Рішення

від 21.12.2019 по справі 160/9479/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2019 року Справа № 160/9479/19 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Неклеса О.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ДНІПРО ТРАК ТАЄРС до Дніпропетровської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправною та скасування картки відмови,-

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю ДНІПРО ТРАК ТАЄРС (далі - позивач, ТОВ Дніпро Трак Таєрс ) звернулось до суду із адміністративним позовом до Дніпропетровської митниці ДФС (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати Рішення Дніпропетровської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA110000/2019/800179/2 від 22 липня 2019 року;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110030/2019/00205 Дніпропетровської митниці ДФС;

- стягнути з державного бюджету України на користь ТОВ ДНІПРО ТРАК ТАЄРС судові витрати по даній справі.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що підприємством для митного оформлення і підтвердження митної вартості товарів надано належні та достатні документи для застосування основного методу визначення митної вартості. Надані відповідачу документи у своїй сукупності підтверджують заявлену підприємством митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей. Відомості про визначення митної вартості в цих документах є достовірними, базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Зауважив, що партія товару поставлялась на умовах FOB - Qingdao (КНР), згідно правил ІНКОТЕРМС 2010, отже складовими митної вартості товару є інвойсна вартість товару та вартість перевезення (фрахту) товару в порт призначення (до кордону України). Позивач вважає, що митний орган безпідставно визначив митну вартість за другорядним методом, прийняв оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів, оскільки правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна неможливість застосування основного методу не були спростовані контролюючим органом. Посилання останнього на наявність розбіжностей в документах та недостовірність зазначених в них відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена чи підлягає сплаті за ці товари, є необґрунтованими і протирічать наданим доказам.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.10.2019 р. відкрито провадження по справі, справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 24 жовтня 2019 року о 10:00.

21 жовтня 2019 року від представника відповідача надійшов до суду відзив на позовну заяву, в якому він не погоджується з доводами позивача та просить в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. В обґрунтування відзиву зазначив, що позивач звернувся до Дніпропетровської митниці ДФС з метою здійснення митного оформлення товарів, що надійшли на адресу позивача на підставі зовнішньоекономічного контракту від 14 квітня 2019 року № № А14-2019 із компанією QINGDAO FULLRUN TYRE CORP.LTD (Китай). Автоматизованою системою управління ризиками за поданою декларацією згенеровано наступні форми контролю: 105-2 контроль правильності визначення митної вартості товару, 106-2 витребування документів, які підтверджують митну вартість, 117-2 контроль правильності класифікації товарів із залученням спеціалізованого підрозділу для перевірки числового значення заявленої митної вартості. За результатами перевірки документів та відомостей, доданих до митної декларації, з урахуванням положень статті 337 МКУ, посадовою особою митниці встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності та не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості. У зв`язку із неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, відсутності у наданих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, митним органом було скориговано заявлену декларантом митну вартість оцінюваних товарів. Митна вартість, визначена митницею згідно з положеннями ст.64 МКУ, ґрунтується на ціновій інформації наявної у митного органу інформації щодо вартості оцінюваних товарів. За наведених обставин відповідач вважає, що посадові особи митниці при оформленні рішення про коригування митної вартості діяли в межах наданих повноважень та у спосіб визначений чинним законодавством.

24 жовтня 2019 року представник позивача надав до суду відповідь на відзив на позовну заяву, в якій не погоджується з доводами відповідача, з підстав аналогічних тим, що викладені у позовній заяві, позов просив задовольнити. Наголошував на тому, що зауваження митниці про наявність розбіжностей у наданих документах на підтвердження розрахованої декларантом митної вартості не можуть бути визнані обґрунтованими, оскільки зазначені в рішенні зауваження ніяким чином не впливають на розрахунок митної вартості і не впливають на числові значення задекларованої митної вартості. Крім того, як вбачається з рішення, митниця не висунула ніяких вимог щодо надання додаткових документів, які спростовують чи усувають зазначену розбіжність.

24 жовтня 2019 року в підготовчому судовому засіданні оголошено перерву до 21 листопада 2019 року 11:00 год.

13 листопада 2019 року відповідач надав заперечення проти відповіді на відзив в якому зазначені аналогічні доводи відзиву.

21 листопада 2019 року в судовому засіданні оголошено перерву до 18 грудня 2019 року 10 год. 30 хв.

16 грудня 2019 року від позивача надійшли додаткові письмові пояснення щодо заявлених позовних вимог.

18 грудня 2019 року від відповідача надійшли додаткові письмові пояснення.

18 грудня 2019 року сторони у судове засідання не прибули, про дату час та місце судового засідання повідомлені належним чином. Представник позивача надав до суду заяву про закриття підготовчого провадження по справі та клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до п.9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За таких обставин та керуючись приписами ч.9 ст.205 КАС України суд вважає за можливе розглянути справу по суті в порядку письмового провадження та на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказах. На підставі приписів ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі, з огляду на наступне.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 14 квітня 2019 року між ТОВ ДНІПРО ТРАК ТАЄРС та компанією QINGDAO FULLRUN TYRE CORP.LTD був укладений контракт № А14-2019, згідно умов якого Продавець зобов`язується виготовити та поставити позивачеві пневматичні гумові шини для автобусів та вантажівок, а позивач зобов`язується оплатити вказаний товар відповідно до умов контракту.

Для здійснення митного контролю та митного оформлення позивачем 15.07.2019 була подана митна декларація №UA 110030/2019/008383, відповідно до якої для проведення відповідачем митного оформлення було заявлено товар: Шини та покришки пневматичні гумові нові, для автобусів і вантажних автомобілів, з індексом навантаження більш як 121, торгівельної марки FULLRUN , виробник - QINGDAO FULLRUN TYRE CORF., LTD , країна виробництва - Китай (код згідно УКТЗЕД 4011209000) Електронна митна декларація зареєстрована за №UA110030/2019/004480.

Митна вартість товару заявлена декларантом позивача за основним методом відповідно до ст. 58 Митного кодексу України (далі - МКУ) на рівні - 152,24125 дол.США/шт.

Митна вартість товару підприємством була визначена виходячи з ціни контракту згідно вимог п.1 ч.1 ст.57 Митного кодексу України - за основним методом, зазначеним у ст. 58 Митного кодексу України, на підставі наданих документів.

Для підтвердження вартості товару, яка повинна бути сплачена продавцю, підприємство надало митниці документи, передбачені частинами 2,3 ст.53 Митного кодексу України:

Для підтвердження заявленої митної вартості товару під час проведення митного контролю та митного оформлення позивачем разом з митною декларацією надано наступні документи:

1. Пакувальний лист б/н від 28.04.2019;

2. Рахунок-проформа №S 19XY77SH01ZY179/0197 від 15.03.2019;

3. Рахунок-фактура (інвойс) №S19XY77SH01ZY 179/0197 від 28.04.2019;

4. Коносамент №G0119050039 від 02.05.2019;

5. Накладна УМВС №40544611 від 11.07.2019;

6. Сертифікат про походження товару №19С3702А0339/00263 від 05.07.2019;

7. Довідка про транспортні витрати №344 від 24.06.2019;

8. Рахунки-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору №1125 та №1126 від 24.06.2019;

9. Зовнішньоекономічний договір №А14-2019 від 14.03.2019,

10. Додаток до договору №б/н від 14.03.2019;

11. Договір про перевезепня№05/04-2019 від 01.05.2019;?

12. Копії митних декларацій країни відправлення №Е20190000218816103; №Е20190000218817253; №Е20190000218819115; №Е20190000218819749.

Під час здійснення митницею контролю правильності визначення митної вартості щодо товару виявлені розбіжності у наданих документах, які, на думку митниці, впливають на числове значення митної вартості, а також встановлено, що подані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 54 МКУ відповідачем здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості.

За результатами перевірки документів та наданих до митного оформлення за МД від 15.07.2019 №UA110030/2019/008383 проведеної у спосіб та з урахуванням положень статті 337 МКУ виявлено наступні розбіжності та відсутність відомостей:

-Пунктом 4.6.5 Контракту передбачене надання страхового поліса, який до митного контролю не надано. Відповідно відомостей рахунку-проформи від 15.03.2019 №S19XY77SH01ZY179/0197 та додаткової угоди до Контракту від К5.03.2019 б/н також зазначено вантажоперевезення та страхування покупцем .

Відповідно до частин 1, 2 ст.53 МКУ у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Крім зазначеного, п. 2.1. зовнішньоекономічного контракту, рахунком-проформою та рахунком-фактурою передбачено умови оплати: 50% передплата шляхом банківського і переказу залишок повинен бути отриманий банківським переказом протягом 30 днів з дати коносаменту. Разом з МД від 15.07.2019 №UA110030/2019/008383 декларантом подано коносамент №00119050039 від 02.05.2019, разом з банківські документи, які підтверджують факт оплати товару, разом з митною декларацією не надано.

У картці відмови відповідач також зазначає: згідно відомостей інвойсів від 15.03.2019 року №S19XY77SH01ZY179/0197 та додаткової угоди до Контракту від 15.03.2019 б/н наявні відомості щодо надання знижки у розмірі 200 долл. США. порядок та умови надання знижки не передбачено умовами контракту .

Згідно зі ст. 49 МКУ митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари.

Так, відповідачем, з урахуванням положень ст. 53 МКУ, декларанту надіслано електронне повідомлення про необхідність надати (за наявності) додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, з відповідним обґрунтуванням вищезазначених підстав для запиту додаткових документів, а саме:

- транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; .

- якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування;

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

- виписку з бухгалтерської документації;

- копію митної декларації країни відправлення (належноі якості);

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Крім зазначеного, вказаними електронними повідомленнями, відповідно до п.6. ст.53 МКУ, декларанта позивача попереджено про те, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої митної вартості товару, а також про те, що згідно з ст. 254, документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів подаються митному органу українською мовою.

Декларантом під час процедури консультацій 18.07.2019 надано наступні документи:

- Висновок експерта ДП Держзовнішінформ ;

-Лист про страхування від 18.07.2019 № 18/07;

- Копії митних декларацій країни відправлення(належної якості), без перекладів.

За результатом розгляду додатково наданих документів проінформовано про наступне.

Згідно з листом від 18.07.2019 №18/07 позивач повідомив про те, що товар не страхувався.

Копії митних декларацій країни відправлення містять посилання на коносаменти №№96880649А, 96880649В, 96880649С, 96880649D, 96880649Е, та інвойси №№2019-BR- FLBR-246A, 2019-BR-FLBR-246B, 2019-BR-FLBR-246C, 2019-BR-FLBR-246D, 2019-BR- FLBR-246E відповідно, які до митного контролю не надані.

Декларантом 18.07.2019 додатково надано наступні документи:

- коносамент №96880649;

- інвойси №№2019-BR-FLBR-246A, 2019-BR-FLBR-246B, 2019-BR-FLBR-246C, 2019-BR-FLBR-246D, 2019-BR-FLBR-246E;

- Лист-роз`яснення декларанта від 19.07.2019 № 011/07.

За результатами аналізу додатково наданих документів. Відповідач проінформував декларанта про наступне:

Згідно наданих до митного контролю інвойсів від 28.04.2019 № 2019-BR-FLBR-264C, 2019-BR-FLBR-264D задекларовано товар 385/65R22.5-20 160K ТВ100 у кількості 326 шт., що не відповідає відомостям комерційного інвойсу від 28.04.2019 №S19XY77SH01ZY179/0197 (184 шт.) .

Декларантом 18.07.2019 надано наступні документи:

- інвойс 2019-BR-FLBR-246D;

- Лист-роз`яснення від 22.07.2019 б/н.

Зазначені документи було відхилено.

Позивачем 22.07.2019 надано лист №220719-1, яким проінформовано митницю про відсутність можливості надати будь-які додаткові документи.

22 липня 2019 року прийнято рішення Дніпропетровської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA110000/2019/800179/2 від 22 липня 2019 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110030/2019/00205 Дніпропетровської митниці ДФС.

Відповідно до пункту 2 частини 3 ст. 52 МКУ декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються, у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органам відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Скориставшись правом, визначеним пунктом 2 частини 3 ст. 52 МКУ, підприємство задекларувало товар, а митниця випустила його у вільний обіг за МД № UA110030/2019/008756

Вважаючи протиправним та таким, що підлягає скасуванню рішення про коригування митної вартості товару №UA110000/2019/800179/2 від 22 липня 2019 року та картки відмови № UA110030/2019/00205 позивач звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог суд виходить з наступного.

Порядок визначення митної вартості товарів, методи визначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України, передбачене Митним кодексом України та іншими нормативними актами.

Так, статтею 49 Митного кодексу України (далі МК України) встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч.2 ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 статті 53 МК України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1)договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2)рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3)рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4)виписку з бухгалтерської документації; 5)ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6)каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7)копію митної декларації країни відправлення; 8)висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно частини 4 статті 53 цього Кодексу у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

При цьому ч.5 ст.53 МК України встановлено, що забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до частин 1, 2, 3, 6статті 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу. Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно частин 1, 2статті 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно підрозділу цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Статтею 57 Митного кодексу України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

З аналізу наведених норм вбачається, що митна вартість має бути підтверджена достовірними документами, що містять відомості про всі її складові, визначені на підставі об`єктивних даних, що піддаються обчисленню.

Відповідно до ч. 2ст. 58 Митного кодексу України основний метод визначення митної вартості не застосовується, якщо використані декларантом відомості не підтверджені документально або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Згідно зі статтею 59 Митного кодексу України, якою встановлено метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів, у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята органом фіскальної служби вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: 1) фізичні характеристики; 2) якість та репутація на ринку; 3) країна виробництва; 4) виробник.

Незначні зовнішні відмінності не можуть бути підставою для відмови у розгляді товарів як ідентичних, якщо в цілому такі товари відповідають вимогам частини другої цієї статті.

Сумніви у достовірності поданих декларантом відомостей можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснене, і таке інше.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.64 Митного кодексу України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених устаттях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Відповідно до Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року за митними органами зберігається право перевіряти інформацію імпортерів щодо визначення митної вартості, з точки зору її повноти і правильності (стаття 17 та додаток III, параграф 6 Угоди).

Згідно статті VII ГАТТ, оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості ввезеного товару або вартості аналогічного товару.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості і з цією метою мають повноваження витребувати додаткові документи для перевірки правильності зазначеної митної вартості товару в разі наявності підстав для сумніву в правильності митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України.

Встановлені обставини справи свідчать, що митну вартість, скориговано із застосуванням другорядного методу визначення 2-ґ резервний метод, визначення митної вартості згідно з положеннями ст.64 МКУ, та ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) органом доходів та зборів митній вартості.

З відзиву на позов слідує, що автоматизованою системою аналізу та управління ризиками митниці за поданими позивачем електронними митними деклараціями згенеровано форми контролю: 105-2 контроль правильності визначення митної вартості товару, 106-2 контроль правильності класифікації товарів, 117-2 контроль правильності класифікації товарів із залученням спеціалізованого підрозділу для перевірки числового значення заявленої митної вартості.

За результатами такого контролю відповідач дійшов висновку, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності та не містять повних відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.

Так, у рішенні про коригування митної вартості №UA110000/2019/800179/2 від 22 липня 2019 року митниця зазначає виявлені розбіжності, які, на її думку, унеможливили митне оформлення за основним методом і стали підставою для витребування додаткових документів та здійснення коригування, а саме:

1) Пунктом 2.1. зовнішньоекономічного контракту, рахунком-проформою та рахунком-фактурою передбачено умови оплати: 50% передплата шляхом банківського і переказу залишок повинен бути отриманий банківським переказом протягом 30 днів з дати коносаменту. Разом з МД від 15.07.2019 №UA110030/2019/008383 декларантом подано коносамент №00119050039 від 02.05.2019, але банківські документи, які підтверджують факт оплати товару, разом з митною декларацією не надано.

2) Згідно відомостей інвойсів від 15.03.2019 року №S19XY77SH01ZY179/0197 та додаткової угоди до Контракту від 15.03.2019 б/н наявні відомості щодо надання знижки у розмірі 200 долл. США. порядок та умови надання знижки не передбачено умовами контракту.

3) Згідно наданих до митного контролю інвойсів від 28.04.2019 № 2019-BR-FLBR-264C, 2019-BR-FLBR-264D задекларовано товар 385/65R22.5-20 160K ТВ100 у кількості 326 шт., що не відповідає відомостям комерційного інвойсу від 28.04.2019 №S19XY77SH01ZY179/0197 (184 шт.)

4) Відповідно до відомостей, що містяться у наданих до митного оформлення документах, поставка оцінюваного товару здійснюється на комерційних умовах поставки FOB - Qingdao, згідно Інкотермс 2010. Відповідно до офіційних правил Міжнародної торгової палати для тлумачення торговельних термінів (Інкотермс - 2010) за терміном FOB, покупець зобов`язаний за свій рахунок укласти договір страхування товару. При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості): витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на страхування цих товарів, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті (ст.58 МКУ).

З метою підтвердження заявленого рівням транспортної складової декларантом надано надав інвойс-проформи (№ 2019-BR-FLBR-264A, 2019-BR-FLBR-264B, 2019-BR-FLBR-264C, 2019-BR-FLBR-264D, 2019-BR-FLBR-264E) із зазначенням, що необхідність розбивки коносамента та інвойсу на А, В, С, В, Е - вимога митних органів відправника, коносамент від 2 травня 2019 року, накладна УМВС від 11.07.2019, довідка про транспортні витрати від 24 червня 2019, рахунки-фактури №1125, №1126 про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору про транспортно-експедиційні послуги від 24 червня 2019 року, копії митних декларацій країни відправлення, висновок цінової експертизи товару Державного підприємства Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків (ДП Держзовнішінформ ) від 12 липня 2019 року №222/126, в якому зазначено, що ціна шин, що постачаються згідно з комерційним інвойсом від 28.04.2019 №S19XY77SH01ZY179/0197 відповідає рівню цін на аналогічні за розмірами шини китайського виробництва, а також лист про те, що страхування не здійснювалося.

Суд не може погодитись з вказаними висновками відповідача, з огляду на таке.

Пунктом 5-6 частини 10 статті 58 Митного кодексу України встановлено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, як: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України (п.5 ч.10 ст.58); витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України (п.6 ч.10 ст.58).

Отже, митним законодавством чітко визначено умову за якою, зокрема, витрати на транспортування включаються до митної вартості, а саме: за умови якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

З матеріалів справи вбачається, що партія товару поставлялась на умовах FOB - Qingdao (КНР), згідно правил ІНКОТЕРМС 2010.

Базис поставки FOB Інкотермс 2010 покладає на продавця обов`язок по виконанню експортних митних процедур для вивезення товару з оплатою експортних мит і інших зборів у країні відправлення, однак продавець не зобов`язаний виконувати митні формальності для ввезення товару, сплачувати імпортні мита або виконувати інші імпортні митні процедури при ввезенні.

Покупець зобов`язаний оплатити фрахт судна, розвантажити в порту прибуття, виконати імпортне митне оформлення з оплатою імпортних мит і зборів, і доставити товар до місця призначення.

Ціна FOB (FOB price) означає, що контрактна (інвойсна або митна) ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів, а також вартості доставки в порт відвантаження і завантаження вантажу на борт судна без вартості перевезення (фрахту) в порт призначення.

Таким чином складовими митної вартості товару є інвойсна вартість товару та вартість перевезення (фрахту) товару в порт призначення (до кордону України).

Тобто, продавець здійснює поставку на борт судна, та ризик втрати чи пошкодження товару переходить, коли товар знаходиться на борту. Відповідно до умов FOB у покупця немає обов`язку перед продавцем щодо укладення договору страхування, а лише свідчить про досягнення домовленості сторонами про момент переходу ризиків втрати чи пошкодження товару - відповідно до правил тлумачення FOB такі ризики перейшли до покупця у момент поставки товару на борт судна.

Окрім того, Верховний Суд у постановах від 08.10.2019 у справі № 803/776/17, від 18.01.2018 у справі № 814/1204/15 висловлює позицію щодо обов`язку декларанта довести відсутність страхування: якщо за твердженням декларанта страхування не здійснювалося, то декларант не повинен доводити цей факт: декларант повинен підтвердити лише ті факти, які пов`язані з витратами, які, на його думку, входять до митної вартості товарів. Натомість, якщо митниця стверджує, що страхування все ж таки здійснювалося (а значить витрати на страхування включаються до митної вартості), то митниця повинна довести наявність цього факту .

Щодо посилання відповідача на те, що позивач безпідставно не враховує вартість знижки у митну вартість товару, то суд зазначає про таке.

Як вбачається з матеріалів справи, у якості однієї з підстав прийняття оскаржуваного рішення митний орган вказує на відсутність в контракті умов надання покупцеві знижки у 200 доларів США. Посилання митниці на те, що умовами контракту не передбачена знижка є безпідставним, оскільки у додатковій угоді від 15.03.2019 до Контракту від 14.03.2019 зазначена знижка у сумі 200 доларів США, а так як додаткова угода сама по собі є невід`ємною частиною Контракту, її положення застосовуються до правовідносин, які виникають із цього контракту. Інформацію щодо знижки також містять інвойси за Контрактом від 14.03.2019.

Разом з тим, позивач під час декларування не включив знижку у митну вартість, що призвело до збільшення податкових зобов`язань декларанта.

Обраний позивачем метод визначення митної вартості товару не суперечить вимогам МК України, а не відображення декларантом знижки призводить до збільшення розміру його зобов`язань. Таким чином, рішення контролюючого органу на підставі не декларування позивачем знижки у розмірі 200 доларів США є безпідставним.

Щодо посилання відповідача на інвойси від 28.04.2019 № 2019-BR-FLBR-264C, 2019-BR-FLBR-264D суд зазначає наступне.

Відповідач посилається на те, що за результатами аналізу наданих документів проінформував позивача про наступне: Згідно з наданими інвойсами від 28.04.2019 № 2019-BR-FLBR-264C (166 шт.), № 2019-BR-FLBR-264D (160 шт.) задекларовано товар 385/65R22.5-20 160K ТВ100 у загальній кількості 326 шт. (166+160), що не відповідає відомостям комерційного інвойсу від 28.04.2019 №S19XY77SH01ZY179/0197 (184 шт.) .

Позивач зазначав, та підтверджується матеріалами справи, що кількість товару вірно визначено, відомості комерційного інвойсу від 28.04.2019 №S19XY77SH01ZY179/0197 відповідають відомостям у інвойс-проформах: оскільки кількість товару з артикулом 385/65R22.5-20 160K ТВ1000 у інвойс-проформі № 2019-BR-FLBR-264C,- 166шт., у інвойс-проформі 2019-BR-FLBR-264D - 18 штук, що у сумі дає 184 шт., що відповідає відомостям, вказаним у інвойсі від 28 квітня 2019 року, та відомостям, зазначеним у пакувальному листі від 28 квітня 2019 року.

Щодо посилання відповідача на не надання позивачем документів щодо оплати товару під час митного оформлення, слід зазначити наступне.

22 квітня 2019 року позивач сплатив 50% вартості товару, що підтверджується платіжним дорученням №16JBKLJ0, на суму 28 623,00 доларів США, що відповідає 50% відсоткам суми інвойсу, відповідно до умов пункту 2.1. контракту. Оплата інших 50% була здійснена 20.06.2019 за платіжним дорученням № Р1906200209014 від 20.06.2019.

Позивачем 17 липня 2019 року було надано до митниці копії платіжних доручень від 22.04.2019 року №16JBKLJ0 та від 20.06.2019 року № Р1906200209014.

Таким чином, позивачем не було порушено вимог Митного кодексу України, оскільки банківські платіжні документи, що стосуються товару, були надані Позивачем.

Крім того, як вбачається з рішення митниці, в ньому є посилання тільки на раніше оформлені митні декларації і на цінову інформацію за певними митними деклараціями, виходячи з ціни товару за 1 кг, але не проведено детальне дослідження цих митних декларацій з доданими до неї документами.

Так, наприклад не зазначені загальна кількість партії товару, вага одиниці товару та розрахунок митної вартості, не наведені технічні характеристики товару, що мають значення, оскільки ціна товару за контрактом встановлювалась виходячи не з ваги товару, а з його характеристик.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування. Між тим, спірне Рішення про коригування митної вартості товарів такої інформації не містить, що не дає підстав вважати його обґрунтованим та вмотивованим у контексті положень пунктів 2, 4 частини другої статті 55 MК України.

Суд вважає, що надані ТОВ ДНІПРО ТРАК ТАЄРС документи для проведення митних оформлень підтверджують заявлену митну вартість товару за основним методом (за ціною договору).

За наведених обставин, суд дійшов висновку про необґрунтованість доводів відповідача про те, що надані позивачем в ході митного оформлення товару документи містили вказані вище розбіжності, за таких обставин, відповідач безпідставно прийняв рішення про коригування митної вартості №UA110000/2019/800179/2 від 22 липня 2019 року, яке, за встановлених обставин, є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 ст. 6 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно з ч.1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно з ч. 2 ст.73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 ст. 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Надані позивачем документи у своїй сукупності підтверджують заявлену підприємством митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах є достовірними, базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Водночас, відповідачем не доведено правомірності та обґрунтованості прийняття спірного рішення про коригування заявленої митної вартості товарів.

За наведених обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Що стосується витрат позивача на правову допомогу, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч.1 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 3 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства Українивизначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як вбачається з аналізу наведених правових норм, документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21 березня 2018 року у справі № 815/4300/17, від 18.10.2018 року у справі № 813/4989/17.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу, до позовної заяви надано договір про надання професійної правничої допомоги та попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат.

При цьому позивачем не надано до суду детальний розрахунок понесених позивачем витрат, також відсутній акт виконаних робіт, акт приймання - передачі наданих послуг, доказів сплати, тощо.

Крім того, позивачем не доведено співмірність витрат на правову допомогу зі складністю справи та обсягом наданих послуг, часом витраченим адвокатом.

За наведених обставин, суд вважає, що надані позивачем документи не доводять факт понесення позивачем витрат на правову допомогу в даній адміністративній справі, витрати на правову допомогу не підтверджені належними та допустимими доказами, у зв`язку із чим клопотання про стягнення витрат на правову допомогу задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 78, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ДНІПРО ТРАК ТАЄРС (код ЄДРПОУ 42854723, 49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вулиця Шевченко, будинок 10, к. 9) до Дніпропетровської митниці ДФС (код ЄДРПОУ 39421732, вул. Княгині Ольги, 22, м Дніпро, 49038) про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправною та скасування картки відмови, - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати Рішення Дніпропетровської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA110000/2019/800179/2 від 22 липня 2019 року.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110030/2019/00205 Дніпропетровської митниці ДФС.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Дніпропетровської митниці ДФС (код ЄДРПОУ 39421732) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ДНІПРО ТРАК ТАЄРС (код ЄДРПОУ 42854723) судовий збір у розмірі 5023 (п`ять тисяч двадцять три) грн. 11 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено та підписано 21.12.2019 р.

Суддя О.М. Неклеса