини також зазначив, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.

В п. 53 рішення Європейського суду з прав людини у справі Федорченко та Лозенко проти України від 20.09.2012 зазначено, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення поза розумним сумнівом . Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.

Вищевикладене спростовує доводи відповідача викладені в апеляційній скарзі.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду міста Києва від 24.12.2019 у справі № 910/15118/19 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Смайл Сервіс" задоволенню не підлягає, а рішення Господарського суду міста Києва від 24.12.2019 у справі № 910/15118/19 слід залишити без змін.

Згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за розгляд апеляційної скарги покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю "Смайл Сервіс".

Керуючись ст. ст. 129, 270, 275, 276, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Смайл Сервіс" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 24.12.2019 у справі № 910/15118/19 - без змін.

2. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Смайл Сервіс".

3. Матеріали справи № 910/15118/19 повернути до Господарського суду міста Києва.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені в ст.ст. 287, 288, 289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя С.В. Владимиренко

Судді А.М. Демидова

І.П. Ходаківська