Постанова

від 23.12.2019 по справі 201/3252/18

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/8689/19 Справа № 201/3252/18 Суддя у 1-й інстанції - Федоріщев С. С. Суддя у 2-й інстанції - Каратаєва Л. О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2019 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого - Каратаєвої Л.О.

суддів - Ткаченко І.Ю., Деркач Н.М.,

за участю секретаря судового засідання - Літвінової А.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 15 серпня 2019 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю фірма Інфосервіс до ОСОБА_1 про стягнення збитку та штрафу за договором,-

В С Т А Н О В И Л А:

04 жовтня 2018 року Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська ухвалено заочне рішення у цивільній справі за позовом ТОВ фірма Інфосервіс до ОСОБА_1 про стягнення збитку та штрафу за договором, яким позовні вимоги було задоволено.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 15 серпня 2019 року вищевказане заочне рішення скасовано та призначено цивільну справу за позовом ТОВ фірма Інфосервіс до ОСОБА_1 про стягнення збитку та штрафу за договором до розгляду в загальному порядку.

15 серпня 2019 року представником позивача до суду подано заяву, у якій останній просить забезпечити позов шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1140788212101) а також на все інше майно, що належить на праві власності ОСОБА_1 .

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 15 серпня 2019 року заяву ТОВ Інфосервіс про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ТОВ фірма Інфосервіс до ОСОБА_1 про стягнення збитку та штрафу за договором - задоволено. До набрання законної сили рішенням у цивільній справі №201/3252/19 за позовом ТОВ фірма Інфосервіс до ОСОБА_1 про стягнення збитку та штрафу за договором накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 .

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу та постановити нову, якою в задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.

Перевіривши законність ухвали суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити.

Постановляючи ухвалу, суд першої інстанції виходив із того, що невжиття заходів забезпечення позову зробить неможливим або утруднить виконання рішення суду у разі прийняття його на користь позивача.

Однак, колегія судді не може погодитись з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову роз`яснено, що суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Отже, забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. При вирішенні питання щодо наявності або відсутності підстав для застосування заходів забезпечення позову судом, між іншим, підлягають встановленню: наявність або відсутність спору, наявність або відсутність реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовними вимогам, співмірність заявлених позовних вимог до майна, яким заявник просив забезпечити позов.

Крім того, відповідно до ч.1 та 2 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам.

У разі необхідності судом можуть бути застосовані інші види забезпечення позову. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Згідно ст. 56 Закону України Про виконавче провадження арешт майна полягає у проведенні його опису, оголошенні заборони розпоряджатися ним, а у разі потреби - в обмеженні права користування майном, здійсненні опечатування або вилученні його у боржника та переданні на зберігання іншим особам, про що зазначається в акті опису. Види, обсяги і строк обмеження встановлюються державним виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.

Тобто, арешт є найбільш обтяжливим заходом, який підлягає примусовому виконанню органами державної виконавчої служби, відповідно до Інструкції з організації примусового виконання рішень, та полягає у проведенні опису, оголошенні заборони розпоряджатися, а в разі потреби обмеженні права користування майном.

Однак, у своїй заяві про забезпечення позову позивач не обґрунтував та не навів правових підстав для вжиття заходів забезпечення позову, саме шляхом накладення арешту. А тому, колегія суддів вважає, що обраний вид забезпечення позову у вигляді накладення арешту на квартиру є неспівмірним із заявленими позивачем вимогами, оскільки накладення арешту на спірне майно призведе до неможливості його використання за цільовим призначенням.

Крім того, заявник не довів намірів відповідача відчужити спірне майно або чинити перешкоди у виконанні рішення суду. Посилання в заяві на можливість відчуження спірної квартири на користь третіх осіб без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для її задоволення.

Такого висновку щодо застосування зазначених норм процесуального права дійшов Верховний Суд, виклавши її в постанові від 21 серпня 2019 року у справі № 761/39201/18.

Також, залишилося поза увагою суду відсутність відомостей про вартість квартири, що не дає можливості визначитися із співмірністю заходів позивним вимогам.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, а ухвалу суду скасувати.

Згідно зі ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Керуючись ст. 367, 374, 376, 381- 384 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 15 серпня 2019 року , - скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити товариству з обмеженою відповідальністю фірма Інфосервіс в задоволенні заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до чинного законодавства.

Судді: