Постанова

від 23.12.2019 по справі 426/12952/17

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 426/12952/17

Провадження № 22-ц/810/877/19

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2019 року Луганський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого Назарової М.В.,

суддів Карташова О.Ю., Кострицького В.В.,

за участю секретаря Сінько А.І.,

учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідач - Селянське (фермерське) господарство Світанок ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Луганського апеляційного суду в м. Сєвєродонецьку в порядку спрощеного провадження

апеляційну скаргу ОСОБА_2

на рішення Сватівського районного суду Луганської області від 05 вересня 2019 року, ухваленого Сватівським районним судом у складі: судді Реки А.С. в приміщенні того ж суду,

у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Селянського (фермерського) господарства Світанок про витребування майна (земельних ділянок) із чужого незаконного володіння в зв`язку з припиненням договорів оренди землі,

в с т а н о в и в:

У серпні 2017 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, який згодом уточнивта який мотивував тим , що йому на праві приватної власності належать дві земельні ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 9,8427 га рілля на території Місткіської сільської ради Сватівського району Луганської області за межами населеного пункту, а саме: пай № НОМЕР_1 з кадастровим номером 4424084000:07:006:0071- 4,9259 га на підставі рішення 4 сесії 24 скликання Містківської ради народних депутатів від 15.10.2002 року, згідно державного акта на право приватної власності на землю І-ЛГ № 070879, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 575 04 листопада 2002 року, та пай № НОМЕР_2 його померлого батька - ОСОБА_3 з кадастровим номером 4424084000:07:006:0069 - 4,9168 га на підставі свідоцтва на право на спадщину за законом від 05 грудня 2012 року, зареєстровано в реєстрі за № 2597 Першої Сватівської державної нотаріальної контори Луганської області, витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 05.12.2012 року за № 32646223.

Вказані земельні ділянки (паї) були передані в користування СФГ Світанок позивачем і його покійним батьком згідно укладених 30 березня 2005 року та зареєстрованих 01.04.2005 року договорів оренди землі із строком дії на 5 років кожний.

Пунктом 37 договорів оренди землі дія кожного припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено, що відповідає вимогам статті 31 Закону України Про оренду землі .

30 березня 2010 року строк дії договору позивача закінчився, і ОСОБА_2 звернувся до керівника селянського фермерського господарства Світанок з вимогою повернення йому земельної ділянки площею 4,9259 га. Однак за усним проханням керівника СФГ Світанок і усною на те згодою позивача відповідач продовжив користуватися паєм позивача, щоб не порушувати сівозміну на всьому полі до весни 2013 року.

Після смерті ОСОБА_3 позивач на підставі свідоцтва на право на спадщину за законом від 05 грудня 2012 року набув права власності на земельну ділянку № НОМЕР_2 площею 4,9168 га на території Містківської сільської ради Сватівського району Луганської області. Строк дії користування земельною ділянкою, що була власністю покійного батька позивача, а згодом перейшла у власність позивача, також закінчився у 2010 році, і до часу звернення позивача до суду відповідач продовжує користуватися нею без будь-яких правових підстав, оскільки договір оренди землі не переукладався, і його дія офіційно не була продовжена.

Згоди на поновлення договірних відносин позивач орендарю не надавав, будь-яких додаткових угод, змін до договорів оренди землі щодо поновлення правовідносин особисто не підписував в порушення вимог ст. 33 Закону України Про оренду землі . Надані відповідачем зміни до вищевказаних договорів оренди землі недійсні, про їх існування позивачу не було відомо, тому договори оренди землі припинені у зв`язку із закінченням строку, на який їх було укладено, і вони підлягають поверненню.

