Постанова

від 24.06.2020 по справі 273/2111/19

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №273/2111/19 Головуючий у 1-й інст. Бєлкіна Д. С.

Категорія 59 Доповідач Шевчук А. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2020 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючої судді Шевчук А.М.,

суддів: Талько О.Б., Коломієць О.С.,

із участю секретаря судового засідання Баліцької Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі

цивільну справу № 273/2111/19 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Банк Форвард , треті особи: Приватне акціонерне товариство Страхова компанія Довіра та Гарантія , Товариство з обмеженою відповідальністю Страхова компанія Арсенал Лайф , про захист прав споживачів та визнання недійсним кредитного договору

за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Банк Форвард

на рішення Баранівського районного суду Житомирської області від 23 грудня 2019 року , яке ухвалене під головуванням судді Бєлкіної Д.С. у м. Баранівці,

в с т а н о в и в:

У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Акціонерного товариства Банк Форвард (надалі - АТ Банк Форвард або банк). Просила на підставі ст.ст.3,4,13,203,215,216,236,524,548 визнати недійсним кредитний договір від 19 жовтня 2018 року №200170348, що складається з оферти, паспорта споживчого кредиту, умов по кредитам та правил користування платіжною карткою. Позов обґрунтовувала тим, що звернулася до АТ Банк Форвард із проханням відкрити гривневий рахунок, який має використовуватися для надання, повернення та обліку кредитних коштів і заборгованості за кредитним договором, а також надати кредит шляхом зарахування суми кредиту на рахунок та її подальшого безготівкового переказу з рахунку згідно з дорученням клієнта. Її пропозиція є акцептом позичальника банку про укладення між позичальником та страховиками Приватним акціонерним товариством Страхова компанія Довіра та гарантія , Товариством з обмеженою відповідальністю Страхова компанія Арсенал Лайф договору страхування, а між позичальником та банком - договору про надання споживчого кредиту. За умовами договору №200170348 ставка за кредитом (на строкову частину основного боргу) 0,01% річних, назва продукту СЗ Швидкі гроші, рахунок для погашення заборгованості 29099900062705, ставка за кредитом (на прострочену частину основного боргу) 0,00001% річних, сума кредиту 58 820 грн., строк кредиту 1 097 днів із 19 жовтня 2018 року по 19 жовтня 2021 року. Умови надання та обслуговування кредитів АТ Банк Форвард затверджені наказом від 03 жовтня 2018 року №2487, плата за пропущення платежів: одного - 100 грн., двох (підряд) - 150 грн., трьох (підряд) - 300 грн., чотирьох (підряд) - 500 грн., щомісячна комісія 1935,18 грн. За умовами кредитного договору його складовою та невід`ємною частиною є: оферта, паспорт споживчого кредиту, умови надання та обслуговування кредитів АТ Банк Форвард , які розміщені у місці, в якому було оформлено дану оферту, в мережі інтернет на сайті банку, а також Правила користування платіжною карткою. За умовами паспорта споживчого кредиту мета отримання кредиту - на споживчі потреби, спосіб та строк надання кредиту - безготівковим шляхом протягом двох робочих днів із дати укладення договору. Вважає, що при укладенні кредитного договору були порушені її права як споживача згідно з нормами Законів України Про захист прав споживачів , Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг , Про банки та банківську діяльність , Про страхування , у зв`язку із чим у досудовому порядку неодноразово направляла листи про припинення порушень із боку відповідача, але такі вимоги залишені без задоволення. У порушення вимог ст.11 Закону України Про захист прав споживачів працівники банку з умовами кредитування належним чином її не ознайомили, оформлення кредитного договору зайняло пів години часу, після чого їй був вручений кредитний договір, який вона, не читаючи через дрібний шрифт, підписала, сподіваючись на добросовісність працівника банку. Вважає, що скориставшись її необізнаністю, відповідач навмисно не дотримав і грубо порушив вимоги законодавства, що є істотними і необхідними для даного виду договорів. Зокрема, банк не надав їй як позичальнику повної, всебічної, об`єктивної та достовірної інформації про умови кредиту перед укладенням та під час укладення договору про надання споживчого кредиту. Будь-яку довідку чи повідомлення, як окремого документу з інформацією, встановленою відповідно до частини другої ст.11 Закону України Про захист прав споживачів , вона не отримала та свій підпис не ставила. В усній формі дана інформація їй також не доводилася. Окрім того, умови по кредитам та Правила користування платіжною карткою, на які міститься посилання в кредитному договорі, також не отримала. Працівник банку запевнив, що всі істотні умови договору їй роз`яснені та спонукав підписати договір швидше, тому вона не мала можливості оцінити умови спірного договору, виявити його недоліки та оцінити всі ризики і збитки, які отримає внаслідок його укладення. Вважає, що недотримання та невиконання банком вимог ст.11 Закону України Про захист прав споживачів є підставою визнання кредитного договору недійсним на підставі ст.215 ЦК України. Окрім того, умовами договору передбачено щомісячну комісію за обслуговування кредитної заборгованості, яка нараховується щомісячно на загальну суму кредиту на день видачі та складає 1 935,18 грн. Сплата комісії є супутньою послугою, що є порушенням ст.18 Закону України Про захист прав споживачів . Окрім того, банк нав`язав їй ще одну послугу - страхування від нещасних випадків і хвороб держателів банківських платіжних карток. При цьому вона, начебто, надала свою згоду на укладення договору страхування. Банк обмежив її право у виборі страховика та нав`язав таку умову, як обов`язкову, що суперечить положенням ст.6 Закону України Про страхування та ст.55 Закону України Про банки і банківську діяльність .

Рішенням Баранівського районного суду Житомирської області від 23 грудня 2019 року позов задоволено частково. Визнано умову оферти (блок 1, інформаційний блок оферти) щодо щомісячної плати за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 2,5% в сумі 1 935,18 грн. (щомісячна комісія) кредитного договору від 19 жовтня 2018 року №200170348, який складається з оферти, паспорта споживчого кредиту, умов по кредитам та правил користування платіжною карткою, укладеного між Акціонерним товариством Банк Форвард та ОСОБА_1 , недійсним. У задоволенні решти вимог відмовлено. Вирішено питання судових витрат.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, Акціонерне товариство Банк Форвард подало апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі. Зазначає, що із тексту підписаних ОСОБА_1 заяв слідує, що остання ознайомлена, розуміє і повністю погоджується з умовами надання та обслуговування кредитів, які є невід`ємною частиною кредитного договору, та положення яких зобов`язалася неухильно дотримуватися. Відповідно до п.7.10. умов позивач зобов`язалася сплачувати, у тому числі, комісійні винагороди. Статтею 18 Закону України Про захист прав споживачів визначено перелік умов договору, які є несправедливими, а встановлення щомісячної комісії до таких не відноситься. Позивач надала суду копії документів, у яких зазначено встановлений розмір та сума щомісячної комісії, а тому це спростовує посилання позичальника про необізнаність із такими умовами. Ініціатором виникнення кредитних правовідносин була саме позивач, яка звернулася до банку із заявою про укладення договору, що містить істотні умови договору. Позивач не відмовилася від одержання кредиту та не відкликала свою згоду на укладення кредитного договору, а навпаки - отримала кредитні кошти і користувалася ними з власної ініціативи. Банк надав позивачу кредит, а тому на підставі ст.1048 ЦК України має право на одержання процентів від суми позики. У даній справі не може мати місце помилка ОСОБА_1 щодо природи правочину, як підстава для визнання кредитного договору недійсним, оскільки помилка внаслідок власного недбальства, незнання закону чи неправильного його тлумачення однією зі сторін не є підставою для визнання правочину недійсним.

Учасники справи правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалися.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до положень ст.367 ЦПК України, колегія суддів апеляційного суду доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних міркувань.

Задовольняючи позов частково та визнаючи недійсною умову оферти щодо щомісячної плати за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 2,5% в сумі 1 935,18 грн. (щомісячна комісія) кредитного договору від 19 жовтня 2018 року №200170348, суд першої інстанції виходив із того, що плата позичальника за обслуговування банком кредитної заборгованості (щомісячна комісія), яка щомісяця становить 1 935,18 грн. (це є порушенням принципу добросовісності, істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків сторін, завдання шкоди споживачеві). Сума щомісячної комісії за строк, на який укладено споживчий кредитний договір, становить 69 666,40 грн. Тобто, вартість кредиту збільшена на суму більшу за суму тіла кредиту на десять тисяч гривень, що вдвічі збільшує витрати позичальника за даним споживчим кредитом.

Колегія суддів апеляційного суду не може повністю погодитися із такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до частини першої ст.641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Згідно з частиною першою ст.642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

Із матеріалів справи вбачається, що 19 жовтня 2018 року між ОСОБА_1 та Акціонерним товариством Банк Форвард укладено кредитний договір №200170348 (CS швидкі гроші).

За умовами оферти сума кредиту - 58 820 грн.; строк кредиту - 1 097 днів, із 19 жовтня 2018 року по 19 жовтня 2021 року; ставка за кредитом (на строкову частину основного боргу) - 0,01% річних; ставка за кредитом (на прострочену частину основного боргу) - 0,00001%; щомісячна комісія 1 935,18 грн.; плата за пропущення платежів: одного - 100 грн., двох (підряд) - 150 грн., трьох (підряд) - 300 грн., чотирьох (підряд) - 500 грн. (а.с.9-10).

У розділі четвертому Інформація щодо реальної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживачів паспорту споживчого кредиту , який є додатком до кредитного договору від 19 жовтня 2018 року №200170348, прописано, що за продуктом швидкі гроші фіксована процентна ставка 0,01% річних; платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця, обов`язкові для укладення договору: 1) щомісячна комісія за обслуговування кредитної заборгованості (щомісячна комісія) - 3,29%, нараховується щомісячно на загальну суму кредиту на день видачі; 2) плата за надання виписок за рахунком клієнта у вигляді текстових повідомлень за допомогою послуги SMS-сервіс - 35 грн. нараховується щомісячно. Загальні витрати за кредитом - 70 935,75 грн. Орієнтовна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом (у тому числі тіло кредиту, проценти, комісії та інші платежі - 129 755 , 75 грн. Реальна річна процентна ставка - 81,75% річних (а.с.11).

Щомісячна комісія за обслуговування кредитної заборгованості складає комісійну винагороду банку за: моніторинг надходження коштів на рахунок із метою визначення подальшого їх направлення, зокрема, на здійснення періодичних виплат за договором чи залишення у вигляді позитивного залишку; уточнення, повернення, анулювання, зміна умов переказів згідно з запитами позичальника. Комісія сплачується щомісячно за рахунок власних коштів позичальника у відповідну дату платежу згідно з графіком платежу в розмірі, вказаному в Оферті, розраховується від загальної (початкової) суми кредиту за ставкою, зазначеною в паспорті споживчого кредиту.

Отже, суд першої інстанції неправильно визначився із розміром процентної ставки щомісячної комісії 1 935,18 грн., яка становить не 2,5%, як помилково вважав суд першої інстанції, а - 3,29% (58 820 грн. х 3,29% = 1 935,18 грн.), яка передбачена за обслуговування кредитної заборгованості та розмір якої визначений у паспорті споживчого кредиту, а не в оферті. В оферті йдеться про інформацію про картку та про плату за обслуговування кредитної заборгованості (щомісячна) - 2,5%, що не є тотожними поняттями.

Згідно з частинами першою - третьою, п`ятою ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до вимог частини першої ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою ст.203 цього Кодексу.

На час укладення сторонами споживчого кредиту в 2018 році стаття 11 Закону України Про захист прав споживачів діяла у редакції Закону України від 15 листопада 2016 року №1734-VIII.

Так, у частині першій ст.11 Закону України Про захист прав споживачів , яка діє у такій редакції з 2017 року, зазначається, що цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України Про споживче кредитування .

Відповідно до частин першої та другої ст.8 Закону України Про споживче кредитування , які діяли у такій редакції на час укладення сторонами оспорюваного кредитного договору, реальна річна процентна ставка обчислювалася відповідно до нормативно-правових актів органів, що здійснювали державне регулювання ринків фінансових послуг. Для цілей обчислення реальної річної процентної ставки визначалися загальні витрати за споживчим кредитом. До загальних витрат за споживчим кредитом були включені, зокрема, платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця (у тому за ведення рахунків), які сплачуються споживачем, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, розраховані на дату укладення договору про споживчий кредит, які є обов`язковими для укладення договору про споживчий кредит, а також за послуги кредитного посередника (за наявності). У разі, якщо витрати на додаткові чи супутні послуги кредитодавця, отримання яких є обов`язковим для укладення договору про споживчий кредит, або кредитного посередника (за наявності) не були включені до загальних витрат за споживчим кредитом, платежі за ці послуги не підлягали сплаті споживачем.

Аналіз змістів вищевказаних норм Законів дає підстави для висновку про те, що на момент вчинення сторонами правочину, тобто укладення сторонами споживчого кредиту (2018 рік), чинне законодавство вже не містило заборони, а навпаки дозволило фактично включавати до загальних витрат за споживчим кредитом комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Як убачається із вищевикладеного, до оспорюваного кредитного договору внесена щомісячна комісія за обслуговування кредитної заборгованості (щомісячна комісія) - 3,29%, яка нараховується щомісячно на загальну суму кредиту на день його видачі та складає 1 935,18 грн., що є платежем ОСОБА_1 за додаткові та супутні послуги АТ Банк Форвард . Дана щомісячна комісія заявлена банком як обов`язкова для укладення даного договору.

Отже, до загальних витрат за споживчим кредитом включено щомісячну комісію у розмірі 1 935,18 грн. (3,29%) за обслуговування кредитної заборгованості. Як слідує із графіка платежів за продуктом швидкі гроші щомісячно позивачу належить сплачувати банку 3 605 грн. Дана сума включає: суму погашення тіла кредиту + проценти за користування кредитом + щомісячну комісію у розмірі 1 935,18 грн. + плату за SMS-сервіс - 35 грн.

Щомісячна комісія увійшла до загальних витрат за споживчим кредитом та її загальний розмір за три роки кредитування має скласти 69 666,48 грн. (1 935,18 грн. х 36 місяців).

Відповідно до частини другої ст.18 Закону України Про захист прав споживачів умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача.

Доводи апеляційної скарги про те, що статтею 18 Закону України Про захист прав споживачів визначено перелік умов договору, які є несправедливими та встановлення щомісячної комісії до таких не відноситься спростовуються тим, що перелік несправедливих умов у договорах із споживачами, зазначений у пункті третьому ст.18 Закону України Про захист прав споживачів , не є вичерпним (частина четверта ст.18 Закону України Про захист прав споживачів ).

Щомісячна комісія може бути несправедливою при істотному дисбалансі договірних прав та обов`язків сторін, що має місце у даному випадку всупереч принципу добросовісності та продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачами умови, які є несправедливими (частина перша ст.18 Закону України Про захист прав споживачів ). Окрім того, споживач є найбільш вразливою стороною у кредитних правовідносинах.

Отже, умови кредитного договору щодо сплати позичальником щомісяця комісії за обслуговування банком кредитної заборгованості у розмірі 1 935,18 грн., що становить 3,29 % від 58 820 грн., тобто тіла кредиту, є несправедливими, оскільки всупереч принципу добросовісності наслідком такої домовленості є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду ОСОБА_1 , яка отримавши кредит у сумі 58 820 грн., має сплатити банку за додаткові та супутні послуги за обслуговування кредитної заборгованості 69 666,48 грн., що перевищує розмір наданого банком їй кредиту (58 820 грн.) та проценти за користування цим кредитом (9,27 грн.) на 10 837,21 грн., тобто суму виконання основного зобов`язання.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що ОСОБА_1 була ознайомлена, розуміла і повністю погоджувалася з умовами надання і обслуговування кредиту та зобов`язалася неухильно їх виконувати, у тому числі сплачувати щомісячну комісійну винагороду, а також те, що позивач була ініціатором виникнення кредитних правовідносин, не змінюють висновків суду про несправедливість щомісячної комісії та визнання умов кредитного договору відносно щомісячної комісії у розмірі 3,29% від суми виданого кредиту недійсними з огляду на істотний дисбаланс прав та обов`язків сторін договірних правовідносин, а не з інших підстав, враховуючи, що позивач не оспорює факт підписання нею кредитних документів та отримання кредитних коштів, а також прав банку на одержання процентів за користування коштами, при цьому позивач не посилається на те, що щомісячна комісія за своєю природою може бути скритими процентами за користування кредитом, хоча реальна річна процентна ставка за кредитним договором прописана на рівні 81,75% річних.

Відповідно до ст.376 ЦПК України апеляційний суд скасовує рішення суду першої інстанції в задоволеній частині та ухвалює в цій частині нове судове рішення, яким визнає недійсними положення оферти та паспорту споживчого кредиту від 19 жовтня 2018 року №200170348, укладеного між ОСОБА_1 та Акціонерним товариством Банк Форвард , щодо щомісячної комісії у розмірі 1 935 грн. 18 коп. за обслуговування кредитної заборгованості, яка становить 3,29% від загальної суми кредиту на день його видачі.

Разом із тим, колегія суддів апеляційного суду погоджується із доводами апеляційної скарги про те, що позивач не відмовилася від одержання кредиту та не відкликала своєї згоди на укладення кредитного договору, а навпаки - отримала кредитні кошти та користується ними з власної ініціативи. Така позиція узгоджується із положеннями ст.15 Закону України Про споживче кредитування , яка надавала позивачу право відмовитися від договору впродовж 14 календарних днів від дати його укладення шляхом повідомлення банку в письмовій формі з одночасним поверненням грошових коштів, одержаних згідно з цього договору та сплати процентів за період із дня одержання коштів до дня їх повернення за ставкою, встановленою договором про споживчий кредит.

Окрім того, укладення договору про споживчий кредит може бути пов`язано з необхідністю отримання споживачем додаткових та супутніх послуг кредитодавця або третіх осіб, а до договорів про надання додаткових чи супутніх послуг, зокрема, належить договір страхування та інші договори, що укладаються для забезпечення виконання споживачем зобов`язань за договором про споживчий кредит; договір відкриття банківського рахунку, необхідного для отримання чи обслуговування наданого кредиту.

За таких обставин, висновки суду першої інстанції про відмову в задоволені решти позову ґрунтуються на додержанні норм матеріального та процесуального права, а тому рішення у цій частині залишається без змін.

Керуючись ст.ст.259,268,367-368,374,376,381-384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Банк Форвард задовольнити частково.

Рішення Баранівського районного суду Житомирської області від 23 грудня 2019 року в частині задоволення позову скасувати та ухвалити у цій частині нове судове рішення.

Визнати недійсними положення оферти та паспорту споживчого кредиту від 19 жовтня 2018 року №200170348, укладеного між ОСОБА_1 та Акціонерним товариством Банк Форвард , щодо щомісячної комісії у розмірі 1 935 грн. 18 коп. за обслуговування кредитної заборгованості, яка становить 3,29% від загальної суми кредиту на день його видачі.

У решті рішення залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуюча Судді:

Повний текст постанови складений 30 червня 2020 року.