Рішення

від 17.12.2019 по справі 520/8306/19

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Харків

17 грудня 2019 р. справа № 520/8306/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Старосєльцевої О.В.,

за участю секретаря судового засідання - Кіт С.В., представника позивача - Колоколова В.С., представника відповідача - Єрохіна І.О.,

розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства Фірми "АРЦУБЕЛ" до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання незаконним та скасування наказу, визнання дій противоправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

встановив:

Позивач, Приватне підприємство фірма "АРЦУБЕЛ" (далі за текстом: платник податків, підприємство), у порядку адміністративного судочинства заявив вимоги про: 1) визнання незаконним та скасування наказу ГУ ДФС у Харківській області №1035 від 14.02.2019 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ППФ АРЦУБЕЛ ; 2) визнання дій ГУ ДФС у Харківській області противоправними щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ППФ АРЦУБЕЛ за наслідками якої було складено акт № 1262/20-40-14-05-07/22691677 від 15.04.2019р.; 3) перегляд та скасування податкового повідомлення-рішення від 11.05.2019 №00000351405, яким ППФ АРЦУБЕЛ було визначено податкове зобов`язання з податку на додану вартість (код 14060100) в сумі 150062,50 грн., з яких штрафні (фінансові) санкції в сумі 30012,50 грн.; 4) перегляд та скасування податкового повідомлення-рішення від 11.05.2019 №00000361405, яким ППФ АРЦУБЕЛ було визначено податкове зобов`язання з адмін. штрафи та інші санкції (код 21081103) в сумі 510,00 грн., з яких штрафні (фінансові) санкції в сумі 510,00 грн.

Аргументуючи заявлені вимоги зазначив, що позивачем був отриманій запит про надання інформації по взаємовідносинам з ТОВ МАРВЕЛ ПРАЙМ за грудень 2016 року та ПРОФ-КОРПОРАЦІЯ за жовтень 2016 року. На думку, позивача, даний запит не містив ані фактів, що свідчать про порушення позивачем податкового та іншого законодавства, ані відомостей, які є джерелом інформації щодо конкретних фактів порушення. Отже, на складений із порушенням норм чинного законодавства запит про надання інформації позивачем у встановлені законом строки було надано відповідь про готовність надати запитувану інформацію після усунення порушень у повторному запиті. Однак, податковий орган нового запиту на адресу позивача не надіслав, а видав спірний наказ про проведення перевірки, який є протиправним та підлягає скасуванню. Відтак дії відповідача щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки є протиправними. Прийняті, на підставі даного акту перевірки, спірні рішення суб`єкта владних повноважень ґрунтуються на помилкових судженнях та припущеннях контролюючого органу про вчинення платником податкових правопорушень спростовуються обставинами фактичної дійсності. Позивач також стверджував, що проведені господарські операції були зумовлені потребами реальної діяльності, відбулись у дійсності, мали спрямування на реальне настання правових наслідків, підтверджені необхідним обсягом первинних та суміжних документів, розрахунки по оплаті виконані, що свідчить про виконання господарських зобов`язань сторонами правочинів та спричинило настання змін у складі та структурі активів учасників господарських операцій. Первинні документи були надані податковому органу у повному обсязі. У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги і доводи заявленого позову, просив суд прийняти рішення про задоволення позову.

Відповідач, Головне управління ДПС у Харківській області ( як правонаступник ГУ ДФС у Харківській області), з поданим позовом не погодився.

Аргументуючи заперечення проти позову зазначив, що запит про надання інформації відповідав вимогам п.73.3 ст. 73 Податкового кодексу України. Оскільки запитуваної інформації з підтверджуючими документами позивачем надано не було податковий орган правомірно видав наказ про проведення перевірки на підставі п.п.78.1.1. п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України. За результатами перевірки контролюючим органом виявлені факти вчинення позивачем податкових правопорушень (заниження податку) у взаємовідносинах з контрагентами: з ТОВ МАРВЕЛ ПРАЙМ за грудень 2016 року та ПРОФ-КОРПОРАЦІЯ за жовтень 2016 року за рахунок відображення в бухгалтерському та податковому обліку показників господарських операцій, котрі реально не відбулись. Крім того, позивачем в порушення вимог п.85.2 ст.85 Податкового кодексу України не надано документів, що належать або пов`язані з предметом перевірки.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи і вимоги заперечень проти позову, пославшись на практику Верховного Суду викладену у постановах: від 06.09.2019року по справі №820/2835/18 та від 02.04.2019 року по справі № 826/1433/13-а, просив суд ухвалити рішення про відмову в задоволенні позову.

Суд, вивчивши доводи позову і заперечень проти позову, заслухавши представників сторін, повно виконавши процесуальний обов`язок із збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, з`ясувавши обставини фактичної дійсності, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

За матеріалами справи судом встановлено, що ГУ ДФС у Харківській області як контролюючим органом було складено письмовий запит від 24.07.2018 р. № 30797/10/20-40-4-18 з приводу надання пояснень та їх документальних підтверджень по взаємовідносинам ППФ "АРЦУБЕЛ" з контрагентами ТОВ МАРВЕЛ ПРАЙМ та ТОВ ПРОФ-КОРПОРАЦІЯ (а.с.60).

Згаданий запит містить посилання на конкретний звітний податковий період з ПДВ - грудень 2016 року по взаємовідносинам з ТОВ МАРВЕЛ ПРАЙМ та жовтень 2016 року по взаємовідносинам з ТОВ ПРОФ-КОРПОРАЦІЯ , конкретних контрагентів платника, джерела одержання податкової інформації: а саме, даних Єдиного реєстру податкових накладних, інформаційних баз даних ДФС України, протокол допиту ОСОБА_1 директора ТОВ МАРВЕЛ ПРАЙМ та ТОВ ПРОФ-КОРПОРАЦІЯ щодо непричетності до фінансово - господарської діяльності вказаних підприємств, суть сумнівів контролюючого органу у додержанні особою податкової дисципліни. (а.с. 60-61).

Запит було направлено за належною податковою адресою платника у розумінні ст.ст.42 і 45 Податкового кодексу України до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань та одержано платником відповідно. Ці обставини позивачем не заперечуються і не спростовуються.

Листом від 15.08.2018 р. за вих.№15/08 платник відмовив у виконанні владних приписів означеного запиту контролюючого органу ( а.с. 62-64).

14.02.2019 р. владним суб`єктом було видано наказ № 1035 про призначення документальної позапланової невиїзної перевірки ППФ АРЦУБЕЛ по взаємовідносинам з ТОВ МАРВЕЛ ПРАЙМ та ТОВ ПРОФ-КОРПОРАЦІЯ з 02 квітня 2019 року тривалістю 5 робочих днів (а.с. 58-59).

Повідомлення про дату початку та місце проведення документальної позапланової невиїзної перевірки від 15.02.2019 №177 та копію наказу від 14.02.2019 №1035 Головного управління ДФС у Харківській області Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ППФ АРЦУБЕЛ , направлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення на податкову адресу ППФ АРЦУБЕЛ листом від 15.02.2019 №7792/10/20-40-14-05-11. Даний лист отримано підприємством 04 березня 2019 року.

Перевірка розпочата 02 квітня 2019 року.

З метою проведення перевірки та у зв`язку з тим, що підприємством документи для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки надані не були, керівнику підприємства Колоколову В.С. було вручено запит про надання документів від 02.04.2019 № 1 в якому зазначено перелік документів, які необхідно надати для проведення перевірки та вказано, що документи необхідно надати за місцем проведення перевірки до 10 год. 00 хвл. 03.04.2019р.

03 квітня 2019 рок до канцелярії ГУ ДФС у Харківській області позивачем надано лист, до якого надані копії документів, що стосуються перевірки. Однак, в супереч вимогам п.85.4, п.85.8 ст. 85 Податкового кодексу України надані копії документів не засвідчені підписом платника податків або його податковою особою та не скріплені печаткою. У зв`язку з чим, податковим органом було складено акт про ненадання платником податків ППФ АРЦУБЕЛ документів/копій документів, завірених належним чином для проведення позапланової документальної невиїзної перевірки. Дослідивши текст даного акту вбачається, що директором ОСОБА_2 здійснений запис про незгоду з даним актом, оскільки 03 квітня 2019 року були надані оригінали документів. Згідно складеного директорам підприємства запису вбачається, що 04.04.2019 року на адресу відповідача були надані документи, завірені належним чином. Отже, 04 квітня 2019 року платником податків було надані завірені належним чином документи для проведення перевірки, що узгоджується також з інформацією зазначеною в акті перевірки (а.с. 19).

Перевіряючи відповідність закону оскарженого наказу владного суб`єкта, суд зазначає, що з 01.01.2011р. правовідносини з приводу здійснення контролюючими органами контролю за додержанням особою податкової дисципліни у спосіб проведення податкових перевірок унормовані, насамперед, приписами ст.ст.73-79 Податкового кодексу України.

Суд відзначає, що письмовий запит контролюючого органу у даному конкретному випадку узгоджується з вимогами ст.73 Податкового кодексу України, позаяк містить посилання на взаємовідносини з конкретними контрагентами у розрізі конкретних звітних податкових періодів справляння ПДВ, на протокол допиту ОСОБА_1 директора ТОВ МАРВЕЛ ПРАЙМ та ТОВ ПРОФ-КОРПОРАЦІЯ щодо непричетності до фінансово - господарської діяльності вказаних підприємств та опрацьовані дані Єдиного реєстру податкових накладних на наявність взаємовідносин ППФ АРЦУБЕЛ з вказаними контрагентами. А отже, з достатньою поза розумним сумнівом деталізацією розкриває джерела одержання податкової інформації з ознаками порушення особою податкової дисципліни та суть ймовірного (можливого) порушення особою закону.

Існування у розпорядженні контролюючого органу об`єктивних даних, котрі б однозначно усували ці сумніви, до матеріалів справи жодною особою не подано.

Відмова платника податків від виконання владних приписів запиту контролюючого органу про подання письмових пояснень і документів віднесена законодавцем до правових підстав видання рішення про призначення перевірки за п.78.1.1. ст.78 Податкового кодексу України. Оскаржений наказ про призначення перевірки було видано владним суб`єктом з посиланням на п.78.1.1 ст.78 Податкового кодексу України. Таким чином, зміст та оформлення указаного наказу не суперечать положенням ст.ст.78 і 79 Податкового кодексу України, адже містять посилання на приводи та підстави (як юридичні, так і фактичні) призначення перевірки.

Підсумовуючи викладене вище, суд доходить до переконання про відсутність законодавчо визначених підстав для скасування оскарженого наказу з приводу призначення податкової перевірки.

Згідно з вимогами ст.79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом (п.79.1.). Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.(п.79.2).

Таким чином, відповідно до пунктів 42.4, п.42.2 ст. 42 Податкового кодексу України копія наказу Головного управління ДФС у Харківській області Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ППФ АРЦУБЕЛ від 14.02.2019 №1035, повідомлення про дату початку та місце проведення документальної позапланової невиїзної перевірки від 15.02.2019 №177, вручені посадовим особам ППФ АРЦУБЕЛ 04 березня 2019 року.

Отже, позовна вимога щодо визнання дій ГУ ДФС у Харківській області противоправними щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ППФ АРЦУБЕЛ задоволенню не підлягають у зв`язку з безпідставністю.

Окрім того, суд зауважує, що в спірних правовідносинах наказ на проведення перевірки реалізований, перевірка проведена, за її наслідками прийняті податкові повідомлення рішення. Відтак, відсутні підстави для скасування наказу та визнання протиправними дій податкового органу, оскільки у даному конкретному випадку на права платника податків впливають виключно податкові повідомлення рішення.

Продовжуючи розгляд справи щодо правомірності прийнятих спірних податкових повідомлень рішень суд зазначає наступне.

Головним управлінням ДФС у Харківській області була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства України щодо господарських взаємовідносин з ТОВ «ПРОФ-КОРПОРАЦІЯ» (податковий номер 40632711) за жовтень 2016 року та ТОВ «МАРВЕЛ ПРАЙМ» (податковий номер 40844891) за грудень 2016 року.

Результати проведеної перевірки оформлені актом від 15.04.2019 року за №1262/20-40-14-05-07/22691677(а.с.13-45).

У згаданому акті перевірки викладені судження контролюючого органу про вчинення платником податків порушень вимог: 1) пп а п.198.1, абз. першого і другого пп 198.3 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкових зобов`язань з ПДВ на загальну суму 120.050,00 грн., у т.ч. у жовтні 2016 року на суму 89.188,00 грн., у грудні 2016 на суму 30.862, 00 грн. 2) п. 85.2. ст.85 Податкового кодексу України не надано документів, що належать або пов`язані з предметом перевірки.

З посиланням на даний акт суб`єкт владних повноважень 11.05.2019 року прийняв податкові повідомлення-рішення: №00000351405 про збільшення розміру грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 152.062,50 (120.050,00 грн. - податкові зобов`язання, 30.012,50 грн. - штраф); №00000361405 про застосування штрафних санкцій у сумі 510,00 грн.

Як з`ясовано судом, фактичними підставами для винесення спірних рішень послугували судження контролюючого органу про вчинення особою податкових правопорушень за рахунок прийняття до обліку податкових накладних, виписаних контрагентами - постачальниками ТОВ «ПРОФ-КОРПОРАЦІЯ» та ТОВ «МАРВЕЛ ПРАЙМ» , за господарськими операціями, які в дійсності не відбулись. Відповідачем зазначено, що з наданих до перевірки первинних документів не можливо установити який саме діоксид вуглецю за фізичним станом був придбаний позивачем, товарно-транспортних накладних, виписаних в межах господарських операцій з вищезазначеними контрагентами до перевірки не надано, документів підтверджуючих оприбуткування товару у бухгалтерському обліку, додаткових угод, сертифікати відповідності товару, пояснення на який склад оприбутковувався товар, наклані-вимоги про відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів, які використовувалися для обліку руху матеріальних цінностей в середині, а також стороннім організаціям, картки складського обліку матеріалів, інформацію про наступного покупця товарів придбаних у даних контрагентів, договорів оренди на складські та виробничі приміщення, облік основних засобів позивачем також до перевірки не надано. Враховуючи податкову інформацію по контрагентам позивача, інформацію від прокуратури у Харківській області від 18.06.2018 №15367/9, а саме: протокол допиту свідка від 09.10.2017р, в межах кримінального провадження №1201220500001999 від 06.10.2017р., гр.. ОСОБА_1 щодо непричетності до фінансово - господарської діяльності вказаних підприємств, та відсутність вище перелічених документів податковий орган дійшов висновку, що спірні господарські операції не підтверджені належними первинними документами, що в сукупності з виявленими ознаками фіктивної діяльності контрагентів свідчить про нереальність здійснення господарських операцій з реалізації товару ( діоксид вуглецю).

Суд зазначає, що до відносин, котрі склались на підставі установлених судом обставин спору підлягають застосуванню наступні норми права.

З 01.01.2011 року правовідносини з приводу справляння податку податку на додану вартість регламентовані приписами розділу V Податкового кодексу України.

Так, відповідно до пп.4.1.4 ст.4 Податкового кодексу України, яка визначає презумпцію правомірності рішень платника податку, самостійно визначені платником податку валові витрати і податковий кредит вважаються сформованими правомірно, доти контролюючим органом в установленому порядку не буде доведено факту невідповідності задекларованих наслідків господарської операції платника податків у податковому обліку фактичним обставинам.

Згідно п.п."а" п.198.1 ст.198 та пунктів 198.2, 198.3 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

За правилами п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.1, 201.7 ст.201 Податкового кодексу України визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов`язань.

У відповідності до пунктів 44.1 та 44.2 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а згідно з ст.9 означеного закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Отже, аналізуючи положення норм розділу V Податкового кодексу України, в кореспонденції з приписами ст.ст. 215, 216, 228 Цивільного кодексу України, ст.ст. 207, 208 Господарського кодексу України суд доходить висновку, що платник податків може правомірно реалізувати право на формування податкового кредиту з ПДВ у разі одночасного існування сукупності таких обставин як: 1) отримання від контрагента-постачальника первинних документів без дефекту форми, змісту (тобто відтворення всіх обов`язкових за законом реквізитів, з детальним описанням суті та показників господарської операції) чи походження (тобто створення документу реально існуючим суб`єктом права) або проведення операції списання безготівкових коштів з банківського рахунку в оплату вартості товару (роботи, послуги); 2) відсутність наміру на безпідставне одержання податкової вигоди; 3) реальне проведення платником податків господарської операції в умовах звичайної господарської діяльності, яка здійснюється з дотриманням засад розумності, виваженості, добросовісності, сумлінності та спрямована на отримання позитивного економічного результату; 4) настання події виникнення права на податковий кредит; 5) реєстрація контрагентом-постачальником податкової накладної в Реєстрі податкових накладних.

Перевіривши доводи учасників справи змістом належних норм матеріального права та приєднаними документами, суд відзначає, що між позивачем та ТОВ ПРОФ-КОРПОРАЦІЯ ( юридична і фактична адреса: Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Святошинська, буд 40 1, оф.4) було укладено письмовий правочин у формі договору поставки №30 від 18.10.2016р., предметом якого є поставка позивачу товару "Діоксид вуглицю газоподібний і скраплений. Технічні умови, ДСТУ 4817:2007". (а.с.65-67)

В межах даного правочину були складені та надані до матеріалів справи копії видаткових накладних №156 від на суму 6300,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 1050,00 грн.), №157 від 17.10.2016 на суму 6480,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 1080,00 грн.), №13 від 18.10.2016 на суму 36855,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 6142,50 грн.), №14 від на суму 6300,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 1050,00 грн.), №158 від 20.10.2016 на суму 37044,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 6174,00 грн.), №159 від 24.10.2016 на суму 3600,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 600,00 грн.), №160 від на суму 37821,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 6303,50 грн.), №161 від 25.10.2016 на суму 15540,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 2590,00 грн.), №163 від 25.10.2016 на суму 4242,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 707,00 грн.), №164 від на суму 37569,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 6261,50 грн.), №165 від 26.10.2016 на суму 17430,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 2905,00 грн.), №166 від 27.10.2016 на суму 17325,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 2887,50 грн.), №167 від на суму 14700,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 2450,00 грн.), №168 від 28.10.2016 на суму 11193,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 1865,50 грн.), №169 від 30.10.2016 на суму 62496,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 10416,00 грн.), №170 від на суму 16233,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 2705,50 грн.), №172 від 03.11.2016 на суму 30906,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 5151,00 грн.), №173 від 05.11.2016 на суму 6300,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 6460,00 грн.), №174 від на суму 37005,60 грн. (в т.ч. ПДВ - 6167,60 грн.), №175 від 09.11.2016 на суму 44472,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 7412,00 грн.), №176 від 02.11.2016 на суму 4783,80 грн. (в т.ч. ПДВ - 797,30 грн.), №177 від на 33476,40 грн. (в т.ч. ПДВ - 5579,40грн.), № 181 від 10.11.2016 р. на суму 14596,20 грн. (в т.ч. ПДВ - 2432,70 грн.). (а.с. 81-103)

Також, з матеріалів справи встановлено, що позивачем та ТОВ МАРВЕЛ ПРАЙМ (м.Київ, вул. Фізкультури, буд. 30-В) було укладено письмовий правочин у формі договору поставки №12-19 від 19.12.2016р., предметом якого є поставка є позивачу товару "Діоксид вуглицю газоподібний і скраплений. Технічні умови, ДСТУ 4817:2007"(а.с.69-70)

В межах даного правочину були складені та надані до матеріалів справи копії видаткових накладних №77 від 19.12.2016 року на суму 36024,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 6004,00 грн.), №78 від 20.12.2016 на суму 16625,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 2770,83 грн.), №87 від 22.12.2016 на суму 9500,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 950,00 грн.), №88 від 26.12.2016 року на суму 63080,00 (в т.ч. ПДВ - 10513,33 грн.), №89 від 28.12.2016 на суму 63745,00 (в т.ч. ПДВ - 10624,17 грн.).(а.с.104-108)

Зобов`язання по оплаті вартості придбаного товару були виконані позивачем шляхом перерахування на користь ТОВ ПРОФ-КОРПОРАЦІЯ безготівкових коштів на загальну суму 322.020.00 грн. Кредиторська або дебіторська заборгованість позивача перед даним контрагентом станом на 31.12.2016 року відсутня.

Зобов`язання по оплаті вартості товару придбаного у ТОВ МАРВЕЛ ПРАЙМ , були виконані позивачем шляхом перерахування на користь контрагента безготівкових коштів згідно з платіжними дорученнями №1134 від 05.01.2017 року на загальну суму 9500,00 грн., №1135 від 05.01.2017 на загальну суму 16625,00 грн., №1136 від 05.01.2017 року на загальну суму 73834,00 грн., №1138 від 12.01.2017 на загальну суму 63080,00 грн., №1140 від 12.01.2017 року на загальну суму 5700,00 грн., №1141 від 12.01.2017 на загальну суму 16435,00 грн.

Копії податкових накладних не надавались і не витребовувались, оскільки судом було достеменно встановлено, що контролюючий орган не висловлював жодних зауважень з приводу реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Дослідивши надані видаткові накладні суд зазначає, що в них значено щодо поставки товару, а саме лише діоксид вуглецю.

В специфікаціях до договорів вказано найменування товару: діоксид вуглецю газоподібний і скраплений ДСТУ 4817:2007.

Разом з тим у відповідності до п. 3 національного стандарту України 4817:2007 Діоксид вуглецю газоподібний і скраплений. Технічні умови діоксид вуглецю класифікується за фізичним станом: газоподібний діоксид вуглецю; скраплений діоксид вуглецю; низькотемпературний діоксид вуглецю; діоксид вуглецю високого тиску.

У відповідності до п. 8 національного стандарту України 4817:2007 Діоксид вуглецю газоподібний і скраплений. Технічні умови діоксид вуглецю пакується: - газоподібний діоксид вуглецю поставляють по трубопроводах, тиск у яких повинен бути узгоджений між виробником і споживачем; - діоксид вуглецю високого тиску поставляють у посудинах під тиском: сталевих балонах згідно з ТОСТ 949 місткістю до 50 дм 3 , робочим тиском до 200 10 2 кПа (200 кгс/см 2 ) за температури повітря робочої зони не більше ніж 60 °С; сталевих балончиках згідно з ТОСТ 19136 місткістю не менше ніж 0,01 дм 3 ; тарі іншого типу згідно з чинними нормативними документами.

Таким чином, враховуючі вищевикладені вимоги пунктів 3 та 8 національного стандарту України 4817:2007 Діоксид вуглецю газоподібний і скраплений. Технічні умови та первинні документи господарських відносин з приводу придбання вказаного товару надані представником позивача до матеріалів справи, неможливо встановити який саме діоксид вуглецю за фізичним станом був придбано ППФ АРЦУБЕЛ від ТОВ Проф- Корпорація та ТОВ МАРВЕЛ ПРАЙМ .

Також пунктом 9 національного стандарту України 4817:2007 Діоксид вуглецю газоподібний і скраплений. Технічні умови встановлені правила транспортування та зберігання, а саме: скраплений діоксид вуглецю високого тиску в балонах і балончиках зберігають у верти кальному положенні в спеціальних складських приміщеннях або на відкритих обгороджених приміщеннях під навісом, що захищає балони від атмосферних осадів і прямих сонячних променів. Приміщення для зберігання наповнених балонів повинно бути розділено на відсіки в кожному з яких дозволено зберігання не більше ніж 100 балонів ємністю 50 дм 3 . Кожний відсік повинен мати самостійний вихід на вулицю і бути забезпечений вентиляцією.

Низькотемпературний діоксид вуглецю зберігають у накопичувальних ізотермічних резервуарах (цистернах), розташованих на відкритих майданчиках під навісом або, за відсутності виробничої необхідності, без нього.

Діоксид вуглецю в балонах транспортують усіма видами транспорту згідно з Правилами перевезення вантажів чинними на відповідних видах транспорту.

Залізничним транспортом балони з діоксидом вуглецю транспортують у критих вагонах без перевалки на шляху проходження, а також в універсальних контейнерах відкритим рухомим составом згідно з Правилами перевезення вантажів.

Перевозять балони автотранспортом згідно з Правилами перевезення вантажів. Так, згідно з п.п. 9.3.3 вказаних правил балони під час транспортування повинні перебувати в горизонтальному положенні з прокладками ними або у вертикальному положенні за наявності захисних кілець і за умови щільного завантаження обов`язково з огородженням від можливого падіння. Низькотемпературний діоксид вуглецю перевозять у транспортних ізотермічних цистернах згідно з ГОСТ 19662. Цистерни ємністю до 3 м 3 транспортують автомобільним транспортом у кузові або на автопричепі чи залізничним транспортом на платформах. Цистерни більшої ємності монтують на напівпричепі і транспортують автотягачем.

Товарно-транспортна накладна на кожну партію або на кожну цистерну повинна містити: назву підприємства-виробника і його адресу; товарний знак, логотип (за наявності); назву і сорт продукту; позначення цього стандарту; номер партії, цистерни; дату відвантаження продукції (число, місяць, рік); назву і адресу одержувача; масу нетто, у кілограмах.

При цьому, згідно специфікацій до договору поставки від 18.10.2016 року укладеного з ТОВ ПРОФ-КОРПОРАЦІЯ та специфікацію до договору від 19.12.2016 року №12-19 укладеного з ТОВ МАРВЕЛ ПРАЙМ було поставлено товар: Діоксид вуглецю газоподібний і скраплений. Технічні умови ДСТУ 4817:2007, в одиницях вимірювання кг у кількості 152.200,00, 100.000, 1420,00, 1.000,00 та 100.000. (а.с.68, 71)

Позивачем ані до матеріалів справи, ані під час проведення перевірки не надано ніяких товарно-транспортних накладних, на підставі яких можна прийти до висновків який саме газ було поставлено ППФ Арцубел та у кількості згідно специфікацій за вказаними договорами укладеними з ТОВ ПРОФ-КОРПОРАЦІЯ та ТОВ МАРВЕЛ ПРАЙМ .

До матеріалів справ позивачем надано договір оренди від 29.12.2016 року укладений між ДП спиртової та лікеро-горілчанної промисловості Укрспирт та ППФ Арцубел про надання в строкове платне користування вуглекислотні балони в кількості 175 шт. В договорі мітиться посилання невід`ємну і складову частини цього договору - додатки: перелік майна та його вартість, протокол погодження договірної ціни, акт прийому-передачі майна, що передаються в оренду. Суд зазначає, що даних додатків позивачем до матеріалів справи не надано. Крім того, наданий договір суборенди від 03.10.2016р №03/10-1 укладений між ТОВ ЛайлаЛеон та ППФ Арцебел про надання у тимчасове платне володіння та користування вуглекислотних балонів у кількості 175 шт. До даного договору також не надано додатків. Відсутність додатків, які є невідємною частиною даних договорів унеможливлює встановити дійсність переданого майна в оренду позивача.

Також тільки до суду наданий договір оренди нежитлового приміщення від 01.10.2016 року № 8 укладеного між ТОВ Караван з ППФ Арцубел про передання у строкове платне користування нежитлового приміщення загальною площею 10 кв.м.

В судовому засіданні представник позивача зазначив, що у штатному розкладі підприємства позивача вантажники не значаться. На фірмі працюють декілька працівників на посадах менеджерів. Отже, товар від даних контрагентів приймав та здійснював розвантаження товару на склад особисто директор.

Зі зазначених вище специфікацій до спірних правочинів вбачається, що товар поставляється у кількості в одиницях вимірювання кг.: 152.200,00, 100.000, 1420,00, 1.000,00 та 100.000. (а.с.68, 71)

За таких підстав, суд критично ставиться до твердження представника позивача про можливість самостійно розвантажити товар у такій кількості на склад розміром у 10 кв.м.

Також, до перевірки платник не подав сертифікатів на товар, які згадані у перелічених вище документах.

На думку суду, відсутність саме цих документів унеможливлює визначення характеристик товару у розумінні Закону України Про перевезення небезпечних вантажів .

До матеріалів справи позивачем не подано жодного належного та допустимого доказу здійснення у спірних правовідносинах операцій з перевезення вантажів, котрі не підпадають під визначення небезпечних вантажів.

За таких обставин, суд доходить до висновку про недоведеність обставин фізичного переміщення товару між учасниками зносин, у яких контролюючим органом виявлено факт вчинення податкового правопорушення.

Також, судом встановлено, що до проведення перевірки, відповідачем було отримано у встановленому порядку інформацію від Прокуратури Харківської області від 18.06.2018 року за №15367/9, а саме протокол допиту свідка від 09.10.2017 року, в рамках кримінального провадження №1201220500001999 від 06.10.2017 року, громадянина ОСОБА_1 , керівника (засновника, головного бухгалтера) ТОВ ПРОФ-КОРПОРАЦІЯ та ТОВ МАРВЕЛ ПРАЙМ , який повідомив про непричетність до фінансово-господарської діяльності підприємств, довіреностей та жодних документів податкової звітності та бухгалтерської звітності не складав, не підписував.

Згідно Витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань складених відносно ТОВ ПРОФ-КОРПОРАЦІЯ та ТОВ МАРВЕЛ ПРАЙМ станом на 17.12.2019 року, ОСОБА_1 значиться єдиним засновником та керівником вказаних підприємств.

Згідно висновків Верховного Суду, наведених в постанові від 02.04.2019 року №826/14331/13-а, податкові накладні, виписані від імені осіб, які заперечують свою участь у створенні та діяльності контрагентів платника податків, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, не можуть вважатись належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами.

Частиною 5 ст. 242 КАС України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Крім того, з матеріалів справи вбачається відсутність реального ланцюга постачання реалізованих товарно-матеріальних цінностей, також суд бере до уваги щодо неможливості виконання контрагентами спірних операцій з огляду на відсутність у підприємств трудових ресурсів та основних фондів, відсутність фізичних, технічних та технологічних можливостей до вчинення спірних господарських операцій.

З огляду на вищевикладені обставини, суд зауважує, що одночасна сукупність у спірних правовідносинах вищевикладених обставин, зокрема: наявність недоліків в оформленні первинних документів, ненадання доказів на підтвердження якості, технічних умов та походження придбаного позивачем товару з урахуванням його специфіки та способу транспортування, зокрема, не надано сертифікатів якості та відповідності, відсутність доказів на підтвердження фактичного переміщення (транспортування) товару із Київської області та м. Києва до м. Харкова, відсутність документального підтвердження відвантаження/навантаження та зберігання товару змушують суд дійти висновку про те, що у ході розгляд справи платник за правилами ст.44 Податкового кодексу України не підтвердив реальності господарської операції у зносинах з даними контрагентами.

Наявність у платника податкової накладної є обов`язковою, але не вичерпною підставлю для визначення правильного формування податкового кредиту, адже правові наслідки у вигляді виникнення права податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів (послуг) із метою використання таких товарів (послуг) в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності підприємства, а не саме лише оформлення документів. Формальна наявність договорів, видаткових накладних і податкових накладних, не є достатнім та беззаперечним документальним підтвердженням фактичного виконання договірних відносин, і не дає можливості суду дійти обґрунтованого й переконливого висновку про фактичне проведення господарських операцій. Первинні документи. зокрема, податкові накладні, не можуть бути свідченням фактичного виконання операцій з поставки за наявності у справі обставин, які виключають можливість такої поставки між суб`єктами.

До такого правого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 06.09.2019 року по справі №820/2835/18.

Натомість факт порушення прав та інтересів позивача у спірних правовідносинах у галузі податкової справи не знайшов підтвердження проведеним судовим розглядом, що є визначеною процесуальним законом обставиною для відмови в заявлені вимог про скасування оскарженого рішення владного суб`єкта про визначення податкових зобов`язань платника податків.

У зв`язку з чим, суд приходить до висновків, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 11.05.2019 №00000351405 винесене на підставі та в межах повноважень відповідача, а позовні вимоги в часті його скасування є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Щодо правомірності складання податкового повідомлення-рішення від 11.05.2019 №00000361405, яким ППФ АРЦУБЕЛ було застосовано до позивача штрафні санкції (код 21081103) в сумі 510,00 грн., суд зазначає наступне.

Вказане податкове повідомлення рішення складено у зв`язку з встановленими порушеннями п. 85.2 ст. 85 та згідно з п. 121.1 ст. 121 Податкового Кодексу України, а саме: не надання до перевірки документів перелічених на сторінках акту (а.с. 20-21).

Пунктом 121.1 ст.212 Податкового кодексу України передбачено, що незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510,00грн.

Отже, об`єктивною стороною загаданого у цій статті податкового правопорушення є діяння платника з приводу: 1) незабезпечення зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів; 2) ненадання оригіналів документів при здійсненні податкового контролю; 3) ненадання копій документів при здійсненні податкового контролю.

У розумінні п.61.1 ст.61 Податкового кодексу України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з ст.62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом: 62.1.1. ведення обліку платників податків; 62.1.2. інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; 62.1.3. перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин; 62.1.4. моніторингу контрольованих операцій та опитування посадових, уповноважених осіб та/або працівників платника податків відповідно до статті 39 цього Кодексу.

Суд відмічає, що національний закон України не містить чітких однозначних та вичерпних приписів з приводу визначення кола документів з питань обчислення і сплати податків та зборів

Тому, розглядаючи справу, суд зважає, що відповідно до ч.1 ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 14.10.2010р. по справі Щокін проти України (Shchokin v. Ukraine, заяви № 23759/03 та 37943/06) та у рішенні Європейського суду з прав людини від 07.07.2011р. по справі Серков проти України (Serkov v. Ukraine, заява № 39766/05) Європейським судом з прав людини фактично надане тлумачення змісту ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та змісту верховенства права, згідно з яким національне законодавство має бути чітким та узгодженим, відповідати вимозі якості закону, забезпечувати адекватний захист осіб від свавільного втручання у права заявника, а у разі протилежного (тобто у разі неоднозначного трактування норми права) підлягає застосуванню найбільш сприятливий для заявника підхід.

Відтак, суд вважає, що найбільш сприятливим для заявника є підхід, коли за відсутності вказівки у діючому законодавстві про належність певного документа до первинних документів або до документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, до особи не підлягає застосуванню жодний захід державного примусу за незабезпечення цього документа чи за неподання цього документа до перевірки.

За загальним правилом зміст та відомості товарно-транспортних накладних, сертифікатів тощо не містять об`єктивних даних, необхідних для обчислення і сплати податків.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Оцінивши добуті по справі докази в їх сукупності за правилами ст.ст. 72-77, 90, 211 КАС України, суд доходить висновку, що у спірних правовідносинах владний суб`єкт, при винесені оскарженого рішення від 11.05.2019 №00000361405, не забезпечив реалізацію управлінської функції відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, у зв`язку вкаже рішення підлягає скасуванню, а позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

При розв`язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999р. у справі «Гарсія Руїз проти Іспанії» , від 22.02.2007р. у справі «Красуля проти Росії» , від 05.05.2011р. у справі «Ільяді проти Росії» , від 28.10.2010р. у справі «Трофимчук проти України» , від 09.12.1994р. у справі «Хіро Балані проти Іспанії» , від 01.07.2003р. у справі «Суомінен проти Фінляндії» , від 07.06.2008р. у справі «Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії» ) і тому надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.

Розподіл судових витрат належить провести за правилами ст.ст. 139, 143 КАС України та Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст.ст.8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.6-9, ст.ст.241-243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

Адміністративний позов - задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.05.2019 №00000361405, яким Приватному підприємству Фірмі АРЦУБЕЛ було визначено податкове зобов`язання з адміністративного штрафу та інших санкцій (код платежу 21081103) в сумі 510,00 грн. (п`ятсот десять гривень), з яких штрафні (фінансові) санкції в сумі 510,00 грн. (п`ятсот десять гривень).

Решту позовних вимог - залишити без задоволення.

Стягнути на користь Приватного підприємства Фірми "АРЦУБЕЛ" (місце знаходження - м. Харків, пр. Леніна, 38, оф.808, код ЄДРПОУ - 22691677) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Харківській області (місце знаходження - м. Харків, вул.Пушкінська,46, код ЄДРПОУ - 43143704) частину витрат зі сплати судового збору у розмірі 15 грн. (п`ятнадцять гривень).

Роз`яснити, що рішення підлягає оскарженню шляхом подання апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду у порядку п. 15.5 Розділу VII КАС України та у строк згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України, а саме: протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення.

Роз`яснити, що рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України, а саме: після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду.

Судове рішення у повному обсязі виготовлено у порядку ч. 3 ст. 243 КАС України 24.12.2019 року.

Суддя О.В.Старосєльцева