Рішення

від 19.12.2019 по справі 916/3153/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" грудня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/3153/19 Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Д.О.

секретар судового засідання Голоденко І.О .

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом: Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (вул. Б.Хмельницького, 6, м. Київ, 01601)

до відповідача: Комунального підприємства спільної власності територіальних громад Роздільнянського району «Роздільнатеплокомуненерго» (вул. Європейська, 26, м. Роздільна, Роздільнянський район, Одеська обл., 67400)

про стягнення 77438,26 грн

за участю представників учасників справи:

від позивача : Піун С.П.;

від відповідача: Москальова М.В.

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Комунального підприємства спільної власності територіальних громад Роздільнянського району «Роздільнатеплокомуненерго» , в якій просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість у загальній сумі 77438,26 грн, з яких: 15034,24 грн пені, 13757,64 грн 3% річних та 48646,38 грн інфляційних втрат.

Позиції учасників справи

Підставою позову позивач визначив неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором постачання природного газу №3507/1617-ТЕ-23 від 26.08.2016 в частині своєчасної сплати за отриманий природний газ.

15.11.2019 від відповідача за вх. № 23699/19 надійшов відзив на позов (а.с.53-58, т.1), згідно якого відповідач просив суд відмовити позивачу у задоволенні позову в повному обсязі, зазначаючи про необґрунтованість поданого позивачем розрахунку спірних сум.

02.12.2019 від позивача за вх. № 24770/19 надійшла відповідь на відзив, в якій позивач наполягає на тому, що розрахунки спірних сум здійснені вірно та з врахуванням вимог законодавства.

06.12.2019 від відповідача за вх. № 25233/19 надійшли заперечення на відповідь на відзив позивача (а.с.80-84, т.1), в яких відповідач наголосив на тому, що сума 3% річних є невірною, оскільки при додаванні сум по кожному рахунку загальна сума відрізняться від тієї, що вказана позивачем, при цьому, відповідач наголосив, що договір на який посилається позивач в розрахунку, відсутній в матеріалах справи.

06.12.2019 позивачем було подано до суду клопотання про приєднання до матеріалів справи уточненого розрахунку спірних сум (а.с.85-93, т.1). Суд задовольнив вказане клопотання та долучив розрахунок позивача до матеріалів справи.

16.12.2019 від відповідача за вх. №25935/19 надійшло клопотання (а.с.100-124, т.1), в якому відповідач просить суд зменшити розмір штрафних санкцій, заявлених позивачем до стягнення з відповідача. В обґрунтування вказаного клопотання відповідач наголосив, що основна заборгованість була погашена в повному обсязі; в матеріалах справи відсутні докази понесення позивачем збитків внаслідок несвоєчасного виконання відповідачем зобов`язання за договором; порушення строків оплати спричинено обставинами, що не залежали від відповідача - скрутне фінансове становище відповідача; основним видом господарської діяльності відповідача є постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря населенню та іншим споживачам; відповідач посилається на те, що 06.11.2019, зокрема, між сторонами було підписано спільне протокольне рішення №3815 про організацію взаєморозрахунків за теплопостачання, природний газ та послуги з постачання, транспортування, розподілу природного газу за рахунок коштів загального фонду державного бюджету, відповідно до якого між сторонами розрахунки за природний газ за січень-березень 2017 року проводились за рахунок державного бюджетного бюджету в сумі 522196,22 грн, які надійшли відповідачу 26.12.2017 та перераховані на користь позивача 27.12.2017 за платіжним дорученням; відповідач вважає, що підписавши це спільне протокольне рішення сторони фактично погодились з тим, що між ними встановлюється інший порядок розрахунків, ніж встановлений самим договором.

Під час розгляду справи по суті в судових засіданнях позивач в повному обсязі підтримав заявлені позовні вимоги до відповідача, просив їх задовольнити, а відповідач, в свою чергу, проти задоволення позову заперечив, разом з цим просив зменшити розмір штрафних санкцій.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.10.2019 було відкрито провадження у справі, ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 18 листопада 2019 о 12год.30хв.

18.11.2019 судом було проголошено протокольну ухвалу про перерву у судовому засіданні до 09 грудня 2019 о 12год.45хв. 09.12.2019 судом протокольно було ухвалено оголосити перерву у судовому засіданні до 16 грудня 2019 об 11год.15хв. 16.12.2019 судом було протокольно ухвалено оголосити перерву в судовому засіданні до 19 грудня 2019 о 10год.00хв.

У судовому засіданні 19.12.2019 судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи

26.08.2016 між Акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (постачальник) та Комунальним підприємством спільної власності територіальних громад Роздільнянського району «Роздільнатеплокомуненерго» (споживач) було укладено договір №3507/1617-ТЕ-23 постачання природного газу, відповідно до умов якого постачальник зобов`язався поставити споживачеві у 2016-2017 роках природний газ, а споживач зобов`язався оплатити його на умовах цього договору. Природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню (п.1.1., 1.2. договору).

Відповідно до п.2.1. договору постачальник передає споживачу з 01.10.2016 по 31.03.2017 (включно) природний газ обсягом до 891,0 тис. куб. м.

За умовами п.3.4. договору приймання-передача природного газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному місяці постачання, оформлюється відповідним актом приймання-передачі.

Відповідно до п.5.2. договору ціна за 1000 куб. метрів на дату укладання договору становить 4942 грн, крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20%. Усього до сплати разом з податком на додану вартість - 5930,40грн.

Пунктом 6.1. договору визначено, що оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки природного газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу. Сторони погодили, що з урахуванням пункту 11.3 цього договору укладання договору про організацію взаєморозрахунків, а також підписання сторонами відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 №20 Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам та надання пільг, субсидій та компенсацій спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання, не змінює строків та умов розрахунків за цим договором .

Згідно з п. 8.1. договору за невиконання або неналежне виконання договірних зобов`язань сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених законодавством та цим договором.

За умовами п.п.8.2., 8.3. договору у разі прострочення споживачем оплати згідно пункту 6.1. цього договору він зобов`язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 21% річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені не здійснюється постачальником на суми оплат , проведені споживачем відповідно до постанови КМУ від 11.01.2005 №20. Сторони погодили, що з урахуванням пункту 11.3. цього договору, укладення договорів про організацію взаєморозрахунків, а також підписання сторонами відповідно до постанови КМУ від 11.01.2005 №20 спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання, не звільняє споживача від обов`язку сплатити на користь постачальника платежі відповідно до ст. 625 ЦК України, нараховані на всю суму заборгованості за цим договором.

Відповідно до п/п. 4 п.11.3 договору сторони погодили, що будь-які спільні протокольні рішення, в тому числі про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання, підписані сторонами відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 №20, протоколи нарад, дво- та багатосторонніх зустрічей, листування між сторонами не можуть бути використані для внесення змін до цього договору; можуть бути застосовані до відносин за цим договором тільки після підписання сторонами окремого додаткового договору або додаткової угоди про внесення змін до цього договору.

Згідно з п.12.1. договору він набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, за їх наявності, і діє в частині реалізації природного газу з 01.10.2016р. до 31.03.2017р. (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

23.01.2017 між сторонами було укладено додаткову угоду №1 до вищевказаного договору (а.с.23-24, т.1).

06.11.2017 між сторонами та Головним управлінням Державної казначейської служби України в Одеській області, Департаментом фінансів Одеської обласної державної адміністрації, Фінансовим управлінням Роздільнянської районної державної адміністрації, Управлінням соціального захисту населення Роздільнянської районної державної адміністрації було підписане спільне протокольне рішення №3815 про організацію взаєморозрахунків за теплопостачання, природний газ та послуги з постачання, транспортування, розподілу природного газу за рахунок коштів загального фонду державного бюджету України, предметом якого є організація проведення сторонами взаєморозрахунків відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 №20 на суму 522196,22 грн.

За змістом цього спільного протокольного рішення нових строків виконання відповідачем своїх зобов`язань з оплати природного газу по договору від 26.08.2016 №3507/1617-ТЕ-23 сторони не узгоджували, додаткових угод до вказаного договору щодо цього не укладали.

На підставі договору від 26.08.2016 № 3507/1617-ТЕ-23 відповідач отримав за період з жовтня 2016 року по березень 2017 року включно природний газ на загальну суму 2206245,19 грн, що підтверджується підписаними між позивачем та відповідачем актами приймання-передачі природного газу: від 31.10.2016 на суму 92033,88 грн; від 30.11.2016 на суму 380737,61 грн; від 31.12.2016 на суму 513964,04 грн; від 31.01.2017 на суму 591302,39 грн; від 28.02.2017 на суму 386051,24 грн; від 31.03.2017 на суму 242156,03 грн (а.с.29-34, т.1) та визнається сторонами.

