Постанова

від 04.03.2021 по справі 1940/1982/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 березня 2021 року

Київ

справа №1940/1982/18

адміністративне провадження №К/9901/536/20

№К/9901/4592/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

головуючого судді - Гімона М.М. (суддя-доповідач),

суддів: Гусака М.Б., Усенко Є.А.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу №1940/1982/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Колексі до Державної фіскальної служби України (правонаступник - Державна податкова служба України), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління ДФС у Тернопільській області (правонаступник - Головне управління ДПС у Тернопільській області), про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито за касаційними скаргами Головного управління ДФС у Тернопільській області, Державної податкової служби України на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2018 року (суддя Баранюк А.З.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2019 року (головуючий суддя - Гудим Л.Я., судді: Довгополов О.М., Святецький В.В),

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю Колексі (далі у тексті - позивач, ТОВ Колексі ) звернулося до суду з позовом до Державної фіскальної служби України, правонаступником якої є Державна податкова служба України (далі у тексті - відповідач-1, ДФС), Головного управління ДФС у Тернопільській області, правонаступником якогої є Головне управління ДПС у Тернопільській області (далі у тексті - відповідач-2, ГУ ДФС), в якому просило:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача-1 щодо відмови у збільшенні реєстраційної суми, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН);

- зобов`язати відповідача-1 збільшити реєстраційну суму на величину від`ємного значення на суму 32034642 грн, зазначеного в рядку 21 декларації за серпень 2015 року та відобразити таке збільшення у системі електронного адміністрування податку на додану вартість (далі - СЕА ПДВ).

Позов вмотивовано тим, що позивач 26 червня 2018 року, тобто у межах 1095-денного строку, подав до відповідача-2 податкову декларацію з ПДВ за серпень 2015 року, у рядку 21 якої визначив суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного (звітного) податкового періоду, в розмірі 32034642 грн. Указана декларація була прийнята контролюючим органом, а за наслідками подання зазначеної податкової звітності проведена камеральна перевірка, відповідно до якої порушень не виявлено. Водночас, станом на час звернення позивача до суду з позовом відповідні суми не відображені в СЕА ПДВ. Окремо, скаржник зазначив, що станом на час прийняття податкової декларації (26 червня 2018 року) частина реєстраційної суми, на яку платник податків має право зареєструвати податкові накладні у ЄРПН, в сумі 12267829,52 грн вже містилась у кабінеті платника податків, про що вказано у квитанції №2 від 26 червня 2018 року, але в СЕА ПДВ відображена не була.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2018 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2019 року, адміністративний позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність ДФС України щодо незбільшення реєстраційної суми, на яку ТОВ Колексі має право зареєструвати податкові накладні в ЄРПН. Зобов`язано ДФС України збільшити реєстраційну суму на величину від`ємного значення в розмірі 32034642 грн, зазначеного в рядку 21 податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ Колексі за серпень 2015 року, та відобразити таке збільшення у системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Вирішуючи спір між сторонами, суди встановили, що у серпні 2015 року за наслідками здійснення господарських операцій у червні 2015 року контрагенти позивача зареєстрували в ЄРПН податкові накладні на суму 31484642 грн. Вказані податкові накладні ТОВ Колексі включило до податкового кредиту звітного періоду - серпень 2015 року.

Обставини зміни керівника ТОВ Колексі у серпні 2015 року, виготовлення нових електронних ключів для підписання звітності в електронному вигляді, прийняття рішення органу ДФС, яким анульовано реєстрацію платника податку на додану вартість, унеможливили подання позивачем до контролюючого органу декларації з податку на додану вартість за серпень 2015 року.

На виконання постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2018 року у справі № 819/1937/17 органом ДФС відновлено реєстрацію ТОВ Колексі як платника ПДВ.

26 червня 2018 року ТОВ Колексі подало до ГУ ДФС податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2015 року, якою задекларовано у рядку 21 Сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду 32034642 грн, яка прийнята контролюючим органом відповідно до квитанції № 2 від 26 червня 2018 року.

За наслідками подання позивачем декларації органом ДФС проведено камеральну перевірку, за наслідками якої порушень щодо завищення суми податкового кредиту з податку на додану вартість не встановлено.

Станом на день звернення до суду із позовом відомості, зазначені у поданій платником декларації за серпень 2015 року, не відображені у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, що і стало підставою звернення до суду із даним позовом.

Задовольняючи вимоги адміністративного позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що норми статті 200-1 та пункту 34 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідні положення ПК України не містять положень, які б прямо обмежували право платника податку на автоматичне збільшення суми податку, на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до них в ЄРПН у зв`язку з несвоєчасним поданням податкової звітності.

Апеляційний суд залишив без змін рішення суду першої інстанції та повністю підтримав викладені у ньому висновки.

Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, ГУ ДФС подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове про відмову у позові.

Скаржник вказує, що суди попередніх інстанцій залишили поза увагою, що згідно з даними податкової декларації з ПДВ за червень 2015 року ТОВ Колексі відобразило в рядку 24 Сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду суму ПДВ у розмірі 12210837 грн. Саме на цю суму позивач мав право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до них у ЄРПН і на таку суму був збільшений ліміт на електронному рахунку відповідно до підпункту 4 пункту 34 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України. Проте, за наслідками камеральної перевірки було встановлено порушення податкового законодавства при формуванні показників з ПДВ за червень 2015 року, зокрема в частині завищення податкового кредиту на 31484642 грн та завищення від`ємного значення на 12210837 грн, а саме відповідні податкові накладні були виписані у червні 2015 року, але зареєстровані контрагентами у ЄРПН 11-13 серпня 2015 року, тобто з порушенням строку, встановленого пунктом 201.10 статті 201 ПК України. Винесене на підставі акта камеральної перевірки податкове повідомлення-рішення було узгоджене в судовому порядку (постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 31 серпня 2016 року у справі №808/577/16), що свідчить про втрату позивачем права на збільшення ліміту на електронному рахунку відповідно до підпункту 4 пункту 34 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України.

ДПС України також не погодилось із судовими рішеннями та подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просило їх скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в позові.

Доводи касаційної скарги відповідача-1 зводяться до дублювання обґрунтування, наведеного у касаційній скарзі відповідача-2.

Разом з касаційною скаргою ДПС України подало заяву про здійснення процесуального правонаступництва, в якій повідомило, що згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2018 року №1200 Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України утворено Державну податкову службу України та Державну митну службу України, реорганізувавши Державну фіскальну службу шляхом поділу. Відповідно до наказу Державної податкової служби України від 28 серпня 2019 року №36 Про початок діяльності Державної податкової служби розпочато виконання Державною податковою службою України функцій і повноважень Державної фіскальної служби, що припиняється. У зв`язку з викладеним, скаржник просив замінити відповідача у справі - Державну фіскальну службу України на правонаступника - Державну податкову службу.

Ухвалами Верховного Суду від 22 січня 2020 року та від 25 лютого 2020 року відкрито провадження за касаційними скаргами ГУ ДФС та ДПС України.

У відзиві на касаційну скаргу відповідача-2 позивач просив залишити її без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін як законні та обґрунтовані. ТОВ Колексі вважає, що посилання відповідачів на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 31 серпня 2016 року у справі №808/577/16 як на підставу для відмови в позові не заслуговують на увагу, оскільки у зазначеному судовому рішенні встановлено лише факт включення позивачем до податкового кредиту за червень 2015 року податкових накладних, які на той час не були зареєстровані в ЄРПН. При цьому контролюючий орган ігнорує положення пункту 198.6 статті 198 ПК України, які надають платнику податків право на включення сплачених (нарахованих) сум податку за податковими накладними, зареєстрованими у ЄРПН з порушенням строку реєстрації, до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому такі податкові накладні були зареєстровані. З огляду на викладене, позивач правильно включив до складу податкового кредиту за серпень 2015 року суму ПДВ у розмірі 32034642 грн, тобто за період, коли вони були зареєстровані.

Розглянувши клопотання ДПС України та враховуючи реформування податкової системи і реорганізацію податкових органів, на час розгляду цієї справи органом, який виконує функції, зокрема у сфері реалізації державної податкової політики, є Державна податкова служба України та її територіальні органи. Отже, у цій справі наявні підстави для здійснення заміни сторони у справі в порядку, встановленому статтею 52 КАС України, шляхом заміни: Головного управління ДФС у Тернопільській області його правонаступником Головним управлінням ДПС у Тернопільській області, Державної фіскальної служби України - Державною податковою службою України, для яких усі дії, вчинені в адміністративному процесі, обов`язкові в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційних скарг та відзиву на касаційну скаргу відповідача-2, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ ця касаційна скарга розглядається в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом (до 8 лютого 2020 року).

Судами попередніх інстанцій установлено, що ТОВ Колексі у декларації за червень 2015 року у рядку 24 Сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду відобразило суму ПДВ 12210837 грн. Проте, відповідно до акта камеральної перевірки від 21 серпня 2015 року №300/1904-1501-39335698 контролюючий орган встановив порушення податкового законодавства при формуванні показників податкової декларації за червень 2015 року, зокрема в частині завищення податкового кредиту на 31484642 грн та від`ємного значення на 12210837 грн. За висновками акта перевірки вказане порушення було допущено у зв`язку з тим, що у складі податкового кредиту неправомірно було відображено податкові накладні, виписані контрагентами позивача - СФГ Вікторія , ФГ Козерог , ТОВ Інтерлайф ЛТД , ТОВ Кралл Груп , ТОВ Нурдо Груп , ТОВ Сератон , ТОВ Систем АБС у червні 2015 року, але зареєстрованими у ЄРПН у серпні 2015 року. На підставі вказаного акта перевірки податковим органом прийнято, зокрема податкові повідомлення-рішення від 10 вересня 2015 року: №0003361500 про визначення грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 29432829,50 грн (19621773 грн - за основним платежем, 9811056,50 грн - штрафні (фінансові) санкції), № 0003351500 про зменшення розміру від`ємного значення ПДВ в сумі 12210535 грн. За наслідками оскарження указаних податкових повідомлень-рішень постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 31 серпня 2016 року у справі №808/577/16 відмовлено у задоволенні позовних вимог про визнання їх протиправними та скасування.

Враховуючи викладене, ТОВ Колексі після відновлення реєстрації платником ПДВ подало 26 червня 2018 року декларацію з ПДВ за серпень 2015 року, в якій у рядку 21 визначило суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, в розмірі 32034642 грн. Проте, вказана сума не була відображена в рахунок збільшення реєстраційного ліміту в СЕА ПДВ, що і стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

За позицією відповідачів, ТОВ Колексі втратило право на збільшення ліміту на електронному рахунку відповідно до норм підпункту 4 пункту 34 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України, оскільки судовим рішенням, що набрало законної сили, встановлено протиправність відображення позивачем у рядку 24 Сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду декларації за червень 2015 року ПДВ на суму 12210837 грн за податковими накладними, виписаними у червні 2015 року, але зареєстрованими у ЄРПН у серпні 2015 року.

Спірним питанням, що належало вирішити судам, було наявність підстав для збільшення реєстраційного ліміту в СЕА ПДВ на підставі даних, указаних у рядку 24 податкової декларації з ПДВ за серпень 2015 року, враховуючи наявність узгодженого податкового повідомлення-рішення, винесеного з огляду на встановлене контролюючим органом порушення при відображенні податкового кредиту на таку ж суму у податковій декларації з ПДВ за червень 2015 року.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України (у редакції, чинній згідно із змінами, внесеними Згідно із змінами, внесеними Законом України від 9 листопада 2017 року № 2198-VIII Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стабілізації розрахунків на Оптовому ринку електричної енергії України ) не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу..

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, у тому числі для платників податку, які застосовують касовий метод.

Відповідно до абзаців першого та другого пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період (абзац п`ятнадцятий пункту 201.10 статті 201 ПК України).

Функціонування системи електронного адміністрування податку на додану вартість регламентовано статтею 200-1 ПК України.

Згідно з пунктом 200-1.1 статті 200-1 ПК України система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку:

- суми податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України;

- суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість;

- суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 200-1.3 статті 201-1 ПК України платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку (?ІНакл), обчислену за такою формулою: ?ІНакл = ?ІНаклОтр + ?ІМитн + ?ІПопРах + ?ІОвердрафт - ?ўІНаклВид - ?ІВідшкод - ?ІПеревищ. У цій нормі наведене значення кожного показника згаданої формули.

Ідентична формула наведена також у пункті 9 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 (далі - Порядок №569), який визначає механізм відкриття та закриття рахунків у СЕА ПДВ, особливості складення податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних у такій системі, а також механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням зазначених рахунків.

Відповідно до пункту 34 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідні положення ПК України (в редакції, чинній до 29 липня 2015 року) встановлено, що 1 липня 2015 року зареєстрованим платникам податку автоматично збільшується розмір суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначену пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, на суму середньомісячного розміру сум податку, задекларованих платником до сплати до бюджету та погашених за останні 12 звітних (податкових) місяців/ 4 квартали.

Така сума збільшення щокварталу підлягає автоматичному перерахунку з урахуванням показника середньомісячного розміру сум податку, задекларованих платником до сплати до бюджету та погашених за останні 12 звітних (податкових) місяців/4 квартали, станом на дату такого перерахунку. Такий перерахунок здійснюється шляхом віднімання суми попереднього збільшення та додавання суми збільшення згідно з поточним перерахунком.

Суми помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань з податку на додану вартість станом на 1 липня 2015 року автоматично збільшують суму податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначену пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу. На суму такого збільшення:

зменшується сума, задекларована до сплати до бюджету звітного періоду або збільшується сума від`ємного значення, задекларована в звітному періоді;

помилково та/або надміру сплачені грошові зобов`язання з податку на додану вартість вважаються погашеними.

Згідно із змінами, внесеними Законом України від 16 липня 2015 року №643-VIII Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість (набрав чинності 29 липня 2015 року) до пункту 34 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідні положення ПК України, встановлено, що станом на третій робочий день після дати набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість" зареєстрованим платникам податку значення суми податку (позитивне або від`ємне), на яку такий платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначене пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, та значення усіх її складових, визначених цим Кодексом, дорівнюють нулю, крім значень її складових УНаклОтр, УНаклВид та УМитн, що були сформовані починаючи з 1 липня 2015 року. Зареєстрованим платникам податку таке значення автоматично збільшується контролюючим органом: 4) до 31 липня 2015 року для платників податків, що застосовують звітний (податковий) період місяць, без проведення перевірок, передбачених статтею 200 цього Кодексу, на суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, та суму непогашеного від`ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду, що зазначено в податковій звітності з податку на додану вартість, у якій відображаються розрахунки з бюджетом та/або відображаються операції, що стосуються спеціального режиму оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, за червень 2015 року. На таку суму платником податку збільшується розмір суми податкового кредиту за звітний (податковий) період (липень 2015 року). Суми такого від`ємного значення можуть бути перевірені контролюючим органом у загальновстановленому порядку.

Зміст наведених податкових норм, які діяли на момент виникнення спірних відносин, дає підстави для висновку, що право на формування податкового кредиту прямо залежить від факту реєстрації податкової накладної у ЄРПН. Формування реєстраційного ліміту в СЕА ПДВ також поставлене законодавцем в залежність від факту реєстрації виданих та отриманих податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Поряд з цим положення пункту 198.6 статті 198 ПК України надають платнику податків право на включення до складу податкового кредиту суми ПДВ на підставі податкової накладної, оформленої у відповідності до вимог статті 201 ПК України та зареєстрованої в Єдиному реєстрі, протягом 1095 календарних днів з дати її складання. Таке включення має бути здійснене у тому звітному податковому періоді, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування.

Врахувавши наведені вище приписи, суди попередніх інстанцій правильно вказали, що спірні податкові накладні були зареєстровані в ЄРПН контрагентами позивача у серпні 2015 року. Відтак, саме в указаному звітному (податковому) періоді ТОВ Колексі набуло права на включення сплачених сум ПДВ за вказаними податковими накладними до складу податкового кредиту.

Суди попередніх інстанцій обґрунтовано відхилили доводи відповідачів про те, що ТОВ Колексі прагне збільшити ліміт на суму ПДВ, що міститься в податкових накладних, що виписані в червні 2015 року, тоді як відповідно до вимог абзацу першого пункту 34 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України такий ліміт можна збільшити тільки на суму ПДВ за податковими накладними, які сформовані (виписані) після 1 липня 2015 року.

Довід відповідачів, що позивач втратив право на збільшення ліміту на електронному рахунку на ПДВ у сумі 12210837 грн відповідно до норм підпункту 4 пункту 34 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України, оскільки постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 31 серпня 2016 року (справа №808/577/16) встановлено завищення ТОВ Колексі в податковій декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року показника в рядку 24 Сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму ПДВ 12210837 грн, було визнано судами безпідставними, тому що згідно з указаним судовим рішенням реальність господарських операцій позивача із контрагентами не була предметом перевірки податковим органом. Колегія суддів погоджується із таким висновком та зазначає, що як контролюючим органом, так і апеляційним судом у справі №808/577/16 констатовано факт завищення позивачем податкового кредиту за червень 2015 року тільки з огляду на включення до його складу податкових накладних, незареєстрованих у ЄРПН. Водночас, наведені обставини завищення податкового кредиту у червні 2015 року за відсутності інших порушень податкового законодавства не позбавляють платника податків права на включення відповідних податкових накладних до складу податкового кредиту того періоду, в якому вони були належним чином зареєстровані в ЄРПН.

Судами також було враховано, що за наслідками подання ТОВ Колексі податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2015 року, в якій у рядку 21 визначило суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, в розмірі 32034642 грн (ця ж сума була відображена і у рядку 19.1), контролюючим органом було проведено камеральну перевірку та порушень щодо завищення суми податкового кредиту з податку на додану вартість не встановлено.

З приводу посилань ДПС України на анулювання реєстрації ТОВ Колексі платником ПДВ з 28 листопада 2019 року колегія суддів зазначає, що відповідно до вимог статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не може надавати оцінку обставинам, що не були предметом дослідження у судах попередніх інстанцій. Поряд з цим скаржник не посилався на зазначені ним у додаткових поясненнях до касаційної скарги обставини під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, а на час подання позову та винесення рішення судом першої інстанції такі обставини взагалі не існували.

Таким чином, висновки судів попередніх інстанцій про задоволення позову колегія суддів вважає такими, що ґрунтуються на фактичних обставинах, встановлених відповідно до вимог процесуального закону. При цьому скаржники не посилаються на допущення судами попередніх інстанцій будь-яких порушень норм процесуального закону при встановленні обставин справи та їх оцінці.

Обґрунтування касаційних скарг аналогічні доводам, викладеним у відзивах на позов та апеляційних скаргах і зводяться до вимог здійснити переоцінку встановлених судами обставин справи, а також надати перевагу одним доказам над іншими, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції згідно з положеннями частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частин першої-третьої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам оскаржувані судові рішення у цій справі відповідають, а доводи касаційних скарг не містять інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені у відзиві на адміністративний позов, апеляційній скарзі та з урахуванням яких суди попередніх інстанцій вже надавали оцінку встановленим обставинам справи. У ході розгляду справи судами першої та апеляційної інстанції було надано належну оцінку доказам, наданим позивачем та зібраним судами на підставі статті 9 КАС України.

В обсязі встановлених в цій справі фактичних обставин колегія суддів вважає, що висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

Доводи, які містяться в касаційних скаргах, висновків судів та обставин справи не спростовують.

Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 343, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги Головного управління ДФС у Тернопільській області, правонаступником якого є Головне управління ДПС у Тернопільській області, Державної податкової служби України залишити без задоволення.

Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2018 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2019 року у справі №1940/1982/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і не оскаржується.

СуддіМ.М. Гімон М.Б. Гусак Є.А. Усенко