Постанова

від 23.12.2019 по справі 693/1491/18

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/874/19Головуючий по 1 інстанції Справа № 693/1491/18 Категорія: Шимчик Р. В. Доповідач в апеляційній інстанції Гончар Н. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2019 року м. Черкаси

Колегія суддів Черкаського апеляційного суду у складі суддів:

Гончар Н.І., Фетісової Т.Л., Сіренка Ю.В.

секретар: Попова М.В.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ;

відповідач - ОСОБА_2 ;

третя особа - Жашківська державна нотаріальна контора;

особа, що подала апеляційну скаргу - ОСОБА_1 ;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Жашківського районного суду Черкаської області від 08 жовтня 2019 року ухваленого у складі судді Шимчик Р.В. у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Жашківська державна нотаріальна контора, про внесення змін до свідоцтва про право на спадщину та скасування державної реєстрації,-

в с т а н о в и л а :

В грудні 2018 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Жашківська державна нотаріальна контора, про внесення змін до свідоцтва про право на спадщину та скасування державної реєстрації.

Свої вимоги обґрунтовувала тим, що вона та ОСОБА_2 доводилися сестрою та братом, а ОСОБА_3 - матір`ю ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис про смерть зареєстрований виконавчим комітетом Нагірнянської сільської ради Жашківського району Черкаської області за № 4.

На день смерті брата відкрилася спадщина, яка складалася із земельної ділянки розміром 3.4811 га.

Згідно довідки Нагірнянської сільської ради Жашківського району Черкаської області, яка знаходиться у спадковій справі №260/2017 рік, брат ОСОБА_4 проживав одиноко.

Окремо проживали: ОСОБА_3 - мати; ОСОБА_2 - брат; ОСОБА_1 - сестра.

ОСОБА_3 , не подавши заяви про прийняття спадщини та заяви про відмову від прийняття спадщини, померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

На день смерті матері відкрилася спадщина, яка складалася із земельної ділянки, що належала їй особисто, та із земельної ділянки, яка належала її сину ОСОБА_4

24 лютого 2017 року мати склала заповітне розпорядження, яким заповіла позивачці все своє майно. Заповітне розпорядження зареєстроване за № 360 та посвідчене приватним нотаріусом Жашківського районного нотаріального округу Шелудько В.П.

Позивач стверджує, що вона являється спадкоємцем по спадковій трансмісії земельної ділянки, яка належала брату ОСОБА_4 .

Просила суд скасувати державну реєстрацію свідоцтв про право на спадщину, видані 15 лютого 2018 року Жашківською державною нотаріальною конторою. Внести зміни в свідоцтво про право на спадщину за законом № 2-235 від 15 лютого 2018 року, а саме зазначити: свідоцтво про право на спадщину на 3/4 частки видано ОСОБА_1 замість ? частки.

Внести зміни в свідоцтво про право на спадщину за законом № 2-236 від 15 лютого 2018 року, а саме зазначити: свідоцтво про право на спадщину на 1/4 частки видано ОСОБА_1 замість ? частки.

Рішенням Жашківського районного суду Черкаської області від 08 жовтня 2019 року в задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду мотивоване тим, що позивачка не дотрималася вимог статті 1276 ЦК України, оскільки нею після смерті матері не було подано у визначений законодавством строк заяву про прийняття в порядку спадкової трансмісії належної останній частки у спадщині після смерті брата ОСОБА_4 .

Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на те, що судом першої інстанції були порушені норми матеріального права та просила рішення Жашківського районного суду Черкаської області від 08 жовтня 2019 року скасувати та постановити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_1 посилалася на те, що нотаріус зобов`язаний встановити дійсні наміри кожної із сторін до вчинення правочину, який він посвідчує, а також відсутність у сторін заперечень щодо кожної з умов правочину. Вважає, що державний нотаріус повинен був роз`яснити порядок прийняття спадщини в порядку трансмісії. Не застосування судом положень ЗУ Про нотаріат та положень порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України призвів до прийняття необґрунтованого рішення.

21 грудня 2019 року представник ОСОБА_4 надіслав відзив на апеляційну скаргу в якому зазначає, що нотаріус роз`яснив позивачу право на прийняття спадщини після смерті матері в порядку трансмісії, проте позивач не скористалася таким правом, а тому вважає, що рішення суду першої інстанції слід залишити в силі.

21 грудня 2019 року в.о. завідувача Жашківської державної нотаріальної контори також направила відзив на апеляційну скаргу на електронну адресу Черкаського апеляційного суду та просила рішенням Жашківського районного суду Черкаської області від 08 жовтня 2019 року залишити без змін..

