Рішення

від 16.12.2019 по справі 712/14054/19

СОСНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

712/14054/19

2-а/712/278/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2019 року Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:

судді Борєйко О.М.

за участю секретаря судових засідань Юр`євої К.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси, в порядку спрощеного позовного провадження, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Одеської митниці Державної фіскальної служби України про скасування постанови у справі про порушення митних правил №0134/50000/19 від 27 лютого 2019 року,-

ВСТАНОВИВ:

25 жовтня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Соснівського районного суду м. Черкаси з адміністративним позовом до Одеської митниці Державної фіскальної служби України, в якому просить скасувати постанову про порушення митних правил №0134/50000/19 від 27 лютого 2019 року.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 27 лютого 2019 року Управлінням протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Одеської митниці Державної фіскальної служби України розглянуто матеріали справи про порушення митних правил ОСОБА_1 .

За результатами розгляду справи Управлінням протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Одеської митниці Державної фіскальної служби України складено постанову в справі про порушення митних правил №0134/50000/19 від 27 лютого 2019 року.

Вказаною постановою його визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбачених ст.485 Митного кодексу України та постановлено: Громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер фізичної особи - платника податків НОМЕР_1 , працюючого директором ТОВ ПАВЕРМОНТ (ЄДРПОУ 40410776), визнати винним у вчиненні ним порушення митних правил, передбачених ст.485 Митного кодексу України; на громадянина України ОСОБА_1 накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 відсотків несплаченої по МД №UA500060/2017/019343 від 10 жовтня 2017 року суми митних платежів, що складає 231070 гривень 68 копійок. На підставі ст.285 КУпАП копію постанови протягом трьох днів вручити або надіслати ОСОБА_1 .

Вважає, що при розгляді справи про митні правопорушення, на підставі якої прийнято постанову №0134/50000/19 від 27 лютого 2019 року Одеська митниця ДФС перевищила свої повноваження та дійшла помилкових та необґрунтованих висновків щодо порушення ОСОБА_1 митного законодавства України, оскаржувана постанова винесена на підставі припущень, в зв`язку з чим позивач не погоджується як зі змістом постанови, так і з її висновками про наявність в його діях ознак порушення митних правил, передбачених ст.485 Митного кодексу України.

Так, в обґрунтування підстав притягнення його до відповідальності зазначено, що 10 жовтня 2017 року директором ТОВ ПАВЕРМОНТ ОСОБА_1 подано митну декларацію №UA500060/2017/019343 в режимі ІМ 40 ДЕ , де задекларовано кошики для домашніх тварин з пластмасовою лицьовою поверхнею в асортименті, вартістю відповідно до інвойсу - 13144,84 Євро та сплачено митні платежі в розмірі 110530 гривень 92 копійки.

29 жовтня 2018 року листом Департаменту адміністрування митних платежів ДФС України повідомлено Одеську митницю ДФС про те, що за результатами опрацювання отриманої відповіді митної адміністрації Італії від 13 вересня 2018 року виявлено розбіжності у фактурній вартості товару, а саме: згідно рахунку - фактури №744 від 03 жовтня 2017 року вартість товару становить 19993,60 Євро, а задекларовано 13144,84 Євро. Таким чином, відповідач встановив, що під час подачі позивачем митної декларації були надані документи, які стали підставою для зниження митної вартості товару на суму 71023 гривні 56 копійок.

06 січня 2017 року ТОВ ПАВЕРМОНТ був укладений зовнішньоекономічний контракт №МРS-2017/06-01 з компанією MPS 2 SRL (Італія). На підставі вказаного контракту постачальнику був замовлений товар - кошики для домашніх тварин з пластмасовою лицьовою поверхнею в асортименті на суму 13144,84 Євро. Згідно цього замовлення, контрагентом MPS 2 SRL (Італія) відправлено на адресу ТОВ ПАВЕРМОНТ товар разом з оригіналом інвойсу №774 від 03 жовтня 2017 року на суму 13144,84 Євро та іншими комерційними і товаро - супровідними документами. З метою митного очищення товару, директором ТОВ ПАВЕРМОНТ подано митну декларацію №UA500060/2017/019343 разом з отриманими оригіналами документів. Зазначає, що згідно контракту №МРS-2017/06-01 з компанією MPS 2 SRL (Італія) та інвойсу від 03 жовтня 2017 року, ТОВ ПАВЕРМОНТ оплачено 13144,84 Євро за поставлений товар. Вартість товар сплачена у повному розмірі через валютний розрахунковий рахунок ТОВ ПАВЕРМОНТ . Порушень валютного законодавства контролюючими органами ДФС не встановлено.

