Рішення

від 20.12.2019 по справі 640/12557/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 грудня 2019 року м. Київ № 640/12557/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Маруліної Л.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Клінінг Авто Груп

до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва

про визнання протиправним та скасування наказу, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Клінінг Авто Груп (далі також - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва (далі також - відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати Наказ Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва від 19.02.2019 року №63.

Адміністративний позов обґрунтовано тим, що в період з 31.01.2019 року по 15.02.2019 року відповідачем здійснено позапланову перевірку дотримання позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті будівництва Реконструкція нежитлових приміщень №1 та №2 нежитлового (громадського) будинку під автосалон на АДРЕСА_1 , за результатами якої складено Акт перевірки від 15.02.2019року №б/н (далі також - Акт перевірки) і протокол від 15.02.2019 року №б/н про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Відповідно до змісту Акту перевірки, відповідачем встановлено два порушення у сфері містобудівної діяльності позивачем : 1) порушено норму частини восьмої статті 36 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності (у позивача не було підстав для проведення реконструкції на об`єкті будівництва Реконструкція нежитлових приміщень №1 та №2 нежитлового (громадського) будинку під автосалон на АДРЕСА_1 , оскільки іншої будівлі за цією адресою раніше не існувало, тому позивач повинен був подати відповідні дозвільні документи як на нове будівництво); 2) порушено частину першу статті 31, частину десяту статті 39 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , пункт 4.6.1. ДБН А. 2.2.-3-2014 Склад та зміст проектної документації на будівництво , частину другу статті 23 Закону України Про архітектурну діяльність , пункт 8.2. та додаток Д ДБН А. 2.2.-3-2014 Склад та зміст проектної документації на будівництво (у замовника будівництва (позивача) на момент перевірки відсутні розроблена та затверджена належним чином проектна документація з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотримання вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил; позивачем наведено недостовірні дані у декларації про готовність до експлуатації об`єкта від 17.01.2019 року №КВ 141190170800 Реконструкція нежитлових приміщень №1 та №2 нежитлового (громадського) будинку під автосалон на АДРЕСА_1 ).

Наказом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва від 19.02.2019 року №63 скасовано право на початок виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) Реконструкція нежитлових приміщень №1 та №2 нежитлового (громадського) будинку під автосалон на АДРЕСА_1 від 18.06.2018 №КВ 061181690435. Замовник - товариство з обмеженою відповідальністю Клінінг Авто Груп ; скасовано реєстрацію декларації про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) Реконструкція нежитлових приміщень №1 та №2 нежитлового (громадського) будинку під автосалон на АДРЕСА_1 від 18.06.2018 №КВ 061181690435. Замовник - товариство з обмеженою відповідальністю Клінінг Авто Груп .

Позивач вважає зазначений наказ протиправним, а висновки відповідача, викладені у Акті перевірки, на підставі яких прийнято оскаржуваний наказ, помилковими, оскільки останнім не враховано, що рішення про реєстрацію права власності на даний об`єкт нерухомого майна прийнято приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравченко Ольгою Петрівною, індексний номер 34928045 від 25.04.2017 року. На момент подачі цього позову зазначене рішення не скасовано, не виступає предметом будь-яких судових чи інших спорів. Право власності на об`єкт нерухомого майна по на АДРЕСА_1, перейшло до засновника позивача відповідно до договору купівлі-продажу від 30.06.2015 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Байдик Т.М. за №1014.

Згідно з відомостями, зазначеними у цьому договорі купівлі-продажу, означений об`єкт нерухомого майна записано в реєстрову книгу 10.10.2001 року за №д.451, з огляду на що, вказана будівля сформована та зареєстрована ще до 10.10.2001 року.

Враховуючи викладене, позивач вважає себе належним замовником будівництва, яким затверджено проектну документацію.

Після закінчення будівельних робіт, які здійснено підрядником ТОВ Ассетс ЛТД (код ЄДРПОУ 41322103), позивачем подано відповідачу декларацію про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1) від 17.01.2019 року №КВ 141190170800, на підставі якої, позивачем зареєстровано право власності на нежитлові приміщення № 1 та № 2 (автосалон) , що підтверджується відповідним витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Крім того, щодо підстав проведення відповідачем перевірки позивач зазначає, що перевірку проведено відповідачем вже після здійснення відповідних реєстраційних дій на підставі поданої декларації, що, на думку позивача, є протиправним.

Враховуючи викладене, позивач просить суд задовольнити позов в повному обсязі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.07.2019 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Через канцелярію суду 01.08.2019 року відповідачем подано відзив на позовну заяву та клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Відповідач проти позову заперечує з тих підстав, що відповідно до листа комунального підприємства Київської міської ради Київське міське бюро технічної інвентаризації від 08.02.2019 року №062/14-1796 (И-2019) інвентаризаційна справа щодо нежитлових приміщень № 1 та №2 по вул. Живописна , 2-А у Святошинському районі міста Києва в архіві бюро відсутня.

Також, згідно із змістом листа Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві від 15.02.2019 року №10/26-14/1502/07 відповідачем встановлено, що інформація щодо видачі/реєстрації документів, які дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, а також засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів за вказаною вище адресою, відсутня.

Отже, оскільки вказаний об`єкт будівництва не прийнято в експлуатацію у встановленому законодавством порядку, цей об`єкт нерухомого майна не підлягає реконструкції.

Враховуючи викладене, відповідач зазначає, що об`єкт нерухомого майна нежитлові приміщення № 1 та №2 по АДРЕСА_1 побудовано без відповідного дозвільного документа, та не може бути віднесеним до виду будівництва - реконструкція, вид будівництва зазначеного об`єкта повинен бути класифікований як нове будівництво.

Так, відповідач дійшов висновку, що позивачем у повідомленні про початок виконання будівельних робіт від 18.06.2018 року №КВ 061181690435 наведено недостовірні дані щодо виду будівництва.

Крім того, позивачем під час перевірки надано ескізний проект, в той час, як не надано робочого проекту; виконавчу документацію оформлено з порушенням ДБН А.3.1.-5:2016 Організація будівельного виробництва .

Отже, відповідач вважає, що замовником будівництва (позивачем) наведено не достовірні дані у повідомленні про початок виконання будівельних робіт від 18.06.2018 року №КВ 061181690435 та у декларації про готовність до експлуатації об`єкту будівництва Реконструкція нежитлових приміщень №1 та №2 нежитлового (громадського) будинку під автосалон на АДРЕСА_1 щодо належним чином розробленої та затвердженої проектної документації.

Відповідач не заперечує наявності державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна позивача, водночас, зауважує, що наявність такого права власності на самочинно збудований об`єкт будівництва не є правовою формою захисту прав позивача від відповідальності за порушення норм законодавства, зокрема, у сфері містобудівної діяльності.

Враховуючи викладене, вважаючи об`єкт будівництва Реконструкція нежитлових приміщень №1 та №2 нежитлового (громадського) будинку під автосалон на АДРЕСА_1 самочинним будівництвом, відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.08.2019 року клопотання відповідача про здійснення розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін у судовому засіданні повернуто без розгляду.

Через канцелярію суду 21.08.2019 року позивачем подано відповідь на відзив.

Через канцелярію суду 01.10.2019 року позивачем подано клопотання про долучення доказів.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

В період з 31.01.2019 року по 15.02.2019 року включно посадовою особою Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва на підставі направлення від 31.01.2019 року №б/н та від 14.02.2019 року №б/н здійснено позапланову перевірку дотримання позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті будівництва Реконструкція нежитлових приміщень №1 та №2 нежитлового (громадського) будинку під автосалон на АДРЕСА_1 , за результатами якої складено Акт перевірки від 15.02.2019 року №б/н і протокол від 15.02.2019 року №б/н про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Наказом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва від 19.02.2019 року №63 скасовано право на початок виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) Реконструкція нежитлових приміщень №1 та №2 нежитлового (громадського) будинку під автосалон на АДРЕСА_1 від 18.06.2018 №КВ 061181690435. Замовник - товариство з обмеженою відповідальністю Клінінг Авто Груп ; скасовано реєстрацію декларації про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) Реконструкція нежитлових приміщень №1 та №2 нежитлового (громадського) будинку під автосалон на АДРЕСА_1 від 18.06.2018 року №КВ 061181690435. Замовник - товариство з обмеженою відповідальністю Клінінг Авто Груп .

Вважаючи наказ Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва від 19.02.2019 року №63 протиправним, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив та відповідь на відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 41 Закону України від 17.02.2011 року № 3038-VI Про регулювання містобудівної діяльності (із змінами і доповненнями) (далі також - Закон № 3038-VI) державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553 затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (далі також - Порядок № 553), який визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Згідно з пунктом 5 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Відповідно до пункту 7 Порядку № 553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

При цьому вказаний пункт Порядку також визначає перелік підстав для проведення позапланової перевірки, який є вичерпним та не підлягає розширеному тлумаченню. Зокрема, це: подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; вимога Держархбудінспекції про проведення перевірки; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати п`яти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.

Зміст наведених норм права свідчить про те, що позапланова перевірка може бути проведена виключно у разі наявності підстав, визначених у пункті 7 Порядку № 553, про що повинно бути зазначено у направленні для її проведення.

Відповідно до змісту направлення Директора Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва від 31.01.2019 року №б/н для проведення планового (позапланового) заходу, позапланову перевірку призначено на підставі перевірки достовірних даних, наведених у декларації про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС 1) від 17.01.2019 №КВ 141190170800.

Повноваження посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю визначені у пункті 11 вказаного Порядку та кореспондуються з положеннями статті 41 Закону № 3038-VI.

Так, посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право: 1) безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню; 2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; 3) видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт; 4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації; 4-1) проводити перевірку відповідності будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що використовуються під час будівництва об`єктів, вимогам державних стандартів, норм і правил згідно із законодавством; 6) залучати до проведення перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, експертних та громадських організацій (за погодженням з їх керівниками), фахівців галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій; 7) одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. Забороняється витребовувати інформацію та документи податкової, фінансової звітності, щодо оплати праці, руху коштів та інші, не пов`язані із здійсненням державного архітектурно-будівельного контролю; 8) вимагати у випадках, визначених законодавством, вибіркового розкриття окремих конструктивних елементів будинків і споруд, проведення зйомки і замірів, додаткових лабораторних та інших випробувань будівельних матеріалів, виробів і конструкцій; 9) забороняти за вмотивованим письмовим рішенням експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих в експлуатацію; 10) здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням аудіо - та відеотехніки; 11) здійснювати контроль за дотриманням порядку обстеження та паспортизації об`єктів, а також за реалізацією заходів щодо забезпечення надійності та безпеки під час їх експлуатації.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (частина третя статті 41 Закону № 3038-VI).

За правилами пункту 8 Порядку № 553 постанови органів державного архітектурно-будівельного контролю можуть бути оскаржені до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, або до суду.

За результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (пункти 16, 17 Порядку № 553).

Права та обов`язки суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль зазначені пунктах 13, 14 Порядку № 553.

Зокрема, суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов`язаний виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 02.10.2018 року у справі №465/1461/16-а (адміністративне провадження №К/9901/12645/18), проаналізувавши положення статті 41 Закону № 3038-VI та Порядку № 553 колегія суддів дійшла висновку про те, що для усунення можливості зловживання правом на перевірки, сукупність заходів, які здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю за додержанням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил можуть здійснюватись лише під час виконання відповідними суб`єктами підготовчих та будівельних робіт.

Тобто, за загальним правилом такі перевірки можливі щодо тих об`єктів, які знаходяться в процесі будівництва.

Виключенням із цього загального правила є виявлення факту самочинного будівництва у зв`язку з чим, такі перевірки можуть стосуватися й збудованого об`єкту.

Так, з матеріалів справи судом встановлено наступне.

Відповідачем зареєстровано подані позивачем Повідомлення про початок виконання будівельних робіт від 18.06.2018 року №КВ 061181690435 Реконструкція нежитлових приміщень №1 та №2 нежитлового (громадського) будинку під автосалон на АДРЕСА_1 та декларацію про готовність до експлуатації об`єкта від 17.01.2019 року № КВ 141190170800.

Під час виїзду на місце відповідачем встановлено, що за вказаною вище адресою знаходиться нежитлове приміщення, яке на час перевірки не експлуатувалося.

Відповідачем зазначено, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна на АДРЕСА_1, останній належить ТОВ Клінінг Авто Груп на підставі права власності - акту прийому-передачі від 21.04.2017 року №610,611 загальною площею 129,7 кв.м. (розмір частки 1).

Відповідачем зазначено, що у ході перевірки встановлено, що згідно із змістом листа від 08.02.2019 року №062/14-1796 (И-2019) комунального підприємства КМР Київське міське бюро технічної інвентаризації інвентаризаційна справа в архіві бюро відсутня.

Згідно із змістом листа від 15.02.2019 року №10/26-14/1502/07 Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві, відсутня інформація щодо видачі/реєстрації документів, які дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, а також засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів за вказаною вище адресою.

Як наслідок, відповідачем зазначено, що позивачем наведено недостовірні дані у повідомленні про початок виконання будівельних робіт від 18.06.2018 року №КВ 061181690435 Реконструкція нежитлових приміщень №1 та №2 нежитлового (громадського) будинку під автосалон на АДРЕСА_1 , а саме у реченні: нове будівництво, реконструкція, капітальний ремонт.

Також, відповідачем зазначено, що на час перевірки на об`єкті будівництва виконано будівельні роботи зі збільшення загальної площі вищевказаної будівлі з 129,7 кв.м. на 428 кв.м., що вказує на зміну техніко-економічних показників.

Як ризик настання негативних наслідків від провадження господарської діяльності, пов`язаної з таким порушенням, відповідач зазначає таке, як руйнування будівлі і споруди .

Висновок про те, що позивачем вказано недостовірні дані у повідомленні про початок виконання будівельних робіт, відповідачем вмотивовано тим, що на цей об`єкт відсутня інвентаризаційна справа в архіві Комунального підприємства Київської міської ради Київське міське бюро технічної інвентаризації і тим, що у Департаменті Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві відсутня інформація про прийняття в експлуатацію об`єкта, реконструкцію якого здійснено позивачем.

Тобто, відповідач вважає, що у позивача не було підстав для проведення реконструкції на об`єкті будівництва Реконструкція нежитлових приміщень №1 та №2 нежитлового (громадського) будинку під автосалон на АДРЕСА_1 , оскільки іншої будівлі за цією адресою раніше не існувало, тому позивач повинен був подати відповідні дозвільні документи як на нове будівництво.

Крім того, відповідачем зазначено, що замовником будівництва надано ескізний проект інструкцію нежитлових приміщень №1 та №2 нежитлового (громадського) будинку під автосалон на АДРЕСА_1 , розроблений підприємцем ОСОБА_1 з порушенням норм, стандартів і правил, а саме: для об`єктів І та ІІ категорій складності проектування здійснюється в одну стадію - робочий проект або у дві стадії - ескізний проект та робочий проект.

Враховуючи зазначене, на думку відповідача, у замовника будівництва (позивача) на момент перевірки відсутня розроблена та затверджена належним чином проектна документація з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, них норм, державних стандартів і правил.

Враховуючи викладене, відповідач дійшов висновку, що позивачем наведено недостовірні дані у декларації про готовність до експлуатації об`єкта від 17.01.2019 року №КВ 1190170800 Реконструкція нежитлових приміщень №1 та №2 нежитлового (громадського) будинку під автосалон на АДРЕСА_1 .

Як ризик, настання негативних наслідків від провадження господарської діяльності, пов`язаної з таким порушенням, відповідач зазначає руйнування будівлі і споруди .

Отже, вище вказана інформація, на думку відповідача, свідчить про недостовірність, що в свою чергу, відповідно до статті 39-1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом.

Водночас, проаналізувавши норми законодавства та дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Пунктами 3.10, 3.11 розділу 3 ДБН А.2.2-3-2012 Склад та зміст проектної документації на будівництво визначено, що реконструкція - це перебудова введених в експлуатацію в установленому порядку об`єктів будівництва, яка передбачає удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та проживання, якості послуг, зміну основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність, функціональне призначення, геометричні розміри тощо).

18.06.2018 року за №КВ 061181690435 відповідачем зареєстровано повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1 на об`єкті Реконструкція нежитлових приміщень №1 та №2 нежитлового (громадського) будинку під автосалон на АДРЕСА_1 (далі також - Повідомлення ).

На момент подання Повідомлення позивач на праві власності володіє об`єктом нерухомого майна: нежитлове приміщення, нежитлові приміщення №1 та №2 нежитлового (громадського) будинку, загальною площею 129,7 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 668982880000, номер запису про право власності: 20131504, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер 109434486 від 28.12.2017 року, сформованого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Григорян Д.Г.

Рішення про реєстрацію права власності на даний об`єкт нерухомого майна прийнято приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравченко Ольгою Петрівною, індексний номер 34928045 від 25.04.2017 року, що відповідачем не заперечується.

Підставами виникнення права власності зазначено наступні документи: акт прийому-передачі серія та номер: 610, 611, виданий 21.04.2017 року, видавник: ОСОБА_2 та ТОВ Клінінг Авто Груп , протокол №:2, виданий 21.04.2017 року Загальними зборами учасників, як внесок у статутний фонд зазначеного Товариства.

Право власності на об`єкт нерухомого майна: нежитлові приміщення №1 та №2 нежитлового (громадського) будинку за адресою: АДРЕСА_4 , загальною площею 129,7 кв.м. перейшло до засновника позивача ОСОБА_2 згідно з договором купівлі-продажу від 30.06.2015року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Байдик Т.М. за №1014.

Відповідно до пункту 1 договору купівлі-продажу за №1014 Продавець продав, належні йому на праві власності, нежитлові приміщення №1 та №2 нежитлового (громадського) будинку, а Покупець купив ці приміщення, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_4. Відчужуване нерухоме майно мало загальну площу 129,7 кв.м.

Згідно з пунктом 2 зазначеного договору документом, що підтверджував право власності продавця на відчуження будівлі був договір купівлі-продажу, посвідчений Президентом Київської Універсальної біржі М.М. Деточка 10.10.2001 року, реєстраційний №А2312/5088, зареєстрований у КП Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна 10.10.2001 року, записаний в реєстрову книгу №д.451.

Продавцем передано Покупцеві технічний паспорт на нежитлове приміщення (інвентарна справа №40455, реєстровий №451, паспорт виготовлений станом на 20.03.2015 року Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна.

Отже, ця будівля, як об`єкт нерухомого майна, була сформована та зареєстрована ще у 2001 році за адресою: АДРЕСА_4.

Крім того, відповідно до витягу з наказу Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 07.12.2017 року №772 Про присвоєння адреси об`єкту нерухомості у місті Києві присвоєно об`єкту нерухомого майна нежитловій будівлі на АДРЕСА_4 , відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер витягу 85786322 від 25.04.2017, номер запису про право власності 20131504, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 668982880000, поштову адреса: АДРЕСА_1.

Згідно з преамбулою Закону України від 01.07.2004 року № 1952-IV Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі також - Закон №1952) цей Закон регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав.

Відповідно до пункту 1 статті 2 Закону №1952 державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з частиною другою статті 3 Закону №1952 речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до частини третьої статті 3 Закону №1952 речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 4 Закону №1952 обов`язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, зокрема, право власності на нерухоме майно.

У Конституції України закріплено основні правові принципи регулювання відносин власності, головним з яких є принцип рівного визнання й захисту усіх форм власності (статті 13,41 Конституції України).

Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвекцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права

Згідно правової позиції, висловленої в Остаточному рішенні Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 року у справі Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки ЄСПЛ дійшов висновку про те, що потреба виправити минулу помилку не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

У рішенні Рисовський проти України (рішення від 20.10.2011 року, остаточне від 20.01.2012 року) Європейський суд з прав людини наголосив на важливості принципу належного урядування. Він передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і щомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і якість їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не проваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов`язків.

Відповідно до пункту 3.6 ДБН А.2.2-3-2014 Склад та зміст проектної документації на будівництво замовник будівництва - фізична чи юридична особа, яка має у власності або у користуванні земельну ділянку для забудови чи володіє на законних підставах об`єктом будівництва, на якому має намір виконувати будівельні роботи.

Згідно з частиною четвертою статті 34 Закону №3038 реконструкцію, реставрацію або капітальний ремонт об`єктів будівництва без зміни зовнішніх геометричних розмірів їх фундаментів у плані, а також реконструкцію або капітальний ремонт автомобільних доріг, залізничних колій, ліній електропередачі, зв`язку, трубопроводів, інших лінійних комунікацій у межах земель їх розміщення, а так само нове будівництво відповідно до містобудівної документації об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури на замовлення органів державної влади та органів місцевого самоврядування на відповідних землях державної чи комунальної власності, може бути проведено за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 34 Закону №3038 Замовник має право виконувати будівельні роботи після: подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи викладене, позивач є належним замовником будівництва і має право в межах чинного законодавства та державних будівельних норм здійснювати відносно належного йому на праві власності об`єкта нерухомого майна відповідні будівельні роботи.

Згідно з абзацом 1 частини першої статті 31 Закону №3038 проектна документація на будівництво об`єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.

Відповідно до частини десятої статті 39 Закону №3038 замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про готовність об`єкта до експлуатації, та за експлуатацію об`єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката.

Пунктом 4.6.1 ДБН А.2.2-3-2014 Склад та зміст проектної документації на будівництво для об`єктів І та ІІ категорій складності проектування здійснюється: 1) в одну стадію - робочий проект (РП); 2) у дві стадії - для об`єктів невиробничого призначення - ескізний проект (ЕП), а для об`єктів виробничого призначення та лінійних об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури - техніко-економічний розрахунок (ТЕР) та для обох - робочий проект (РП).

Примітка до зазначеної норми ДБН. За відповідним обґрунтуванням замовник та проектувальник можуть прийняти узгоджене рішення щодо зміни кількості стадій проектування.

Відповідно до частини другої статті 23 Закону України від 20.05.1999 року № 687-XIV Про архітектурну діяльність (із змінами і доповненнями) (далі також - Закон № 687) замовники на проектування і будівництво об`єктів архітектури мають право, в тому числі, обирати архітектора - розробника проекту або залучати його за результатами архітектурного чи містобудівного конкурсу, обирати підрядника на будівництво або залучати його за результатами будівельного тендера.

З метою зміни функціонального призначення належного позивачу зазначеного об`єкта нерухомого майна під автосалон, позивач розпочав збір вихідних даних для проектування.

Відповідно до матеріалів справи, для отримання вихідних даних для розроблення відповідної проектної документації позивач звернувся до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) з метою отримання містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва.

29.05.2018 року Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) видано позивачу містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва Реконструкція нежитлових приміщень №1 та №2 нежитлового (громадського) будинку під автосалон за адресою: АДРЕСА_1 за №425, після чого позивач звернувся до фізичної особи-підприємця проектувальника ОСОБА_1 за розробкою відповідної проектної документації.

Відповідно до ДБН А.2.2.-3-2014, пункту 4.6. Стадії проектування замовником (позивачем) та проектувальником ( ОСОБА_1 ) прийнято узгоджене рішення щодо зміни кількості стадій проектування до однієї - ескізний проект (абзац 2 пункту 3.1. Розділу Загальна пояснювальна записка ) та затверджено відповідне завдання на проектування .

Враховуючи те, що норма пункту 4.6.1 ДБН А.2.2-3-2014, з урахуванням примітки, передбачає, що за відповідним обґрунтуванням замовник та проектувальник можуть прийняти узгоджене рішення щодо зміни кількості стадій проектування, слід дійти висновку, що замовник та проектувальник можуть обрати на власний розсуд одну зі стадій проектування, зазначених у даній нормі: ескізний проект, техніко-економічний розрахунок або робочий проект.

Проектну документацію затверджено позивачем згідно наказу ТОВ Клінінг Авто Груп від 30.05.2018 року №5-П про затвердження проектної документації.

Враховуючи викладене, судом не встановлено порушень норм чинного законодавства та державних будівельних норм під час розроблення та затвердження проектної документації.

Відповідно до матеріалів справи, після закінчення будівельних робіт, які здійснено підрядником ТОВ Ассетс ЛТД (код ЄДРПОУ 41322103), позивачем подано відповідачу декларацію про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1) від 17.01.2019 року №КВ 141190170800 .

На підставі зареєстрованої відповідачем декларації позивачем зареєстровано право власності на нежитлові приміщення №1 та №2 (автосалон) за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер витягу: 153822979 від 24.01.2019 року.

Інших підстав, крім порушення порядку проектування за результатами перевірки відповідачем не зазначено.

Враховуючи викладене, судом встановлено, що декларація від 17.01.2019 №КВ 141190170800 не містить недостовірних даних щодо об`єкта будівництва Реконструкція нежитлових приміщень №1 та №2 нежитлового (громадського) будинку під автосалон на АДРЕСА_1 .

Разом з тим, суд зауважує, що позапланову перевірку здійснено відповідачем в період з 31.01.2019 року по 15.02.2019 року, в той час, як вже 24.01.2019 року позивачем зареєстровано право власності на об`єкт будівництва Реконструкція нежитлових приміщень №1 та №2 нежитлового (громадського) будинку під автосалон на АДРЕСА_1 .

Так, після реєстрації права власності на збудований об`єкт нерухомості на підставі зареєстрованої декларації про готовність об`єкту до експлуатації, остання вичерпує свою дію фактом виконання, та виключає можливість віднесення такого об`єкту до самочинного в силу його узаконення.

А відтак, не може визнаватись законною перевірка контролюючого органу такого об`єкта та акти, оформлені за результатами державного архітектурно-будівельного контролю.

Аналогічної правову позицію викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 02.10.2018 року по справі №№465/1461/16-а (адміністративне провадження №К/9901/12645/18).

Отже, з огляду на те, що перевірку відповідачем проведено після здійснення позивачем реєстраційних дій на підставі поданої декларації, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна №154167025 від 28.01.2019 року, наданим відповідачем.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За результатами розгляду адміністративної справи судом встановлено протиправність проведеної перевірки відповідачем, та як наслідок, протиправність прийнятого оскаржуваного наказу, який підлягає скасуванню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до платіжного доручення від 20.06.2019 року №68 за подання позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1921, 00 грн. З огляду на задоволення позову в повному обсязі, сплачена сума судового збору підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.

Керуючись статтями 2- 9, 11, 44, 72-78, 79, 139, 241-246, 250, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Клінінг Авто Груп задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва від 19.02.2019 року №63.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Клінінг Авто Груп (03179, м. Київ, вул. Живописна, 2, код ЄДРПОУ 41290010) за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 32-А, код ЄДРПОУ 40224921) сплачені судові витрати у розмірі 1921, 00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна грн. 00 коп.).

Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України. апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю Клінінг Авто Груп (03179, м. Київ, вул. Живописна, 2, код ЄДРПОУ 41290010);

Відповідач: Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 32-А, код ЄДРПОУ 40224921).

Повний текст складено 20.12.2019 року.

Суддя Л.О. Маруліна