Вирок

від 23.12.2019 по справі 4815/144/19

ДЕМИДІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 4815/144/19

номер провадження 1-кп/558/166/19

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2019 року смт. Демидівка Рівненської області

Демидівський районний суд Рівненської області

в складі:

одноособово суддя ОСОБА_1

секретар судового засідання ОСОБА_2

за участю:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

потерпілого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019180210000211 від 01.07.2019 року по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, освіта повна загальна, не працюючого, розлученого, на утриманні неповнолітніх дітей та непрацездатних осіб немає, військовозобов`язаного, не депутата, не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 128 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

30 червня 2019 року, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на сходах житлового будинку господарства ОСОБА_6 , що за адресою АДРЕСА_2 , виник словесний конфлікт. Під час конфлікту ОСОБА_4 , застосовуючи фізичну силу, штовхнув лівою рукою ОСОБА_5 у ділянку грудей, в результаті чого останній впав лівою частиною тіла на тверду площину, отримавши тілесні ушкодження у виді: закритого перелому шийки лівої плечової кістки. Вказані тілесні ушкодження, відповідно до висновку експерта № 107 від 15.07.2019 року (п.2.2.2 "Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень") відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості за критерієм довготривалого розладу здоров`я.

У відповідності до норм ст.349 Кримінального процесуального кодексу України, з`ясувавши думку представника сторони обвинувачення та інших учасників кримінального провадження щодо тих доказів, які потрібно дослідити та про порядок їх дослідження, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Вважаючи на те, що заперечень від учасників судового провадження, щодо обсягу та порядку дослідження доказів не поступало, суд ухвалив допитати обвинуваченого, потерпілого та дослідити долучені до матеріалів кримінального провадження документи, що характеризують обвинуваченого як особу.

Суд з`ясував, що обвинувачений ОСОБА_4 та інші учасники судового провадження правильно розуміють зміст всіх обставин справи, які підлягали б доказуванню і переконався у добровільності їх позиції. Обвинуваченому ОСОБА_4 та іншим учасникам судового провадження роз`яснено, що при відмові від дослідження доказів, які ніким не оспорюються, вони будуть позбавлені можливості оскаржити їх в апеляційному порядку.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнав себе винним в скоєні інкримінованого йому кримінального правопорушення та показав, що 30 червня 2019 року перебував на подвір`ї ОСОБА_6 та приблизно між 15-16 год. до них на подвір`я зайшов потерпілий ОСОБА_5 та почав в його адресу говорити образливі для нього слова. Вони обоє стояли на сходах будинку. Під час цього конфлікту він штовхнув ОСОБА_5 в груди і той невтримався і впав зі сходів. В результаті падіння ОСОБА_5 отримав перелом плеча. Він не бажав настання таких наслідків для потерпілого та просить в нього пробачення. Щиро розкаюється в скоєному.

Потерпілий ОСОБА_5 повністю підтвердив обставини обвинувачення, суду показав, що 30 червня 2019 року приблизно між 15-16 год. між ним та обвинуваченим на подвір`ї господарства його сусіда ОСОБА_6 виник словесний конфлікт. Вони стояли на сходах будинку , обвинувачений в той час перебував в нетверезому стані. Під час даного конфлікту обвинувачений штовхнув його рукою в груди та він не втримався і впав зі сходів будинку та отримав перелом плечевої кістки. На даний час ніяких претензій до обвинуваченого немає, з ним помирився. Просить суд його суворо не карати.

Допитавши обвинуваченого, заслухавши потерпілого, та дослідивши, як докази по справі документи, які характеризують обвинуваченого як особу, з`ясувавши інші питання, що вирішуються при ухваленні вироку, суд вважає доведеним у ході судового розгляду винуватість ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 128 Кримінального кодексу України, - спричинення необережного середньої тяжкості тілесного ушкодження.

Судом досліджено харкатеризуючі матеріали відносно обвинуваченого ОСОБА_4 .

Так, відповідно до характеристики, виданої Радивилівською міською радою, Радивилівського району Рівненської області гр. ОСОБА_4 за час проживання на території Радивилівської міської ради зарекомендував себе з посередньої сторони. Зловживає спиртними напоями. До адміністративної відповідальності за матеріалами адмінкомісії при міськвиконкомі не притягувався. Скарг від сусідів на незадовільну поведінку гр. ОСОБА_4 в Радивилівську міську раду не надходило. Депутатом не обирався. Участі в громадському житті міста не приймає. З боку виконкому зауважень не має. /а.п.52/.

Згідно повідомлення комунального некомерційного підприємства "Радивилівська районна лікарня" Радивилівської районної ради Рівненської області № 643 від 29.08.2019 року ОСОБА_4 на "Д" обліку у лікаря-психіатра не перебуває /а.п.54/.

З довідки комунального некомерційного підприємства "Радивилівська районна лікарня" Радивилівської районної ради Рівненської області № 101 від 20.09.2019 року вбачається, що ОСОБА_4 на обліку в лікаря нарколога не перебуває /а.п.55/.

Відповідно до вимоги УІЗ при ГУНП в Рівненській області ОСОБА_4 неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності. Судимості погашені. /а.п.56-57/.

Згідно довідки військової частини НОМЕР_1 , солдат ОСОБА_4 брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності в районі проведення антитерористичної операції /а.п.119/.

Відповідно до висновку досудової доповіді органу пробації про обвинуваченого ОСОБА_4 , орган пробації, беручи до уваги інформацію, яка характеризує особистість обвинуваченого, його спосіб життя, історію правопорушень, а також середню ймовірність вчинення повторного правопорушення, вважає, що виправлення особи без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства (у т.ч. окремих осіб) /а.п. 114-117/.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 у відповідності зі ст.65 Кримінального кодексу України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину та обставини, які пом`якшують і обтяжують його покарання.

Відповідно до ст. 12 Кримінального кодексу України злочин, вчинений обвинуваченим ОСОБА_4 відноситься до категорії злочинів невеликої тяжкості.

Обираючи покарання ОСОБА_4 , суд бере до уваги обставини, передбачені ст.ст.66,67 Кримінального кодексу України, які пом`якшують і обтяжують його покарання.

Так обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_4 , є його щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_4 не встановлено.

Відповідно до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують його покарання, а також те, що обвинувачений щиро кається у вчиненому, потерпілий йому все пробачив, просить його суворо не карати, суд вважає, що виправлення засудженого можливе без ізоляції від суспільства і рахує за необхідне призначити покарання у виді громадських робіт.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 50 та ст.128 КК України та ст.ст.373-374, 394, 395 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 128 Кримінального кодексу України, та призначити йому покарання у виді 150 годин громадських робіт.

Вирок може бути оскаржено до Рівненського апеляційного суду через Демидівський районний суд протягом 30 днів з дня проголошення.

Вирок суду першої інстанції не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення тридцятиденного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок суду не набрав законної сили.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію даного вироку.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається прокурору та обвинуваченому.

Суддя