Постанова

від 17.12.2019 по справі 440/3244/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2019 р.Справа № 440/3244/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Кононенко З.О.,

Суддів: Калиновського В.А. , Сіренко О.І. ,

за участю секретаря судового засідання Цибуковської А.П.

представника позивача Краснопір В.М.; представника відповідача Копачинської І.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10.10.2019 року, головуючий суддя І інстанції: О.В. Гіглава, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст складено 15.10.19 року по справі № 440/3244/19

за позовом Зовнішньоторгового підприємтва "МАГ"

до Головного управління ДПС у Полтавській області

про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

29 серпня 2019 року позивач, Зовнішньоторгове підприємство "МАГ", звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Полтавській області, в якому просив суд визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 06.08.2019 №0010251401, №0010261401 та №0010271401.

В обгрунтування позовних вимог, позивач зазначав, що не погоджується із висновками документальної планової виїзної перевірки контролюючого органу, що набрала форму акту від 18.07.2019 №889/16-31-14-01-10/21071441, оскільки товариством не було допущено порушень податкового законодавства, зафіксованих вказаним актом. Господарські операції товариства з контрагентом ТОВ "Талан-сервіс" мали реальний характер, оформлені належними первинними документами та в повному обсязі відображені в бухгалтерському та податковому обліках. Відтак, підприємством правомірно відображено в податковій звітності правові взаємовідносини останнього з ТОВ "Талан-сервіс".

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 10.10.2019 року позов Зовнішньоторгового підприємства "МАГ" до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень задоволено повністю.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Полтавській області від 06 серпня 2019 року №0010251401, №0010261401 та №0010271401.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.

Так, відповідач в апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції помилково зроблено висновок про реальність господарських операцій позивача з контрагентом та відповідно неправомірність податкових повідомлень-рішень.

Так, перевіркою встановлено, що ЗТП МАГ в перевіряємому періоді в бухгалтерському та податковому обліку відображало взаємовідносини з ТОВ Талан- Сервіс щодо придбання труб сталевих, метизів, гуми 1А, прокат чорних металів та ін. на загальну суму 1327644,6 грн, в т.ч. ПДВ 221274,10 гривень.

Детальним аналізом баз даних АІС Податковий блок та ЄРПН, встановлено ТОВ Талан-Сервіс має в своєму розпорнджені 1 працюючого, та відповідно до фінансового звіту суб`єкта малого підприємництва - основні фонди відсутні. По ланцюгу постачання також не встановлено походження товару, що свідчить про маніпулювання, податковою звідністю з метою формування штучного кредиту для ЗТП МАГ .

Отже відповідно до бази даних АІС Податковий блок ЗТП МАГ було залучено фіктивне підприємство для надання податкової вигоди.

Таким чином, на думку відповідача, враховуюче вищевикладене, ТОВ Талан-Сервіс виписували податкові накладні на адресу ЗТП МАГ з невірними даними виключно для маніпулювання податковою звітністю. Будь-які документи (у тому, числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, двідповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів що пердбачені чинним законодавством.

Відповідач зазначає, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснений господарської операції.

Позивач надав до Другого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу відповідача в якій, серед іншого зазначено, що відповідач в Акті перевірки №1, на підставі якого були виписані оскаржувані податкові повідомлення-рішення, робить невмотивований висновок про нікчемність договорів поставки від 14.03.2016р. № Д/2016- 65/1, від 17.01.2017р. №Д/2017-5, від 05.01.2018р. № Д/2018-15, від 21.02.2019 №Д/2019-41 , укладених між Позивачем і ТОВ Талан-сервіс податковий номер 40233386, а тому, на думку відповідача, позивач неправомірно відобразив в бухгалтерському та податковому обліку господарські операції по взаємовідносинах із постачальником товарів.

Позивач вважає, що такий висновок відповідача суперечить нормам діючого законодавства і матеріалам справи.

Відповідно до п.п. 2.2. Статуту ЗТП МАГ одним із напрямків діяльності Підприємства є - ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення .

Також, відповідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань одним із видів діяльності підприємства за КВЕД 33.12. - ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення.

На думку позивача, надані первинні облікові документи оформлені відповідно до вимог статті 9 Закону України Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні і підтверджують юридичний факт використання у власній господарській діяльності позивача отриманих по договору поставки від 14.03.2016р. №Д/2016-65/1 матеріалів і отримання економічної вигоди.

Всі зазначені операції знайшли фактичне відображення в бухгалтерському обліку, викликали зміни в структурі активів та зобов`язань позивача, що відповідно до норм Закону України Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні трактується як господарська операція.

Позивач зауважує, що на його думку з первинних документів вбачається реальність (товарність) господарської операції з поставки матеріалів, підтверджується факт поставки матеріалів, факт сплати позивачем вартості поставлених ТМЦ та використання придбаних товарно-матеріальних цінностей у власній господарській діяльності.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідача підтримав апеляційну скаргу, просив задовольнити її, посилаючись на доводи та обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі.

Представник позивача, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просив залишити без задоволення апеляційну скаргу, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ЗТП "МАГ" зареєстроване в якості юридичної особи 04.03.1994, дата та номер запису про включення до ЄДР відомостей про юридичну особу 11.02.2005 №15841200000000089, та взятий на облік як платник податків 20.05.1994 (том 1 а.с. 33-40).

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань одним із видів діяльності підприємства за КВЕД є 33.12 ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення (том 1 а.с. 34).

Аналогічно, відповідно до пункту 2.2 статуту ЗТП "МАГ" одним із напрямків діяльності підприємства є ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення (том 1 а.с. 27-32).

У період з 29.05.2019 по 26.06.2019 посадовими особами ГУ ДФС у Полтавській області проведено документальну планову виїзну перевірку ЗТП "МАГ" (податковий номер 21071441).

Правомірність підстав та порядку проведення перевірки позивачем не оспорюється.

За результатами перевірки складено акт від 18.07.2019 №889/16-31-14-01-10/21071441 (том 1 а.с. 43-76), відповідно до висновків якого зафіксовано порушення позивачем, зокрема:

- п.44.1, п.44.2 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України, П(С)БО 1, ст.1, ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 199147,00 грн, у тому числі в 3 кварталі 2016 року - 6333,00 грн, в 4 кварталі 2016 року - 6333,00 грн, в 1 кварталі 2017 року - 6333,00 грн, в 2 кварталі 2017 року - 29801,00 грн, в 3 кварталі 2017 року - 13795,00 грн, в 4 кварталі 2017 року - 28829,00 грн, в 1 кварталі 2018 року - 38412,00 грн, в 3 кварталі 2018 року - 14515,00 грн, в 4 кварталі 2018 року - 40281,00 грн, в 1 кварталі 2019 року - 14515,00 грн;

- п.198.1, п.198.3 ст.198, п.201.1, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 215800,00 грн, у тому числі у березні 2017 року - 21108,00 грн, у травні 2017 року - 17936,00 грн, у серпні 2017 року - 18176,00 грн, у вересні 2017 року - 12328,00 грн, у грудні 2017 року - 32032,00 грн, у березні 2018 року - 42680,00 грн, у жовтні 2018 року - 32256,00 грн, у грудні 2018 року - 28628,00 грн, у березні 2019 року - 10656,00 грн та завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (ряд. 21 декларації) за березень 2019 року в сумі 5472,00 грн.

Не погодившись із вказаними висновками акту перевірки, позивач подав заперечення на акт перевірки (том 1 а.с. 78-79).

За результатами розгляду заперечень підприємства першим заступником начальника ГУ ДФС у Полтавській області Д. Коротюк оформлено відповідь на заперечення від 01.08.2019 №33288/10/16-31-14-01-10, якими висновки акут перевірки залишені без змін (том 1 а.с. 80-83).

06.08.2019 на підставі висновків акту від 18.07.2019 №889/16-31-14-01-10/21071441 ГУ ДФС у Полтавській області винесені податкові повідомлення-рішення:

- №0010251401, яким ЗТП "МАГ" збільшено суму грошового зобов`язання за платежем "податок на прибуток приватних підприємств" на 298720,50 грн, з яких: 199147,00 грн - податкові зобов`язання, 99573,50 грн - штрафні (фінансові) санкції (том 1 а.с. 84-85);

- №0010271401, яким ЗТП "МАГ" збільшено суму грошового зобов`язання за платежем "податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)" на 269750,00 грн, з яких: 215800,00 грн - податкові зобов`язання, 53950,00 грн - штрафні (фінансові) санкції (том 1 а.с. 88-89);

- №0010261401, яким ЗТП "МАГ" зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів на 5472,00 грн (том 1 а.с. 86-87).

Позивач, не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, звернувся до суду з вимогою про визнання нечинними та скасування цих податкових повідомлень-рішень.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач в ході судового розгляду справи правомірності прийнятих податкових повідомлень-рішень від 06.08.2019 №0010251401, №0010261401 та №0010271401 не довів, а відтак позовні вимоги ЗТП "МАГ" про визнання нечинними та скасування вказаних податкових повідомлень-рішень є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову з наступних підстав.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України.

Згідно з пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПКУ податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до положень п.14.1.36 ст.14 ПКУ господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно п.22.1 ст.22 ПКУ об`єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об`єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов`язує виникнення у платника податкового обов`язку.

Відповідно до п.44.1 ст.44 ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПКУ об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Тобто, податок на прибуток розраховується виходячи із бухгалтерського фінансового результату (як різниці між отриманими підприємством доходами та понесеними ним витратами протягом звітного періоду) за національними положеннями (стандартів) бухгалтерського обліку (далі по тексту - НП(С)БО) чи міжнародними стандартами фінансової звітності (далі по тексту - МСФЗ), відкоригованого на різниці, передбачені Податковим кодексом України (як то амортизаційні різниці, різниці, які виникають при формуванні резервів (забезпечень), різниці, які виникають під час здійснення фінансових операцій).

Базою оподаткування визначено грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу (п.135.1 ст.135 ПКУ), а звітним для цілей податку на прибуток періодом - календарний рік (п.137.4 ст.137 ПКУ).

Пунктом 198.1 ст.198 ПКУ передбачено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Відповідно до п.198.3 ст.198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

- придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

- ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Положеннями п.198.6 ст.198 ПКУ передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (подаВідповідно до ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» , фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Правила податкового обліку податку на прибуток не встановлюють особливих вимог до первинних документів і облікових регістрів, що повинні використовуватися при обчисленні даного податку, тому відповідними документами податкового обліку вважаються бухгалтерські документи і регістри обліку, складені належним чином.

Статтею 1 Закону України від 16.07.1999 року № 996-XIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (подалі - Закон № 996-XIV) визначено, що під економічною вигодою розуміється потенційна можливість отримання підприємством грошових коштів від використання активів. При цьому під господарською операцією розуміється дія або подія яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань власному капіталі, відомості про яку містяться в первинному документі що підтверджує її здійснення. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Тобто, податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. При цьому, оцінюватись при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

За змістом ч.ч. 1 і 2 ст. 9 Закону № 996-XIV, для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Тобто аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Виходячи з викладеного, податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображатимуть реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування податкового кредиту з податку на додану вартість обов`язковому з`ясуванню підлягають обставини щодо руху активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб`єктності учасників господарської операції; установлення зв`язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо. В обов`язковому порядку необхідно досліджувати наявність господарської мети при вчиненні відповідних дій платника податку.

Разом з тим, сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас, наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Так, спірні відносини стосуються правомірності визначення та відображення позивачем у податковій звітності з ПДВ сум податкового кредиту та у податковій звітності з податку на прибуток сум витрат за наслідками здійснення господарських операцій щодо купівлі-продажу товарів, вчинених між ЗТП "МАГ" та ТОВ "Талан-сервіс".

Так в апеляційній скарзі відповідач зазначає, що господарські операції ЗТП "МАГ" з вказаним контрагентом, не носили реального характеру, є фіктивними та безпідставно відображені у податковій звітності позивача.

Мотивуючи дані доводи, контролюючий орган виходить із встановлення в ході планової перевірки позивача фактичного завищення останнім податкового кредиту на загальну суму 215800,00 грн, завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, на суму 5472,00 грн, а також заниження податку на прибуток на суму 199147,00 грн, оскільки за даними АІС "Податковий блок" та ЄРПН ТОВ "Талан-сервіс" в своєму розпорядженні мало 1 працюючого, а відповідно до фінансового звіту суб`єкта малого підприємництва - основні фонди у останнього відсутні. По ланцюгу постачання не встановлено походження товару, що свідчить про маніпулювання податковою звітністю з метою формування штучного кредиту для ЗТП "МАГ".

З матеріалів справи вбачається, що господарські операції ЗТП "МАГ" з ТОВ "Талан-сервіс" здійснювалися протягом 2016-2019 років відповідно до умов договорів поставки від 14.03.2016 №Д/2016-65/1 (том 1 а.с. 126-128), від 17.01.2017 №Д/2017-15 (том 1 а.с. 229-231), від 05.01.2018 №Д/2018-15 (том 2 а.с. 192-194) та від 21.02.2019 №Д/2019-41 (том 3 а.с. 32-34).

Предмет договорів за змістом є аналогічним та зводиться до того, що продавець ТОВ "Талан-сервіс" зобов`язується поставити і передати у власність покупця ЗТП "МАГ" товар, а останній прийняти та оплатити його на умовах цих договорів. Ціна, якість та вид товару за цими договорами вказується в специфікаціях, які є невід`ємною частиною цих договорів. Загальна сума цих договорів визначається сумою всіх специфікацій на поставки за цими договорами.

За змістом специфікацій від 14.03.2016, від 20.05.2016, від 24.06.2016, від 12.07.2016 та від 18.10.2016 до договору поставки від 14.03.2016 №Д/2016-65/1 (том 1 а.с. 126-128) товарами, що поставлялися ТОВ "Талан-сервіс" на користь позивача були: прокат чорних металів, труби сталеві-чавунні, шарико-роликопідшипники, метизи, прокат нержавіючий, молоткова поковка зі злитків (том 1 а.с. 129-131).

За даними специфікацій від 17.01.2017, від 24.04.2017, від 20.05.2017, від 20.06.2017, від 20.06.2017, від 02.08.2017, від 22.09.2017, від 09.10.2017, від 10.11.2017 та від 01.12.2017 до договору поставки від 17.01.2017 №Д/2017-15 (том 1 а.с. 229-231) товарами, що поставлялися ТОВ "Талан-сервіс" на користь позивача були: прокат чорних металів, труби сталеві-чавунні, труби сталеві, шарико-роликопідшипники, кульо-роликопідшипники, метизи, прокат нержавіючий, молоткова поковка зі злитків, гума 1А (том 1 а.с. 232-242).

Згідно з інформацією, що міститься у специфікаціях від 05.01.2018, від 15.02.2018, від 29.08.2018, від 01.10.2018, від 03.12.2018 та від 22.12.2018 до договору поставки від 05.01.2018 №Д/2018-15 (том 2 а.с. 192-194) товарами, що поставлялися ТОВ "Талан-сервіс" на користь позивача були: прокат чорних металів, труби сталеві, кульо-роликопідшипники, метизи, прокат нержавіючий, молоткова поковка зі злитків, гума 1А (том 2 а.с. 195-202).

За змістом специфікації від 21.02.2019 до договору поставки від 21.02.2019 №Д/2019-41 (том 3 а.с. 32-34) товарами, що поставлялися ТОВ "Талан-сервіс" на користь позивача були: прокат чорних металів, труби сталеві, кульо-роликопідшипники, метизи, прокат нержавіючий, молоткова поковка зі злитків (том 3 а.с. 35).

На виконання умов договорів поставки, з урахуванням специфікацій до них, щодо реалізації товару ТОВ "Талан-сервіс" на користь ЗТП "МАГ" виписані рахунки-фактури, видаткові та податкові накладні на загальну суму 1327644,60 грн, в тому числі ПДВ 221274,10 грн (том 1 а.с. 135, 140, 142, 145, 150, 152, 243, 248, 250, том 2 а.с. 3, 8, 10, 13, 18, 20, 23, 28, 30, 33, 38, 40, 43, 48, 50, 53, 58, 60, 63, 68, 70, 73, 78, 80, 83, 88, 90, 203, 208, 210, 213, 217а, 219, 222, 227, 229, 232, 237, 239, 242, 247, 249, том 3 а.с. 2, 7, 9, 12, 17, 19, 22, 27, 29, 36, 41, 43).

Будь яких зауважень щодо правильності оформлення рахунків-фактур, видаткових та податкових накладних у акті перевірки від 18.07.2019 №889/16-31-14-01-10/21071441 перевіряючими не висловлено.

Фактична реєстрація податкових накладних по спірних господарських операціях в Єдиному реєстрі податкових накладних підтверджується квитанціями про реєстрацію (том 1 а.с. 143, 153, том 2 а.с. 1, 11, 21, 31, 41, 51, 61, 71, 81, 91, 211, 220, 230, 240, 250, том 3 а.с. 10, 20, 30, 44).

Оплата за товари проводилася у безготівковій формі шляхом перерахування ЗТП "МАГ" грошових коштів на розрахунковий рахунок ТОВ "Талан-сервіс" згідно платіжних доручень (том 1 а.с. 141, 151, 249, том 2 а.с. 9, 19, 29, 39, 49, 59, 69, 79, 89, 209, 218, 228, 238, 248, том 3 а.с. 8, 18, 28, 42).

Транспортування ТМЦ від ТОВ "Талан-сервіс" до ЗТП "МАГ" здійснювалося за рахунок та силами останнього і оформлене відповідними товарно-транспортними накладними (том 1 а.с. 138, 148, 246, том 2 а.с. 6, 16, 26, 36, 46, 56, 66, 76, 86, 206, 216, 225, 235, 245, том 3 а.с. 5, 15, 25, 39). Слід зауважити, що надання підприємством вказаних товарно-транспортних накладних до перевірки зафіксоване безпосередньо у акті перевірки від 18.07.2019 №889/16-31-14-01-10/21071441.

На кожне отримання ТМЦ від постачальника ЗТП "МАГ" видавалися окремі довіреності, записи про які містяться у Книзі обліку довіреностей (том 1 а.с. 136-137, 146-147, 244-245, том 2 а.с. 4-5, 14-15, 24-25, 34-35, 44-45, 54-55, 64-65, 74-75, 84-85, 204-205, 214-215, 223-224, 233-234, 243-244, том 3 а.с. 3-4, 13-14, 23-24, 37-38).

Оприбуткування придбаних позивачем товарів за спірними господарськими операціями підтверджується долученими до матеріалів справи прибутковими ордерами (том 1 а.с. 139, 149, 247, том 2 а.с. 7, 17, 27, 37, 47, 57, 67, 77, 87, 207, 217, 226, 236, 246, том 3 а.с. 6, 16, 26, 40).

З матеріалів справи вбачається, що придбані ЗТП "МАГ" у ТОВ "Талан-сервіс" товари в подальшому були використані при виконанні ремонтних робіт для ВАТ "Полтавський ГЗК", про що свідчать: - акти списання ЗТП "МАГ" (том 1 а.с. 144, 154, том 2 а.с. 2, 12, 22, 32, 42, 52, 62, 72, 82, 92, 212, 221, 231, 241, том 3 а.с. 1, 11, 21, 31, 45); - договори підряду між ЗТП "МАГ" та ВАТ "Полтавський ГЗК" (том 1 а.с. 90-101, 155-160, том 2 а.с. 93-96, 125-131, 166-174); - накладні для передачі та проведення ремонтно-відновлювальних робіт (том 1 а.с. 102, 110, 118, 168, 177, 185, 193, 201, 209, 216, том 2 а.с. 97, 104, 111, 118, 132, 140, 148, 157, 175, 184); - видаткові накладні (том 1 а.с. 103, 111, 119, 161, 169, 178, 186, 194, 202, 210, 217, 223, том 2 а.с. 98, 105, 112, 119, 133, 141, 149, 158, 176, 185); - товарно-транспортні накладні (том 1 а.с. 104, 112, 120, 162, 170, 179, 187, 195, 203, 211, 218, 224, том 2 а.с. 99, 106, 113, 121, 134, 142, 150, 159, 177, 186); - акти здачі-приймання робіт (надання послуг) (том 1 а.с. 105, 113, 121, 163, 171-172, 180, 188, 196, 204, 212, 219, 225, том 2 а.с. 100, 107, 114, 120, 135-136, 143-144, 151-152, 160-161, 178-179, 187); - рахунки-фактури (том 1 а.с. 106, 114, 122, 164, 173, 181, 189, 197, 205, 213, 220, 226, том 2 а.с. 101, 108, 115, 122, 137, 145, 153, 162, 180, 188); - податкові накладні (том 1 а.с. 107-108, 115-16, 123-124, 165-166, 174-175, 182-183, 190-191, 198-199, 206-207, 214, 221, 227, том 2 а.с. 102, 109, 116, 123, 138, 146, 154-155, 163-164, 181-182, 189-190).

У акті перевірки інспектори, вказуючи про безтоварність спірних господарських операцій, посилаються на відсутність актів приймання-передачі товарно-матеріальних цінностей, підписаних між ЗТП "МАГ" та ТОВ "Талан-сервіс", а також документів на підтвердження якості товару - сертифікатів на придбаний товар.

Проте, колегія суддів зауважує, що сама по собі відсутність окремих документів жодним чином не свідчить про нереальність господарських операцій, оскільки з інших первинних та бухгалтерських документів вбачається товарність господарських операцій з поставки ТМЦ, фактичне відображення операцій в бухгалтерському обліку позивача, зміни в структурі активів та зобов`язань останнього.

Крім цього, за змістом пунктів 1.3 договорів поставки від 14.03.2016 №Д/2016-65/1 (том 1 а.с. 126-128), від 17.01.2017 №Д/2017-15 (том 1 а.с. 229-231), від 05.01.2018 №Д/2018-15 (том 2 а.с. 192-194) та від 21.02.2019 №Д/2019-41 (том 3 а.с. 32-34) якість товару має відповідати вимогам технічних умов, стандартів, інших нормативних документів країни виробника і підтверджуватися сертифікатами виробника у разі їх обов`язкової наявності у продавця, відповідно до вимог законодавства України.

Тобто, виходячи з умов договорів поставки між позивачем та ТОВ "Талан-сервіс", останні не передбачають чіткого обов`язку передачі продавцем покупцю сертифікатів якості на товари, а лише вказують на таку можливість за умови обов`язкової наявності таких документів у продавця.

Доводи апеляційної скарги контролюючого органу про відсутність у контрагента позивача необхідної кількості працівників та основних фондів для здійснення спірних господарських операцій, колегія суддів оцінює критично, оскільки у спірному випадку господарські операції стосувалися реалізації ТМЦ, а відтак, не вимагали від ТОВ "Талан-сервіс" залучення значної кількості робітників чи наявності основних фондів.

При цьому, не виключена можливість контрагента-продавця при здійсненні господарських операцій з позивачем використовувати залучені трудові ресурси та орендовані основні фонди.

Згідно ст. 61 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Контрагент позивача під час здійснення господарських операцій та складення первинних документів був зареєстрований суб`єктом підприємницької діяльності та платником податків, а його правосуб`єктність на укладення вищевказаних договорів не була обмежена діючим законодавством чи судовими рішеннями.

Чинне законодавство не ставить умову виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов`язань, адже поняття добросовісний платник , яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме, платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов`язань. А тому, за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Під час перевірки податковий орган не встановив обставин, які б свідчили про умисел позивача або його контрагента на укладення правочинів без наміру створити наслідки, які передбачені ним. Цих доказів не надано і під час судового розгляду справи, що свідчить про необґрунтованість висновків відповідача про фіктивний характер проведених господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Отже, між позивачем та його контрагентом дійсності були виконані вищевказані господарські операції, дії останніх спрямовані на реальне настання правових наслідків, а не вчинялися лише в цілях заниження об`єкта оподаткування, несплати податків.

Тобто, внаслідок проведення таких операцій платник податків мав намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності, і не прагнув отримати вигоду виключно чи переважно за рахунок неправильного формування податкового кредиту та валових витрат, відшкодування з державного бюджету ПДВ тощо.

Щодо доводів апеляційної скарги відповідача, що ТОВ "Талан-сервіс" фігурує у кримінальному провадженні по справі №552/2654/18 щодо ухилення від сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), колегія суддів зазначає наступне.

Так, дослідивши зміст ухвали Київського районного суду м. Полтави від 18.07.2018 у справі №552/2654/18 судом встановлено, що серед переліку підприємств, відносно яких вказаною ухвалою надано дозвіл на тимчасовий доступ та вилучення оригіналів і копій фінансово-господарських та бухгалтерських документів, ТОВ "Талан-сервіс" відсутнє (том 3 а.с. 73-74).

Колегія суддів зазначає, що у вказаній ухвалі опосередковано згадується ТОВ "Талан-сервіс" серед підприємств, яким перераховувалися грошові кошти за послуги з оренди обладнання, машин, механізмів, які фактично не надавалися.

Водночас, спірні господарські операції між ЗТП "МАГ" та ТОВ "Талан-сервіс" стосувалися не виконання робіт (надання послуг), а поставки товарно-матеріальних цінностей, що виключає можливість контролюючого органу стверджувати про фіктивність спірних господарських операцій з підстав зазначення ТОВ "Талан-сервіс" в ухвалі Київського районного суду м. Полтави від 18.07.2018 у справі №552/2654/18 як такого, що фактично не надавало певні послуги своїм контрагентам.

В постанові Верховного Суду від 29.03.2018р. (провадження К/9901/6497/18, справа №826/3498/15) зазначено, що : " жодних фактів, які б свідчили про здійснення цим підприємством нереальної господарської діяльності, зокрема за правовідносинами із Товариством, цим вироком не встановлено. За змістом частини четвертої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства (в редакції, чинній на час розгляду справи у суді касаційної інстанції) вирок суду у кримінальному провадженні, який набрав законної сили, є обов`язковим для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою. З огляду на преюдиціальність, як властивість судового рішення, вирок суду має обов`язкове значення для адміністративного суду лише в частині встановлених фактичних обставин, а не правової оцінки чи судових висновків. З урахуванням наведеного, а також того, що дана обставина не досліджувалась у судах попередніх інстанцій з огляду на дату винесення відповідного вироку, посилання на такий вирок як на обставину, що має значення при винесенні судового рішення суду касаційної інстанції у цій справі, є необґрунтованим".

У постанові Верховного Суду від 31 липня 2018 року (справа №808/1507/16, адміністративне провадження №К/9901/25309/18) зазначено, що: "сам факт наявності вироків, особливо тих, які ухвалені на підставі угод у кримінальному провадженні, не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій, внаслідок чого є необхідність перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення і здійснювати комплексне дослідження усіх складових господарських операцій, з врахуванням обставин, встановлених у вироках, які набрали законної сили".

В даному випадку, в ході судового розгляду відповідачем не надано будь яких документальних доказів, які б підтверджували порушення кримінального провадження відносно самого ТОВ "Талан-сервіс" чи його посадових осіб, пред`явлення їм обвинувачення та ухвалення відносно останніх вироку суду. Не містять матеріали справи таких документальних доказів й відносно позивача у справі ЗТП "МАГ".

Враховуючи наведене, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що господарські операції позивача з ТОВ "Талан-сервіс" мали реальний характер, викликаючи зміни в структурі активів позивача, підтверджені документами первинного бухгалтерського обліку, мали зв`язок із господарською діяльністю позивача, тому формування позивачем за вказаними господарськими операціями витрат та податкового кредиту з ПДВ на підставі належним чином оформлених податкових накладних ґрунтується на вимогах ПК України.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Як вбачається з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 06 серпня 2019 року №0010251401, №0010261401 та №0010271401 суб`єкт владних повноважень діяв всупереч встановленому законом порядку, необґрунтовано, упереджено, без з`ясування необхідних обставин, що мали значення для прийняття рішень, без дотримання необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямовані ці рішення, чим порушено законні інтереси платника податків.

Суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано задовольнив адміністративний позов.

Відповідно до ч.1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10.10.2019 року по справі № 440/3244/19 відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для його скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10.10.2019 року по справі № 440/3244/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)З.О. Кононенко Судді (підпис) (підпис) В.А. Калиновський О.І. Сіренко Повний текст постанови складено 24.12.2019 року