Рішення

від 24.12.2019 по справі 826/11625/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 грудня 2019 року м. Київ № 826/11625/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Кузьменко А.І., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю ДІАМАНТ АГРО ТРЕЙД ЕНТЕРПРАЙЗ УКРАЇНА доГоловного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю ДІАМАНТ АГРО ТРЕЙД ЕНТЕРПРАЙЗ УКРАЇНА (далі по тексту - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (далі по тексту - відповідач) в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві №0001031201 від 18 травня 2017 року.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних та затримка їх реєстрації відбулось внаслідок протиправних дій податкового органу щодо призупинення дії договору про визнання електронних документів №090920161 від 09 вересня 2016 року. Саме у зв`язку із призупиненням дії зазначеного договору позивач був позбавлений можливості належним чином виконати свій обов`язок щодо належної реєстрації податкових накладних в ЄРПН та був змушений 28 листопада 2017 року підписати додаткову угоду до договору про визнання електронних документів №090920161 від 09 вересня 2016 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 жовтня 2017 року відкрито провадження у справі та призначено судове засідання.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 грудня 2017 року зупинено провадження у справі №826/11625/17 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю ДІАМАНТ АГРО ТРЕЙД ЕНТЕРПРАЙЗ УКРАЇНА до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення до набрання законної сили рішенням у справі №826/1103/17 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю ДІАМАНТ АГРО ТРЕЙД ЕНТЕРПРАЙЗ УКРАЇНА до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управлінні Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправними дій.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 вересня 2019 року адміністративну справу №826/11625/17 прийнято до провадження суддею Окружного адміністративного суду міста Києва Кузьменко А.І., поновлено провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників сторін.

У відзиві на адміністративний позов представник відповідача зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірним, оскільки згідно з актом перевірки встановлено несвоєчасну реєстрацію податкових накладних позивачем в ЄРПН всього на суму ПДВ 2 782 128,32 грн.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

18 травня 2017 року Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві на підставі акта перевірки від 21 лютого 2017 року №209/26-54-12-01-11 та рішення про результати розгляду первинної скарги Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 21 квітня 2017 року №10029/10/26-15-10-01-35 прийнято податкове повідомлення-рішення №0001031201, яким за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених статтею 201 та згідно статті 120-1 Податкового кодексу України за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 1 901 500,32 грн. застосовано штраф у розмірі 10 % у сумі 190 150,03 грн.; за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 16 до 30 календарних днів на суму ПДВ 880 628,21 грн. застосовано штраф у розмірі 20 % у сумі 176 125,65 грн.; всього сума штрафу становить 366 275,68 грн.

Незгода позивача із вказаним податковим повідомленням-рішенням зумовила його звернення до суду з даним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

У відповідності до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі, зокрема, 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів.

Суд звертає увагу, що представник позивача не заперечує встановлену перевіркою затримку граничних строків реєстрації податкових накладних: №23 від 11 листопада 2016 року, №24 від 12 листопада 2016 року, №25 від 13 листопада 2016 року, №27 від 14 листопада 2016 року, №26 від 14 листопада 2016 року, №28 від 15 листопада 2016 року, №29 від 17 листопада 2016 року, №30 від 18 листопада 2016 року, №33 від 19 листопада 2016 року, №32 від 20 листопада 2016 року, №34 від 20 листопада 2016 року, №31 від 19 листопада 2016 року, №35 від 21 листопада 2016 року, №36 від 22 листопада 2016 року, №37 від 23 листопада 2016 року, №38 від 28 листопада 2016 року, №39 від 29 листопада 2016 року, №40 від 30 листопада 2016 року, №41 від 01 грудня 2016 року, №42 від 03 грудня 2016 року.

При цьому, представник позивача стверджує, що така затримка відбулась внаслідок протиправного призупинення відповідачем дії договору про визнання електронних документів №090920161 від 09 вересня 2016 року, що підтверджується квитанцією №1 від 17 листопада 2016 року.

Суд враховує, що правомірність дій Державної податкової інспекції в Оболонському районі ГУ ДФС у місті Києві щодо призупинення дії договору про визнання електронних документів №090920161 від 09 вересня 2016 року у період з 17 листопада 2016 року по 19 грудня 2016 року була предметом розгляду в межах адміністративної справи №826/1103/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ДІАМАНТ АГРО ТРЕЙД ЕНТЕРПРАЙЗ УКРАЇНА до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби в місті Києві про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії.

Так, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 лютого 2018 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ДІАМАНТ АГРО ТРЕЙД ЕНТЕРПРАЙЗ УКРАЇНА задоволено частково; визнано протиправними дії Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби в місті Києві щодо призупинення дії договору про визнання електронних документів №090920161 від 09 вересня 2016 року у період з 17 листопада 2016 року по 19 грудня 2016 року.

Задовольняючи адміністративний позов у межах адміністративної справи №826/1103/17 суд виходив з того, що право контролюючого органу на призупинення дії договору про визнання електронних документів нормами чинного законодавства та затвердженою у встановленому законом порядку типовою формою договору про визнання електронних документів контролюючому органу не надано, а передбачено лише положеннями додаткової угоди до такого договору, та не є абсолютним. У зв`язку з цим обставини щодо виникнення таких підстав (факт виникнення спірних питань, пов`язаних з автентичністю податкових документів в електронному вигляді) мають бути документально підтверджені контролюючим органом.

Поряд з цим, у ході розгляду справи представник Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби в місті Києві не надав, а позивач не повідомив суду про факт існування між сторонами укладених угод про внесення змін та/або доповнень (додаткові угоди) до договору про визнання електронних документів від 09 вересня 2016 року, за умовами яких передбачалось право органу ДФС на вчинення дій/прийняття рішення щодо призупинення дії договору про визнання електронних документів у зв`язку з виникненням спірних питань, пов`язаних з автентичністю поданих платником податків в електронному вигляді податкових документів.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2018 року апеляційну скаргу повернуто особі, яка її подала.

Вимогами статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до пункту 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Верховним Судом у справі № 804/5153/17 (постанова від 18.01.2018 року) зроблений висновок, що у разі вчинення платником податку з метою своєчасної реєстрації податкової накладної всіх необхідних дій, натомість її реєстрація була здійсненна з порушенням граничного терміну з незалежних від платника податку причин, то в такому разі відсутні підстави для застосування штрафу за порушення граничних термінів реєстрації податкової накладної.

За приписами частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Також, 14 серпня 2018 року в рамках справи № 803/1583/17, адміністративне провадження №К/9901/49627/18 (ЄДРСРУ № 75932783), та 28 серпня 2018 року у справі № 806/1965/16, адміністративне провадження №К/9901/39361/18 (ЄДРСРУ № 76138384), Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду підтвердив висновок, який викладено у постановах Верховного Суду від 30 січня 2018 року у справі № 815/2745/17 та від 30 січня 2018 року у справі № 816/390/17 про те, що законодавець передбачив можливість застосування до платника наслідків несвоєчасної реєстрації податкової накладної, передбачених статтею 120-1 Податкового кодексу України, лише за наявності його вини.

У рішенні від 13 грудня 2001 року у справі Церква Бесарабської Митрополії проти Молдови ЄСПЛ зазначив, що закон має бути доступним та передбачуваним, тобто вираженим з достатньою точністю, щоб дати змогу особі в разі необхідності регулювати його положеннями свою поведінку (пункт 109).

На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок ( Лелас проти Хорватії , заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і Тошкуце та інші проти Румунії , заява №36900/03, п.37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах ( Онер`їлдіз проти Туреччини , п. 128, та Беєлер проти Італії , п. 119).

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків ( Лелас проти Хорватії , п. 74).

Таким чином, оскільки затримка реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних виникла не з вини позивача, доводи платника податків про протиправність застосування контролюючим органом до нього штрафу є обґрунтованими та правомірними.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, позивачем доведено наявність підстав для скасування оскаржуваного рішення, в той час як відповідачем як суб`єктом владних повноважень покладений на нього обов`язок доказування з урахування вимог, визначених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, не виконано, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, які містяться у матеріалах справи, суд приходить до висновку про наявність правих підстав для задоволення позову.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Одночасно суд вбачає наявними підстави для повернення позивачу судового збору в сумі 1 600,00 грн, відповідно до статті 7 Закону України Про судовий збір , оскільки позивачем сплачений судовий збір за подання даного позову у розмірі більшому ніж визначений статтею 4 даного Закону.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 143, 243-246, 255, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

1.Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ДІАМАНТ АГРО ТРЕЙД ЕНТЕРПРАЙЗ УКРАЇНА задовольнити.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві №0001031201 від 18 травня 2017 року.

3.Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ДІАМАНТ АГРО ТРЕЙД ЕНТЕРПРАЙЗ УКРАЇНА (04210, місто Київ, вулиця Оболонська Набережна, будинок 7, корпус 3, код ЄДРПОУ 40609565) понесені ним судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 5 499 (п`ять тисяч чотириста дев`яносто дев`ять) гривень 38 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980).

4.Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю ДІАМАНТ АГРО ТРЕЙД ЕНТЕРПРАЙЗ УКРАЇНА (04210, місто Київ, вулиця Оболонська Набережна, будинок 7, корпус 3, код ЄДРПОУ 40609565) через відповідний орган Державної казначейської служби України судовий збір у розмірі 1 600 (одна тисяча шістсот) гривень 00 копійок, який сплачений платіжним дорученням від 07 липня 2017 року №56 (оригінал зберігається в матеріалах справи) на наступні платіжні реквізити: отримувач коштів - УДКСУ у Печерському р-ні м. Києва; Код отримувача (код ЄДРПОУ) - 38004897; Рахунок отримувача - 31218206784007; Банк отримувача - ГУ ДКСУ у м. Києві; Код банку отримувача - 820019; Код класифікації доходів бюджету - 22030101.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя А.І. Кузьменко