Постанова

від 17.12.2019 по справі 320/2629/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/2629/19 Головуючий у 1-й інстанції: Журавель В.О.

Суддя-доповідач: Василенко Я.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі Баглай О.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Київської митниці Державної фіскальної служби на рішення Київського окружного адміністративного суду від 15.10.2019 у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Таурус-2000 до Київської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

ТОВ Таурус-2000 звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 22.05.2019 № UA125000/2019/000364/2.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 15.10.2019 позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням Київська митниця Державної фіскальної служби звернулась із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

В судове засідання сторони не з`явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв`язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 13 ст. 10, ч. 4 ст. 229, ч. 2 ст. 313 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 10.04.2017 ТОВ Таурус-2000 (покупець) та компанія JIASHAN EVERSHINE INTERNATIONAL TRADE CO LTD (Китай) (продавець) уклали зовнішньоекономічний контракт купівлі-продажу №10-JЕ04-2017 (надалі - Контракт).

Відповідно до п. 1.1 розділу 1 Контракту продавець зобов`язується продати покупцеві, а покупець зобов`язується купити товари (металеві вироби) на умовах FOB згідно з правилами Інкотермс 2010.

Згідно з п. 4.1 та 4.2 розділу 4 Контракту валютою контракту є долар США, а загальна вартість контракту визначається сумою вартості всіх партій товару, зазначених в інвойсах, відвантажених за контрактом.

Контракт набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2020 (п. 11.1 розділу 11 Контракту).

На виконання умов вказаного контракту продавцем поставлено товар - вироби з чорних металів: гайки ковпачкові DIN 1587; гайки баранчик DIN 315; гайки шестигранні з зубчастим фланцем DIN 6923; контргайка з нейлоновою вставкою DIN 985; гайки шестигранні DIN 934; пружинна шайба DIN 127; гайки накидні DIN 6334; шпилька дворізьбова з внутрішнім шестигранником; гайка 4 захвати, загальною вартістю 37016,59 доларів США за рахунком-фактурою (інвойсом) № ES19-W7473 від 4 березня 2019 року.

22.04.2019 та 02.05.2019 позивачем здійснено оплату 100 % товару у сумі 37 016, 59 доларів США. На час подачі митної декларації № UA125270/2019/863278 від 21.05.2019 товар на суму 37 016, 59 доларів США оплачено у повному обсязі.

21.05.2019 позивачем до відповідача подано електронну митну декларацію № UA125270/2019/863278, якою заявлено до митного оформлення в режимі імпорт наступні товари:

1) Гайки колпачкові DIN 1587, оцинковані клас 6 маркування 8: М5 - 200000 шт., М8 - 50000 шт.; Гайки баранчик DIN 315, оцинковані клас 6 маркування 8: М5 - 48000 шт,М6 - 100000 шт., М8 - 52000 шт.; Гайки шестигранні DIN 934, клас 6.8, маркування 8, оцинковані, насипом: М4 - 900 кг, М5 - 900 кг, М6 - 900 кг, М10 - 1800 кг.; Гайки накидні, оцинковані, насипом DIN 6334: М6х10х20 - 21000 шт., М8х12х30 - 40000 шт.; Гайки, 4 захвати, стандартна товщина, оцинковані: М10 - 30000 шт. Країна виробництва: CN. Торговельна марка: відсутня. Виробник: JIASHAN EVERSHINE INTERNATIONAL TRADE CO., LTD.

2) Гайки колпачкові DIN 1587, оцинковані клас 6 маркування 8: М20 - 2000 шт.; Гайки шестигранні DIN 934, клас 6.8, маркування 8, оцинковані, насипом: М18 - 900 кг., М22 - 500 кг, М24 - 900 кг, М27 - 500 кг, М30 - 400 кг.; Гайки накидні, оцинковані, насипом DIN 6334: М16х22х50 - 5000 шт, М20х30х60 - 1000 шт. Країна виробництва: CN. Торговельна марка: відсутня. Виробник: JIASHAN EVERSHINE INTERNATIONAL TRADE CO.;

3) Гайки самостопорні - DIN 6923 Гайки шестигранні з зубчатим фланцем, оцинковані клас 6 маркування 8: M3 - 30000 шт, М5 - 105000 шт, М6 -304000 шт, М8 - 101500 шт, М10 - 200100 шт, M12 - 19500 шт. Контрагайка з нейлоновою вставкою, DIN 985, оцинковані клас 6 маркування 8: M3 - 30000 шт, М4 - 210000 шт, М5 - 300000 шт, М6 - 300000 шт,М8 - 400000 шт, М12 - 20000 шт, М16 - 10200 шт, М20 - 20000 шт,М24 - 2000 шт. Країна виробництва: CN. Торговельна марка: відсутня. Виробник: JIASHAN EVERSHINE INTERNATIONAL TRADE CO., LTD;

4) Пружинна шайба DIN127, оцинкована, насипом: М4 - 200 кг, М6 - 200 кг, М8 - 300 кг, М10 - 300 кг, М12 - 300 кг, М14 - 200 кг, М16 - 200 кг, М20-200 кг. Країна виробництва: CN. Торговельна марка: відсутня. Виробник: JIASHAN EVERSHINE INTERNATIONAL TRADE CO.;

5) Шпилька дворізьбова, з внутрішнім шестигранником, оцинкована, насипом: М8Х100 - 16000 шт, М8х120 - 16000 шт, М8х160 - 14400 шт. Країна виробництва: CN. Торговельна марка: відсутня. Bиробник: JIASHAN EVERSHINE INTERNATIONAL TRADE CO.

На підтвердження митної вартості цих товарів позивачем до митного оформлення разом з митною декларацією № UA100110/2019/109881 відповідно до вимог МК України подано наступний перелік наявних у нього документів, а саме:

- зовнішньоекономічний контракт № 10-JЕ04-2017 від 10.04.2017;

- прайс-лист виробника товару;

- договір на транспортно-експедиційне обслуговування № 22/08 від 22.08.2016;

- довідку про транспортні витрати № 305711 від 20.05.2019;

- заявку на транспортно-експедиційне обслуговування № 305711 від 1.04.2019;

- платіжне доручення в іноземній валюті від 22.04.2019 № б/н;

- платіжне доручення в іноземній валюті від 02.05.2019 № б/н;

- рахунок-фактура (інвойс) № ES19-W7473 від 04.03.2019;

- пакувальний лист;

- коносамент № ME0819041073 від 08.04.2019 р.;

- сертифікат походження № 19C3304A0616/00006 від 09.04.2019;

- експортну декларація № 193304В0/001777 з перекладом.

Відповідач за наслідками розгляду поданих документів направив позивачеві електронне повідомлення від 21.05.2019, у якому зазначив, що Керуючись положеннями частини 1, 2, 3 статті 53 Митного кодексу України, враховуючи, що надані декларантом документи не містять всіх відомостей щодо чисельних значень складових митної вартості, чи відомостей щодо ціни, яка підлягає сплаті, необхідної для підтвердження відомостей про митну вартість товарів, та враховуючи виявлені розбіжності, а саме: висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовленими спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; транспортні документи, та документи що підтверджують здійснення розрахунку за вартість транспортування (акт виконаних робіт, банківські платіжні доручення щодо здійснення оплати за транспортування, тощо); виписку з бухгалтерської документації; переклад експортної МД .

22.05.2019 на виконання цього запиту позивач направив відповідачу додаткові документи, а саме: лист № 47/05/19 від 22.05.2019; договір між перевізниками № 1835 від 01.07.2016; лист перевізника № 132 від 22.05.2009; заявку на транспортно-експедиційне обслуговування № 305711 від 08.04.2019 р.; видаткові накладні; та зазначив, що переклад митної декларації країни відправлення був наданий з митною декларацією № UA100110/2019/109881.

22.05.2019 відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості № UA125000/2019/000364/2, яким застосовано резервний метод для визначення митної вартості товару.

