Постанова

від 17.12.2019 по справі 140/2460/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2019 рокуЛьвів№ 857/12446/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Святецького В.В.,

суддів Гудима Л.Я., Довгополова О.М.,

з участю секретаря судового засідання Гнідець Р.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу приватного підприємства ,,Техно-торговий центр ,,Електрон» на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2019 року у справі № 140/2460/19 (головуючий суддя Мачульський В.В., м. Луцьк) за адміністративним позовом приватного підприємства ,,Техно-торговий центр ,,Електрон» до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

12 серпня 2019 року приватне підприємство,,Техно-торговий центр ,,Електрон» (далі - ПП ,,ТТЦ ,,Електрон» ) звернулося до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправними дії Головного управління (ГУ) ДФС у Волинській області в частині видачі суб`єкту господарювання - приватному підприємству ,,Техно-торговий центр ,,Електрон» ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним за №03210314201900150 з терміном дії з 10.07.2019 до 10.07.2024.

Також позивач просив зобов`язати Головне управління ДФС у Волинській області видати приватному підприємству ,,Техно-торговий центр ,,Електрон» ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним терміном дії з 01.07.2019 до 01.07.2024.

Рішенням від 15 жовтня 2019 року Волинський окружний адміністративний суд в задоволенні позову відмовив повністю.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, ПП ,,ТТЦ ,,Електрон» подало апеляційну скаргу, оскільки вважає, що суд неправильно застосував норми матеріального права та не довів обставин, що мають значення для справи.

В апеляційній скарзі позивач зазначає, що суд першої інстанції погодився з позицією відповідача та процитував вказівку ДФС України, відображену у листі за № 17014/7/99-99-12-01-01- 17 від 30.05.2019 року, скерованому на адресу ГУ ДФС у областях та м. Києві, яким роз`яснено порядок отримання ліцензії, зокрема і на роздрібну торгівлю пальним.

Так, у вказаному листі зазначено, що суб`єкти господарювання можуть подати документи на розгляд до органу ліцензування для отримання відповідних ліцензії (на адресу ГУ ДФС в областях та м. Києві за місцем розташування місць зберігання та роздрібної торгівлі пальним), починаючи з 12 червня 2019 року.

При цьому суд не взяв до уваги наведені позивачем приклади про дотримання фіскальними органами інших областей права суб`єкта господарювання на отримання ліцензій, де дозвільний документ видавався у строки пізніше ніж 01.07.2019 року, проте, з терміном дії з 01.07.2019 року.

Статтею 15 Закону України від 23.11.2018 року № 2628 передбачено, що ліцензія видається за заявою суб`єкта господарювання, до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію.

Однак, форма цієї заяви, форма самої ліцензії та реквізити на оплату ліцензії у Законі відсутні і повинні були б розроблені і затверджені підзаконним нормативно-правовим актом (постановою Кабінету Міністрів України, наказом Мінфіну або ДФС тощо).

Проте, в період з 01.01.2019 року (дата вступу в дію Закону) по даний час жодного нормативно-правового акта, яким були б затверджені форми заяви та ліцензії немає.

Такі форма заяви та ліцензії міститься лише в додатках до листа ДФС України від 30.05.2019 року за № 17014/7/99-99-12-01-01-17, що вже згадувався вище.

Позивач звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що вказаний лист ДФС України не є нормативно-правовим актом, він не пройшов обов`язкової державної реєстрації та не оприлюднений у встановленому Законом порядку.

Таким чином, призначивши дату подання заяв та інших документів на отримання ліцензії лише з 12.06.2019 року вищий фіскальний орган, всупереч положенням Закону № 481 позбавив суб`єктів господарювання права на отримання вказаного дозвільного документа саме 01.07.201 року.

Враховуючи наведене позивача вважає, що такими безвідповідальними діями, а фактично бездіяльністю фіскальний орган втрутився в господарську діяльність ПП ,,ТТЦ ,,Електрон» та позбавив права роздрібної торгівлі пальним безперервно, з 01.07.2019 року, а не з 10.07.2019 року.

У підсумку ГУ ДФС у Волинській області, отримавши заяву ПП ,,ТТЦ ,,Електрон» та документи ще 21.06.2019 року, без будь-яких зауважень та будь-яких об`єктивних підстав ненадання позивачу ліцензій у термін з 01.07.2019 року, штучно витримало граничний (20-ти денний строк) для видачі ліцензії - з 10.07.2019 року, чим порушило конституційне право підприємства на ведення господарської діяльності - роздрібний продаж пального з 01.07.2019 року, тобто, безперервно.

З огляду на викладене, позивач просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

ГУ ДФС у Волинській області подало відзив на апеляційну скаргу, в якому спростовує доводи позивача про невідповідність рішення суду першої інстанції вимогам матеріального права.

Представники позивача в судовому засіданні апеляційного суду підтримали вимоги апеляційної скарги та просять їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача заперечив вимоги апеляційної скарги та просить відмовити у її задоволенні.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд вважає, що скарга не належить до задоволення з таких підстав.

Суд першої інстанції встановив та підтверджується матеріалами справи, що згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серія А00 №570049, ПП ,,ТТЦ ,,Електрон» 02 березня 2000 року зареєстроване виконавчим комітетом Володимир-Волинської міської ради Волинської області як юридична особа, за адресою:44700, Волинська область, місто Володимир-Волинський, вулиця Незалежності 1, код ЄДРПОУ 21748783, номер запису про включення відомостей про юридичну особу до ЄДР 1 196 120 0000 000329 (а.с10).

21.06.2019 з метою отримання ліцензії ПП ,,ТТЦ ,,Електрон» подало до ГУ ДФС у Волинській області заяву на право роздрібної торгівлі пальним (а.с.28).

Згідно опису прийнятих документів для отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, до заяви було додано: документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою; акт вводу в експлуатацію об`єкта або акт готовності об`єкта до експлуатації; дозвіл на початок виконання робіт підвищеної небезпеки та початок експлуатації (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки; а також платіжний документ №117 від 18.06.2019 на суму 2 000,00 грн.(а.с.13,28).

09.07.2019 ГУ ДФС у Волинській області видало ліцензію серії АС за реєстраційним номером № 03210314201900150 на право роздрібної торгівлі пальним суб`єкту господарювання - ПП ,,ТТЦ ,,Електрон» терміном дії з 10.07.2019 до 10.07.2024 роки, за місцем торгівлі - 44000, Волинська обл., Шацький район, смт. Шацьк, вул. 50 років Перемоги, 62А , автогазозаправка (а.с.11).

Вважаючи протиправними дії відповідача в частині терміну дії ліцензії №03210314201900150 на право роздрібної торгівлі пальним з 10.07.2019 до 10.07.2024, а не з 01.07.2019 до 01.07.2024, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що ГУ ДФС у Волинській області правомірно, в межах строку видало позивачу ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним терміном дії з 10.07.2019 до 10.07.2024 роки, а відтак, в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку апеляційного суду, відповідають фактичним обставинам справи, нормам матеріального права та є вірними.

Так, відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до приписів ст.15 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР ,,Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» із змінами внесеними Законом України від 23.11.2018 № 2628-VIII ,,Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами, або пальним може здійснюватися суб`єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю (частина 20).

Річна плата за ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним становить 2000 гривень на кожне місце роздрібної торгівлі пальним (частина 24).

Плата за ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним справляється щорічно і зараховується до місцевих бюджетів згідно із законодавством (частина 27).

Ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем торгівлі суб`єкта господарювання терміном на п`ять років (частина 29).

Ліцензія видається за заявою суб`єкта господарювання, до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію (частина 31).

У заяві зазначається вид господарської діяльності, на провадження якого суб`єкт господарювання має намір одержати ліцензію (оптова, роздрібна торгівля алкогольними напоями, тютюновими виробами, оптова, роздрібна торгівля пальним або зберігання пального) (частина 32).

Суб`єкти господарювання отримують ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним на кожне місце роздрібної торгівлі пальним(частина 33).

Ліцензія або рішення про відмову в її видачі видається заявнику не пізніше 10 календарних днів (щодо пального - не пізніше 20 календарних днів) з дня одержання зазначених у цьому Законі документів. У рішенні про відмову у видачі ліцензії повинна бути вказана підстава для відмови з посиланням на відповідні норми законодавства (частина 44).

Згідно пункту 1 розділу ІІ ,,Перехідні та прикінцеві положення» Закону від 23.11.2018 № 2628-VIII зміни до ст.15 Закону № 481/95-ВР набрали чинності 01 липня 2019 року.

Таким чином, право на роздрібну торгівлю пальним з 01 липня 2019 року мають суб`єкти господарювання, які отримали відповідні ліцензії.

Постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.2015 № 609 ,,Про затвердження переліку органів ліцензування та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» територіальні органи ДФС визначені органом ліцензування господарської діяльності з роздрібної торгівлі пальним.

Суд першої інстанції належним чином дослідив надані сторонами докази та встановив, що 21 червня 2019 року ПП ,,ТТЦ ,,Електрон» подало до ГУ ДФС у Волинській області заяву на право роздрібної торгівлі пальним та відповідні документи, визначені ст. 15 Закону № 481/95-ВР.

Ліцензію ПП ,,ТТЦ ,,Електрон» на право роздрібної торгівлі терміном дії з 10.07.2019 до 10.07.2024 роки ГУ ДФС у Волинській області видало 09.07.2019, тобто в межах визначеного частиною 44 ст. 15 Закону № 481/95-ВР 20-тиденного строку.

За таких обставин колегія суддів погоджується з доводами суду першої інстанції щодо відсутності в діях ГУ ДФС у Волинській області порушень наведених вище вимог законодавства під час видачі позивачу ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, що свідчить про безпідставність позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги колегія суддів визнає також безпідставними, оскільки позивач не надав суду жодного доказу на підтвердження факту звернення до ГУ ДФС у Волинській області 12 червня 2019 року, що давало б йому беззаперечне право на отримання ліцензії з 01.07.2019 року.

Таким чином, колегія суддів визнає даний позов до суду намаганням позивача перекласти свою вину у несвоєчасному зверненні із заявою на отримання ліцензії на відповідача з метою уникнення відповідальності за здійснення роздрібної торгівлі пальним без ліцензії протягом періоду з 01 липня по 09 липня 2019 року включно.

Наведені обставини спростовують доводи апеляційної скарги про невідповідність рішення суду першої інстанції нормам матеріального та процесуального права, а тому апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.

Інші, зазначені відповідачем в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства (КАС) України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, рішення суду першої інстанції ґрунтується на повно, об`єктивно і всебічно з`ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає.

Керуючись ч.3 ст. 243, ст. 310, п. 1 ч. 1 ст.315, ст. ст. 316, 321, 322 , 325, 328, 329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ :

апеляційну скаргу апеляційну скаргу приватного підприємства ,,Техно-торговий центр ,,Електрон» залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2019 року у справі № 140/2460/19 п- без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуючий суддя В. В. Святецький судді Л. Я. Гудим О. М. Довгополов Повне судове рішення складено 24.12.2019.