Постанова
Іменем України
27 листопада 2019року
м. Київ
справа № 358/775/17
провадження № 61-32825св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Ступак О. В.,
суддів: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Усика Г. І., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
відповідачі: Товариство з обмеженою відповідальністю БілЗерно , приватний нотаріус Білоцерківського міського нотаріального округу Губенко Тетяна Анатоліївна,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю БілЗерно на рішення Апеляційного суду Київської області від 04 жовтня 2017 року у складі колегії суддів: Сушко Л. П., Кашперської Т. Ц., Мельника Я. С.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2017року ОСОБА_3 та ОСОБА_2 звернулисядо суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Білзерно (далі - ТОВ БілЗерно ), приватного нотаріуса Білоцерківського міського нотаріального округу Губенко Т. А., про визнання договорів оренди землі недійсними та скасування їх державної реєстрації.
Позов обгрунтований тим, що договір укладено під час дії іншого договору оренди землі з Товариством з обмеженою відповідальністю Агро Богусолавщина - Еко (далі - ТОВ Агро Богусолавщина - Еко ). Укладення договору відбулося внаслідок необачності позивачів, неправильного тлумачення ними закону і, як результат, неправильного сприйняття ними фактичних обставин спірних договорів оренди землі, що вплинуло на їх волевиявлення, зокрема щодо їх правової можливості на момент укладення спірних договорів оренди землі реалізувати свої права та обов`язки, щодо надання спірних земельних ділянок в оренду відповідачу на певний строк за плату, що має істотне значення, адже за відсутності такої помилки, яка має істотне значення, спірний договір не був би вчинений.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Богуславського районного суду Київської області від 02 серпня 2017 року позов залишено без задоволення.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивачі не довели в судовому засіданні той факт, що при укладенні спірних договорів оренди землі мала місце помилка в правовій природі договору, щодо їхніх прав та обов`язків, які полягали в неможливості реалізації їх обов`язку передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк, у неможливості реалізації їх права власника на передання земельної ділянки у володіння та користування відповідача.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням Апеляційного суду Київської області від 04 жовтня 2017 року рішення Богуславського районного суду Київської області від 02 серпня 2017 року скасовано, ухвалено нове рішення. Позов задоволено.
Визнано недійсним договір оренди землі від 30 травня 2016 року № 83, укладений між ОСОБА_3 і ТОВ БілЗерно , згідно з яким в оренду передано земельну ділянку площею 2,3604 га, кадастровий номер 3220686600:02:004:0011, цільове призначення для введення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Саварської сільської ради Богуславського району Київської області.
Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 09 березня 2017 року, індексний номер 31485442, винесене державним реєстратором - приватним нотаріусом Білоцерківського міського нотаріального округу Губенко Т. А. 07 березня 2017 року, запис №19358635 про вид іншого речового права, а саме: право оренди земельної ділянки, яке виникло на підставі договору оренди землі від 30 травня 2016 року № 83, строк дії - 7 років, з правом пролонгації, орендодавець - ОСОБА_3 , орендар - ТОВ БілЗерно , опис об`єкта іншого речового права: земельна ділянка загальною площею 2,3604 га.
Визнано недійсним договір оренди землі від 30 травня 2016 року № 82, укладений між ОСОБА_2 і ТОВ БілзЗерно , згідно з яким в оренду передано земельну ділянку площею 2,3605 га, кадастровий номер 3220686600:02:004:0012, цільове призначення - для введення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Саварської сільської ради Богуславського району Київської області.
Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 09 березня 2017 року, індексний номер 34185819, винесене державним реєстратором - приватним нотаріусом Білоцерківського міського нотаріального округу Губенко Т. А. 07 березня 2017 року, запис №19358635 про вид іншого речового права, а саме: право оренди земельної ділянки, яке виникло на підставі договору оренди землі від 30 травня 2016 року № 82, строк дії - на 7 років, з правом пролонгації, орендодавець - ОСОБА_2 , Орендар - ТОВ БілЗерно , опис об`єкта іншого речового права: земельна ділянка загальною площею 2,3604 га. Проведено розподіл судового збору.
Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що укладення нового договору оренди землі, яка вже є об`єктом (предметом) оренди за іншим чинним договором оренди землі, що не припинився та не розірваний у встановленому законом порядку, прямо суперечить вимогам статей 759, 761, 765, 792 ЦК України, а також статтям 1, 2, 5, 6, 13, 17 Закону України Про оренду землі , оскільки це унеможливлює реалізацію права користування з боку орендодавця. Один об`єкт оренди у період дії відповідного договору не може бути об`єктом оренди за іншим договором, укладеним пізніше, оскільки це унеможливлює реалізацію права користування цим об`єктом.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У жовтні 2017 року ТОВ БілЗерно звернулося до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Рух справи в суді касаційної інстанції
26 жовтня 2016 року ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ відкрито касаційне провадження у справі.
У травні 2018 року справу разом із матеріалами касаційного провадження передано до Верховного Суду.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147- VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно з розпорядженням Верховного Суду від 05 червня 2019 року № 593/0/226-19 Про призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи , відповідно до пунктів 2.3.2, 2.3.4, 2.3.13, 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, (зі змінами та доповненнями), постанови Пленуму Верховного Суду від 24 травня 2019 року № 8 Здійснення правосуддя у Верховному Суді та рішення зборів суддів Касаційного цивільного суду від 28 травня 2019 року № 7 Про заходи, спрямовані на своєчасний розгляд справ і їх вирішення у розумні строки доповідачем у справі відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено суддю Олійник А. С.
07 листопада 2019 року ухвалою Верховного Суду справу призначено до судового розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права та неправильно застосував норми матеріального права.
Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції, не встановив жодних порушень норм матеріального права та процесуального права при дослідженні доказів у справі, вдався до переоцінки фактичних обставин, які були досліджені місцевим судом, та безпідставно вийшов за межі доводів апеляційної скарги.
Позивачі звертались до суду про визнання недійсним договорів оренди землі з підстав помилки щодо правової природи договору, прав та обов`язків сторін.
Суд апеляційної інстанції порушив принципи диспозитивності і змагальності процесу, безпідставно вийшовши за межі апеляційної скарги.
Суд не звернув уваги, що право користування земельною ділянкою в орендаря настає з моменту державної реєстрації цього права та набрання чинності договором, а не з моменту його укладення.
Суд апеляційної інстанції помилково застосував до спірних правовідносин висновок Верховного Суду України, викладений у постанові від 09 вересня 2003 року у справі № 11/133-02, оскільки глава 58 ЦК України містить загальні положення про найм (оренду), тоді як спеціальним нормативно-правовим актом є Закон України Про оренду землі .
Суд апеляційної інстанції не звернув уваги на підстави і предмет позову, не врахував повною мірою, які відносини виникли між сторонами, яке право позивачів порушене у момент державної реєстрації спірних договорів оренди, неправильно застосував матеріальний закон при вирішенні спору, що призвело до неправильного вирішення справи.
Аргументи інших учасників справи
Заперечення на касаційну скаргу не надходили.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги та заперечення на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що ОСОБА_2 належить на праві власності земельна ділянка площею 2,3605 га, кадастровий номер 3220686600:02:004:0012, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Саварської сільської ради Богуславського району Київської області, що підтверджується копією державного акта на право власності на земельну ділянку серії ІІ-КВ № 084616, який видано Саварською сільською радою 25 березня 2002 року та зареєстровано в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 73 (а. с. 42).
Встановлено, що ОСОБА_3 належить на праві власності земельна ділянка площею 2,3604 га, кадастровий номер 3220686600:02:004:0011, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Саварської сільської ради Богуславського району Київської області, підтверджується копією державного акта на право власності на земельну ділянку серії ІІ-КВ № 084617, який видано Саварською сільською радою 25 березня 2002 року та зареєстровано в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 74 (а. с. 14).
20 серпня 2011 року між ОСОБА_2 і ТОВ Агро Богуславщина - Еко укладено договір оренди земельної ділянки площею 2,3605 га, кадастровий номер 3220686600:02:004:0012, та 16 грудня 2011 року проведено йогодержавну реєстрацію в управлінні Держкомзему у Богуславському районі Київської області за № 322060004003151 (а. с. 7 -9).
20 серпня 2011 року між ОСОБА_3 і ТОВ Агро Богуславщина - Еко укладено договір оренди земельної ділянки площею 2,3604 га , кадастровий номер 3220686600:02:004:0011, та 16 грудня 2011 року проведено йогодержавну реєстрацію в управлінні Держкомзему у Богуславському районі Київської області за № 322060004003168 (а. с. 35-37).
Відповідно до пункту 3.1 . спірних договорів оренди землі договори укладено терміном на 5 років, а відповідно до пункту 14.1 договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.
Термін дії договорів оренди землі , укладених між позивачами і ТОВ Агро Богуславщина - Еко , сплив 16 грудня 2016 року.
Встановлено, що 30 травня 2016 року між ОСОБА_2 і ТОВ БілЗерно укладено договір оренди землі № 82, згідно з яким в оренду передано земельну ділянку площею 2,3605 га , кадастровий номер 3220686600:02:004:0012, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Саварської сільської ради Богуславського району Київської області (а. с. 39-41).
Також встановлено, що 30 травня 2016 року між ОСОБА_3 і ТОВ БілЗерно укладено договір оренди землі № 83, згідно з яким в оренду передано земельну ділянку площею 2,3604 га , кадастровий номер 3220686600:02:004:0011, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Саварської сільської ради Богуславського району Київської області (а. с. 11-13).
09 листопада 2016 року ОСОБА_2 іОСОБА_3 подали позовну заяву до Богуславського районного суду Київської області про визнання недійсними договорів оренди землі, укладених між ними і ТОВ БілЗерно , та скасування їх державної реєстрації (а. с. 62-66, 67-71).
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до статті 1 ЦПК 2004 року завданнями цивільного судочинства є, зокрема, справедливий розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Аналогічне положення містить стаття 2 ЦПК України, згідно з частиною другою якої суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до частини першої статті 3 ЦПК України 2004 року кожна особа має право в порядку, установленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом прав, свобод чи інтересів.
Як встановлено судом першої інстанції та не спростовано судом апеляційної інстанції, позивачі раніше оспорювали в судовому порядку зазначені договори оренди землі, укладені з ТОВ БілЗерно , а саме 09 листопада 2016 року вони подали до Богуславського районного суду Київської області позовні заяви про визнання недійсними договорів оренди землі та скасування їх державної реєстрації.
З позовних заяв ОСОБА_2 і ОСОБА_3 суд першої інстанції встановив, що вони, обґрунтовуючи свої вимоги, зазначали, що влітку 2016 року до них прийшли представники ТОВ БілЗерно , які запропонували їм укласти з цим товариством договори оренди земельних ділянок. Представникам відповідача позивачі повідомили, що земельні ділянки перебувають в оренді у ТОВ Агро Богуславщина - Еко , і тому договори оренди землі можуть бути укладені лише після закінчення дії попередніх договорів оренди. Водночас позивачам було запропоновано підписати договори оренди землі з ТОВ БілЗерно , і представники товариства в момент підписання договору запевнили, що здійснять реєстрацію цих договорів у січні 2017 року. При цьому під час підписання договорів дата підписання не була зазначена. На сьогодні позивачі дізналися, що представники ТОВ БілЗерно без їх погодження зареєстрували спірні договори оренди землі і відмовляються розірвати ці договори, що і є підставою звернення до суду.
Також суд першої інстанції встановив, що відповідно до копії рішення Богуславського районного суду Київської області від 21 лютого 2017 року саме з вказаних підстав позивачі просили визнати недійсними спірні договори оренди землі.
Водночас у цій справі, позивачі стверджують, що діяли необачно, неправильнотлумачили закон і, як наслідок , неправильно сприйняли фактичні обставини спірних договорів оренди землі, що вплинуло на їх волевиявлення, зокрема, щодо їх правової можливості на момент укладення спірних договорів оренди землі реалізувати свої права та обов`язки надати спірні земельні ділянки в оренду відповідачу на певний строк за плату, що має істотне значення, адже за відсутності такої помилки, яка має істотне значення, спірні договіри не були би вчинені.
Суд першої інстанції дослідив мотиви та підстави позовів і встановив, що прослідковуються різні версії подій, за яких укладалися спірні договори оренди землі, про які повідомляли суд позивачі, а саме: при першому зверненні до суду за захистом своїх прав вони зазначали, що вони повідомили представникам відповідача про те, що земельні ділянки перебувають в оренді в ТОВ Агро Богуславщина - Еко , і тому договори оренди землі можуть бути укладені лише після закінчення дії попередніх договорів. Тобто позивачі знають, що спірні договори оренди землі можуть бути укладені після закінчення дії попередніх договорів оренди землі з ТОВ Агро Богуславщина - Еко , і підписують їх з умовою проведення державної реєстрації після закінчення дії попередніх договорів.
Позивачі стверджують, що помилялися в правовій природі договору, їхніх правах та обов`язках за спірними договорами оренди землі, які полягали в неможливості реалізації їх обов`язку передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк, неможливості реалізації їх права власника на передання земельної ділянки у володіння та користування відповідача.
Відповідно до частини першої статті 317 та частини першої статті 319 ЦК України власнику належить, зокрема, право на власний розсуд розпоряджатися своїм майном .
Згідно з статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з частиною першою статті 2 Закону України Про оренду землі в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша стаття 626 ЦК України).
Згідно зі статтею 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою, другою, третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 229 ЦК України у разі, якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов`язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до статті 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно зі статтею 17 Закону України Про оренду землі передача об`єкта оренди орендарю здійснюється орендодавцем у строки та на умовах, що визначені у договорі оренди землі, за актом приймання-передачі.
Суд апеляційної інстанції з посиланням на правовий висновок Верховного Суду України, викладеного у постанові від 09 вересня 2003 року у справі № 11/133/02, вказав, що один об`єкт оренди під час дії відповідного договору не може бути об`єктом оренди за іншим договором, укладеним пізніше, оскільки це унеможливлює реалізацію права користування цим об`єктом.
Верховний Суд зазначає, що відповідний правовий висновок суд має застосувати до спірних правовідносин з урахуванням підстав позову та встановлених обставин справи.
Відповідно до статті 15 Закону України Про оренду землі на час укладення оспорюваних договорів між позивачами ОСОБА_3 , ОСОБА_2 і ТОВ БілЗерно істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.
Згідно з пунктом 7.2. договорів об`єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди за цим договором (пункт 7.2 договору).
Отже, за договорами оренди сторони передбачили, що об`єкти оренди вважаються переданими орендодавцю з моменту державної реєстрації права оренди за цими договорами, тому суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що з урахуванням підстав та змісту позову у позивачів відсутня помилка під час укладення спірних договорів.
Суд першої інстанції встановив, що лише після державної реєстрації спірних договорів оренди позивач ОСОБА_2 почала заперечувати проти їх державної реєстрації.
Встановивши повно обставини справи, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачі не довели, що помилялися в правовій природі договору, їхніх правах та обов`язках.
Переглядаючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції помилково скасував рішення суду першої інстанції, у якому суд правильно визначився з характером спірних правовідносин, встановив у повному обсязі фактичні обставини справи, що мають суттєве значення для її вирішення з урахуванням наданих сторонами доказів у їх сукупності, та дійшов правильного висновку про відмову у позові. Суд першої інстанції виходив з того, що позивачі належним чином не довели, чим порушено їхні права та інтереси при укладенні оспорюваних договорів.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи вимоги позивачів, суд апеляційної інстанції не виклав переконливі аргументи на спростування висновків суду першої інстанції.
З огляду на викладене, Верховний Суд рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним вище нормам матеріального та процесуального права, принципам і завданням цивільного судочинства, є законним і обґрунтованим, а апеляційний суд помилково його скасував.
Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги
Установивши, що апеляційний суд скасував судове рішення, яке відповідає закону, суд касаційної інстанції відповідно до статті 413 ЦПК України скасовує рішення Апеляційного суду Київської області від 04 жовтня 2017 року і залишає в силі рішення Богуславського районного суду Київської області від 02 серпня 2017 року.
Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про задоволення касаційної скарги, скасування рішення суду апеляційної інстанції та залишення в силі рішення суду першої інстанції.
Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Відповідно до частини першої цієї статті судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У зв`язку із задоволенням касаційної скарги з ОСОБА_3 , ОСОБА_2 на користь ТОВ БілЗерно підлягає стягненню судовий збір, сплачений за подання касаційної скарги, по 1 536,00 грн з кожного.
Керуючись статтями 400, 409, 413, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю БілЗерно задовольнити.
Рішення Апеляційного суду Київської області від 04 жовтня 2017 року скасувати, рішення Богуславського районного суду Київської області від 02 серпня 2017 року залишити в силі.
Стягнути з ОСОБА_3 , ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю БілЗерно судові витрати по 1 536,00 грн з кожного.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий О. В. Ступак
Судді: А. С. Олійник
С. О. Погрібний
Г. І. Усик
В. В. Яремко
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 27.11.2019 |
Оприлюднено | 25.12.2019 |
Номер документу | 86607122 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Олійник Алла Сергіївна
Цивільне
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Писана Таміла Олександрівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні