Постанова

від 17.12.2019 по справі 640/14393/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/14393/19 Суддя (судді) першої інстанції: Клименчук Н.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Епель О.В., Степанюка А.Г., секретар судового засідання Гордієнко Л.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, без фіксації судового процесу, в порядку ч. 4 ст. 229 КАС України, апеляційну скаргу Громадської організації "Всеукраїнська асоціація вкладників банків України" на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 вересня 2019 р. у справі за адміністративним позовом Громадської організації "Всеукраїнська асоціація вкладників банків України" до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Національного банку України, треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю "Гарантія безпеки плюс", Акціонерне товариство "РВС Банк", ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Публічне акціонерне товариство "Омега Банк", про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії

В С Т А Н О В И В :

01.08.2019 року Громадська організація "Всеукраїнська асоціація вкладників банків України" звернулась до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Національного банку України, треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю "Гарантія безпеки плюс", Акціонерне товариство "РВС Банк", ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Публічне акціонерне товариство "Омега Банк", про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 вересня 2019 р. відмовлено у відкритті провадження за даним позовом.

Відмовляючи у відкритті провадження у справі Окружний адміністративний суд міста Києва виходив із того, що предметом розгляду в цій справі є не стільки дії та рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Національного банку України як суб`єктів, наділених владно-управлінськими функціями, скільки законність набуття ТОВ Українська Бізнес Група частки у перехідному банку, створеному на базі неплатоспроможного банку ПАТ Омега Банк , що свідчить про наявність корпоративного спору та відсутність публічно-правового характеру спірних правовідносин.

Позивач, не погоджуючись з ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 вересня 2019 р. про відмову у відкритті провадження, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати її, як таку, що прийнято з порушенням норм процесуального права.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що даний спір має розглядатися саме адміністративним судом.

Відзив на апеляційну скаргу від відповідача не надходив.

Третьою особою Акціонерним товариством "РВС Банк" подано відзив на апеляційну скаргу, яким підтримано висновки суду першої інстанції.

Сторони в судове засідання не з`явилися, про час, дату та місце слухання справи повідомлялися належним чином.

Справу розглянуто у відкритому судовому засіданні в м. Києві, без фіксації судового процесу, в порядку ч. 4 ст. 229 КАС України.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та аргументи апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття суду, встановленого законом зводиться не лише до правової основи самого існування суду, але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

За приписами ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб`єкт владних повноважень" позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 4 КАС).

Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб`єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій.

Крім того, частиною 5 статті 242 КАС України встановлено, що суд при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, Велика Палата Верховного Суду 17.10.2018 при розгляді справи № 822/842/18 зазначив, що помилковим є поширення юрисдикції адміністративних судів на усі спори, стороною яких є суб`єкт владних повноважень, оскільки при вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і цивільних справ недостатньо застосування виключно формального критерію - визначення суб`єктного складу спірних правовідносин. Визначальною ознакою для правильного вирішення спору є характер правовідносин, з яких виник спір. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин. Публічно-правовим вважається, зокрема, спір, у якому сторони правовідносин виступають одна щодо іншої не як рівноправні і в якому одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції та може вказувати або забороняти іншому учаснику правовідносин певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо. Необхідною ознакою суб`єкта владних повноважень є здійснення ним публічно-владних управлінських функцій. Ці функції суб`єкт повинен виконувати саме в тих правовідносинах, у яких виник спір.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що за змістом статті 3 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Закон) Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. Фонд є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, яке є об`єктом права державної власності і перебуває у його господарському віданні. Згідно з частиною першою статті 4 зазначеного Закону основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Для виконання покладених на нього завдань Фонд наділено відповідними функціями, передбаченими частиною другою статті 4 Закону, серед яких, зокрема, здійснення процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку, у тому числі шляхом здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків, організація відчуження всіх або частини активів і зобов`язань неплатоспроможного банку, продаж неплатоспроможного банку або створення та продаж перехідного банку.

Аналіз наведених норм чинного законодавства свідчить про те, що основні функції Фонду мають як владний характер, зокрема щодо врегулювання правовідносин у сфері банківської діяльності, так і такі, що не містять владної складової, а спрямовані на здійснення процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку, у тому числі шляхом здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків.

Частиною першою ст. 36 Закону з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту)). Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення. Протягом 15 днів, але не пізніше строків, установлених Фондом, керівники банку забезпечують передачу уповноваженій особі Фонду печаток і штампів, матеріальних та інших цінностей банку, а також протягом трьох днів - передачу печаток і штампів бухгалтерської та іншої документації банку.

За приписами частини першої ст. 48 Закону Фонд безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі Фонду з дня початку процедури ліквідації банку здійснює, зокрема, повноваження органів управління банку, приймає в управління майно (у тому числі кошти) банку, вживає заходів щодо забезпечення його збереження, формує ліквідаційну масу, виконує функції з управління та продає майно банку, здійснює відчуження активів та/або зобов`язань банку, якщо це було передбачено планом врегулювання, або в інших випадках, передбачених цим Законом.

