Рішення

від 12.12.2019 по справі 640/11999/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

12 грудня 2019 року № 640/11999/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Вєкуа Н.Г., секретаря судового засідання Шуст Н.А, розглянувши матеріали адміністративної справи

за позовом Споживчого товариства УТФ

до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

за участю представників сторін:

пр-к позивача: Гайдук Оксана Олександрівна;

пр-к відповідача: Мудренко Дарина Юріївна, -

У С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Споживче товариство УТФ (04205, м. Київ, пр-т Оболонський,30 офіс 287, код ЄДРПОУ 30839403) з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (04116, м. Кїв, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980), в якому просить суд (з урахуванням зменшених позовних вимог:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №00003781402 від 22.03.2019 року, №00003801402 від 22.03.2019 року, №00003811402 від 22.03.2019 року;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 00003791402 від 22.03.2019 року в частині збільшення податкового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 2 455 860,95 грн (два мільйони чотириста п`ятдесят п`ять тисяч вісімсот шістдесят грн дев`яносто п`ять коп).

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає про те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення, прийняті за результатами проведення планової перевірки, є такими, що суперечать вимогам законодавства України. Висновки акту перевірки ґрунтуються лише на припущеннях відповідача та інформації, яка міститься в базах даних податкового органу.

Відповідач із вказаними доводами не погодився, надав відзив на адміністративний позов, в якому в якості обґрунтування своїх доводів зазначив про наявність інформації по контрагентам позивача в АІС Податковий блок та ЄДРСР щодо фіктивності цих товариств.

Ухвалою суду від 10 липня 2019 року відкрито провадження у справі.

Відповідно до заяви позивача від 17 жовтня 2019 року позивачем були зменшені позовні вимоги щодо часткового скасування податкового повідомлення-рішення №00003791402 від 22.03.2019 року.

В судовому засіданні 12.12.2019 року проголошена вступна та резолютивна частина рішення.

Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

У період з 31.10.2019 року по 20.02.2019 року Головним управління ДФС у м. Києві було проведено документальну планову виїзну перевірку СТ УТФ з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.01.2015 по 30.09.2018 року, валютного - за період з 01.01.2015 по 30.09.2018, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2011 по 30.09.2018 року.

На підставі проведеної перевірки контролюючи органом було складено АКТ від 27.02.2019 року №144/26-15-14-02-01-14/30839403.

Не погоджуючись із висновками акту перевірки позивачем, у порядку ст. 86 Податкового Кодексу України, були подані заперечення на акт від 11 .03.2019 року №11.

22.03.2019 року за результатами розгляду заперечень відповідачем були винесені наступні податкові повідомлення-рішення:

- №00003781402 від 22.03.2019 року, яким Товариству було збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток організацій і підприємств споживчої кооперації, кооперативів та громадських об`єднань доходи в сумі 2 846 774,00 грн та штрафні санкції у сумі 711 694,00 грн;

- №00003791402 від 22.03.2019 року, яким Товариству було збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 2 467 759,00 грн та штрафні санкції в сумі 616 940,00 грн;

- №00003801402 від 22.03.2019 року, яким Товариству було зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 140 588,00 грн;

- №00003811402 від 22.03.2019 року, яким до Товариства було застосовано штраф за відсутність складання та/або реєстрації протягом граничного строку, передбаченого ст. 201 Податкового Кодексу України податкових накладних/розрахунку коригування у сумі 66 864,50 грн.

Не погоджуючись із винесеними податковими повідомленнями-рішеннями, 26 липня 2019 року позивачем було подано до Державної фіскальної служби України скаргу, за результатами розгляду якої податкові повідомлення-рішення від 22.03.2019 року залишені без змін, а скарга позивача - без задоволення.

Незгода позивача із висновками акту перевірки та винесеними податковими повідомленнями-рішеннями зумовила його звернення до Окружного адміністративного суду м. Києва із даним позовом, при вирішенні якого суд виходить із наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 134 ПК України, об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II ПК України.

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 ПК України, об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у чому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/ орендарю.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього кодексу.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту, у відповідності до вимог абзац.1 п.198.6 ст.198 ПК України, суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (далі - Закон №996), первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише у разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відповідно до ст. 1 Закону №996, господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. З врахуванням цього судом досліджуються обставини правомірності формування позивачем податкового кредиту та витрат, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, по господарських операціях, які стосуються спірних правовідносин.

Контролюючи органом в ході проведення аналізу інформації в базах ДФС України щодо взаємовідносин з ТОВ Русінтер , ТОВ Євроторг , ТОВ Вігол Агро , ТОВ Зенмех , ТОВ АГросвіт Центр , ТОВ Юг-Агроінвест К , ТОВ Компані-Груп за перевіряємий період встановлено, що у вищевказаних підприємств відсутні матеріально-технічні можливості здійснення господарських операцій, відсутній рух активів, зобов`язань, власного капіталу. В зв`язку із чим, відповідачем зроблено висновок про нереальність господарських операцій між СТ УТФ та вказаними контрагентами.

Так, одним з ключових принципів адміністративного судочинства є доведення суб`єктом владних повноважень правомірності свого рішення, що закладено у положеннях ч. 2 ст. 77 КАС України, відповідно до яких в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача .

Проаналізувавши у взаємозв`язку з вищенаведеним та в контексті доводів учасників справи відносно взаємовідносин позивача із зазначеними контрагентами, суд встановив наступне.

Податкова звітність формується на підставі первинних бухгалтерських документів, які, для надання їм юридичної значимості (сили), крім іншого, мають бути видані за фактично вчиненою операцією.

Правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування сум витрат та податкового кредиту з ПДВ, виникають за наявності сукупності певних обставин та підстав, з якими наведені вище норми податкового законодавства, законодавства з питань бухгалтерського обліку та стандартів бухгалтерського обліку пов`язують можливість формування спірних сум податкових вигод та які є передумовою його формування.

Зокрема, такі правові наслідки наступають у разі: (1) фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; (2) документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду (в залежності від характеру певних операцій) та які містять інформацію про зміст та обсяг операції, підписані уповноваженими особами; (3) придбання товарів/робіт/послуг з метою їх використання в господарській діяльності; (4) наявності розумних економічних причин (ділової мети) для здійснення господарських операцій; (5) наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник ПДВ); (6) наявності у покупця податкової накладної, яка відповідає вимогам ст. 201 ПК України та підписана уповноваженою особою.

В контексті наведеного суд, вирішуючи спір по суті, виходить з положень абзацу другого ч. 2 ст. 77 КАС України відповідно до яких суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Тобто, оскаржувані рішення оцінюються судом виходячи з доведеності з боку фіскального органу тих обставин (фактичних підстав) і норм права (юридичних підстав), які наведені податковим органом в Акті перевірки, що забезпечує при вирішенні спірних взаємовідносин дотримання принципу правової визначеності , як складової принципу верховенства права.

Як встановлено в акті перевірки, позивач здійснює господарську діяльність , пов`язану з купівлею-продажем зернових та бобових культур: КВЕД 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 46.1 Діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами.

Одним із постачальників, з якими позивач мав господарські правовідносини був ТОВ Русінтер . Вказані відносини були спрямовані на отримання від підприємства сільськогосподарського товару - сої. Товар був використаний з метою ведення господарської діяльності для подальшого перепродажу (реалізації) замовнику ТОВ Протексім .

Відповідно до договору №26 від 26.04.2017 року ТОВ Русінтер зобов`язувався в порядку та на умовах, визначених в специфікаціях, поставити позивачу сільськогосподарський продукт - сою.

Аналіз первинних документів свідчить про те, що вказаний товар був поставлений та належним чином прийнятий позивачем, що підтверджується видатковими накладними №РН-0000137 від 27.04.2017, РН-0000141 від 29.04.2017, № РН-0000143 від 05.05.2017, № РН-0000142 від 04.05.2017, № РН-0000155 від 02.06.2017 року, № РН-0000156 від 04.06.2017, № РН-0000160 від 10.06.2017, а також рахунками-фактурами до них.

Транспортування даного товару відбулось на підставі товаро-транспортних накладних: №22 від 27.04.2017 року, № 23 від 29.04.2017 року, № 28 від 04.05.2017 року, №29 від 05.05.2017 року, № 41 від 01.06.2017 року, №45 від 03.06.2017 року, №49 від 10.06.2017 року.

Якість поставленого товару була підтверджена результатами дослідження, проведеного виробничо-технічною лабораторією ТОВ Протексім від 27.04.2017 року, 29.04.2017 року, 04.05.2017 року, від 05.05.2017 року, 02.06.2017 року, 04.06.2017 року, 10.06.2017 року.

Оплата поставленого товару підтверджується платіжними дорученнями, які додані до матеріалів позовної заяви.

Факт оплати товару також підтверджується і висновками акту перевірки, в якому зазначено, що дебіторська заборгованість відсутня.

За результатами зазначених господарських операцій, ТОВ Русінтер були виписані та зареєстровані наступні податкові накладні: №38 від 27.04.2017 рокуу, № 42 від 29.04.2017 року, № 1 від 04.05. 201 року, № 2 від 05.05.2017 року № 2 від 04.06.2017 року, № 1 від 02.06.2017 року, № 5 від 10.06.2017 року.

Відповідач зазначає про те, що позивачем не підтверджено походження товару, який був поставлений позивачу.

Суд вважає такі твердження необґрунтованими та такими, що спростовуються наявними в матеріалах справи документами, а саме:

- копією договору купівлі-продажу №2701/1 від 27.01.2017 року;

- копією звіту про площа та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду на 1 грудня 2016 року за формою №29-сг, яку ТОВ АФ Копенкувате подано до управління статистики.

Даним звітом підтверджується, що ТОВ АФ Копенкувате в 2016 році займалось обробкою землі та є виробником сільськогосподарської продукції, в т.ч. і сої, яку в подальшому було реалізовано на адресу ТОВ Русінтер ;

- копіями накладних, відповідно до яких ТОВ АФ Копенкувате відпущено, а ТОВ Русінтер одержано сою: №12 від 20.02.2017 року, № 14 від 01.03.2017 року, № 24 від 26.04.2017 року, № 27 від 03.05.2017 року, № 29 від 05.05.2017 року, № 36 від 01.06.2017 року, № 37 від 03.06.2017 року.

Отриманий від ТОВ Русінтер товар був реалізований позивачем на адресу ТОВ Протексім , відповідно до договору № 26 від 26.04.2017 року.

В обґрунтування донарахування податкових зобов`язань по контрагенту ТОВ Русінтер контролюючий орган посилається на анулювання даному підприємству свідоцтва платника ПДВ 15.06.2018 року та внесення його до Реєстру облікових карток суб`єктів фіктивного підприємництва - 20.09.2018 року.

Суд вважає такі доводи необґрунтованими, оскільки аналіз наведених вище первинних документів свідчить про те, що взаємовідносини СТ УТФ із ТОВ Русінтер відбувались у травні-червні 2017 року, тобто за рік до обставин, на які посилається відповідач. Тобто на момент здійснення господарських операцій, ТОВ Русінтер мав належний правовий статус для ведення господарської діяльності.

Господарські взаємовідносини із ТОВ Євроторг відбулись на підставі договору №22 від 22.03.2017 року.

На виконання вказаного договору, ТОВ Євроторг було поставлено сою, відповідно до специфікацій, яка була прийнята позивачем відповідно до видаткових накладних №35 від 28.03.2017 року, № 36 від 29.03.2017 року, №39 від 19.04.2017 року, а також рахунками-фактурами до них: №35 від 27.03.2017 року, № 36 від 29.03.2017 року, № 339 від 19.04.2017 року.

Поставка товару відбувалась на умовах EXW - на елеватор ТОВ Торговий дім Зернотрейд .

Про виконання обов`язку ТОВ Євроторг по поставці сої свідчать наступні матеріали справи:

- складські квитанції на зерно, виписані складом ТОВ Торговий дім Зернотрейд №726 від 28.03.2017 року, № 731 від 03.04.2017 року, № 749 від 19.04.2017 року;

- картка аналізу зерна №192 від 27.03.2017 року, № 192 від 19.04.2017 року;

- акти приймання-передавання зерна на склад №35 від 03.04.2017 року, №47 від 19.04.2017 року.

За результатами зазначених господарських операцій ТОВ Євроторг було виписано та зареєстровано податкові накладні:№ 1 від 28.03.2017 року, № 2 від 29.03.2017 року.

Щодо походження вказаного товару, яке ставиться під сумнів податковим органом, то воно підтверджується довідкою ТОВ Євроторг за вих №29/1 від 29.03.2017 року.

В подальшому, отриманий від ТОВ Євроторг товар, на підставі договору поставки №22 від 22.03.2017 року був реалізований ТОВ Агротрейд-2000 .

Зазначений товар був належним чином прийнятий ТОВ Агротрейд-2000 , що підтверджується видатковими накладними№ 3 від 29.03.2017 року, № 1 від 03.04.2017 року, № 2 від 03.04.2017 року, а також рахунками-фактурами до них - №29 від 29.03.2017 року, №1 від 0.04.2017 року, № 2 від 03.04.2017 року.

Відповідно до специфікації поставка товару здійснювалась на умовах EXW - на елеватор ТОВ Торговий дім Зернотрейд . Про факт постачання даного товару свідчать також наступні документи: складські квитанції на зерно, виписані складом ТОВ Торговий дім Зернотрейд за № 728 від 29.03.2017 року, № 732 від 03.04.2017 року, № 736 від 03.04.2017 року; картка аналізу зерна №193 від 29.03.2017 року, № 190 від 03.04.2017 року, № 193 від 03.04.2017 року; акт приймання-передавання зерна №34 від 29.03.2017 року, № 36 та № 38 від 03.04.2017 року, з якого вбачається, що новим поклажодавцем сої став ТОВ Агротрейд-2000 , тобто фактично товар не перевозився, а був залишений на складі новим власником; довіреність № 126 від 29.03.2017 року та № 142 від 03.04.2017 року, на підставі яких товар був отриманий п представником ТОВ Агротрейд-2000 .

За результатами зазначених господарських операцій ТОВ УТФ виписано та зареєстровано податкові накладні № 1 від 29.03.2017 року, № 1 від 03.04.201 року , № 2 від 03.04.2017 року.

ТОВ Агротрейд-2000 було проведено оплату товару, що підтверджується платіжними дорученнями №5918 від 29.03.2017 року на суму 1130120,40 грн, № 5968 від 03.04.2017 року на суму 590 000,00 грн, № 5990 від 04.06.2017 року на суму 147306,80 грн та № 5991 від 04.06.2017 року на суму 43993,20 грн, а також актом звірки розрахунків за березень-квітень 2017 року.

Подальші господарські взаємовідносини між позивачем і ТОВ Євроторг відбувались на підставі договору поставки соєвих бобів № 24 від 24.05.2017 року.

На виконання умов вказаного договору, ТОВ Євроторг реалізувало позивачу товар, відповідно до специфікацій, який був прийнятий ТОВ УТФ , що підтверджується видатковими накладними.

Поставка даного товару здійснювалась на умовах DAP за адресою: Київська обл, м. Кагарлик, вул. Став`янка,95, склад Кагарлицький елеватор ТОВ Комплекс Агромарс .

Про виконання обов`язку щодо поставки сої свідчать також товарно-транспортні накладні: № 000038 від 25.05.2017 року, № 000039 від 25.05.2017 року, № 000040 від 29.05.2017 року, № 000041 від 29.05.2017 року, № 000044 від 30.05.2017 року, № 000043 від 30.05.2017 року, № 000046 від 30.05.2017 року, № 000042 від 30.05.2017 року, № 000047 від 31.05.2017 року, № 000048 від 01.06.2017 року.

Якість поставленої ТОВ Євроторг сої підтверджується виданими ТОВ Комплекс Агромарс ярликами проби на зерно: від 25.05.2017 року на два автомобілі, від 29.05.2017 року (а/м 005-37), від 29.05.2017 року (а/м 82-27), від 30.05.2017 року (а/м 78-61), від 30.05.2017 року (а/м 47-50), від 30.05.2017 року (а/м 005-37), від 30.05.2017 року (а/м 27-69), від 31.05.2017 року (а/м 47-50), від 01.06.2017 року (а/м 005-37).

За результатами зазначених господарських операцій ТОВ Євроторг було виписано та зареєстровано податкові накладні: № 2 від 25.05.2017 року, № 1 від 25.05.2017 року, № 4 від 29.05.2017 року, № 3 від 29.05.2017 року , № 5 від 30.05.2017 року, № 6 від 30.05.2017 року, № 7 від 30.05.2017 року, № 9 від 31.05.2017 року, № 10 від 01.06.2017 року.

Походження зазначеного товару підтверджується довідками ТОВ Євроторг за вих №24/1 від 24.05.2017 року та № 30/1 від 30.05.2017 року.

Крім того, на підтвердження походження сої ТОВ Євроторг були надані копії звітів форми сг-29 та сг-4 ФР Матійчук І.В.

Оплата товару була підтверджена наданими до перевірки платіжними дорученнями та виконана в повному обсязі, про що зазначено в акті перевірки.

Отриманий товар СТ УТФ був в подальшому реалізований на адресу ТОВ Комплекс Агромарс на підставі договору №158/2017/КАМ/О від 17.05.2017 року.

На виконання умов зазначеного договору позивачем була поставлено соя з 25.05.2017 року по 01.06.2017 року, що підтверджуєтеся видатковими накладними, рахунками-фактурами, а також податковими накладними, посвідченнями про якість зерна, картками аналізу зерна, що долучені до матеріалів справи та досліджені судом під час вирішення справи по суті.

В обґрунтування висновків, відображених в акті перевірки, контролюючий орган посилається на анулювання даному підприємству свідоцтва платника ПДВ 31.07.2018 року.

Суд вважає вказані висновки необґрунтованими та не приймає їх до уваги при вирішенні спору по суті, оскільки аналіз первинної документації по взаємовідносинах позивача із ТОВ Євроторг свідчить про те, що вони відбулись в травні-червні2017 року, тобто задовго то до моменту анулювання такого свідоцтва контрагенту, а тому на час здійснення операцій із поставки товару, ТОВ Євроторг мав належний правовий статус для ведення господарської діяльності.

Фінансово-господарська діяльність із TOB ВІГОЛ АГРО відбулася на підставі договору № 6 від 06.06.2017 р. та протоколом розбіжностей до нього.

Предметом вказаного Договору визначено, що Постачальник (TOB ВІГОЛ АГРО ) передає, а Покупець (TOB УТФ ) приймає та сплачує, на умовах що вказуються у специфікаціях (додатках) до Договору, накладних, рахунках сільськогосподарську продукцію - сою.

Зазначений товар був належним чином прийнятий TOB УТФ , що підтверджується видатковими накладними №105 від 15.06.2017 р., № 122 від 27.06.2017 р., № 123 від 27.06.2017 р., а також рахунками-фактурами до них, відповідно: №90 від 15.06.2017 р., № 107 від 27.06.2017 р., № 108 від 27.06.2017 р.

Оплата товару підтверджується платіжним дорученням № 1197 від 19.06.2017 р. на суму 372026,67 грн., № 1200 від 10.07.2017 р. на суму 100 285,33 грн., № 1239 від 07.07.2017 р. на суму 90 092,00 грн., № 1240 від 13.07.2017 р. на суму 100 194,00 грн., № 1241 від 14.07.2017 р. на суму 144 000,00 грн., № 1242 від 14.07.2017 р. на суму 67 805,60 грн., № 1244 від 17.07.2017 р. на суму 400 000,00 грн., № 1245 від 18.07.2017 р. на суму 232194,40 грн., № 1260 від 12.07.2017 р. на суму 100 805,60 грн., а також Актом звірки розрахунків від 18.07.2017 р.

