Постанова

від 18.12.2019 по справі 460/1241/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2019 рокуЛьвів№ 857/11651/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ільчишин Н.В.,

суддів Гуляка В.В., Коваля Р.Й.,

за участі секретаря судового засідання Федак С.Р.,

розглянувши у судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2019 року (головуючого судді Недашківської К.М., ухвалене у відкритому судовому засіданні о 17 год. 09 хв. в м. Рівне повний текст рішення складено 19.09.2019) у справі №460/1241/19 за позовом ОСОБА_1 до Державного кадастрового реєстратора Відділу у м. Рівному Міськрайонного управління у Рівненському районі та м. Рівному Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області Стадник Анастасії Федотівни про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинення певних дій,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 27.05.2019 звернувся в суд з позовом до державного кадастрового реєстратора Відділу у м. Рівному Міськрайонного управління у Рівненському районі та м. Рівному Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області Стадник Анастасії Федотівни треті особи Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області, Рівненська міська рада в якому просить визнати неправомірними дії щодо внесення відомостей до Державного земельного кадастру стосовно земельної ділянки площею 2,4371 га, цільове призначення: для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами (для розміщення Басівкутського родовища суглинків) та присвоєння їй кадастрового номеру: 5610100000:01:066:0104, та скасувати державну реєстрацію в Державному земельному кадастрі земельної ділянки, площею 2,4371 га, розташованої за адресою: Рівненська область АДРЕСА_1 м АДРЕСА_2 . Ярослава АДРЕСА_3 , кадастровий номер: 5610100000:01:066:0104, зобов`язати Державного кадастрового реєстратора усунути перешкоди у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру про земельну ділянку площею 0,4390 га, яка розташована в АДРЕСА_2 вулиці АДРЕСА_3 17 та перебуває у його власності шляхом зобов`язання Державного кадастрового реєстратора здійснити внесення відомостей до Державного земельного кадастру про земельну ділянку площею 0,4390 га, яка розташована в АДРЕСА_3 , із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства (для ведення особистого підсобного господарства), що належить на праві приватної власності громадянину ОСОБА_1 .

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2019 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, яку обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення допущено порушення норм процесуального та матеріального права просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким задовольнити позов повністю.

Відповідач та треті особи своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалися, відповідно до частини 4 статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Позивач подав до апеляційного суду заяву про розгляд справи без його участі.

В судовому засіданні апеляційного розгляду справи представник Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області Максимчук В.П. проти апеляційної скарги заперечив, просив скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Відповідно до частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що ПП ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 0,4390 га, що розташована у АДРЕСА_3 (територія н.п. Тинне) та призначена для ведення особистого підсобного господарства, що підтверджується державним актом на право приватної власності на землю від 27 квітня 1998 року серії РВ 005744, виданим Великоомелянською сільською радою народних депутатів та зареєстрованим в Книзі записів держаних актів на право приватної власності на землю за № 5475.

ОСОБА_1 , формуючи свої позовні вимоги, в першу чергу просить суд визнати протиправними дії Державного кадастрового реєстратора відділу у м. Рівному міськрайонного управління у Рівненському районі та м. Рівному Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області Стадник Анастасії Федотівни щодо внесення відомостей до Державного земельного кадастру стосовно земельної ділянки площею 2,4371 га, цільове призначення: для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами (для розміщення Басівкутського родовища суглинків) та присвоєння їй кадастрового номеру: 5610100000:01:066:0104, та скасувати державну реєстрацію в Державному земельному кадастрі земельної ділянки, площею 2,4371 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 , кадастровий номер: 5610100000:01:066:0104.

06 вересня 2013 року між Рівненською міською радою і Товариством з додатковою відповідальністю Рівненський завод будівельних матеріалів був укладений договір оренди землі, а саме земельної ділянки з кадастровим номером 5610100000:01:066:0104 площею 24371 кв.м., яка знаходиться в місті Рівне на вулиці Ярослава Гашека.

Як слідує з договору оренди землі, вказана земельна ділянка призначена для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель і споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами (для розширення Басівкутського родовища суглинків).

