Постанова

від 11.03.2020 по справі 911/2489/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" березня 2020 р. Справа№ 911/2489/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Поляк О.І.

суддів: Кропивної Л.В.

Смірнової Л.Г.

за участі секретаря - Стародуб М.Ф.

розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства Обухівміськвторресурси" на рішення Господарського суду Київської області від 18.12.2019 (повний текст складено 24.12.2019) у справі №911/2489/19 (суддя Христенко О.О.)

за позовом Приватного підприємства "Обухівміськвторресурси"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Олівіт-СК"

про стягнення 7503,68 грн,-

за участі представників сторін:

позивача: Бойко Ю.А. (дов. № 01-10 від 01.10.2019);

відповідача: не з`явились;

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство Обухівміськвторресурси звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Олівіт-СК про стягнення 7503,68 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що йому завдано збитків у сумі 7503,68 грн внаслідок невжиття відповідачем всіх залежних від нього заходів для забезпечення цілісності та збереження у справному технічному стані євроконтейнеру, що переданий останньому за договором про надання послуг з вивезення побутових відходів № 235 від 01.01.2017.

Рішенням Господарського суду Київської області від 18.12.2019 у справі №911/2489/19 у задоволенні позову відмовлено повністю з підстав ненадання позивачем жодного належного та вірогідного (в розумінні ст. 79 Господарського процесуального кодексу України) доказу, який би свідчив про наявність протиправної поведінки відповідача, дії чи бездіяльності, негативного результату такої поведінки (збитків), причинного зв`язку між протиправною поведінкою відповідача та збитками, які були понесені з вини правопорушника.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Приватне підприємство "Обухівміськвторресурси" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 18.12.2019 у справі №911/2489/19 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Олівіт-СК" на користь Приватного підприємства "Обухівміськвторресурси" 7503,68 грн збитків, витрати за подання позову та апеляційної скарги.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції не звернув уваги на п. 2.4. договору, за умовами якого матеріальну відповідальність за збереження контейнеру несе саме споживач, а також на те, що споживачем не було здійснено всіх необхідних дій для збереження майна у придатному для використання стані. Акт обстеження форс-мажорних обставин від 08.08.2018, на думку скаржника, лише фіксує факт обстеження місця падіння дерева, проте не може підтверджувати факт настання обставин непереборної сили.

20.01.2020 матеріали справи з апеляційною скаргою надійшли до Північного апеляційного господарського суду та згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями передані на розгляд колегії суддів у складі: Поляк О.І. (головуючий), Смірнова Л.Г., Кропивна Л.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2020 відкрито апеляційне провадження у справі №911/2489/19 та призначено розгляд справи на 19.02.2020.

В судовому засіданні 19.02.2020 оголошено перерву до 11.03.2020.

В судовому засіданні 11.03.2020 суд заслухав пояснення представника скаржника, який підтримав вимоги скарги.

Згідно зі ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, заслухавши представника позивача, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 01.01.2017 між позивачем (виконавець) та відповідачем (споживач) укладено договір про надання послуг з вивезення побутових відходів № 235, відповідно до умов п.п. 1.2.1., 2.1. виконавець зобов`язується згідно із графіком надавати послуги з вивезення побутових відходів, а споживач своєчасно оплачувати такі послуги за встановленими тарифами. Виконавець надає споживачеві послуги з вивезення твердих, великогабаритних, ремонтних та рідких побутових відходів.

Для вивезення твердих побутових відходів за контейнерною схемою виконавець використовує його власні, технічно справні контейнери із позначеним знаком для товарів та послуг, місткістю 1,1 м.куб, у тому числі для роздільного збирання побутових відходів (п. 2.3 договору).

Виконавець з метою збирання та накопичення твердих побутових відходів, в залежності від місця розташування джерела утворення побутових відходів, забезпечує споживача необхідною кількістю контейнерів шляхом їх передачі у володіння і користування за актом приймання-передачі. В період перебування контейнерів у володінні та користуванні, споживач несе повну матеріальну відповідальність за їх збереження у справному технічному стані (п. 2.4 договору).

Умовами п. 6.1.1 договору визначено, що виконавець має право вимагати від споживача обладнати контейнерні майданчики та забезпечувати утримання у належному санітарно-технічному стані контейнера, контейнерні майданчики, що перебувають у власності або у користуванні споживача.

26.01.2018 між позивачем та відповідачем складений акт № 1 прийому-передачі євроконтейнерів, за яким позивачем було передано, а відповідачем прийнято під завантаження твердих побутових відходів - євроконтейнер, кількість - 1 шт., об`єм 1,1 м.куб. з нанесенням порядкового номеру - 1420А; вартість одного євроконтейнеру - 10858,00 грн. Майно належить на праві власності ПП Обухівміськвторресурси , матеріальну відповідальністю за цілісність євроконтейнера несе ТОВ Олівіт-СК .

Позивачу 07.08.2018 стало відомо про те, що відповідачем виявлений факт пошкодження євроконтейнера, в результаті падіння дерева.

08.08.2018 представниками ТОВ Олівіт-СК (генерального директора Толстого О.І., виконавчого директора Тілло С.В., головного бухгалтера Антоненко О.В.) та представником Обухівської міської ради (головного спеціаліста відділу з питань благоустрою Силюк А.В.) складено акт обстеження форс-мажорних обставин, в якому зазначено, що під час обстеження місця падіння зеленого дерева (канадського клену), яке росло на території сусіднього з ТОВ Олівіт-СК підприємства за адресою: м. Обухів, вул. Чумацький шлях, 30/1 виявлено пошкодження майна - сміттєвого євроконтейнеру 1420А, що належить ПП Обухівміськвторресурси . Із висновку, що міститься в акті, вбачається, що дерево впало внаслідок короткочасного сильного буревію 05.08.2018, євроконтейнер ремонту не підлягає, потребує заміни.

18.08.2018 комісією позивача, у складі менеджера Шевчук І.В. та заступника генерального директора Дудка О.Ю. складений акт про виявлення пошкоджень, в якому зазначено, що при огляді встановлено, що контейнер не може використовуватись за прямим призначенням, а його відновлення є економічно недоцільним.

Позивач звернувся до відповідача із претензією № 690/1 від 26.10.2018, надіслання якої підтверджується наявною в матеріалах справи копією фіскального чеку від 30.10.2018, в якій вимагав: відшкодувати вартість відновленого ремонту у розмірі 6058,00 грн або отримати у власність євроконтейнер № 1420А, сплативши за нього грошову суму у розмірі 10858,12 грн, або передати у власність виконавця новий аналогічний контейнер, натомість отримати від виконавця євроконтейнер № 1420А, або прийняти за актом від виконавця євроконтейнер № 1420А та за власний рахунок, впродовж 10 календарних днів з моменту його отримання, відновити його до попереднього стану.

Претензія позивача залишена відповідачем без відповіді та задоволення, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду про стягнення з відповідача збитків у сумі 7503,68 грн, завданих відповідачем в результаті пошкодження належного позивачу майна.

Обґрунтовуючи заявлену до стягнення суму збитків 7503,68 грн, позивачем надано звіт № 12/0317 від 02.04.2019 про незалежну оцінку вартості майнового збитку, завданого власнику майна, яке зазнало пошкоджень і знаходиться за адресою: Київська область, м. Обухів, вул. Київська, 21 (виконаний Товариством з обмеженою відповідальністю Ай Експерт , яке діє на підставі Сертифікату ФДМУ № 750/18 від 24.09.2018). Об`єктом оцінки є: контейнер для ТПВ металевий оцинкований об`ємом 1,1 м.куб. DIN 30700 Obuhovgorvtorresyrsi серійний номер 1420А. За даними звіту загальна сума майнового збитку, що його завдано замовнику внаслідок пошкодження його майна, становить 6503,68 грн.

Плата за послуги складання Звіту про оцінку ринкової вартості майнового збитку становить 1000,00 грн згідно з Актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № 801 від 03.04.2019. Позивач сплатив вказану суму відповідно до платіжного доручення № 3132 від 02.04.2019 (копії вказаних документів містяться в матеріалах справи).

Отже, всього позивачу завдано збитків на суму 7503,68 грн, що складаються з оціненої вартості матеріального збитку та вартості оцінки, які він просить стягнути з відповідача.

Суд першої інстанції встановив, що спірний євроконтейнер було пошкоджено в результаті падіння дерева з території підприємства сусіднього з відповідачем, про що відповідачем складено акт обстеження від 08.08.2018 та додано фотографії. Позивачем не доведено, що спірний євроконтейнер був пошкоджений у якійсь інший спосіб, ніж в той, що зазначений в акті від 08.08.2018, а саме в результаті падіння зеленого дерева (канадського клену), яке росло на території сусіднього з відповідачем підприємства.

Встановивши вказані обставини справи, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження вчинення відповідачем протиправних дій під час користування спірним майном та не надано належних та допустимих доказів причинно-наслідкового зв`язку між пошкодженнями майна та діями відповідача.

Колегія суддів не погоджується з означеними висновками суду з огляду на таке.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування; збитками є: витрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Як визначено ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права та законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Із змісту відповідних норм вбачається, що для застосування відповідальності у вигляді відшкодування збитків необхідно встановити наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); наявності збитків; причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; вини особи, яка заподіяла шкоду. При цьому, відсутність хоча б одного із цих елементів виключає відповідальність у вигляді відшкодування заподіяних збитків. Необхідним елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що порушення особою зобов`язання є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такого порушення. Так, відшкодуванню підлягають збитки, які стали безпосереднім та невідворотнім наслідком порушення відповідачем взятих на себе зобов`язань, тобто мають бути прямими.

Отже, заявляючи вимогу про стягнення збитків, позивач має довести протиправну поведінку відповідача, наявність та розмір збитків, а також наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками. В свою чергу, відповідач має довести відсутність його вини у заподіянні збитків позивачу.

З наведеного вбачається, що відповідач не несе відповідальність, якщо доведе, що знищення майна відбулось внаслідок обставин, що не залежали від нього та за які він не відповідає.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про недоведення позивачем факту порушення зобов`язання відповідачем та понесення у зв`язку з цим збитків, оскільки, встановивши факт знищення майна в наслідок падіння дерева, мав спочатку встановити хто саме (позивач, як власник, чи відповідач, як користувач) несе ризики випадкового знищення майна, і хто саме має довести факт настання випадку.

Так, суд першої інстанції в якості доказу факту знищення майна прийняв, складений працівниками відповідача та представником Обухівської міської ради, акт обстеження форс-мажорних обставин від 08.08.2018, де зазначено, що під час обстеження місця падіння зеленого дерева (канадського клену), яке росло на території сусіднього з ТОВ Олівіт-СК підприємства за адресою: м. Обухів, вул. Чумацький шлях, 30/1 виявлено пошкодження майна - сміттєвого євроконтейнеру 1420А, що належить ПП Обухівміськвторресурси . У висновку, що міститься в акті, вказано, що дерево впало внаслідок короткочасного сильного буревію 05.08.2018.

Однак, колегія суддів не приймає вказаний акт як належний доказ на підтвердження факту випадкового знищення майна, виходячи з такого.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст.28 Закону України Про благоустрій населених пунктів охороні та відновленню підлягають усі зелені насадження в межах населених пунктів під час проведення будь-якої діяльності, крім зелених насаджень, які висаджені або виросли самосівом в охоронних зонах повітряних і кабельних ліній, трансформаторних підстанцій, розподільних пунктів і пристроїв. Видалення дерев, кущів, газонів і квітників здійснюється в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 5.5. Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10.04.2006 № 105, відповідальними за збереження зелених насаджень і належний догляд за ними є: на об`єктах благоустрою державної чи комунальної власності - балансоутримувачі цих об`єктів; на територіях установ, підприємств, організацій та прилеглих територіях - установи, організації, підприємства; на територіях земельних ділянках, які відведені під будівництво, - забудовники чи власники цих територій; на безхазяйних територіях, пустирях - місцеві органи самоврядування; на приватних садибах і прилеглих ділянках - їх власники або користувачі.

Відповідно до п.п. 3, 8 Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2006 № 1045, видалення зелених насаджень на території населеного пункту здійснюється: за рішенням виконавчого органу сільської, селищної, міської ради (далі - компетентний орган) на підставі ордера (крім випадків, передбачених пунктами 7-10 цього Порядку). У процесі ліквідації наслідків стихійного лиха, аварійної та надзвичайної ситуації , а також у разі, коли стан зелених насаджень загрожує життю, здоров`ю громадян чи майну громадян та/або юридичних осіб, видалення зелених насаджень здійснюється негайно з подальшим оформленням акта відповідно до пункту 4 цього Порядку.

Відповідно до п. 4 Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах підставою для прийняття рішення компетентним органом є заява про видалення зелених насаджень, подана юридичною чи фізичною особою. Після надходження заяви компетентний орган утворює комісію з питань визначення стану зелених насаджень та їх відновної вартості (далі - комісія), до складу якої входять представники заявника, власника земельної ділянки (користувача), компетентного органу, територіального органу Держекоінспекції, а у разі потреби - балансоутримувача території та комунального підприємства, що здійснює утримання зелених насаджень.

Таким чином, складений акт від 08.08.2018 не відповідає вищезазначеним вимогам, що ставляться до таких актів, зокрема, і в частині суб`єктного складу комісії, що має фіксувати факт видалення зелених насаджень та причини такого видалення.

