Рішення

від 16.11.2020 по справі 201/3252/18

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 201/3252/18

Провадження № 2/201/1283/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2020 року Жовтневий районний суд

м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді - Федоріщева С.С.,

при секретарі - Разумняк К.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма Інфосервіс про визнання договору недійсним, -

ВСТАНОВИВ:

У березні 2018 року ТОВ фірма Інфосервіс звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 , в якому просило суд стягнути з відповідача на їх користь 59062,50 грн. - збитків та 59062,60 грн. - штрафу, всього 118125,00 грн.

В обґрунтування своїх вимог ТОВ фірма Інфосервіс зазначає, що відповідно до договору про надання послуг від 28.03.2017р. позивач взяв на себе зобов`язання надати послуги щодо підшукування покупця нерухомого майна, що належало відповідачу, ОСОБА_1 , а саме - квартири АДРЕСА_1 . В свою чергу, відповідач також взяв на себе ряд зобов`язань, а саме: не вступати в переговори із третіми особами з питань предмету договору без участі позивача (п. 5.3 договору); не укладати з третіми особами будь-яких угод щодо об`єкту договору на протязі строку його дії (п. 5.4 договору); підписати акт приймання - передачі наданих послуг в момент підписання із третьою особою договору відчуження об`єкту нерухомості (п. 5.8 договору). Зазначені зобов`язання відповідача забезпечувалися заходами відповідальності (п. 8.2 договору), а саме, за порушення зобов`язань за договором, за відмову підписати акт приймання - передавання наданих послуг відповідач зобов`язався сплатити штраф в розмірі 5% від ціни об`єкту нерухомості, яка, в свою чергу, визначена розділом 2 договору та складає 45 000 доларів США. Відповідно до п.п. 7.2 та 7.3 договору, розмір винагороди позивача - 5% від ціни об`єкту нерухомості, виплата винагороди здійснюється покупцем об`єкту нерухомості за окремою угодою. У повній відповідності до умов договору, позивачем був найдений покупець на квартиру відповідача - ОСОБА_2 , здійснений показ квартири потенційному покупцю, попередній ряд консультацій, були узгоджені між продавцем та покупцем умови та ціна продажу квартири. Коли умови угоди були повністю узгоджені, сторони мали перейти до укладання договору відчуження квартири, проте відповідач та ОСОБА_2 вирішили зекономити власні кошти та не виплачувати винагороду позивачу. Не повідомивши позивача, 14.06.2017р. вони уклали договір купівлі - продажу квартири АДРЕСА_1 . Про укладення зазначеного договору позивачу стало відомо тільки 19.06.2017р., позивач запропонував відповідачу підписати акт приймання - передавання наданих послуг на підтвердження належного виконання ним своїх зобов`язань за договором. Відповідач відмовився від підписання акту, відмовився також сплатити позивачу штраф за порушення зобов`язань за договором. Виконавши свої зобов`язання належним чином, відповідач був позбавлений права на винагороду за договором, оскільки відповідач відмовився підтвердити належне виконання за договором шляхом підписання акту приймання - передавання наданих послуг. Внаслідок порушення відповідачем зобов`язань за договором позивачу завдані матеріальні збитки в розмірі не отриманої за договором винагороди 59062,50 грн.

Порушення договірних зобов`язань є підставою не тільки для стягнення збитків, а для застосування санкцій, передбачених договором. Оскільки відповідачем порушені зобов`язання щодо підписання акту приймання - передачі послуг (п. 5.8 договору) та заборони укладання з третіми особами будь-яких угод на протязі строку дії договору (п. 5.4 договору), у відповідності до п. 8.2 договору відповідач має сплатити позивачу штраф в розмірі 59062,50 грн. Позивач звертався до відповідача з досудовою вимогою від 10.01.2018р., відповідь на яку не отримав.

Заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 04 жовтня 2018 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю фірма Інфосервіс до ОСОБА_1 про стягнення збитку та штрафу за договором було задоволено.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 15 серпня 2019 року заочне рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 04 жовтня 2018 року у вказаній цивільній справі № 201/3252/18 було скасовано та призначено справу до розгляду в загальному порядку.

07 листопада 2019 року ОСОБА_1 подав до суду зустрічну позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма Інфосервіс про визнання договору про надання послуг від 28 березня 2017 року недійсним. В обґрунтування поданого зустрічного позову ОСОБА_1 зазначив, що не підписував спірний договір та просив суд призначити судову почеркознавчу експертизу для підтвердження цього факту.

У зв`язку із систематичною неявкою представника ТОВ фірма Інфосервіс у призначені судові засідання, ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16 листопада 2020 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю фірма Інфосервіс до ОСОБА_1 про стягнення збитку та штрафу за договором було залишено без розгляду.

Представник ОСОБА_1 надав до суду заяву, в якій просив розглянути справу без його участі, задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 в повному обсязі.

Представник ТОВ фірма Інфосервіс у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суду не повідомив.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України за відсутності всіх осіб, які беруть участь у справі, суд проводить розгляд цивільної справи без фіксування технічними засобами, за наявними у справі матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов до таких висновків.

Статтею 55 Конституції України визначено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

У відповідності з п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції Про захист прав людини та основоположних свобод , ратифікованої Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 року, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов`язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 10 ст. 10 ЦПК України, забороняється відмова у розгляді справи з мотивів відсутності, неповноти, нечіткості, суперечливості законодавства, що регулює спірні відносини.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як вбачається із копії договору про надання послуг від 28 березня 2017 року, його було укладено між ОСОБА_1 (ІНН НОМЕР_1 ) та ТОВ фірма Інфосервіс (а.с. 5).

У відповідності до ст. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий та неупереджений розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст.ст. 12, 13 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбаченому цим Кодексом випадках.

Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

У відповідності до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Отже, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом належними та допустимими доказами.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 07 листопада 2019 року у вказаній цивільній справі було призначено судову почеркознавчу експертизу, на вирішення якої було поставлено таке питання: Чи виконано підпис від імені особи ОСОБА_1 у документі договор на оказание услуг 28 марта 2017 г. у графі от заказчика ним самим чи іншою особою? .

31 березня 2020 року вищевказану цивільну справу було повернуто до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з повідомленням №5639-19 про неможливість надання висновку судової почеркознавчої експертизи по цивільній справі №201/3252/18, оскільки ТОВ фірма Інфосервіс на вимогу експертів не було надано оригінал договору про надання послуг від 28 березня 2017 року для дослідження.

Статтею 109 ЦПК України передбачено, що у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Згідно із ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до п.3.5 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, що затверджена наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 р. № 53/5, коли об`єкт дослідження не може бути представлений експертові, експертиза може проводитись за фотознімками та іншими копіями об`єкта (крім обєктів почеркознавчих досліджень), його описами та іншими матеріалами, доданими до справи в установленому законодавством порядку, якщо це не суперечить методичним підходам до проведення відповідних експертиз.

Згідно п.1.1 Науково методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень що затверджена наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 р. № 53/5, основним завданням почеркознавчої експертизи є ідентифікація виконавця рукописного тексту, обмежених за обсягом рукописних записів (літерних та цифрових) і підпису. Для проведення почеркознавчих досліджень рукописних записів та підписів надаються оригінали документів.

З наведеного вбачається, що відповідно до вказаних нормативно правових актів копія документу не може бути об`єктом дослідження почеркознавчої експертизи, а тому не надання оригіналу оскаржуваного договору унеможливлює проведення призначеної судом по справі судово почеркознавчої експертизи.

Також, аналізуючи положення ст. 109 ЦПК України, необхідно дійти висновку, що нею законодавець встановив спеціальну процесуальну санкцію для осіб, які ухиляються від участі у експертизі, зокрема у наданні необхідних документів, без яких неможливо провести експертизу. Важливим у такому випадку є встановлення ухилення осіб як умисних дій, внаслідок чого неможливо проведення експертизи для з`ясування відповіді на питання яке для них має значення, наслідком чого може бути визнання судом факту для з`ясування якого була призначена експертиза, або відмова у його визнанні.

Враховуючи викладене, встановлені обставини справи, надання суду суперечливих пояснень щодо обставин, які за твердженням останніх унеможливлюють надання оспорюваного договору поруки для проведення призначеної судом судової почеркознавчої експертизи, суд приходить до висновку, що вказані дії свідчать про ухилення відповідача від подання експерту оригіналу договору поруки, що унеможливлює проведення призначеної судом експертизи, яка, в даному випадку, має визначальне значення для встановлення обставин справи, а також є способом реалізації судом основоположних засад цивільного судочинства - загальності сторін, доведеності та переконливості їх доводів та доказів перед судом.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно зі ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільству, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно ч. 3 ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Таким чином, суд приходить до висновку, що договір про надання послуг від 28 березня 2017 року, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю фірма Інфосервіс слід визнати недійсним, оскільки неможливо достовірно встановити факт підписання даного договору ОСОБА_1 а підписання договору є обов`язковою умовою, недодержання якої є підставою для визнання недійсними таких правочинів, відповідно позивач всі істотні умови оспорюваного договору не погоджував, а отже відсутнє його волевиявлення як учасника правочину на укладення такого договору.

Враховуючи вищенаведене, слід дійти до висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 є такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати розподілити в порядку ст. 141 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 12-13, 77-82, 141, ч. 2 ст. 247, ст. ст. 258-259, 263-266, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Зустрічний позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма Інфосервіс про визнання договору недійсним - задовольнити.

Визнати недійсним договір про надання послуг від 28 березня 2017 року, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю фірма Інфосервіс .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірма Інфосервіс (код ЄДРПОУ 24602726) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений останнім судовий збір у розмірі 768,40 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя С.С. Федоріщев