В підтвердження проведення відповідачем оплати за поставлений позивачем за період з жовтня 2016 року по березень 2017 року природний газ, позивач надав суду виписку по операціях по підприємству КП «Роздільнатеплокомуненерго» з 01.08.2016 по 30.06.2018 (а.с.36 т.1).

Отже, відповідач за фактично отриманий природний газ розрахувався в повному обсязі, водночас, з порушенням строків, визначених умовами вищевказаного договору. Вказане підтверджується вищевказаними доказами, поясненнями позивача та не спростовано відповідачем.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язань з оплати вартості отриманого природного газу позивачем було нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 15034,24 грн пені, 13757,64 грн 3% річних та 48646,38 грн інфляційних втрат. Розрахунок спірних сум пені та 3% річних здійснений позивачем за зобов`язаннями по кожному акту окремо та з врахуванням п.8.2. договору. Так, позивачем було здійснено розрахунки в межах спірного періоду наступним чином: за жовтень 2016 - з 26.11.2016 по 11.12.2016; за листопад 2016 - не нараховано; за грудень 2016 - з 26.01.2018 по 31.01.2017; за січень 2017 - 28.02.2017 по 06.03.2017; за лютий 2017 - пеня з 28.03.2018 по 15.11.2017, 3% річних з 28.03.2017 по 26.12.2017; за березень - пеня не нарахована, 3% річних з 26.04.2017 по 26.12.2017. Інфляційні нарахування позивачем здійснено за загальний період: квітень 2017 - листопад 2017 року.

Законодавство, застосоване судом до спірних відносин

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Положеннями п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. В силу вимог ч.1 ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов`язань містяться і у ч.ч. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Водночас, частиною 3 ст. 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно з ч. 2 ст. 233 ГК України, якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно з ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 1 Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 № 20, який діяв станом на 06.11.2017, цей Порядок визначає механізм перерахування субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот за рахунок надходження до загального фонду державного бюджету рентної плати за користування надрами для видобування природного газу та газового конденсату і податку на додану вартість, що сплачується Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" та ПАТ "Укртрансгаз", а також за рахунок надходження до загального фонду державного бюджету від погашення податкового боргу, в тому числі реструктуризованого або розстроченого (відстроченого) з податку на додану вартість, що сплачується виробниками електроенергії і вугледобувними підприємствами (далі - субвенція).

Позиція суду

Судом встановлена обставина невчасного виконання відповідачем зобов`язання щодо оплати проданого позивачем у спірний період з жовтня 2016 по березень 2017 природного газу. У зв`язку із тим, що ця бездіяльність відповідача суперечить вищевказаним нормам права та договору, позивачем правомірно заявлені до стягнення з відповідача пеня, 3% річних та індекс інфляції.

Розрахунки заявлених позивачем пені, 3% річних та індексу інфляції, які надані позивачем (а.с.86-88, т.1), судом перевірені, встановлено їх вірність, відповідність нормам законодавства України, при цьому судом встановлено, що розрахунок сум пені здійснено з врахуванням 8.2. договору, а саме позивачем не нараховано пеню на суми оплат, проведені відповідачем відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 №20.

Суд зауважує, що позивач правомірно нарахував суми 3% річних та інфляційні нарахування на суми оплат, що проведені відповідно до вищевказаної постанови КМУ, оскільки, по-перше, зі змісту п.8.2. договору вбачається, що сторонами передбачено звільнення відповідача від відповідальності виключно щодо нарахування пені на суми, проведені відповідно до постанови КМУ, та по-друге, сторони чітко визначили, що у випадку підписання сторонами відповідно до постанови КМУ №20 від 11.01.2005 спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за природний газ/підписання відповідачем будь-яких документів згідно з порядком, затвердженим постановою КМУ №256 від 04.03.2002, відповідач не звільняється від обов`язку сплатити на користь позивача платежі відповідно до ст. 625 ЦК України, нараховані на всю суму заборгованості за цим договором. Тим більш, що судом встановлено, що за змістом спільного протокольного рішення нових строків виконання відповідачем своїх зобов`язань з оплати природного газу по договору від 26.08.2016 №3507/1617-ТЕ-23 сторони не узгоджували, додаткових угод до вказаного договору щодо цього не укладали.

Водночас, вирішуючи питання щодо можливості зменшення за клопотанням відповідача суми пені, суд, виходячи із загальних засад, встановлених у статті 3 Цивільного кодексу України, а саме: справедливості, добросовісності та розумності, зазначає таке.

