Постанова

від 17.12.2019 по справі 1940/1982/18

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2019 рокуЛьвів№ 857/249/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Гудима Л.Я.,

суддів: Довгополова О.М., Святецького В.В.,

за участю секретаря судового засідання: Дідик Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційні скарги Державної фіскальної служби України та Головного управління ДФС у Тернопільській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2018 року, головуючий суддя - Баранюк А.З., ухвалене о 13:10 год. у м. Тернополі, повний текст якого складено 27.11.2018 року, у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Колексі до Державної фіскальної служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління ДФС у Тернопільській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

В жовтні 2018 року позивач - ТзОВ Колексі звернулося в суд з позовом до ДФС України, третя особа - ГУ ДФС у Тернопільській області, в якому просило визнати протиправною бездіяльність ДФС України щодо відмови у збільшенні реєстраційної суми, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних; зобов`язати ДФС України збільшити реєстраційну суму на величину від`ємного значення на суму 32 034 642 грн., зазначеного в рядку 21 декларації за серпень 2015 року та відобразити таке збільшення у системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилалося на те, що відповідачем протиправно, в порушення положень Податкового кодексу України не забезпечено автоматичне збільшення суми податку в Системі електронного адміністрування податку на додану вартість (далі - СЕА ПДВ), на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригувань в Єдиному реєстрі податкових накладених, на 32 034 642 грн відповідно до поданої позивачем 26 червня 2018 року податкової декларацій з податку на додану вартість за серпень 2015 року. Вказана декларація платника прийнята контролюючим органом, про що свідчить квитанція № 2 від 26 червня 2018 року.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2018 року адміністративний позов задоволено; визнано протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України щодо незбільшення реєстраційної суми, на яку Товариство з обмеженою відповідальністю «Колексі» має право зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних; зобов`язано Державну фіскальну службу України збільшити реєстраційну суму на величину від`ємного значення в розмірі 32 034 642 (тридцять два мільйони тридцять чотири тисячі шістсот сорок дві) грн. зазначеного в рядку 21 податкової декларації з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Колексі» за серпень 2015 року та відобразити таке збільшення у системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, ДФС України та Головне управління ДФС у Тернопільській області оскаржили його в апеляційному порядку, які, покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просять суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Свої апеляційні скарги ДФС України та ГУ ДФС у Тернопільській області обґрунтовують тим, що відповідно до норм підп. 4 п. 34 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України позивач втратив право на збільшення ліміту на електронному рахунку, оскільки судовим рішенням, яке набрало законної сили, підтверджено завищення позивачем в податковій декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року показника в рядку 24 Сума відємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму ПДВ 12 210 837 грн.

В судовому засіданні представник відповідача та третьої особи підтримав подані апеляційні скарги, вважає оскаржене рішення суду незаконним та повністю підтримав доводи, зазначені у апеляційних скаргах.

Представник позивача заперечив проти апеляційної скарги, вважає оскаржене рішення суду законним та обґрунтованим та просив апеляційні скарги залишити без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін та третьої особи, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що подані апеляційні скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, протягом серпня 2015 року за наслідками здійснення господарських операцій у червні 2015 року, контрагентами позивача зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні на суму 32 034 642 грн. Такі накладні отримані ТзОВ «Колексі» з Єдиного реєстру податкових накладних у серпні 2015 року та суми податків, зазначені у вказаних накладних, включено до податкового кредиту звітного періоду - серпень 2015 року.

Зміна керівника позивача у серпні 2015 року, виготовлення нових «електронних ключів» для підписання звітності в електронному вигляді, прийняття рішення органу ДФС, яким анульовано реєстрацію платника податку на додану вартість, унеможливило подання ТзОВ «Колексі» до контролюючого органу декларації з податку на додану вартість за серпень 2015 року.

На підставі постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2018 року у справі № 876/42/18 органом ДФС відновлено реєстрацію платника ПДВ ТзОВ «Колексі» .

В подальшому, 26 червня 2018 року ТзОВ «Колексі» подано до ГУ ДФС у Тернопільській області податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2015 року, якою задекларовано у рядку 21 Сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду - 32 034 642 грн. (а.с. 8-9), яка прийнята контролюючим органом 26 червня 2018 року, відповідно до квитанції № 2 від 26 червня 2018 року (а.с. 10).

За наслідками подання позивачем декларації, органом ДФС проведено камеральну перевірку, за наслідками якої порушень щодо завищення суми податкового кредиту з податку на додану вартість не встановлено.

Станом на день звернення до суду із позовом, дані зазначені у поданій платником декларації за серпень 2015 року не відображені у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, що і стало підставою звернення до суду із даним позовом.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем у порушення законодавчих норм допущено протиправну бездіяльність щодо незабезпечення автоматичного збільшення суми, на яку ТзОВ «Колексі» має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на величину від`ємного значення ПДВ у розмірі 32 034 642 грн.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи з огляду на наступне.

Податковим кодексом України (далі - ПК України) регулюються відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, визначається вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з пунктом 200-1.2 статті 200-1 ПК України платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Для відкриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника.

За визначенням підпункту 1 пункту 2 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 569 (далі - Порядок № 569) рахунок у системі електронного адміністрування податку (далі - електронний рахунок) - рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який таким платником перераховуються кошти з власного поточного рахунка у сумі, необхідній для досягнення розміру суми, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), а також у сумі, необхідній для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов`язань. Кошти з такого рахунка підлягають перерахуванню до бюджету та/або на спеціальний рахунок.

Пунктом 34 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідні положення ПК України встановлено, що 01 липня 2015 року зареєстрованим платникам податку автоматично збільшується розмір суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні / розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначену пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, на суму середньомісячного розміру сум податку, задекларованих платником до сплати до бюджету та погашених за останні 12 звітних (податкових) місяців / 4 квартали.

Така сума збільшення щокварталу підлягає автоматичному перерахунку з урахуванням показника середньомісячного розміру сум податку, задекларованих платником до сплати до бюджету та погашених за останні 12 звітних (податкових) місяців / 4 квартали, станом на дату такого перерахунку. Такий перерахунок здійснюється шляхом віднімання суми попереднього збільшення та додавання суми збільшення згідно з поточним перерахунком.

Суми помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань з податку на додану вартість станом на 1 липня 2015 року автоматично збільшують суму податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні / розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначену пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу. На суму такого збільшення: зменшується сума, задекларована до сплати до бюджету звітного періоду або збільшується сума від`ємного значення, задекларована в звітному періоді; помилково та/або надміру сплачені грошові зобов`язання з податку на додану вартість вважаються погашеними.

Законом України від 16.07.2015 року №643 були внесені зміни до пункту 200-1.3 ст. 200 ПК, згідно з якими платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку (SНакл), обчислену за такою формулою: SНакл = SНаклОтр + SМитн + SПопРах - SНаклВид - SВідшкод - SПеревищ, де:

SНаклОтр - загальна сума податку за отриманими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, податковими накладними, складеними платником податку відповідно до пункту 208.2 статті 208 цього Кодексу та зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних;

SМитн - загальна сума податку, сплаченого платником при ввезенні товарів на митну територію України;

SПопРах - загальна сума поповнення з поточного рахунку платника рахунка в системі електронного адміністрування податку, в тому числі рахунка в системі електронного адміністрування податку платника - сільськогосподарського підприємства, що обрало спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, відкритого для перерахування коштів на його спеціальний рахунок, відкритий в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів;

SНаклВид - загальна сума податку за виданими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних;

SВідшкод - загальна сума податку, заявлена платником до бюджетного відшкодування з урахуванням сум коригувань, проведених за результатами перевірок;

SПеревищ - загальна сума перевищення податкових зобов`язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Показники формули, визначеної цим пунктом, обраховуються з 1 липня 2015 року. Під час обрахунку показників SНаклОтр та SНаклВид також використовуються розрахунки коригування, складені починаючи з 1 липня 2015 року та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, до податкових накладних, складених до 1 липня 2015 року, що підлягали наданню покупцям - платникам податку. Для обрахунку показників SНаклОтр, SНаклВид та SМитн використовуються документи (податкові накладні, розрахунки коригування, митні декларації, аркуші коригування та додаткові декларації), складені починаючи з 1 липня 2015 року.

Під час обрахунку суми SНакл також використовуються показники, визначені пунктом 34 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу.

Законом України №643 пункт 34 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення цього Кодексу також викладений в іншій редакції.

Так, підпунктами 2 та 4 цього пункту встановлено, що станом на третій робочий день після дати набрання чинності зазначеним Законом зареєстрованим платникам податку значення суми податку (позитивне або від`ємне), на яку такий платник має право зареєструвати податкові накладні / розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначене згідно з пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, та значення усіх її складових, визначених цим Кодексом, дорівнюють нулю, крім значень її складових SНаклОтр, SНаклВид та SМитн, що були сформовані починаючи з 1 липня 2015 року. Зареєстрованим платникам податку таке значення автоматично збільшується контролюючим органом:

- протягом третього робочого дня після дати набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість" на суму залишків коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість станом на початок такого дня за вирахуванням сум, заявлених платником у складі податкової звітності з податку за звітний (податковий) період за червень 2015 року до перерахування з електронного рахунку до бюджету в рахунок сплати податкових зобов`язань з податку та/або на поточний рахунок платника відповідно до пункту 200 1.6 статті 200 1 цього Кодексу. До 31 липня 2015 року / 20 серпня 2015 року сума, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні / розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, зменшується на суму податкових зобов`язань, задекларованих за звітний (податковий) період за червень 2015 року / II квартал 2015 року (підпункт 2);

- до 31 липня 2015 року для платників податків, що застосовують звітний (податковий) період місяць, без проведення перевірок, передбачених статтею 200 цього Кодексу, на суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, та суму непогашеного від`ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду, що зазначено в податковій звітності з податку на додану вартість, у якій відображаються розрахунки з бюджетом та/або відображаються операції, що стосуються спеціального режиму оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, за червень 2015 року. На таку суму платником податку збільшується розмір суми податкового кредиту за звітний (податковий) період (липень 2015 року).

Суми такого від`ємного значення можуть бути перевірені контролюючим органом у загальновстановленому порядку (підпункт 4).

У відповідності до частини четвертої ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом (частина шоста цієї статті).

Статтею 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої згідно із Законом України від 17.07.1997р. № 475/97-ВР, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Проте, попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Норми ст. 200-1 та пункту 34 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення ПК, не містять положень, які б прямо обмежували право платника податку на автоматичне збільшення суми податку, на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних у зв`язку з несвоєчасним поданням податкової звітності.

Відповідальність за порушення строків подання податкової звітності визначена пунктом 120.1 ст. 120 ПК.

Така висновки викладені в постанові Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі №826/18461/16, що в силу ч. 5 ст. 242 КАС України враховуються судом щодо застосування норм права до спірних правовідносин.

Вирішальне значення при реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних має саме момент реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, а не час її подання.

У даних спірних правовідносинах, податкова накладна зареєстрована після 1 липня 2015 року.

Відтак, доводи відповідачів про те, що ліміт відповідно до вимог абзацу першого пункту 34 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України, можна збільшити тільки на суму ПДВ по податкових накладних, які сформовані (виписані) після 1 липня 2015 року, в той час як ТзОВ «Колексі» прагне збільшити ліміт на суму ПДВ, що міститься в податкових накладних, що виписані в червні 2015 року не заслуговують на увагу.

Також, колегія суддів звертає увагу, що у матеріалах справи наявний акт про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за червень 2015 року та уточнюючого розрахунку до декларації по ПДВ за травень 2015 року, яким задокументовано порушення пункту 198.6 статті 198 розділу V ПК України (порушення терміну реєстрації податкових накладних), внаслідок чого завищено суму податкового кредиту з податку на додану вартість на 31 475 793 грн. (а. с. 59-69). Однак, вказані порушення встановлені податковим органом на підставі поданих, але ще не зареєстрованих податкових накладних.

За наслідками подання позивачем декларації для реєстрації, органом ДФС проведено камеральну перевірку, за наслідками якої порушень щодо завищення суми податкового кредиту з податку на додану вартість не встановлено.

Також безпідставними є покликання апелянта на те, що позивач втратив право на збільшення ліміту на електронному рахунку на ПДВ у сумі 12 210 837 грн. відповідно до норм підпункту 4 пункту 34 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України за наслідками розгляду Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом справи №808/577/16, постановою у якій встановлено завищення ТзОВ «Колексі» в податковій декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року показника в рядку 24 «Сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму ПДВ 12 210 837 грн., так як постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у справі № 808/577/16 від 31.08.2016 року встановлено, що реальність господарських операцій ТзОВ «Колексі» із контрагентами не була предметом перевірки податковим органом, а, відповідно не є тією обставиною, яку суд мав встановити при вирішенні спору щодо правомірності прийнятого за результатами такої перевірки податкового повідомлення-рішення.

Аналізуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що незабезпечення автоматичного збільшення суми, на яку ТзОВ «Колексі» має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на величину від`ємного значення ПДВ у розмірі 32 034 642 грн. являється протиправною бездіяльністю відповідача, відтак позовні вимоги підлягають задоволенню.

В частині решти доводів апеляційних скарг колегія суддів враховує, що, оцінюючи наведені сторонами доводи, апеляційний суд виходить з того, що всі конкретні, доречні та важливі доводи, наведені сторонами, були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, та їм було надано належну правову оцінку.

Право на вмотивованість судового рішення є складовою права на справедливий суд, гарантованого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі Руїз Торія проти Іспанії , параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

У рішенні Петриченко проти України (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

Інші зазначені в апеляційних скаргах обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З огляду на наведене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційних скарг не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційні скарги на нього слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скарги Державної фіскальної служби України та Головного управління ДФС у Тернопільській області залишити без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2018 року у справі №19410/1982/18 - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня її проголошення, а у разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 243 КАС України - з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Л. Я. Гудим судді О. М. Довгополов В. В. Святецький

Повний текст постанови складено 24.12.2019 року.