Рішення

від 18.12.2019 по справі 813/3318/16

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №813/3318/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2019 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючий суддя Кравців О.Р.,

секретар судового засідання Шийович Р.Я.,

від позивача Іванейко Я.Я.,

від відповідача Подоляк Б.Р.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Львівській області про накладення арешту на кошти приватного підприємства Астро на рахунках у банках, обслуговуючих такого платника податків.

Суть справи.

До Львівського окружного адміністративного суду звернулася Личаківська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Львівській області з адміністративним позовом до Приватного підприємства Астро , в якому просить накласти арешт на кошти відповідача на відкритих рахунках в банківських установах, обслуговуючих такого платника податків.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у відповідача наявний податковий борг, однак, станом на момент звернення позивача із адміністративним позовом такий позивачем не погашено. Оскільки вжиті контролюючим органом заходи не призвели до погашення податкового боргу, він звернувся на підставі п. 20.1.33 ст. 20 Податкового кодексу України (далі - ПК України, у редакції чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин) з позовом до суду.

Ухвалою суду від 06.10.2016 провадження у справі відкрито.

Ухвалою суду від 06.10.2016 закінчено підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою суду від 26.12.2016 зупинено провадження у справі до набрання законної сили рішенням суду у адміністративній справі №813/4430/16 за позовом Приватного підприємства Астро до Личаківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області, про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою суду від 04.07.2019 провадження у справі поновлено.

В судовому засіданні 09.09.2019 представник позивача уточнив позовні вимоги, просив накласти арешт на кошти позивача на рахунках у банках, обслуговуючих такого платника на всю суму податкового боргу, а саме 505837,62 грн.

В судовому засіданні 16.10.2019 судом в порядку, передбаченому ст. 52 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) допущено заміну відповідача Личаківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області на його процесуального правонаступника - Головне управління ДФС у Львівській області.

В судовому засіданні 04.11.2019 судом в порядку, передбаченому ст. 52 КАС України допущено заміну відповідача Головного управління ДФС у Львівській області на його процесуального правонаступника Головне управління ДПС у Львівській області (далі - позивач, ГУ ДПС у Львівській області).

13.11.2019 за вх. №42103 від представника відповідача надійшли додаткові пояснення /а.с.157-158/, у яких вказав, що цей позов позивач обґрунтував тим, що у підприємства існує податковий борг, а вартість наявного у підприємства майна є меншою за суму боргу. Представник відповідача вважає такі покликання безпідставними. Позивач стверджує, що у позивача наявний податковий борг на суму 505837,62 грн., а у справі наявний акт опису майна підприємства від 06.09.2012, складеного позивачем, за яким вартість майна становить 1408515,56 грн., тобто майже втричі вища податкового боргу.

При цьому поданий позивачем акт опису майна від 11.01.2018 є неналежним і недопустимими доказом, оскільки у такому взагалі не вказаного наявного у позивача майна. В акті відсутні відомості про обізнаність відповідача з проведенням опису майна підприємства, оскільки будь-якого опису майна у період 2018-2019 років не проводилось.

З врахуванням викладеного у задоволенні позову слід відмовити повністю.

В судовому засіданні 18.12.2019 представник позивача позовні вимоги підтримала повністю, з підстав. що викладені у позовній заяві. Акцентувала увагу на тому, що у позивача наявний податковий борг в розмірі 505837,62 грн. та саме на вказану суму просила накласти арешт на рахунках підприємства у банках, обслуговуючих такого платника податків. Просила позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив повністю, просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Суд заслухав пояснення представників сторін, з`ясував підстави позовних вимог та відзиву фактичні обставини та відповідні їм правовідносини, дослідив письмові докази, та, -

в с т а н о в и в :

Приватне підприємство Астро (далі - відповідач, ПП Астро ) зареєстроване як юридична особа, код ЄДРПОУ: 23271196.

Згідно з довідкою №609/9/55-08-16 від 23.09.2019 податковий борг ПП Астро перед бюджетом станом на 18.09.2019 становить 505837,62 грн. по орендній платі з юридичних осіб, що підтверджується довідкою №23.09.2019 за №609/9/55-08-16, а також відомостями зворотного боку облікової картки платника податків /а.с.117, 118-127/.

