Рішення

від 23.12.2019 по справі 640/9316/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

23 грудня 2019 року № 640/9316/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Катющенка В.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Л.С. Центр-Захисту" до про Головного управління ДФС у м. Києві визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Л.С. Центр-Захисту" (далі - ТОВ "Л.С. Центр-Захисту") звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, у якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 11.05.2019:

№ 1922615147 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 133290,00 грн, у тому числі: 106632,00 грн - за податковими зобов`язаннями та 26658,00 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями;

№ 1932615147 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 510,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що останнім було надано до перевірки усі необхідні документи на підтвердження виконання зобов`язань. Звертає увагу і на те, що у акті перевірки відповідач не заперечує наявність у позивача податкових накладних по взаємовідносинам з ТОВ "Ульмабуд", ТОВ "Прострой", ТОВ "Аесбуд" за період з 01.01.2018 по 31.12.2018, на підставі яких сформований податковий кредит відповідного періоду. Вважає, що перевірка проведена відповідачем упереджено, без урахування наданих під час перевірки документів та доказів, що стало наслідком неповного з`ясування обставин взаємовідносин ТОВ "Л.С. Центр-Захисту" з ТОВ "Ульмабуд", ТОВ "Прострой", ТОВ "Аесбуд". Звернув увагу і на те, що чинним законодавством не встановлено обов`язку суб`єкта господарювання, а також права здійснювати перевірку справжності наданих контрагентами документів при укладенні договорів, а також не передбачено обов`язку здійснювати перевірку місцезнаходження контрагентів або сплати податків останніми.

Ухвалою суду від 05.06.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі № 640/9316/19 та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

25.06.2019 до суду від представника відповідача Пущука М.В. надійшов відзив на позовну заяву, за змістом якого останній просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Пояснив, що позивачем до перевірки не надано витребувані документи, що стало наслідком правомірного застосування відповідачем до останнього штрафу. Стверджує, що первинні документи, виписані ТОВ "Ульмабуд", ТОВ "Прострой", ТОВ "Аесбуд" не можуть вважатись належно оформленими та підписаними повноважними особами, звітними документами, які підтверджують факт придбання робіт (послуг), позаяк згідно протоколів допиту свідків директори перелічених контрагентів заперечують своє відношення до господарської діяльності підприємств.

03.07.2019 позивачем подано до суду відповідь на відзив, у якій останній просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

17.12.2019 позивачем подано до суду клопотання про долучення до матеріалів справи доказів на підтвердження пов`язаності придбаних робіт та послуг у межах господарської діяльності ТОВ "Л.С. Центр-Захисту".

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

У період з 26.03.2019 по 01.04.2019 посадовою особою Головного управління ДФС у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Л.С. Центр-Захисту" при визначенні по взаємовідносинах з ТОВ "Ульмабуд" за січень, лютий 2018 року, з ТОВ "Простострой" за березень 2018 року, з ТОВ "Аесбуд" за квітень, травень 2018 року показників декларації з податку на додану вартість та за 2018 рік - показників фінансової звітності з їх відображенням у декларації з податку на прибуток підприємств, за результатами якої складено акт від 08.04.2019 № 75/26-15-14-07-02-10/34838089 (а.с. 101-125).

Актом перевірки зафіксовано порушення ТОВ "Л.С. Центр-Захисту":

- пункту 44.1 статті 44, пункту 185.1 статті 185, пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, зі змінами, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 106632,00 грн, в тому числі за січень 2018 року на суму 7500,00 грн; лютий 2018 року на суму 7500,00 грн; березень 2018 року на суму 19971,00 грн; квітень 2018 року на суму 33328,00 грн; травень 2018 року на суму 38333,00 грн;

- пункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, зі змінами, до перевірки не надано документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки.

23.04.2019 ТОВ "Л.С. Центр-Захисту" направило до контролюючого органу заперечення № 188 (а.с. 126-133).

За результатами розгляду заперечень, Головне управління ДФС у м. Києві листом від 07.05.2019 № 84567/10/26-15-14-07-02-15 повідомило ТОВ "Л.С. Центр-Захисту" про залишення без змін висновків акта перевірки від 08.04.2019 № 75/26-15-14-07-02-10/34838089 (а.с. 134-137).

11.05.2019 Головним управлінням ДФС у м. Києві прийнято податкові повідомлення-рішення:

№ 1922615147 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 133290,00 грн, у тому числі: 106632,00 грн - за податковими зобов`язаннями та 26658,00 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с. 138);

№ 1932615147 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 510,00 грн (а.с. 140).

Не погодившись з рішеннями контролюючого органу, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Перевіряючи податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 11.05.2019 № 1922615147 на відповідність вимогам частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, судом встановлено наступне.

Підставою для прийняття спірного рішення став висновок контролюючого органу про те, що операції між позивачем та ТОВ "Ульмабуд", ТОВ "Простострой", ТОВ "Аесбуд" не були направлені на досягнення взаємної вигоди, а були направлені на документальне оформлення транзитних операцій з метою формування схемного кредиту на адресу контрагентів-покупців з метою ухилення останніх від оподаткування.

Висновок контролюючого органу про нереальність господарських операцій ґрунтується на наступному:

1) ТОВ "Ульмабуд": у період взаємовідносин керівником була ОСОБА_1 ; подано останню декларацію з ПДВ за вересень 2018 року; не подано звіт 1 ДФ за 1 квартал 2018 року; не подано декларацію з податку на прибуток за 2018 рік; не подано фінансовий звіт за 2018 рік. Станом на день проведення перевірки ТОВ "Л.С. Центр-Захисту" не надано даних бухгалтерського обліку. Відповідно до протоколу допиту свідка ОСОБА_1 остання повідомила, що на прохання мало відомої особи за фінансову винагороду зареєструвала на своє ім`я, у тому числі, ТОВ "Ульмабуд" та у подальшому не мала жодного відношення до ведення фінансово господарської діяльності товариства; жодних документів не складала та не підписувала;

2) ТОВ "Простострой" у період взаємовідносин керівником був ОСОБА_2 ; свідоцтво платника ПДВ анульовано 27.12.2018; подано останню декларацію з ПДВ за червень 2018 року; не подано звіт 1 ДФ за 1 квартал 2018 року; не подано декларацію з податку на прибуток за 2018 рік; не подано фінансовий звіт за 2018 рік. Станом на день проведення перевірки ТОВ "Л.С. Центр-Захисту" не надано даних бухгалтерського обліку. Відповідно до протоколу допиту свідка ОСОБА_3 останньому зі слів працівників податкової міліції стало відомо, що на його ім`я було зареєстровано підприємство ТОВ "Простострой", відповідно, не мав жодного відношення до ведення фінансово господарської діяльності товариства; жодних документів не складав та не підписував, звітності не подавав;

3) ТОВ "Аесбуд" у період взаємовідносин керівником був ОСОБА_4 ; подано останню декларацію з ПДВ за вересень 2018 року; не подано звіт 1 ДФ за 1 квартал 2018 року; не подано декларацію з податку на прибуток за 2018 рік; не подано фінансовий звіт за 2018 рік. Станом на день проведення перевірки ТОВ "Л.С. Центр-Захисту" не надано даних бухгалтерського обліку. Відповідно до протоколу допиту свідка ОСОБА_4 останній повідомив, що на відносно знайомої особи за фінансову винагороду зареєструвавна своє ім`я ТОВ "Аесбуд" та у подальшому не мав жодного відношення до ведення фінансово господарської діяльності товариства; жодних документів не складав та не підписував.

Наведені обставини у сукупності слугували підставою для висновку відповідача про відсутність у позивача підстав для бухгалтерського та податкового обліку первинних документів, складених за результатами господарських операцій з переліченими вище контрагентами.

Згідно з пунктом 185.1 статті 185 Податкового кодексу України (далі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, ПК України) об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з:

постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

ввезення товарів на митну територію України;

вивезення товарів за межі митної території України;

постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

При цьому, згідно з пунктом 198.2 статті 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Пунктом 198.6 статті 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: порядковий номер податкової накладної; дата складання податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду.

З аналізу наведених правових норм вбачається, що для формування податкового кредиту у платника податку - покупця товарів/послуг має бути наявна: належним чином оформлена податкова накладна, зареєстрована у Єдиному реєстрі податкових накладних, фактична сплата грошових коштів контрагенту в сумі, визначеній в податковій накладній, а також фактичне виконання господарської операції, за наслідками якої у платника податку на додану вартість виникає право на податковий кредит.

Перевіряючи дотримання позивачем установлених законом підстав для формування податкового кредиту у перевіреному періоді, судом встановлено наступне.

Щодо господарських операцій позивача з ТОВ "Ульмабуд".

02.01.2018 ТОВ "Л.С. Центр-Захисту" (Замовник) укладено договір підряду № 010118 з ТОВ "Ульмабуд" (Підрядник), за умовами якого Замовник доручає, а Підрядник зобов`язується на свій ризик виконати відповідно до умов цього Договору (надати послуги) га об`єктах Замовника, а Замовник зобов`язується прийняти цю роботу та оплатити її.

Згідно з пунктом 2.1 вказаного договору за договором виконуються електромонтажні роботи на об`єктах Замовника (а.с. 24-27).

Також 05.02.2018 ТОВ "Л.С. Центр-Захисту" (Замовник) укладено договір підряду № 010118 з ТОВ "Ульмабуд" (Підрядник), за умовами якого Замовник доручає, а Підрядник зобов`язується на свій ризик виконати відповідно до умов цього Договору (надати послуги) га об`єктах Замовника, а Замовник зобов`язується прийняти цю роботу та оплатити її.

Згідно з пунктом 2.1 вказаного договору за договором виконуються електромонтажні роботи на об`єктах Замовника (а.с. 36-39).

На підтвердження виконання умов даних договорів позивачем додано до матеріалів справи договірну ціну, локальні кошториси, підсумкові відомості, довідку про вартість виконаних робіт та витрат, акти приймання виконаних будівельних робіт за січень та лютий 2018 року (а.с. 28-35, 40-45, 67-72).

За результатом виконаних робіт ТОВ "Ульмабуд" було виписано ТОВ "Л.С. Центр-Захисту" податкові накладні:

від 31.01.2018 № 16 на суму 45000,00 грн, у тому числі ПДВ - 7500,00 грн (а.с. 91);

від 28.02.2018 № 16 на суму 45000,00 грн, у тому числі ПДВ - 7500,00 грн (а.с. 93).

Згідно доданих до матеріалів справи квитанцій, указані накладні зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с. 92, 94).

Відповідно до платіжних доручень від 06.02.2018 № 891, від 12.02.2018 № 894, від 07.03.2018 № 920 позивачем повністю оплачено вартість виконаних ТОВ "Ульмабуд" електромонтажних робіт (а.с. 80-82).

Щодо господарських операцій позивача з ТОВ "Простострой".

02.03.2018 ТОВ "Л.С. Центр-Захисту" (Замовник) укладено договір підряду № 0103 з ТОВ "Простострой" (Підрядник), за умовами якого Замовник доручає, а Підрядник зобов`язується на свій ризик виконати відповідно до умов цього Договору (надати послуги) га об`єктах Замовника, а Замовник зобов`язується прийняти цю роботу та оплатити її.

Згідно з пунктом 2.1 вказаного договору за договором виконуються електромонтажні роботи на об`єктах Замовника (а.с. 46-49).

На підтвердження виконання умов даних договорів позивачем додано до матеріалів справи договірну ціну, локальні кошториси, підсумкові відомості, довідку про вартість виконаних робіт та витрат, акти приймання виконаних будівельних робіт за березень 2018 року (а.с. 50-55, 64-66).

За результатом виконаних робіт ТОВ "Простострой" було виписано ТОВ "Л.С. Центр-Захисту" податкову накладну від 31.03.2018 № 6 на суму 119824,61 грн, у тому числі ПДВ - 19970,77 грн (а.с. 95).

Згідно доданої до матеріалів справи квитанції, указана податкова накладна зареєстрована у Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с. 96).

Відповідно до платіжних доручень від 06.04.2018 № 967, від 13.04.2018 № 976, від 26.04.2018 № 1000, від 07.06.2018 № 1068 позивачем повністю оплачено вартість виконаних ТОВ "Простострой" електромонтажних робіт (а.с. 83-85, 89).

Щодо господарських операцій позивача з ТОВ "Аесбуд".

05.03.2018 ТОВ "Л.С. Центр-Захисту" (Замовник) укладено договір підряду № 0301 з ТОВ "Аесбуд" (Підрядник), за умовами якого Замовник доручає, а Підрядник зобов`язується на свій ризик виконати відповідно до умов цього Договору (надати послуги) га об`єктах Замовника, а Замовник зобов`язується прийняти цю роботу та оплатити її.

Згідно з пунктом 2.1 вказаного договору за договором виконуються електромонтажні роботи на об`єктах Замовника (а.с. 56-59).

На підтвердження виконання умов даних договорів позивачем додано до матеріалів справи договірну ціну, локальні кошториси, підсумкові відомості, довідку про вартість виконаних робіт та витрат, акти приймання виконаних будівельних робіт за квітень та травень 2018 року (а.с. 60-63, 73-79).

За результатом виконаних робіт ТОВ "Аесбуд" було виписано ТОВ "Л.С. Центр-Захисту" податкові накладні:

від 30.04.2018 № 13 на суму 199966,39 грн, у тому числі ПДВ - 33327,73 грн (а.с. 97);

від 22.05.2018 № 1 на суму 230000,00 грн, у тому числі ПДВ - 38333,33 грн (а.с. 99).

Згідно доданих до матеріалів справи квитанцій, указані накладні зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с. 98, 100).

Відповідно до платіжних доручень від 10.05.2018 № 1023, від 24.05.2018 № 1046, від 30.05.2018 № 1053, від 26.06.2018 № 1092 позивачем сплачено 116994,62 грн вартості виконаних ТОВ "Аесбуд" електромонтажних робіт у розмірі (а.с. 86-88, 90).

Надаючи правову оцінку зазначеним первинним документам, суд виходить з наступного.

За визначенням статті 1 Закону Украйни "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон N 996-XIV):

господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства;

первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію;

фінансова звітність - звітність, що містить інформацію про фінансовий стан та результати діяльності підприємства.

Згідно з положеннями статті 3 Закону N 996-XIV метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону N 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з частиною другою вказаної статті Закону N 996-XIV первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Норми аналогічного змісту містить Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 N 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за N 168/704 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Положення N 88).

Пунктом 2.4 Положення № 88 встановлено, що первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до пункту 2.16 Положення № 88 у разі виявлення невідповідності первинного документа вимогам законодавства у сфері бухгалтерського обліку такі документи з письмовим обґрунтуванням передаються керівнику підприємства, установи. До окремого письмового рішення керівника такі документи не приймаються до виконання.

Аналізуючи вище наведені норми законодавства та надаючи оцінку первинним документам, які підтверджують придбання позивачем послуг у ТОВ "Ульмабуд", ТОВ "Простострой", ТОВ "Аесбуд", суд дійшов висновку, що видаткові та податкові накладні, акти виконаних робіт оформлені відповідно до вимог Закону N 996-XIV та Положення N 88, є первинними документами, та мають всі необхідні встановлені законом обов`язкові реквізити.

Вказані накладні та акти містять найменування учасників господарських операцій, обсяг виконаних робіт, підписи сторін та відбитки печаток сторін, та дають змогу визначити, характер реалізованих робіт, за якою ціною, між якими контрагентами.

Докази того, що дані документи не мають юридичної сили або визнані в установленому порядку недійсними відповідачем суду не надано.

При цьому, акт перевірки не містить жодних зауважень з приводу невідповідності актів виконаних робіт та податкових накладних вимогам чинного законодавства.

Суд критично оцінює доводи відповідача, що неподання податкової звітності контрагентами позивача свідчить про відсутність у останніх наміру реальної реалізації товару/виконання робіт, з огляду на наступне.

Суд звертає увагу, що наслідки для податкового обліку створює фактичний рух активів за результатами здійснення господарських операцій, що є обов`язковою умовою для формування витрат та податкового кредиту, і вказана обставина є визначальною для дослідження судом під час вирішення цієї справи.

При цьому, вищенаведені норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Дана позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 26.06.2018 у справі № 808/2360/17.

Матеріалами справи підтверджено, що придбані у ТОВ "Ульмабуд", ТОВ "Простострой", ТОВ "Аесбуд" електромонтажні роботи безпосередньо пов`язані з господарською діяльністю позивача та були виконані у орендованому позивачем приміщенні.

Так, за змістом договору оренди приміщення від 15.09.2016 № 36 ТОВ "Л.С. Центр-Захисту" за необхідністю проводить внутрішньо-оздоблювальні роботи в приміщенні за власний кошт згідно дизайн-проекту і технічному завданню, узгодженому з Орендодавцем - ТОВ "Центр Магнітогорська".

При цьому, суд звертає увагу відповідача, що пояснення директорів ТОВ "Ульмабуд", ТОВ "Простострой", ТОВ "Аесбуд" про непричетність до фінансово-господарської діяльності не може свідчити про фіктивність господарських операцій та неприйнятність первинних документів у податковому обліку позивача, з огляду на наступне.

Відповідно до частини шостої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, наведеною нормою встановлено межі обов`язковості вироку для адміністративного суду лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою. Відповідно, висновок контролюючого органу про неприйнятність документів повинен ґрунтуватись з урахуванням об`єктивного та суб`єктивного критеріїв.

Так, об`єктивний критерій полягає у встановлені в межах кримінального провадження обставин того, що підприємство реальною діяльністю не займалось, здійснювало безтоварні операції, зокрема з надання послуг, а суб`єктивний в тому, що всі первинні документи підписані особою, яка визнала підписання цих документів в межах здійснення не господарської діяльності, а вчинення злочину.

Суд звертає увагу, що факт здійснення фіктивного підприємництва ТОВ "Ульмабуд", ТОВ "Простострой" та ТОВ "Аесбуд" не встановлено вироком суду, а тому посилання контролюючого органу на наявність пояснень директорів контрагентів позивача суд не приймає до уваги.

Враховуючи наведене та те, що позивачем використано у межах власної господарської діяльності придбані роботи, суд вважає необґрунтованими висновки акта перевірки, позаяк останні не можуть спростовувати факт реального виконання господарських операцій за договорами, укладеними між позивачем та ТОВ "Ульмабуд", ТОВ "Простострой" та ТОВ "Аесбуд", позивачем в повній мірі документально підтверджено реальність виконання правочинів, а надання контролюючому органу належним чином оформлених всіх первинних документів, передбачених законодавством, є підставою для формування податкового кредиту у перевіреному періоді.

За наведених обставин суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 11.05.2019 № 1922615147 не ґрунтується на вимогах чинного законодавства, а також суперечить встановленим у справі обставинам, є протиправним та підлягає скасуванню, що є правовою підставою для задоволення позовних вимог у цій частині.

Перевіряючи податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 11.05.2019 № 1932615147 на відповідність вимогам частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, судом встановлено наступне.

Підставою для прийняття вказаного рішення стало ненадання позивачем документів на запит контролюючого органу.

Згідно з пунктом 85.4 статті 85 ПК України при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Відповідно до пункту 85.6 статті 85 ПК України у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.

Актами від 28.03.2019 № 242/26-15-14-07-02-22 та від 29.03.2019 № 249/26-15-14-07-02-22 контролюючим органом зафіксовано ненадання платником податків до перевірки регістрів бухгалтерського обліку (а.с. 177, 178).

Позивач наполягає на тому, що останнім було надано до перевірки картки по рахункам 791, 903.

Поряд з цим, наведені доводи не підтверджуються змістом відповіді позивача на запит контролюючого органу від 05.03.2019 № 13 (а.с. 19-20). Також, матеріали справи не містять складеного позивачем опису наданих до перевірки документів.

Так, статтею 121 ПК України передбачено, що незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.

За наведених обставин та враховуючи, що відповідачем належним чином зафіксовано ненадання позивачем до перевірки регістрів бухгалтерського обліку, суд вважає, що підстави для скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 11.05.2019 № 1932615147 - відсутні.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи наведене та встановлені обставини, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до частини четвертої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 9, 14, 72-74, 77, 90, 133, 139, 241-246, 250, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Л.С. Центр-Захисту" (02094, м. Київ, вул. Магнітогорська, 1, ідентифікаційний код 34838089) задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, ідентифікаційний код 39439980) від 11.05.2019 № 1922615147.

У задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, ідентифікаційний код 39439980) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Л.С. Центр-Захисту" (02094, м. Київ, вул. Магнітогорська, 1, ідентифікаційний код 34838089) сплачений судовий збір в розмірі 1999,35 грн.

Рішення набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147- VІІІ).

Суддя В.П. Катющенко