Ухвала

від 21.12.2019 по справі 160/6133/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

21 грудня 2019 року Справа №160/6133/19

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Букіної Л.Є., розглянувши у порядку письмового провадження у м. Дніпрі заяву Товариства з обмеженою відповідальністю МастерМет про встановлення судового контролю на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.09.2019 року у справі № 160/6133/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю МастерМет до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ :

У провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа № 160/6133/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю МастерМет до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2019 року задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю МастерМет , а саме:

- визнано протиправним та скасовано рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі ЄРПН) або відмову в такій реєстрації (далі Відповідач) рішення від 07.05.2019 року № 1156280/42000249, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 7 від 15.04.2019 року;

- зобов`язано Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 7 від 15.04.2019 року, що складена ТОВ МастерМет , датою її фактичного отримання;

- визнано протиправним та скасовано рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі ЄРПН) або відмову в такій реєстрації (далі Відповідач) рішення від 23.05.2019 року № 1169292/42000249, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 31 від 30.04.2019 року;

- зобов`язано Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 31 від 30.04.2019 року, що складена ТОВ МастерМет , датою її фактичного отримання;

- визнано протиправним та скасовано Рішення Комісії Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про внесення ТОВ МастерМет до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, оформлене протоколом від 19.03.2019 року №115;

- зобов`язано Головне управління ДФС у Дніпропетровській області виключити ТОВ МастерМет (код ЄДРПОУ 42000249) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості;

- присуджено на користь ТОВ МастерМет понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1921,00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня) за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (04655, м. Київ-53, Львівська Площа, 8);

- присуджено на користь ТОВ МастерМет понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 7684,00 грн. (сім тисяч шістсот вісімдесят чотири гривні) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39394856, місцезнаходження: 49600, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а).

На адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду 11.11.2019 року надійшла заява від Товариства з обмеженою відповідальністю МастерМет , в якій заявник просить суд:

- зобов`язати Державну податкову службу України у 30-денний строк з дня набрання законної сили ухвали суду подати звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду № 160/6133/19 від 02.09.2019 року за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю МастерМет до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії.

Дослідивши матеріали справи та заяву про здійснення судового контролю за виконанням судового рішення, суд зазначає про таке.

Відповідно до ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Зазначеній нормі кореспондують положення п. 1 ч. 6. ст. 246 КАС України, відповідно до якого у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про порядок і строк виконання рішення.

Так, Європейський Суд з прав людини звертав увагу, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у справі Скордіно проти Італії (Scordino v. Italy). Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі Сіка проти Словаччини (Sika v. Slovaki), №2132/02, пп. 24-27, від 13.06.2006, пп. 18 рішення Ліпісвіцька проти України №11944/05 від 12.05.2011).

Крім того, у рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах Бурдов проти Росії від 07.05.2002, Ромашов проти України від 27.07.2004, Шаренок проти України від 22.02.2004 зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов`язувальне рішення залишалося бездієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід`ємною частиною судового процесу.

Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі Сокур проти України (Sokur v. Ukraine), №29439/02, від 26.04.2005, та у справі Крищук проти України (Kryshchuk v. Ukraine), №1811/06, від 19.02.2009).

Аналіз зазначених вище рішень Європейського Суду з прав людини свідчить про те, що з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві існує інститут судового контролю за виконанням судового рішення. Судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи-позивача.

Згідно з ст. 129 1 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ст. 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

З наведеного слідує, що рішення суду, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України Про виконавче провадження . Судовий контроль у формі зобов`язання подати звіт, також є формою забезпечення виконання судових рішень.

Водночас, суд наголошує, що завершальною стадією судового провадження з примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) є виконавче провадження (стаття 1 Закону України Закону України Про виконавче провадження ).

При цьому, у разі відсутності добровільного виконання судових рішень, приписами Закону України Про виконавче провадження врегульований порядок дій та заходів, що спрямовані на примусове виконання таких рішень.

Судом встановлено, що на виконання рішення від 02.09.2019 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом 03.10.2019 року видано виконавчий лист № 160/6133/19.

Суд зазначає, що рішення суду може виконуватись як у добровільному, так і у примусовому порядку. Боржник, за власним волевиявленням, може виконати рішення суду добровільно. У разі добровільного порядку виконання рішення суду, виконавчий документ разом із заявою може бути надісланий стягувачем підприємству, установі, організації, фізичній особі. Разом з цим, стягувач має право пред`явити виконавчий документ для примусового виконання. Проте, заявником не надано до суду доказів на підтвердження факту перебування виконавчого документа на примусовому виконанні.

Разом з цим, матеріали справи містять докази про відкриття виконавчого провадження, проте не містять доказів того, що виконавче провадження завершено з відомостями про стан виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.09.2019 року.

У разі, якщо позивач вважає, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено його права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб може оскаржити рішення, дії або бездіяльність органу ДВС, що кореспондується із вимогами ч.8 ст.382 КАС України.

Так, згідно ч. 8 ст.382 КАС України, судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому статтею 287 цього Кодексу.

При цьому, здійснення судового контролю у порядку ст.8 ст.287 КАС України проводиться із урахуванням правил, передбачених КАС України, у порядку позовного провадження, а не у порядку ст.382 КАС України.

Таким чином, враховуючи здійснення процедури примусового виконання рішення, право позивача на ініціювання процедури здійснення судового контролю у порядку ст.287 КАС України, підстав для встановлення судового контролю за виконання судового рішення шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення немає.

Крім того, встановлення судового контролю за виконанням судового рішення є правом, а не обов`язком суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 241, 248, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю МастерМет про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі № 160/6133/19 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду протягом 15 днів з дня її складення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Л.Є. Букіна