Рішення

від 16.12.2019 по справі 328/3457/18

ТОКМАЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

328/3457/18

16.12.2019

2/328/165/19

РІШЕННЯ

Іменем України

16 грудня 2019 року м.Токмак

Токмацький районний суд Запорізької області у складі головуючого судді Коваленка П.Л., за участю секретаря судового засідання Баздирь О.Л., позивачів за первісним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , представника позивачів за первісним позовом ОСОБА_3 , позивача за зустрічним позовом ОСОБА_4 , представника позивача за зустрічним позовом ОСОБА_5 , розглянувши у судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 та ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про визнання права власності на житловий будинок та земельні ділянки в порядку спадкування за законом, та зустрічною позовною заявою ОСОБА_4 до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про усунення від права на спадкування ,

в с т а н о в и в:

Короткий зміст позовних вимог:

ОСОБА_2 та ОСОБА_1 звернулися до Токмацького районного суду Запорізької області з позовною заявоюдо ОСОБА_4 про визнання права власності на житловий будинок та земельні ділянки в порядку спадкування за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 . В обґрунтування позову зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла баба позивачів ОСОБА_6 . Після смерті ОСОБА_6 відкрилась спадщина на все її майно, до складу якої увійшли усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини і не припинилися внаслідок її смерті, у тому числі право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , та земельні ділянки, розташовані на території Новомиколаївської сільської ради Токмацького району Запорізької області. ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивачів ОСОБА_7 , який являвся рідним сином померлої ОСОБА_6 . Позивачі є спадкоємцем після померлої ОСОБА_6 за законом, що визначене ч.1 ст.1266 ЦК України. Іншим спадкоємцем за законом першої черги є донька позивача - відповідач по справі ОСОБА_4 . Після смерті спадкодавця позивачі прийняли спадщину, подавши 16 березня 2017 року нотаріусу за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. 17 серпня 2018 року позивачі звернулися до Токмацької районної державної нотаріальної контори Запорізької області з заявою про видачу свідоцтв про право на спадщину за законом на спадкове майно. Нотаріус відмовила у видачі зазначеного свідоцтва, в зв`язку з тим, що спадкоємці не можуть надати правовстановлюючі документи на спадкове майно. Відмова нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом порушує право позивачів на спадкування за законом та набуття права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом, за захистом якого позивачі змушені звернутись до суду, адже в позасудовому порядку їх захистити не можливо.

Ухвалою суду від 08.01.2019 позов прийнято до розгляду та відкрито провадження за правилами загального позовного провадження.

30.01.2019 на адресу суду надійшов відзив на позов, в якому відповідач просила відмовити в задоволенні позовних вимог з огляду на наступне. Відповідач в своєму відзиві не заперечує, що позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 разом з нею є спадкоємцями за законом за правом представлення, як рідні діти померлого сина спадкодавця ОСОБА_7 . Однак, останні роки свого життя ОСОБА_6 хворіла на цукровий діабет та не могла самостійного себе обслуговувати та забезпечувати, тому відповідач проживала разом з нею, займалася її доглядом та матеріальним забезпеченням. Позивачі ж ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не надавали матеріальної допомоги ОСОБА_6 , тому не мають права на спадок після смерті ОСОБА_6 .

Не погодившись з первісним позовом ОСОБА_4 подала до суду зустрічний позов до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про усунення від права на спадкування. В обґрунтування зустрічних позовних вимог зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_6 . Після смерті ОСОБА_6 відкрилась спадщина на все її майно, до складу якої увійшли усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини і не припинилися внаслідок її смерті, у тому числі право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , та земельні ділянки, розташовані на території Новомиколаївської сільської ради Токмацького району Запорізької області. Спадкоємцями за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 є позивач та відповідачі за зустрічним позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Однак останні роки свого життя ОСОБА_6 хворіла на цукровий діабет та не могла самостійного себе обслуговувати та забезпечувати, тому відповідач проживала разом з нею, займалася її доглядом та матеріальним забезпеченням. Онукам ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було відомо про безпорадний стан баби, але останні не надавали матеріальної допомоги ОСОБА_6 , тому не мають права на спадок після смерті ОСОБА_6 . В зв`язку з цим просить усунути ОСОБА_2 та ОСОБА_1 від права на спадкування після смерті ОСОБА_6 .