Статтею 351 ЦПК України встановлено, що судами апеляційної інстанції у цивільних справах є апеляційний суд в межах апеляційного округу якого (території, на яку поширюються повноваження відповідного апеляційного суду) знаходиться місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Заслухавши пояснення учасників справи, які з`явились в судове засідання, перевіривши доводи апеляційної скарги та вивчивши матеріали справи, колегія суддів приходить до наступного.

Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Ухвалене судом першої інстанції рішення відповідає зазначеним вище вимогам.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис про смерть № 4 від 11 травня 2017 року.

Відповідно до копії свідоцтва про смерть, ОСОБА_3 , яке доводилась матір`ю померлому ОСОБА_4 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , актовий запис про смерть № 12 від 28 серпня 2017 року.

Згідно копії заповіту від 24 лютого 2017 року, посвідченого приватним нотаріусом Жашківського районного нотаріального округу Шелудько В.П., ОСОБА_3 зробила таке заповітне розпорядження: усе належне їй майно, де б воно не було та з чого б воно не складалося і взагалі все те, що їй належатиме на день смерті і на що вона за законом матиме право, заповіла своїй дочці - ОСОБА_1 .

Звертаючись до суду з позовом ОСОБА_1 зазначала, що вона являється спадкоємцем по спадковій трансмісії земельної ділянки, яка належала покійному брату ОСОБА_4 .

Згідно статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до частини 2 статті 1220 ЦК України, час відкриття спадщини є днем смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Згідно статті 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

У відповідності до статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно частинами 1, 3 статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до частини 1 статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Згідно до частини 1 статті 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно зі статтею 1276 ЦК, якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов`язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія). Право на прийняття спадщини у цьому випадку здійснюється на загальних підставах протягом строку, що залишився. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він подовжується до трьох місяців.

Таким чином, статтею 1276 ЦК України у порядку спадкової трансмісії передбачений перехід права саме на прийняття належної померлому спадкоємцю частки спадщини, до того ж таке право на прийняття спадщини у цьому випадку здійснюється на загальних підставах протягом строку, що залишився. Якщо ж строк, що залишився, менший як три місяці, він подовжується до трьох місяців.

Разом з тим, зазначена стаття не передбачає можливості визнання за особою права власності на майно в порядку спадкової трансмісії без дотримання такою особою загального порядку прийняття спадщини у визначені законом строки.

Спадкова трансмісія можлива за наявності двох умов: якщо спадщину відкрито (спадкодавець помер); слідом за спадкодавцем помирає спадкоємець, не встиг у встановлений законом строк прийняти спадщину або відмовитися від неї.

Судом першої інстанції під час розгляду справи по суті були досліджені спадкові справи після смерті ОСОБА_4 та ОСОБА_3 і було встановлено, що ОСОБА_1 11 липня 2017 року звернулася до Жашківської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті брата ОСОБА_4 .

З заявою про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_3 на спадкове майно брата в порядку спадкової трансмісії до нотаріальної контори позивач не зверталася. Дана обставина підтверджена та не заперечувалася самою ОСОБА_1 в апеляційному суді під час розгляду справи.

А тому колегія суддів звертає увагу на те, що спадкові справи, відкриті після спадкодавця та після трансмітента - це дві різні спадкові справи, і відповідні заяви щодо прийняття або відмови від прийняття спадщини, повинні подаватися спадкоємцями окремо щодо кожного спадкодавця. Отже, якщо спадкоємець спадкодавця одночасно є і трансмісаром, для того, щоб прийняти спадщину за спадковою трансмісією, подається окремо заява або зазначається у одній заяві про прийняття спадщини спадкодавця та за спадковою трансмісією.

Посилання скаржника в своїй апеляційній скарзі про те, що державний нотаріус повинен був роз`яснити порядок прийняття спадщини в порядку трансмісії є безпідставним та не спростовує висновків суду першої інстанції, оскільки ґрунтуються лише на припущеннях.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обгрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обгрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі Проніна проти України ).

Відповідно до статті 375 ЦПК суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Інші доводи апеляційної скарги також ретельно перевірені судом апеляційної інстанції та визнані безпідставними.

Керуючись ст.ст. 367, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів судової палати, -

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Жашківського районного суду Черкаської області від 08 жовтня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Жашківська державна нотаріальна контора, про внесення змін до свідоцтва про право на спадщину та скасування державної реєстрації - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції на протязі тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Судді Н.І. Гончар

Т.Л. Фетісова

Ю.В. Сіренко

Повний текст постанови складений 23 грудня 2019 року. :