Ухвала

від 23.12.2019 по справі 304/1745/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

23 грудня 2019 року

м. Київ

справа № 304/1745/18

провадження № 61-22663ск19

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Стрільчука В. А., розглянувши касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Марамигіна Павла Владиславовича на постанову Закарпатського апеляційного суду від 06 листопада 2019 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Перечинської районної ради Закарпатської області про стягнення заробітної плати, компенсації за невикористані відпустки, середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати при звільненні, компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строку її виплати та зобов`язання видати належним чином завірену трудову книжку,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним позовом, в якому просив: стягнути з Перечинської районної ради Закарпатської області (далі - Перечинська районна рада) на його користь: заробітну плату за період з червня 2013 року по липень 2016 року включно в розмірі 111 360 грн; грошову компенсацію за невикористані щорічні відпустки у 2012-2016 роках за період роботи з серпня 2011 року по липень 2016 року включно в розмірі 24 809 грн; компенсацію втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати в розмірі 45 477 грн за період роботи з червня 2013 року по липень 2016 року включно, середній заробіток за всі дні затримки у виплаті Перечинською районною радою всіх сум, належних йому при звільненні станом на 12 грудня 2018 року, в розмірі 128 156,45 грн, що вирахувано за період з 01 серпня 2016 року по 12 грудня 2018 року, виходячи із середньоденного заробітку в розмірі 160,40 грн; зобов`язати Перечинську районну раду видати йому належним чином завірену трудову книжку із внесенням запису про звільнення з посади директора районного комунального підприємства Бюро технічної інвентаризації Перечинської районної ради у зв`язку із закінченням 31 липня 2016 року строку дії контракту від 02 січня 2016 року, укладеного між ним та Перечинською районною радою.

Рішенням Перечинського районного суду Закарпатської області від 17 січня 2019 року позов задоволено повністю. Стягнуто з Перечинської районної ради на користь ОСОБА_1 заробітну плату на посаді директора районного комунального підприємства Бюро технічної інвентаризації Перечинської районної ради за період з червня 2013 року по липень 2016 року включно в розмірі 111 360 грн. Стягнуто з Перечинської районної ради на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані щорічні відпустки у 2012-2016 роках за період роботи з серпня 2011 року по липень 2016 року включно в розмірі 24 809 грн. Стягнуто з Перечинської районної ради на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати в розмірі 45 477 грн за період роботи з червня 2013 року по липень 2016 року включно. Стягнуто з Перечинської районної ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати при звільнені станом на 12 грудня 2018 року в розмірі 128 156,45 грн. Зобов`язано Перечинську районну раду видати належним чином завірену трудову книжку ОСОБА_1 із внесенням запису про звільнення з посади директора районного комунального підприємства Бюро технічної інвентаризації Перечинської районної ради у зв`язку із закінченням 31 липня 2016 року строку дії контракту від 02 січня 2016 року, укладеного з ним Перечинською районною радою. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постановою Закарпатського апеляційного суду від 06 листопада 2019 року (повний текст якої складено 15 листопада 2019 року) апеляційну скаргу Перечинської районної ради задоволено. Рішення Перечинського районного суду Закарпатської області від 17 січня 2019 року скасовано. В позові відмовлено.

12 грудня 2019 року представник ОСОБА_1 - адвокат Марамигін П. В. подав засобами поштового зв`язку касаційну скаргу на постанову Закарпатського апеляційного суду від 06 листопада 2019 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржуване судове рішення і залишити в силі рішення Перечинського районного суду Закарпатської області від 17 січня 2019 року.

Касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та вирішення питання про відкриття касаційного провадження, оскільки в порушення пункту 3 частини четвертої статті 392 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Доводи заявника про те, що ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору за подання касаційної скарги, не заслуговують на увагу, оскільки пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України Про судовий збір , згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати при звільненні та зобов`язання видати належним чином завірену трудову книжку.

За змістом приписів статей 94, 116, 117 Кодексу законів про працю України та статей 1, 2 Закону України Про оплату праці середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій) і не входить до структури заробітної плати.

Вказана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 910/4518/16, провадження № 12-301гс18.

Крім того, Законом України Про судовий збір також не передбачено пільг щодо сплати судового збору за позовну вимогу про зобов`язання видати трудову книжку.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову у позовах про стягнення грошових коштів визначається сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Ставка судового збору, чинна на час подання касаційної скарги на рішення суду, встановлена підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір та визначена у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.

Позовну заяву подано у грудні 2018 року, ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою становила 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2018 року - 1 762 грн) (підпункт 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір в редакції, чинній станом на дату подання позовної заяви в цій справі).

Водночас позовна вимога про зобов`язання видати належним чином завірену трудову книжку є вимогою немайнового характеру.

Відповідно до абзацу 1 частини третьої статті 6 Закону України Про судовий збір за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Згідно з підпунктом 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір (в редакції, чинній станом на дату подання позовної заяви в цій справі) ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою становила 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, заявнику необхідно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги в цій справі в розмірі 3 972,72 грн (128 156,45 грн х 1 % х 200 %) + (1 762 грн х 0,4 х 200%).

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду в розмірі 3 972,72 грн має бути перерахований або внесений за реквізитами: отримувач коштів - УК у Печер. р?ні/ Печерс.р?н/22030102, ЄДРПОУ - 38004897, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), МФО - 899998, номер рахунку отримувача (стандарт IBAN ) UA678999980000031219207026007, рахунок отримувача - 31219207026007, ККДБ - 22030102 Судовий збір (Верховний Суд, 055) , символ звітності банку - 207.

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України Про судовий збір . На підтвердження сплати судового збору необхідно надати Верховному Суду оригінал квитанції (платіжного доручення).

Відповідно до частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу (залишення заяви без руху), про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Отже, касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Марамигіна П. В. необхідно залишити без руху з наданням можливості усунути вищевказані недоліки.

У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Марамигін П. В. заявив клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Закарпатського апеляційного суду від 06 листопада 2019 року.

Згідно з частиною першою статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Перевіривши доводи вказаного клопотання, суд дійшов висновку про відсутність підстав для його розгляду, оскільки заявник не пропустив строк на касаційне оскарження судового рішення. Так, повний текст оскаржуваної постанови апеляційного суду складено 15 листопада 2019 року, а касаційна скарга на вказане судове рішення подана 12 грудня 2019 року, тобто в межах строку, передбаченого частиною першою статті 390 ЦПК України.

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Марамигіна Павла Владиславовича на постанову Закарпатського апеляційного суду від 06 листопада 2019 року залишити без руху та надати для усунення зазначених вище недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною і буде повернута заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В. А. Стрільчук