Тому позивач просив вважати такими, що припинені в разі закінчення строку, на який було укладено, договори оренди землі від 30 березня 2005 року, які зареєстровано 01 квітня 2005 року у Сватівському районному комплексному відділі Луганської регіональної філії центру ДЗК за № 240840/040541700294 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 4424084000:07:006:0071 площею 4,9259 га та за № 240840/040541700287 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 4424084000:07:006:0069 площею 4,9168 га, а також зобов`язати селянське (фермерське) господарство Світанок повернути ОСОБА_2 за актом приймання-передавання у володіння та особисте користування вказані земельні ділянки, які розташовані на території населеного пункту, що належать громадянину на праві приватної власності на підставі правовстановлюючих документів.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому позов не визнає, оскільки 27.11.2009 року між СФГ Світанок та ОСОБА_3 укладено зміни до договору оренди землі від 30.03.2005 року, яким строк оренди земельної ділянки площею 4,9168 га встановлено 10 років з дати реєстрації цих змін до договору, які зареєстровані у Сватівському районному реєстраційному окрузі Луганської регіональної філії Центру ДЗК 03.12.2009 року за № 040941700618, і 21.08.2009 року між СФГ Світанок та ОСОБА_2 укладено зміни до договору оренди землі від 30.03.2005 року, яким строк оренди земельної ділянки площею 4,9259 га встановлено 10 років з дати реєстрації цих змін до договору і які зареєстровані у Сватівському районному реєстраційному окрузі Луганської регіональної філії Центру ДЗК 02.12.2009 року за № 040941700540. Станом на дату розгляду справи обидва договори оренди мають юридичну силу, строк оренди не скінчився, отже відповідач має усі правові підстави користуватися земельними ділянками площею 4,9168 га та площею 4,9259 га. Лише у 2013 році ОСОБА_2 , виявивши незадоволення подальшими умовами оплати оренди землі, звернувся до СФГ Світанок із письмовою заявою про його небажання надалі переукладати договір оренди землі, тобто вказаним письмовим зверненням ОСОБА_2 особисто визнав наявність договірних правовідносин між ним та відповідачем станом на 2013 рік, а отримання позивачем у 2011-2013 роках орендної плати від орендаря у розмірі, передбаченому змінами до договору оренди землі (3%), підтверджує наявність додаткової угоди між ОСОБА_2 та СФГ Світанок , що стосується як розміру орендної плати, так і строку дії договору оренди землі.

Рішенням Сватівського районного суду Луганської області від 15.05.2017 року по справі № 426/169/17, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Луганської області від 03.07.2017 року, відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до СФГ Світанок про визнання недійсним змін до договору оренди землі від 30 березня 2005 року, який було укладено 21 серпня 2009 року між ОСОБА_2 та СФГ Світанок і зареєстрований у Сватівському районному реєстраційному окрузі Луганської регіональної філії Центру ДЗК за 040941700540, якими строк оренди землі встановлено 10 років.

Рішенням Сватівського районного суду Луганської області від 05 вересня 2019 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Селянського (фермерського) господарства Світанок про витребування майна (земельних ділянок) із чужого незаконного володіння в зв`язку з припиненням договорів оренди землі - відмовлено за необґрунтованістю.

Відмову у задоволенні позову суд першої інстанції мотивував тим, що договір про оренду земельної ділянки і зміни до договору (додаткова угода) є оспорюваними правочинами, статтею 204 ЦК України правомірність правочину презюмується, і з урахуванням обставин, встановленим судовим рішенням, яким відмовлено позивачу ОСОБА_2 у задоволенні позову про визнання недійсними змін до договору оренди землі недійсним від 21 серпня 2009 року, засад змагальності та диспозитивності, позивачем не заявлялися вимоги про визнання змін (додаткових угод) до договорів оренди землі недійсними з підстав недодержання в момент вчинення правочину сторонами вимог, передбачених статтею 203 ЦК України, тому є недоведеним, що строк дії договорів оренди землі, на який їх було укладено, припинився та відповідач без відповідних правових підстав заволодів та незаконно використовує належні позивачу земельні ділянки. Оскільки строк позовної давності слід рахувати з 03.12.2013 року - дати отримання позивачем ОСОБА_2 запрошення про отримання орендної плати за 2013 рік, і він пропущений, то у разі необґрунтованості позову у задоволенні позову слід відмовити саме через його необґрунтованість як самостійної підстави для цього.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_4 вважає оскаржуване рішення прийнятим з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права, на підставі неповного та одностороннього з`ясування всіх обставин справи, тому просить скасувати його як незаконне рішення Сватівського районного суду Луганської області від 05 вересня 2019 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги позивача.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник посилається на те, що суд першої інстанції не надав жодної оцінки висновкам судово-почеркознавчої експертизи, якою встановлено, що зміни до договору оренди землі від 21 серпня 2009 року виконані не ОСОБА_2 , а іншою особою; суд проігнорував покази свідка ОСОБА_5 про те, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не підписували зміни до договорів оренди землі, бо не бажали продовжувати ці договори, а прагнули повернути земельні паї; судом порушено право позивача на мирне володіння своїм майном та право його витребування від особи, яка без відповідної правової підстави володіє цим майном; не взято до уваги, що відповідно до ст. 651 ЦК України та ст. 30 Закону України Про оренду землі про подовження оренди до весни 2013 року, то саме у ці обумовлені строки СФГ Світанок мав би повернути позивачеві його земельні ділянки; посилання суду на рішення Сватівського районного суду Луганської області від 15.05.2017 року не є коректним, бо ухвалене судом, який на той момент не мав такого доказу як призначена судом судово-почеркознавча експертиза та її висновки; висновок суду про пропуск позивачем строку позовної давності є помилковим, оскільки позовна давність була перервана пред`явленням ОСОБА_2 позову до СФГ Світанок про зобов`язання останнього повернути належні йому на праві приватної власності земельні паї площею 4,9259 та 4,9118, за яким було ухвалене рішення 04 липня 2014 року, яке скасовано лише 18.01.2017 року.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.10.2019 року визначено головуючим суддею (суддею-доповідачем) Назарову М.В., склад колегії суддів - Карташова О.Ю., Кострицького В.В.

Апеляційне провадження по справі було відкрито 17 жовтня 2019 року, ухвалою суду від 24 жовтня 2019 року справу призначено до апеляційного розгляду на 10 грудня 2019 року о 12-й. За клопотанням сторони відповідача розгляд справи відкладений на 11-ту 23 грудня 2019 року.

У судовому засіданні позивач та його представник підтримали доводи апеляційної скарги.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, до судового засідання не з`явився, що відповідно до частини другої статті 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, які брали участь у розгляді справи, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає скаргу такою, що не підлягає задоволенню.

За змістом частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосування норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вказаним вимогам рішення суду відповідає.

Спірні правовідносини виникли між сторонами з приводу повернення позивачу ОСОБА_2 як власнику земельних ділянок, які утримуються відповідачем СФГ Світанок після закінчення строку договорів їх оренди 30 березня 2010 року, на думку позивача, без відповідної правової підстави, оскільки згоди на поновлення договірних відносин позивач орендарю офіційно не надавав, будь-яких додаткових угод, змін до договорів оренди землі щодо поновлення правовідносин особисто не підписував, і ці договори оренди слід вважати припиненими за закінченням строку, на який їх було укладено.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України Про оренду землі відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно з статтею 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтями 31, 34 Закону України Про оренду землі передбачено, що договір оренди землі припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено. У разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Згідно статті 33 Закону України Про оренду землі зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін.

Як підтверджено матеріалами справи, ОСОБА_2 є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 4,9259 гектарів, яка розташована на території Містківської сільської ради, що підтверджується копією Державного акту на право приватної власності на землю серії І-ЛГ №070879 та Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (а.с. 174, 175-176 т. 1).

Згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії І-ЛГ № 070881 від 04.11.2002 року ОСОБА_3 належала земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4,9168 га, на території Містківської сільської ради (а.с. 9 т. 1).

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 05 грудня 2012 року (а.с. 13 т. 1), Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі (а.с. 14 т. 1) ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 4,9168 га, кадастровий номер земельної ділянки 4424084000:07:006:0069 після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 його батька ОСОБА_3 .