Таким чином, розрахунки з компанією MPS 2 SRL згідно інвойсу №774 від 03 жовтня 2017 року проведені у повному обсязі. Жодних зауважень та вимог по додатковій оплаті інвойсу №774 від 03 жовтня 2017 року від вказаної компанії не надходило.

Про існування інвойсу №774 від 03 жовтня 2017 року на суму 19993,60 Євро йому нічого невідомо, такого інвойсу він, як директор ТОВ ПАВЕРМОНТ не бачив та не підписував.

На підставі аналізу змісту правопорушення, передбаченого ст.485 МК України, можливо зробити висновок, що з суб`єктивної сторони вчинення правопорушення передбачає мету та прямий умисел при подачі документів з недостовірною інформацією. Однак, ОСОБА_1 у повному обсязі сплачені митні платежі в розмірі 110530 гривень 92 копійки за інвойсом №774 від 03 жовтня 2017 року на суму 13144,84 Євро, а тому подавати недостовірну інформацію він на меті не мав.

В оскаржуваній постанові відсутні будь-які відомості, документ чи пояснення, які вказують на те, що ним вчинені умисні дії, направлені на порушення митних правил.

З оскаржуваної постанови взагалі не вбачається, які саме дії чи бездіяльність він вчинив, що вказують на порушення митних правил.

При цьому, на час винесення оскаржуваної постанови він не був суб`єктом вчинення правопорушення, передбаченого ст.485 МК України, оскільки 18 червня 2018 року був звільнений з ТОВ ПАВЕРМОНТ .

Крім того, для роботи з митницею, на підставі договору про надання брокерських послуг, було уповноважено юридичну особу. Таким чином, обов`язки декларанта при здійсненні митного оформлення товару його власником були покладені на уповноважених осіб, а представником власника товару - керівником, жодні дії щодо декларування товару не здійснювалися. Отже, будь-яких дій, які б були спрямовані на приховування від митного контролю та утворювали об`єктивну сторону правопорушення, передбаченого ст.485 МК України, постановою не встановлено.

Враховуючи, що митним органом не надано доказів, які б беззаперечно вказували на те, що його дії спрямовані на подання до митного органу ДФС, документів, що містять неправдиві відомості щодо вартості товару та умов його поставки, в його діях відсутній склад правопорушення, передбаченого ст.485 МК України.

Крім того, з оскаржуваної постанови не вбачається, що відповідачем був складений відносно нього протокол про порушення митних правил.

Також, правопорушення, передбачене ст.485 МК України, не є триваючим, оскільки поданням митному органу документів, що містять неправдиві відомості щодо їх вартості, вчиняється одноразова дія, яка й характеризує склад вказаного правопорушення, в зв`язку з чим саме з часу вчинення такої дії необхідно рахувати строк, передбачений законодавством, для притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Як вбачається з оскаржуваної постанови, до Одеської митниці ДФС представниками ТОВ ПАВЕРМОНТ було подано електронну митну декларацію та відповідні товаросупровідні документи. ЕМД було прийнято до митного оформлення та присвоєно реєстраційний №UA500060/2017/019343 від 10 жовтня 2017 року.

Митна декларація була надана митним органам 10 жовтня 2017 року, тому саме з даного часу необхідно відраховувати строки притягнення його до відповідальності, а саме - шість місяців з дня вчинення правопорушення.

