Рішення

від 16.12.2019 по справі 634/616/18

САХНОВЩИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 634/616/18

Провадження № 2/634/63/19

Категорія 22

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.12.2019 Сахновщинський районний суд Харківської області в складі:

головуючого(ої)-судді: Єрьоміна О. В.

за участю секретаря судового засідання:Лісняк С.П.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Сахновщина Харківської області цивільну справу за позовом СВК Україна до ОСОБА_1 про поновлення договору оренди земельної ділянки та відшкодування шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

У червні 2018 року СВК Україна звернулось до суду із позовом про відшкодування матеріальної шкоди та з урахуванням уточнених позовних вимог просили визнати поновленим договір оренди земельної ділянки № б/н від 23.07.2001 року, укладений між ОСОБА_1 та СВК України , площею 4.58 га, кадастровий № 6324885500:01:000:0088, що розташована на території Огіївської сільської ради Сахновщинського району Харківської області та стягнути з ОСОБА_1 у рахунок відшкодування майнової шкоди 36979 ( тридцять шість тисяч дев`ятсот сімдесят дев`ять) грн. 86 коп.

В обгрунтуванні позову позивач посилається на те, що між СВК Україна та ОСОБА_1 було укладено договір оренди землі № б/н від 23.07.2001 року, кадастровий номер земельної ділянки 6324885500:01:000:0088, строком на 5 років, який було посвідчено приватним нотаріусом Сахновщинського районного нотаріального округу Харківської області Давиденко О.В. 23.01.2001 р, зареєстрованого в реєстрі за № 2116.

Протягом 2002-2018 років сторони належним чином виконували всі умови договору оренди. Орендодавець ОСОБА_1 за весь термін дії договору оренди жодного разу не ставив питання перед керівництвом про безпідставне використання його земельної ділянки, будь-які претензії до СВК Україна відносно належного виконання зобов`язань орендарем були відсутні, до правоохоронних органів щодо безпідставного та неправомірного використання СВК Україна земельної ділянки ОСОБА_1 не звертався.

До СВК України письмові заперечення у строк до 23.08.2016 року не направляв, таким чином договір земельної дідянки № б/н від 23.07.2001 року є поновленим до 23.07.2021 року. Орендодавець ОСОБА_1 отримав орендну плату за 2017 рік у розмірі 8000 грн.

21.11.2017 року ОСОБА_1 надіслав на адресу СВК Україна заяву, в якій просив не використовувати належну йому земельну ділянку та передати йому у постійне користування.

Сторони не досягли згоди щодо дострокового припинення договору оренди, спірна земельна ділянка актом прийому-передачі ОСОБА_1 не передавалася, з позовом про дострокове припинення договору оренди землі № б/н від 23.07.2001 року ОСОБА_1 не звертався.

Натомість 16.04.2018 року ОСОБА_1 , порушуючи прийняті зобов`язання по договору оренди земельної ділянки № б/н від 23.07.2001 року, пошкодив озиму пшеницю, яка була посіяна СВК Україна восени 2017 року на вищевказаній земельній ділянці шляхом дискування.

У зв`язку із чим СВК Україна понесло матеріальні збитки у розмірі 36979 грн. 86 коп., що складаються із: 1. дискування земельної ділянки: заробітна плата- 187, 37 грн, ЄСВ 22% - 41, 22 грн., запчастини - 406, 84 грн. ПММ - 1331, 54 грн, амортизація - 190, 62 грн, ПДВ 20% - 347, 68 грн; 2. посів озимої пшениці: заробітна плата- 354,58 грн, ЄСВ 22% - 78, 01 грн., запчастини - 412,20 грн. ПММ - 665, 89 грн, насіння - 7776,84 грн, міндобрива - 11903, 51 грн, потруйники насіння - 2854, 76 грн, амортизація - 253. 46 грн, ПДВ 20% - 4722, 64 грн.; 3. весняне підживлення озимої пшениці: заробітна плата- 351, 98 грн, ЄСВ 22% - 77, 43 грн., запчастини - 366, 40 грн. ПММ - 482, 73 грн, міндобрива - 3187, 68 грн., амортизація - 179, 12 грн, ПДВ 20% - 807, 36 грн.

У судове засідання представники СВК Україна з`явилися, позов підтримали, просили його задовольнити з підстав, зазначених у ньому. Також пояснили, що договір оренди №б/н було укладено 23.07.2001 року строком на 5 років, за відсутності заперечень з боку відповідача, цей договір після спливу строку його дії кожного разу вважався поновленим на 5 років. Так, термін дії договору закінчився 23.07.2006 року, другий термін дії договору закінчився 23.07.2011 року, третій термін дії договору закінчився 23.07.2016 року, а четвертий закінчується 23.07.2021 року.

У судове засідання ОСОБА_1 та його представник з`явилися, заперечували проти задоволення позову. Відповідачем надано у встановлений строк відзив, у якому зазначив, що між сторонами 23.07.2001 року було підписано договір оренди належної йому земельної ділянки сільськогосподарського призначення, але цей договір не пройшов реєстрацію у визначеному законом порядку, а тому вважається неукладеним. Відповідачем не виконані вимоги щодо продовження дії договору оренди земельної ділянки, встановлені ст. 33 ЗУ Про оренду землі . А тому відсутні підстави, передбачені законодавством України, для використання позивачем земельної ділянки сільськогосподарського призначення, і є самовільним використанням цієї земельної ділянки без правоустановлюючих документів. 21.11.2017 року ОСОБА_1 надсилалася на адресу позивача заява, у якій ОСОБА_1 просив не використовувати належну йому земельну ділянку, відповіді на яку відповідач не отримав. Також зазначив, що безпідставним є твердження позивача щодо обстеження земельної ділянки площею 4.58 га, розташованої на території Огіївської сільської ради Сахновщинського району Харківської області державним інспектором у сфері державного контролю за дотриманням земельного законодавства та охороною земель Управління контролю за використанням та охороною земель ГУ Держгеокадастру у Харківській області Котенко ОСОБА_2 . ОСОБА_3 та виявлення знищення саме ОСОБА_1 посів озимої пшениці шляхом дискування від 07.05.2018 року, оскільки він посівів не знищував

З огляду на вищевказане просили відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши пояснення учасників справи, свідків, дослідивши наявні у справі письмові докази, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ІІІ-ХР №021246 від 05.03.2001 року та інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта за № 143657658 від 01.11.2018 року є власником земельної ділянки площею 4.58 га, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6324885500:01:000:0088, розташованої на території Огіївської сільської ради Сахновщинського району Харківської області. (а.с.57-58).

23.07.2001 року між СВК Україна та ОСОБА_1 було підписано договір оренди землі № б/н, що не заперечується сторонами справи, відповідно до умов якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, площею 4.58 га, яка знаходиться на території Огіївської сільської ради Сахновщинського району Харківської області, який було посвідчено посвідчено приватним нотаріусом Сахновщинського районного нотаріального округу Харківської області Давиденко О.В. 23.01.2001 р, зареєстрованого в реєстрі за № 2116.( а.с. 16-19,103-107).

Пунктом 3.1 вказаного договору передбачено, що земельна ділянка надається в оренду строком на 5 років, починаючи з моменту державної реєстрації цього договору.

Пункт 11.1 вказує, що цей договір набуває чинності з моменту його державної реєстрації у передбаченому законом порядку. (а.с.16, 19, 103, 106).

Згідно п.п. 4.1, 4.2 спірного договору орендна плата сплачується орендарем у вигляді сільськогосподарської продукції та послуг. Розмір орендної плати є договірним і складає 1% (один відсоток) від вартості земельної ділянки кожного року. Орендну плату сплачувати у такі строки: вересень-грудень поточного року.

Відповідно до довідки СВК України ОСОБА_1 за оренду земельної ділянки за період з 2001 по 2017 рік отримав кошти у повному обсязі. (а.с. 8).

Згідно відомостей на видачу коштів у рахунок сплати оренди земельних ділянок, видаткових касових ордерів, відомостей на видачу соняшника у рахунок сплати оренди земельної ділянки, СВК Україна виплачувалася орендна плата як у грошовому еквіваленті, так і в натурі кошти ОСОБА_1 (а.с. 9-15, 82-102).

Згідно відомостей з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб Державної фіксальної служби України про суми виплачених доходів ОСОБА_1 у період з 01.01.2002 р. по 31.03.2017 р. отримував доходи із надання майна в оренду. (а.с. 138).

Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються нормами Земельного Кодексу України, Цивільного Кодексу України, Закону України Про оренду землі .

Відповідно до ст. 3 Закону України Про оренду землі (у редакції чинною на момент укладення договору) оренда землі - це засноване на договорі строкове, платне

володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві

для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Згідно ст. 12 ЗУ Про оренду землі (у редакції чинною на момент укладення договору) договір оренди землі - це угода сторін про взаємні

зобов`язання, відповідно до яких орендодавець за плату передає

орендареві у володіння і користування земельну ділянку для

господарського використання на обумовлений договором строк.

Частиною ст 13 Закону України Про оренду землі (у редакції чинної на момент укладення договору) договір оренди земельної ділянки укладається у письмовій

формі. Невід`ємною частиною договору оренди є план (схема)

земельної ділянки. Договір оренди земельної ділянки посвідчується

нотаріально за її місцезнаходженням.

Частиною 1 ст. 16 ЗУ Про оренду землі (у редакції чинної на момент укладення договору) визначено, що договір оренди земельної ділянки набирає чинності після

досягнення домовленості з усіх істотних умов, підписання його

сторонами і державної реєстрації .

Стаття 18 ЗУ Про оренду землі (у редакції чинної на момент укладення договору) передбачає, що укладений договір оренди земельної ділянки підлягає

державній реєстрації. Факт державної реєстрації засвідчується печаткою

реєструючого органу з підписом уповноваженої на це особи та

зазначенням дати реєстрації на всіх примірниках договору. Один

зареєстрований примірник договору зберігається в органі, який

здійснив його реєстрацію. Порядок та органи, що здійснюють державну реєстрацію,

визначаються Кабінетом Міністрів України.

Згідно Постанови КМУ Про затвердження Порядку державної реєстрації договорів оренди землі від 25.12.1998 (у редакції чинної на момент укладення договору) державна реєстрація договорів оренди є офіційним визнанням

і підтвердженням державою факту виникнення або припинення права

оренди земельних ділянок.

Державна реєстрація договорів оренди проводиться

виконавчим комітетом сільської, селищної та міської ради,

Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями

за місцем розташування земельної ділянки.

Забезпечення реєстрації договорів оренди покладається на

відповідні державні органи земельних ресурсів:

районні відділи земельних ресурсів;

управління (відділи) земельних ресурсів у містах обласного і

районного підпорядкування;

Київське і Севастопольське міське управління земельних

ресурсів.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що договір оренди землі № б/н від 23.07.2001 року, підписаний СВК Україна та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Сахновщинського районного нотаріального округу Харківської області Давиденко О.В. 23.01.2001 р, та зареєстрований в реєстрі за № 2116, не пройшов реєстрацію компетентними державними органами, а отже не набрав юридичної сили, а тому є неукладеним.

Помилковим є твердження позивача про поновлення договору оренди землі № б/н від 23.07.2001 року після його спливу кожного разу на 5 років із терміном закінчення 23.07.2021 року, так як не грунтується на законі, оскільки не може бути поновленим договір, який є неукладеним. Факт отримання оплати за користування належної відповідачу земельної ділянки не спростовує висновків суду щодо відсутності підстав для визнання спірного договору поновленим.

Щодо вимог позивача про відшкодування, завданої шкоди, посилаючись на ст. 156 ЗК України та ст 1166 ЦК України, суд приходить до наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, 21.11.2017 року ОСОБА_1 було направлено СВК Україна заяву про невикористання належної йому земельної ділянки розміром 4.58 га, розташованої на території Огіївської сільської ради Сахновщинського району Харківської області, та повернення її власнику для особистого користування .(а.с. 59).

Актом обстеження земельної ділянки від 07.05.2018 року, складеного за участю державного інспектора у сфері державного контролю за дотриманням земельного законодавства та охороною земель Котенком ОСОБА_4 за участю агронома СВК Україна Корнієнка М.І. встановлено, що на момент обстеження земельної ділянки ОСОБА_5 площею 4,52 га (державний акт ЗХР 021245) та ОСОБА_1 , площею 4,58 га (державний акт ЗХР 021246) сільськогосподарського призначення були засіяні озимою пшеницею СВК Україна (головою правління ОСОБА_6 ) без правовстановлюючих документів. У ході перевірки встановлено, що посіви озимої пшениці на вищевказаній ділянці були знищені шляхом дискування власниками земельних ділянок.(а.с. 109-111).

До матеріалів справи додано схему розташування пошкоджених земельних ділянок та ксерокопі. Відомостей про посівні площі озимих культур по СВК України на 2018 рік. (а.с. 155-156).

Як зазначає позивач, згідно вартості обробітку та посіву озимої пшениці на земельній ділянці ОСОБА_1 , площею 4.58 га сума затрат становить 36 979, 86 грн., що включає в себе: 1. дискування земельної ділянки: заробітна плата- 187, 37 грн, ЄСВ 22% - 41, 22 грн., запчастини - 406, 84 грн. ПММ - 1331, 54 грн, амортизація - 190, 62 грн, ПДВ 20% - 347, 68 грн, що в сумі становить 2505, 27 грн; 2. посів озимої пшениці: заробітна плата- 354,58 грн, ЄСВ 22% - 78, 01 грн., запчастини - 412,20 грн. ПММ - 665, 89 грн, насіння - 7776,84 грн, міндобрива - 11903, 51 грн, потруйники насіння - 2854, 76 грн, амортизація - 253. 46 грн, ПДВ 20% - 4722, 64 грн., що в сумі становить 29021, 89 грн; 3. весняне підживлення озимої пшениці: заробітна плата- 351, 98 грн, ЄСВ 22% - 77, 43 грн., запчастини - 366, 40 грн. ПММ - 482, 73 грн, міндобрива - 3187, 68 грн., амортизація - 179, 12 грн, ПДВ 20% - 807, 36 грн, що в сумі становить 5452, 70 грн. (а.с.20).

Вказані затрати також підтверджуються матеріалами справи, доданими до позову, а саме схеми розташування пошкоджених земельних ділянок та ксерокопії відомостей про посівні площі озимих культур по СВК України на 2018 рік, технологічною картою вирощування озимої пшениці, подорожніми листами, видатковими накладними (а.с. 155-204).

Факт пошкодження земельної ділянки площею 4.58 га, кадастровий № 6324885500:01:000:0088, що розташована на території Огіївської сільської ради Сахновщинського району Харківської області та калькуляцію понесеної шкоди підтверджено у судовому засіданні поясненнями свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .

Відповідно до п.3 ч.2 ст. 22 Закону України Про оренду землі (у редакції чинною на момент укладення договору) орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну

ділянку, передбаченим законами України.

Згідно ч. 1 ст. 27 ЗУ Про оренду землі (у редакції чинною на момент укладення договору) орендареві забезпечується захист його права на орендовану

земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну

ділянку, передбаченим законами України.

Частиною 2 ст. 24 Закону України Про оренду землі (у редакції чинною на момент укладення договору) передбачено, що орендар має право витребувати орендовану земельну ділянку

з будь-якого незаконного володіння та користування, усунення

перешкод у користуванні нею, відшкодування збитків, заподіяних

земельній ділянці громадянами та юридичними особами, включаючи

орендодавця.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Загальні підстави для відповідальності за заподіяння майнової шкоди встановлені статтею 1166 ЦК України , згідно з якою шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Необхідною умовою доведення наявності шкоди є встановлення, насамперед, самих збитків та причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника й збитками потерпілої сторони. При цьому потрібно довести, що протиправна дія або бездіяльність особи, яка порушила право, є причиною, а збитки, що виникли у потерпілої особи, є наслідком такої протиправної поведінки.

Земельний кодекс України та інші нормативно-правові акти у галузі земельних відносин є спеціальними до правовідносин щодо відшкодування збитків землевласникам та землекористувачам.

Згідно із частиною другою статті 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Згідно ст. 156 ЗК України власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок:

а) вилучення (викупу) сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для потреб, не пов`язаних із сільськогосподарським і лісогосподарським виробництвом;

б) тимчасового зайняття сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для інших видів використання;

в) встановлення обмежень щодо використання земельних ділянок;

г) погіршення якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників;

ґ) приведення сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників у непридатний для використання стан;

д) неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки;

е) використання земельних ділянок для потреб нафтогазової галузі.

Відповідно до статті 157 ЗК України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтями 12 , 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Відповідно до ч.1, п.1 ч.2 ст. 76 , ч.1, 2 ст. 77 , ч.1 ст. 95 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема письмовими, речовими і електронними доказами.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини справи, які за законом можуть бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до пункту 1 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 284 від 19 квітня 1993 року , збитки відшкодовуються власникам землі та землекористувачам.

Згідно пункту 3 Порядку відшкодуванню підлягають збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані. При цьому неодержаний доход - це доход, який міг би одержати власник землі, землекористувач, у тому числі орендар, із земельної ділянки і який він не одержав внаслідок її вилучення (викупу) або тимчасового зайняття, обмеження прав, погіршення якості землі або приведення її у непридатність для використання за цільовим призначенням у результаті негативного впливу, спричиненого діяльністю підприємств, установ, організацій та громадян.

Розміри збитків, у тому числі неодержані доходи, згідно пунктом 2 Порядку, визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад.

До складу комісій включаються представники Київської, Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, виконавчих комітетів міських (міст обласного значення) рад (голови комісій), власники землі або землекористувачі (орендарі), яким заподіяні збитки, представники підприємств, установ, організацій та громадяни, які будуть їх відшкодовувати, представники державних органів земельних ресурсів і фінансових органів, органів у справах містобудування і архітектури та виконавчих комітетів сільських, селищних, міських (міст районного значення) рад, на території яких знаходяться земельні ділянки.

Результати роботи комісій оформляються відповідними актами, що затверджуються органами, які створили ці комісії.

Матеріали справи не містять відомостей про створення відповідної комісії та визначення цією комісією розміру збитків, завданих позивачеві, а з акту взагалі вбачається, що спірна земельна ділянка використовувалася відповідачем без правовстановлюючих документів, складений за відсутності власників земельних ділянок, доказів щодо знищення посівів озимої пшениці на вказаній земельній ділянці саме ОСОБА_1 , суду на надано, а отже, відповідач не повинен нести цивільно-правову відповідальність щодо відшкодування шкоди на загальних підставах.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають у зв`язку з їх безпідставністю та необгрунтованістю.

У зв`язку із відмовою у задоволенні позовних вимог, витрати пов`язані з розглядом справи, у відповідності до ст. 141 ЦПК України залишити за позивачем.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.263-265ЦПК України , суд,-

У Х В А Л И В :

У задоволенні позовних вимог СВК Україна до ОСОБА_1 про поновлення договору оренди земельної ділянки та відшкодування шкоди - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Сахновщинський районний суд Харківської області шляхом подачі в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення апеляційної скарги.

Повний текст судового рішення складено 24.12.2019 року.

Суддя -