Рішення

від 23.12.2019 по справі 620/3102/19

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2019 року Чернігів Справа № 620/3102/19

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лобана Д.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні суду справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Трансімпорт-Груп" до Чернігівської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення і картки відмови,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Трансімпорт-Груп" (далі - ТОВ "Трансімпорт-Груп", позивач) звернулось до адміністративного суду з позовом, в якому просить визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Чернігівської митниці Державної фіскальної служби України (далі - відповідач) № UA102000/2019/000080/2 від 23.07.2019 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA102150/2019/00172.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що всупереч наявності всього переліку документів на підтвердження вартості задекларованого товару йому було відмовлено у прийнятті митної декларації та винесено рішення про коригування його митної вартості.

Ухвалою судді від 25.10.2019 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Також установлено відповідачу строк для подання відзиву на позов.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, просив відмовити у їх задоволенні, у встановлений судом строк надав відзив на позов та пояснив, що відповідно до п. 5 ч. 10 ст. 58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України. До митного оформлення було надано рахунок на оплату морського перевезення від 19.07.2019 № 3647, відповідно до якої розмір фрахту становить 39 655,00 грн. Але відповідно до наявної у органу доходів і інформації орієнтовна вартість перевезення товарів у 40-футовому контейнері з Китаю України (Одеська область) - 2500 - 3000 USD.

Враховуючи наведене, митну оцінку спірного товару здійснено із застосуванням резервного методу, з урахуванням цінової інформації ЄАІС ДФС, відповідно до умов поставки FOB, а саме: 3,09 дол. США за кг.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив на нього, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом враховано таке.

26 квітня 2019 року між ТОВ «Трансімпорт-Груп» (покупець) та компанією LIAOCHENG HONGYUAN INTERNATIONAL TRADE SERVICE CO., LTD, (Китай) було укладено контракт № TR190426, відповідно до умов якого продавець продав, а покупець купив на умовах FOB (трактування Інкотермс - 2000) товар, відповідно до специфікації, що є невід`ємною частиною його контракту, а саме підшипники (а.с. 21-25).

Поставка вказаної продукції здійснювалася на умовах FOB - CN QINGDAO на підставі зовнішньоекономічного контракту від 26.04.2019 №TR 190426 на умовах відстрочення платежу. Митна вартість товару, який підлягав митному оформленню, визначена позивачем за ціною договору (контракту) відповідно до ст. 58 Митного кодексу України.

22 липня 2019 року підприємство отримало контейнер BMOU4464932 з Китайської народної республіки. У цьому контейнері, крім усього іншого, були підшипники, отримані позивачем від LIAOCHENG HONGYUAN INTERNATIONAL TRADE SERVICE CO., LTD, Китай.

Митна вартість товару, який підлягав митному оформленню, визначена позивачем за ціною договору (контракту) відповідно до статті 58 Митного кодексу України та загальна сума становила 33399,65 дол. США. Ціна одиниці товару за умовами поставки FOB (трактування Інкотермс - 2000) вказана в специфікації і включає в себе вартість товару.

Пунктом 6 контракту № TR190426 від 26.04.2019 передбачено, що оплата за товар здійснюється у доларах США протягом 15 днів, з моменту отримання товару покупцем у місті Чернігові.

Вказані підшипники були повністю оплачені, що підтверджується копією платіжного доручення № 65 від 29.07.2019 на загальну суму 33399,65 дол. США, що підтверджує заявлену митну вартість у сумі 02,50 дол. США за кг.

З метою здійснення митного оформлення вказаного товару та підтвердження митної вартості позивачем до Чернігівської митниці ДФС була подана електронна митна декларація №UA102150/2019/203613 з наступними документами: контракт № TR190426 від 26.04.2019, із специфікацією, в якій вказано ціну підшипників; рахунок - фактура (інвойс) 19ВТ0528 від 28.05.2019, з додатком, в якому вказані всі позиції для оплати; коносамент QNDLEG1905045А від 31.05.2019 та просив провести митне оформлення і випуск у вільний обіг вказаного товару.

На вимогу митниці також були надані: копія експортної декларації № 436020190000007898 від 29.05.2019, документ на підтвердження логістичних послуг №140900575234 та рахунок на оплату транспортних послуг № 3647 від 19.07.2019, крім того, копію платіжного доручення № 7 від 19 квітня 2019 року, яка підтверджує оплату та заявлену вартість раніше поставлених подібних підшипників.

У зв`язку з неподанням декларантом документів, що підтверджують митну вартість товару та наявністю розбіжностей у наданих ТОВ «Трансімпорт-Груп» документах, 23.07.2019 відповідачем прийнято рішення №UA102000/2019/000080/2 про коригування митної вартості товарів, згідно якого митним органом визначено митну вартість товару на рівні 21984,40 дол. США (а.с. 71) та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA102150/2019/00172 (а.с. 72-73).

У вказаному рішенні Чернігівською митницею ДФС зазначено, що згідно коносаменту від 31.05.2019 № QNDLEG1905045A поставка товарів здійснюється в 40-футовому контейнері підвищеної місткості № BMOU4464932. ТОВ Фрівей Логістікс Груп , яке відповідно до договору транспортного експедирування від 24.10.2017 №241017 надає транспортно- експедиційні послуги ТОВ ТРАНСІМПОРТ-ГРУП , виставило рахунок на оплату морського перевезення від 19.07.2019 № 3647 у розмірі 39 655,00 грн. Згідно наявної у органу доходів і зборів інформації Посольства України у КНР (лист від 17.01.2019 №6156/16-200-81) орієнтовна вартість перевезення товарів у 40-футовому контейнері з Китаю до Одеської області (Україна) становить 2500-3000 USD, що значно вище вартості вказаного фрахту.

Таким чином, відповідно до рішення про коригування митної вартості товарів UA102000/2019/000080/2 від 23.07.2019 позивачу відкореговано митну вартість з 02,5051 дол. США за 1 кг до 03,0900 дол. США за 1 кг.

У зв`язку з наведеним, не погоджуючись із проведеними Чернігівською митницею ДФС коригуваннями митної вартості товару, ТОВ «Трансімпорт-Груп» звернулось до суду з відповідним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.

У відповідності до вимог статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Митний кодекс України визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб`єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Частиною першою статті 246 Митного кодексу України установлено, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію (частина перша статті 248 Митного кодексу України).

Згідно із частиною першою статті 257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом подання за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Відповідно до частини шостої статті 257 Митного кодексу України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Приписами статті 49 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частинами першою, другою статті 51 Митного кодексу України визначено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Згідно із частиною першою статті 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до частини четвертої статті 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Платежі необов`язково повинні бути здійснені у вигляді переказу грошей (зокрема, але не виключно). Такі платежі можуть бути здійснені шляхом акредитива, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо) (частини п`ята, сьома статті 58 Митного кодексу України).

Відповідно до частини другої статті 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Стаття 53 Митного кодексу України визначає перелік документів, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості. У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно із частиною другою статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

З аналізу вищевказаних норм, суд дійшов до висновку, що у частині другій статті 53 Митного кодексу України визначено перелік документів, які можуть бути подані для підтвердження вартості товару, а конкретний перелік документів визначається залежно від умов придбання того чи іншого товару у кожному окремому випадку.

Частина п`ята статті 53 Митного кодексу України містити норми, відповідно до яких забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частиною першою статті 55 Митного кодексу України передбачено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Під час митного оформлення при прийнятті органом доходів і зборів письмового рішення про коригування митної вартості товарів декларант або уповноважена ним особа може здійснити коригування заявленої митної вартості у строк, встановлений частиною другою статті 263 цього Кодексу. Декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів (частина четверта, п`ята статті 55 МК України).

Відповідно до частин дев`ятої, десятої статті 55 Митного кодексу України у разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів орган доходів і зборів розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом. Якщо орган доходів і зборів протягом строку, зазначеного у частині дев`ятій цієї статті, не надає обґрунтованої відмови у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів, вважається, що декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість товарів визначено правильно. У такому випадку орган доходів і зборів скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості, а надана фінансова гарантія повертається (вивільняється) у порядку та строки, визначені цим Кодексом.

Згідно із частиною другою статті 55 Митного кодексу України прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012, серед іншого, затверджено Правила заповнення рішення про коригування митної вартості товарів. В пункті 2.1 цих Правил у розділі заповнення графи 33 «Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» зазначено, що у графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

В той же час, доказів того, що відповідач провів необхідну консультацію у належний спосіб, матеріали справи не містять. Саме лише посилання на проведення консультації відповідним записом у Графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів без будь-яких доказів її проведення, не зазначення коли її проведено, з якими особами, не можна вважати таким, що відповідає нормам закону.

Відповідно до частини першої статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Частиною другою статті 57 Митного кодексу України визначено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частина третя статті 57 Митного кодексу України).

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина четверта статті 57 Митного кодексу України).

Частиною восьмою статті 57 Митного кодексу України визначено, що у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Здійснюючи оцінку аргументів сторін та досліджених письмових доказів суд, з метою вирішення цього спору, керується такими міркуваннями:

Основним методом визначення митної вартості товарів є метод «за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)» . Обов`язок доведення митної ціни товару лежить на декларанту.

Частиною другою статті 53 Митного кодексу України визначено вичерпний перелік документів, що подаються декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення. Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті заборонено.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Трансімпорт-Груп» для здійснення митного оформлення товару було подано до Чернігівської митниці ДФС митну декларацію на товар з низкою документів, передбачених частиною другою статті 53 Митного кодексу України, для підтвердження його митної вартості і обраного методу її визначення. Митну вартість позивачем визначено за ціною контракту, яка вказана у специфікації до контракту, коносаменті QNDLEG1905045А від 31.05.2019 та інвойсі 19ВТ0528 від 28.05.2019 та складає 33399,65 дол. США. Ці документи вказані митним органом в картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA102150/2019/00172.

Рішенням про коригування митної вартості товарів № UA102000/2019/000080/2 від 23.07.2019 митну вартість товару визначено за резервним методом у розмірі 19961,40 дол. США. Підставою для відмови у прийнятті митної декларації стало твердження відповідача, що у митного органу наявні докази недостовірності заявленої фактурної вартості товару, оскільки вартість даного товару нижча митної вартості ідентичних товарів.

Отже, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення митної вартості імпортованого товару, а також щодо обґрунтованості тверджень митниці щодо заявленої митної вартості та оцінки відповідачем наданих декларантом документів на підтвердження заявленої митної вартості товару.

Суд враховує, що орган доходів і зборів має повноваження на висунення письмової вимоги про надання додаткових документів у тому разі, коли у документах, поданих декларантом для митного оформлення наявні розбіжності, ознаки підробки або відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, наявні обґрунтовані підстави вважати, про наявність взаємозв`язку між продавцем і покупцем, який впливає на заявлену декларантом митну вартість. Водночас цим повноваженням митниці на витребування додаткових документів кореспондує обов`язок належним чином обґрунтувати наявність підстав вважати та належним чином обґрунтувати причини, з яких заявлена митна вартість не може бути перевірена на підставі документів, наданих декларантом разом із митною декларацією.

Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові у справі №815/6242/17.

Суд встановив, що декларант надавав митниці достатній пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом, серед яких: контракт на постачання товару від 26.04.2019 №TR190426 зі специфікацією; коносамент QNDLEG1905045А від 31.05.2019, рахунок - фактура (інвойс) 19ВТ0528 від 28.05.2019, який містить опис товару та його вартість; № 65 від 29.07.2019 на загальну суму 33399,65 дол. США (загальна сума відповідає сумі, вказаній у контракті та інвойсі), що ще раз підтверджує заявлену митну вартість у сумі 02,50 дол. США.

На переконання суду, ці документи підтверджують заявлену митну вартість спірного товару в розмірі 16383,54 дол. США. При цьому, жодних розбіжностей чи суперечностей щодо ціни товару подані декларантом документи не містили.

Оцінюючи зміст рішення про коригування митної вартості товарів, суд також враховує таке: відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування. Отже, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Між тим, спірне рішення про коригування митної вартості товарів такої інформації в повному обсязі не містить, що не дає підстав вважати його обґрунтованим та мотивованим у контексті положень пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України.

Водночас, як вбачається з оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів, у ньому зазначено лише про наявність доказів недостовірності заявленої фактурної вартості товарів, оскільки вартість даного товару нижча митної вартості ідентичних товарів. Отже, відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.

Отже, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна можливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем.

Наведене в сукупності дозволяє суду дійти висновку, що рішення про коригування митної вартості товарів є необґрунтованим, його форма та зміст не відповідають встановленим законодавством вимогам. Суд вважає, що використані декларантом відомості підтверджені документально та визначені кількісно; їх достовірність не спростована відомостями від компетентних органів інших країн щодо не підтвердження обставин відчуження позивачу продавцем нерезидентом товару або що видані позивачу документи є фіктивними, недійсними.

Вказане свідчить про недоведеність відповідачем обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом позивача розрахунку митної вартості товару за ціною договору, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару не встановлено, тобто основні документи містили всі необхідні числові дані, необхідні для визначення вартості, зазначеної в митній декларації.

Наслідком таких протиправних дій є безпідставне, в порушення статті 58 Митного кодексу України, здійснення відповідачем визначення митної вартості імпортованого транспортного засобу не за ціною договору як основним методом, а із застосуванням резервного методу, який застосовано без достатніх на те підстав.

Також, суд вважає безпідставними посилання Чернігівської митниці ДФС на наявну у органу доходів і зборів інформацію Посольства України у КНР (лист від 17.01.2019 №6156/16-200-81) про орієнтовну вартість перевезення товарів у 40-футовому контейнері з Китаю до Одеської області (Україна) - 250 -3000 USD, що значно вище вартості вказаного фрахту, з огляду на наступне.

Із доводів відповідача вбачається, що помилково стверджує про те, що вартість доставки впливає тільки на можливість упевнитися у правильності заявленої митної вартості лише по одному з 9 кодів. Крім цього, не можна порівнювати рівень вартості за фрахт у травні 2019 року з січнем 2019 року, в тому випадку, коли вартість фрахту постійно змінюється, залежить від різних факторів, що також не було перевірено відповідачем.

Щодо доводів Чернігівської митниці ДФС, що згідно коносаменту від 31.05.2019 №QNDLEG1905045А сплата коштів за фрахт здійснюється в порту призначення (Одеса, Україна). Серед наданих до митного оформлення документів відсутні платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують факт сплати коштів за фрахт, чим порушено вимоги п. 5 ч. 2 ст. 53 МКУ. Таким чином, відсутня можливість перевірити числове значення митної вартості придбаних товарів , то відповідачем не враховано, що сплата коштів за фрахт впливає тільки на можливість упевнитися в правильності заявленої митної вартості лише по одному з 9 кодів. До того ж, сплата або не сплата за фрахт впливає на можливість переконатися в правильності заявленого рівня митної вартості.

Стосовно доводів відповідача, що до митного оформлення було подано копію митної декларації країни відправлення від 29.05.2019 №436020190000007898, при цьому, відвантаження товару на борт судна здійснено 31.05.2019 згідно коносаменту від 31.05.2019 № QNDLEG1905045А, тобто пізніше, ніж було оформлено вказану митну декларацію. Також, в митній декларації країни відправлення від 29.05.2019 №436020190000007898 в графі, де зазначається перевізний документ, вказано коносамент за іншим номером (140900575234А), ніж той, що подавався до митного оформлення (QNDLEG1905045А), суд зазначає наступне.

При митному оформленні спочатку оформляється експортна декларація, а потім контейнер вантажиться на корабель, а також оскільки в експортній декларації пишеться номер лінійного коносамента, а на митницю декларант надає сервісний коносамент. Лінійний коносамент випускає судноплавна лінія, а сервісний коносамент випускає агент експедитора в країні відправлення.

Разом з тим, зазначені вище обставини ніяким чином не впливають на заявлений рівень митної вартості по жодному з дев`яти кодів товару.

Вказані документи надавались Чернігівській митниці ДФС під час митного оформлення, однак належний їх аналіз контролюючим органом проведений не був.

Згідно з частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що адміністративний позов ТОВ «Трансімпорт-Груп» слід задовольнити у повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 139, 227, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати рішення Чернігівської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA102000/2019/000080/2 від 23.07.2019.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA102150/2019/00172, складену Чернігівською митницею ДФС.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Чернігівської митниці ДФС на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Трансімпорт-Груп" судові витрати в сумі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення, або безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю "Трансімпорт-Груп" (код ЄДРПОУ 41606722, вул. Серьожнікова, 5/66, м. Чернігів, 14000).

Відповідач: Чернігівська митниця ДФС (код ЄДРПОУ 39482156, просп. Перемоги, 6, м. Чернігів, 14017).

Повне судове рішення складено 23 грудня 2019 року.

Суддя Д.В. Лобан