Постанова

від 23.12.2019 по справі 140/1632/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2019 рокуЛьвів№ 857/10672/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Онишкевича Т.В.,

суддів Іщук Л.П., Обрізка І.М.,

з участю секретаря судових засідань Гром І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційні скарги Ковельського комунального підприємства Добробут та Головного управління ДФС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2019 року у справі за позовом Ковельського комунального підприємства Добробут до Головного управління ДФС у Волинській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

суддя у І інстанції Каленюк Ж.В.,

час ухвалення рішення 12 год 28 хв,

місце ухвалення рішення м. Луцьк,

дата складення повного тексту рішення 28 серпня 2019 року,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2019 року Ковельське комунальне підприємство Добробут (далі - КП Добробут ) звернулося до суду з адміністративним позовом, у якому просило визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення (далі - ППР) Головного управління ДФС у Волинській області (далі - ГУ ДФС) від 03 травня 2019 року:

№ 0008571303 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб (далі - ПДФО) на 997296,91 грн, з яких 871621,88 грн штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) та 125675,03 грн пені;

№ 0008581303 про збільшення суми грошового зобов`язання з військового збору (далі - ВЗ) на 101676,05 грн, з яких 77039,90 грн штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) та 24636,15 грн пені.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2019 року у справі № 140/1632/19 позов було задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано ППР від 03 травня 2019 року № 0008571303 у частині нарахування пені у сумі 96762,67 грн та № 0008581303 у частині нарахування пені у сумі 9754,65 грн. У задоволенні решти позовних вимог КП Добробут відмовлено.

При цьому суд першої інстанції виходив із того, що оскільки пеня нарахована не на грошове зобов`язання, визначене контролюючим органом, а на податкове зобов`язання, визначене податковим агентом, то застосування порядку розрахунку пені згідно з підпунктом 129.1.1 пункту 129.1, абзацу першого пункту 129.4 статті 129 Податкового кодексу України (далі - ПК) є безпідставним.

Решта позовних вимог КП Добробут необґрунтовані та задоволенню не підлягають.

У апеляційній скарзі КП Добробут просить скасувати рішення суду першої інстанції та задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі. Свої вимоги обґрунтовує тим, що не заперечує факту несвоєчасної сплати ПДФО та ВЗ і пояснює це перебуванням підприємства у скрутному матеріальному становищі. Однак, до початку перевірки борг був самостійно погашений і на момент перевірки заборгованість КП Добробут зі сплати ПДФО та ВЗ була відсутня, що відображено відповідачем у акті перевірки № 7366/0.3-20/13-17/30514451 від 05 квітня 2019 року.

Контролюючий орган на підставі пункту 127.1 статті 127 ПК застосовано до позивача, зокрема, штрафну санкцію у розмірі 50 % та 75% сум податку, що були несвоєчасно перераховані до бюджету, однак не надано доказів винесення ППР, яким була б збільшена сума грошового зобов`язання підприємства за платежем ПДФО двічі протягом року, що передував прийняттю оскарженого податкового повідомлення-рішення.

У своїй апеляційній скарзі ГУ ДФС просило скасувати рішення суду першої інстанції у частині задоволення позову КП Добробут та у задоволенні його позовних вимог відмовити повністю. При цьому посилається на те, що розрахунок нарахованої позивачу пені відповідає вимогам податкового законодавства.

У відзиві на апеляційну скаргу КП Добробут відповідач ГУ ДФС просить апеляційні вимоги позивача відхилити. При цьому звертає увагу апеляційного суду на те, що позивачем проведене нарахування ПДФО, однак не сплачено у встановлені законом терміни. Виявлення під час проведення перевірки та фіксація в акті декількох (двох і більше) таких самих протиправних дій, передбачених статтею 127 ПК України та вчинених платником на протязі 1095 днів, є підставою для застосування санкції за першу таку протиправну дію у розмірі 25 %, за дію вчинену повторно - 50 %, за дію вчинену втретє та в подальшому - у розмірі 75%.

Щодо збільшення суми грошового зобов`язання з ВЗ, то відповідно до підпункту 1.4 пункту 16 1 підрозділу 10 розділу XX ПК нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюється у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту.

Представники КП Добробут та ГУ ДФС у ході апеляційного розгляду підтримали вимоги, викладені у власних апеляційних скаргах, та заперечили обґрунтованість апеляційних вимог опонентів, наполягаючи на задоволенні своїх апеляційних скарг.

Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційних скарг, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги КП Добробут та для відхилення апеляційної скарги ГУ ДФС, виходячи із такого.

Як безспірно встановлено судом першої інстанції, ГУ ДФС була проведена документальна планова виїзна перевірка КП Добробут з питань дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, своєчасності, добросовісності, повноти нарахування та сплати ПДФО та ВЗ за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2018 року, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2018 року, результати якої оформлено актом перевірки від 05 квітня 2019 року № 7366/03-20/13-17/30514451.

