Рішення

від 23.12.2019 по справі 273/2111/19

БАРАНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Баранівський районний суд Житомирської області

Справа № 273/2111/19

Провадження № 2/273/561/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2019 року Баранівський районний суд Житомирської області в складі: головуючої судді Бєлкіної Д. С., секретаря судових засідань Стаднюк В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Баранівка справу ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Банк Форвард , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета позову на стороні відповідача - Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Довіра та Гарантія , Товариства з обмеженою відповідальністю Страхова компанія Арсенал Лайф про захист прав споживачів та визнання недійсним кредитного договору,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2019 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Акціонерного товариства Банк Форвард , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета позову на стороні відповідача - Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Довіра та Гарантія , Товариства з обмеженою відповідальністю Страхова компанія Арсенал Лайф , просила ухвалити рішення, яким визнати недійсним Кредитний договір №200170348 від 19 жовтня 2018 року, що складається з Оферти, Паспорта споживчого кредиту, Умов по кредитам та Правил користування платіжною карткою.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначила, що 19.10.2018 року нею, ОСОБА_1 , запропонованою Офертою, Акціонерному товариству БАНК ФОРВАРД на умовах, викладених в цій Оферті, Умовах надання та обслуговування кредитів АТ БАНК ФОРВАРД , зазначених в Розділі Кредитний договір ІБ (інформаційний блок Оферти), укласти з нею Кредитний договір №200170348, в рамках якої позивач просила відповідача (Банк): 1.1. відкрити рахунок у валюті гривні, що буде використовуватись для надання, повернення та обліку кредитних коштів та заборгованості за Кредитним договором, номер Рахунку зазначений в графі Рахунок для погашення заборгованості Розділу Кредитний договір ІБ; 1.2 надати їй кредит в сумі, зазначеній в графі Сума Кредиту Розділу Кредитний договір ІБ, шляхом зарахування суми кредиту на рахунок та її подальшого безготівкового переказу з рахунку згідно з дорученнями клієнта, викладеними нижче в даному пункті Оферти. Вказана пропозиція також являє собою акцепт позичальника банку про укладення між позичальником та страховиками - Приватним акціонерним товариством Страхова компанія Довіра та Гарантія , Товариством з додатковою відповідальністю Страхова компанія Арсенал Лайф договору страхування та між позичальником та банком - договору про надання споживчого кредиту на таких умовах: номер договору: 200170348; ставка по кредиту (на строкову частину основного боргу): 0.01 % річних; назва продукту: « CS Швидкі гроші» ; рахунок для погашення заборгованості: 29099900062705; ставка по кредиту (на прострочену частину основного боргу): 0,00001 % річних; сума кредиту: 58820.00грн.; строк кредиту: 1097днів - з 19.10.2018 року по 19.10.2021 року; Умови надання та обслуговування кредитів АТ БАНК ФОРВАРД : затверджені Наказом N2 487 від 03 10.2018 року; плата за пропущення платежів: одного -100 гри., двох (підряд) - 150 грн., трьох (підряд) - 300 грн. чотирьох (підряд) - 500 грн.; щомісячна комісія: 1935,18 грн. Поряд з цим відповідно до умов договору складовою та невід`ємною частиною кредитного договору будуть являтися: дана Оферта, Паспорт споживчого кредиту (що містить окрім іншого інформацію про кількість і розмір платежів, періодичність внесення (копія додається), Умовами по кредитам, які розміщені банком в місці, в якому було оформлено дану Оферту, в мережі Інтернет на сайті банку та Правилами користування платіжною карткою. Відповідно до умов Паспорту споживчого кредиту: мета отримання кредиту - на споживчі потреби; спосіб та строк надання кредиту - безготівковим шляхом (перерахування коштів згідно доручень клієнта) протягом 2 (двох) робочих днів з дати укладення договору.

Позивач вважає, що при укладанні вищевказаного Кредитного договору порушені її права як споживача, згідно з нормами ЗУ Про захист прав споживачів , ЗУ Про банки та банківську діяльність , ЗУ Про страхування . А саме, в порушення вимог ч.2 ст. 11 ЗУ Про захист прав споживачів працівники банку з умовами кредитування належним чином позивача не ознайомлювали, оформлення кредитного договору проходило протягом півгодини після чого їй було вручено кредитний договір, який вона, не читаючи із-за дрібно шрифту, підписала, надіючись на добросовісність працівника банку. Відповідач, скориставшись її необізнаністю, навмисно не дотримав та грубо порушив імперативні вимоги діючого законодавства України, які визначені та встановлені Законом, що є істотними і необхідними для даного виду договору зокрема Банк не надав їй як позичальнику повної, всебічної, об`єктивної та достовірної інформації, про умови кредиту перед укладенням та під час укладення договору про надання споживчого кредиту. Крім того позивач зазначає, що вона будь - якої довідки чи повідомлення, як окремого документу з інформацією встановленою відповідно до ч.2 статті 11 ЗУ Про захист прав споживачів не отримувала, свій підпис, відповідно, не ставила. Також ця інформація не доводилася до неї в усній формі. Окрім цього, Умови по кредитам та Правила користування платіжною карткою, на які є посилання у кредитному договорі вона також не отримувала від банку. На думку позивача, Відповідач проігнорував дані вимоги законодавства, що є однією з підстав визнання договору недійсним, адже згідно з ч. 2 п. 2 ст. 19 ЗУ Про захист споживачів підприємницька практика є такою, що вводить в оману, якщо під час пропонування продукції споживачу не надається або надається у нечіткій незрозумілій або двозначний спосіб інформація, необхідна для здійснення свідомого вибору. Забороняється як такі, що вводять в оману, зокрема: з метою спонукання споживача до прийняття швидкого рішення та позбавлення їх достатнього періоду часу для прийняття свідомого рішення. Фактично позивач не мала часу детально ознайомитися з кредитним договором за такий короткий строк. Крім цього, працівник банку не надав достовірної інформації, завірив в тому, що всі істотні умови договору позивачу роз`яснені, спонукав підписати договір швидше. Просить суд взяти до уваги, що даний договір містить безліч умов, що регулюються законодавством, з яким вона ніколи в житті не зустрічалась. Позивач не мала можливості об`єктивно оцінити та осмислити умови даного договору, виявити його недоліки та оцінити всі ризики та збитки, які отримає в результаті підписання даної угоди.

В порушення вимог ст. 18 ЗУ Про захист прав споживачів Умовами договору (Офертою, Паспортом споживчого кредиту (що містить окрім іншого інформацію про кількість і розмір платежів, періодичність внесення) передбачені платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця, обов`язкові для укладання договору, а саме: щомісячна комісія за обслуговування кредитної заборгованості (щомісячна комісія), яка нараховується щомісячно на загальну суму кредиту на день видачі і яка складає 1935,18 грн. Позивач звертає увагу на те, що згідно з положеннями ч. 5 ст.11, ст.18 Закону України Про захист прав споживачів до договорів із споживачем про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема положення, згідно з якими передбачаються зміни в будь - яких витратах за договором, крім відсоткової ставки. Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору. Згідно з ч. 4 ст. 11 Закону України Про захист прав споживачів кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною . Незаконність стягнення банком супутніх платежів (комісій за обслуговування кредитної заборгованості) встановлена зокрема і в Постанові Верховного Суду Укри по справі № 6-1746ис16 від 16.11.2016 року. Позивач вважає незаконним встановлення у кредитному договорі умов щодо плати обслуговування кредитної заборгованості, а саме за послугу/и, які супроводжують кредит як компенсація супутніх витрат банку за рахунок позичальника, оскільки банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які той здійснює на власну користь. Тому такі положення кредитного договору і його склад повинні бути визнані не дійсними. Вважає, що відповідно до зазначених норм існують підстави для висновку, що несправедливими є положення договору про споживчий кредит, які містять умови про зміну витрат, зокрема, щодо плати обслуговування кредитної заборгованості, і це є підставою для визнання таких положень недійсними.

Відповідно до пункт 1.4. Блоку 2 Оферти невід`ємною частиною кредитного договору є положення, у випадку, якщо у графі Включено розділу Програма добровільного страхування життя Інформаційного Блоку вказане значення Так , про обов`язок відповідача (банку) в безготівковому порядку, за рахунок наданого кредиту, списати з рахунку та зарахувати на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Арсенал Лайф» (третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору-2, код за ЄДРПОУ 39180855) страхової премії у розмірі 8820.00 грн. за весь період страхування. Програма добровільного страхування життя передбачає: страхова премія - 245.00 грн. за кожен місяць; період страхування - 25 років; номер договору страхування - ALDSG02200170348.

При підписанні кредитного договору, позичальник також автоматично дає згоду на укладення Договору страхування від нещасних випадків і хвороб держателів банківських платіжних карток . Позичальник підтверджує, що за страхування по Програмі страхування від нещасних випадків і хвороб держателів банківських платіжних карток , банк має право списувати з рахунку картки суму страхової премії згідно з Договором страхування від нещасних випадків і хвороб держателів банківських платіжних карток та зараховувати її на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Довіра та Гарантія (третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору-1 , код за ЄДРПОУ 34240804).. Номер договору страхування - 200170348; страховий тариф - 1 % від страхової суми за місяць строку дії Договору страхування від нещасних випадків і хвороб держателів банківських платіжних карток ; строк дії вказаного Договору страхування - п`ять років з дати набрання Договором чинності. Період страхування, страхова премія, предмет договору страхування, розмір суми, перелік страхових випадків, строк дії та порядок зміни і припинення дії Д страхування, умови здійснення страхової виплати, причини відмови у страховій виплаті, права та обов`язки сторін, відповідальність за невиконання або неналежне виконанні Договору страхування від нещасних випадків і хвороб держателів банківських платіжних карток , інші умови викладені в Частині 2 Договору. Позивач зазначає, що зі слів працівника банку, даний кредитний договір був типовим і як їй пояснили в банку, що якщо вона не погоджується на послуги з добровільного страхування життя чи договору страхування від нещасних випадків і хвороб держателів банківських платіжних карток, кредит вона не отримає. Вважає, що дана умова кредитного договору є несправедливою в розумінні п.2 ч.5 ст. 11 ЗУ Про захист прав споживачів , оскільки позивач не отримував від відповідача коштів для оплати такої страховки та відповідно до ч.ч. 5, 7 ст. 18 цього ж Закону таке положення може бути змінено або визнано недійсним з моменту укладення договору. Оскільки, існування положення в кредитному договорі про страхування, як передумову його укладення, суперечить принципу добровільності договору страхування , тому останнє має бути визнане недійсними. У досудовому порядку позивачем неодноразово направлялись листи про припинення порушень з боку відповідача проте, такі вимоги були залишені без задоволення, тому вона звернулася до суду.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Клопотання про розгляд справи за участю сторін від учасників судового процесу до суду не надходило.

Позивач в судове засідання не з`явилася, разом з позовною заявою подала клопотання про розгляд справи за відсутності позивача, позовні вимоги підтримала в повному обсязі. (а.с.14)

Представник відповідача Акціонерного товариства Банк Форвард , код ЄДРПОУ 34186061, в судове засідання не з`явився, про день, час і місце розгляду справи повідомлений належно, подав до суду відзиву на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог та розглянути справу без участі його представника, до відзиву додав копію оферти ОСОБА_1 від 19.10.2018 року про укладення кредитного договору між нею та АТ «Банк Форвард» , копію додатку 3 до наказу №292 відж 27.06.2019 року щодо Умов надання та обслуговування кредитів АТ «Банк Форвард» (для кредитних договорів, укладених з 20.06.2017 року включно), копію вимоги, направленої ОСОБА_1 , про дострокову сплату заборгованості по кредитному договорі №20017034 від 19.10.2018 року, а саме до 19.11.2019 року, розрахунок заборгованості ОСОБА_1 , по кредитному договорі №20017034 від 19.10.2018 року за період з 19.10.2018 року по 03.12.2019 року; виписку по особовому рахунку з 19.10.2018 року по 03.12.2019 року, копія паспорту споживчого кредиту №20017034 від 19.10.2018 року, копія довіреності на представника відповідача АТ «Баонк Форвард» - Несіну А.В. від 04.12.2018 року ,яка дійсна до 03.12.2019 року. (а.с. 39,45, 55-56, 57-65, 66,67,68-71,72-73,74).

Представники третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета позову на стороні відповідача - Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Довіра та Гарантія та Товариства з обмеженою відповідальністю Страхова компанія Арсенал Лайф , в судове засідання не з`явився, про день, час і місце розгляду справи повідомлені належно, пояснення на позовну заяву не подали. (а.с. 40,41,46,47-48)

Відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що 19.10.2018 року між позивачем, ОСОБА_1 , та відповідачем Акціонерним товариством «Банк Форвард» укладено кредитний договір Оферта №200170348 (СS Швидкі гроші) на суму 58820,00 грн.; строком на 1097 днів на період з 19.10.2018 року по 19.10.2021 року, зі ставкою на строкову частину основного боргу 0,01% річних, ставкою на прострочену суму основного збору 0,00001% річних, зі щомісячною комісією в сумі 1935,18 грн. та платою за порушення платежів: одного - 100,00 грн., двох (підряд) - 150,00 грн., трьох (підряд) - 500,00 грн. Кредитний договір (Оферта №200170348) складається з Умов надання та обслуговування кредитів АТ «Банк Форвард» , затверджених Наказом № 487 від 03.10.2018 року; Паспорту споживчого кредиту (що містить, окрім іншого, інформацію про кількість і розмір платежів, періодичність внесення та Правил користування платіжною карткою. Мета отримання кредиту - на споживчі потреби. Спосіб та строк надання кредиту - безготівковим шляхом (перерахування коштів згідно доручень клієнта на рахунок одержувача № НОМЕР_1 , відкритого в АТ «Банк Форвард» ) протягом 2 (двох) робочих днів з дати укладення договору. Дані оферта, паспорт споживчого кредиту підписані позивачем ОСОБА_1 , про що свідчить її підпис на них (а.с.9-10,11, 55-56, 72-73)

Відповідно до Правил користування платіжною карткою VіssaMasterCard та Умов надання та обслуговування платіжних карток АТ «Банк Форвард» , затверджені наказом банку №490 від 03.10.2018 року до останньої включена Програма страхування від нещасних випадків і хвороб держателів банківських платіжних карток зі ставкою ліміту 25,00% річних та щомісячною платою за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 2,5%. Згідно з вказаним договором страхування щомісячні страхові премії списуються кредитором (відповідачем) з рахунку позичальника (позивача) на рахунок Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Довіра та Гарантія» (третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору 2). (а.с.9,11)

Також відповідно до укладеного між сторонами кредитного договору включена програма добровільного страхування життя зі щомісячною страховою премією 245,00 грн. На період страхування 25 років, договір страхування № ALDSG02200170348. Згідно з вказаним договором страхування щомісячні страхові премії списуються кредитором (відповідачем) з рахунку позичальника (позивача) на рахунок Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Довіра та Гарантія (третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору 2). Перша страхова премія сплачується на момент укладення Договору страхування життя за період, що відповідає строку дії кредитного договору 1097 днів, що в сумі становить 8820,00 грн. Кожна наступна премія сплачується не пізніше 19 числа , починаючи з листопада 2021 року. (а.с.9,12)

Відповідно до графіку платежів за продуктом «Швидкі гроші» позичальник (позивач ОСОБА_1 ) щомісячно зобов`язана вносити на рахунок кредитора, відповідача АТ «Банк Форвард» , суму 3605,00 грн., до якої входить погашення суми кредиту, проценти за користування кредитом, щомісячна комісія, плата за СМС -сервіс. (а.с.11)

Інші докази щодо недійсності кредитного договору позивачем не надані.

Згідно з даними розрахунку заборгованості ОСОБА_1 , по кредитному договорі №20017034 від 19.10.2018 року за період з 19.10.2018 року по 03.12.2019 року заборгованість позивача перед відповідачем становить 55971,61 грн., складовою заборгованості також є щомісячна комісія в сумі 1970,18 грн., яка згідно з паспортом споживчого кредиту відноситься до платежів за додаткові та супутні послуги надані банком. Дана обставина також підтверджується випискою по особовому рахунку з 19.10.2018 року по 03.12.2019 року по споживчому кредиту №20017034 від 19.10.2018 року. (а.с.67, 68-71)

Відповідачем було направлено вимогу позивачу про дострокове погашення зобов`язань по вказаному кредиту до 19.11.2019 року, що підтверджується даними заключної вимоги АТ «Форвард банк» . Докази про вручення вказаної вимоги ОСОБА_1 відповідачем не надано . (а.с.66)

Статтею 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

При цьому, згідно ст. 627 ЦК України та відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч.2 ст. 627 ЦК України у договорах за участю фізичної особи-споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Зокрема, ст. 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Останні щодо кредитного договору встановлені ст.ст. 1048-1052, 1054 ЦК України. Відповідно до положень вказаних статей істотними умовами кредитного договору виступають: мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов`язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, порядок зміни і припинення дії договору, відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору. Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Статтею 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом.