30 березня 2005 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та СФГ Світанок були укладені договори оренди землі б/н, відповідно до умов яких ОСОБА_2 та ОСОБА_3 передали у строкове платне користування відповідачеві належні їм вищезазначені земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва строк на 5 років, та проведена державна реєстрація вказаних договорів 01.04.2005 року у Сватівському районному комплексному відділу Луганської регіональної філії центру ДЗК за № 240840/040541700287 та 240840/040541700294 (а.с. 6-7, 11-12 т. 1).

Отже, права та обов`язки сторін за вищевказаними договорами оренди землі (без врахування подальших змін до них) тривали до 30 березня 2010 року і відповідно до пункту 21 договорів оренди землі після припинення дії договорів орендар зобов`язаний був повернути орендодавцю земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

Частиною першою статті 651 ЦК України та статтею 30 Закону України Про оренду землі встановлено право сторін за взаємною згодою змінювати умови договору оренди землі.

Згідно частини першої статті 653 ЦК України у разі зміни договору зобов`язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо.

Позивачем визнається, що після закінчення 30 березня 2010 року строку дії його договору між сторонами було погоджено користування відповідачем СФГ Світанок паєм позивача, щоб не порушувати сівозміну на всьому полі, до весни 2013 року.

Одним із цивільно-правових засобів захисту права власності за змістом статті 16 ЦК України є віндикація - витребування власником майна з чужого незаконного володіння.

Відповідно до частини першої статті 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Застосовуючи положення статті 387 ЦК України, суди повинні виходити з того, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним і в якої майно фактично знаходиться та є індивідуально визначеними.

Однією з умов застосування віндикаційного позову є відсутність між позивачем і відповідачем договірних відносин.

Договірні відносини між сторонами доведено, оскільки судом встановлено, що 21 серпня 2009 року між ОСОБА_2 та СФГ Світанок були підписані зміни (додаткова угода) до договору оренди від 30.03.2005 року, пунктом 8 яких змінено строк дії договору оренди землі, який становить 10 років, починаючи з дати реєстрації даних змін до договору, та змінено розмір орендної плати з 1,5% до 3%; зміни зареєстровані в Сватівському районному реєстраційному окрузі Луганської регіональної філії Центру ДЗК 02.12.2009 року (а.с. 168 т. 1).

Відповідно до змін від 27 листопада 2009 року до договору оренди землі від 30.03.2005 року, укладеного між ОСОБА_3 та СФГ Світанок 03 грудня 2009 року, пункт 8 договору змінено та строк дії договору оренди землі становить 10 років, починаючи з дати реєстрації даних змін до договору. Зміни зареєстровані в Сватівському районному реєстраційному окрузі Луганської регіональної філії Центру ДЗК 03.12.2009 року (а.с. 171 т. 1).

Договір оренди земельної ділянки, а також зміни до договору (додаткова угода) є оспорюваним правочином, оскільки відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Тому довід скарги про те, що суд першої інстанції не надав жодної оцінки висновкам судово-почеркознавчої експертизи, якою встановлено, що зміни до договору оренди землі від 21 серпня 2009 року виконані не ОСОБА_2 , а іншою особою, не заслуговують на увагу, оскільки вимоги про визнання недійсними додаткових угод до договорів оренди землі позивачем по теперішній справі не заявлено і вказаний експертний висновок не є належним доказом по справі з огляду на вимоги частини першої та другої статті 77 ЦПК України про місткість інформації щодо предмету доказування та доведеність обставин, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи.

Крім того, рішенням Сватівського районного суду Луганської області від 15.05.2017 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Луганської області, було відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Селянського фермерського господарства Світанок про визнання недійсними змін до договору оренди землі від 30 березня 2005 року, які було укладено 21 серпня 2009 року між ОСОБА_2 та СФГ Світанок , які зареєстровані у Сватівському районному реєстраційному окрузі Луганської регіональної філії Центру ДЗК за 040941700540, про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 02 грудня 2009 року, та скасування державної реєстрації за необґрунтованістю; підставою вказаного позову зазначалося так само про те, що вказані зміни позивач не підписував (а.с. 62-63 т. 1).

