ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"19" грудня 2019 р. Справа№ 1/229
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кропивної Л.В.
суддів: Смірнової Л.Г.
Дідиченко М.А.
секретар судового засідання Ярмоленко С.М.
за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання,
розглянувши апеляційну скаргу комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго"
на ухвалу господарського суду міста Києва від 23.09.2019 р.
у справі № 1/229 (суддя - Мудрий С.М.)
за заявою комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" про заміну сторони її правонаступником у справі
за позовом акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" в особі структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго"
до комунального підприємства "Житловик"
про стягнення 135 139,71 грн.,-
В С Т А Н О В И В:
Акціонерна енергопостачальна компанія "Київенерго", в особі структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго", звернулася до господарського суду міста Києва з позовом до комунального підприємства "Житловик" про стягнення 135 139,71 грн., з яких: 95 666,41 грн. основного боргу, 33 532,89 грн. інфляційний втрат та 5 940,40 грн. 3 % річних.
Рішенням господарського суду міста Києва від 17.10.2008 р. у справі № 1/229 позов задоволено: стягнуто з комунального підприємства "Житловик" на користь акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" в особі структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" 95 666,41 грн. основного боргу, 33 532,89 грн. інфляційної втрат, 5 940,40 грн. 3 % річних, 1 351,40 грн. держмита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
03.11.2008 р. на виконання вказаного рішення господарським судом міста Києва видано відповідний наказ.
28.08.2019 р. до господарського суду міста Києва від комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" надійшла заява про заміну сторони її правонаступником.
Заява мотивована тим, що за угодами про відступлення права вимоги до заявника перейшло право вимоги, а тому посилаючись на положення статтей 512, 514 Цивільного кодексу України та статті 334 Господарського процесуального кодексу України, він просив суд здійснити заміну стягувача на стадії виконання судового рішення у справі публічне акціонерне товариство "Київенерго" на його процесуального правонаступника - комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго".
Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.09.2019 р. у справі № 1/229 відмовлено у задоволенні заяви комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" про заміну сторони її правонаступником.
Мотивуючи ухвалу, суд першої інстанції зазначив, що заява про заміну сторони її правонаступником у справі № 1/229 не підлягає задоволенню, з тих мотивів, що заявником не надано суду доказів дійсності наказу на примусове виконання судового рішення на момент укладання договору про відступлення права вимоги (цесії). Відсутність перебування на виконанні у державній виконавчій службі виконавчого документа суд визначив другою підставою для відмови у заміні стягувача.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою, комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову, якою задовольнити заяву про здійснення на стадії виконання судового рішення у справі № 1/229 щодо заміни сторони (стягувача) - публічне акціонерне товариство "Київенерго", яке змінило назву на акціонерне товариство "К.ЕНЕРГО" його процесуальним правонаступником - комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" відносно боржника - комунального підприємства "Житловик".
В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт вказував, що не є стороною у даній справі, не визнаний правонаступником публічного акціонерного товариства "Київенерго" та не є стороною виконавчого провадження, а отже не може надати інформацію щодо стану виконавчого провадження, переривання/поновлення строків пред`явлення виконавчого документа № 1/229 до примусового виконання, оскільки такі докази є у стягувача та боржника, тож висновки суду про відмову у заміні сторони правонаступником є передчасними.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.12.2019 р. у складі колегії суддів: Кропивна Л.В. (головуючий), Дідиченко М.А., Смірнова Л.Г., поновлено апелянту пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження ухвали; відкрито апеляційне провадження у справі та призначено її до розгляду на 19.12.2019 р.
У судовому засіданні 19.12.2019 р. апелянт просив задовольнити апеляційну скаргу, скасувати оскаржувану ухвалу та задовольнити заяву про заміну сторони правонаступником.
Інші представники сторін не з`явились, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання. За висновками суду неявка представників не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши пояснення апелянта, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Приписами статті 271 Господарського процесуального кодексу України визначено, що апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
В обґрунтування заяви про заміну сторони її правонаступником у справі заявник посилався на те, що 11.10.2018 р. між публічним акціонерним товариством "Київенерго" та комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" укладено договір про відступлення права вимоги (цесії) № 601-18, за умовами якого кредитор відступає, а новий кредитор набуває право вимоги до юридичних осіб, фізичних осіб, фізичних осіб-підприємців щодо виконання ними грошових зобов`язань перед кредитором з оплати спожитої до 01.05.2018 р. теплової енергії (основний борг, в тому числі той, що є предметом судового розгляду та/або підтверджений судовим рішенням (судовими рішеннями) як такий, що підлягає стягненню із споживача (споживачів) на загальну суму 497 554 936,91 грн. станом на 01.08.2018 р. з урахуванням оплат, що отримані кредитором за період з 01.08.2018 р. до дати укладення цього договору та коригувань платежів.
Перелік договорів (особових рахунків), споживачів та сум грошових зобов`язань (основний борг), право вимоги яких відступається за цим договором, зазначається в додатках № 1 до цього договору. Всі права вимоги переходять від кредитора до нового кредитора в момент підписання сторонами додатку № 1 до цього договору (п. 1.2).
Згідно з п. 1.3 договору, з укладенням цього договору кредитор відступає, новий кредитор набуває право вимоги також будь-яких інших, передбачених договорами та чинним законодавством додаткових грошових зобов`язань (неустойка (штраф, пеня), 3 % річних, інфляційні нарахування, судові витрати, витрати, пов`язані з отриманням боргу та примусовим стягненням та будь-які інші без виключень та обмежень, що нараховані кредитором та/або виникли до дати укладення цього договору та/або можуть бути нараховані та/або можуть виникнути після укладення у цього договору у зв`язку з неналежним виконанням споживачем (споживачами) зобов`язань з оплати спожитої теплої енергії за договорами та споживачами, які зазначені у додатку № 1 до цього договору. Відступлення прав вимоги за додатковими грошовими зобов`язаннями (неустойка (штраф, пеня), 3 % річних, інфляційні нарахування, судові витрати, витрати, пов`язані з отриманням боргу та примусовим стягненням та будь-які інші без виключень та обмежень) до основних грошових зобов`язань, які вже є предметом судового розгляду або вже підтверджені судовими рішеннями як такі, що підлягають стягненню із споживача (споживачів), визначаються окремим договором.
Пунктом 2.1 договору визначено, що в рахунок оплати за відступлене право вимоги за цим договором на суму 497 554 936,91 грн., новий кредитор прийняв 497 554 936,91 грн. боргових зобов`язань кредитора перед ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", що становить частину суми боргового зобов`язання за мировою угодою, затвердженою ухвалою господарського суду міста Києва від 10.10.2018 р. у справі № 910/7807/18.
Реалізація п. 2.1 цього договору, підтверджується сторонами підписанням відповідного акту (п. 2.2).
Відповідно п. 5.1 договору, даний договір набрав чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін та діє до повного виконання кредитором та новим кредитором своїх зобов`язань за цим договором.
11.10.2018 р. між публічним акціонерним товариством "Київенерго" та комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" укладено договір про відступлення права вимоги (цесії) № 603-18 (далі - договір № 603-18), за умовами якого кредитор відступає, а новий кредитор набуває право грошової вимоги до споживачів (юридичних осіб, фізичних осіб, фізичних осіб-підприємців, перехід яких визначених у додатках до договорів про відступлення права вимоги від 11 жовтня № 601-18, від 11 жовтня № 602-18) теплової енергії, комунальних послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, в частині їх зобов`язання перед кредитором оплатити неустойку (пеня та/або штраф), 3 % річних, інфляційні нарахування, судові та інші витрати, витрати на адвокатські послуги, пов`язані з отримання боргу та примусовим стягнення та будь-які інші без виключень та обмежень), що нараховані кредитором та/або виникли до дати укладення цього договору та/або можуть бути нараховані та/або виникнути після дати укладення цього договору у зв`язку з неналежним виконанням споживачами обов`язків з оплати спожитої теплової енергії та/або комунальних послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води та є предметом судового розгляду або підтверджені судовими рішеннями, як такі, що підлягають стягненню із споживачів.
Згідно з п. 1.2 договором, перелік споживачів та склад вимог (неустойка (пеня та/або штраф), 3 % річних, інфляційні нарахування, судові та інші витрати, витрати на адвокатські послуги, пов`язані з отримання боргу та примусовим стягненням та будь-які інші без виключень та обмежень) у вже розпочатих судових спорах та/або рішеннях суду та/або виконавчих провадженнях зазначаються у додатках №№ 1, 2 , 3, 4 до цього договору.
Згідно з п. 393 додатку № 3 до договорів №№ 601-18, 603-18 публічне акціонерне товариство "Київенерго" відступило, а комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" набуло право вимоги до комунального підприємства "Житловик" про стягнення 115 214,44 грн. за спожиту за договором № 1631285 теплову енергію, в тому числі борг за теплову енергію у розмірі 78 404,10 на підставі наказу господарського суду міста Києва від 03.11.2008 р.; суму основного боргу в розмірі 78 404,10 грн, індекс інфляції в розмірі 33 532,89 грн, 3 % річних в розмірі 5 940,40 грн., судовий збір в розмірі 118,00 грн.
Таким чином, на вирішення суду було винесено питання, чи здійснюється заміна стягувача у виконавчому провадженні іншою особою при універсальному правонаступництві, якщо строк виконавчого документу на момент заміни сплинув.
Колегія суддів не вбачає підстав для задоволення заяви про заміну стягувача у справі, з огляду на наступне.
У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до положень ст. 514 Цивільного кодексу України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
За приписами статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій її території.
Відповідно до частини 1 статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Згідно з частиною 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до частин 2, 5 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є не лише договори й інші правочини, а й завдання майнової (матеріальної) і моральної шкоди іншій особі та інші юридичні факти. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.
За змістом статей 524, 533 - 535 і 625 Цивільного кодексу України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати.
Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина 1 статті 327 Господарського процесуального кодексу України).
Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.09.2019 р. у справі № 1/229 розгляд заяви призначено на 23.09.2019 р.; зобов`язано заявника надати суду докази того, що строк пред`явлення до виконання наказу господарського суду міста Києва від 03.11.2008 р. у справі № 1/229 на момент укладення договорів про відступлення прав вимоги не закінчився.
З матеріалів справи вбачається, що строк наказу господарського суду міста Києва від 03.11.2008 р. у справі № 1/229 для пред`явлення до виконання був встановлений до 31.10.2011 р.
З інформації про виконавче провадження з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень вбачається, що 26.11.2008 р. відкрито виконавче провадження за номером 10259681; 30.06.2009 р. повернуто виконавчий документ стягувачеві на підставі п. 2 ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження" (відсутність у боржника майна; в редакції станом на 30.06.2009 р.); строк повторного пред`явлення - 2012-06-30.
Статтею 4 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що однією із вимог до виконавчого документа, зокрема, є строк пред`явлення рішення до виконання.
Частиною 4 зазначеної статті встановлено, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, зокрема, якщо пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання.
Згідно статті 334 Господарського процесуального кодексу України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Ухвала про заміну сторони виконавчого провадження надсилається (надається) учасникам справи, а також державному виконавцю, приватному виконавцю в порядку, передбаченому статтею 242 цього Кодексу. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
На момент укладання договору № 601-18 від 11.10.2018 р. та договору № 603-18 від 11.10.2018 р., а також на момент подачі до суду заяви про заміну сторони (стягувача) її правонаступником - 29.08.2019 р., строк пред`явлення до примусового виконання закінчився.
Стадія виконавчого провадження, як завершальна стадія судового процесу, має встановлені законом строкові межі. Така стадія починається після видачі виконавчого документу стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення, або із спливом строку пред`явлення виконавчого документу до виконання, оскільки якщо цей строк пропущено, виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання (п. 2 ч. 4 ст.4 Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII від 02.06.2016 р., п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" № 606-XIV від 21.04.1999 р.).
Тобто, за межами цього строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження, як завершальної стадії судового процесу, спливає одночасно із строком пред`явлення виконавчого документу до виконання.
Інше тлумачення закону (зокрема, про можливість здійснювати заміну сторони виконавчого провадження протягом необмеженого строку, незалежно від того чи закінчився встановлений строк пред`явлення до виконання наказу) означатиме, що стягувач після спливу строку пред`явлення виконавчого документу до виконання, який не був поновлений судом, матиме можливість "штучно" збільшити цей строк на невизначений термін шляхом відступлення права вимоги іншим особам, таким чином уникнувши законодавчої вимоги щодо строку, що вже безпосередньо впливає на права та інтереси боржника, який не може бути у невизначеному стані протягом тривалого строку. Таке тлумачення може порушити принцип правової визначеності, яке є одним з основоположних аспектів верховенства права.
Отже, заміна стягувача неможлива, якщо заява про заміну була подана після спливу строку пред`явлення виконавчого документу до виконання, та не містить вимоги про поновлення цього строку судом.
Аналогічна правова позиція щодо застосування норм матеріального і процесуального права зазначена касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у постанові від 25.06.2019 р. по справі № 910/10031/13.
Відповідно до ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для заміни стягувача у справі № 1/229.
Твердження апелянта, які викладені ним в апеляційній скарзі, встановлених обставин не спростовують, а тому судова колегія не вбачає підстав для скасування прийнятої судом першої інстанції ухвали у даній справі, у зв`язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуваний судовий акт - без змін.
Оскільки, у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 271, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" на ухвалу господарського суду міста Києва від 23.09.2019 р. у справі № 1/229 залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду міста Києва від 23.09.2019 р. у справі № 1/229 залишити без змін.
Матеріали знищеної справи № 1/229 повернути до місцевого господарського суду.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.
Повний текст складено 24.12.2019 р.
Головуючий суддя Л.В. Кропивна
Судді Л.Г. Смірнова
М.А. Дідиченко
Суд | Північний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 19.12.2019 |
Оприлюднено | 26.12.2019 |
Номер документу | 86612491 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Північний апеляційний господарський суд
Кропивна Л.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні