Постанова

від 24.12.2019 по справі 757/37380/19-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

справа № 757/37380/19-ц Головуючий у 1-й інстанції суддя: Писанець В.А.

24 грудня 2019 року м. Київ

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ :

судді-доповідача - Саліхова В.В.

суддів: Шахової О.В., Вербової І.М.,

секретаря судового засідання: Дячук І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Ремдіагаз на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 02 вересня 2019 року за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову в справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Ремдіагаз про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2019 року ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ТОВ Ремдіагаз та просило стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 1 411 134,70 грн., судові витрати покласти на відповідача.

Також ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просив накласти арешт на грошові кошти, що знаходяться на рахунках ТОВ Ремдіагаз .

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 02 вересня 2019 року заяву задоволено. Накладено арешт в межах ціни позову (1 411 134, 17 грн.) на грошові кошти, що знаходяться на рахунку ТОВ Ремдіагаз , відкритому у АТ Альфа-Банк у м. Києві.

В апеляційній скарзі ТОВ Ремдіагаз просить скасувати ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 02 вересня 2019 року , постановити нову, якою відмовити у задоволенні заяви позивача.

Вважає оскаржувану ухвалу такою, що порушує його права, перешкоджає господарській діяльності товариства, а також такою, що ухвалена з порушення норм процесуального права.

Звертає увагу, що оскаржувана ухвала є неприпустимим втручанням в господарську діяльність підприємства, з огляду на те, що ТОВ Ремдіагаз є міжнародним контрагентом, яке співпрацює із великою кількістю компаній на ринку газу.

№ апеляційного провадження: 22-ц/824/15572/2019 Зазначає, що дана заява не містить в собі будь-яких обґрунтувань необхідності застосування заходів забезпечення позову у виді накладення арешту на грошовий рахунок, адже у матеріалах справи відсутні докази наявності реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 просив залишити ухвалу суду першої інстанції без змін, апеляційну скаргу без задоволення. Зазначив, що у заяві про забезпечення позову, позивачем аргументовано необхідність забезпечення позову та наявність підстав для цього. Спосіб забезпечення позову жодним чином не може перешкоджати господарській діяльності відповідача.

У судовому засіданні ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 заперечував проти апеляційної скарги, просив останню залишити без задоволення, ухвалу суду першої інстанції без змін.

Представник ТОВ Ремдіагаз , будучи належним чином повідомленим про час та місце слухання справи, подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи, яке відхилено колегією суддів, оскільки юридична особа не позбавлена можливості звернення за допомогою до іншого представника та доказів відсутності такої можливості суду не надано.

У рішенні ЄСПЛ від 03.04.2008 № 3236/03, § 41 Пономарьов проти України суд вказав, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

На підставі викладеного, та враховуючи вимоги ч. 2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів ухвалила розглянути справу за відсутності відповідача.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із наступних підстав.

Постановляючи ухвалу про задоволення заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції, дослідивши матеріали справи, приймаючи до уваги наведені норми законодавства, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод з врахуванням роз`яснень Верховного Суду України, прецедентної практики Європейського суду з прав людини, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, наявності зв`язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги, в тому числі, спроможності заходів, який заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; встановленого спору між сторонами по справі та ціни позову, дійшов висновку щодо наявності підстав для цього.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується і колегія суддів, враховуючи наступне.

Під час розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанції встановлено, що у липні 2019 року ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ТОВ Ремдіагаз та просило стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 1 411 134,70 грн., судові витрати покласти на відповідача.

Також ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просив накласти арешт на грошові кошти, що знаходяться на рахунках ТОВ Ремдіагаз .

Подаючи відповідну заяву позивач зазначив, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду та невиконання його відповідачем в майбутньому, а також, що даний вид забезпечення позову убезпечить позивача щодо виконання відповідачем майнового зобов`язання за договором від 15 вересня 2017 року № ФД-170915/1 про надання безвідсоткової фінансової допомоги на зворотній основі.

Згідно з ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Згідно роз`яснень, викладених у п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову від 22.12.2006 №9 вбачається, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

На підставі викладеного можливо зробити висновок про те, що накладення арешту на майно, як спосіб забезпечення позовних вимог, може бути застосовано судом не тільки у випадку існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, а й за наявності реальної ймовірності такого відчуження.

Відповідно до ч. 2 ст. 151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено причини, у зв`язку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності та інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Звертаючись до суду, заявник належним чином вказав причини, у зв`язку із якими необхідно вжити заходи забезпечення позову та обґрунтував існуванням реальної загрози невиконання чи утруднення виконання рішення суду у випадку задоволення позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Матеріали справи свідчать, що предметом судового розгляду є майновий спір про стягнення заборгованості в розмірі 1 411 134,70 грн.

Враховуючи наведене, предмет позову та те, що у разі задоволення позовних вимог виникне необхідність повернення значної кількості боргу та на момент виконання рішення суду у відповідача останні можуть бути відсутні, колегія суддів вважає, що наявні підстави для застосування заходів забезпечення позову, оскільки їх невжиття може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Таким чином, доводи апеляційної скарги про не співмірність заходів забезпечення позову заявленим позовним вимогам не знайшло свого підтвердження при розгляді справи в суді апеляційної інстанції.

Також не можуть бути підставою для скасування ухвали суду посилання в апеляційній скарзі на те, що вжиті заходи забезпечення позову перешкоджають господарській діяльності відповідача, враховуючи наступне.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 №9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову вбачається, що при встановленні відповідності виду забезпечення позову слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Таким чином, законодавець зобов`язав суд при вирішенні питання щодо забезпечення позову з`ясовувати ряд обставин, в тому числі обставини, які б виключили можливість при вирішенні вказаного питання перешкоджати господарській діяльності юридичної особи, порушення прав третіх осіб.

Накладення арешту на в межах ціни позову (1 411 134, 17 грн.) на грошові кошти, що знаходяться на рахунку ТОВ Ремдіагаз , відкритому у АТ Альфа-Банк у м. Києві не перешкоджає господарській діяльності відповідача і не порушує права та інтереси інших осіб.

Отже, ухвала суду відповідає вимогам закону та матеріалам справи, а наведені в апеляційній скарзі доводи висновки суду не спростовують.

Обґрунтовуючи своє рішення, колегія суддів приймає до уваги вимоги ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини, зазначені в рішенні у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958. Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Враховуючи наведені обставини та вимоги ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 367-368, 371, 374-375, 381-384, 389-390 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Ремдіагаз залишити без задоволення.

Ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 02 вересня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови складено 24.12.2019.

Головуючий: В.В. Саліхов

Судді: І.М. Вербова

О.В. Шахова