Ухвалою суду від 25.02.2019 прийняти до провадження зустрічну позовну заяву ОСОБА_4 до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про усунення від права на спадкування, як таку, що складена та подана в установленому законом порядку.

14.03.2019 на адресу суду надійшов відзив на зустрічну позовну заяву, в якому відповідачі просили відмовити в задоволенні зустрічних позовних вимог з огляду на наступне. У позивача за зустрічним позовом відсутні підстави для усунення ОСОБА_2 та ОСОБА_1 від права на спадкування, так як це суперечить нормам діючого законодавства. Відповідно до ст.266 Сімейного кодексу України повнолітні внуки, правнуки зобов`язані утримувати непрацездатних бабу, діда, прабабу, прадіда, які потребують матеріальної допомоги і якщо у них немає чоловіка, дружини, повнолітніх дочки, сина або ці особи з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання, за умови, що повнолітні внуки, правнуки можуть надавати матеріальну допомогу. Крім того, в матеріалах справи відсутні докази, що померла ОСОБА_6 останні роки свого життя перебувала у безпорадному стані. Та те, що померла зверталася до онуків за матеріальною допомогою, а вони ухилялися від її надання. В зв`язку з чим просять відмовити в задоволенні зустрічного позову.

14.03.2019 від ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на адресу суду надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, в якій представник позивачів просить не приймати до уваги відзив на первісний позов як такий, що не містить жодних заперечень проти задоволення позовних вимог. Та в повній мірі задовольнити позовну заяву ОСОБА_2 та ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про визнання права власності на житловий будинок та земельні ділянки в порядку спадкування за законом.

21.03.2019 надійшли заперечення на відзив на зустрічну позовну заяву, в яких ОСОБА_4 просила задовольнити зустрічну позовну заяву.

Ухвалою суду від 08.05.2019 задоволено клопотання представника позивача за первісним позовом адвоката Глушкова В.О. та витребувано задміністрації Державної прикордонної служби України інформацію про перетин ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , державного кордону України за період часу з 01.01.2010 по 25.09.2016.

Ухвалою суду від 08.05.2019 задоволено клопотання представника позивача за зустрічним позовом адвоката Курдюкової О.С. та витребувано з КП Токмацька багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування ТМР відомості про те, з яким діагнозом перебувала на обліку у лікарні, у період з 2010 року по час смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_6 , чи потребувала вона сторонньої допомоги, чи могла обслуговувати себе самостійно. Та з КЗ Міська клінічна лікарня №3 відомості про те, з яким діагнозом перебувала на обліку у лікарні, у період з 2010 року по час смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_6 , та чи потребувала вона сторонньої допомоги, чи могла обслуговувати себе самостійно?

Ухвалою суду від 05.06.2019витребувано з адміністрації Державної прикордонної служби України інформацію про перетин ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянки України, державного кордону України за період часу з 01.01.2010 по 25.09.2016. Також витребувані з КУ Токмацька центральна районна лікарня відомості про те, з яким діагнозом перебувала на обліку у лікарні в період з 2010 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та чи потребувала ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , сторонньої допомоги, чи могла обслуговувати себе самостійно.

Ухвалою суду від 02.07.2019 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті.

Стислий виклад позиції сторін:

Позивачі за первісним позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , та представник позивачів ОСОБА_3 позовні вимоги підтримали повністю з підстав, викладених у позові. В задоволенні зустрічної позовної заяви просили відмовити.

Представник позивача за зустрічним позовом ОСОБА_5 проти задоволення позовних вимог за первісним позовом заперечувала.

Позивач за зустрічним позовом ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав, викладених у зустрічному позові та просила задовольнити в повному обсязі. Вважає, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не мають права на спадщину після померлої ОСОБА_6 , так як навіть не приїздили до неї в лікарню, коли померлій провели операцію. Проти задоволення первісного позову заперечувала з підстав, викладених у відзиві на позов.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні 01.08.2019 пояснила, що мешкає в АДРЕСА_1 , по сусідству з ОСОБА_4 з 1974 року. Їй відомо про спір з приводу спадкового майна після смерті ОСОБА_6 , що виник між донькою померлої та онуками. Коли син ОСОБА_9 загинув, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 були ще маленькими. Малий Сашко деякий час жив у Гришиних, а вже потім приїздив декілька разів до баби з дідом, онуку Юлю свідок ніколи не бачила. Чоловік ОСОБА_12 на випадок своєї смерті склав заповіт, за яким все своє майно залишив онуку - ОСОБА_2 . Після смерті ОСОБА_13 також залишилося майно - земля та будинок, які на даний час ділять ОСОБА_14 з онуками померлої. Останні роки життя ОСОБА_13 хворіла на ОСОБА_15 діабет. ОСОБА_16 завжди допомагала матері та здійснювала догляд за нею. ОСОБА_14 разом зі своїм чоловіком проживала разом з ОСОБА_17 в будинку по АДРЕСА_2 до операції самостійно пересувалася, виходила на вулицю, свідок з нею спілкувалася та підтримувала її. Після перебування в лікарні в місті Запоріжжя та операції, Валентина вже не могла себе обслуговувати. За нею доглядала ОСОБА_14 , а у її відсутність, коли ОСОБА_14 була на заробітках, за ОСОБА_13 доглядала родичка ОСОБА_18 та подруги. ОСОБА_19 не відвідувала ОСОБА_20 , навіть, коли вона була у лікарні. На поховання приїздив тільки онук ОСОБА_10 .

Свідок ОСОБА_21 в судовому засіданні 01.08.2019 пояснив, що ОСОБА_16 є його двоюрідною сестрою, а ОСОБА_22 він є хрещеним батьком. Проживає свідок в місті Токмаку. Йому відомо про спір між донькою та онуками померлої ОСОБА_12 . Йому відомо, що останні роки життя ОСОБА_13 хворіла на цукровий діабет. Забезпечувала та обслуговувала тітка ОСОБА_13 себе самостійно, так як отримувала пенсію. Людмила також матеріально допомагала матері. Операцію, яку проводили тітці ОСОБА_13 в місті Запоріжжі оплачувала ОСОБА_14 . Коли ОСОБА_14 виїздила на заробітки, тітці допомагав свідок та його ОСОБА_23 ОСОБА_24 . ОСОБА_25 та ОСОБА_26 приїздили до баби. Останній раз ОСОБА_11 , коли їхала додому до матері, заїжджала на таксі до баби. ОСОБА_27 ОСОБА_10 та невістка ОСОБА_28 також приїздили перед смертю тітки ОСОБА_13 , її провідати. За місяць до смерті матері, ОСОБА_14 поїхала на заробітки, так як їй необхідні були кошти на закупівлю паливних матеріалів для обробки землі. Перед виїздом ОСОБА_14 залишила гроші свідку на випадок, якщо матері знадобиться лікування. Скільки грошей та на які ліки вони були витрачені свідок не пам`ятає.

Свідок ОСОБА_29 в судовому засіданні 16.12.2019 пояснила, що мешкає в АДРЕСА_1 . ОСОБА_30 та ОСОБА_31 знає, ОСОБА_32 ніколи не бачила. ОСОБА_33 за матір`ю сама та ховала її самостійно. ОСОБА_34 обслуговувала себе самостійно, а вже після операції доглядом займалася ОСОБА_14 . Коли ОСОБА_14 виїжджала на заробітки, за ОСОБА_17 доглядали інші люди, в тому числі і сусіди. Не бачила щоб онуки приїздили до ОСОБА_12 . В лікарні ОСОБА_13 онуки не провідували. На поховання приїздили тільки ОСОБА_10 та його матір ОСОБА_28 , ОСОБА_11 не приїздила.

Фактичні обставини, встановлені судом:

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_34 , яка являлася рідною бабою позивачів за первісним позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_1 та матір`ю позивача за зустрічним позовом ОСОБА_4 , що підтверджено дослідженими в судовому засіданні матеріалами справи.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_7 , який був рідним сином спадкодавця ОСОБА_6 , та рідним батьком позивачів за первісним позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Встановлено, що заповіт за життя ОСОБА_6 не склала.

Після смерті ОСОБА_6 відкрилась спадщина на все її майно, до складу якої увійшли усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини і не припинилися внаслідок її смерті, а саме: житловий будинок АДРЕСА_1 ; земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 6,09 га, кадастровий номер №2325282800:05:001:0027, яка належала їй на підставі Державного акту на право приватної власності на землю ІІІ-ЗП №072186; 1/4 земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер земельної ділянки №2325282800:05:001:0029, яку вона успадкувала після смерті ОСОБА_35 .

Відповідно до матеріалів спадкової справи №287/2016, відкритої після померлої ОСОБА_6 , у встановленому законом порядку ОСОБА_4 прийняла спадщину, подавши 19 жовтня 2016 року нотаріусу за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини за законом, зазначивши, що інших спадкоємців немає.

Відповідно до матеріалів спадкової справи №287/2016, відкритої після померлої ОСОБА_6 , у встановленому частиною 1 статті 1269 ЦК порядку ОСОБА_2 та ОСОБА_1 прийняли спадщину, подавши 16 березня 2017 року нотаріусу за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини за законом, зазначивши ОСОБА_4 спадкоємцем за законом в порядку ст.1261 ЦК України.

В спадковій справі наявна довідка виконавчого комітету Новомиколаївської сільської ради Токмацького району Запорізької області від 17.10.2016, зі змісту якої слідує, що померла ОСОБА_6 дійсно проживала за адресою: АДРЕСА_1 , по день смерті. Зареєстрована була одна.

17.08.2018 позивачі звернулися до нотаріуса Токмацької районної державної нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_6 Нотаріус відмовила у видачі зазначеного свідоцтва, в зв`язку з тим, що у спадкоємців відсутні правовстановлюючі документи на спадкове майно.

Відповідно до інформації КЗ Міська клінічна лікарня №3 від 29.05.2019, наданої на виконання ухвали суду від 08.05.2019, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , з 29.04.2015 до 21.05.2015 перебувала на лікуванні в хірургічному відділенні КНП Міська лікарня №3 . Під час надходження до стаціонару стан хворої середньої тяжкості. Перші 5 діб після оперативного втручання (з 30.04.2015 по 04.05.2015 стан оцінювався як важкий. У подальшому середньої тяжкості. Під час виписки з лікарні стан ОСОБА_6 ближче до задовільного. Дані про сторонню допомогу в історії хвороби не зареєстровані.

З відповіді Державної прикордонної служби України від 05.06.2019, слідує, що ОСОБА_4 , в період з 17.08.2015 по 23.10.2015, з 31.05.2016 по 20.07.2016, 06.09.2016 по 19.09.2016 перебувала за межами України.

Відповідно до інформації КУ Токмацька центральна районна лікарня від 01.07.2019, наданої на виконання ухвали суду від 05.06.2019, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , перебувала на диспансерному обліку в період часу з 2010 року по час смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 у лікаря-ендокринолога та диспансерному обліку у лікаря-онколога з 2015 року. Дані про сторонню допомогу в історії хвороби не зареєстровані.

Відповідно до довідки за №518 від 04.03.2019, ОСОБА_2 є студентом машинобудівного факультету Запорізького національного технічного університету, термін навчання з 01.09.2015 по 31.05.2019. На період навчання проживав в гуртожитку на платній основі, що підтверджено довідкою про склад сім`ї та розмір платежів за житлово-комунальні послуги від 04.03.2019.

ОСОБА_1 працює в Запорізькій філії ПрАТ Страхова компанія АСКО-Донбас Північний з 26.11.2013. В період з 03.08.2015 по 06.12.2015 перебувала у відпустці по вагітності та пологам. З 07.12.2015 по 08.02.2017 перебувала у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, що підтверджено копією трудової книжки та довідкою ПрАТ Страхова компанія АСКО-Донбас Північний .

Крім того, в період з 2010 року по 2016 рік включно була студенткою Запорізького національного технічного університету на платній основі, що підтверджено дослідженими в судовому засіданні матеріалами справи.

Мотиви з яких виходить суд та застосовані норми права:

Суд, з`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, вважає, що позовні вимоги за первісним позовом підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справу не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених ЦПК України випадках.

Відповідно до п.11 ч.1 ст.346 ЦК України право власності припиняється у разі смерті власника та ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкові відносини в Україні регулюються Цивільним кодексом України , Законом України від 2 вересня 1993 року №3425-ХІІ "Про нотаріат" , іншими законами, а також прийнятими відповідно до них підзаконними нормативно-правовими актами.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в порядку ч.1 ст.1266 ЦК України є спадкоємцями за законом першої черги за правом представлення після померлої ОСОБА_6 , як діти померлого сина спадкодавця - ОСОБА_31 .

Після смерті ОСОБА_6 відкрилась спадщина на все її майно, а саме на житловий будинок АДРЕСА_1 , земельну ділянку, кадастровий номер №2325282800:05:001:0027, та 1/4 земельної ділянки, кадастровий номер земельної ділянки №2325282800:05:001:0029.

Як видно з матеріалів справи, за життя спадкодавець ОСОБА_6 правомірно набула право власності на нерухоме майно.

Іншим спадкоємцем за законом першої черги є ОСОБА_4 .

В зв`язку з відсутню правовстановлюючих документів на спадкове майно позивачі за первісним позовом не мають можливості реалізувати свої спадкові права. Відмова нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом порушує право позивачів на спадкування за законом та набуття ними права власності на нерухоме майно, за захистом якого вони змушені звернутись до суду, адже в позасудовому порядку їх захистити неможливо.

Статтями 1216-1218 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), спадкування здійснюється за заповітом або за законом, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відмова нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом свідчить про те, що право власності позивачів не визнається іншою особою, а тому є підставою для визнання за позивачами права власності на будинок та земельну ділянку в судовому порядку.

Згідно зі ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку визначеному законом. Право власності є непорушним.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах не заборонених законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

З урахуванням вищевикладеного, а також того, що позивачі є такими, що прийняли спадщину, але нотаріус відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню, сам факт відсутності правовстановлюючих документів на нерухоме майно, не може вважатися відсутністю прав на відповідне майно, якщо воно правомірно набуто у власність. В даному випадку, суд вважає, що оскільки будинок та земельні ділянки набуті спадкодавцем правомірно, то позивачі мають право отримати майно у власність в порядку спадкування за законом за правом представлення. Таким чином, за позивачами має бути визнано право власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом після померлої ОСОБА_6 , яка являлася власником будинку, та земельних ділянок.

Що стосується позовних вимог про визнання права власності за ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на ј частину та на 1/16 частину сільськогосподарських угідь, включених за сертифікатом, але не наданих за державним актом у власність, суд зазначає наступне.

Відповідно до інформаційного листа від 27.11.2019, виданого міськрайонним управлінням Держгеокадастру у Токмацькому районі та м.Токмак, ОСОБА_6 був виданий сертифікат на право на земельну частку (пай) серії РН № 203164, на підставі якого виданий Державний акт на право приватної власності на землю серія ІІІ-ЗП №072186 на земельну ділянку розміром 6,09 га. Розмір сільськогосподарських угідь, включених за цим сертифікатом, але не наданих за державним актом, складає 0,58 умовних кадастрових гектарів вартістю 3447,84 грн.

Відповідно до інформаційного листа від 27.11.2019, виданого міськрайонним управлінням Держгеокадастру у Токмацькому районі та м.Токмак, ОСОБА_35 був виданий сертифікат на право на земельну частку (пай) серії РН № 202705, на підставі якого виданий Державний акт на право приватної власності на землю серія ІІІ-ЗП №072185. Розмір сільськогосподарських угідь, включених за цим сертифікатом, але не наданих за державним актом складає 0,58 умовних кадастрових гектарів вартістю 3447,84 грн. В подальшому ОСОБА_6 на підставі свідоцтва про вправо на спадщину за заповітом успадкувала право власності на ј земельної ділянки та отримала Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №618435 від 29.11.2012.

Статтею 16 ЦК України передбачено, що звертаючись до суду позивач за власним розсудом обирає спосіб захисту.

Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, які виникають у державі, а невизнані державою права спадкоємців - захищаються в судовому порядку.

Відповідно до положень п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 №7 Про судову практику у справах про спадкування , вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають тільки у тому випадку, якщо наявні умови для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину, а при відмові нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до Указу Президента України від 08.08.1995 №720/95 Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям (далі Указ №720/95), який був чинний на час отримання сертифікатів та державних актів, паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств. Паювання земель передбачає визначення розміру земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства без виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості). При паюванні вартість і розміри в умовних кадастрових гектарах земельних часток (паїв) всіх членів підприємства, кооперативу, товариства є рівними. Розміри земельної частки (паю) обчислюються комісіями, утвореними у підприємствах, кооперативах, товариствах з числа їх працівників. Рішення щодо затвердження обчислених цими комісіями розмірів земельної частки (паю) по кожному підприємству, кооперативу, товариству окремо приймається районною державною адміністрацією. У разі виходу власника земельної частки (паю) з колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства за його заявою здійснюється відведення земельної ділянки в натурі в установленому порядку і видається державний акт на право приватної власності на цю земельну ділянку. Після видачі громадянинові державного акта на право приватної власності на земельну ділянку сертифікат на право на земельну частку (пай) повертається до районної державної адміністрації.

Відповідно до п.17 розділу Х Перехідні положення Земельного кодексу України сертифікат на право на земельну частку (пай) є дійсним до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Таким чином, після одержання Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку відповідно до сертифікату на право на земельну частку (пай), право на земельну частку (пай) припиняється та у особи виникає право власності на конкретно визначену земельну ділянку з відповідною площею та місцем розташування.

Зазначеними нормами права не передбачено можливості отримання двох і більше державних актів на право приватної власності на землю за одним сертифікатом про право на земельну частку (пай), тим більше визначено, що після видачі державного акту сертифікат втрачає свою дійсність.

Спадкодавці скористалась своїм правом та отримали у власність земельні ділянки, що посвідчено Державними актами на право приватної власності на земельну ділянку, а тому право на земельну частку (пай) за сертифікатами на земельну частку (пай) припинилося.

Таким чином, суд встановив, що у зв`язку з припиненням права на земельну частку (пай) за сертифікатом на право на земельну частку (пай), неохоплений державним актом розмір сільськогосподарських угідь не входив до складу спадщини, а тому вимоги позивачів про визнання права на вказані угіддя у порядку спадкування є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в цій частині.

Висновки суду узгоджуються із зібраними у справі доказами і не суперечать вимогам законодавства.

Що стосується позовних вимог за зустрічним позовом, суд вважає, що вони не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

При вирішенні питання про усунення від спадкування після смерті ОСОБА_6 - ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , суд приходить до наступного.

Відповідно до ч.ч.5, 6 ст.1224 ЦК України за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані. Положення цієї статті поширюється на всіх спадкоємців, у тому числі й на тих, хто має право на обов`язкову частку у спадщині, а також на осіб, на користь яких зроблено заповідальний відказ.

Виходячи зі змісту зазначеної норми закону, суд, при вирішенні такої справи повинен установити як факт ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги, так і факт перебування спадкодавця в безпорадному стані через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво та потребу спадкодавця в допомозі цієї особи.

Пленум Верховного Суду України у роз`ясненнях, викладених у п.6 постанови від 30.05.2008 року №7 Про судову практику у справах про спадкування звертає увагу судів на те, що факт ухилення особи від виконання обов`язку щодо утримання спадкодавця встановлюється судом за заявою заінтересованої особи (інших спадкоємців або територіальної громади). При цьому слід враховувати поведінку особи, розуміння нею свого обов`язку щодо надання допомоги, її необхідність для існування спадкодавця, наявність можливості для цього та свідомого невиконання такою особою встановленого законом обов`язку.

Правило частини п`ятої статті 1224 ЦК України стосується всіх спадкоємців за законом, зокрема й тих, які відповідно до СК України не були зобов`язані утримувати спадкодавця.

Безпорадним слід розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.

Для постановлення рішення про усунення від спадкування у справі повинні бути надані належні та допустимі докази, які б свідчили про те, що спадкодавець потребував допомоги відповідачів, останні мали можливість її надати, проте ухилялися від обов`язку щодо її надання.

Ухилення особи від надання допомоги спадкодавцеві, який її потребував, полягає в умисних діях чи бездіяльності особи, спрямованих на уникнення обов`язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю. Тобто ухилення, пов`язане з винною поведінкою особи, яка усвідомлювала свій обов`язок, мала можливість його виконувати, але не вчиняла необхідних дій. Крім цього, підлягає з`ясуванню судом питання, чи потребував спадкодавець допомоги від спадкоємця за умови отримання її від інших осіб, чи мав спадкоємець матеріальну та фізичну змогу надавати таку допомогу.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як на підстави зустрічної позовної вимоги про усунення від спадкування ОСОБА_2 та ОСОБА_1 після померлої ОСОБА_6 , ОСОБА_4 посилається на те, що останні роки свого життя ОСОБА_6 хворіла на цукровий діабет та не могла самостійного себе обслуговувати та забезпечувати, тому вона ( ОСОБА_4 ) проживала разом з нею, займалася її доглядом та матеріальним забезпеченням. Онукам ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було відомо про безпорадний стан баби, але ті матеріальної допомоги ОСОБА_6 не надавали, тому не мають права на спадок після смерті ОСОБА_6 .

В той же час, відповідно до довідки виконавчого комітету Новомиколаївської сільської ради Токмацького району Запорізької області від 17.10.2016, яка міститься в спадковій справі, померла ОСОБА_6 проживала за адресою: АДРЕСА_1 , по день смерті. Зареєстрована була одна.

Допитана за клопотанням ОСОБА_4 свідок ОСОБА_8 суду пояснила, що є сусідкою померлої ОСОБА_6 ОСОБА_4 разом зі своїм чоловіком проживала разом з ОСОБА_17 в будинку по АДРЕСА_2 , завжди допомагала матері та здійснювала догляд за нею. Останні роки життя ОСОБА_6 хворіла на цукровий діабет, до операції самостійно пересувалася, виходила на вулицю, свідок з нею спілкувалася та підтримувала її. Після перебування в лікарні в місті Запоріжжя та операції, ОСОБА_6 вже не могла себе обслуговувати та за нею доглядала ОСОБА_4 , а у її відсутність, коли ОСОБА_4 була на заробітках, за ОСОБА_6 доглядала родичка ОСОБА_18 та подруги. Онуки не відвідувала ОСОБА_20 , навіть коли та була у лікарні.

Допитаний за клопотанням ОСОБА_4 свідок ОСОБА_21 суду пояснив, що останні роки життя ОСОБА_6 хворіла на цукровий діабет, забезпечувала та обслуговувала себе самостійно, так як отримувала пенсію. ОСОБА_4 також матеріально допомагала матері та оплатила операцію ОСОБА_6 в місті Запоріжжі. Коли ОСОБА_14 виїздила на заробітки, ОСОБА_6 допомагав свідок та його ОСОБА_36 . ОСОБА_37 та ОСОБА_1 до баби приїздили рідко. За місяць до смерті матері, ОСОБА_4 поїхала на заробітки, так як їй необхідні були кошти на закупівлю паливних матеріалів для обробки землі, перед виїздом залишила йому гроші на випадок, якщо матері знадобиться лікування.

З пояснень суду свідка ОСОБА_29 слідує, що їй відомо, що доглядала за ОСОБА_6 та ховала її ОСОБА_4 . ОСОБА_6 обслуговувала себе самостійно, а вже після операції доглядом займалася ОСОБА_4 . Коли ОСОБА_4 виїжджала на заробітки, за нею доглядали інші люди, в тому числі і сусіди. Не бачила, щоб онуки приїздили до ОСОБА_6 . В лікарні ОСОБА_6 онуки не провідували, на поховання приїздили тільки ОСОБА_2 та його матір ОСОБА_28 , ОСОБА_11 ( ОСОБА_1 ) не приїздила.

В той же час, із викладених показів свідків та вищеописаної медичної документації ОСОБА_6 не видно, що померла ОСОБА_6 перебувала в безпорадному стані та потребувала сторонньої допомоги.

Суд оцінює покази зазначених свідків, як такі, що сформовані на підставі особистих уявлень свідків про стосунки у цій родині та стосунків самих свідків зі сторонами, що викликає сумнів у об`єктивності відповідних свідчень та не доводять факту перебування померлої ОСОБА_6 у безпорадному стані та неможливості самостійно забезпечити умови свого життя, потреби стороннього догляду, допомоги та піклування. Суд критично оцінює покази свідка ОСОБА_8 щодо перебування ОСОБА_6 після операції в м.Запоріжжі в стані, в якому та не могла себе сама обслуговувати, оскільки зазначене будь-якими фактичними даними медичної документації померлої ОСОБА_6 не підтверджено та, на думку суду, є суб`єктивним сприйняттям стану здоров`я ОСОБА_6 зазначеним свідком.

Жоден з допитаних за клопотанням позивача за зустрічним позовом ОСОБА_4 свідків, зазначаючи про доволі часте спілкування з ОСОБА_6 під час її хвороби та в останні роки життя, не вказав на те, що ОСОБА_6 , потребуючи матеріальної чи будь-якої іншої допомоги, зверталась з проханням до онуків ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , та їй в цьому було відмовлено.

Позивачем за зустрічним позовом ОСОБА_4 не надано суду належних та допустимих доказів, які б свідчили про безпорадний стан ОСОБА_6 , її потреби у допомозі та догляді саме від ОСОБА_4 , а також ухилення ОСОБА_2 та ОСОБА_1 від виконання обов`язку щодо надання спадкодавцю допомоги при можливості її надання, що могло бути підставою для усунення від права на спадкування.

В той же час, позивачем за зустрічним позовом ОСОБА_4 не доведено, що відповідачі за зустрічним позовом ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , мали можливість надавати спадкодавцю ОСОБА_6 матеріальну допомогу.

Так, ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_38 , ІНФОРМАЦІЯ_8 та з 03.08.2015 по 06.12.2015 перебувала у відпустці по вагітності та пологам, а з 07.12.2015 перебувала у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, і тільки 08.02.2017 приступила до роботи. Крім того, ОСОБА_1 з 2011 рік по 2016 рік навчалась в ЗНТУ на контрактній формі навчання, сплативши в 2011 році - 9282,50 грн., в 2012 році - 10519,50 грн., в 2013 році - 5466,00 грн., в 2014 році - 5980 грн., в 2015 році - 11960 грн.

ОСОБА_2 навчався на бюджетній формі навчання на машинобудівному факультеті Запорізького національного технічного університету ІV рівня акредитації з терміном навчання: з 01 вересня 2015 року по 31 травня 2019 рік, на час навчання проживав у гуртожитку, за який сплачував у 2015 році - 2920 грн, 2016 році - 1000 грн, 2017 році - 2500 грн.

Вказане підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, дані про будь-які інші джерела доходів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 відсутні.

В той же час, померла ОСОБА_6 була особою пенсійного віку та, як видно з пояснень свідків, отримувала пенсію. Крім того, маючи у власності земельні ділянки отримувала дохід.

Посилання на те, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 тривалий час не спілкувались із спадкодавцем ОСОБА_6 не свідчить про умисне ухилення відповідачів за зустрічним позовом від надання допомоги своїй бабці.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що твердження позивача за зустрічним позовом ОСОБА_4 щодо свідомого самоусунення ОСОБА_2 та ОСОБА_1 від надання допомоги своїй бабці ОСОБА_6 не підтверджене належними та допустимими доказами, а відповідно до частини шостої статті 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За таких обставин, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для усунення ОСОБА_2 та ОСОБА_1 від права на спадкування за законом після смерті ОСОБА_6 та, відповідно, в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 до спадкоємців ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про усунення їх від права на спадкування слід відмовити.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 16 , 1261, 1266 ЦК України, ст.13, 95, 141, 258, 259, 263-265, 273 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_31 та ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про визнання права власності на житловий будинок та земельні ділянки в порядку спадкування за законом - задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_2 ем право власності в порядку спадкування за законом на ј частину житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 .

Визнати за ОСОБА_2 ем право власності в порядку спадкування за законом на ј частину земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 6,09 га, яка розташована на території Новомиколаївської сільської ради Токмацького району Запорізької області, кадастровий номер земельної ділянки №2325282800:05:001:0027, після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 .

Визнати за ОСОБА_2 ем право власності в порядку спадкування за законом на 1/16 частину земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 6,0870 га, яка розташована на території Новомиколаївської сільської ради Токмацького району Запорізької області, кадастровий номер земельної ділянки №2325282800:05:001:0029, після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на ј частину житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на ј частину земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 6,09 га, яка розташована на території Новомиколаївської сільської ради Токмацького району Запорізької області, кадастровий номер земельної ділянки №2325282800:05:001:0027, після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на 1/16 частину земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 6,0870 га, яка розташована на території Новомиколаївської сільської ради Токмацького району Запорізької області, кадастровий номер земельної ділянки №2325282800:05:001:0029, після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 .

В іншій частині позовних вимог відмовити.

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_4 до ОСОБА_31 та ОСОБА_1 про усунення від права на спадкування - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_31 судовий збір у розмірі 601,90 гривень.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 601,90 гривень.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Токмацький районний суд Запорозької області шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня отримання копії цього рішення.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач за первісним позовом: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , рнокпп НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 .

Позивач за первісним позовом: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , рнокпп НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 .

Позивач за зустрічним позовом: ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , рнокпп НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5 .

Дата складення повного судового рішення 24.12.2019 .

Суддя: