Рішення

від 18.12.2019 по справі 911/2489/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" грудня 2019 р. м. Київ Справа № 911/2489/19

Господарський суд Київської області в складі:

головуючого судді Христенко О.О.

за участю секретаря Гарбуз Л.В.

розглянувши справу № 911/2489/19

за позовом Приватного акціонерного товариства Обухівміськвторресурси ,

м. Обухів

до Товариства з обмеженою відповідальністю Олівіт-СК , м. Обухів

про стягнення 7 503,68 грн.

Представники:

від позивача: Бойко Ю.А., адвокат, довіреність № 01-10 від 01.10.2019;

від відповідача: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство Обухівміськвторресурси (надалі-позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Олівіт-СК (надалі-відповідач) про стягнення 7 503, 68 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на пошкодження відповідачем належного позивачу майна, у зв`язку з чим відповідач повинен відшкодувати завдані позивачу збитки.

Ухвалою суду від 15.10.2019 відкрито провадження у справі № 911/2489/19, розгляд справи в порядку загального позовного провадження призначений у підготовчому засіданні на 06.11.2019.

Ухвалою суду від 06.11.2019 підготовче засідання у справі № 911/2489/19 відкладено на 27.11.2019.

Ухвалою суду від 27.11.2019 закрито підготовче провадження у справі № 911/2489/19, справу призначено до розгляду по суті в судовому засіданні на 18.12.2019.

В судових засідання 06.11.2019, 27.11.2019, 18.12.2019 представником позивача підтримані позовні вимоги, вважаючи їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позові.

Представник відповідача в судові засідання 06.11.2019, 27.11.2019, 18.12.2019 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов до суду не надіслав. При цьому, суд відзначає, що ухвали суду направлялись відповідачу на вказану в позовній заяві та у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адресу місцезнаходження відповідача, що підтверджується матеріалами справи. Крім того, судом враховано абзац 3 підпункту 3.9.1 пункту 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції , де зазначено, що у разі, якщо ухвалу суду про порушення провадження у справі надіслано за належною адресою і повернуто підприємством зв`язку, зокрема, з посиланням на закінчення терміну зберігання, вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Київської області -

ВСТАНОВИВ:

01.01.2017 між позивачем (виконавець) та відповідачем (споживач) укладений Договір про надання послуг з вивезення побутових відходів № 235, відповідно до умов п. 2.1 якого виконавець надає споживачеві послуги з вивезення твердих, великогабаритних, ремонтних та рідких побутових відходів.

Для вивезення твердих побутових відходів за контейнерною схемою виконавець використовує його власність, технічно справні контейнери із позначеним знаком для товарів та послуг, місткістю 1,1 м.куб, у тому числі для роздільного збирання побутових відходів (п. 2.3 договору).

Виконавець з метою збирання та накопичення твердих побутових відходів, в залежності від місця розташування джерела утворення побутових відходів, забезпечує споживача необхідною кількістю контейнерів шляхом їх передачі у володіння та користування за актом приймання-передачі. В період перебування контейнерів у володінні та користуванні, споживач несе повну матеріальну відповідальність за їх збереження у справному технічному стані (п. 2.4 договору).

Умовами п. 6.1.1 договору визначено, що виконавець має право вимагати від споживача обладнати контейнерні майданчики та забезпечувати утримання у належному санітарно-технічному стані контейнера, контейнерні майданчики, що перебувають у власності або у користуванні споживача.

Пунктом 6.2.3 договору передбачено, що виконавець зобов`язаний обладнати контейнерні майданчики та забезпечувати утримання у належному санітарно-технічному стані контейнерів та контейнерних майданчиків у разі перебування їх у власності виконавця.

26.01.2018 між позивачем та відповідачем складений Акт № 1 прийому-передачі євроконтейнерів, за яким позивачем було передано, а відповідачем прийнято під завантаження твердих побутових відходів - євроконтейнер, кількістю - 1 шт., об`ємом 1,1 м.куб. з нанесенням порядкового номеру - 1420А; вартість одного євроконтейнеру - 10 858,00 грн.; майно належить на праві власності ПП Обухівміськвторресурси ; матеріальну відповідальністю за цілісність несе ТОВ Олівіт-СК .

Однак, як вказує позивач звертаючись до суду, 07.08.2018 останньому стало відомо про те, що відповідачем виявлений факт пошкодження євроконтейнера, в результаті падіння дерева.

08.08.2018 за участі представників ТОВ Олівіт-СК (генерального директора Толстого О.І., виконавчого директора Тілло С.В., головного бухгалтера Антоненко О.В.) та представника Обухівської міської ради (головного спеціаліста відділу з питань благоустрою Силюк А.В.) складений Акт обстеження форс-мажорних обставин, яким встановлено, що під час обстеження місця падіння зеленого дерева (канадського клену), яке росло на території сусіднього з ТОВ Олівіт-СК підприємства за адресою: м. Обухів, вул. Чумацький шлях, 30/1 виявлено пошкодження майна - сміттєвого євроконтейнеру 1420А, що належить ПП Обухівміськвторресурси . Із висновку Акту від 08.08.2018 вбачається, що дерево впало внаслідок короткочасного сильного буревію 05.08.2018, євроконтейнер ремонту не підлягає, потребує заміни.

18.08.2018 комісією позивача, у складі менеджера Шевчук І.В. та заступника генерального директора Дудка О.Ю. складений Акт про виявлення пошкоджень. Так, при огляді контейнера для ТПВ мет.гар. Оцинк, 1,1 м. куб. за № 1420А, який перебував у володінні ТОВ Олівіт СК було встановлено, що контейнер не може використовуватись за прямим призначенням, а його відновлення є економічно недоцільним.

Позивач звернувся до відповідача із претензією № 690/1 від 26.10.2018, надіслання якої підтверджується наявною в матеріалах справи копією фіскального чеку від 30.10.2018, в якій вимагав: відшкодувати вартість відновленого ремонту у розмірі 6 058,00 грн. або отримати у власність євроконтейнер № 1420А, сплативши за нього грошову суму у розмірі 10 858,12 грн., або передати у власність виконавця новий аналогічний контейнер, натомість отримати від виконавця євроконтейнер № 1420А, або прийняти за актом від виконавця євроконтейнер № 1420А та за власний рахунок, впродовж 10 календарних днів з моменту його отримання, відновити його до попереднього стану.

Претензія позивача залишена відповідачем без відповіді та задоволення, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду про стягнення з відповідача збитків у сумі 7 503,68 грн., завданих відповідачем в результаті пошкодження належного позивачу майна.

Звертаючись до суду, в підтвердження обставини щодо розміру (7 503,68 грн.) заподіяних майну позивача збитків, позивачем до матеріалів позовної заяви було додано Звіт № 12/0317 від 02.04.2019 про незалежну оцінку вартості майнового збитку, завданого власнику майна, яке зазнало пошкоджень і знаходиться за адресою: Київська область, м. Обухів, вул. Київська, 21. Об`єктом оцінки є: контейнер для ТПВ металевий оцинкований об`ємом 1,1 м.куб. DIN 30 700 Obuhovgorvtorresyrsi серійний номер 1420А, що постраждав від недобросовісного ставлення орендаря до орендованого майна та потребує проведення ремонтних робіт по відновленню елементів, які частково або повністю прийшли в непридатний фізичний стан для подальшого використання. Звіт було підготовлено Товариством з обмеженою відповідальністю Ай Експерт , яке діє на підставі Сертифікату ФДМУ № 750/18 від 24.09.2018.

За даними звіту загальна сума майнового збитку, що його завдано замовнику внаслідок пошкодження його майна, становить 6 503,68 грн.

Оплата за послуги складання Звіту про оцінку ринкової вартості майнового збитку становить 1 000,00 грн., згідно з Актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № 801 від 03.04.2019 та, яка була перерахована позивачем суб`єкту оціночної діяльності на підставі платіжного доручення № 3132 від 02.04.2019, копії яких наявні в матеріалах справи.

За змістом статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання чи оспорювання. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

При цьому згідно частини 2 ст. 22 ЦК України збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Отже, відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише за наявності передбачених законом умов, сукупність яких утворює склад правопорушення, яке є підставою для цивільно-правової відповідальності.

При цьому на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 910/6657/16, від 07.02.2018 у справі № 917/1651/16, а також у постановах Верховного Суду України від 09.11.2016 у справі № 3-1071гс16, від 28.01.2015 у справі N 3-210гс14.

До вказаних правовідносин застосовуються загальні норми щодо відшкодування шкоди та збитків.

Проте, статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдана не з її вини.

Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою і збитками є обов`язковою умовою відповідальності. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдані особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов`язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв`язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв`язку.

Таким чином, позивач повинен довести факт заподіяння йому збитків, розмір зазначених збитків та докази невиконання зобов`язань та причинно-наслідковий зв`язок між невиконанням зобов`язань та заподіяними збитками. При визначенні розміру збитків, заподіяних порушенням господарських договорів, береться до уваги вид (склад) збитків та наслідки порушення договірних зобов`язань для підприємства. Тоді як відповідачу потрібно довести відсутність його вини у спричиненні збитків позивачу.

Спірний євроконтейнер було пошкоджено в результаті падіння дерева з території підприємства сусіднього з відповідачем, про що відповідачем складено акт обстеження від 08.08.2018 та додано фотографії.

З переписки в додатку Viber , доданої позивачем до позовної заяви, вбачається, що відповідач запропонував представнику позивача бути присутнім 08.08.2018 при огляді місця події та пошкодженого контейнеру.

Позивач акт про пошкодження євроконтейнера склав 18.08.2018.

Позивачем не доведено, що спірний євроконтейнер був пошкоджений в якійсь інший спосіб, ніж в той, про який зазначено в акті від 08.08.2018, а саме в результаті падіння зеленого дерева (канадського клену), яке росло на території сусіднього з відповідачем підприємства.

Відшкодуванню підлягають збитки, що стали безпосереднім, і що особливо важливо, невідворотним наслідком порушення боржником зобов`язання чи завдання шкоди. Такі збитки є прямими. Збитки, настання яких можливо було уникнути, які не мають прямого причинно-наслідкового зв`язку є опосередкованими та не підлягають відшкодуванню.

Разом з тим, позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження вчинення відповідачем протиправних дій під час користування спірним майном та не надано належних та допустимих доказів причинно-наслідкового зв`язку між пошкодженнями майна та діями відповідача.

Позивач у своїй позовній заяві зазначає, що майнової шкоди у розмірі 7 503,68 грн. (розмір визначений у Звіті про оцінку майна від 02.04.2019 та Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 801 від 03.04.2019) йому було завдано внаслідок невжиття відповідачем всіх залежних від нього заходів для забезпечення цілісності євроконтейнеру та його збереження у справному технічному стані.

Проте, позивачем до матеріалів справи не було додано жодного належного та вірогідного (в розумінні ст. 79 ГПК України) доказу, який би свідчив про наявність протиправної поведінки відповідача, дії чи бездіяльності, негативного результату такої поведінки (збитків) відповідача, причинного зв`язку між протиправною поведінкою відповідача та збитками, які були понесені з вини правопорушника.

За приписами частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частиною 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами, за визначенням частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 ГПК України.

Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїм вимог або заперечень вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За таких обставин, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства Обухівміськвторресурси задоволенню не підлягають.

Враховуючи відмову у задоволенні позовних вимог, судові витрати, відповідно до ст.ст. 123, 129 ГПК України покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 123, 129, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У позові Приватного акціонерного товариства Обухівміськвторресурси до Товариства з обмеженою відповідальністю Олівіт-СК про стягнення 7 503,68 грн. відмовити повністю.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст складено - 24.12.2019.

Суддя О.О. Христенко