Оскільки на даний час суми податкових зобов`язань відповідача є узгодженими та у встановлені законом строки не сплачені до бюджету, тобто визнаються сумою податкового боргу, вжиті контролюючим органом заходи щодо погашення заборгованості перед бюджетом не мали позитивних наслідків, відповідач не вчинив дій спрямованих на повне погашення боргу, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Вирішуючи справу суд керується таким.

Завданням адміністративного судочинства, відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються ПК України, який зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до ст. 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України передбачено обов`язок платника податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з підпунктом 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Норма підпункту 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 ПК України є імперативною і обов`язковою до виконання. Вона регулює питання накладення арешту виключно на кошти платника податків та інші цінності, що знаходяться у банках, за відсутності достатнього для погашення податкового боргу майна.

Отже обов`язковими підставами для накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків є наявність у цього платника податків податкового боргу та відсутність майна та/або наявність майна, балансова вартість якого менша суми податкового боргу.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.09.2019 (справа №804/4273/13-а).

Частиною 5 ст. 242 КАС України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Статтею 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Крім цього вказана законодавча норма встановлює одночасно як право податкового органу на звернення до суду з вимогою про накладення арешту на кошти платника податків, так і підстави для реалізації цього повноваження.

Такими підставами є: відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг; недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу; майно не може бути джерелом погашення податкового боргу у відповідній сумі.

Варто звернути увагу, що законодавець передбачив два види арешту майна залежно від підстав та порядку його застосування: адміністративний арешт майна, в тому числі грошових коштів на банківському рахунку, як спосіб забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом, який залежно від виду майна застосовується за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу або судовим рішенням (в порядку ст. 94 ПК України); арешт коштів та інших цінностей платника податків, що знаходяться у банку, який застосовується за рішенням суду як спосіб забезпечення погашення податкового боргу, підставою для застосування якого є відсутність або недостатність у платника податків майна для погашення податкового боргу (в порядку, передбаченому підпунктом 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 ПК України).

Разом з тим сума коштів, на яку накладається арешт, не повинна перевищувати суму податкового боргу, право на стягнення якої наявне в органу державної податкової служби на момент прийняття судом рішення про застосування адміністративного арешту. Тобто, арешт може стосуватися лише тих коштів, які є необхідними для виконання певних зобов`язань платника податків, зокрема, щодо погашення податкового боргу.

Аналогічного змісту позиція викладена Верховним Судом у постанові від 14.02.2019 у справі №813/4345/16.

При цьому слід звернути увагу на те, що Верховний Суд, переглядаючи рішення першої та апеляційної інстанції у цій справі зазначив, що для правильного вирішення даного спору судам слід було перевірити доводи позивача щодо наявності у Підприємства станом на час розгляду справи податкового боргу у вказаній сумі, а також з`ясувати наявність або відсутність у відповідача майна, достатнього для погашення цього боргу.

Судом встановлено, що відповідно до постанови Львівського окружного адміністративного суду від 05.05.2016 у справі №813/1350/16 за позовом Личаківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області до приватного підприємства Астро про стягнення коштів з рахунків платника податків для погашення податкового боргу, адміністративний позов задоволено повністю /а.с.10-12/.

Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру судових рішень, ця постанова набрала законної сили 31.05.2016.

На виконання вказаної постанови суду, Личаківською об`єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Львівській області направлено інкасові доручення (розпорядження) від 03.08.2016 №211, №213, №208, №209, що повернуті без виконання у зв`язку із відсутністю коштів /а.с.13, 14/.

З метою погашення податкового боргу контролюючий орган 06.08.2012 надіслав ПП Астро податкову вимогу №508 /а.с. 9/, яку одержано відповідачем 15.08.2012.

Таким чином дійсно у підприємства відповідача існує податковий борг.

Щодо майна, за рахунок якого можна було б погасити податковий борг суд зазначає таке.

Представник позивача зазначила, що відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та згідно з витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, майно ПП Астро передане у податкову заставу /а.с.15-21/.

Загальна вартість описаного майна за актом опису від 06.09.2012 - 1408515,56 грн.

До матеріалів справи представник позивача також долучила рішення про опис майна відповідача у податкову заставу №956/10/13-01-17-05 від 10.01.2018, акт опису майна №971 від 11.01.2018 платника податків ПП Астро , а також копію витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, яким підтверджено передачу майна у податкову заставу на підставі вказаного акту опису /а.с.136, 137, 161/.

Представник позивача, з огляду на відсутність будь-яких записів у акті від 11.01.2018 ствердила про відсутність у відповідача будь-якого майна, а отже і про наявність підстав для накладення арешту.

Своєю чергою представник позивача спростував такі покликання, шляхом подання до матеріалів справи письмових доказів. На підтвердження наявності у підприємства відповідача майна, зокрема, копію договору іпотеки №6004Я62 від 14.05.2004 /а.с.164-166/, у якому позивач є іпотекодавцем та передав у іпотеку нежитлові приміщення, зокрема машинобудівний комплекс (15 будівель); основну виробничу дільницю (5 будівель). Залишкова балансова вартість згідно з вказаним договором станом на 01.04.2004 по двох об`єктах - 1463641,50 грн. Згідно з витягом про реєстрацію у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (реєстрація вилучення запиту) з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна вилучено запис №13302 та №13344 через припинення вказаного договору на підставі рішення господарського суду Львівської області від 20.06.2006 у справі №1/319-15/85, постанови Львівського апеляційного господарського суду від 15.07.2009, справа №30/236 /а.с.167, 168/.

Інформацію щодо володіння ПП Астро нерухомим майном підтверджено з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, пошук за частковим співпадінням /а.с.173-175, 176-178/.

Також ПП Астро володіє транспортними засобами: Орel Omega, 1998 року випуску та Opel Astra, 1992 року випуску, КРАЗ 250, 1992 року випуску, КАМАЗ 5511, 1989 року випуску, що підтверджується відповідними свідоцтвами про реєстрацію транспортних засобів /а.с.169, 170, 171, 172/.

Суд зважає на покликання представника відповідача на те, що у акті від 11.01.2018 не вказано про обізнаність відповідача з проведенням опису майна підприємства, оскільки будь-якого опису майна у 2018-2019 році позивачем не здійснено, а про існування такого відповідачу стало відомо лише 30.10.2019, а тому такий є підроблений, є неналежним та недопустимим доказом, однак зауважує, що дослідженню у цій справі підлягає не факт правомірності складення цього акту, а факт наявності підстав для накладення арешту на рахунки ПП Астро у банках, обслуговуючих такого платника податків.

Згідно з довідкою №609/9/55-08-16 від 23.09.2019 податковий борг ПП Астро перед бюджетом станом на 18.09.2019 становить 505837,62 грн. по орендній платі з юридичних осіб /а.с.117/.

За відомостями акта опису майна від 06.09.2012 оціночна вартість активів майна підприємства відповідача - 1408515,56 грн.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, пошук за частковим співпадінням, вартість будівель та споруд на вул. Кукурудзяній у м. Львова 680938 грн.; майнового комплексу по вул. Пластовій у м. Львові - 507352 грн. та вартість самочинно збудованого - 252887 грн., що перевищує відповідну суму податкового боргу відповідача.

Представник позивача не надала пояснень щодо вказаного акту та відомостей у такому, не спростувала фактів наявності у підприємства відповідного майна, а також неспівпадіння зафіксованих у акті обставин та обставин повідомлених та підтверджених відповідачем.

З огляду на викладене, з позиції суду, представником відповідача повністю спростовано факт відсутності у ПП Астро майна чи його наявності, вартість якого б була нижчою за суму податкового боргу/ недостатність відповідного майна/ неможливість такого бути джерелом погашення податкового боргу, а тому підстави для накладення арешту на кошти приватного підприємства Астро на рахунках у банках, обслуговуючих такого платника податків - відсутні.

Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та письмових доказів, долучених до матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позивачем вимог позовної заяви не доведено, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

Оскільки позивач звільнена від сплати судового збору, з врахуванням того, що ст. 139 КАС України відшкодування судових витрат позивачу, якому у задоволенні позову відмовлено, не передбачено, судові витрати зі сторін стягувати не слід.

Відповідно до приписів ст. 139 КАС України не передбачено відшкодування судових витрат позивачу, якому у задоволенні позову відмовлено.

Керуючись ст.ст. 19, 22, 25, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 294, 295, п.п. 15.5 п. 15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, суд -

в и р і ш и в :

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

2. Судові витрати покласти на позивача.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський окружний адміністративний суд до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 23.12.2019.

Суддя Кравців О.Р.