Під час перевірки контролюючим органом зроблено висновок, що КП Добробут у порушення підпунктів 168.1.2, 168.1.5 пункту 168.1 статті 168 та підпункту а пункту 176.2 статті 176 ПК під час виплати оподатковуваних доходів (заробітної плати) платникам податку не перерахувало до бюджету у встановлені ПК терміни (несвоєчасно перераховувало до бюджету) ПДФО на загальну суму 1243720,92 грн, у тому числі:

за січень 2016 року у сумі 23111,73 грн у термін до 01 березня 2016 року,

за лютий 2016 року у сумі 29784,86 грн у термін до 30 березня 2016 року,

за березень 2016 року у сумі 28919,90 грн у термін до 04 травня 2016 року,

за квітень 2016 року у сумі 28145,69 грн у термін до 30 травня 2016 року,

за травень 2016 року у сумі 33996,83 грн у термін до 30 червня 2016 року,

за червень 2016 року у сумі 30876,55 грн у термін до 01 серпня 2016 року,

за липень 2016 року у сумі 30214,24 грн у термін до 30 серпня 2016 року,

за серпень 2016 року у сумі 33218,92 грн у термін до 29 вересня 2016 року,

за вересень 2016 року у сумі 30832,28 грн у термін до 31 жовтня 2016 року,

за жовтень 2016 року у сумі 31872,80 грн. у термін до 30 листопада 2016 року,

за листопад 2016 року у сумі 36869,72 грн у термін до 30 грудня 2016 року,

за грудень 2016 року у сумі 37750,89 грн у термін до 30 січня 2017 року,

за січень 2017 року у сумі 45882,85 грн у термін до 02 березня 2017 року,

за лютий 2017 року у сумі 65660,73 грн у термін до 30 березня 2017 року,

за березень 2017 року у сумі 35492,90 грн у термін до 02 травня 2017 року,

за квітень 2017 року у сумі 27457,66 грн у термін до 30 травня 2017 року,

за травень 2017 року у сумі 28148,45 грн у термін до 30 червня 2017 року,

за червень 2017 року у сумі 28145,41 грн у термін до 31 липня 2017 року,

за липень 2017 року у сумі 26661,82 грн у термін 30 серпня 2017 року,

за серпень 2017 року у сумі 28890,56 грн у термін до 02 жовтня 2017 року,

за вересень 2017 року у сумі 33784,55 грн у термін до 30 жовтня 2017 року,

за жовтень 2017 року у сумі 29426,79 грн у термін до 30 листопада 2017 року,

за листопад 2017 року у сумі 30547,41 грн у термін до 02 січня 2018 року,

за грудень 2017 року у сумі 36324,99 грн у термін до 30 січня 2018 року,

за січень 2018 року у сумі 33337,82 грн у термін до 02 березня 2018 року,

за лютий 2018 року у сумі 31871,34 грн у термін до 30 березня 2018 року,

за березень 2018 року у сумі 33815,88 грн у термін до 30 квітня 2018 року,

за квітень 2018 року у сумі 35027,41 грн у термін до 18 травня 2018 року,

за травень 2018 року у сумі 47575,67 грн у термін до 29 червня 2018 року,

за червень 2018 року у сумі 45652,63 грн у термін до 25 липня 2018 року,

за липень 2018 року у сумі 43736,02 грн у термін до 29 серпня 2018 року,

за серпень 2018 року у сумі 48423,66 грн у термін до 01 жовтня 2018 року,

за вересень 2018 року у сумі 42128,19 грн у термін до 17 жовтня 2018 року,

за жовтень 2018 року у сумі 44993,67 грн у термін до 09 листопада 2018 року,

за листопад 2018 року у сумі 45140,10 грн у термін до 17 грудня 2018 року.

Заробітна плата до виплати за січень 2016 року у сумі 159434,87 грн фактично була виплачена у період з 01 по 14 березня 2016 року, а ПДФО за січень 2016 року у сумі 28745,45 грн фактично сплачений у період з 20 січня 2016 року по 31 травня 2016 року (термін сплати до бюджету відповідно до підпункту 168.1.5 пункту 168.1 статті 168 ПК 01 березня 2016 року).

Заробітна плата до виплати за лютий 2016 року у сумі 162913,10 грн фактично була виплачена у період з 14 березня 2016 року по 21 квітня 2016 року, а ПДФО за лютий 2016 року у сумі 29784,86 грн - у період з 31 травня 2016 року по 31 серпня 2016 року (термін сплати до бюджету відповідно до підпункту 168.1.5 пункту 168.1 статті 168 ПК 30 березня 2016 року).

Заробітна плата до виплати за березень 2016 року у сумі 161314,77 грн фактично була виплачена у період з 21 квітня 2016 року по 24 травня 2016 року, а ПДФО за березень 2016 року у сумі 28919,90 грн - у період з 31серпня 2016 року по 09 грудня 2016 року (термін сплати до бюджету відповідно до підпункту 168.1.5 пункту 168.1 статті 168 ПК 04 травня 2016 року).

Заробітна плата до виплати за квітень 2016 року у сумі 154973,18 грн фактично була виплачена у період з 24 травня 2016 року по 16 червня 2016 року, а ПДФО за квітень 2016 року у сумі 28145,69 грн - у період з 09 грудня 2016 року по 01 лютого 2017 року (термін сплати до бюджету відповідно до підпункту 168.1.5 пункту 168.1 статті 168 ПК 30 травня 2016 року).

Заробітна плата до виплати за травень 2016 року у сумі 175556,72 грн фактично була виплачена у період з 16 червня 2016 року по 06 липня 2016 року, а ПДФО за травень 2016 року у сумі 33996,83 грн фактично сплачений 01 лютого 2017 року (термін сплати до бюджету відповідно до підпункту 168.1.5 пункту 168.1 статті 168 ПК 30 червня 2016 року).

Заробітна плата до виплати за червень 2016 року в сумі 170416,19 грн фактично була виплачена у період з 06 липня 2016 року по 02 серпня 2016 року, а ПДФО за червень 2016 року у сумі 30876,55 грн - 01 лютого 2017 року (термін сплати до бюджету відповідно до підпункту 168.1.5 пункту 168.1 статті 168 ПК 01 серпня 2016 року).

Заробітна плата до виплати за липень 2016 року у сумі 161506,44 грн фактично була виплачена у період з 02 серпня 2016 року по 08 вересня 2016 року, а ПДФО за липень 2016 року у сумі 30214,24 грн - 01 лютого 2017 року (термін сплати до бюджету відповідно до підпункту 168.1.5 пункту 168.1 статті 168 ПК України 30 серпня 2016 року).

Заробітна плата до виплати за серпень 2016 року у сумі 174613,12 грн фактично була виплачена у період з 08 по 29 вересня 2016 року, а ПДФО за серпень 2016 року у сумі 33218,92 грн - у період з 01 по 16 лютого 2017 року (термін сплати до бюджету відповідно до підпункту 168.1.5 пункту 168.1 статті 168 ПК 29 вересня 2016 року).

Заробітна плата до виплати за вересень 2016 року у сумі 159995,06 грн фактично була виплачена у період з 29 вересня 2016 року по 08 листопада 2016 року, а ПДФО за вересень 2016 року у сумі 30832,28 грн - у період з 16 лютого 2017 року по 01 березня 2017 року (термін сплати до бюджету відповідно до підпункту 168.1.5 пункту 168.1 статті 168 ПК 31 жовтня 2016 року).

Заробітна плата до виплати за жовтень 2016 року у сумі 164148,66 грн фактично була виплачена у період з 08 листопада 2016 року по 09 грудня 2016 року, а ПДФО за жовтень 2016 року у сумі 31872,80 грн у період з 01 березня 2017 року по 17 травня 2017 року (термін сплати до бюджету відповідно до підпункту 168.1.5 пункту 168.1 статті 168 ПК 30 листопада 2016 року).

Заробітна плата до виплати за листопад 2016 року у сумі 187857,53 грн фактично була виплачена у період з 09 грудня 2016 року по 06 січня 2017 року, а ПДФО за листопад 2016 року у сумі 36869,72 грн - у період з 17 травня 2017 року по 15 серпня 2017 року (термін сплати до бюджету відповідно до підпункту 168.1.5 пункту 168.1 статті 168 ПК 30 грудня 2016 року).

Заробітна плата до виплати за грудень 2016 року у сумі 190914,46 грн фактично була виплачена у період з 06 січня 2017 року по 10 лютого 2017 року, а ПДФО за грудень 2016 року у сумі 37750,89 грн - у період з 15 серпня 2017 року по 04 листопада 2017 року (термін сплати до бюджету відповідно до підпункту 168.1.5 пункту 168.1 статті 168 ПК 30 січня 2017 року).

Заробітна плата до виплати за січень 2017 року у сумі 218993,79 грн фактично була виплачена у період з 10 лютого 2017 року по 01 березня 2017 року, а ПДФО за січень 2017 року у сумі 45882,85 грн - у період з 14 листопада 2017 року по 11 січня 2018 року (термін сплати до бюджету відповідно до підпункту 168.1.5 пункту 168.1 статті 168 ПК 02 березня 2017 року).

Заробітна плата до виплати за лютий 2017 року у сумі 300887,37 грн фактично була виплачена у період з 01 березня 2017 року по 04 травня 2017 року, а ПДФО за лютий 2017 року у сумі 65660,73 грн - у період з 11 січня 2018 року по 20 квітня 2018 року (термін сплати до бюджету відповідно до підпункту 168.1.5 пункту 168.1 статті 168 ПК 30 березня 2017 року).

Заробітна плата до виплати за березень 2017 року у сумі 175001,32 грн фактично була виплачена у період з 04 травня 2017 року по 15 червня 2017 року, а ПДФО за березень 2017 року у сумі 35492,90 грн - у період з 04 травня 2018 року по 15 червня 2018 року (термін сплати до бюджету відповідно до підпункту 168.1.5 пункту 168.1 статті 168 ПК 02 травня 2017 року).

Заробітна плата до виплати за квітень 2017 року у сумі 131938,29 грн фактично була виплачена у період з 15 червня 2017 року по 04 липня 2017 року, а ПДФО за квітень 2017 року у сумі 27457,66 грн - у період з 20 червня 2018 року по 11 липня 2018 року (термін сплати до бюджету відповідно до підпункту 168.1.5 пункту 168.1 статті 168 ПК 30 травня 2017 року).

Заробітна плата до виплати за травень 2017 року у сумі 132501,55 грн фактично була виплачена у період з 04 по 19 липня 2017 року, а ПДФО а травень 2017 року в сумі 28148,45 грн у період з 11 липня 2017 року по 10 серпня 2017 року (термін сплати до бюджету відповідно до підпункту 168.1.5 пункту 168.1 статті 168 ПК 30 червня 2017 року).

Заробітна плата до виплати за червень 2017 року у сумі 132832,31 грн фактично була виплачена у період з 19 липня 2017 року по 08 серпня 2017 року, а ПДФО за червень 2017 року в сумі 28145,41 грн - у період 10 серпня 2017 року по 11 вересня 2017 року (термін сплати до бюджету відповідно до підпункту 168.1.5 пункту 168.1 статті 168 ПК 31 липня 2017 року).

Заробітна плата до виплати за липень 2017 року у сумі 142952,54 грн фактично була виплачена у період з 08 серпня 2017 року по 11 вересня 2017 року, а ПДФО за липень 2017 року у сумі 26661,82 грн - 11 вересня 2018 року (термін сплати до бюджету відповідно до підпункту 168.1.5 пункту 168.1 статті 168 ПК 30 серпня 2017 року).