Так, при зменшенні розміру пені, суд бере до уваги інтереси сторін, що заслуговують на увагу, і оцінює співвідношення розміру заявленої до стягнення пені, зокрема, із розміром збитків позивача. Якщо порушення зобов`язання відповідачем не потягло за собою значні збитки для інших господарюючих суб`єктів, то суд може з урахуванням інтересів сторін зменшити розмір належної до сплати пені. При цьому як необхідність використання права на зменшення розміру штрафних санкцій, так і розмір, до якого вони підлягають зменшенню, закон відносить на розсуд суду.

Водночас, за своєю правовою природою штрафні санкції виконують стимулюючу функцію, спонукаючи боржника до належного виконання своїх зобов`язань під загрозою застосування до нього цього виду відповідальності та стягується в разі порушення такого зобов`язання. Отже, питання про зменшення розміру неустойки вирішується судом на підставі аналізу конкретної ситуації, тобто сукупності з`ясованих ним обставин, що свідчать про наявність підстав для вчинення зазначеної дії.

При цьому, наявність у кредитора можливості стягувати із боржника надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Оскільки неустойка має на меті, в першу чергу, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не може лягати непомірним тягарем для боржника і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

Вирішуючи питання щодо доцільності зменшення штрафних санкцій у цій справі суд враховує: ступінь виконання відповідачем своїх зобов`язань за спірним договором; те, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що позивач або інші особи зазнали збитків у зв`язку із простроченням виконання зобов`язання у спірних відносинах; важкий фінансовий стан відповідача в період здійснення оплати за природний газ, що підтверджується, зокрема, наявним у справі витягом з акту перевірки додержання суб`єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 31.08.2017 (а.с.111-112, т.1), з якого вбачається, що станом на 01.09.2017 сума заборгованості із виплати заробітної плати Комунального підприємства спільної власності територіальних громад Роздільнянського району «Роздільнатеплокомуненерго» складала 171,1 тис. грн.

За цих обставин, суд доходить висновку щодо можливості зменшення розміру заявлених штрафних санкцій у вигляді пені, що підлягає до стягнення з відповідача, на 50% від заявленої позивачем суми пені за несвоєчасну оплату вартості поставленого природного газу, при цьому, таке зменшення суд вважає оптимальним балансом інтересів сторін у спорі, що запобігатиме настанню для них негативних наслідків.

Аналогічні висновки при вирішенні питання щодо зменшення розміру пені також були викладені Верховним Судом, зокрема, у постановах від 07.11.2019 по справам №917/104/19 та №920/437/19 та від 06.11.2019 у справі №917/1638/18.

Приймаючи до уваги вищевикладене, позовні вимоги Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» заявлені до Комунального підприємства спільної власності територіальних громад Роздільнянського району «Роздільнатеплокомуненерго» підлягають частковому задоволенню та з відповідача слід стягнути на користь позивача інфляційні нарахування в сумі 48646,38 грн, 3% річних в сумі 13757,64 грн та пеню в сумі 7517,12 грн.

Розподіл судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У відповідності до ч. 9 ст. 129 ГПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

У п. 4.3. постанови від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI господарського процесуального кодексу України" пленум Вищого господарського суду України роз`яснив, що у разі коли господарський суд зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов`язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.

Приймаючи до уваги вищезазначене, а також з огляду на те, що спір між сторонами виник внаслідок неправильних дій відповідача, витрати по сплаті судового збору покладаються на Комунальне підприємство спільної власності територіальних громад Роздільнянського району «Роздільнатеплокомуненерго» в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1 . Позов задовольнити частково.

2 . Стягнути з Комунального підприємства спільної власності територіальних громад Роздільнянського району «Роздільнатеплокомуненерго» (вул. Європейська, 26, м. Роздільна, Роздільнянський район, Одеська обл., 67400, код ЄДРПОУ 31640133) на користь Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (вул. Б.Хмельницького, 6, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 20077720) пеню в сумі 7517 /сім тисяч п`ятсот сімнадцять/ грн. 12 коп, 3% річних в сумі 13757 /тринадцять тисяч сімсот п`ятдесят сім/ грн. 64 коп, інфляційні втрати в сумі 48646 /сорок вісім тисяч шістсот сорок шість/ грн 38 коп та судовий збір в сумі 1921 /одну тисячу дев`ятсот двадцять одну/ грн. 00 коп.

3 . В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 24 грудня 2019 р.

Суддя Д.О. Бездоля