Оскільки, позивачу, як фізичній особі, було надано кредит для споживчих цілей, тобто позивач є споживачем фінансової послуги, а тому при розгляді даних правовідносин необхідно застосовувати Цивільний кодекс України, Закон України Про захист прав споживачів , Закон України «Про споживче кредитування» та інші нормативно - правові акти, які регулюють вказані правовідносини, що виникли та існують між сторонами.

Закон України Про захист прав споживачів регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Відповідно до ч.1 ст.1-1 Закону України Про захист прав споживачів від 12.05.1991 року (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин) цей Закон регулює відносини між споживачами товарів (крім харчових продуктів, якщо інше прямо не встановлено цим Законом), робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг.

Відповідно до ст.11 Закону України Про захист прав споживачів від 12.05.1991 року в редакції чинній на момент виникнення правовідносин) цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України "Про споживче кредитування".

Відповідно до п.1 ч.1 ст.1 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.

Перед укладенням договору про надання споживчого кредиту кредитодавець зобов`язаний повідомити споживача у письмовій формі про: особу та місцезнаходження кредитодавця; кредитні умови, зокрема: мету, для якої споживчий кредит може бути витрачений; форми його забезпечення; наявні форми кредитування з коротким описом відмінностей між ними, в тому числі між зобов`язаннями споживача; тип відсоткової ставки; суму, на яку кредит може бути виданий; орієнтовну сукупну вартість кредиту та вартість послуги з оформлення договору про надання кредиту (перелік усіх витрат, пов`язаних з одержанням кредиту, його обслуговуванням та поверненням, зокрема таких, як адміністративні витрати, витрати на страхування, юридичне оформлення тощо); строк, на який кредит може бути одержаний; варіанти повернення кредиту, включаючи кількість платежів, їх частоту та обсяги; можливість дострокового повернення кредиту та його умови.

Кредитодавець не має права вимагати від споживача відомостей, які не стосуються визначення його платоспроможності та не є необхідними для надання споживчого кредиту.

Договір про надання споживчого кредиту укладається у письмовій формі, один з оригіналів якого передається споживачеві. Обов`язок доведення того, що один з оригіналів договору був переданий споживачеві, покладається на кредитодавця.

У договорі про надання споживчого кредиту зазначаються: сума кредиту; детальний розпис загальної вартості кредиту для споживача; дата видачі кредиту або, якщо кредит видаватиметься частинами, дати і суми надання таких частин кредиту та інші умови надання кредиту; право дострокового повернення кредиту; річна відсоткова ставка за кредитом; інші умови, визначені законодавством.

У разі ненадання зазначеної інформації суб`єкт господарювання, який повинен її надати, несе відповідальність, встановлену статтями 15 і 23 цього Закону.

Статтями 15 та 23 Закону України Про захист прав споживачів визначено відповідальність суб`єкта господарювання, яка не містить положень про такі наслідки як недійсність договору.

Відповідно до п.14 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року N 5 Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин , при вирішенні спорів про визнання кредитного договору недійсним суди мають враховувати вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема ЦК (статті 215, 1048- 1052, 1054- 1055), статті 18-19 Закону України Про захист прав споживачів .

Зокрема, кредитний договір обов`язково має укладатись у письмовій формі (стаття 1055 ЦК); недодержання письмової форми тягне його нікчемність та не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його нікчемністю. При вирішенні справ про визнання кредитного договору недійсним суди повинні враховувати роз`яснення, наведені у постанові Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними . Суди повинні розмежовувати кредитний договір, який є недійсним у силу закону (нікчемний), або може бути визнаний таким у судовому порядку (оспорюваний) з підстав, встановлених частиною першою статті 215 ЦК, та кредитний договір, який є неукладеним (не відбувся), що не може бути визнаний недійсним, зокрема, у випадку, коли сторони в належній формі не досягли згоди щодо хоча б з однієї його істотної умови або зміст яких неможливо встановити, виходячи з норм чинного законодавства (статті 536, 638, 1056-1 ЦК).

Відповідно до ст.230 ЦК України якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним.

Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Відповідно до п. 20 постанови Пленуму Верховного суду України від 06.11.2009 №9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними правочин визнається вчиненим під впливом обману у випадку навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину. На відміну від помилки, ознакою обману є умисел у діях однієї зі сторін правочину.

Наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману. Обман щодо мотивів правочину не має істотного значення.

Позивачем не надано доказів умисного введення відповідачем її в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину та доказів самого факту обману.

Таким чином, оскільки спірний правочин вчинений у формі, встановленій законом, укладений у письмовій формі, як передбачено правовими нормами ч. 1 ст. 1055 ЦК України, підписаний сторонами, які досягли згоди з усіх істотних умов договору, мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, а їх волевиявлення було вільним і відповідало їхній внутрішній волі; позичальник на момент укладення договору не заявляла додаткових вимог щодо умов спірного договору та у подальшому виконувала його умови, а тому, позов з цих підстав не підлягає до задоволення.

У відповідності до умов Договору позивач підтверджує своє розуміння і згоду з тим, що до підписання Договору вона була ознайомлена в письмовій формі з інформацією про умови кредитування рахунку та орієнтовну сукупну вартість кредиту, що підтверджує наявність її підпису на документах. (а.с.10, 55-56, 72-73) Тому, підстав вважати, що позивачу при укладенні договору не було надано інформацію відповідно до Закону України Про захист прав споживачів та Закону України Про кредитне споживання (в редакція чинні на момент виникнення правовідносин) немає.

З матеріалів справи судом встановлено, що договір укладений в письмовій формі, містить всі суттєві умови передбачені законом для кредитних договорів і, які мають істотне значення, а також які були узгоджені сторонами. Отже, доводи позивача ОСОБА_1 відносно того, що її було введено в оману ненаданням повної та достовірної інформації по кредиту, що призвело до помилки, результатом якої було укладення зазначеного кредитного договору, спростовані наявними у справі доказами. Доводи позивача про ненадання інформації про умови кредитування не є такими, з якими закон пов`язує недійсність правочину. Посилання на те, що укладення договору відбулось протягом часу, який не надавав достатньої можливості ознайомитися з його умовами, а також на оформлення договору дрібним шрифтом, суд вважає необґрунтованими, через що не приймає до уваги, оскільки відповідно до даних заяви позивач до оформлення правовідносин ознайомилась із його умовами.

Позовні вимоги в частині визнання недійсним кредитного договору, у зв`язку із порушенням вимог ст. 55 Закону України Про банки і банківську діяльність не підлягають до задоволення, виходячи із наступного.

Судом встановлено, що між позивачем ОСОБА_1 та третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета позову на стороні відповідача - Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Довіра та Гарантія , код ЄДРПОУ 34240804, від імені якого діє АТ Банк Форвард за дорученням позичальника (позивача) відповідно до Програми страхування від нещасних випадків і хвороб держателів банківських платіжних карток 19.10.2018 року було укладено договір страхування. А також між позивачем ОСОБА_1 та третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета позову на стороні відповідача - Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія Арсенал Лайф , код ЄДРПОУ 39180855, від імені якого діє АТ Банк Форвард за дорученням позичальника (позивача) відповідно до Програми добровільного страхування життя було укладено 19.10.2018 року договір страхування № ALDSG02200170348. (а.с.9-10,12)

Предметом даного Договору є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України і пов`язані з життям, здоров`ям та працездатністю Застрахованої особи.

Доказів порушень Закону України Про страхування ( зі змінами та доповненнями) при укладенні вказаних Договору страхування життя та страхування від нещасних випадків і хвороб держателів банківських платіжних карток, суду не надано.

Відповідно до п. 6 блоку 2 Оферти , що визначає умови Договру страхування від нещасних випадків і хвороб держателів банківських платіжних карток від 19.10.2018 року та частини 1 Договору страхування життя № ALDSG02200170348 від 19.10.2018 року страхувальник повідомлений, що страхування є добровільним і надається за його бажанням.