Заробітна плата до виплати за серпень 2017 року у сумі 139407,51 грн фактично була виплачена у період з 11 вересня 2017 року по 10 жовтня 2017 року, а ПДФО за серпень 2017 року у сумі 28890,56 грн - у період з 11 вересня 2018 року по 12 жовтня 2018 року (термін сплати до бюджету відповідно до підпункту 168.1.5 пункту 168.1 статті 168 ПК 02 жовтня 2017 року).

Заробітна плата до виплати за вересень 2017 року у сумі 155737,14 грн фактично була виплачена у період з 10 жовтня 2017 року по 07 листопада 2017 року, а ПДФО за вересень 2017 року у сумі 33784,55 грн - 12 жовтня 2018 року (термін сплати до бюджету відповідно до підпункту 168.1.5 пункту 168.1 статті 168 ПК 30 жовтня 2017 року).

Заробітна плата до виплати за жовтень 2017 року у сумі 137060,02 грн фактично була виплачена у період з 07 листопада 2017 року по 07 грудня 2017 року, а ПДФО за жовтень 2017 року у сумі 29426,79 грн - у період з 12 жовтня 2018 року по 09 листопада 2018 року (термін сплати до бюджету відповідно до підпункту 168.1.5 пункту 168.1 статті 168 ПК 30 листопада 2017 року).

Заробітна плата до виплати за листопад 2017 року у сумі 141178,69 грн фактично була виплачена у період з 07 по 22 грудня 2017 року, а ПДФО за листопад 2017 року у сумі 30547,41 грн - 09 листопада 2018 року (термін сплати до бюджету відповідно до підпункту 168.1.5 пункту 168.1 статті 168 ПК 02 січня 2018 року).

Заробітна плата до виплати за грудень 2017 року у сумі 168877,29 грн фактично була виплачена у період з 22 грудня 2017 року по 01 лютого 2018 року, а ПДФО за грудень 2017 року у сумі 36324,99 грн - у період з 09 листопада 2018 по 14 грудня 2018 року (термін сплати до бюджету відповідно до підпункту 168.1.5 пункту 168.1 статті 168 ПК 30 січня 2018 року).

Заробітна плата до виплати за січень 2018 року у сумі 157732,42 грн фактично була виплачена у період з 01 лютого 2018 року по 03 березня 2018 року, а ПДФО за січень 2018 року у сумі 33337,82 грн - у період з 14 по 17 грудня 2018 року (термін сплати до бюджету відповідно до підпункту 168.1.5 пункту 168.1 статті 168 ПК 02 березня 2018 року).

Заробітна плата до виплати за лютий 2018 року у сумі 150242,57 грн фактично була виплачена у період з 03 березня 2018 року по 04 квітня 2018 року, а ПДФО за лютий 2018 року в сумі 31871,34 грн - у період з 17 по 28 грудня 2018 року (термін сплати до бюджету відповідно до підпункту 168.1.5 пункту 168.1 статті 168 ПК 30 березня 2018 року).

Заробітна плата до виплати за березень 2018 року у сумі 153449,96 грн фактично була виплачена у період з 04 по 30 квітня 2018 року, а ПДФО за березень 2018 року у сумі 33815,88 грн з терміном сплати до бюджету відповідно до підпункту 168.1.2 пункту 168.1 статті 168 ПК 30 квітня 2018 року (станом на 31 грудня 2018 року не було сплачено до бюджету 30872,48грн).

Заробітна плата до виплати за квітень 2018 року у сумі 164937,66 грн фактично була виплачена у період з 30 квітня 2018 року по 18 травня 2018 року, а ПДФО за квітень 2018 року у сумі 35027,41 грн з терміном сплати до бюджету відповідно до підпункту 168.1.2 пункту 168.1 статті 168 ПК 18 травня 2018 року (станом на 31 грудня 2018 року не сплачено).

Заробітна плата до виплати за травень 2018 року у сумі 218843,22 грн фактично була виплачена у період з 18 травня 2018 року по 29 червня 2018 року, а ПДФО за травень 2018 року у сумі 47575,67 грн з терміном сплати до бюджету відповідно до підпункту 168.1.2 пункту 168.1 статті 168 ПК 29 червня 2018 року (станом на 31 грудня 2018 року не сплачено).

Заробітна плата до виплати за червень 2018 року у сумі 213708,92 грн фактично була виплачена у період з 29 червня 2018 року по 25 липня 2018 року, а ПДФО за червень 2018 року у сумі 45652,63 грн з терміном сплати до бюджету відповідно до підпункту 168.1.2 пункту 168.1 статті 168 ПК 25 липня 2018 року (станом на 31 грудня 2018 року не сплачено).

Заробітна плата до виплати за липень 2018 року у сумі 200162,10 грн фактично була виплачена у період з 25 липня 2018 року по 29 серпня 2018 року, а ПДФО за липень 2018 року в сумі 43736,02 грн з терміном сплати до бюджету відповідно до підпункту 168.1.2 пункту 168.1 статті 168 ПК 29 серпня 2018 року (станом на 31 грудня 2018 року не сплачено).

Заробітна плата до виплати за серпень 2018 року у сумі 221116,60 грн фактично була виплачена у період з 29 серпня 2018 року по 01 жовтня 2018 року, а ПДФО за серпень 2018 року у сумі 48423,66 грн з терміном сплати до бюджету відповідно до підпункту 168.1.2 пункту 168.1 статті 168 ПК 01 жовтня 2018 року (станом на 31 грудня 2018 року не сплачено).

Заробітна плата до виплати за вересень 2018 року у сумі 19263,1,43 грн фактично була виплачена у період з 01 по 17 жовтня 2018 року, а ПДФО за вересень 2018 року у сумі 42128,19 грн з терміном сплати до бюджету відповідно до підпункту 168.1.2 пункту 168.1 статті 168 ПК до 17 жовтня 2018 року (станом на 31 грудня 2018 року не сплачено).

Заробітна плата до виплати за жовтень 2018 року у сумі 204045,63 грн фактично була виплачена у період з 17 жовтня 2018 року по 09 листопада 2018 року, а ПДФО за жовтень 2018 року у сумі 44993,67 грн з терміном сплати до бюджету відповідно до підпункту 168.1.2 пункту 168.1 статті 168 ПК до 09 листопада 2018 року (станом на 31 грудня 2018 року не сплачено).

Заробітна плата до виплати за листопад 2018 року у сумі 206968,37 грн фактично була виплачена у період з 09 листопада 2018 року по 17 грудня 2018 року, а ПДФО за листопад 2018 року у сумі 45140,10 грн з терміном сплати до бюджету відповідно до підпункту 168.1.2 пункту 168.1 статті 168 ПК до 17 грудня 2018 року (станом на 31 грудня 2018 року не сплачено).

При перевірці дотримання термінів сплати (перерахування) до бюджету ВЗ встановлено, що КП Добробут у порушення підпунктів 1.4, 1.6 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу Х, підпунктів 168.1.2, 168.1.5 пункту 168.1 статті 168 та підпункту а пункту 176.2 статті 176 ПК при нарахуванні (виплаті) протягом періоду, що підлягає перевірці, оподатковуваних доходів платникам податку не перераховувало до бюджету у встановлені ПК терміни (своєчасно не перераховувало до бюджету) ВЗ на загальну суму 111370,79 грн, у тому числі:

за січень 2016 року у сумі 2865,71 грн у термін до 01 березня 2016 року,

за лютий 2016 року у сумі 2934,53 грн у термін до 30 березня 2016 року,

за березень 2016 року у сумі 2881,74 грн у термін до 04 травня 2016 року,

за квітень 2016 року у сумі 2788,56 грн у термін до 30 травня 2016 року,

за травень 2016 року у сумі 3191,23 грн у термін до 30 червня 2016 року,

за червень 2016 року у сумі 3065,43 грн у термін до 01 серпня 2016 року,

за липень 2016 року у сумі 2889,22 грн у термін до 30 серпня 2016 року,

за серпень 2016 року у сумі 3165,00 грн у термін до 29 вересня 2016 року,

за вересень 2016 року у сумі 2906,04 грн у термін до 31 жовтня 2016 року,

за жовтень 2016 року у сумі 2969,90 грн у термін до 30 листопада 2016 року,

за листопад 2016 року у сумі 3422,50 грн у термін до 30 грудня 2016 року,

за грудень 2016 року у сумі 3482,20 грн у термін до 30 січня 2017 року,

за січень 2017 року у сумі 4019,45 грн у термін до 02 березня 2017 року,

за лютий 2017 року у сумі 5607,08 грн у термін до 30 березня 2017 року,

за березень 2017 року у сумі 3138,19 грн у термін до 02 травня 2017 року,

за квітень 2017 року у сумі 2427,34 грн у термін до 30 травня 2017 року,

за травень 2017 року у сумі 2446,45 грн у термін до 30 червня 2017 року,

за червень 2017 року у сумі 2451,44 грн у термін до 31 липня 2017 року,

за липень 2017 року у сумі 2391,55 грн у термін до 30 серпня 2017 року,

за серпень 2017 року у сумі 2562,94 грн у термін до 02 жовтня 2017 року,

за вересень 2017 року у сумі 2886,11 грн у термін до 30 жовтня 2017 року,

за жовтень 2017 року у сумі 2535,33 грн у термін до 30 листопада 2017 року,

за листопад 2017 року у сумі 2615,12 грн у термін до 02 січня 2018 року,

за грудень 2017 року у сумі 3124,91 грн у термін до 30 січня 2018 року,

за січень 2018 року у сумі 2909,74 грн у термін до 02 березня 2018 року,

за лютий 2018 року у сумі 2773,29 грн у термін до 30 березня 2018 року,

за березень 2018 року у сумі 2849,54 грн. у термін до 30 квітня 2018 року,

за квітень 2018 року у сумі 3037,60 грн у термін до 18 травня 2018 року,

за травень 2018 року у сумі 4057,16 грн у термін до 29 червня 2018 року,

за червень 2018 року у сумі 3949,71 грн у термін до 25 липня 2018 року,

за липень 2018 року у сумі 3714,19 грн у термін до 29 серпня 2018 року,

за серпень 2018 року у сумі 4104,69 грн у термін до 01 жовтня 2018 року,

за вересень 2018 року у сумі 3575,06 грн у термін до 17 жовтня 2018 року,

за жовтень 2018 року у сумі 3792,57 грн у термін до 09 листопада 2018 року,

за листопад 2018 року у сумі 3839,27 грн у термін до 17 грудня 2018 року.

На підставі висновків акта перевірки від 05 квітня 2019 року № 7366/03-20/13-17/30514451 ГУ ДФС були прийняті оспорювані ППР від 03 травня 2019 року № 0008571303 та № 0008581303.

Відповідно до розрахунку штрафних (фінансових) санкцій (а.с.8-9 т.1), штрафні санкції нараховано за період березень 2016 року - грудень 2018 року на суму ПДФО 1190824,33 грн (на податкове зобов`язання за січень - лютий 2016 року штрафна санкція не застосовувалася згідно зі статтею 102 ПК у зв`язку зі спливом строку давності застосування штрафних санкцій). Аналогічно штрафні санкції нараховано за період березень 2016 року - грудень 2018 року на суму ВЗ 105570,55 грн. (а.с.11-12 т.1).

Позивач не погодився із вказаними ППР від 03 травня 2019 року № 0008571303 та № 0008581303 та звернувся до суду із адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку правильності вирішення судом першої інстанції даного публічно-правового спору оскаржуваним рішенням та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

Відповідно до приписів статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, врегульовані приписами ПК.

Пунктом 16.1.4 статті 16 ПК передбачено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 36.1 статті 36 ПК податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк (пункт 38.1 статті 38 ПК).

Згідно із підпунктом 162.1.3 пункту 162.1 статті 162 ПК платником податку на доходи фізичних осіб є податковий агент.

Підпунктом 14.1.180 пункту 14.1 статті 14 ПК встановлено, що податковим агентом щодо ПДФО є юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов`язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 ПК податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати ПДФО із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 Кодексу.

Згідно із приписами підпункту 168.1.2 пункту 168.1 статті 168 ПК ПДФО сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом.

Якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то ПДФО, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду (підпункт 168.1.5 пункту 168.1 статті 168 ПК).

Пунктом 171.1 статті 171 ПК встановлено, що особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.

За правилами підпункту а пункту 176.2 статті 176 ПК особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов`язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.

Згідно із підпунктом 1.4 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПК нарахування утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюється у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту.

Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету особи, визначені статтею 171 цього Кодексу (у тому числі, роботодавці, які виплачують доходи у вигляді заробітної плати на користь платника податку) (підпункт 1.5 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПК).

Підпунктом 1.6 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПК передбачено, що податкові агенти (платники збору) зобов`язані забезпечувати виконання податкових зобов`язань у формі та спосіб, визначені статтею 176 ПК

Відтак, слід погодитися із судом першої інстанції у тому, що утримання (нарахування) та сплату (перерахування) ПДФО та ВЗ здійснюється під час виплати доходу (або не пізніше 30 календарних днів, наступних за місяцем нарахування доходу, якщо дохід нарахований, але по факту не виплачений).

Частиною 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (частина 3 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України).

Виходячи із матеріалів справи та правових позицій учасників справи, висловлених у заявах по суті справи, усних та письмових поясненнях, суд апеляційної інстанції дійшов переконання, що несвоєчасна сплата позивачем ПДФО та ВЗ є безспірною і не ставиться під сумнів сторонами спору. Відтак, суть цього публічно-правового спору зводиться до перевірки дотримання контролюючим органом вимог закону при визначенні розміру штрафних (фінансових) санкцій та пені за порушення правил сплати ПДФО та ВЗ за період, що підлягав перевірці.

Відповідно до приписів частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 127.1 статті 127 ПК визначено, що не нарахування і неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягне за собою накладення штрафу у розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1096 днів втретє та більше, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Стаття 127 ПК визначає відповідальність, яка покладається на платника податків, у тому числі і на податкового агента, саме за ненарахування, неутримання та/або несплату (неперерахування) податків, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, при цьому розмір штрафних санкцій за вчинення такого порушення визначається (обчислюється) залежно від кількості допущених порушень протягом певного періоду часу.

На думку апеляційного суду, склад зазначеного порушення передбачає, що нарахування, утримання чи сплата податку не відбулися до чи на момент виплати доходу. Виходячи із аналізу законодавчого визначення поняття податкового контролю та способів його здійснення, що закріплені у приписах статей 54, 61, 62, 86 ПК, на думку апеляційного суду, факт порушення податкового законодавства може бути встановлений не інакше, як за результатами перевірки платника податків, за результатами якої складено акт.

При цьому апеляційний суд звертає увагу на те, що податкове законодавство України ґрунтується на принципах, одним з яких є презумпція правомірності рішень платника податку, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу (підпункт 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 ПК) ;

Відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Частиною 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відтак, при вирішенні цього спору апеляційний суд вважає за необхідне застосувати рішення Європейського Суду з прав людини від 07 липня 2011 року у справі Сєрков проти України (заява № 39766/05), яким було встановлено порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, оскільки державні органи обрали тлумачення національного законодавства, менш сприятливе для платників податку, що призвело до накладення на заявника зобов`язання зі сплати податку.

Виходячи із наведеного, слід погодитися із доводами КП Добробут про те, що підвищені розміри штрафів у разі повторного виявлення податкових порушень (50%, 75%) застосовуються не за сам факт виявлення будь-яких порушень, а за повторне вчинення діянь за обставин, передбачених, зокрема, підпунктом 54.3.5 пункту 54.3 статті 54 ПК, і застосування штрафу більшого розміру можливе у разі встановлення контролюючим органом повторності порушення протягом 1095 днів, яке зафіксовано в акті перевірки та, відповідно, у ППР. Оскільки у межах спірних правовідносин факт повторного протягом 1095 днів неутримання та неперерахування до бюджету ПДФО та ВЗ відповідачем жодним актом не встановлено та не зафіксовано, не надано доказів винесення ППР, якими позивачу було б збільшено суми грошового зобов`язання, що передували прийняттю оскаржених ППР, це вказує на безпідставне застосування до позивача штрафних (фінансових) санкції по неутриманим і неперерахованим до бюджету ПДФО та ВЗ у розмірі 50% та 75%.

Таким чином, розмір штрафних (фінансових) санкцій з ПДФО відповідно ППР ГУ ДФС від 03 травня 2019 року № 0008571303 мав становити:

за березень 2016 року 28919,90 х 0,25 = 7229,98 грн;

за квітень 2016 року 28145,69 х 0,25 = 7036,42 грн;

за травень 2016 року 33996,83 х 0,25 = 8499,20 грн;

за червень 2016 року 30876,55 х 0,25 = 7719,13 грн;

за липень 2016 року 30214,24 х 0,25 = 7553,56 грн;

за серпень 2016 року 33218,92 х 0,25 = 8304,73 грн;

за вересень 2016 року 30832,28 х 0,25 = 7708,07 грн;

за жовтень 2016 року 31872,80 х 0,25 = 7968,20 грн;

за листопад 2016 року 36869,72 х 0,25 = 9217,43 грн;

за грудень 2016 року 37750,89 х 0,25 = 9437,72 грн;

за січень 2017 року 45882,85 х 0,25 = 11470,71 грн;

за лютий 2017 року 65660,73 х 0,25 = 16415,18 грн;

за березень 2017 року 35492,90 х 0,25 = 8873,22 грн;

за квітень 2017 року 27457,66 х 0,25 = 6864,41 грн;

за травень 2017 року 28148,45 х 0,25 = 7037,11 грн;

за червень 2017 року 28145,41 х 0,25 = 7036,35 грн;

за липень 2017 року 26661,82 х 0,25 = 6665,45 грн;

за серпень 2017 року 28890,56 х 0,25 = 7222,64 грн;

за вересень 2017 року 33784,55 х 0,25 = 8446,13 грн;

за жовтень 2017 року 29426,79 х 0,25 = 7356,69 грн;

за листопад 2017 року 30547,41 х 0,25 = 7636,85 грн;

за грудень 2017 року 36324,99 х 0,25 = 9081,24 грн;

за січень 2018 року 33337,82 х 0,25 = 8334,45 грн;

за лютий 2018 року 31871,34 х 0,25 = 7967,83 грн;

за березень 2018 року 33815,88 х 0,25 = 8453,97 грн;

за квітень 2018 року 35027,41 х 0,25 = 8756,85 грн;

за травень 2018 року 47575,67 х 0,25 = 11893,91 грн;

за червень 2018 року 45652,63 х 0,25 = 11413,15 грн;

за липень 2018 року 43736,02 х 0,25 = 10934,00 грн;

за серпень 2018 року 48423,66 х 0,25 = 12105,91 грн;

за вересень 2018 року 42128,19 х 0,25 = 10532,04 грн;

за жовтень 2018 року 44993,67 х 0,25 = 11248,41 грн;

за листопад 2018 року 45140,10 х 0,25 = 11285,02 грн,

а всього - 297705,96 грн.

Відтак, ППР ГУ ДФС від 03 травня 2019 року № 0008571303 слід визнати протиправним та скасувати у частині збільшення КП Добробут суми грошового зобов`язання з ПДФО за штрафними(фінансовими) санкціями на 871621,88 - 297705,96 = 573915,92 грн.

Водночас, розмір штрафних (фінансових) санкцій з ВЗ відповідно ППР ГУ ДФС від 03 травня 2019 року № 0008581303 мав станови:

за березень 2016 року 2881,74 х 0,25 = 720,44 грн;

за квітень 2016 року 2788,56 х 0,25 = 697,14 грн;

за травень 2016 року 3191,23 х 0,25 = 797,80 грн;

за червень 2016 року 3065,43 х 0,25 = 766,35 грн;

за липень 2016 року 2889,22 х 0,25 = 722,30 грн;

за серпень 2016 року 3165,00 х 0,25 = 791,25 грн;

за вересень 2016 року 2906,04 х 0,25 = 726,51 грн;

за жовтень 2016 року 2969,90 х 0,25 = 742,47 грн;

за листопад 2016 року 3422,50 х 0,25 = 855,62 грн;

за грудень 2016 року 3482,20 х 0,25 = 870,55 грн;

за січень 2017 року 4019,45 х 0,25 = 1004,86 грн;

за лютий 2017 року 5607,08 х 0,25 = 1401,77 грн;

за березень 2017 року 3138,19 х 0,25 = 784,54 грн;

за квітень 2017 року 2427,34 х 0,25 = 606,83 грн;

за травень 2017 року 2446,45 х 0,25 = 611,61 грн;

за червень 2017 року 2451,44 х 0,25 = 612,86 грн;

за липень 2017 року 2391,55 х 0,25 = 597,88 грн;

за серпень 2017 року 2562,94 х 0,25 = 640,73 грн;

за вересень 2017 року 2886,11 х 0,25 = 721,52 грн;

за жовтень 2017 року 2535,33 х 0,25 = 633,83 грн;

за листопад 2017 року 2615,12 х 0,25 = 653,78 грн;

за грудень 2017 року 3124,91 х 0,25 = 781,22 грн;

за січень 2018 року 2909,74 х 0,25 = 727,43 грн;

за лютий 2018 року 2773,29 х 0,25 = 693,32 грн;

за березень 2018 року 2849,54 х 0,25 = 712,38 грн;

за квітень 2018 року 3037,60 х 0,25 = 759,40 грн;

за травень 2018 року 4057,16 х 0,25 = 1014,29 грн;

за червень 2018 року 3949,71 х 0,25 = 987,42 грн;

за липень 2018 року 3714,19 х 0,25 = 928,54 грн;

за серпень 2018 року 4104,69 х 0,25 = 1026,17 грн;

за вересень 2018 року 3575,06 х 0,25 = 893,76 грн;

за жовтень 2018 року 3792,57 х 0,25 = 948,14 грн;

за листопад 2018 року 3839,27 х 0,25 = 959,81 грн,

а всього - 26392,52 грн.

Відтак, ППР ГУ ДФС від 03 травня 2019 року № 0008581303 слід визнати протиправним та скасувати у частині збільшення КП Добробут суми грошового зобов`язання з ВЗ за штрафними(фінансовими) санкціями на 77039,90 - 26392,52 = 50647,38 грн.

Даючи правову оцінку оскаржуваним ППР ГУ ДФС від 03 травня 2019 року № 0008571303 та № 0008581303 у частині нарахування контролюючим органом КП Добробут пені, апеляційний суд виходить із такого.

Як свідчать матеріали справи (а.с. 7, 10), при прийнятті оспорюваних ППР при визначенні розміру пені контролюючий орган виходив із приписів підпункту 129.1.3 пункту 129.1 статті 129 та ПК.

Згідно з підпунктом 129.1.3 пункту 129.1 статті 129 ПК нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми податкового зобов`язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до статті 50 цього Кодексу, - після спливу 90 календарних днів (270 календарних днів у разі здійснення платником податків самостійного коригування відповідно до підпункту 39.5.4 пункту 39.5 статті 39 цього Кодексу), наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання.

Приписами пункту 129.4 статті 129 ПК встановлено, що на суми грошового зобов`язання, визначеного підпунктом 129.1.3 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення у його сплаті, починаючи з 91 календарного дня (з 271 календарного дня у разі здійснення платником податків самостійного коригування відповідно до підпункту 39.5.4 пункту 39.5 статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання, із розрахунку 100 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

При частковому задоволенні позовних вимог КП Добробут суд першої інстанції виходив із того, що контролюючим органом до податкових зобов`язань, граничний строк сплати яких згідно із чинним законодавством припадає після 01 січня 2017 року, безпідставно застосовував положення підпункту 129.1.3 пункту 129.1 та пункту 129.4 статті 129 ПК у редакції, що діяла до 01 січня 2017 року. Окрім того, що до податкових зобов`язань за січень 2017 року - березень 2018 року відповідач нарахував пеню за правилами підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК (в редакції з 01 січня 2017 року), хоча у оскаржуваних ППР зазначено підпункт 129.1.3. пункту 129.1 статті 129 ПК. При цьому підпункт 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК не може бути застосований до спірних правовідносин, оскільки стосується пені при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, а у випадку, що розглядається, пеня нарахована на податкове зобов`язання, визначене податковим агентом.

Окрім того, судом першої інстанції при перевірці застосування відповідачем ставок Національного банку України встановлено у розрахунку пені з ВЗ невірне зазначення облікової ставки Національного банку України станом на 30 червня 2016 року - 17,5% замість 16,5%, станом на 31 липня 2016 року - 18% замість 15,5%, станом на 31 серпня 2016 року - 18% замість 15,5%, станом на 30 вересня 2016 року - 18% замість 15%, станом на 31 жовтня 2016 року - 18% замість 14%, станом на 30 листопада 2016 року - 18% замість 14%.

З урахуванням зазначеного судом першої інстанції було зроблено висновок про здійснення ГУ ДФС нарахування пені із порушенням встановленого статтею 129 ПК порядку у сумі 96762,67 грн з ПДФО та 9754,65 грн з ВЗ.

При цьому апеляційний суд підкреслює те, що подані сторонами апеляційній скарги не містять переконливих доводів на спростування вказаних висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи нових доказів, які б були безпідставно залишені без розгляду судом першої інстанції.

Порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права поза межами вимог апелянта та доводів, викладених у апеляційній скарзі, у ході апеляційного розгляду справи встановлено не було.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що у цій частині суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а відтак апеляційні скарги слід залишити без задоволення.

Водночас, апеляційний суд вважає за необхідне змінити розподіл судових витрат за наслідками апеляційного перегляду справи у відповідності до вимог частин 1, 3, 6 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, на користь КП Добробут за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС слід стягнути судові витрати, що складаються із сплаченого при зверненні до суду першої та апеляційної інстанції судового збору, пропорційно до задоволених позовних вимог:

(16484,59 грн + 22330,25 грн) х (573915,92 грн + 50647,38 грн + 96762,67 грн + 9754,65 грн) / 1098972,96 грн = 25821,18 грн.

Керуючись статтями 241, 243, 308, 310, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу Ковельського комунального підприємства Добробут задовольнити частково.

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Волинській області залишити без задоволення.

Скасувати рішення Волинського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2019 року у справі № 140/1632/19 у частині відмови у задоволенні позову Ковельського комунального підприємства Добробут та ухвалити постанову, якою такі позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Головного управління ДФС у Волинській області від 03 травня 2019 року № 0008571303 у частині визначення штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) з податку на доходи фізичних осіб на суму 573915 (п`ятсот сімдесят три тисячі дев`ятсот п`ятнадцять) грн 92 коп.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Головного управління ДФС у Волинській області від 03 травня 2019 року № 0008581303 у частині визначення штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) з військового збору на суму 50647 (п`ятдесят тисяч шістсот сорок сім) грн 38 коп.

У решті рішення Волинського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2019 року залишити без змін.

Стягнути на користь Ковельського комунального підприємства Добробут (код ЄДРПОУ 30514451, 45010, Волинська область, м. Ковель, вул. Грушевського, 106а) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Волинській області (код ЄДРПОУ 39400859, 43010, Волинська область, м. Луцьк, м-н Київський, 4) судові витрати у сумі 25821 (двадцять п`ять тисяч вісімсот двадцять одна) грн 18 коп.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Т. В. Онишкевич судді Л. П. Іщук І. М. Обрізко Постанова у повному обсязі складена 24 грудня 2019 року.