Крім того, в акті зазначено, що падіння дерева відбулось внаслідок короткочасного сильного буревію 05.08.2018. Для доведення факту випадкового знищення євроконтейнера необхідним є встановлення причини падіння дерева: сильний ураганний вітер чи шторм, на підтвердження чого має бути надана довідка центру з гідрометеорології; докази на підтвердження належного стану дерева, що може підтверджуватись відповідним експертним висновком. Відповідних доказів відповідачем не надано.

За загальним правилом, встановленим ст. 323 Цивільного кодексу України, ризик випадкового знищення та випадкового пошкодження (псування) майна несе його власник, якщо інше не встановлено договором або законом.

Водночас, знищення чи пошкодження майна може визнаватись випадковим лише у разі, коли неможливо встановити особу, дії чи бездіяльність якої стали причиною пошкодження майна, або коли така особа взагалі відсутня (наприклад, знищення майна внаслідок стихійного лиха). Таким чином, у випадку, якщо знищення чи пошкодження майна відбулось внаслідок дій чи бездіяльності третіх осіб, що можуть бути встановлені, положення ст. 323 Цивільного кодексу України не застосовуються.

Отже, колегія суддів вважає, що оскільки матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що падіння дерева відбулось в наслідок стихійного лиха, а не у зв`язку з неналежним за ним доглядом балансоутримувачем та його незадовільним станом (наприклад, нахил дерева 30 градусів), то факт знищення майна внаслідок випадку відповідачем не доведений.

За таких обставин підлягає встановленню факт виконання відповідачем умов договору в частині збереження майна, що перебуває в його користуванні, що вимагає від нього вжиття всіх належних заходів для забезпечення цілісності речі.

Сторони погодили, що в період перебування контейнерів у володінні та користуванні, споживач несе повну матеріальну відповідальність за їх збереження у справному технічному стані (п. 2.4 договору).

Оскільки матеріалами справи підтверджується факт знищення євроконтейнера, вартість якого склала 6503,68 грн, відповідачем не доведено факту знищення останнього внаслідок обставин непереборної сили (випадку), то колегія суддів дійшла висновку про те, що відповідачем не дотримано умов п. 2.4 договору щодо збереження майна у справному технічному стані.

Отже, в діях відповідача наявні всі елементи складу господарського правопорушення. Так, факт заподіяння позивачу збитків в розмірі 6503,68 грн підтверджено належним та допустимим доказом (звіт про незалежну оцінку вартості майнового збитку № 12/0317 від 02.04.2019), збитки понесені внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов`язань по збереженню майна у справному технічному стані та вжиття заходів для запобігання пошкодження та псування майна, наявний причинно-наслідковий зв`язок між протиправними діями відповідача та понесенням збитків позивачем. Натомість, відповідач за допомогою належних доказів не спростував зазначених обставин і не довів відсутність своєї вини.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача 6503,68 грн вартості втраченого євроконтейнера.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 1000,00 грн вартості проведення експертного дослідження, що сплачена позивачем відповідно до платіжного доручення № 3132 від 02.04.2019, то вона також підлягає задоволенню, позаяк вказані витрати понесені позивачем для відновлення свого порушеного права, внаслідок незбереження майна відповідачем, та перебувають у безпосередньому причинному зв`язку з неправомірною поведінкою останнього.

Інститут відшкодування збитків покликаний перш за все відновити майновий стан потерпілого шляхом відшкодування вартості майнової шкоди (вартості втраченої або пошкодженої речі), а також всіх витрат для відновлення порушеного права.

Відповідно до ст. 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Виходячи в викладеного, колегія суддів вважає висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову помилковим, а рішення Господарського суду Київської області від 18.12.2019 у справі №911/2489/19 таким, що прийнято з неправильним застосуванням норм матеріального права та підлягає скасуванню, тоді як апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Судові витрати за подання позову та апеляційної скарги відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Обухівміськвторресурси" задовольнити, а рішення Господарського суду Київської області від 18.12.2019 у справі №911/2489/19 - скасувати.

2. Прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Олівіт-СК" (08700, Київська обл., м. Обухів, вул. Чумацький Шлях, буд. 30/1, код ЄДРПОУ 40672030) на користь Приватного підприємства "Обухівміськвторресурси" (08700, Київська обл., м. Обухів, вул. Київська, буд. 21, код ЄДРПОУ 32152706) 7503,68 грн збитків, а також 1921,00 грн судового збору за подання позовної заяви та 2881,50 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

4. Видачу наказів доручити Господарському суду Київської області.

5. Справу повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачені ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 30.03.2020.

Головуючий суддя О.І. Поляк

Судді Л.В. Кропивна

Л.Г. Смірнова