Підписавши вказані договори, позивач підтвердила, що укладення з її боку було добровільним і здійснювалось за її бажанням, а також своїм підписом підтвердила, що ознайомлена із правилами страхування, розуміє їх зміст, цілком погоджується з ними. Позивач самостійно визначила єдиним вигодонабувачем страхування життя АТ Банк Форвард .

Позивачем не надано суду доказів, що підписи вказаних договорів страхування від нещасних випадків і хвороб держателів банківських платіжних карток та страхування життя виконані не нею, а іншою особою.

Позивачем не надано доказів того, що позивачу нав`язано послугу страхування від нещасних випадків і хвороб держателів банківських платіжних карток та страхування життя та обмежено її у виборі страхової компанії.

Таким чином, оскільки Договір страхування життя вчинений у формі, встановленій законом, укладений у письмовій формі, як передбачено правовими нормами ст. 981 ЦК України, підписаний сторонами, які досягли згоди з усіх істотних умов договору, мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, а їх волевиявлення було вільним і відповідало їхній внутрішній волі.

Частиною 1 ст. 1 Закону України Про страхування визначено, що страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 16 Закону України Про страхування , договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст. 998 ЦК України, договір страхування також визнається судом недійсним, якщо: його укладено після настання страхового випадку; об`єктом договору страхування є майно, яке підлягає конфіскації.

Позичальник на момент укладення договору не заявляла додаткових вимог щодо умов укладених договорів страхування, позивачем не надано суду обґрунтування з посиланням на докази, які б вказували на недійсність кредитного договору через страхування життя, здоров`я та працездатність позивальника (позивача), а тому, позов в цій частині з цих підстав не підлягає до задоволення.

Згідно з вимогами ст. 16 ЦК України, звертаючись до суду, позивач за власним розсудом обирає спосіб захисту. Обравши способом захисту визнання правочину недійсним, позивач у силу ст. 10 Цивільного процесуального кодексу України зобов`язаний довести правову та фактичну підставу недійсності правочину.

Стаття 18 Закону України Про захист прав споживачів передбачає визнання недійсними умов договорів, що обмежують права споживача. Відповідно до положень вказаної статті продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача.

У ч. 3 ст. 18 Закону України Про захист прав споживачів визначений (невичерпний) перелік несправедливих умов договору, зокрема, встановлення жорстких обов`язків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця; установлення обов`язкових для споживача умов, з якими він не мав реальної можливості ознайомитися перед укладенням договору; надання продавцю (виконавцю, виробнику) права в односторонньому порядку змінювати умови договору на власний розсуд або на підставах, не зазначених у договорі; визначення ціни товару на момент його поставки споживачеві або надання продавцю (виконавцю, виробнику) можливості збільшувати ціну без надання споживачеві права розірвати договір у разі збільшення ціни порівняно з тією, що була погоджена на момент укладення договору; обмеження відповідальності продавця (виконавця, виробника) стосовно зобов`язань, прийнятих його агентами, або обумовлення прийняття ним таких зобов`язань додержанням зайвих формальностей.

Згідно положень ч.ч. 1, 2, 5 ст. 18 Закону України Про захист прав споживачів , продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним.

Позовні вимоги в частині визнання недійсним кредитного договору (угоди), у зв`язку із встановленням у кредитному договорі щомісячної плати за обслуговування кредитної заборгованості, яка є послугою, що супроводжує кредит, як компенсація супутніх послуг банку, за рахунок позивача підлягає до часткового задоволення, виходячи із наступного .

Судом встановлено, що згідно з умовами Оферти (блок 1, Інформаційний Блок Оферти) передбачено, що за обслуговування кредиту банком, позичальник сплачує плату за обслуговування кредитної заборгованості (щомісячна комісія), яка щомісячно становить 2,5% , що в сумі складає 1935,18 грн. та сплачує згідно з графіком щомісячних платежів. (а.с. 9,11).

За положенням ч. 5 ст.12 Закону України "Про споживче кредитування" умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Аналіз указаних норм дає підстави для висновку, що несправедливими є положення договору про споживчий кредит, які містять умови про зміни у витратах, зокрема щодо плати за обслуговування кредиту, і це є підставою для визнання таких положень недійсними.

Відповідно до ч. 8 ст. 18 Закону України Про захист прав споживачів (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) нечіткі або двозначні положення договорів зі споживачами тлумачаться на користь споживача.

Дані висновки підтверджуються правовою позицією Верховного Суду України, викладеної у справі 6-1746цс16 в постанові від 16.11.2016 відповідно до якої суди, дійшовши висновку про те, що обслуговування кредиту є супутньою послугою, за надання якої можливе встановлення комісії, не звернули уваги, що, встановивши в кредитному договорі сплату щомісячної комісії за обслуговування кредиту, відповідач не зазначив, які саме послуги за вказану комісію надаються позивачу.

Наведене свідчить про несправедливість умови, укладеного між сторонами споживчого кредити, викладеної в умовах Оферти (блок 1, Інформаційний Блок Оферти), щодо плати позичальника за обслуговування банком кредитної заборгованості (щомісячна комісія), яка щомісячно становить 1935,18 грн. ( це є порушення принципу добросовісності, істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків сторін, завдання шкоди споживачеві). Сума щомісячної комісії за строк, на який укладено споживчий кредитний договір, становить 69666,40 грн., тобто вартість кредиту збільшена на суму більшу за суму тіла кредиту на десять тисяч гривень, що в двічі збільшує витрати позичальника за даним споживчим кредитом, а тому позов в цій частині підлягає до задоволення .

Згідно із ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст. ст. 77-80 Цивільного процесуального кодексу України.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Таким чином, належними вважатимуться докази, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення сторін або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Вони мають належати до складу підстав позову або підстав заперечень проти нього і характеризуватися значущістю для визначення спірних правовідносин та зумовленістю цих фактів нормами матеріального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до положень ч. ч. 1, 3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч.1 ст.217 ЦК України недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Разом з тим, недійсність частини договору не тягне за собою недійсність всього договору, а тому позов в іншій частині не підлягає до задоволення.

З огляду на наведене, приймаючи до уваги вимоги позивача про визнання кредитного договору №200170348 від 19 жовтня 2018 року, що складається з Оферти, Паспорта споживчого кредиту, Умов по кредитам та Правил користування платіжною карткою, недійсним, виходячи із принципу диспозитивності, закріпленого ст. 13 ЦПК України, про те, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, приходить до висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню, а саме визнання умови договору щодо сплати позичальником (позивачем) щомісячної комісії в сумі 1935,18 грн., викладеної в умовах Оферти (блок 1, Інформаційний Блок Оферти), недійсною, в задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до ч.3 ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів» , споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав. Позивачем пред`явлено позовну вимогу про визнання недійсним договору, який складається з 24 пунктів. Судом прийнято рішення про визнання недійсним договору по 1 (одному) пункту, а тому з відповідача на підставі ст.141 ЦПК України підлягє стягненню судовий збір в сумі пропорційно розміру задоволених позовних вимог - 32,01 грн. ( 768,40 х 1/24=32,01). Судові витрати по сплаті судового збору в іншій частині віднести на користь держави на підставі ч.3 ст.22 Закону Закону України «Про захист прав споживачів» .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1-19, 76-81, 95, 141, 228, 229, 235, 241, 244, 245, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Банк Форвард , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета позову на стороні відповідача - Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Довіра та Гарантія , Товариства з обмеженою відповідальністю Страхова компанія Арсенал Лайф про захист прав споживачів та визнання недійсним кредитного договору - задовольнити частково.

Визнати умову Оферти (блок 1, Інформаційний Блок Оферти) щодо щомісячної плати за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 2,5% в сумі 1935,18 грн. (одна тисяча дев`ятсот тридцять п`ять гривень 18 копійок) (щомісячна комісія) Кредитного договору № 200170348 від 19 жовтня 2018 року, який складається з Оферти, Паспорта споживчого кредиту, Умов по кредитам та Правил користування платіжною карткою укладеного між Акціонерного товариства Банк Форвард , код ЄДРПОУ 34186061, та ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , недійсним.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути із Акціонерного товариства Банк Форвард , код ЄДРПОУ 34186061 судовий збір на користь держави в сумі 32,01 грн. (тридцять дві гривні 01 копійка).

Судовий збір в сумі 736,39 грн. (сімсот тридцять шість гривень 39 копійок) компенсувати за рахунок держави.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Житомирської області через Баранівський районний суду Житомирської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Д.С. Бєлкіна