Статтею 42 Закону (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних відносин та вчинення відповідних дій) визначені особливості утворення та продажу перехідного банку. Згідно з якими утворення перехідного банку здійснюється з метою реалізації способу виведення неплатоспроможного банку з ринку та утворення перехідного банку як приймаючого банку з метою реалізації способу виведення неплатоспроможного банку з ринку, передбаченого пунктами 2 та 3 частини другої статті 39 Закону про гарантування вкладів.

Зазначеною правовою нормою встановлено, що Фонд, на підставі плану врегулювання, приймає рішення про утворення перехідного банку із передачею всіх або частини активів і зобов`язань одного або декількох неплатоспроможних банків. Перехідний банк утворюється у формі публічного акціонерного товариства.

Отже, системний аналіз наведених правових норм дозволяє дійти висновку, що з моменту запровадження у банку тимчасової адміністрації, Фонд набуває повноваження органів управління та контролю банку з метою реалізації покладених на нього чинним законодавством функцій. При цьому банк зберігає свою правосуб`єктність юридичної особи та відповідного самостійного суб`єкта господарювання до завершення процедури його ліквідації та внесення запису про це до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Такий правовий статус Фонду дає підстави для висновку про те, що Фонд, як юридична особа публічного права може бути суб`єктом як публічно-правових, так і приватноправових правовідносин. При цьому в приватноправових відносинах, якими є здійснення функцій органу управління банку, у якому запроваджено тимчасову адміністрацію, чи банку, який ліквідується, Фонд не здійснює функцій суб`єкта владних повноважень у розумінні статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України.

Зі змісту позовних вимог вбачається, що спірні правовідносини виникли у зв`язку з виконанням Фондом дій щодо виведення ПАТ Омега Банк як неплатоспроможного банку з ринку у спосіб створення та продаж інвестору перехідного банку - АТ Перехідний банк РВС Банк з передачею йому активів і зобов`язань неплатоспроможного банку та подальшою ліквідацією неплатоспроможного банку, а також погодженням Національним Банком України на набуття ТОВ Українська Бізнес Група істотної участі в АТ Перехідний банк РВС Банк .

Позивач оскаржує рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05.05.2015 про визнання ТОВ Українська Бізнес Група переможцем конкурсу щодо обрання інвестора в процедурі виведення з ринку неплатоспроможного банку ПАТ Омега Банк та просить визнати нечинним договір купівлі-продажу акцій ПАТ Перехідний банк РВС Банк укладений 26.08.2015 між Фондом гарантування вкладів фізичних осіб та ТОВ Українська Бізнес Група . Всі зазначені дії Фонду пов`язані з розпорядженням активами ПАТ Омега Банк , тобто він виступав як орган управління неплатоспроможного банку, а не як суб`єкт владних повноважень.

В той же час, оскарження рішення Комісії з питань нагляду та регулювання діяльності, нагляду (оверсайта) платіжних систем Національного банку України №266 від 05.06.2015 про погодження товариству з обмеженою відповідальністю Українська Бізнес Група на набуття істотної участі у перехідному банку, створеному на базі неплатоспроможного банку ПАТ Омега Банк , то Комісія з питань нагляду та регулювання діяльності, нагляду платіжних систем НБУ вирішила питання чи мав право ТОВ Українська Бізнес Група придбати істотну частину перехідного банку чи ні, тобто спір стосується майнового права.

З огляду на пункти 1, 2 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, в свою чергу публічно-правовий спір це спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Отже, підсумовуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що між позивачем та відповідачем (суб`єктом владних повноважень) немає публічно-правових відносин, спір не є публічно-правовим, а тому не підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства. Відтак, справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а має вирішуватись за правилами господарського судочинства.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

З урахуванням встановлених обставин, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для відкриття провадження в порядку адміністративного судочинства за даним позовом.

Відповідно до частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, враховуючи вищенаведені норми закону та встановлені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що підстави для скасування ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 вересня 2019 р. відсутні, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, доводи апелянта не заслуговують уваги, оскільки не ґрунтуються на нормі закону.

Інші доводи апеляційної скарги стосуються суті позовних вимог, отже, на даній стадії не заслуговують на увагу.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, ухвали суду першої інстанції без змін.

Повний текст складено 23.12.2019 р.

Керуючись ст. ст. 242, 308, 310-313, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Громадської організації "Всеукраїнська асоціація вкладників банків України" на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 вересня 2019 р. - залишити без задоволення.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 вересня 2019 р. у справі за адміністративним позовом Громадської організації "Всеукраїнська асоціація вкладників банків України" до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Національного банку України, треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю "Гарантія безпеки плюс", Акціонерне товариство "РВС Банк", ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Публічне акціонерне товариство "Омега Банк", про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Колегія суддів: О.В. Карпушова

О.В. Епель

А.Г. Степанюк