У п. 33 даного рішення відповідачем зазначено, що на виконання положень статей 52-55, 57, 58, 335, 368 Митного кодексу України (далі - МК України), п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, за результатами розгляду поданих разом з митною декларацією документів встановлено, що документи містять розбіжності та не підтверджують всі числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, зокрема:

1) згідно наданої митної декларації, прайс-листа виробника, зовнішньоекономічного контракту портом відправки є порт SHANGHAI. У свою чергу, згідно заявки б/н від 10.04.2019 є порт Qingdao;

2) в CMR в графі перевізник зазначений - Ламан транс експрес , тоді як до митного оформлення надано рахунок на перевезення та договір з Ламан шиппінг та заявка з Ламан шиппінг ;

3) декларантом, на вимогу ст. 254 МКУ не зроблено переклад експортної МД країні-відправлення (Китай), що унеможливлює ознайомлення з даними, що в ній зазначені;

4) надана заявка на транспортування від 10 квітня 2019 р. б/н не відповідає умовам 1.3 договору на транспортно-експедиційне обслуговування (згідно якого в Заявці узгоджується: найменування, кількість, маршрут, дата відправки іт.д.);

5) в наданій заявці заявлені не вірні: вага, номери контейнер, інше. На підставі вищезазначеного, є сумніви щодо не включення усіх складових митної вартості.

У оскаржуваному рішенні відповідач також зазначає, що відповідно до ч. 2.2 ст. 52 МК України декларант зобов`язаний подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, а тому, з поданих документів неможливо підтвердити заявлений метод визначення митної вартості товарів. 3 метою підтвердження числового значення заявленої митної вартості від декларанта було витребувано відповідно до вимог частини 2, 3 ст. 53, ст. 54, ст. 57, 368 МК України додаткові документи, перелік яких викладений в електронному повідомленні.

22.05.2019 декларант додатково надав договір між перевізниками; лист від перевізника щодо невірно (помилково не на ту поставку) наданої заявки на перевезення та надано нову заявку, видаткові накладні. Запитуваний висновок незалежних експертних організацій до митного оформлення не надано, при цьому в наданому прайсі виробника від 01.02.2019 не зазначений термін дії прайсу. Згідно загальноприйнятої світової практики прайс-лист має містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару, артикул, якість товару (за необхідності), одиниці виміру (штуки, упаковки, тощо), ціну, з обов`язковим зазначенням валюти, передбачені системи знижок виробника, умов поставки, умови платежу, термін поставки, характер тари та упаковки, дата його складання або ж число, з якого дані ціни вводяться в дію, термін дії, контактна інформація про продавця та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів.

Крім того, відповідачем вказано, що відповідно до п. 5.1 контракту від 10 квітня 2017 р. № 10-JE04-2017 - 100% оплата за товар має бути здійснена у терміни, зазначені в інвойсі. В інвойсі від 04.03.2019 № ES19-W7473 зазначено, що оплата здійснюється клієнтом після отриманих копій документів. При цьому, декларантом до митного оформлення банківські платіжні документи не надано.

22.05.2019 декларант листом від 22.05.2019 № 47/05/19 повідомив про надані додатково документи та звернувся з проханням погодити митну вартість на основі наданих документів раніше встановленого законодавчо терміну. Отже, враховуючи вищевикладене та те, що подані декларантом документи не містили належних, об`єктивних та достовірних відомостей про числове значення заявленої митної вартості, та надані не в повному обсязі, а тому підтвердити заявлену митну вартість неможливо відповідно до ч. 2 ст. 58 МК України.

Так, митницею відмовлено декларанту у визнанні заявленої ним митної вартості у зв`язку з невиконанням вимог частини 6 статті 54 МК України. Посадовою особою митниці проведно з декларантом процедуру консультації відповідно до ч. 4 ст. 57 МК України. За результатами проведених консультацій встановлено, що другорядні методи визначення митної вартості 2а та 26 - за ціною договору щодо ідентичних/подібних (аналогічних) товарів відповідно до ст.ст. 59, 60 МК України неможливо застосувати через відсутність у митниці інформації про митне оформлення ідентичних чи подібних товарів саме за ціною договору. При цьому, декларантом під час проведення з ним консультацій такої інформації також не надано, що виключає можливість застосування вказаних методів. Методи визначення митної вартості 2в та 2г - на основі віднімання та додавання вартостей - не можуть бути застосовані у зв`язку з відсутністю у митниці відомостей про всі складові вартості виробництва товару та його доставки на митну територію України, що є необхідною умовою для використання таких методів. При цьому, за умовами ст.ст. 62, 63 МК України така інформація надається декларантом або уповноваженою ним особою. До митного оформлення такої інформації надано не було. У митниці така інформація також відсутня. Під час проведення з декларантом консультацій такої інформації не надано, а тому методи на основі віднімання чи додавання вартостей в даному випадку не можуть бути застосовані. Натомість, у митного органу наявна інформація, що відповідає ч. 2 ст. 64 МК України та є підставою для застосування другорядного методу 2ґ-резервного методу. Декларантом під час проведення з ним консультацій додаткової інформації для застосування резервного методу також не надано.

Так, джерело інформації, яким користувався митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товар № 1-1,93 дол. США/кг -МД від 11.03.2019 № UA209180/2019/15190; товар № 2-1,93 дол. США/кг - МД від 02.05.2019 р. № UA100120/2019/198456 та від 07.05.2019 № UA500090/2019/6247; товар № 3-1,93 дол. США/кг - МД від 28.01.2019 № UA500020/2019/221628 та від 28.02.2019 № UA807190/2019/7517; товар 4 № 4-1,93 дол. США/кг - МД від 05.03.2019 № UA902010/2019/103235; товар № 5-1,93 дол. США/кг - МД від 25.03.2019 № UA100110/2019/126987. Рішення винесено без урахування термінів, на письмову вимогу декларанта, лист від 22.05.2019 № 47/05/19.

Також, відповідачем було зазначено, що декларант має право на випуск товарів у вільний обіг за умови надання гарантій відповідно до розділу X МК України. Декларант має право оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості товарів у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 МК України або до суду. Перелік вимог щодо подання додаткових документів, передбачених ст. 53 МК України, за умови надання яких митна вартість може бути визнана (за наявності). Висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. В рішення відповідач наголошує про право органу доходів і зборів щодо потреби в уточненні будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей митної оцінки, визначене статтею 17 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року, яка є невід`ємною ічастиною Угоди про заснування Світової організації торгівлі.

Позивачем відповідно до ч. 7 ст. 55 Митного кодексу України використано можливість випуску товару у вільний обіг шляхом надання гарантій та подачі ВМД від 22.05.2019 № UA125270/2019/861658.

Не погоджуючись з оскаржуваним рішенням митного органу щодо коригування митної вартості, позивач звернувся до суду першої інстанції з даним позовом.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що позивачем надані всі необхідні документи для визначення митної вартості товарів для їх митного оформлення, а митним органом, як суб`єктом владних повноважень, не надано доказів щодо правомірності дій при витребувані додаткових документів та винесені оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товару.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах стала підставою для коригування заявленої митної вартості ввезених товарів за резервним методом, оскільки надані позивачем документи не підтверджували задекларовану митну вартість товару.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне.

Спірні правовідносини регулюються Митним кодексом України від 13.03.2012 № 4495-VІ , Порядком виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 631 (далі - Порядок № 631), Міжнародною конвенцією про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 № 3018-VI (далі - Конвенція).

Митний кодекс України встановлює порядок визначення митної вартості імпортованих товарів та правила її декларування.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Як вбачається ч. 2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів;

2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Частиною 2 ст. 53 МК України визначено перелік документів, які декларант повинен подавати для підтвердження митної вартості товару, заявленої у декларації, і методу, обраного для її обчислення. До таких документів належать: декларація митної вартості, зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності, рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу), якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню, якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині 2 цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частиною 5 ст. 53 МК України визначено, що забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до вимог п.п. 3.16, 6.2 Загального додатку до Конвенції визначено, що на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Згідно з вимогами пп. 4.5.10 п. 4.5 розділу 4 Порядку № 631 перевірка правильності визначення митної вартості товарів належить до митних формальностей, що виконуються при митному оформленні митної декларації.

Крім того, ч. 1 ст. 54 МК України регламентовано, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Як вбачається з п. 1 ч. 4 ст. 54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний:

1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;

3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування;

4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Крім того, ч. 6 ст. 54 МК України встановлено, що орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

5) звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Як вбачається ч. 1 ст. 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Відповідно до вимог ч. 2 10 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Частиною 4 ст. 58 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Згідно з вимогами ч. 5 ст. 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Крім того, п. 10 ст. 58 МК України, визначається, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням;

2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;

3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Зазначені платежі можуть включати платежі, які стосуються прав на літературні та художні твори, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки та інші об`єкти права інтелектуальної власності. Витрати на право відтворення (тиражування) оцінюваних товарів в Україні не повинні додаватися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари. Порядок включення до ціни розрахунку роялті та ліцензійних платежів визначається Кабінетом Міністрів України;

4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;

5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

7) витрати на страхування цих товарів.

Отже, з викладених правових норм вбачається, що правовою підставою для прийняття митним органом рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару за резервним методом є наявність сукупності наступних умов: 1) подання суб`єктом господарювання до митного оформлення не повного пакету документів, перелік яких закріплено у ст. 53 МК України; 2) ненадання на вимогу контролюючого органу додаткової уточнюючої документації на підтвердження саме числового значення заявленої митної вартості; 3) виявлення митним органом розбіжностей у поданій документації, які унеможливлюють визначення безпосередньо митної вартості товару за основним методам (за ціною договору); 4) обґрунтування причин неможливості визначення митної вартості товару за жодним із методів, що передують резервному.

Колегія суддів зазначає, що позивачем при здійсненні імпортування товару на митну територію України, а також на вимогу митного органу, на підтвердження заявленої ним митної вартості товару за ціною контракту було надано повний пакет документів, у відповідності до переліку, закріпленого ч. 2 ст. 53 МК України, що вірно було встановлено судом першої інстанції.

Як вже було зазначено вище, у п. 33 оскаржуваного рішення про коригування митної вартості відповідачем зазначено, що за результатами опрацювання документів, поданих разом з митною декларацією від 21.05.2019 № UA125270/2019/863278, встановлено, що надані документи містять розбіжності та не підтверджують всі числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, зокрема: 1) згідно з наданою митною декларацією, прайс-листом виробника, зовнішньоекономічним контрактом портом відправки є порт SHANGHAI. У свою чергу, згідно із заявкою б/н від 10 квітня 2019 р. вказано порт Qingdao; 2) в CMR в графі перевізник зазначено Ламан транс експрес , тоді як до митного оформлення надано рахунок на перевезення та договір із Ламан Шиппінг та заявка з Ламан Шиппінг ; 3) декларантом на вимогу ст. 254 МКУ не зроблено переклад експортної МД країні-відправлення (Китай), що унеможливлює ознайомлення з даними, що в ній зазначені; 4) надана заявка на транспортування від 10.04.2019 б/н не відповідає умовам 1.3 договору на транспортно-експедиційне обслуговування (згідно з яким в заявці узгоджується: найменування, кількість, маршрут, дата відправки іт.д.); 5) в наданій заявці заявлені не вірні: вага, номери контейнер, інше.

Як вірно було встановлено судом першої інстанції, у коносаменті № МЕО0819041073 вказано, що поставка товару здійснюється на умовах FOB (Shanghai), Китай до пункту призначення (Port Yuzhny), Україна.

Позивачем було надано договір про надання транспортно-експедиційних послуг з ТОВ Ламан Шиппинг (виконавець) та договір про організацію перевезень, укладений між ТОВ Ламан Шипинг та ТОВ Ламан Транс-Експрес .

Відповідно до вимог п. 1.3 договору про надання транспортно-експедиційних послуг визначено, що відповідно до кожного конкретного перевезення клієнт надає експедитору заявку, в якій обумовлюється найменування та кількість вантажу, маршрут перевезення та інша необхідна інформація, що стосується транспортно-експедиторського обслуговування.

08.04.2019 позивачем надана ТОВ Ламан Шиппинг заявка на транспортно-експедиційне обслуговування згідно з коносаментом № МЕО0819041073, відповідно до вказаної заявки, портом відправки є - порт Shanghai, пунктом призначення (Port Yuzhny), Україна.

Вищевикладене підтверджує, що інформація щодо маршруту руху вантажу, яким здійснювалось перевезення оцінюваного товару, узгоджується з інформацією, що зазначена у товарно-транспортній накладній (CMR) № 434533.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що маршрут руху та умови перевезення товару відповідають умовам поставки, що були передбачені контрактом.

Згідно з наданими рахунком-фактурою № LS-4198748 від 17.05.2019, договором про надання транспортно-експедиційних послуг № 22/08 від 22.08.2016, заявки № 305711 від 08.04.2019, договору про організацію перевезень № 1835 від 01.07.2016, ТОВ Ламан Шиппинг було надано наступні послуги на суму: морський фрахт за межами митної території України у розмірі 25 964, 40 грн.; організація навантажувально-розвантажувальних робіт у розмірі 8 431, 71 грн.; організація доставки вантажів автомобільним транспортом по території України у розмірі 17 785, 64 грн.; транспортно-експедиторське обслуговування на території України у розмірі 878, 30 грн.; експедиторська винагорода у розмірі 1 317, 45 грн., що в загальному розмірі становить 70 059, 72 грн.

Таким чином, з аналізу вищевикладеного, колегія суддів зазначає, що розмір транспортних витрат, понесених позивачем під час перевезення оцінюваного товару підтверджується документами, які наявні в матеріалах справи і були надані відповідачу під час митного оформлення.

За таких обставин, відповідачем під час прийняття рішення про коригування митної вартості товарів від 22.05.2019 № UA125000/2019/000364/2 не було досліджено належним чином ланцюжок транспортування товару для встановлення всіх об`єктивних фактів.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що позивачем було подано належні документи для підтвердження маршруту руху товару, перевізника, витрат на перевезення. При цьому, неподання декларантом транспортних (перевізних) документів може бути підставою для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, відповідно, коригування митної вартості товарів лише у тому разі, коли орган доходів і зборів доведе, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість товарів.

Посилання апелянта на розбіжності у договорі перевезення також не спростовують правильності визначення позивачем митної вартості товару за ціною контракту, оскільки витрати на перевезення підтверджені.

Також, доводи апелянта про те, що позивачем не було надано митну декларацію країни відправлення, у сукупності з викладеним не спростовують правильності визначення митної вартості позивачем, оскільки вона повністю підтверджувалася поданими ним при проходженні митних формальностей документами.

При цьому, колегія суддів зазначає, що з аналізу ст.ст. 53, 54 МК України вбачається, що митні органи дійсно мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але такі повноваження мають здійснюватися ними у спосіб, установлений законом, тобто в даному випадку витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що так чи інакше впливають на визначення безпосередньо митної вартості.

Водночас, навіть у разі витребування додаткових документів, митний орган має враховувати, що ненадання їх повного пакету може бути підставою для коригування митної вартості лише тоді, коли подані документи є недостатніми або такими, що в сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації про заявлену митну вартість.

Крім того, слід враховувати, що ст. 53 МК України, якою врегульовано порядок підтвердження декларантом заявленої митної вартості та її перевірки митницею, не містить жодних вимог щодо необхідності додаткового підтвердження ціни, вказаної у документах, які підтверджують митну вартість, зокрема й в інвойсі.

Разом з тим, як вірно було встановлено судом першої інстанції, відповідачем не доведено, що подані позивачем документи для визначення митної вартості товару містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

При цьому, відповідач не обґрунтував та не довів неможливості визначення митної вартості за ціною контракту та неможливості її визначення за жодним методом, що передує резервному.

Водночас, в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування митний орган обов`язково повинен зазначити докладну інформацію та джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості за шостим (резервним) методом. Тобто, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, контролюючий орган повинен також зазначити докладну інформацію і джерела, які ним використовувалися.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20.02.2018 у справі № 809/1884/16, від 12.03.2018 у справі № 809/4367/15, від 21.03.2018 у справі № 803/407/16 та від 03.04.2018 у справі № 826/8797/16.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність рішення Київської міської митниці Державної фіскальної служби про коригування митної вартості товарів від 22.05.2019 № UA125000/2019/000364/2, у зв`язку із чим воно підлягає скасуванню.

При цьому, аргументи апеляційної скарги відповідача є безпідставними та необґрунтованими, носять формальний характер і не ґрунтуються ні на фактичних обставинах, ні на вимогах закону та спростовуються матеріалами справи. Крім того, апеляційна скарга не містить посилань на обставини, передбачені статтями 317-319 КАС України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 229, 243, 244, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Київської митниці Державної фіскальної служби залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 15.10.2019 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В.В.

Шурко О.І. Шурко О.І.

Повний текст постанови виготовлений 23.12.2019.