Факт оплати товару встановлювався під час перевірки, дебіторська заборгованість відсутня, про що зазначено в Акті перевірки.

За результатами зазначених господарських операцій TOB ВІГОЛ АГРО виписано та зареєстровано податкові накладні: № 16 від 15.06.2017 р.; № 34 від 27.06.2017 р.; № 33 від 27.06.2017 року.

Походження зазначеного товару підтверджується документами, наданими TOB ВІГОЛ АГРО , а саме: довідкою TOB ВІГОЛ АГРО від 15.06.2017 р. № 1, про те, що соя придбана у сільськогосподарського підприємства - виробника та вирощена і зібрана на полях України у Черкаській області, Христинівського району; копією звіту про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду на 1 грудня 2016 року № 29-сг (річна) з відміткою органу державної статистики про прийняття звіту (квитанція № 2); копія довідки від 21.07.2016 р. №489 Ліщинської сільської ради Христинівського району з інформаціє про те, що СТОВ Ліщинівське обробляє 3853,1201 га. Подальший перепродаж (реалізація) товару відбувалася замовникам - ТОВ Агротрейд-2000 , ТОВ Комплекс Агромарс , що підтверджена в матеріалах справи відповідними первинними документами.

Транспортування зазначеного товару відбулося на пряму контрагентам CT УТФ , а саме TOB Комплекс Агромарс філія Кагарлицький елеватор (Київська обл., м. Кагарлик, вул. Став`янка, 95, склад Кагарлицький елеватор) та TOB АГРОТРЕЙД-2000 (Київська обл., Білоцерківський р-н., селищна рада Терезинська Автодорога Київ-Одеса 82км+500м) на підставі товарно-транспортних накладних: № 54 від 15.06.2017 р., №54-1 від 15.06.2017 р., № 63 від 27.06.2017 р., № 64 від 27.06.2017 р., № 65 від 27.06.2017 р.

За поставлений товар контрагентами CT УТФ проведено оплати, що підтверджується платіжними дорученнями: № 6548 від 16.06.2017 р., №6586 від 19.06.2017 р., №2019587379 від 13.07.2017 р., №2019587381 від 13.07.2017 р., №2019587400 від 17.07.2017 р., №2019587447 від 27.07.2017 р., 2019587488 від 02.08.2017 р., №2019587489 від 02.08.2017 р.

Щодо взаємовідносин TOB УТФ з TOB ЗЕНМЕХ , судом встановлено наступне.

Господарські взаємовідносини з TOB ЗЕНМЕХ були спрямовані на отримання у даного підприємства сільськогосподарського товару - соя. Товар був використаний з метою ведення господарської діяльності для подальшого перепродажу (реалізації) замовнику TOB АГРОТРЕЙД-2000 .

Фінансово-господарська діяльність із TOB ЗЕНМЕХ відбулася на підставі договору №20 від 20.03.2017 року.

На виконання умов зазначеного договору TOB ЗЕНМЕХ реалізувало TOB УТФ сою в кількості 22.000 тон.

Зазначений товар був належним чином прийнятий TOB УТФ , що підтверджується видатковими накладними № 1 від 21.03.2017 p., № 2 від 22.03.2017 р.

Оплата товару підтверджується наданими позивачем платіжними дорученнями № 500 від 22.03.2017 р. на суму 100 000,00 грн. та № 501 від 24.03.2017 р. на суму 145 283,50 грн.

Факт оплати товару був підтверджений відповідачем і під час перевірки. В акті перевірки зазначено, що дебіторська заборгованість відсутня.

За результатами зазначених господарських операцій TOB ЗЕНМЕХ виписано та зареєстровано податкові накладні: № 2 від 21.03.2017 p.; № 3 від 22.03.2017 р.

Якість зазначеного товару підтверджується документами, наданими TOB ЗЕНМЕХ , а саме: Протоколом випробувань № 818 від 20.03.2017 р. , замовником якого є TOB ЗЕНМЕХ .

Транспортування товару відбулося на підставі товарно-транспортних накладних: № 9 від 21.03.2017 р., № 10 від 22.03.2017 р.

Придбаний товар CT УТФ у TOB ЗЕНМЕХ в подальшому був перепроданий (реалізований) TOB АГРОТРЕЙД-2000 на підставі:договору поставки № 22 від 22.03.2017 р., укладеного між CT УТФ (Постачальник) та TOB АГРОТРЕЙД-2000 (Покупець); специфікація від 22.03.2017 р.; рахунок-фактура №1 від 23.03.2017 р.; накладна №1 від 23.03.2017 р.; довіреність №114 від 22.03.2017 р. зі строком дії до 31.03.2017 р.податкова накладна № 1 від 23.03.2017 р.

Реалізований CT УТФ TOB АГРОТРЕЙД-2000 товар на підставі Складської квитанції на зерно № 713 від 23.03.2017 р. було прийнято на зберігання TOB ТД ЗЕРНОТРЕЙД від TOB АГРОТРЕЙД-2000 на підставі договору складського зберігання № 63 від 15.11.2016 р. та аналізної картки №190 від 23.03.2017 р. Вказаний товар був повністю оплачений на підставі платіжного доручення №5891 від 23.03.2017 р.

Господарські взаємовідносини з TOB АГРОСВІТ ЦЕНТР були спрямовані на отримання у даного підприємства сільськогосподарського товару - макуха соняшникова. Товар був використаний з метою ведення господарської діяльності для подальшого перепродажу (реалізації) замовнику ПрАТ ГОРОДНЯНСЬКИЙ КОМБІКОРМОВИЙ ЗАВОД .

Фінансово-господарська діяльність із TOB АГРОСВІТ ЦЕНТР відбулася на підставі договору поставки № 28 від 28.08.2018 р.

Зазначений товар був належним чином прийнятий TOB УТФ , що підтверджується видатковими накладними №144 від 31.08.2018 р., № 145 від 31.08.2018 р., а також рахунками-фактурами до них, відповідно: №144 від 31.08.2018 р., №145 від 31.08.2018 р.

Оплата товару підтверджується платіжним дорученням № 829 від 12.09.2018 р. на суму 200 080,80 грн., №830 від 13.09.2018 р. на суму 194 680,00 грн. та №840 від 02.10.2018 р. на суму 98 690,20 грн., які долучені до матеріалів справи та досліджені судом під час розгляду справи.

Факт оплати товару встановлювався під час перевірки, дебіторська заборгованість відсутня, про що зазначено в Акті перевірки (аркуш 15) та Актом звірки від 31.10.2018 р. взаєморозрахунків за період серпень 2018 р. - жовтень 2018 р.

За результатами зазначених господарських операцій TOB АГРОСВІТ ЦЕНТР виписано та зареєстровано податкові накладні: № 16 від 31.08.2018 р.; № 17 від 31.08.2018

Якість зазначеного товару підтверджується свідоцтвом якості №001-30/08/18 від 30.08.2018 р. TOB АГРОСВІТ ЦЕНТР

Транспортування товару відбулося на підставі товарно-транспортних накладних: № 286 від 31.08.2018 р., № 287 від 31.08.2018 р.

Придбаний товар СТ УТФ в подальшому був перепроданий (реалізований) ПрАТ ГОРОДНЯНСЬКИЙ КОМБІКОРМОВИЙ ЗАВОД на підставі: договору поставки № 23 від 23.03.2017 р. укладеного між СТ УТФ (Постачальник) та ПрАТ ГОРОДНЯНСЬКИЙ КОМБІКОРМОВИЙ ЗАВОД (Покупець); специфікація від 28.08.2018 р.; рахунок-фактура № 6 від 28.08.2018 р.; накладні №6 від 31.08.2018 р. та№ 7 від 31.08.2018 р.; довіреність №312 від 28.08.2018 р. зі строком дії до 06.09.2018 р.; податкові накладні №6 від 31.08.2018 р. та № 7 від 31.08.2018 р.; сертифікати якості № 310818-01 від 31.08.2018 р. та №310818-02 від 31.08.2018 р. Транспортування товару відбулося ТОВ АГРОСВІТ ЦЕНТР на пряму контрагенту СТ УТФ ПрАТ ГОРОДНЯНСЬКИЙ КОМБІКОРМОВИЙ ЗАВОД (Чернігівська обл., Городнянський р-н., м. Городня, вул. Вокзальна, 2) на підставі товарно-транспортних накладних: № 286 від 31.08.2018 р., №287 від 31.08.2018 р.

Як зазначає позивач, а також підтверджується письмовими доказами у справі, товар був повністю оплачений на підставі платіжних доручень №1425 від 03.09.2018 р., №59625 від 03.09.2018 р. та№ 1479 від 12.09.2018 р. на загальну суму 512 309,00 грн. Факт відсутності будь-якої заборгованості підтверджується Актом звірки взаєморозрахунків від 30.09.2018 р. між СТ УТФ та ПрАТ ГОРОДНЯНСЬКИЙ КОМБІКОРМОВИЙ ЗАВОД за період серпень 2018 р. - вересень 2018 р.

Судом були досліджені також взаємовідносини TOB УТФ з TOB ЮГ-АГРОІНВЕСТ К ,.

Господарські взаємовідносини з TOB ЮГ-АГРОІНВЕСТ К були спрямовані на отримання у даного підприємства сільськогосподарського товару - макуху та олію соєву. Товар був використаний з метою ведення господарської діяльності для подальшого перепродажу (реалізації) замовнику TOB Комплекс Агромарс (філія Київкомбікорм ).

Фінансово-господарська діяльність із TOB ЮГ-АГРОІНВЕСТ К відбулася на підставі договору № 13 від 13.09.2018 р.

Предметом вказаного Договору визначено, що Постачальник (TOB ЮГ- АГРОІНВЕСТ К ) передає, а Покупець (TOB УТФ ) приймає та сплачує, на умовах що вказуються у специфікаціях (додатках) до Договору, сільськогосподарську продукцію - товар.

Товар був належним чином прийнятий ТОВ УТФ , що підтверджується видатковими накладними №12 від 14.09.2018 р., № 13 від 17.09.2018 р., № 15 від 20.09.2018 р., а також рахунками-фактурами до них, відповідно: № 16 від 13.09.2018 р., №17 від 14.09.2018 р., № 20 від 19.09.2018 р. на загальну суму 1 001 355,00 грн.

Оплата товару підтверджується платіжним дорученням № 792 від 14.09.2018 р. на суму 140 000,00 грн., № 840 від 17.09.2018 р. на суму 75 096,00 грн., № 851 від 18.09.2018 р. на суму 52 880,00 грн., № 874 від 19.09.2018 р. на суму 60 000,0 0 грн., № 899 від 20.09.2018р. на суму 40 000,00 грн., № 923 від 21.09.2018 р. на суму 40 000,00 грн., № 932 від 21.09.2018 р. на суму 40 000,00 грн., № 934 від 24.09.2018 р. на суму 100 000,00 грн., № 932 від 25.09.2018 р. на суму 125 420,00 грн., № 937 від 26.09.2018 р. на суму 60 000,00 грн., № 930 від 27.09.2018 р. на суму 53 774,00 грн., № 940 від 28.09.2018 р. на суму 69 000,00 грн., № 965 від 03.10.2018 р. на суму 56 580,00 грн., № 995 від 16.10.2018 р. на суму 28 605,00 грн., № 996 від 17.10.2018 р. на суму 30 000,00 грн., № 997 від 19.10.2018 р. на суму 30 000,00 грн. на загальну суму 1 001 355,00 грн., а також Актом звірки розрахунків за період з 01.09.2018 по 07.11.2018 р.

Отже, CT УТФ повністю розрахувалося з TOB ЮГ-АГРОІНВЕСТ К за поставлений товар та дебіторська заборгованість відсутня.

За результатами зазначених господарських операцій TOB ЮГ-АГРОІНВЕСТ К виписано та зареєстровано податкові накладні: № 2 від 14.09.2018 р.; № 3 від 17.09.2018 р.

Якість зазначеного товару підтверджується Посвідченням про якість на жмих соєвий № ОЮ-8, Посвідченням про якість на олію соєву №9 та Посвідченням про якість на жмих соєвий № 9 наданими TOB ЮГ-АГРОІНВЕСТ К , а також сертифікатом відповідності UA1.049.Х002433-17.

Транспортування товару відбулося на підставі товарно-транспортних накладних: № 289 від 14.09.2018 р., № 292 від 17.09.2018 р., № 296 від 20.09.2018 р.

Придбаний товар CT УТФ у TOB ЮГ-АГРОІНВЕСТ К в подальшому був перепроданий (реалізований) TOB Комплекс Агромарс (філія Київкомбікорм ) на підставі: договору поставки макухи соєвої № 124/2018/КАМ/О від 28.02.2018 р. укладеного між CT УТФ (Постачальник) та TOB Комплекс Агромарс (філія Київкомбікорм ) (Покупець); рахунків-фактур №3 від 14.09.2018 р., № 10 від 20.09.2018 р.;накладних №3 від 14.09.2018 р., № 10 від 20.09.2018 р.; податкової накладної №3 від 14.09.2018 р., № 10 від 20.09.2018 р.; сертифікаті якості №140918-1 від 14.09.2018 р., № 200918-1 від 20.09.2018 р. договору поставки соєвої олії № 125/2018/КАМ/О від 28.02.2018 р.; рахунку-фактури № 6 від 17.09.2018 р.; накладної № 6 від 17.09.2018 р.; податкової накладної № 6 від 17.09.2018 р.; сертифікату якості від 17.09.2018 р.; довіреності № 410 від 05.09.2018 р. зі строком дії до 25.09.2018 р.

TOB Комплекс Агромарс (філія Київкомбікорм ) розрахувалося з CT УТФ на загальну суму 896 076,00 грн. та рахується кредиторська заборгованість в сумі

Також предметом перевірки контролюючим органом були господарські взаємовідносини з TOB КОМПАНІ-ГРУП, що були спрямовані на отримання у даних підприємств сільськогосподарського товару - макуха та олія сої. Товар був використаний з метою ведення господарської діяльності для подальшого перепродажу (реалізації) замовнику TOB Комплекс Агромарс (Філія Київкомбікорм ).

Фінансово-господарська діяльність із TOB КОМПАНІ-ГРУП відбулася на підставі договору № 18 від 18.06.2018 р.

Зазначений товар був належним чином прийнятий TOB УТФ , що підтверджується видатковими накладними № 5 від 21.08.2018 р., 20 від 15.09.2018 р., № 22 від 16.09.2018 р., №23 від 17.09.2018 р., №24 від 19.09.2018 р., №31 від 27.09.2018 р., №32 від 30.09.2018 р., №1 від 02.10.2018 р. а також рахунками-фактурами до них, відповідно: №5 від 21.08.2018 р., 20 від 15.09.2018 р., №22 від 16.09.2018 р., №23 від 17.09.2018 р., №24 від 19.09.2018 р., № 31 від 27.09.2018 р., № 32 від 30.09.2018 р., № 1 від 02.10.2018 р.

Транспортування товару відбулося на підставі товарно-транспортних накладних: №285 від 22.08.2018 р., №290 від 15.09.2018 р., №291 від 16.09.2018 р., №293 від 17.09.2018 р., № 294 від 19.09.2018 р., № 298 від 27.09.2018 р., № 299 від 30.09.2018 р.

Товар згідно накладної № 4 від 22.08.2018 р. транспортувався перевізником ФОП Шпак О.В. за замовленням CT УТФ , що підтверджується Договором на транспортно- експедиторські послуги №21 від 21.08.2018 р., Заявки від 21.08.2018 р., акту наданих послуг №ІДР00000747 від 22.08.2018 р., податковою накладною №1 від 22.08.2018 р. За надані транспортно-експедиторські послуги CT УТФ повністю розрахувалось з ФОП Шпак О.В. , що підтверджується платіжними дорученнями №791 від 31.08.2018 р., №1042 від

Решта товару транспортувалася силами та за рахунок Постачальника, про що в специфікаціях визначено умови поставки: СРТ - м. Київ, вул. Кирилівська, 98.

Якість поставленого товару підтверджується результатами дослідження, проведеного TOB КОМПАНІ-ГРУП №20/08-18 від 20.08.2018 р., № б/н від 10.09.2018 р., № б/н 10.09.2018 р., № б/н 17.09.2018 р., № б/н 17.09.2018 р., № б/н 26.09.2018 р., № б/н

Оплата товару підтверджується платіжними дорученнями № 790 від 22.08.2018 р. на суму 400 848,00 грн., № 830 від 03.09.2018 р. на суму 100212,00 грн., № 820 від 17.09.2018 р. на суму 103 032,00 грн., №834 від 18.09.2018 р. на суму 130000,00 грн., №841 від 19.09.2018 р. на суму 130 000,00 грн., № 898 від 20.09.2018 р. на суму 90 758,00 грн., № 875 від 20.09.2018 р. від 55672,86 грн., № 892 від 21.09.2018 р. на суму 50 000,00 грн., № 901 від 24.09.2018 р. на суму 40 000,00 грн., № 935 від 25.09.2018 р. на суму 40 000,00 грн., № 937 від 26.09.2018 р. на суму 40 000,00 грн., №941 від 27.09.2018 р. на суму 40 000,00 грн., № 948 від 28.09.2018 р. на суму 90 000,00 грн., № 982 від 04.10.2018 р. на суму 88 918,00 грн., №933 від 24.09.2018 р. на суму 41 008,00 грн., №934 від 25.09.2018 р. на суму 40 252,00 грн., № 938 від 26.09.2018 р. на суму 40 000,00 грн., № 942 від 27.09.2018 р. на суму 40 000,00 грн., № 966 від 01.10.2018 р. на суму 200 000,00 грн., № 982 від 05.10.2018 р. на суму 40 000,00 грн., № 984 від 08.10.2018 р. на суму 50 000 ,00 грн., № 949 від 28.09.2018 р. на суму 54 752,00 грн., №973 від 02.10.2018 р. на суму 100 000,00 грн., №983 від 05.10.2018 р. на суму 40 000,00 грн., № 985 від 09.10.2018 р. на суму 48 688,00 грн., № 978 від 10.10.2018 р. на суму 20 000,00 грн., №986 від 11.10.2018 р. на суму 20 000,00 грн., № 992 від 16.10.2018 р. на суму 50 000,00 грн., № 998 від 17.10.2018 р. на суму 30 000,00 грн., № 1001 від 18.10.2018 р. на суму 30 000,00 грн., № 1003 від 19.10.2018 р. на суму 30 000,00 грн., № 1007 від 22.10.2018 р. на суму 30 000,00 грн., № 1017 від 23.10.2018 р. на суму 15 000,00 грн., № 1015 від 24.10.2018 р. на суму 15 000,00 грн., № 1016 від 25.10.2018 р. на суму 99 360,00 грн., № 1067 від 15.11.2018 р. на суму 20840,00 грн., № 1068 від 16.11.2018 р. на суму 14000,00 грн., №1069 від 19.11.2018 р. на суму 20000,00 грн., № 1070 від 20.11.2018 р. на суму 30 000,00 грн., № 976 від 08.10.2018 р. на суму 19840,00 грн., №987 від 11.10.2018 р. на суму 20 000,00 грн., № 1012 від 22.10.2018 р. на суму 15 000,00 грн., № 1006 від 23.10.2018 р. на суму 10 000,00 грн., № 1013 від 24.10.2018 р. на суму 10 000,00 грн., № 1021 від 26.10.2018 р. на суму 15 000,00 грн., № 1023 від 29.10.2018 р. на суму 30 000,00 грн., № 1026 від 30.10.2018 р. на суму 50 000,00 грн., №971 від 01.10.2018 р. на суму 250 000,00 грн., № 1071 від 22.11.2018 р. на суму 19 960,00 грн., № 1079 від 23.11.2018 р. на суму 10 000,00 грн., № 1091 від 26.11.2018 р. на суму 10 000,00 грн., №977 від 10.10.2018 р. на суму 20 000,00 грн., № 1041 від 09.11.2018 р. на суму 20 000,00 грн.

