Рішення

від 23.12.2019 по справі 140/3136/19

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2019 року ЛуцькСправа № 140/3136/19

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ксензюка А.Я.,

розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Тарас-Волинь до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Тарас-Волинь (далі - ТзОВ Тарас-Волинь , позивач) звернулося в суд із позовом до Головного управління ДФС у Волинській області (далі - ГУ ДФС у Волинській області, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16 серпня 2019 року №0193735512.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що вказане рішення прийняте на підставі акта від 26 липня 2019 року №15621/03-20-55-12/34572255 перевірки своєчасності реєстрації ТзОВ Тарас-Волинь податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Позивач із рішенням не погоджується та вважає, що воно суперечить положенням чинного законодавства та фактичним обставинам. Так, актом перевірки встановлено факти несвоєчасної реєстрації податкових накладних на загальну суму податку на додану вартість (далі - ПДВ) 543 874,49 грн. та на підставі статті 120-1 Податкового кодексу України (далі - ПК України) спірним рішенням застосовано штрафну санкцію у сумі 54 387,46 грн. Однак відповідачем проігноровано ту обставину, що основним та єдиним видом діяльності ТзОВ Тарас-Волинь є КВЕД 86.21 - медичне консультування та лікування у сфері загальної медицини, які надаються лікарями загального профілю та згідно з підпунктом 197.1.5 пункту 197 статті 197 ПК України операції з постачання послуг з охорони здоров`я закладами, що мають ліцензію на постачання таких послуг, звільнені від оподаткування, а у пункті 120-1.1 статті 120-1 ПК України міститься застереження, що штрафні санкції не застосовуються за порушення платником ПДВ граничного строку, передбаченого статтею 201 ПК України для реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних до податкових накладних, що не надаються отримувачу (покупцю), складених на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою. Таке ж пояснення надано Державної фіскальною службою України (ДФС України) в індивідуальній податковій консультації від 29 травня 2019 року №2452/6/99-99-15-03-09-15/ІПК.

Наведені правила застосовується з 01 січня 2017 року (до цього часу штраф застосовувався до усіх податкових накладних, які не підлягали наданню покупцям - платникам ПДВ). З урахуванням правил заповнення податкових накладних у всіх податкових накладних у верхній їх частині є позначка Х у графі Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини та зазначається тип причини.

З огляду на те, що перераховані податкові накладні не видаються покупцю, то позивачем не завдано шкоди ні контрагентам позивача, ні бюджету.

Також зауважує, що у своєму листі від 14 квітня 2017 року №11310-09-10/10306 Міністерство фінансів України, розглянувши лист ДФС від 03 березня 2017 року №709/4/99-99-15-03-02-13 щодо погодження позиції стосовно застосування штрафних санкцій відповідно до статті 120-1 ПК України, вказало, що штрафні санкції, передбачені цією статтею, не застосовуються у разі порушення граничного строку реєстрації податкових накладних, що не надаються отримувачу (покупцю), складених на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою; у разі порушення платником податку граничного строку реєстрації або відсутність реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, складених при визначенні податкового зобов`язання з ПДВ відповідно до пункту 198.5 ПК України, до такого платника податку застосовуються штрафні санкції, визначені статтею 120-1 ПК України, крім податкових накладних, складених відповідно до підпункту б пункту 198.5 статті 198 ПК України. Вважає, що у даному випадку позиція органу ДФС різниться від позиції Міністерства фінансів України або ж трактується упереджено.

Посилаючись на принцип презумпції правомірності рішень платника податків, встановлений підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 ПК України та пунктом 56.21 статті 56 ПК України, та практику, сформовану Європейським судом з прав людини, відповідно до якої органи державної влади повинні віддавати перевагу найбільш сприятливому тлумаченню національного законодавства, позивач просив позов задовольнити повністю.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та на підставі частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами.

Відповідач в поданому відзиві на позовну заяву від 14 листопада 2019 року позовні вимоги заперечив з тих підстав, що за результатами перевірки, проведеної ГУ ДФС у Волинській області з питань своєчасності реєстрації ТзОВ Тарас-Волин податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, було встановлено, що ряд податкових накладних зареєстровано з порушенням законодавчо встановлених строків відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України, тобто, протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов`язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. Відповідальність за таке податкове правопорушення передбачена пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України. Тому податковим повідомленням-рішенням від 16 серпня 2019 року №0193735512 за виявлене перевіркою правопорушення застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 54 387,46 грн. (у розмірі 10% від загальної суми ПДВ, зазначеної у податкових накладних, зареєстрованих з порушенням встановленого строку).

Також на противагу твердженням позивача стосовно того, що штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію у Єдиному реєстрі податкових накладних не застосовуються до податкових накладних, що не видаються отримувачу (покупцю), а складені на постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, відповідач зазначив, що ТзОВ Тарас-Волинь здійснено реєстрацію умовної накладної на податкове зобов`язання із зазначенням типу причини з кодом 13 ( податкова накладна складена у зв`язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності ).

Оскільки у контролюючого органу відсутні відомості щодо технічних несправностей програмного забезпечення при реєстрації податкових накладних, тому вважає, що платником податків не дотримано порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 2015 року №1307.

Відповідач вважає, що прийняте ГУ ДФС у Волинській області податкове повідомлення-рішення від 16 серпня 2019 року №0193735512 відповідає вимогам чинного законодавства.

З наведених підстав, відповідач просив в задоволенні позову відмовити.

У поданих до суду позивачем відповіді на відзив та представником відповідача запереченнях на відповідь на відзив учасники справи підтвердили власну правову позицію, не погодившись із доводами протилежної сторони.

Сторони скористались своїм правом на подання до суду заяв по суті справи, в яких письмово виклали свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору, а тому суд вважає можливим розглянути справу за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши письмові докази, письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, з наступних мотивів та підстав.

Судом встановлено, що ТзОВ Тарас-Волинь зареєстроване платником ПДВ з 09 вересня 2006 року. Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осі-підприємців та громадських формувань основний вид діяльності товариства - КВЕД 86.21 загальна медична практика (а.с.83). На цей вид діяльності товариство має ліцензію серії АГ №603784 (безстрокова, діє з 07 листопада 2011 року), видану Міністерством охорони здоров`я (а.с.60).

26 липня 2019 року ГУ ДФС у Волинській області проведено камеральну перевірку ТзОВ Тарас-Волинь з питань своєчасності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, за результатами якої складено акт №15621/03-20-55-12/34572255 (далі - акт камеральної перевірки). Перевіркою встановлено порушення ТзОВ Тарас-Волинь вимог пункту 201.10 статті 201 ПК України: недотримання термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Зокрема, в акті камеральної перевірки вказано, що ТзОВ Тарас-Волинь з порушенням граничного строку реєстрації (від 2 до 4 днів) зареєструвало такі податкові накладні на загальну суму ПДВ 543 874,49 грн.: від 30 листопада 2018 року №49 - 18 грудня 2018 року; від 31 жовтня 2018 року №45 - 19 листопада 2018 року, від 31 грудня 2018 року №52 - 17 січня 2019 року, від 28 лютого 2019 року №48 - 18 березня 2019 року, від 31 січня 2019 року №60 - 18 лютого 2019 року.

16 серпня 2019 року ГУ ДФС у Волинській області прийняло податкове повідомлення-рішення №0193735512, яким на підставі акта камеральної перевірки від 26 липня 2019 року №15621/03-20-55-12/34572255 за порушення на 15 і менше календарних днів граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначених статтею 201 ПК України, податкових накладних на суму ПДВ 543 874,49 грн. застосовано штраф в розмірі 10% - у сумі 54 387,46 грн. (а.с.9-10).

Не погодившись з винесеним податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся до суду із даним позовом.

За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює ПК України.

Відповідно до пункту 11 підрозділу 2 розділу XX ПК України з 1 лютого 2015 року реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних підлягають всі податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних (у тому числі які не надаються покупцю, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування) незалежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування.

За умовами, визначеними пунктом 201.1 статті 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (пункт 201.2 статті 201 ПК України).

Відповідно до окремих абзаців пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Згідно з пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів.

Системний аналіз статті 201, пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) дає підстави для висновку про те, що порушення платником ПДВ граничного строку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є підставою для застосування до такого платника штрафу, за виключенням випадку порушення строку реєстрації податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю) та складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою. Про такі умови зазначає ДФС України в індивідуальній податковій консультації від 29 травня 2019 року №2452/6/99-99-15-03-09-15/ІПК (а.с.25-27).

Тобто, для звільнення від відповідальності, передбаченої пунктом 120-1.1статті 120-1 ПК України, необхідна наявність двох обов`язкових умов: податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування, або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Такий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 04 вересня 2018 року у справі №816/1488/17.

У випадку встановлення факту вчинення платником податку порушення граничного терміну реєстрації податкових накладних контролюючий орган відповідно до статі 58 ПК України (визначає підстави, порядок оформлення та вручення податкового повідомлення-рішення) та положень пункту 2 розділу II Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 грудня 2015 року №1204 (зареєстрований в Міністерстві юстиції 22 січня 2016 року за №124/28254), складає податкове повідомлення-рішення за формою Н - за порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 ПК України (додаток 13 до зазначеного Порядку).

Факт несвоєчасної реєстрації податкових накладних, зазначених в акті перевірки, підтверджується квитанціями №1, що є в матеріалах справи (а.с.16-24) та цей факт позивач не заперечує, тому спір стосовно зазначеної обставини між сторонами відсутній. При цьому усі податкові накладні є зведеними. Проте позивач вважає, що оскільки зведені податкові накладні покупцю (отримувачу) не надаються та складені за операціями, звільненими від оподаткування ПДВ, то відповідно до статті 120-1 ПК України штраф за несвоєчасну реєстрацію таких податкових накладних не застосовується.

При вирішенні спору судом враховано норми Порядку заповнення податкової накладної, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 2015 року №1307 (далі - Порядок №1307, в редакції, чинній на час складання податкових накладних). Відповідно до пункту 8 Порядку №1307 при складанні податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пунктах 10-15 цього Порядку, у верхній лівій частині таких накладних у графі Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини робиться помітка X та зазначається тип причини, зокрема, 09 - складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість.

Згідно з пунктом 11 Порядку №1307 у разі нарахування податкових зобов`язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 ПК України платник податку складає окремі зведені податкові накладні за товарами/послугами, необоротними активами, які призначаються для їх використання/починають використовуватися: 1) в операціях, що не є об`єктом оподаткування; 2) в операціях, звільнених від оподаткування; 3) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів; 4) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку. Такі зведені податкові накладні складаються не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду.

У разі складання зведеної податкової накладної в графі Зведена податкова накладна робиться помітка X . У таких зведених податкових накладних у графі Отримувач (покупець) платник податку зазначає власне найменування (П.І.Б.), у рядку Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця) проставляється умовний ІПН 600000000000 , а у верхній лівій частині зазначається відповідний тип причини відповідно до пункту 8 цього Порядку (04 - Складена на постачання у межах балансу для невиробничого використання; 08 - Складена на постачання для операцій, які не є об`єктом оподаткування податком на додану вартість; 09 - Складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість; 13 - Складена у зв`язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності).

Із податкових накладних, за несвоєчасну реєстрацію яких відповідач застосував до позивача штраф, вбачається, що усі вони позначені як зведена податкова накладна та не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини - 09 , що за Порядком №1307 означає, що податкова накладна складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість. Також в усіх зведених податкових накладних в графі отримувач (покупець) зазначено ТзОВ Тарас-Волинь (умовний ІПН 600000000000 ), тобто, зведені податкові накладні не видаються покупцю (одна із двох умов, що виключає відповідальність відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України).

Крім того, судом також встановлено, що в табличній частині податкових накладних (в розділі Б) зазначено опис товару (номенклатуру) постачання товарів/послуг, а саме: товари, придбані для операцій, звільнених від оподаткування 20%; товари, придбані для операцій, звільнених від оподаткування 7%.

У листі Міністерства фінансів України від 14 квітня 2017 року №11310-09-10/10306 (на лист ДФС України від 03 березня 2017 року №709/4/99-99-15-03-02-13) щодо погодження позиції стосовно застосування штрафних санкцій відповідно до статті 120-1 ПК України, зазначається, що штрафні санкції, передбачені цією статтею, не застосовуються у разі порушення граничного строку реєстрації податкових накладних, що не надаються отримувачу (покупцю), складених на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою. У разі порушення платником податку граничного строку реєстрації або відсутність реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, складених при визначенні податкового зобов`язання з ПДВ відповідно до пункту 198.5 ПК України, до такого платника податку застосовуються штрафні санкції, визначені статтею 120-1 ПК України, крім податкових накладних, складених відповідно до підпункту б пункту 198.5 статті 198 ПК України (а.с.67-68).

Відповідно до підпункту б пункту 198.5 статті 198 ПК України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання, виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу).

Операції з постачання послуг з охорони здоров`я закладами охорони здоров`я, що мають ліцензію на постачання таких послуг, звільняються від оподаткування ПДВ (за винятком послуг, перерахованих у підпунктах а - о підпункту 197.1.5 пункту 197.1 статті 197 ПК України, які підлягають оподаткуванню у загальновстановленому порядку).

Згідно з пунктом 201.5 статті 201 ПК України для операцій, що оподатковуються, і операцій, звільнених від оподаткування, складаються окремі податкові накладні. Також за правилами, встановленими пунктами 201.14, 201.15 статті 201 ПК України, платники податку зобов`язані вести окремий облік операцій з постачання та придбання товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню, а також які не є об`єктами оподаткування та звільнені від оподаткування згідно з цим розділом. Зведені результати такого обліку відображаються в податкових деклараціях, форма яких встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.

З податкових декларації з ПДВ за ті місяці, у яких були складені зведені податкові накладні, перераховані в акті камеральної перевірки (за жовтень-грудень 2018 року, січень-лютий 2019 року (а.с.30-59) слідує, що в додатку 6, який подається платниками, які заповнюють рядок 5 декларації (стосовно обсягів постачання за операціями, які не є об`єктом оподаткування (стаття 196 ПК України), операціями, які звільнені від оподаткування (стаття 197 ПК України)), наведені відомості про операції, звільнені від оподаткування на підставі підпункту 197.1.5 пункту 197.1 статті 197 ПК України, що відповідають рядку 5 розділу І декларацій. Наведене свідчить про те, що позивач здійснює вид діяльності, що є для нього основним та щодо якого він має ліцензію - медичну практику.

Таким чином, враховуючи наведені норми законодавства та встановлені обставини справи, суд приходить до висновку про наявність підстав для звільнення позивача від відповідальності за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних від 30 листопада 2018 року №49; від 31 жовтня 2018 року №45, від 31 грудня 2018 року №52, від 28 лютого 2019 року №48, від 31 січня 2019 року №60 - 18 лютого 2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, передбаченої пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України.

Відтак, ГУ ДФС у Волинській області протиправно застосовано до позивача штраф за порушення граничного строку, передбаченого статтею 201 ПК України, для реєстрації податкових накладних, перелік яких наведено в акті перевірки від 26 липня 2019 року №15621/03-20-55-12/34572255.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Судом також приймається до уваги, що відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що відповідач, суб`єкт владних повноважень, належними та допустимими письмовими доказами не довів суду обґрунтованість та правомірність податкового повідомлення-рішення області від 16 серпня 2019 року №0193735512, а тому його слід визнати протиправним та скасувати.

Відтак, позов належить задовольнити повністю.

Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини третьої статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Водночас частинами четвертою, п`ятою статті 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Разом з тим, відповідно до частин шостої та сьомої статті 134 КАС України визначено, що у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

У пункті 269 Рішення у справі East/West Alliance Limited проти України Європейський суд з прав людини зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі Іатрідіс проти Греції (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).

Виходячи з аналізу вищевказаних правових норм слід дійти висновку про те, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Позивач просить відшкодувати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати 7 421,00 грн., з них 1 921,00 грн. - судовий збір, 5 500,00 грн. - витрати на правову допомогу.

Відповідач клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги не подав.

Перевіряючи доводи та докази, якими позивач підтверджує понесені витрати, суд встановив, що сплата судового збору у сумі 1 921,00 грн. підтверджуються платіжним дорученням від 11 жовтня 2019 року №3520, відтак вказану суму слід стягнути на користь позивача

На підтвердження понесених позивачем витрат на професійну допомогу адвоката до позовної заяви додано договір про надання правової допомоги від 11 жовтня 2019 року, укладений між адвокатом Шафран Д.В. та ТзОВ Тарас-Волинь (а.с.61-62). Відповідно до вказаного договору адвокат бере на себе зобов`язання по наданню правової допомоги, що включає комплекс юридичних послуг у відповідності з умовами даного договору, а клієнт зобов`язується здійснювати оплату таких послуг. До складу комплексу послуг включаються: надання усних або письмових консультацій та/або роз`яснень; правовий супровід діяльності клієнта; юридичний супровід проведення будь-яких реєстраційних дій; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення; здійснення представництва та/або захисту клієнта в судах, правоохоронних органах, органах державної влади та місцевого самоврядування, підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності, громадських об`єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами. Вартість послуг погоджується сторонами додатково та підтверджується актом приймання-передачі наданих послуг (пункт 3.1).

Як вбачається із доданих письмових доказів, а саме: попереднього (орієнтовного) розрахунку суми витрат на професійну правничу допомогу за позовом ТзОВ Тарас-Волинь до ГУ ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11 жовтня 2019 року №1/21, акту здачі-приймання робіт (наданих послуг) №1-01 та платіжного доручення від 22 жовтня 2019 року №3542, ТзОВ Тарас-Волинь сплатило адвокату Шафран Д.В. 5 500,00 грн. за ознайомлення з документами - 1 година; консультування клієнта з приводу спору, узгодження правової позиції - 1 година; вивчення судової практики - 1 година; підготовка та подання позовної заяви про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - 4 години; участь в судових засіданнях щодо розгляду справи (а.с.63-65).

При вирішенні питання щодо розподілу витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, суд враховує те, що дана справа є справою незначної складності та розглядається судом без проведення судового засідання та без виклику сторін, а тому включення до наданих послуг участі в судових засіданнях щодо розгляду справи є безпідставним.

Крім того, в даній справі оскаржується лише одне податкове повідомлення-рішення, проте в акті здачі-приймання робіт (наданих послуг) №1-01 зазначено про підготовку та подання позовної заяви про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, тобто в множині без зазначення їх кількості, що не дає можливості встановити вартість надання правничої допомоги щодо оскарження податкового повідомлення-рішення від 16 серпня 2019 року №0193735512.

При цьому, суд зауважує, що аналіз доданих документів на підтвердження понесених позивачем витрат на професійну допомогу не дає можливості визначити вартість однієї години роботи адвоката.

Також суд вважає, що послуги з консультування з клієнта з приводу спору, узгодження правової позиції, вивчення судового практики охоплюються загальною діяльністю адвоката та повинні входити до складу послуги підготовка позовної заяви , а отже не можуть бути самостійною складовою витрат на правову допомогу.

Варто слід, зауважити, що при визначенні суми відшкодування витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, суд має виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру залежно від конкретних обставин справи. Надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто повинно бути доведено доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи.

Разом з тим, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої було ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір витрат, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору.

Отже, на переконання суду, розрахунок витрат на правову допомогу, який міститься в попередньому (орієнтовному) розрахунку суми витрат на професійну правничу допомогу за позовом ТзОВ Тарас-Волинь до ГУ ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11 жовтня 2019 року №1/21 та акті здачі-приймання робіт (наданих послуг) №1-01, є необґрунтованим, неспівмірним із затраченим часом та обсягом наданих адвокатом послуг.

Таким чином, виходячи із критеріїв, визначених частинами третьою, п`ятою статті 134, частиною дев`ятою статті 139 КАС України, на думку суду справедливим розміром відшкодування позивачу фактично понесених витрат на професійну правничу допомогу у цій справі за рахунок бюджетних асигнувань відповідача є сума 2750,00 грн.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати на загальну суму 4671,00 грн., з них: судовий збір - 1 921,00 грн., витрати на професійну правничу допомогу - 2750,00 грн.

Керуючись статтями 243 - 246, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю Тарас-Волинь до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Волинській області від 16 серпня 2019 року №0193735512.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, будинок 4, ідентифікаційний код юридичної особи 39400859) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Тарас-Волинь (43000, Волинська область, місто Луцьк, проспект Волі, 17А, ідентифікаційний код юридичної особи 34572255) судові витрати в сумі 4671 чотири тисячі шістсот сімдесят одна) гривня 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя А.Я. Ксензюк