Рішення

від 11.12.2019 по справі 915/1708/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2019 року Справа № 915/1708/19

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складi головуючого суддi Мавродієвої М.В .,

за участю:

секретаря судового засідання Берко О.В.

представника позивача: Надточиєвої А.П. - дов.б/н від 01.07.2019,

представника відповідача: не з`явився,

розглянувши у підготовчому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельно-виробнича фірма

«Трансбуд» (54055, м.Миколаїв, вул.Чкалова, буд.145/3, ідент.код 32004488;

адреса зазначена позивачем: 54050, м.Миколаїв, вул.Янтарна, буд.318/8;

адреса представника Надточиєвої А.П.: 54000, м.Миколаїв, вул.Садова, буд.25А,

оф.415),

до відповідача: Товариства з додатковою відповідальністю «ПМК-107 «Водбуд»

(54050, м.Миколаїв, вул.Янтарна, буд.318/8, ідент.код 01035377),

про: стягнення заборгованості в розмірі 1010300,0 грн.

Згідно заяви про збільшення позовних вимог б/н від 20.08.2019 (вх.№13551/19): стягнення заборгованості в розмірі 1070300,0 грн,-

в с т а н о в и в:

11.07.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю Будівельно-виробнича фірма Трансбуд звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ПМК-107 Водбуд заборгованість в розмірі 1010300,00 грн, з яких: 170300,00 грн - заборгованість за договором оренди техніки №1/07/17 від 01.07.2017 та 840000,00 грн - подвійна орендна плата за користування технікою після розірвання договору оренди №1/07/17 від 01.07.2017.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору оренди техніки №1/07/17 від 01.07.2017 щодо здійснення своєчасних платежів з орендної плати у липні 2017 року - квітні 2018 року включно, внаслідок чого, на підставі п.п.3.3, 5.7, 12.4 спірного договору, 12.04.2018 позивач звернувся до відповідача з повідомленням про дострокове розірвання договору та вимогою про повернення орендованої техніки протягом двох тижнів з моменту отримання вимоги.

Позивач також стверджує, що, оскільки відповідач листом від 24.04.2018 повідомив про згоду на дострокове розірвання спірного договору - за згодою сторін, то спірний договір оренди техніки розірвано, в зв`язку з чим позивачем на підставі ч.2 ст.785 ЦК України нараховано та заявлено до стягнення неустойку в розмірі подвійної орендної плати за користування технікою після розірвання договору оренди за період з травня 2018 року по червень 2019 року включно.

Ухвалою суду від 16 .0 7.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу визначено розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 07.08.2019.

Ухвалою суду від 14.08.2019 підготовче засідання призначено на 30.08.2019 у зв`язку з перебуванням 07.08.2019 судді Мавродієвої М.В. у відрядженні .

20.08.2019 від позивача до суду надійшла заява про збільшення позовних вимог б/н від 20.08.2019 (вх.№13551/19), в якій останній просить суд стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 1070300,0 грн, з яких: 170300,0 грн - заборгованість за Договором оренди техніки №1/07/17 від 01.07.2017 та 900000,0 грн - подвійна орендна плата за користування технікою після розірвання Договору оренди №1/07/17 від 01.07.2017, яка нарахована за період: травень 2018 року - липень 2019 року включно .

Відповідно до п.2) ч.2 ст.46 ГПК України крім прав та обов`язків, визначених у ст.42 цього Кодексу, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Враховуючи, що відповідно до п.2) ч.2 ст.46 ГПК України, позивач скористався своїм правом збільшити розмір позовних вимог, судом розглядаються позовні вимоги викладені в заяві б/н від 20.08.2019 (вх.№13551/19) про стягнення з відповідача заборгованість в розмірі 1070300,0 грн, з яких: 170300,0 грн - заборгованість за Договором оренди техніки №1/07/17 від 01.07.2017 та 900000,0 грн - подвійна орендна плата за користування технікою після розірвання Договору оренди №1/07/17 від 01.07.2017.

Ухвалою від 30.08.2019 судом продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 03.10.2019 .

Ухвалою від 03.10.2019 за клопотанням відповідача судом відкладено підготовче засідання на 16.10.2019.

Відповідач у відзиві вхід.№16044/19 від 16.10.2019 на позовну заяву просить суд відмовити позивачу у задоволені позову посилаючись на наступне:

- позивачем не надано актів здачі-приймання виконаних робіт складених у порядку п.4.2 спірного договору;

- позивачем не надано доказів того, що ним було подано заяву про припинення (розірвання) договору протягом одного місяця до закінчення строку його дії - до 31.12.2017 у порядку п.12.2 спірного договору, натомість позивачем 02.07.2018 були виставлені рахунки на сплату орендної плати за спірним договором за листопад, грудень 2017 року та січень - квітень 2018 року;

- сторони у спірному договорі чітко не визначили строк сплати орендної плати, а лише вказали, що орендна плата сплачується після повного виконання зобов`язань, передбачених даним договором, згідно виставленого рахунку і акту здачі-приймання робіт;

- вимоги в порядку ст.530 ЦК України та актів здачі-приймання робіт відповідач від позивача не отримував;

- в листі від 24.04.2018 відповідач повідомив позивачу, що він не заперечує проти дострокового розірвання договору з іншої підстави ніж та, яка була запропонована позивачем, - за згодою сторін, однак в подальшому сторони не укладали угоди про розірвання спірного договору за згодою сторін.

Ухвалою суду від 16.10.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 12.11.2019.

Позивач у запереченнях від 26.11.2019 (вхід.№18357/19 від 02.12.2019) вказує, що розділ 7 спірного договору не містить обов`язку позивача зі складання актів виконаних робіт, на які посилається відповідач, а конструкція п.4.2 договору не дозволяє дійти висновку, що такі акти мають складатися саме позивачем, натомість, з огляду на ч.5 ст.762 ЦК України, щодо обов`язку вносити плату щомісячно, якщо інше не встановлено договором (а іншого договором не встановлено), а також на визначення сторонами саме щомісячної оплати оренди, обов`язок орендаря зі сплати орендних платежів вважається належно виконаним у разі, якщо орендну плату ним внесено не пізніше останнього календарного дня кожного місяця протягом строку дії договору оренди.

Також позивач вказує, що твердження відповідача про неотримання ним актів виконаних робіт суперечить матеріалам справи, оскільки 07.05.2018 позивач направив відповідачу лист-вимогу, в якому повторно просив сплатити заборгованість з орендної плати, повідомляв про припинення договору та пропонував повернути техніку за адресою місцезнаходження сторін, з рахунком на оплату та актом виконаних робіт, оскільки відповідач не повернув позивачу надані раніше підписані акти.

12.11.2019 та 03.12.2019 судовий розгляд справи відкладався відповідно на 03.12.2019 та 11.12.2019.

Під час розгляду справи представник позивача підтримав висловлені позиції та доводи, викладені на їх обґрунтування.

Відповідач явку повноважного представника у судове засідання 11.12.2019 не забезпечив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.

Господарським судом враховано, що явка учасників справи не визнавалась судом обов`язковою.

Згідно ч.3 ст.202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки у судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення про причини неявки.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності представника відповідача.

У судовому засіданні 11.12.2019 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

01.07.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю Будівельно-виробнича фірма Трансбуд , як орендодавцем, та Товариством з додатковою відповідальністю ПМК-107 Водбуд , як орендарем, було укладено договір оренди техніки №1/07/17 (а.с.14-16) (далі - Договір), відповідно до умов якого орендодавець здає в строкове платне користування техніку (надалі - майно), кількість, вартість, технічний стан якої вказаний в Додатку №1 до Договору, а орендар приймає його і оплачує на умовах цього Договору (розділ 1 Договору).

Вступ орендаря у володіння і користування майном наступає з моменту підписання сторонами цього Договору оренди та Акту приймання-передачі майна (Додаток №1), що є невід`ємною частиною Договору. Обчислення строку дії Договору починається з моменту підписання сторонами Акту приймання-передачі (п.3.1 Договору). Орендар користується майном протягом строку оренди (п.3.2 Договору).

З матеріалів справи вбачається, що Акт приймання-передачі техніки в оренду складений та підписаний сторонами Договору без жодних зауважень 01.07.2017 (а.с.17).

Договірна орендна плата за майно, зазначене в Додатку №1 до цього Договору на період оренди щомісячно складає 30000,0 грн (п.4.1 Договору).

Орендна плата перераховується орендодавцю після повного виконання зобов`язань передбачених даним договором, згідно виставленого рахунку і акту здачі-приймання робіт (п.4.2 Договору).

Орендар зобов`язується своєчасно та у повному обсязі вносити орендодавцю орендну плату (п.5.2 Договору).

Пунктами 3.4 та 5.7 Договору встановлено, що у разі припинення або розірвання цього Договору орендар зобов`язується повернути орендодавцю орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на час передачі його в оренду, з урахуванням фізичного зносу за актом прийому-передачі.

Договір набуває чинності з дати підписання його обома сторонами та діє до 31 грудня 2017 року. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення (розірвання) або зміну Договору протягом одного місяця до закінчення строку його дії, він вважається продовженим на кожний наступний рік на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором (п.п.12.1, 12.2 Договору) .

Зміна умов Договору може мати місце за взаємним письмовим погодженням сторін (п.12.3 Договору).

Договір може бути розірваний достроково в наступних випадках:

- за згодою сторін;

- при наявності заборгованості по орендній платі понад один місяць від встановленого строку її внесення з письмовим повідомленням про це за 2 тижня до дати його розірвання;

- за рішенням господарського суду;

- у інших випадках, передбачених чинним законодавством України (п.12.4 Договору) .

Чинність Договору припиняється внаслідок:

- закінчення строку, на який його було укладено;

- загибелі об`єкта оренди;

- банкрутства орендаря;

- достроково за взаємною згодою сторін або за рішенням господарського суду;

- інших випадках, передбачених чинним законодавством України (п.12.7 Договору).

Будь-які зміни і доповнення до цього Договору мають силу тільки у випадку, якщо вони оформлені в письмовому виді і підписані обома сторонами (п.13.1 Договору).

Позивачем була нарахована відповідачу орендна плата по Договору за період користування майном з липня 2017 року по квітень 2018 року включно у загальній сумі 300000,0 грн (30000,0 грн х 10 місяців).

За користування майном по спірному договору в липні 2017 року - квітні 2018 року відповідачем було сплачено на рахунок позивача 129700 ,0 грн орендної плати, що підтверджується виписками по банківському рахунку позивача з 05.07.2017 по 26.06.2019 (а.с.18-36), а саме, відповідачем було сплачено: 06.09.2017 - 7000,0 грн орендної плати; 14.09.2017 - 42000,00 грн орендної плати; 29.09.2017 - 4000,0 грн орендної плати; 06.10.2017 - 5000,0 грн орендної плати; 18.10.2017 - 36000,0 грн орендної плати; 03.11.2017 - 7000,0 грн орендної плати; 10.11.2017 - 2500,0 грн орендної плати; та 20.11.2017 - 26200,00 грн орендної плати.

Позивач вказує, що станом на 01.04.2018 сума заборгованості з орендної плати по Договору становила 140300,0 грн, а станом на 01.05.2018 така заборгованість склала 170300,0 грн.

12.04.2018 позивачем було вручено відповідачу повідомлення про дострокове розірвання Договору на підставі п.12.4 у зв`язку з наявністю заборгованості по орендній платі понад один місяць від встановленого строку її внесення та необхідність повернення орендованого майна за актом приймання-передачі техніки (а.с.37).

Відповідач у відповідь на вказане повідомлення позивача в листі №4 від 24.04.2018 (а.с.38) вказав, що не заперечує проти дострокового розірвання Договору за згодою сторін, як передбачено п.12.4 Договору, у порядку передбаченому діючим законодавством України та укладеним Договором. Щодо повернення орендованого майна відповідач вказав, що останнє знаходиться в місті Ладижині, Тростянецького району, Вінницької області, та зазначив щодо недоцільності його перевезення до міста Миколаєва, оскільки вартість такого майна балансує на рівні вартості затрат на його перевезення.

Позивач листом від 07.05.2018 (а.с.39-41) вимагав від відповідача невідкладно сплатити заборгованість з орендної плати, яка за спірним договором станом на 01.05.2018 склала 170300,0 грн, та невідкладно повернути орендовану техніку.

02.07.2018 позивачем було направлено відповідачу поштовим відправленням (а.с.49) рахунки №№1-6 на оплату оренди техніки згідно договору №1/07/17 від 01.07.2017 за період з листопада 2017 року по квітень 2018 року включно (а.с.43-48).

До того ж, позивач листом від 03.06.2019 (а.с.53) направив відповідачу рахунок №1 від 03.06.2019 на оплату заборгованості за оренду згідно договору №1/07/17 від 01.07.2017 в сумі 170300,0 грн (а.с.51), рахунок №2 від 03.06.2019 на оплату пені згідно договору оренди техніки №1/07/17 від 01.07.2017 в сумі 780000,0 грн (а.с.52) та акт №1 від 02.07.2018 надання послуг оренди техніки з 01.07.2017 по 30.04.2018 згідно договору №1/07/17 від 01.07.2017 на суму 300000,0 грн (а.с.50). У вказаному листі позивач повторно вимагав від відповідача невідкладно сплатити заборгованість з орендної плати, яка за спірним договором станом на 01.05.2018 склала 170300,0 грн, та невідкладно повернути орендовану техніку, а також сплатити 780000,0 грн пені, нарахованої за ч.2 ст.785 ЦК України.

Вказаний лист направлено відповідачу цінним листом з описом вкладення до нього 03.06.2019 (а.с.54, 55) та отримано відповідачем 04.06.2019 (а.с.56).

Позивач вказує, що станом на дату звернення до суду з даним позовом відповідь на зазначений лист відсутня, законні вимоги позивача задоволені не були.

У зв`язку з цим позивач був змушений звернутись до суду із відповідним позовом до відповідача за захистом свого порушеного права.

На підставі повно і всебічно з`ясованих обставин справи, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам сторін, суд дійшов наступних висновків.

За приписами ч.1 ст.193 ГК України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За змістом ст.610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За приписами ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтями 526, 530 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

За договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч.ч.1, 6 ст.283 ГК України) .

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ст.759 ЦК України).

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму . Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ч.ч.1, 5 ст.762 ЦК України) .

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов спірного Договору оренди техніки №1/07/17 від 01.07.2017 за Актом приймання-передачі техніки в оренду , складеним та підписаний сторонами Договору без жодних зауважень , 01.07.2017 позивач передав відповідачу у користування майно (десять одиниць техніки) для здійснення господарської діяльності.

За умовами п.4.1 Договору договірна орендна плата за майно, зазначене в Додатку №1 до цього Договору , на період оренди складає 30000,0 грн на місяць.

Пунктом 4.2 Договору встановлено, що орендна плата перераховується орендодавцю після повного виконання зобов`язань передбачених даним договором , згідно виставленого рахунку і акту здачі-приймання робіт .

Тобто термін виконання зобов`язання щодо внесення орендної плати Договором не визначений, оскільки п.4.1 Договору встановлює лише розмір щомісячної орендної плати, а умови здійснення такої оплати визначено п.4.2 Договору, за яким орендна плата перераховується орендодавцю згідно виставленого рахунку і акту здачі-приймання робіт .

З матеріалів справи вбачається, що позивач листом від 07.05.2018 (а.с.39-41) вимагав від відповідача невідкладно сплатити заборгованість з орендної плати, яка за спірним договором станом на 01.05.2018 склала 170300,0 грн , та невідкладно повернути орендовану техніку. Вказаний лист направлено відповідачу листом з описом вкладення до нього 07 .0 5.2018 (а.с.42) .

Частиною 2 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Такою вимогою суд вважає лист позивача від 07.05.2018, який направлено відповідачу листом з описом вкладення до нього 07.05.2018 .

Крім того, 02.07.2018 позивачем було направлено відповідачу поштовим відправленням (а.с.49) рахунки №№1-6 на оплату оренди техніки згідно договору №1/07/17 від 01.07.2017 за період з листопада 2017 року по квітень 2018 року включно (а.с.43-48).

До того ж, відповідно до умов п.4.2 Договору, позивач листом від 03.06.2019 (а.с.53), додатками до якого було долучено рахунок №1 від 03.06.2019 на оплату заборгованості за оренду згідно договору №1/07/17 від 01.07.2017 в сумі 170300,0 грн (а.с.51) та рахунок №2 від 03.06.2019 на оплату пені згідно договору оренди техніки №1/07/17 від 01.07.2017 в сумі 780000,0 грн (а.с.52), та акт №1 від 02.07.2018 надання послуг оренди техніки з 01.07.2017 по 30.04.2018 згідно договору №1/07/17 від 01.07.2017 на суму 300000,0 грн (а.с.50), повторно вимагав від відповідача невідкладно сплатити заборгованість з орендної плати, яка за спірним договором станом на 01.05.2018 склала 170300,0 грн, та невідкладно повернути орендовану техніку, а також сплатити 780000,0 грн пені, нарахованої за ч.2 ст.785 ЦК України.

Вказаний лист направлено відповідачу цінним листом з описом вкладення до нього 03.06.2019 (а.с.54, 55) та отримано відповідачем 04.06.2019 (а.с.56).

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач у порядку ч.2 ст. 530 ЦК України направив відповідачу лист-вимогу від 07.05.2018, а також на виконання умов п.4.2 Договору направив лист від 03.06.2019 з рахунками і актами здачі-приймання наданих послуг.

Позивачем нараховано відповідачу 300000,0 грн орендної плати по Договору за період користування майном з липня 2017 року по квітень 2018 року включно, з яких відповідачем сплачено 129700,0 грн орендної плати, що підтверджується виписками по банківському рахунку позивача з 05.07.2017 по 26.06.2019 (а.с.18-36) .

Тобто, відповідач в порушення ч.2 ст. 530 ЦК України не здійснив повну та своєчасну сплату орендної плати по спірному Договору за користування майном (технікою) в липні 2017 року - квітні 2018 року , наявність заборгованості за спірний період в розмірі 170300,0 грн (300000,0 грн - 129700,0 грн) не спростував та не надав суду доказів погашення боргу перед позивачем.

Відповідно до ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Стаття 74 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Згідно зі статтями 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Будь-яких доказів того, що відповідач належним чином і в повному обсязі сплатив орендну плату по спірному Договору, останній у порушення приписів статтей 73, 74 ГПК України суду не надав, тобто не довів безпідставність позовних вимог, тоді як надані позивачем докази, як зазначалось вище, навпаки підтверджують обґрунтованість позовних вимог.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 170300,0 грн заборгованості з орендної плати по договору №1/07/17 від 01.07.2017 за період з листопада 2017 року по квітень 2018 року включно відповідають фактичним обставинам справи, підтверджені належними і допустимими доказами та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо вимог позивача про стягнення 900000,0 грн подвійної орендної плати за користування технікою після розірвання Договору оренди №1/07/17 від 01.07.2017, яка нарахована за період з травня 2018 року по липень 2019 року, суд прийшов до наступних висновків.

Позивач вказує, що станом на 01.04.2018 сума заборгованості з орендної плати за період з липня 2017 року по березень 2018 року за Договором становила 140300,0 грн .

З матеріалів справи вбачається, що 12.04.2018 позивачем було вручено відповідачу повідомлення про дострокове розірвання Договору на підставі п.12.4 у зв`язку з наявністю заборгованості по орендній платі понад один місяць від встановленого строку її внесення та необхідність повернення орендованого майна за актом приймання-передачі техніки (а.с.37).

Пунктом 12.4 Договору передбачено, що договір може бути розірваний достроково: за згодою сторін; при наявності заборгованості по орендній платі понад один місяць від встановленого строку її внесення з письмовим повідомленням про це за 2 тижня до дати його розірвання; за рішенням господарського суду; у інших випадках, передбачених чинним законодавством України.

Як встановлено вище судом, умовами Договору строк виконання зобовязання щодо внесення орендної плати не визначений , а тому, на думку суду, підстави для розірвання Договору в односторонньому порядку у позивача були відсутні, оскільки п.12.4 Договору передбачає його дострокове розірвання, зокрема, при наявності заборгованості по орендній платі понад один місяць саме від встановленого строку її внесення .

Відповідач у відповідь повідомлення позивача від 12.04.2018 в листі №4 від 24.04.2018 (а.с.38) вказав, що не заперечує проти дострокового розірвання Договору за згодою сторін , як передбачено п.12.4 Договору, у порядку передбаченому діючим законодавством України та укладеним Договором.

Позивач стверджує, що, оскільки відповідач листом від 24.04.2018 повідомив про згоду на дострокове розірвання спірного договору за згодою сторін, то спірний договір оренди техніки розірвано, в зв`язку з чим позивачем на підставі ч.2 ст.785 ЦК України нараховано та заявлено до стягнення неустойку в розмірі подвійної орендної плати за користування технікою після розірвання договору оренди за період з травня 2018 року по липень 2019 року включно в сумі 900000,0 грн .

Згідно з положеннями ст.651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом . Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Судом встановлено, що чинність укладеного між сторонами Договору припиняється внаслідок: закінчення строку, на який його було укладено; загибелі об`єкта оренди; банкрутства орендаря; достроково за взаємною згодою сторін або за рішенням господарського суду; інших випадках, передбачених чинним законодавством України (п.12.7 Договору).

Пунктом 13.1 Договору встановлено, що будь-які зміни і доповнення до цього Договору мають силу тільки у випадку, якщо вони оформлені в письмовому виді і підписані обома сторонами.

Позивачем не надано суду доказів укладення між сторонами угоди про розірвання Договору за згодою сторін чи розірвання його в судовому порядку.

До того ж, відповідно до положень пунктів 12.1, 12.2 Договору він набуває чинності з дати підписання його обома сторонами діє до 31 грудня 2017 року. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення (розірвання) або зміну Договору протягом одного місяця до закінчення строку його дії, він вважається продовженим на кожний наступний рік на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором.

Позивачем не надано суду доказів направлення відповідачу заяви про припинення (розірвання) або зміну Договору протягом одного місяця до закінчення строку його дії, а тому Договір був продовжений на наступний рік на тих самих умовах, які були передбачені Договором.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що спірний Договір не припинив свою дію та не розірваний за згодою сторін, а тому діє на даний час.

Пунктами 3.4 та 5.7 Договору встановлено, що у разі припинення або розірвання цього Договору орендар зобов`язується повернути орендодавцю орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на час передачі його в оренду, з урахуванням фізичного зносу за актом прийому-передачі.

Статтею 785 ЦК України встановлено, що у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Отже, неустойка, стягнення якої передбачено ч.2 ст.785 ЦК України, є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин і визначається законодавцем як подвійна плата за користування річчю за час прострочення.

Таким чином, право на стягнення такої неустойки пов`язується з простроченням орендарем виконання зобов`язання з повернення орендованого майна .

Оскільки умовами спірного Договору встановлено обов`язок відповідача, як орендаря, повернути позивачу, як орендодавцю, орендоване майно лише у разі припинення чи розірвання Договору, а тому у позивача відсутні правові підстави для нарахування неустойки за ч.2 ст.785 ЦК України, так як спірний Договір на даний час не припинив свою дію та не розірваний за згодою сторін, а тому у задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача 900000,0 грн неустойки в розмірі подвійної орендної плати за користування технікою за період з травня 2018 року по липень 2019 року слід відмовити.

Відповідно до приписів ст.129 ГПК України, сплачений позивачем судовий збір підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

У зв`язку з відпусткою судді на підставі наказу від 29.11.2019 повне судове рішення складається та підписується 23.12.2019.

Керуючись ст.ст.73, 74, 76-79, 91, 129, 210, 220, 232, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково .

2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «ПМК-107 «Водбуд» (54050, м.Миколаїв, вул.Янтарна, буд.318/8, ідент.код 01035377) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельно-виробнича фірма «Трансбуд» (54055, м.Миколаїв, вул.Чкалова, буд.145/3, ідент.код 32004488) 170300,0 грн заборгованості з орендної плати за Договором оренди техніки №1/07/17 від 01.07.2017 та 2554,50 грн судового збору .

3. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч.1 ст.254 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до пп.17.5) п.17) ч.1 Розділу XI «Перехідні положення» ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне судове рішення складено 23 грудня 2019 року.

Суддя М.В.Мавродієва