В Акті перевірки зазначається, що станом на 30.09.2018 р. (кінцевий період, який охоплює перевірка) по бухгалтерському рахунку 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками сальдо по кредиту рахунку на кінець періоду з контрагентом TOB КОМПАНІ-ГРУП становить 1 747 278,00 гривень.

Однак, суд вважає, що контролюючим органом не було прийнято до уваги платежі на рахунок TOB КОМПАНІ-ГРУП за період жовтень-листопад 2018 р. згідно яких CT УТФ повністю розрахувалось за поставлений товар з TOB КОМПАНІ-ГРУП .

За результатами зазначених господарських операцій TOB КОМПАНІ-ГРУП виписано та зареєстровано на адресу CT УТФ податкові накладні: № 4 від 22.08.2018 р.; №20 від 15.09.2018 р.; №22 від 16.09.2018 р.; №23 від 17.09.2018 р.; №24 від 19.09.2018 р.; № 31 від 27.09.2018 р.; № 32 від 30.09.2018 р.

Зазначений товар було повністю реалізовано, що підтверджується наступними первинними документами, а саме: договором поставки макухи соєвої №124/2018/КАМ/О від 28.02.2018 р. з TOB Комплекс Агромарс (філія Київкомбікорм ), рахунками-фактурами №4 від 15.09.2018 р., №5 від 16.09.2018 р., №7 від 17.09.2018 р., №8 від 19.09.2018 р., №12 від 27.09.2018 р.; накладними №4 від 15.09.2018 р., №5 від 16.09.2018 р., №7 від 17.09.2018 р., №8 від 19.09.2018 р., №12 від 27.09.2018 р.; податковими накладними №4 від 15.09.2018 р., №5 від 16.09.2018 р., №7 від 17.09.2018 р., №8 від 19.09.2018 р., №12 від 27.09.2018 р.; сертифікатами якості №150918-1 від 15.09.2018 р., №160918-1 від 16.09.2018 р., №170918-2 від 17.09.2018 р., №190918-1 від 19.09.2018 р., №270918-1 від 27.09.2018 р.;

договором поставки соєвої олії №125/2018/КАМ/О від 28.02.2018 р., рахунками- фактурами №4 від 22.08.2018 р., №15 від 30.09.2018 р.; накладними №4 від 22.08.2018 р., №15 від 30.09.2018 р.; податковими накладними №4 від 22.08.2018 р., №15 від 30.09.2018 р.

TOB Комплекс Агромарс (філія Київкомбікорм ) повністю розрахувалося за придбаний товар, що підтверджується платіжними дорученнями № 9623052893 від 18.09.2018 р., №9623081551 від 02.11.2018 р., №9623081544 від 02.11.2018 р., №9623081955 від 15.11.2018 р., №9623081948 від 15.11.2018 р., №9623083054 від 18.12.2018 р., №9623052993 від 28.12.2018 р., №9623052992 від 28.12.2018 р., №9623083305 від 27.12.2018 р., №9623083166 від 21.12.2018 р., №9623082557 від 04.12.2018 р., № 9623083639 від 30.01.2019 р.

Транспортування товару відбувалося від контрагента-постачальника (TOB КОМПАНІ-ГРУП ) до контрагента-покупця (TOB Комплекс Агромарс ) на підставі товаро-транспортних накладних, які зазначені вище.

Отже, дослідивши вищезазначені первинні документи, суд прийшов до висновку, що в Акті перевірки не наведено жодних обставин та не надано суду належних та допустимих доказів, які б свідчили про невідповідність господарських операцій із вказаними вище контрагентами цілям та завданням статутної діяльності позивача, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про не пов`язаність операцій з господарською діяльністю позивача, фіктивність вчинених операцій, а також про те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

У той же час, позивачем надано сукупність первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують виконання такого роду операцій, у т.ч. договори, первинні документи, податкові накладні, які у сукупності не дають підстав для сумніву щодо фактичного здійснення спірних операцій, підстав для висновку про нездійснення спірних операцій контрагентами позивача та про відсутність у позивача підстав для формування спірних сум податкових вигод.

Первинні документи, податкові накладні мають всі необхідні реквізити, скріплені підписами та печатками сторін.

У даному випадку у суду відсутні правові підстави для висновку про юридичну дефектність наданих під час розгляду справи документів.

Крім того, в акті перевірки встановлено, що СТ УТФ належним чином не було підтверджено наявність залишків товару на складі, які обліковуються на субрахунку 281 Товари на складі станом на 31.12.2017 року на суму 104 342,76 грн, ПДВ в сумі 20 869 грнё станом на 30.09.2018 року на суму 504814,26 грн, крім того ПДВ на суму 100 963 грн, а тому податковим органом було встановлено заниження податкових зобов`язань з податку на додану вартість.

Суд, дослідивши надані сторонами документи, прийшов до наступних висновків.

Так, позивач користувався послугами складського зберігання та іншими супутніми складськими послугами за адресою: Київська обл, м. Кагарлик, вул. Святотроїцька, 22, на підставі договору №58 від 01.11.2016 року, укладеного з ТОВ Торговий дім Зернотрейд . В подальшому відбулась заміна складу. Позивачем був підписаний ще один договір з ТОВ Елеватор Зернотрейд -№06Є07-2018 від 06.07.2018 року складського зберігання зерна, який діяв з моменту підписання і до 31.12.2018 року.

Залишки товарів, які були описані в акті перевірки, були згодом реалізовані. Зокрема, залишок товарів станом на 31.12.2017 року на суму 104 342,76 грн був реалізований позивачем на адресу ПАТ ППР Броварський , відповідно до договору поставки сільськогосподарської продукції №02/05/2018 від 02.05.2018 року.

Вказані обставини підтверджуються також наявними в матеріалах справи документами:

- Накладною № 2 та рахунком-фактурою № 2 від 05.05.2018 року;

- Посвідченням про якість на партію сої від 05.05.2018 року;

- ТТН №263 від 05.05.2018року;

- Довіреністю на отримання ТМЦ №368 від 04.05.2018 року;

- Податковою накладною № 1 від 04.05.2018 року та квитанцією про її реєстрацію.

Оплата товару відбулась 08.05.2018 року та 15.05.2018 року, згідно платіжних доручень №16680 та №16902.

Висновки контролюючого органу щодо не підтвердження залишку товару на складі станом на 31.12.2017 року на суму 104 342,76 грн ґрунтуються виключно на тому, що договір № 58 від 01.11.2016 року закінчив свою дію 31.05.2017 року, а тому товару не було де зберігатися.

Проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази, суд не погоджується із такими висновками відповідача.

Оскільки СТ УТФ мало заборгованість за оплату складських послуг, зазначені залишки на складі були притримані до моменту оплати даної заборгованості. Про це свідчить лист ТОВ Торговий дім Зернотрейд №120 від 05.06.2017 року.

В подальшому, позивач оплатив заборгованість, що підтверджується платіжним дорученням № 536 від 27.04.2018 року та № 544 від 02.05.2018 року, після чого ТОВ Торговий дім Зернотрейд надана можливість відвантажити товар, що залишався притриманим до виконання договірних зобов`язань.

Щодо залишків станом на 30.09.2018 року на суму 504 814,26 грн, то вони також були реалізовані, що підтверджується договором поставки № 25 від 25.10.2018 року з ТОВ Авір трас юг , специфікацією від 25.10.2018 року, накладною № 5 та рахунком -фактурою № 5 від 26.10.2018 року, посвідченням про якість на партію сої від 26.10.2018 року, ТТН №302 від 26.10.2018, довіреністю на отримання товару №3 від 26.10.2018 року, податковою накладною № 5 від 26.10.2018 року. Оплата товару підтверджується платіжними дорученнями №494 від 02.11.2018 року, №503 від 08.11.2018 року, № 505 від 09.11.2018 року, № 520 від 22.11.2018 року.

Тому вищезазначені документи спростовують доводи, викладені в акті перевірки, оскільки товар, що знаходився у залишках станом на 31.12.2017 року та 30.09.2018 року, був використаний в господарській діяльності, тому у відповідача були відсутні підстави для донарахування податкових зобов`язань з ПДВ та винесення податкового повідомлення-рішення.

Також суд звертає увагу, що доводи, покладені ГУ ДФС у м. Києві в основу висновків Акту перевірки та оскаржуваних рішень, є гіпотетичними. Висновки відповідача по суті ґрунтуються на припущеннях та недоведених обставинах, фактично на доказах, які не були досліджені відповідачем під час проведення перевірки, з огляду на що висновки Акту перевірки не можуть бути підставою для висновків про порушення позивачем податкового законодавства за відносинами із зазначеними контрагентами та підставою для прийняття спірних рішень.

Так, в судовому 21.11.2019 року, представник відповідача на запитання суду про обґрунтованість висновків, які наведені в акті перевірки, вказав на те, що в основу акту були покладені відомості із баз даних ДФС, які є в розпорядженні контролюючого органу. Чи проводилась фактичне дослідження діяльності підприємств-контрагентів представник відповідача не зміг зазначити.

Наведені вище обставини не спростовуються і долученими до матеріалів справи відповідачем копій витягів із АІС Податковий блок облікових карток суб`єкта фіктивного підприємства.

Суд вважає вказані документи неналежними доказами по справі, оскільки вони не містять в собі жодної доказової інформації, а лише відображають дату внесення відомостей до бази, а також посаду особи, яка внесла такі відомості.

При цьому, суд вважає за потрібне наголосити на необхідності дотримуватися позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі Федорченко та Лозенко проти України , відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення поза розумним сумнівом .

Так, відносно посилань відповідача на ухвали суддів у кримінальних провадженнях, слід зазначити, що відповідно до ч. 6 ст. 79 КАС України лише вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Тому, зазначення відповідачем щодо фігурування певної особи у кримінальному провадженні та її непричетності до здійснення господарських операцій від імені такої юридичної особи, не має будь-якого правового значення для цілей визначення у даному випадку податкових зобов`язань.

Враховуючи наведене, вказані в Акті перевірки ухвали слідчих суддів з посиланнями на пояснення осіб, які не мають відношення до господарської діяльності підприємств-контрагентів, не є належними та допустимими доказами в контексті спірних відносин, а відтак, не можуть братися судом до уваги.

Слід також зазначити, що під час розгляду справи відповідачем не надано рішення суду відносно контрагентів позивача, яке б набрало законної сили та яке б було прийнято в порядку ст. 55-1 ГК України (фіктивна діяльність суб`єкта господарювання). Не надано рішення суду, прийнятого в порядку ст. 234 ЦК України щодо фіктивності правочинів, тобто щодо вчинення правочинів без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Не надано рішення суду про визнання правочинів з контрагентами недійсними з підстав їх суперечності інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, як-то передбачено приписами ч. 3 ст. 228 ЦК України. Також не надано рішення суду, яке б було прийнято в порядку ст. 207 ГК України щодо визнання недійсними спірних операцій з підстав їх невідповідності вимогам закону, або вчинення їх з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, тощо.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У даному випадку, враховуючи, зокрема, приписи ст. 211 КАС України (щодо дослідження доказів), ст. 90 КАС України (щодо оцінки доказів), ч. 2 ст. 74 КАС України (щодо предмету доказування), суд приходить до висновку, що відповідач в порядку виконання обов`язку, встановленого ч. 2 ст. 77 КАС України, не довів належними та допустимими доказами наявності обставин, які б свідчили про порушення позивачем податкового законодавства за взаємовідносинами із зазначеними контрагентами, наявність яких би призводила до невизнання права позивача на формування спірних сум податкових вигод, а відтак фіскальний орган не довів законності та обґрунтованості оскаржуваних рішень.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши вищезазначені правові норми, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є законними та обґрунтованими, у зв`язку з чим підлягають задоволенню у повному обсязі.

У відповідності до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі вищевикладеного та керуючись положеннями ст.ст. 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, ст. ст. 241 - 246, 250, 251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1.Адміністративний позов Споживчого товариства УТФ (04205, м. Київ, пр-т Оболонський,30 офіс 287, код ЄДРПОУ 30839403) задовольнити повністю;

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №00003781402 від 22.03.2019 року, №00003801402 від 22.03.2019 року, №00003811402 від 22.03.2019 року;

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 00003791402 від 22.03.2019 року в частині збільшення податкового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 2 455 860,95 грн (два мільйони чотириста п`ятдесят п`ять тисяч вісімсот шістдесят грн дев`яносто п`ять коп).

4. Стягнути на користь Споживчого товариства УТФ (04205, м. Київ, пр-т Оболонський,30 офіс 287, код ЄДРПОУ 30839403) понесені судові витрати у розмірі 19210 (дев`ятнадцять тисяч двісті десять грн) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення встановленого ст. 295 КАС України строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст рішення складено і підписано 21.12.2019 року

Суддя Н.Г. Вєкуа