Згідно висновку експертного дослідження № 161020/З_С судової земельно-технічної експертизи від 21 листопада 2016 року, проведеного судовим експертом ОСОБА_2 (ПП Експерт-Рівне-Консалт ), земельна ділянка з кадастровим номером 5610100000:01:066:0104 площею 2,4371 га накладається на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 та на земельну ділянку площею 0,4390 га, що належить ОСОБА_1 на підставі державного акту на право власності на землю серії РВ 005744 від 27 квітня 1998 року.

Таким чином, до складу земельної ділянки, що була передана в оренду товариству з додатковою відповідальністю Рівненський завод будівельних матеріалів увійшла земельна ділянка площею 0,4390 га, що належить на праві приватної власності ОСОБА_1 .

Відповідно до судового рішення Рівненського міського суду від 03.01.2018 у справі №569/1641/17 визнано недійсним договір оренди землі від 16 вересня 2013 року, укладений між Рівненською міською радою і товариством з додатковою відповідальністю Рівненський завод будівельних матеріалів в частині надання в оренду земельної ділянки площею 0,4390 га, яка розташована в місті Рівне на вулиці Ярослава Гашека,17 (аркуші справи 16-17).

05 жовтня 2018 року позивач звернувся до Приватного підприємства Рівненська земельна компанія для виконання проектно-вишукувальних робіт, виконання топографо-геодезичного знімання земельної ділянки та розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), що перебуває у його власності в м. Рівне, вул. Гашека, 17.

Рішенням Державного кадастрового реєстратора Відділу у м. Рівному Міськрайонного управління у Рівненському районі та м. Рівному Головного управління Держгеокадасгру у Рівненській області Стадник Анастасії Федотівни, № РВ-5600582782019 від 05.04.2019 було розглянуто подану сертифікованим інженером-землевпорядником в електронній формі (відповідно до пункту 110-2 Порядку ведення Державного земельного кадастру) заяву про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру від 02.04.2019 (реєстраційний номер ЗВ-97002228592019) разом з доданими до неї документами та відповідно до Порядку ведення Державного земельного кадастру прийнято рішення про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру з підстав перетину ділянок з ділянкою 5610100000:01:066:0104, площа співпадає на 100% (накладка) (аркуш справи 19).

Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Даючи правову оцінку оскаржуваному судовому рішенню та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України Про Державний земельний кадастр від 07.07.2011 №3613-VІ (далі - Закон №3613) Державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

Державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.

Відповідно до частини третьої статті 5 Закону №3613 Порядок ведення Державного земельного кадастру визначається Кабінетом Міністрів України відповідно до вимог цього Закону.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051 затверджений Порядок ведення Державного земельного кадастру (далі - Порядок №1051). Відповідно до пункту 56 Порядку №1051 державний кадастровий реєстратор несе відповідальність:

1) ведення Поземельної книги відповідно до вимог, зазначених у цьому Порядку;

2) відповідність відомостей, зазначених у Поземельній книзі, відомостям, зазначеним у документах, що є підставою для їх внесення;

3) тотожність відомостей, зазначених у паперовій та електронній (цифровій) формі Поземельної книги.

Відповідальність за достовірність відомостей, зазначених у документах, що є підставою для їх внесення до Поземельної книги, несуть особи, які видали (склали) такі документи.

Відповідно до частин першої та другої статті 24 Закону №3613 державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку. Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за місцем їх розташування відповідним Державним кадастровим реєстратором центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Виконавці робіт із землеустрою та землеоціночних робіт, посадові особи, які здійснюють формування та/або внесення до Державного земельного кадастру відомостей про об`єкти Державного земельного кадастру, державні кадастрові реєстратори за порушення законодавства у сфері Державного земельного кадастру несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність у порядку, встановленому законом (частина перша статті 39 Закону №3613).

Матеріалами справи підтверджено, що внесення відомостей 11.09.2013 до Державного земельного кадастру за користувачем: ТДВ Рівненський завод будівельних матеріалів стосовно земельної ділянки площею 2,4371 га, цільове призначення: для розміщення Басівкутського родовища суглинків та присвоєння їй кадастрового номеру 5610100000:01:066:0104, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 , здійснював державний кадастровий реєстратор Поліщук І ОСОБА_3 С ОСОБА_3

Державний кадастровий реєстратор відділу у м. Рівному міськрайонного управління у Рівненському районі та м. Рівному Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області Стадник Анастасія Федотівна не здійснювала реєстраційних дій щодо вказаної земельної ділянки, тому позовна вимога про визнання протиправними її дій щодо внесення відомостей до Державного земельного кадастру стосовно земельної ділянки, кадастровий номер 5610100000:01:066:0104, є безпідставною та необґрунтованою.

Щодо позовної вимоги ОСОБА_1 до відповідача про скасування державної реєстрації земельної ділянки в державному земельному кадастрі, колегія суддів зазначає наступне.

Частиною першою статті 9 Закон №3613 передбачено, що внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Відповідно до частини четвертої статті 9 Закону №3613 державний кадастровий реєстратор: здійснює реєстрацію заяв про внесення відомостей до Державного земельного кадастру, надання таких відомостей; перевіряє відповідність поданих документів вимогам законодавства; формує поземельні книги на земельні ділянки, вносить записи до них, забезпечує зберігання таких книг; здійснює внесення відомостей до Державного земельного кадастру або надає відмову у їх внесенні; присвоює кадастрові номери земельним ділянкам; надає відомості з Державного земельного кадастру та відмову у їх наданні; здійснює виправлення помилок у Державному земельному кадастрі; передає органам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно відомості про земельні ділянки.

Згідно з частиною десятою статті 24 Закону №3613 державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі: поділу чи об`єднання земельних ділянок; якщо протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстровано з вини заявника.

Пунктом 57 Порядку передбачено, що поземельна книга закривається у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки у випадках, визначених пунктом 114 цього Порядку, та у разі виправлення помилки відповідно до пункту 156-2 цього Порядку.

Відповідно до пункту 114 Порядку державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі:

1) поділу чи об`єднання земельних ділянок - на підставі заяви про державну реєстрацію земельних ділянок, які утворилися в результаті такого поділу чи об`єднання;

2) коли протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстроване з вини заявника, - на підставі інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, отриманої шляхом безпосереднього доступу до зазначеного Реєстру.

У разі скасування державної реєстрації з підстав, зазначених у підпункті 2 цього пункту, Державний кадастровий реєстратор у десятиденний строк повідомляє про це особу згідно з додатком 23, за заявою якої здійснено державну реєстрацію земельних ділянок.

Таким чином, відсутні правові підстави для скасування державної реєстрації в Державному земельному кадастрі земельної ділянки, площею 2,4371 га, розташованої за адресою: Рівненська область, м. Рівне, вул. Ярослава Гашека, кадастровий номер: 5610100000:01:066:0104, Державним кадастровим реєстратором Відділу у м. Рівному Міськрайонного управління у Рівненському районі та м. Рівному Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області Стадник Анастасією Федотівною.

Позивач наголошує на помилковість внесення відомостей до Державного земельного кадастру щодо державної реєстрації земельної ділянки, площею 2,4371 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 область, м. Рівне, вул. Ярослава Гашека, кадастровий номер: 5610100000:01:066:0104, а відтак і протиправність рішення відповідача № РВ-5600582782019 від 05.04.2019 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки, яка належить ОСОБА_1 .

Однак, колегія суддів зазначає, що частиною шостою статті 24 Закону №3613 визначено, що підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки є, зокрема, знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.

Судом з`ясовано, що з метою набуття права власності на земельну ділянку, позивач виготовив технічну документацію із землеустрою. Після чого подав кадастровому реєстратору заяву про державну реєстрацію вказаної земельної ділянки, проте Рішенням від 05.04.2019 йому відмовлено у внесенні відомостей до державного земельного кадастру у зв`язку з невідповідністю електронного документа установленим вимогам. При перевірці було виявлено накладення на іншу земельну ділянку. Земельна ділянка, реєстрацію якої бажає провести позивач, перетинається з ділянкою 5610100000:01:066:0104.