Що стосується підписання батьком позивача змін до договору оренди землі, то доводів, в чому саме полягає незаконність рішення в цій частині, скарга не містить.

Висновок експерту за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи від 26.09.2018 року № 12790-12792/18-32 у справі № 426/12952/17, згідно якого встановити, чи виконані підписи від імені ОСОБА_3 у документі Зміни до договору оренди землі , укладеному 27 листопада 2009 року до договору оренди землі від 30.03.2005 року, та зареєстрованого 03.12.2009 року за № 040941700618 у графі Орендодавець , самим ОСОБА_3 або іншою особою, не виявляється можливим, так само не є належним доказом вимог позивача про припинення договору оренди землі 2005 року та зобов`язання відповідача повернути позивачу земельну ділянку по закінченню дії договору оренди землі 2005 року (а.с. 243-251 т. 1).

Як помилковим є і довід апеляційної скарги про те, що суд проігнорував покази свідка ОСОБА_5 про те, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не підписували зміни до договорів оренди землі, бо не бажали продовжувати ці договори, а прагнули повернути земельні паї, оскільки цей доказ також є неналежним і за змістом частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Не спростовує правильність висновків суду про необґрунтованість позову і посилання скаржника на те, що судом порушено право позивача на мирне володіння своїм майном та право його витребування від особи, яка без відповідної правової підстави володіє цим майном, оскільки особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу (статті 396 ЦК України).

В даному випадку відповідачем на спростування підстав позову ОСОБА_2 доведено правомірність користування та володіння ним спірними земельними ділянками на відповідній правовій підставі.

Посилання скаржника на те, що сторонами було погоджено користування спірними земельними ділянками до весни 2013 року, після чого він відповідно до ст. 651 ЦК України та ст. 30 Закону України Про оренду землі мав би повернути їх позивачеві, чого суд помилково не взяв до уваги, не спростовує правильних висновків суду про необгрунтовансть позову, оскільки судом правильно взято до уваги заперечення відповідача про подовження між сторонами договірних відносин до 2019 року, що є визначальним для доведеності останнім правомірності користування майном позивача.

Намагання скаржника дати оцінку рішенню Сватівського районного суду Луганської області від 15.05.2017 року, яким відмовлено ОСОБА_2 у визнанні недійсними змін до договору оренди землі від 2009 року, як ухваленому судом, який на той момент не мав такого доказу як призначена судом судово-почеркознавча експертиза та її висновків, протирічить інституту преюдиції судових рішень (частина друга статті 82 ЦПК України).

Як не заслуговує на увагу як такий, що не відповідає вимогам частини першої статті 265 ЦК України, і довід апеляційної скарги про помилковість висновків суду про пропуск позивачем строку позовної давності, оскільки залишення позову ОСОБА_2 до СФГ Світанок про зобов`язання останнього повернути належні йому на праві приватної власності земельні паї площею 4,9259 га та 4,9118 га без розгляду 18.01.2017 року, не зупиняє перебігу позовної давності. Тому висновок суду про пропущення позивачем строку позовної давності є правильним, проте за умови необґрунтованості позову відмова у задоволенні позову ОСОБА_2 обґрунтована судом саме цією підставою як самостійною для відмови у позову.

Отже, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд правильно встановив характер спірних правовідносин та норми права, що їх регулюють, оцінив надані сторонами докази та з урахуванням встановлених обставин і вимог дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову як необґрунтованого.

Рішення суду відповідає нормам матеріального та процесуального права, а наведені в апеляційній скарзі доводи, які фактично є підставами позову і яким судом дана правильна оцінка, не спростовують висновків суду по суті вирішення вказаного позову та не дають підстав вважати, що судом порушено норми матеріального чи процесуального права, що може бути підставою для зміни або скасування судового рішення.

У відповідності ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Викладене дає підстави для висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване рішення суду - без змін з підстав, передбачених ст. 375 ЦПК України.

Керуючись ст. 367, 374, 375 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Сватівського районного суду Луганської області від 05 вересня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Дата складення повного тексту постанови - 24 грудня 2019 року.

Головуючий

Судді: