Рішення

від 11.12.2019 по справі 916/2346/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" грудня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/2346/19

Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Ю.С.

при секретарі судового засідання: Фатєєвій Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження позовну заяву Фізичної особи-підприємця Демирова Олександра Івановича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 )

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю СІТІ МІСЬК БУД (21021, м. Вінниця, пр-т Космонавтів, буд. 30-А, код ЄДРПОУ 39721282)

про стягнення 524681,24 грн., -

за участю представників сторін :

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець Демиров Олександр Іванович звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю СІТІ МІСЬК БУД про стягнення 524681,24 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором оренди майна №0311-17 від 03.11.2017.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 19.08.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; визначено здійснювати розгляд справи у порядку загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 18.09.2019 о 15:30.

У підготовчому засіданні 18.09.2019 судом у протокольній формі винесено ухвалу в порядку ст. 183 ГПК України про відкладення підготовчого засідання на 26.09.2019 о 15:15. Ухвалою суду від 26.09.2019 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про передачу справу за підсудністю до господарського суду Вінницької області. У підготовчому засіданні 26.09.2019 судом у протокольній формі винесено ухвалу в порядку ст. 183 ГПК України про відкладення підготовчого засідання на 18.10.2019 о 14:20. У підготовчому засіданні 18.10.2019 судом у протокольній формі винесено ухвалу в порядку ст.ст. 177, 183 ГПК України про продовження підготовчого провадження на 30 днів та відкладення підготовчого засідання на 11.11.2019 о 16:10. У підготовчому засіданні 11.11.2019 судом у протокольній формі оголошено перерву до 13.11.2019 о 12:00.

13.11.2019 за вх.№23510/19 до суду від відповідача надійшли заперечення на позовну заяву та додаткові документи, строк на подання яких поновлено та залучено судом до матеріалів справи. У поданих запереченнях відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог із посиланням на те, що положення ст. 785 ЦК України не можуть бути застосовані в даному випадку, оскільки прострочка відсутня у зв`язку з розірванням договором, майно, яке позивач зазначає в акті №НЗ/07 від 03.07.2018, повернуто і не було в користуванні відповідача. Відповідач вважає, що вимоги позивача про стягнення 524681,24 грн. є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

У підготовчому засіданні 13.11.2019 судом у протокольній формі оголошено перерву до 18.11.2019 о 13:45. У підготовчому засіданні 18.11.2019 судом у протокольній формі винесено ухвалу в порядку ч.6 ст. 183 ГПК України про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті у той самий день після закінчення підготовчого судового засідання. У судовому засіданні 18.11.2019 судом у протокольній формі оголошено перерву до 02.12.2019 о 14:00. У судовому засіданні 02.12.2019 судом у протокольній формі винесено ухвалу про відкладення судового засідання на 10.12.2019 об 11:00. У судовому засіданні 10.12.2019 судом у протокольній формі оголошено перерву до 11.12.2019 о 13:45.

У судовому засіданні 10.12.2019 представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні 10.12.2019 заперечив проти задоволення позову в повному обсязі та просить суд відмовити у його задоволенні.

У судове засідання 11.12.2019 представники сторін не з`явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Відповідно до вимог ст. 240 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд встановив:

03.11.2017 між Фізичною особою-підприємцем Демировим Олександром Івановичем (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю СІТІ МІСЬК БУД (орендар) укладено договір оренди майна №0311-17, відповідно до якого орендодавець приймає на себе зобов`язання надати орендарю у тимчасове користування та за плату елементи опалубки, для виконання монолітних залізобетонних конструкцій (майно), згідно додатків №1;1/2;1/3... (специфікація елементів), яка є невід`ємною частиною цього договору, а орендар зобов`язується прийняти зазначене майно не пізніше 3 робочих днів з моменту оплати у повному обсязі сум передоплати відповідно до п.3.5 цього договору. Орендодавець має право не передавати орендарю майно до сплати (перерахування) орендарем у повному обсязі зазначених платежів.

Згідно з п.п. 1.2-1.4 договору якість майна визначається та підтверджується відповідними сертифікатами на систему управління якістю та сертифікатами відповідності за системою сертифікації УкрСЕПРО. Вказане в п.1.1 договору майно передається у тимчасове користування орендарю для проведення будівельно-монтажних робіт згідно зі статутною діяльністю останнього. Частиною 1 цього пункту сторони визначили цільовий характер експлуатації майна, що передається у тимчасове користування орендаря. Сторони дійшли згоди у тому, що орендар не має права передати надане йому майно третім особам у піднайом (суборенду). Порушення орендарем вказаного положення дає орендодавцю підстави для розірвання договору з правом пред`явлення відповідної вимоги про відшкодування нанесених таким порушенням матеріальних збитків.

У відповідності до п.п. 2.1, 2.2 договору термін орендних правовідносин встановлюється з моменту фактичної передачі майна або його частини орендарю і діє до 31 грудня 2018 року. Для цілей ч.1 цього пункту, під моментом фактичної передачі майна сторони будуть розуміти відвантаження майна орендарю з оформленням необхідної товаророзпорядчої документації (накладна на переміщення та/або акт прийому- передачі). Закінчення встановленого п.2.1 договору терміну орендних правовідносин не звільняє орендаря від обов`язку сплати орендних платежів у повному обсязі за фактичний термін користування майном, якщо майно (або його частина) не повернені належним чином орендодавцю.

За п.п. 3.1, 3.5 договору згідно з положеннями договор плата за тимчасове користування майном розраховується за фактичний термін користування майном, що передається у тимчасове користування орендарю, і складає 218,67 грн. за 1 кв.м. суми площин рамних, універсальних, компенсаторних елементів на місяць, що передається у тимчасове користування орендарю, та становить згідно додатку №1 до договору суму у розмірі 64065,94 грн. на місяць. Середня орендна плата у перерахунку на один календарний день складає 2100,52 грн.

Відповідно до п.3.6 договору після закінчення терміну договору, а також у випадку його дострокового припинення, після підписання сторонами акту прийому-передачі майна з орендного користування, орендодавець складає та подає орендарю документ, скріплений підписом, в якому визначена скоригована загальна орендна плата, а орендар зобов`язується провести перевірку скоригованої загальної орендної плати та протягом 3 (трьох) банківських днів підписати та скріпити своєю печаткою вказаний документ, що буде вважатись офіційною згодою останнього на проведення відповідних змін. Якщо сума сплачених платежів з орендної плати платежу перевищить передбачені договором платежі, за фактичний період оренди, орендодавець зобов`язується повернути на рахунок орендаря після відповідного листа протягом 3 (трьох) банківських днів, або зарахувати цю суму в рахунок оплати орендарем вартості ремонтних робіт майна, необхідних для приведення стану майна відповідно до п.5.1 цього договору.

Згідно з п.4.1 договору орендодавець готує до відвантаження та здійснює супровід відвантаження майна орендарю зі складу, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Скляна, 34, а орендар власними силами проводить переміщення майна у повному обсязі або в певній частині згідно власних виробничих потреб та комерційних цілей на будівельний майданчик, який знаходиться за адресою: Одеська обл., Лиманський район, село Фонтанка, вул. Чехова, 1 (територія будівельного майданчика житлового комплексу Рів`єра Сіті ).

За п.п. 5.3-5.5 договору орендар в момент повернення майна повинен надати орендодавцю відповідно товаророзпорядчі документи на переміщення майна (накладну та/або відповідний акт). Майно вважається повернутим від орендаря до орендодавця в момент підписання відповідної товаророзпорядчої документації (п.5.3 договору). Орендодавець вправі не приймати від орендаря майно, якщо останній не виконав вимог п.5.1 договору (щодо стану майна), при цьому вказане майно буде вважатись таким, що фактично перебуває у тимчасовому орендному користуванні орендаря.

У відповідності до п.5.10 договору у випадку, якщо орендарем було проведено часткове повернення майна або неповернення майна, орендна плата нараховується пропорційно частині майна, що залишилась у фактичному тимчасовому користуванні орендаря, або орендодавцем застосовується санкції згідно ст. 785 ЦК України (неустойка у вигляді подвійної орендної плати за весь час прострочення).

Згідно з п.8.1 договору сторони несуть матеріальну відповідальність за невиконання або неналежне виконання прийнятих на себе зобов`язань.

За п.10.1 договору останній набуває чинності з моменту його підписання.

Відповідно до специфікації елементів устаткування, яка є додатком №1 до договору оренди майна №0311-17 від 03.11.2017, середня вартість оренди на один календарний місяць - 64065,94 грн.

У відповідності до акту прийому-передачі обладнання від 06.11.2017, складеного та підписаного уповноваженими представниками сторін, ФО-П Демиров О.І. (орендодавець) передав, а ТОВ СІТІ МІСЬК БУД (орендар) отримав 1360 одиниць обладнання (28 найменувань) на загальну суму 1427537 грн.

Згідно з актом №Н2/06 щодо виявлених недоліків майна (часткове повернення 16.06.2018), складеним та підписаним уповноваженими представниками сторін, кількість пошкодженого майна склала 11 одиниць, загальна вартість пошкодженого майна згідно з додатком 1 до договору оренди майна №0311-2017 склала 121050 грн., вартість проведення відновлювальних робіт - 30621 грн.

03.07.2018 ФО-П Демировим О.І. складено акт №Н5/07 недостачі обладнання, згідно з яким загальна недостача склала 267 одиниць обладнання на суму 74168 грн. Відповідачем вказаний акт не підписаний.

У відповідності до акту щодо виявлених недоліків майна (повернення від 16.06.2018, 20.06.2018, 25.06.2018) №Н3/07 від 03.07.2018, складеного та підписаного уповноваженими представниками сторін, загальна вартість пошкодженого майна згідно з додатком 1 до договору оренди майна №0311-17 склала 401350 грн., вартість проведення відновлювальних робіт склала 88894 грн., загальна сума матеріального відшкодування згідно акта №Н3/07 склала 88894 грн.

За актом №1/06 прийому-передачі обладнання (часткове повернення 16.05.2018) до договору оренди майна №0311-17 від 03.11.2017 ТОВ СІТІ МІСЬК БУД повернуло ФО-П Демирову О.І. елементи обладнання без пошкоджень, яке очищено від забруднень, на загальну суму 38400 грн. Вказаний акт відповідачем не підписаний.

За актом №2/06 прийому-передачі обладнання (часткове повернення 16.06.2018) до договору оренди майна №0311-17 від 03.11.2017 ТОВ СІТІ МІСЬК БУД повернуло ФО-П Демирову О.І. елементи обладнання без пошкоджень, яке очищено від забруднень, на загальну суму 237224 грн. Вказаний акт відповідачем не підписаний.

За актом №3/06 прийому-передачі обладнання (часткове повернення 20.06.2018) до договору оренди майна №0311-17 від 03.11.2017 ТОВ СІТІ МІСЬК БУД повернуло ФО-П Демирову О.І. елементи обладнання без пошкоджень, яке очищено від забруднень, на загальну суму 322850 грн. Вказаний акт відповідачем не підписаний.

За актом №4/06 прийому-передачі обладнання (часткове повернення 25.06.2018) до договору оренди майна №0311-17 від 03.11.2017 ТОВ СІТІ МІСЬК БУД повернуло ФО-П Демирову О.І. елементи обладнання без пошкоджень, яке очищено від забруднень, на загальну суму 342590 грн. Вказаний акт відповідачем не підписаний.

За актом №5/06 прийому-передачі обладнання (часткове повернення 28.06.2018) до договору оренди майна №0311-17 від 03.11.2017 ТОВ СІТІ МІСЬК БУД повернуло ФО-П Демирову О.І. елементи обладнання без пошкоджень, яке очищено від забруднень, на загальну суму 10955 грн. Вказаний акт відповідачем не підписаний.

В матеріалах справи також наявні накладні №02/06 від 16.06.2018, №3/06 від 20.06.2018, №04/06 від 25.06.2018 на повернення майна, в яких перелічені елементи обладнання, прийняті на огляд позивачем, які на думку позивача не повернуті та вважаються такими, що перебувають у користуванні відповідача, а на думку відповідача - фактично повернуті позивачу з недоліками, переліченими в акті №Н3/07 від 03.07.2018.

На запитання суду сторонами не подано жодних інших фактичних доказів, які б свідчили про те, де фактично на даний час перебуває обладнання, перелічене в акті №Н3/07 від 03.07.2018 та накладних №02/06 від 16.06.2018, №3/06 від 20.06.2018, №04/06 від 25.06.2018, тому суд при розгляді даної справи та вирішенні питання щодо обгрунтованості кожної заявленої позовної вимоги виходить з наявних матеріалів справи.

Передбачений п.3.6 договору документ, в якому б була визначена скоригована орендна плата, сторонами протягом наявності спірних правовідносин не підписувався.

03.07.2018 позивачем на адресу відповідача направлено лист за вих.№2/0311-17, в якому ФО-П Демиров О.І. повідомив про фактори, які привели до дострокового розірвання договору орендодавцем з 04.07.2018: порушення термінів оплати орендних платежів більш ніж на 1 місяць; ігнорування вимог щодо підписання актів прийому-передачі, актів щодо виявлених недоліків майна; ігнорування відповіді на офіційне звернення (листування); грубе порушення правил експлуатації майна, що привело до значного погіршення стану рамних та універсальних елементів вартість яких становить біля 35% від загальної вартості всіх рамних та універсальних елементів; порушення вимог щодо повернення майна, частина з якого повернута в забрудненому стані; втрата комплектуючих на суму, що становить біля 25% від загальної вартості всіх комплектуючих.

Окремої Додаткової угоди/договору про розірвання договору оренди майна №0311-17 від 03.11.2017 сторонами не підписано.

11.07.2018 позивачем на адресу відповідача направлено лист за вих.№3/0311-17 лист, в якому ФО-П Демиров О.І. повідомив, що під час складання акту щодо виявлених недоліків майна №НЗ/07 була виявлена друкарська помилка у специфікації елементів устаткування (додаток №1 до договору) та акті прийому-передачі майна, які були отримані представниками ТОВ СІТІ МІСЬК БУД , а саме, поз.9 (універсальний елемент 3,3м х 0,9м), яка позначена артикулом 2142, має бути позначена артикулом 2042 згідно каталогу виробника ТМ Вариант . У зв`язку з цим в акті щодо виявлених недоліків майна №НЗ/07 зазначена позиція (універсальний елемент 3,3м х 0,9м) позначена артикулом 2042, що відповідає нумерації згідно каталогу виробника ТМ Вариант . Також ці елементи були фактично відвантажені та повернуті з орендного користування, що зафіксовано у ТН накладних. У зв`язку з цим, фактичні пошкодження елементів, які позначені артикулом 2042 в акті щодо виявлених недоліків майна №НЗ/07, підлягають відшкодуванню.

Неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором оренди майна №0311-17 від 03.11.2017 стало підставою для звернення позивача до господарського суду з відповідним позовом.

При цьому позивач заявив до стягнення з відповідача наступні суми:

- 88894 грн. вартості відновлювального ремонту на підставі підписаного сторонами акту №Н3/07 від 03.07.2018;

- 74168 грн. вартості недостачі елементів обладнання (майна) при поверненні з оренди, зафіксованою в підписаному акті №Н5/07 від 03.07.2018;

- 132901,08 грн. орендної плати (за період з 01.07.2018 по 31.12.2018) за обладнання, яке містить недоліки та яке перелічене в акті №Н3/07 від 03.07.2018, виходячи з того, що на думку позивача воно продовжує знаходитись у фактичному користуванні відповідача;

- 265802,16 грн. неустойки за ч.2 ст. 785 ЦК України (за період з 01.01.2019 по 30.06.2019) після фактичного закінчення орендних правовідносин - за обладнання, яке містить недоліки та яке перелічене в акті №Н3/07 від 03.07.2018, виходячи з того, що на думку позивача воно продовжує знаходитись у фактичному користуванні відповідача.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України).

За вимогами ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.6 ст. 283 ГК України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

У відповідності до ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму.

За ч.1 ст. 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Відповідно до вимог ч.1, ч.7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються з вимогами ст. 526 ЦК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

У відповідності до ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу вимог ст. 610, ч.2 ст. 615 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з вимогами ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі , наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

У відповідності до ч.1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з вимогами ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

При здійсненні вищевказаних висновків суд враховує, що ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено здійснення правосуддя на засадах верховенства права, забезпечення кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

У рішенні Європейського суду з прав людини Серявін та інші проти України (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, №303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), №37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті . Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі Гірвіс

Приймаючи до уваги наявні в матеріалах справи докази, господарським судом встановлено наступне:

- відповідач не виконав належним чином своїх зобов`язань за договором оренди майна №0311-17 від 03.11.2017 та допустив погіршення якості орендованого майна на суму 88894 грн., про що сторонами підписаний акт №Н3/07 від 03.07.2018 із визначенням вартості відновлювального ремонту по елементам обладнання;

- окремо відповідач не виконав належним чином своїх зобов`язань за договором оренди майна №0311-17 від 03.11.2017 та не повернув з оренди частину обладнання (майна) на суму 74168 грн., про що сторонами підписаний акт №Н5/07 від 03.07.2018.

За таких обставин є правомірними, підставними та підлягають задоволенню позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Демирова Олександра Івановича про стягнення з відповідача нарахованих сум у розмірі 88894 грн. вартості відновлювального ремонту та 74168 грн. вартості недостачі елементів обладнання (майна) при поверненні з оренди.

Іншого відповідачем не доведено.

Щодо решти заявлених вимог суд виходить з наступного.

Виходячи з наявних матеріалів справи внаслідок оцінки доказів при встановленні фактичних обставин справи на переконання суду має місце факт фактичного повернення відповідачем позивачу елементів обладнання, перелічених в підписаному сторонами акті №Н3/07 від 03.07.2018 на визначення вартості відновлювального ремонту, про що, зокрема, свідчить самий вказаний акт, накладні №02/06 від 16.06.2018, №3/06 від 20.06.2018, №04/06 від 25.06.2018 на повернення майна, зміст листа позивача від 11.07.2018 за вих.№3/0311-17; зворотного позивачем суду не доведено.

Натомість правова позиція позивача у справі полягає у наявності у позивача договірної можливості нарахувати відповідачу 132901,08 грн. орендної плати (за період з 01.07.2018 по 31.12.2018) та 265802,16 грн. неустойки за ч.2 ст. 785 ЦК України (за період з 01.01.2019 по 30.06.2019) після фактичного закінчення орендних правовідносин, виходячи з фактичної площі елементів обладнання, фактично перерахованого в акті №Н3/07 від 03.07.2018, та виходячи з передбаченої у п.5.1 договору правової конструкції "вважається таким, що фактично перебуває у фактичному користуванні відповідача".

Таким чином, застосовуючи свободу договору, передбачену ст. 627 ЦК України, сторони відповідно в укладеному договорі оренди майна №0311-17 від 03.11.2017 відійшли від визначення такого елементу перебування в оренді, передбаченого положеннями господарського та цивільного законодавства (орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності) як самий факт користування майном, яке становить предмет договору оренди.

Господарський суд, не заперечуючи наявність та факт реалізації цієї можливості визначити за свободою договору такі договірні положення, які допускають стягнення передбачених договором договірних платежів у тому порядку та розмірі, які сторони самостійно визначили в договорі та визнає нараховану позивачем суму 132901,08 грн. орендної плати (за період з 01.07.2018 по 31.12.2018) за період фактичного тривання наявних у сторін договірних орендних відносин такою, що відповідає умовам укладеного договору та яка розрахована як договірний платіж відповідно виходячи з даних площі обладнання з недоілками якості за актом №Н3/07 від 03.07.2018 та виходячи з вартості оренди 218,67 грн. х 1 кв.м. площин рамних, універсальних, компенсаторних елементів, передбаченої п.3.1 договору оренди.

Натомість сума 265802,16 грн. неустойки за ч.2 ст. 785 ЦК України (за період з 01.01.2019 по 30.06.2019) після фактичного закінчення орендних правовідносин нарахована позивачем виходячи з положень цивільного законодавства, а саме, статті 785 ЦК України, правове регулювання якої поширюється на фактичне користування орендарем об`єктом оренди поза межами дії договору. Господарський суд при відмові у стягненні цієї суми виходить з невчинення позивачем жодних фактичних дій, з яких він зараз просить суд покласти на відповідача тягар компенсації суми 265802,16 грн. за користування тим обладнанням, яке було повернуто відповідачем з недоліками в частині якості у червні 2018 року, з врахуванням не складення позивачем в порядку п.3.6 договору після закінчення терміну договору документу, скріпленого підписом, в якому визначена скоригована загальна орендна плата, з якої відповідач вже після завершення орендних правовідносин за договором мав розуміння та очікування стягнення з нього ще додаткових сум за закінченим договором оренди, окремо від сум узгодженого сторонами в акті №Н3/07 від 03.07.2018 відновлювального ремонту пошкодженого обладнання.

За таких обставин господарський суд вважає недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Демирова Олександра Івановича про стягнгення з відповідача нарахованих сум 265802,16 грн. неустойки за ч.2 ст. 785 ЦК України.

Іншого позивачем не доведено.

Інші, наявні в матеріалах справи документи, вищевикладених висновків суду не спростовують.

Судові витрати по сплаті судового збору за подання позову покладаються на обох сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов Фізичної особи-підприємця Демирова Олександра Івановича задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю СІТІ МІСЬК БУД (21021, м. Вінниця, пр-т Космонавтів, буд. 30-А, код ЄДРПОУ 39721282) на користь Фізичної особи-підприємця Демирова Олександра Івановича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) 88894 (вісімдесят вісім тисяч вісімсот дев`яносто чотири) грн. вартості відновлювального ремонту, 74168 (сімдесят чотири тисячі сто шістдесят вісім) грн. вартості недостачі елементів обладнання (майна), 132901 (сто тридцять дві тисячі дев`ятсот одну) грн. 08 коп. договірної орендної плати та 4439 (чотири тисячі чотириста тридцять дев`ять) грн. 45 коп. судового збору.

3.В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-Західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Повне рішення складено 23 грудня 2019 р.

Суддя Ю.С. Бездоля