При реєстрації земельної ділянки за зверненням позивача, державний кадастровий реєстратор має з`ясувати обставини щодо можливості накладення земельних ділянок, а саме: наявність помилок в документації, поданій на реєстрацію, інші обставини, що перешкоджають такій реєстрації.

Відповідно до статті 21 Закону №3613 відомості про межі земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру: на підставі відповідної документації із землеустрою щодо формування земельних ділянок - у випадках, визначених статтею 79-1 Земельного кодексу України, при їх формуванні; на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) - у разі встановлення (відновлення) меж земельної ділянки за її фактичним використанням відповідно до статті 107 Земельного кодексу України та у разі зміни меж суміжних земельних ділянок їх власниками; на підставі технічної документації із землеустрою щодо проведення інвентаризації земель - за результатами інвентаризації земель; на підставі проектів землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) - у разі виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв).

Згідно статті 37 Закону №3613 у разі виявлення фізичною або юридичною особою у витязі, довідці з Державного земельного кадастру, викопіюванні з картографічних матеріалів Державного земельного кадастру технічної помилки (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), допущеної органом, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, заінтересована особа письмово повідомляє про це центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, який перевіряє відповідність відомостей Державного земельного кадастру інформації, що міститься в документах, які стали підставою для внесення цих відомостей. Якщо факт невідповідності підтверджено, орган, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, безоплатно виправляє допущену помилку в день надходження повідомлення та не пізніше наступного дня повідомляє про це заінтересованих осіб.

У разі виявлення технічної помилки, допущеної в записах Державного земельного кадастру, органом, що здійснює його ведення, зазначений орган у п`ятиденний строк - письмово повідомляє про це заінтересовану особу.

Виправлення технічних помилок, допущених у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок наявності технічних помилок у документах, на підставі яких були внесені такі відомості, здійснюється після виправлення помилок у зазначених документах.

Виправлення інших помилок, допущених у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок помилки у документації із землеустрою, оцінки земель здійснюється після внесення змін до такої документації.

Виправлення помилок у відомостях про земельну ділянку може здійснюватися також на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок у натурі (на місцевості) або матеріалів інвентаризації земель чи рішення суду.

Інформація про виправлення технічних помилок не пізніше наступного дня з дня їх виправлення надається в письмовій формі власникам та користувачам земельних ділянок, а також третім особам, чиїх інтересів стосувалося виправлення помилок.

Пунктом 2.1 Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої Наказом Держкомзема від 18.05.2010 № 376 передбачено, що встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на підставі розробленої та затвердженої технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Згідно пункту 138 Порядку №1051 визначено, що помилками у Державному земельному кадастрі є:

1) технічна помилка (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), допущена органом, що здійснює ведення Державного земельного кадастру;

2) технічна помилка (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), допущена не з вини органу, що здійснює ведення Державного земельного кадастру (в тому числі технічна помилка у документах, на підставі яких внесені відомості до Державного земельного кадастру);

3) помилка, допущена у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок помилки у документації із землеустрою та оцінки земель (в тому числі виявлена після перенесення інформації про земельні ділянки з державного реєстру земель та відомостей про інші об`єкти Державного земельного кадастру, що містяться в документації із землеустрою та оцінки земель, затвердженій та переданій до 1 січня 2013 р. до Державного фонду документації із землеустрою);

4) помилка, допущена у відомостях Державного земельного кадастру, внесених до нього з інших кадастрів та інформаційних систем у порядку інформаційної взаємодії;

5) технічна помилка, допущена у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок перенесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельну ділянку, яка не була зареєстрована в державному реєстрі земель;

6) помилка, допущена у відомостях Державного земельного кадастру під час державної реєстрації земельної ділянки;

7) помилка у застосуванні систем координат для земельних ділянок, які були зареєстровані до 1 січня 2013 р. та перенесені до Державного земельного кадастру.

Пункт 153 Порядку вказує, що виправлення помилок, допущених у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок помилки у документації із землеустрою та оцінки земель, здійснюється після внесення змін до такої документації.

Аналіз вищенаведених норм Закону України Про державний земельний кадастр та Порядку ведення Державного земельного кадастру дають підстави стверджувати, що про наявність помилки та підстав її виправлення, шляхом внесення відповідних змін до Державного земельного кадастру, є встановлення недостовірної інформації в Технічній документації розробленої безпосередньо на земельну ділянку, відомості про яку слід внести зміни. Наявність неточностей (помилок) слід встановлювати в проекті землеустрою, розробленої для ТДВ Рівненський завод будівельних матеріалів , щодо відведеної в оренду земельної ділянки по вулиці Ярослава Гашека.

Колегія суддів вважає, що учасниками справи не заперечується факт встановлення судовим рішенням Рівненського міського суду від 03.01.2018 у справі №569/1641/17 обставин того, що договір оренди землі від 16 вересня 2013 року, укладений між Рівненською міською радою і товариством з додатковою відповідальністю Рівненський завод будівельних матеріалів в частині надання в оренду земельної ділянки площею 0,4390 га, яка розташована в місті АДРЕСА_2 на вулиці Ярослава Гашека,17, є недійсним, оскільки земельна ділянка з кадастровим номером 5610100000:01:066:0104 площею 2,4371 га накладається на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 та на земельну ділянку площею 0,4390 га, що належить ОСОБА_1 на підставі державного акту на право власності на землю серії РВ 005744 від 27 квітня 1998 року.

Згідно із частиною 4 статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Однак колегія суддів погоджується із правильним посиланням суду першої інстанції, що вказаний Договір оренди землі від 16 вересня 2013 року визнаний недійсним лише в частині надання в оренду земельної ділянки площею 0,4390 га, а не усієї площі 2,4371 га, яка розташована в АДРЕСА_2 . Ярослава АДРЕСА_3 .

А тому оскільки станом і на час звернення позивача до державного кадастрового реєстратора із заявою про реєстрацію належної йому земельної ділянки, і станом на час розгляду справи в суді, виправлень, змін в проект землеустрою, розробленому для ТДВ Рівненський завод будівельних матеріалів щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5610100000:01:066:0104, не вносилось. З огляду на те, що підстави у відповідача вносити зміни в Державний земельний кадастр в порядку внесення виправлень, були відсутні, а тому останнім обґрунтовано прийнято рішення про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру.

Згідно з частиною 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, в адміністративному процесі, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень тягар доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача - суб`єкта владних повноважень, який повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, що можуть бути використані як докази у справі.

За таких обставин, державний кадастровий реєстратор діяв в межах своїх повноважень та відповідно до чинного законодавства, а тому позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Доводи апелянта щодо рішення Рівненського міського суду від 03.01.2018 у справі №569/1641/17 про його самостійну підставу для скасування державної реєстрації земельної ділянки і відсутність цієї підстави в переліку підстав для скасування державної реєстрації земельної ділянки передбачених законом не відміняє обов`язковості виконання судового рішення, посилаючись на постанову Верховного Суду від 31.01.2019 справа №826/14200/17 на думку апеляційного суду не вказують про аналогічні обставини справи шляхом прийняття такого рішення.

Згідно частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини, у пункті 53 рішення у справі Федорченко та Лозенко проти України , вказує, що суд при оцінці доказів керується критерієм доведення поза розумними сумнівом .

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, судом апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі Проніна проти України (Рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, у пункті 23 рішення Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи, що і зроблено апеляційним судом переглядаючи рішення суду першої інстанції, аналізуючи відповідні доводи скаржника.

Колегія суддів дійшла висновку, що оцінюючи в сукупності наведені обставини справи, судом першої інстанції правильно такі встановлені, а судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, апелянтом не подано обґрунтованих доводів на спростування зазначеного судом, доводи наведені у апеляційній скарзі не дають адміністративному суду апеляційної інстанції підстави для постановлення висновків, які вказують про помилкове вирішення спору судом першої інстанції.

Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підстав для розподілу судових витрат за наслідками апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції на підставі статті 139 КАС України у апеляційного суду немає.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2019 року у справі №460/1241/19 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Н.В. Ільчишин

Судді В.В. Гуляк

Р.Й. Коваль

Повний текст постанови складено 24.12.2019