Враховуючи викладене, позивач з метою відновлення свої порушених прав, звернувся до суду з вказаною адміністративною позовною заявою.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 12 листопада 2019 року: задоволено клопотання позивача ОСОБА_1 про поновлення строку для звернення до суду з позовною заявою до Одеської митниці Державної фіскальної служби України про скасування постанови у справі про порушення митних правил №0134/50000/19 від 27 лютого 2019 року; поновлено позивачу ОСОБА_1 строк для звернення до суду з даним позовом; відкрито спрощене позовне провадження у справі за позовом ОСОБА_1 , з повідомленням сторін; роз`яснено відповідачу, що відповідно до ст.162 КАС України, відповідач має право протягом п`ятнадцяти календарних днів з дня отримання даної ухвали надіслати суду відзив на адміністративну позовну заяву.

13 листопада 2019 року Соснівським районним судом м. Черкаси на адресу відповідача - Одеської митниці ДФС України направлено копію вказаної ухвали та копію адміністративної позовної заяви з додатками до неї, які отримані відповідачем 19 листопада 2019 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

У визначений в ухвалі Соснівського районного суду м. Черкаси від 12 листопада 2019 року строк , відповідач своїм правом, передбаченим ст.162 КАС України, не скористався та відзиву на адміністративну позовну заяву ОСОБА_1 до суду не надав, при цьому причини поважності його неподання суду не повідомив.

Відповідно до ч.6 ст.162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи, що відповідачем - Одеською митницею ДФС України, у встановлений судом строк без поважних причин не надано відзиву, суд вважає за можливе адміністративний позов ОСОБА_1 вирішити на підставі наявних матеріалів справи.

Позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Кузьмінський О.О. у судове засідання не з`явилися, останній звернувся до суду з заявою, в якій просить розгляд справи провести без його та позивача участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання повторно не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Згідно ч.3 ст.205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися в судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи, що особи, які беруть участь у розгляді справи, належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, у судове засідання не з`явилися, та приймаючи до уваги, що потреба у заслуховуванні свідків та експертів відсутня, суд вважає за можливе судовий розгляд адміністративної справи проводити без фіксування адміністративного процесу технічними засобами.

Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно -правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно п.2 ч.1 ст.5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Відповідно до ст.523 Митного кодексу України, від імені митниць справи про порушення митних правил розглядаються керівниками цих митниць або їх заступниками, а від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, - посадовими особами, уповноваженими на це відповідно до посадових інструкцій, або іншими особами, уповноваженими на це керівником центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику.

Як встановлено під час судового розгляду, 27 лютого 2019 року в.о. заступника начальника митниці - начальником управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Одеської митниці ДФС України Чайка Є.О., за результатами розгляду матеріалів справи про порушення митних правил, розпочатої 15 січня 2019 року за ознаками вчинення громадянином України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер фізичної особи - платника податків НОМЕР_1 , який працює на посаді директора ТОВ ПАВЕРМОНТ , ЄДРПОУ 40410776, адміністративного правопорушення, передбаченого ст.485 Митного кодексу України, винесено постанову в справі про порушення митних правил №0134/50000/19.

Відповідно до описової частини вказаної постанови, в.о. заступника начальника митниці - начальником управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Одеської митниці ДФС України Чайка Є.О. встановлено, що 06 січня 2017 року між ТОВ ПАВЕРМОНТ , в особі директора Гончаренко Т.Г., та компанією MPS 2 SRL (Італія) був укладений контракт №MPS-2017/06-01 щодо поставки в Україну товарів. В рамках даного зовнішньоекономічного контракту, на умовах поставки до зони діяльності Одеської митниці ДФС з Італії, на вантажному автомобілі прибули товари: кошики для домашніх тварин з пластмасовою лицьовою поверхнею в асортименті та вироби туалетні для тварин з пластмаси в асортименті (годівниця і поїлка) . 10 жовтня 2017 року директором - декларантом ТОВ ПАВЕРМОНТ ОСОБА_1 була підготовлена та подана органу доходів та зборів митна декларація (далі МД) в режимі ІМ 40 ДЕ , яка була прийнята та зареєстрована за номером UA500060/2017/019343. Разом з митною декларацією ОСОБА_1 були надані передбачені ст.335 МК України документи, серед яких: контракт №MPS-2017/06-01 від 06 січня 2017 року, інвойс №774 від 03 жовтня 2017 року, СМR №628120 від 03 жовтня 2017 року, САRNET TIR XX77751916 від 04 жовтня 2017 року, 10 жовтня 2017 року та інші товаросупровідні документи та комерційні документи. Відповідно до інформації, зазначеної у МД та товаросупровідних документах встановлено, що продавцем та відправником товару є компанія MPS 2 SRL (Італія), а покупцем та одержувачем є ТОВ ПАВЕРМОНТ (Україна, 02099, м. Київ, вул. Ялтинська, 5-Б, кімн.12). Відповідно граф №МД UA500060/2017/019343 було заявлено товар №1 - кошики для домашніх тварин з пластмасовою лицьовою поверхнею в асортименті вагою нетто 4630,8 кг, брутто - 5302,16 кг, у кількості 3674 штуки та товар №2 - вироби туалетні для тварин з пластмаси в асортименті (годівниці і поїлки), вагою нетто 501,2 кг, брутто - 587,84 кг, у кількості 488 штук (місць - 33), вартість відповідно до вказаного інвойсу - 13144,84 Євро та сплачені митні платежі у розмірі - 110530,92 гривні. Відповідно до МД №UA500060/2017/019343 вищевказані товари після повного митного оформлення було випущено у вільний обіг. 29 жовтня 2018 року листом Департаменту адміністрування митних платежів ДФС України №33449/7/99-99-19-02-02-17 (вхідний митниці №3073/8-21 від 29 жовтня 2018 року) повідомлено Одеську митницю ДФС про те, що за результатами опрацювання отриманої відповіді митної адміністрації Італії від 13 вересня 2018 року №100240/RU/GG (вхідний ДФС №40621/5 від 17 вересня 2018 року) виявлено розбіжності у фактурній вартості товарів. Так, згідно перекладу вказаної відповіді митної адміністрації Італії та платіжного рахунку фактури №774 від 03 жовтня 2017 року встановлено, що кількість завантаженого за МД №UA500060/2017/019343 товару співпадає з надісланими документами, однак, вартість товару становить 19993,60 Євро замість заявленої суми 13144,84 Євро; переміщення відбувалося на умовах поставки EXW. Відповідно до листа перевізника ТОВ ДН ТРАНС від 20 листопада 2018 року №171 вартість перевезення товарів по вищевказаній поставці становить - 35208 гривень. Таким чином, встановлена різниця між заявленою вартістю товарів за МД №UA500060/2017/019343 та у наданому для митного оформлення інвойсі №774 від 10 жовтня 2017 року із вартістю товару, зазначеною у надісланому митною адміністрацією Італії інвойсі №774 від 03 жовтня 2017 року, свідчить та підтверджує заниження вартості товарів, оформлених в Одеській митниці ДФС. Проведеною перевіркою встановлено, що при декларуванні зазначених вище товарів директором ТОВ ПАВЕРМОНТ громадянином України ОСОБА_1 були надані документи, які стали підставою для заявлення у МД №UA500060/2017/019343 неправдивих відомостей про вартість товару та умови поставки. Згідно службової записки м/п Одеса - центральний Одеської митниці ДФС від 10 січня 2019 року №125/15-70-61-06, різниця сум митних платежів, нарахованих та сплачених за митною вартістю, заявленою декларантом, та суми митних платежів, з врахуванням отриманої відповіді митної адміністрації Італії та документів, умов поставки та листа перевізника про вартість перевезення, становить 710023,56 гривень. Таким чином, директором ТОВ ПАВЕРМОНТ громадянином України ОСОБА_1 для декларування товару за МД №UA500060/2017/019343 надано документи, які містять неправдиві відомості, необхідні для визначення митної вартості товару, що є ознакою порушення митних правил, передбачених ст.485 МК України, тобто вчинення дії, спрямованої на зменшення розміру митних платежів, що спричинило недобори митних платежів у сумі 71023,56 гривень, чим скоєно правопорушення митних правил, передбачене ст.485 МК України .

З врахуванням викладеного, вищевказаною постановою громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер фізичної особи - платника податків НОМЕР_1 , який працює директором ТОВ ПАВЕРМОНТ , ЄДРПОУ 40410776, визнано винним у порушенні митних правил, передбаченоому ст.485 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 відсотків несплаченої по МД №UA500060/2017/019343 від 10 жовтня 2017 року суми митних платежів, що становить 231070 гривень 68 копійок.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачених Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.486 Митного кодексу України, завданням провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням. Провадження у справі про порушення митних правил включає в себе виконання процесуальних дій, зазначених у статті 508 цього Кодексу, розгляд справи, винесення постанови та її перегляд у зв`язку з оскарженням.

Згідно ст.488 Митного кодексу України, провадження у справі про порушення митних правил вважається розпочатим з моменту складення протоколу про порушення митних правил.

В оскарженій постанові зазначено, що провадження у справі про порушення митних правил ОСОБА_1 розпочате 15 січня 2019 року.

Однак, суд позбавлений об`єктивної можливості встановити, на підставі якого документу було розпочате провадження 15 січня 2019 року, за матеріалами справи якого винесено постанову про порушення митних правил №0134/50000/19, оскільки відомостей про складання відповідного протоколу про порушення митних правил оскаржена постанова не містить та будь-яких доказів наявності вказаного протоколу, а також самого протоколу відповідачем суду не надано.

Як вбачається з адміністративної позовної заяви, позивач ОСОБА_1 не був присутній при складанні протоколу про порушення митних правил та його про факт його складання позивачу не відомо.

Крім того, згідно ч.9 ст.494 Митного кодексу України, якщо при складенні протоколу особа, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, не була присутня, до протоколу вноситься відповідний запис, який підписується посадовою особою органу доходів і зборів, яка склала протокол, та свідками, якщо вони є, після чого один примірник протягом трьох робочих днів надсилається особі, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, за повідомленою нею або наявною у органів доходів і зборів адресою (місце проживання або фактичного перебування).

Доказів надсилання протоколу про порушення митних правил на адресу позивача матеріали справи не містять та відповідачем не надано.

Відповідно до ч.1 ст.458 Митного кодексу України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Згідно ст.485 Митного кодексу України, відповідальність за вказаною статтею настає в разі заявлення в митній декларації, з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само, використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги.

Враховуючи викладене, склад правопорушення, передбаченого ст.485 Митного кодексу України, передбачає, з-поміж іншого, те що особа, яка його вчинила, діяла умисно, тобто усвідомлено, цілеспрямовано чинила так, щоб уникнути сплати митних платежів (у тому числі й сплати їх у меншому розмірі). Об`єктивна сторона правопорушення, відповідальність за яке встановлено ст.485 Митного кодексу України, полягає у поданні неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, які містять такі відомості.

Таким чином, зовнішній прояв винного, протиправного діяння, передбаченого ст.485 Митного кодексу України, обов`язково повинен поєднуватися з умислом суб`єкта його вчинення на посягання на охоронювані законом суспільні відносин (встановлений законом порядок сплати податків та зборів).

Згідно ч.1 ст.248 Митного кодексу України, митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації чи документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення.

Відповідно до ч.1 ст.257 Митного кодексу України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Згідно ч.2 ст.264 Митного кодексу України, митна декларація та інші документи подаються митному органу в електронному вигляді з дотриманням вимог цього Кодексу або на паперових носіях. Митна декларація на паперовому носії супроводжується її електронною копією. Разом з митною декларацією митному органу подаються рахунок або інший документ, що визначає вартість товару, та, у випадках, установлених цим Кодексом, декларація митної вартості. Відомості про документи, визначені частиною третьою статті 335 цього Кодексу, зазначаються декларантом або уповноваженою ним особою у встановленому порядку в митній декларації. На вимогу митного органу декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати митному органу оригінали таких документів або засвідчені в установленому порядку їхні копії, якщо законодавством не передбачено подання оригіналів.

Перелік документів, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості, визначений ст.53 Митного кодексу України.

Як вбачається з оскаржуваної постанови, в.о. заступника начальника митниці - начальником управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Одеської митниці ДФС України Чайка Є.О. встановлено, що 06 січня 2017 року між ТОВ ПАВЕРМОНТ , в особі директора Гончаренко Т.Г., та компанією MPS 2 SRL (Італія) був укладений контракт №MPS-2017/06-01 щодо поставки в Україну товарів. В рамках вказаного зовнішньоекономічного контракту, на умовах поставки до зони діяльності Одеської митниці ДФС з Італії, на вантажному автомобілі прибули товари: кошики для домашніх тварин з пластмасовою лицьовою поверхнею в асортименті та вироби туалетні для тварин з пластмаси в асортименті (годівниця і поїлка). 10 жовтня 2017 року директором - декларантом ТОВ ПАВЕРМОНТ Гончаренко ОСОБА_2 була підготовлена та подана органу доходів та зборів митна декларація (далі МД) в режимі ІМ 40 ДЕ , яка була прийнята та зареєстрована за номером UA500060/2017/019343. Разом з митною декларацією ОСОБА_1 були надані передбачені ст.335 МК України документи, серед яких: контракт №MPS-2017/06-01 від 06 січня 2017 року, інвойс №774 від 03 жовтня 2017 року, СМR №628120 від 03 жовтня 2017 року, САRNET TIR XX77751916 від 04 жовтня 2017 року, 10 жовтня 2017 року та інші товаросупровідні та комерційні документи. Відповідно до МД №UA500060/2017/019343 товари після повного митного оформлення були випущені у вільний обіг.

Таким чином, під час винесення оскарженої постанови, відповідачем не було встановлено, що позивачем ОСОБА_1 подані не всі необхідні документи, передбачені Митним кодексом України, для розмитнення та випуску товарів у вільний обіг.

Враховуючи викладене, позивач для митного оформлення імпортованого товару надав Одеській митниці ДФС України товаросупровідні документи, необхідні як для ідентифікації самого товару, так і для підтвердження заявленої митної вартості.

При цьому, як стверджує позивач ОСОБА_1 у позовній заяві, вартість товару у сумі 13144,84 Євро визначена укладеним 06 січня 2017 року між ТОВ ПАВЕРМОНТ (покупцем) та MPS 2 SRL (Італія) (продавцем) контрактом №МРS-2017/06-01.

Вказані позивачем відомості, які наявні у контракті, в оскарженій постанові не відображені, що свідчить про їх неврахування при винесенні постанови в справі про порушення митних правил №0134/50000/19.

При цьому, невідповідність контракту, наданого Одеській митниці ДФС України позивачем ОСОБА_1 , контракту, укладеному 06 січня 2017 року між ТОВ ПАВЕРМОНТ та MPS 2 SRL (Італія) не встановлена.

Відповідачем - Одеською митницею ДФС України, вказані твердження позивача не спростовані та не доведена відсутність у контракті від 06 січня 2017 року між ТОВ ПАВЕРМОНТ та MPS 2 SRL (Італія) суми товару або її невідповідність митній декларації №UA500060/2017/019343 від 10 жовтня 2017 року.

Як вбачається з оскарженої постави, суб`єкт владних повноважень дійшов висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу порушення митних правил, передбаченого ст.485 Митного кодексу України, а саме: наявність різниці між заявленою вартістю товарів за МД №UA500060/2017/019343 та у наданому для митного оформлення інвойсі №774 від 10 жовтня 2017 року із вартістю товару, на підставі надісланого митною адміністрацією Італії інвойсу №774 від 03 жовтня 2017 року на суму 19993,60 Євро.

Однак, будь-яких доказів наявності інвойсу №774 від 03 жовтня 2017 року на суму 19993,60 Євро, його підписання ОСОБА_1 , як директором ТОВ ПАВЕРМОНТ , а також доказів, що останньому достовірно про нього відомо, однак з метою зниження митних платежів він надав завідомо неправдивий інвойс №774 від 03 жовтня 2017 року на суму 13144,84 Євро, матеріали справи не містять та відповідачем не надано.

При цьому, відповідачем не спростовані доводи позивача ОСОБА_1 які викладені у позовній заяві, про те, що ним у повному обсязі сплачені митні платежі в розмірі 110530 гривень 92 копійки за інвойсом №774 від 03 жовтня 2017 року на суму 13144,84 Євро, та подавати недостовірну інформацію він на меті не мав, про існування інвойсу №774 від 03 жовтня 2017 року на суму 19993,60 Євро йому нічого невідомо, такого інвойсу він, як директор ТОВ ПАВЕРМОНТ , не бачив та не підписував.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено наявність в діях ОСОБА_1 , як директора ТОВ ПАВЕРМОНТ , прямого умислу надання для декларування товару за МД №UA500060/2017/019343 документів, які містять неправдиві відомості, необхідні для визначення митної вартості товару, що є ознакою порушення митних правил, передбачених ст.485 МК України, тобто вчинення дії, спрямованої на зменшення розміру митних платежів, що спричинило недобори митних платежів у сумі 71023,56 гривень, в зв`язку з чим в його діях відсутній склад порушення митних правил, передбаченого ст.485 Митного кодексу України.

Відповідно до ч.1, ч.2 та ч.4 ст.526 Митного кодексу України, справа про порушення митних правил розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, та/або її представника. Про час та місце розгляду справи про порушення митних правил органом доходів і зборів, цей орган інформує особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, поштовим відправленням з повідомленням про вручення, якщо це не було зроблено під час вручення зазначеній особі копії протоколу про порушення митних правил. Справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.

В оскарженій постанові зазначено, що справу розглянуто без присутності ОСОБА_1 , про дату, час та місце розгляду справи останній був належним чином повідомлений, клопотання про перенесення розгляду справи від нього не надходило.

Однак, будь-яких доказів, які свідчать про своєчасне сповіщення позивача ОСОБА_1 про дату, час і місце розгляду справи, матеріали справи не містять та відповідачем не надано.

Згідно ст.498 Митного кодексу України, особи, які притягуються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, та власники товарів, транспортних засобів, зазначені у пункті 3 статті 461 цього Кодексу (заінтересовані особи), під час розгляду справи про порушення митних правил у органі доходів і зборів або суді мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, одержувати копії рішень, постанов та інших документів, що є у справі, бути присутніми під час розгляду справи у органі доходів і зборів та брати участь у судових засіданнях, подавати докази, брати участь у їх дослідженні, заявляти клопотання та відводи, під час розгляду справи користуватися юридичною допомогою захисника, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, давати усні і письмові пояснення, подавати свої доводи, міркування та заперечення, оскаржувати постанови органу доходів і зборів, суду (судді), а також користуватися іншими правами, наданими їм законом. Зазначені в цій статті особи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що при розгляді справи про порушення митних правил відносно ОСОБА_1 за ст.485 Митного кодексу України, не було дотримано порядку провадження у цій справі та не було забезпечено право особи на її участь у процесі розгляду справи, чим порушено права ОСОБА_1 , передбачені ст.498 Митного кодексу України.

Відповідно до ст.495 Митного кодексу України, доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: 1) протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; 2) поясненнями свідків; 3) поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; 4) висновком експерта; 5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України. Посадова особа органу доходів і зборів, яка здійснює провадження у справі про порушення митних правил, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевказану норму КАС України, саме на відповідача покладено обов`язок доведення правомірності складання ним постанови, зокрема, шляхом подання належних та допустимих доказів порушення позивачем вимог Митного кодексу України, за що передбачена відповідальність цим кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи, окрім оскаржуваної позивачем постанови, жодних інших доказів, які б свідчили про вчинення ОСОБА_1 порушення митних правил, передбаченого ст.485 Митного кодексу України, відповідачем не надано.

Статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-ІV Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

У п.24 рішення Європейського суду з прав людини у справі Надточій проти України , п. 48 рішення Європейського суду з прав людини у справі Мала проти України , п. 23 рішення Європейського суду з прав людини у справі Гурепка проти України №2 наголошується на принципі рівності сторін, як одному із складників ширшої компетенції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище, порівняно з опонентом.

Єдиним доказом вчинення ОСОБА_1 порушення митних правил є сама оскаржена постанова в справі про порушення митних правил, в якій зафіксовано порушення декларантом Митного кодексу України. Однак, оскаржена постанова про притягнення позивача до відповідальності не є беззаперечним доказом вчинення ним правопорушення, оскільки без підтвердження належними та допустимим доказами, остання не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого порушення, якому передує фіксування цього порушення.

Такий правовий висновок міститься в постанові Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 26 квітня 2018 року у справі № 338/1/17.

Відповідно до вимог ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Відповідно до положень ст.9 Конституції України та ст.17 Закону України Про міжнародні договори , міжнародні договори, згода на обов`язковість яких дана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Якщо міжнародним договором встановлені інші права, ніж ті, що передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору.

Згідно вимог ч. 2 ст.6 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

У рішеннях ЄСПЛ значну роль у розширенні сфери застосування п. 2 ст. 6 Конвенції відіграє тлумачення двох ключових понять цієї статті - кримінальне обвинувачення і суперечки про громадянські права . У справі Кадубец проти Словаччини (Eur. Court H.R. Kadubec v. Slovakia, Judgmentof 2 September 1998. Reports. 1998 VI), представник держави - відповідача наполягав на тому, що в цій справі йдеться про адміністративний проступок, а не про кримінальне звинувачення і, отже ст. 6 не може бути застосована. Однак, Європейський суд з прав людини не погодився з аргументом відповідача, хоча і визнав, що внутрішнє право країни не вважає кримінальним діяння, за вчинення якого був покараний заявник. Проте ця обставина, на думку Суду, не має великого значення, так само як і те, який державний орган розглядав справу. Таким чином, зазначена міжнародно - правова норма гарантує кожній людині доведення вини тільки в законному порядку та на підставі законно добутих доказів.

Враховуючи викладене, в справі про порушення митних правил підлягає застосуванню ст.62 Конституції України про те, що винуватість особи повинна бути доведена у встановленому законом порядку. Обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до п. 1 - 2 ч. 1 ст. 258 Митного кодексу України, підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є: 1) відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил; 2) необ`єктивність або неповнота провадження у справі або необ`єктивність її розгляду.

Частиною 3 ст.286 КАС України передбачено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

На підставі викладеного, враховуючи, що будь-яких доказів вчинення позивачем порушення митних правил відповідачем не надано, виходячи зі змісту заявлених позовних вимог, аналізу положень чинного законодавства України, враховуючи, що при винесенні постанови в справі про порушення митних правил Одеською митницею ДФС України допущено порушення прав позивача, а саме: не надано належних та допустимих доказів правомірності постанови, а також передбачених ст.498 Митного кодексу України, суд приходить до висновку, що постанова в справі про порушення митних правил №0134/50000/19 від 27 лютого 2019 року про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ст.485 Митного кодексу України, є неправомірною та підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення, відповідно до п.3 ч.3 ст. 286 КАС України, закриттю.

Відповідно до ч. 4 ст. 288 КУпАП, особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита, а тому судові витрати, відповідно до ст. 139 КАС України суд відносить на рахунок держави.

Керуючись ст.ст.8, 9, 62 Конституції України, ст.ст.248, 257, 258, 264, 458, 485, 486, 488, 495, 498, 523 КУпАП, ст.ст. 77, 139, 205, 229, 241-246, 255, 286, 288 КАС України,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Одеської митниці Державної фіскальної служби України про скасування постанови у справі про порушення митних правил №0134/50000/19 від 27 лютого 2019 року - задовольнити.

Постанову в.о. заступника начальника митниці - начальника управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Одеської митниці ДФС України Чайка Є.О. в справі про порушення митних правил №0134/50000/19 від 27 квітня 2018 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за вчинення порушення митних правил, передбаченого ст.485 Митного кодексу України - скасувати.

Провадження в справі про порушення митних правил №0134/50000/19 від 27 квітня 2018 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за вчинення порушення митних правил, передбаченого ст.485 Митного кодексу України, закрити у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу правопорушення.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його отримання шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони справи:

Позивач - ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 .

Відповідач - Одеська митниця Державної фіскальної служби України, адреса65078, м. Одеса, вул. Гайдара, 21-А.

Суддя О.М. Борєйко