Рішення

від 12.12.2019 по справі 810/1110/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

12 грудня 2019 року № 810/1110/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Маруліної Л.О., за участі секретаря судового засідання Яцеленко Ю.О., позивача ОСОБА_1 , представника відповідача Чмут Д.І. (довіреність від 11.01.2019 року №03-02.2-08/64), представника третьої особи Муравського С.П. (ордер серії КС №49186), розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 до третя особаДепартамент екології та природних ресурсів Київської обласної державної адміністрації Товариство з обмеженою відповідальністю Енерго-промислова група Югенергопромтранс про визнання протиправними дій, визнання протиправним висновку,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту екології та природних ресурсів Київської обласної державної адміністрації (далі також - відповідач, Департамент), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю Енерго - промислова група Югенергопромтранс (далі також - третя особа), в якому просить:

- визнати дії Відповідача неправомірними;

- визнати недійсним Висновок державної екологічної експертизи від 15.12.2017 року №06.2-04/5929.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що позивачу стало відомо про існування висновку від 15.12.2017 року №06.2-04/5929 державної екологічної експертизи по матеріалах проекту Будівництво електростанції на біомасі встановленою потужністю 5 мВт в м. Переяслав-Хмельницький Київської області (далі також - Висновок).

Висновок складено Департаментом екології та природних ресурсів Київської області державної адміністрації.

Позивачем зазначено, що на сторінці 2 Висновку вказано, що третій особі надано відповідачу матеріали на розгляд, в тому числі, заяву про наміри, копію публікації (пункт 9); заяву про екологічні наслідки та копію публікації (пункт 10).

Водночас, ці заяви не було опубліковано в місцевих засобах інформації, чим порушено пункти 1.6, 1.10 ДБН А.2.2-1-2003.

Так, позивач вважає, що практична реалізація права громадськості брати участь у розробленні оцінки впливу на навколишнє середовище (далі також - ОВНС) третьою особою взагалі не забезпечено, інформацію про будівництво екологічно небезпечного об`єкту приховувалась, громадськість вводили в оману.

Відповідачем, в свою чергу, не дотримано вимог Закону України Про екологічну експертизу в частині нехтування громадської думки та не врахування соціально-економічних наслідків; посадові особи відповідача на місце будівництва електростанції не виїжджали.

Крім того, позивач вважає Висновок протиправним у зв`язку з тим, що з витягу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 09.10.2017 року третьою особою передано 14.06.2016 року частину земельної ділянки, на якій відбувається будівництво електростанції розміру 0,5647 га (вул. Героїв Дніпра, 38 А/1) в суборенду ТОВ Енергобіопрмтранс (код ЄДРПОУ 40083496).

Також, позивачем зауважено, що відповідно до 39 Закону України Про екологічну експертизу , третю особу зобов`язано отримати висновок державної екологічної експертизи до початку будівництва, а не по його закінченню.

Вважаючи, що відповідачем порушено права громадян у галузі охорони навколишнього середовища, позивач просить суд позов задовольнити.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.09.2018 року адміністративну справу №810/1110/18 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту екології та природних ресурсів Київської обласної державної адміністрації про визнання неправомірними дій та недійсним висновку передано до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.11.2018 року визначено суддю Маруліну Л.О. для розгляду адміністративної справи № 810/1110/18.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.11.2018 року адміністративну справу прийнято до розгляду суддею Маруліною Л.О. у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - ТОВ Енерго-промислова група Югенергопромтранс , та призначено судове засідання на 11.02.2019 року.

Через канцелярію суду 19.12.2018 року відповідачем подано відзив на позовну заяву.

Відповідач проти позову заперечує з огляду на те, що третьою особою надано матеріали проекту Будівництво електростанції на біомасі встановленою потужністю 5 МВт в м. Переяслав-Хмельницький Київської області у відповідності до приписів та положень Закону України Про екологічну експертизу та Порядку передачі документації на державну екологічну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.10.1995 року №870.

Департаментом, в свою чергу, здійснено перевірку наявності та повноти матеріалів проекту, проведено аналіз та їх оцінку, а також оцінку об`єкту та з урахуванням дотримання державних санітарних норм, правил, гігієнічних нормативів, будівельних норм і правил, вимог щодо охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів і забезпечення екологічної безпеки, схвалено матеріали проекту, з огляду на що, Департамент вважав за доцільне реалізувати проект за умов дотримання вимог природоохоронного законодавства та забезпечення екологічної безпеки людей.

Водночас, обов`язок щодо оголошення громадськості про проведення екологічної експертизи законодавством покладено на замовника.

Відповідачем зауважено, що під час передачі документації на державну екологічну експертизу замовником підтверджено наявність публікації як заяви про наміри, так і заяви про екологічні наслідки в засобі масової інформації, які в подальшому враховано під час складання висновку державної екологічної експертизи.

З огляду на викладене, відповідач вважає, що доводи позивача у позовній заяві є необґрунтованими.

Крім того, відповідач вважає, що оскаржуваним Висновком права позивача не порушено; чинним законодавством України не передбачено порядок скасування Висновку державної екологічної експертизи; у позовній заяві позивач посилається на пункти 1.6, 1.9, 1.10 ДБН А.2.2-1-2003, які є скасованими.

Відповідач, в свою чергу, переконаний, що останнім дотримано норми Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , який має вищу юридичну силу ніж ДБН.

Також, відповідачем зауважено, що вимогу щодо отримання окремого висновку державної екологічної експертизи по проектах будівництва при видачі дозволу на виконання будівельних робіт не передбачено ні Законом України Про регулювання містобудівної діяльності , ні у Порядку будівельних робіт, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року №466.

Враховуючи викладене, просить суд відмовити у задоволенні позову.

Через канцелярію суду 03.01.2019 року позивачем подано відповідь на відзив.

Через канцелярію суду 16.01.2019 року відповідачем подано заперечення на відповідь на відзив.

Через канцелярію суду 31.01.2019 року позивачем подано заяву про уточнення додаткових підстав позову, клопотання про виклик свідка, клопотання про витребування доказів.

Через канцелярію суду 07.02.2019 року третьою особою подано клопотання про зупинення провадження у справі.

Через канцелярію суду 11.02.2019 року представником третьої особи подано клопотання про залишення позову без розгляду.

У судове засідання 11.02.2019 року прибули позивач та представник третьої особи. Відповідачем, належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, участь уповноваженого представника не забезпечено.

Судом оголошено про відкладення судового засідання до 07.03.2019 року та надано час позивачу для реагування та надання правової позиції на клопотання третьої особи від 31.01.2019 року.

Через канцелярію суду 20.02.2019 року позивачем подано заяву про відмову у задоволенні заяви про залишення позову без розгляду.

Через канцелярію суду 27.02.2019 року позивачем подано клопотання про витребування доказів.

Через канцелярію суду 04.03.2019 року позивачем подано клопотання про відмову у задоволенні заяви про зупинення провадження у справі.

У судове засідання 07.03.2019 року прибули позивач та представник третьої особи.

Судом повідомлено про те, що відповідачем подано клопотання від 06.03.2019 року про розгляд справи за відсутності представника Департаменту екології та природних ресурсів Київської обласної державної адміністрації.

Відповідно до частини третьої статті 166 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено порядок розгляду клопотань.

Судом поставлено на обговорення клопотання представника третьої особи про залишення позову без розгляду.

Представником третьої особи клопотання підтримано та обґрунтовано тим, що позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду із позовом, оскільки оскаржуваний висновок державної екологічної експертизи Департаменту екології та природних ресурсів Київської обласної державної адміністрації підписано 15.12.2017 року, а до моменту подання позову пройшло більше року.

Враховуючи, що позивачем не подано заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду, на підставі частини четвертої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, просить суд залишити позову без розгляду.

Позивач проти задоволення клопотання заперечувала, з огляду на те, що не вважає строк звернення до суду пропущеним, оскільки, ОСОБА_1 звернулася до Київського окружного адміністративного суду із позовною заявою 12.03.2018 року, яку, ухвалою від 16.03.2018 року залишено без руху, та ухвалою від 17.05.2018 року повернуто позивачці.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 01.08.2018 року ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 17.05.2018 року про повернення позовної заяви скасовано та направлено справу для продовження розгляду до Київського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.08.2018 року позовну заяву залишено без руху, та в подальшому, ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2018 року адміністративну справу №810/1110/18 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту екології та природних ресурсів Київської обласної державної адміністрації про визнання неправомірними дій та недійсним висновку передано до Окружного адміністративного суду міста Києва.

З огляду на викладене, позивач вважає, що шестимісячний строк звернення до суду із цим позовом нею не пропущено, оскільки оскаржуваний висновок прийнято 15.12.2017 року, а позивачкою подано позовну заяву до суду 12.03.2018 року, тобто, через три місяці.

Заслухавши обґрунтування представника третьої особи та заперечення позивача, суд дійшов висновку про необґрунтованість клопотання про залишення позову без розгляду та відмови у його задоволенні.

Наступним судом поставлено на обговорення клопотання представника третьої особи про зупинення провадження у справі.

Представником третьої особи клопотання підтримано та обґрунтовано наявністю об`єктивних причин для зупинення провадження у справі №810/1110/18.

Так, представником третьої особи повідомлено, що у провадженні судді Окружного адміністративного суду міста Києва Аверкової В.В. перебуває адміністративна справа №640/19722/18 за позовом ОСОБА_2 до Департаменту екології та природних ресурсів Київської обласної державної адміністрації, Головного управління Держспоживслужби в Київській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, ТОВ Югенергпромтранс , в якій просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Департаменту екології та природних ресурсів Київської обласної державної адміністрації та Головного управління Держспоживслужби в Київській області;

- скасувати висновок державної екологічної експертизи Департаменту екології та природних ресурсів Київської обласної державної адміністрації від 15.12.2017 року №062-04/5929;

- скасувати Дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами ТОВ Енерго - промислова група Югенергопромтранс від 14.09.2018 року №3211000000-82;

- анулювати рішення Головного управління Держспоживслужби в Київській області від 29.08.2018 року №10-04.3-01/7750.

Вважаючи предмети позовів у справах №810/1110/18 та №640/19722/18 фактично однорідними, та вважаючи що наявна об`єктивна неможливість розгляду справи №810/1110/18 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №640/19722/18, представник третьої особи просить суд зупинити провадження у справі №810/1110/18.

Позивач проти зупинення провадження у справі №810/1110/18 заперечувала, оскільки вважає, що у суду є всі можливості збирати докази, встановити та оцінити фактичні обставини, які є предметом судового розгляду у справі №810/1110/18.

Заслухавши доводи представника третьої особи та заперечення позивача, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі.

Водночас, враховуючи доводи позивача, подані нею клопотання про виклик свідка та витребування доказів, суд дійшов висновку про доцільність поставити на обговорення питання щодо виходу зі спрощеного позовного провадження та призначення справи №810/1110/18 до розгляду у загальному провадженні.

Згідно з частиною шостою статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України якщо суд вирішив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, але в подальшому постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі. У такому випадку повернення до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не допускається.

Так, позивач проти подальшого розгляду справи у порядку загального позовного провадження не заперечував, представник третьої особи поклався на розсуд суду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.03.2019 року постановлено здійснити розгляд справи №810/1110/18 в порядку загального позовного провадження. Розгляд справи ухвалено №810/1110/18 розпочати зі стадії відкриття провадження у справі шляхом проведення підготовчого засідання 03.04.2019 року у справі №810/1110/18.

Через канцелярію суду 01.04.2019 року третьою особою подано клопотання про призначення судової екологічної експертизи.

Через канцелярію суду 01.04.2019 року позивачем подано клопотання про призначення витребування доказів.

У підготовче засідання 03.04.2019 року прибули позивач та представники сторін.

Судом відмовлено у задоволенні клопотання про призначення судової експертизи.

Судом задоволення клопотання про відтермінування вирішення клопотання позивача від 31.01.2019 року про виклик свідків.

Розглянувши заявлені сторонами клопотання, підготовче засідання відкладено та наступне призначено на 29.05.2019 року.

Через канцелярію суду 27.05.2019 року представником третьої особи подано заперечення на клопотання позивача про витребування доказів.

Через канцелярію суду 29.05.2019 року третьою особою подано клопотання про заміну неналежної сторони в адміністративній справі.

У підготовче засідання 29.05.2019 року прибули позивач та представники відповідача та третьої особи.

Судом повернуто клопотання позивача про виклик свідка без розгляду.

В межах розгляду клопотання про заміну неналежної сторони, а саме Департаменту на Міністерство екології та природних ресурсів України, суд дійшов висновку про відкладення підготовчого засідання до 13.06.2019 року з метою з`ясування думки Міністерство екології та природних ресурсів України.

Через канцелярію суду 04.06.2019 року третьою особою подано заяву про накладення штрафу на позивача за зловживання процесуальними правами.

Через канцелярію суду 11.06.2019 року позивачем подано заяву про відсутність підстав для задоволення заяви про заміну неналежної сторони.

Через канцелярію суду 12.06.2019 року відповідачем подано клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи - рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.06.2019 року у справі №640/19722/18.

Через канцелярію суду 13.06.2019 року позивачем подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій просить доповнити позовні вимоги наступною вимогою: визнати дії Департаменту екології та природних ресурсів Київської обласної державної адміністрації неправомірними у зв`язку з порушенням статей 3, 6, 8, 10, 11, 33, 34, 39 Закону України Про екологічну експертизу ; порушенням пунктів 1.6, 1.10, 2.11-2.29 ДБН А.2.2-1-2003; порушенням статей 16, 50, 68 Конституції України; порушенням статті 11 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища ; порушенням статей 1, 3, 6 Орхурської Конвенції; порушенням пункту 8.33 Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів наказ Міністерства охорони здоров`я України від 19.06.1996 року №173; порушенням статті 3, 13 Закону України Про місцеві державні адміністрації .

У підготовче засідання 13.06.2019 року прибули позивач та представники відповідача та третьої особи.

Судом ухвалено відмовити у задоволенні клопотання третьої особи про заміну неналежного відповідача; клопотання про накладення штрафу вирішити під час ухвалення рішення за результатами розгляду справи.

Судом прийнято до розгляду заяву позивача про збільшення позовних вимог, з огляду на що, відкладено підготовче засідання до 17.07.2019 року.

У підготовче засідання 17.07.2019 року прибули позивач, представники відповідача та третьої особи.

Судом поставлено на обговорення клопотання позивача від 31.01.2019 року про витребування доказів у ТОВ Енерго-промислова група Югенергопромтранс .

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.07.2019 року Клопотання ОСОБА_1 від 31.01.2019 року про витребування доказів задоволено. Витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю Енерго-промислова група Югенергопромтранс , а саме: Пояснювальної записки проекту Будівництво електростанції на біомасі встановленою потужністю 5МВт в м. Переяслав-Хмельницький Київської області ; Оцінку впливу на навколишнє середовище проекту Будівництво електростанції на біомасі встановленою потужністю 5МВт в м. Переяслав-Хмельницький Київської області ; Оцінку впливу на навколишнє середовище ; Договору оренди земельної ділянки від 25.03.2016 року за кадастровим номером 3211000000:01:023:0048; Договору оренди земельної ділянки від 28.12.2015 року за кадастровим номером 3211000000:01:023:0047; Дозволу на виконання будівельних робіт від 06.10.2016 року; Експертного звіту щодо розгляду проектної документації ТОВ Українська будівельно-технічна експертиза від 02.08.2016 року №7-099-16-ЕП/КО; викопіювання Генерального плану району розташування промислового майданчика в М 1:4000; кваліфікаційного сертифікату інженера-проектувальника серії АЕ №184375; заяву про наміри, копію публікації; заяву про екологічні наслідки діяльності, копію публікації; графічні матеріали, які зобов`язано подати до канцелярії суду до 09.08.2019 року.

Через канцелярію суду 22.08.2019 року третьою особою подано пояснення та надано документи, витребувані на ухвалу суду про витребування доказів.

У підготовче засідання 28.08.2019 року прибули позивач та представник третьої особи.

Судом повідомлено, що через канцелярію суду 28.08.2019 року відповідачем подано клопотання про розгляд справи за відсутності представника.

У підготовчому судовому засіданні 28.08.2019 року судом поставлено на обговорення питання про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду. Сторони проти закриття підготовчого провадження не заперечували.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.08.2019 року закрито підготовче провадження. Призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 18.09.2019 року.

У судове засідання 18.09.2019 року прибули позивач та представники відповідача та третьої особи.

Судом оголошено про початок розгляду справи по суті.

На стадії вступного слова позивача судом оголошено перерву у судовому засіданні до 18.11.2019 року.

У судове засідання 18.11.2019 року прибули позивач та представники відповідача та третьої особи.

Судом завершено стадію з`ясування обставин у справі та перевірки їх доказами.

Для підготовки до судових дебатів, за згодою учасників справи, судом оголошено перерву у судовому засіданні до 12.12.2019 року.

У судове засідання 12.12.2019 року прибули позивач та представники відповідача та третьої особи.

Відповідно до частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України у відкритому судовому засіданні 12.12.2019 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

18.10.2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю Енерго-Промислова група Югенергопромтранс звернулось до Департаменту екології та природних ресурсів Київської обласної державної адміністрації з листом №175/1 по матеріалах проекту Будівництво електростанції на біомасі встановленою потужністю 5 МВт в м. Переяслав-Хмельницький Київської області для проведення державної екологічної експертизи.

15.12.2017 року Департаментом екології та природних ресурсів Київської обласної державної адміністрації складено Висновок державної екологічної експертизи №062-04/5929.

Не погоджуючись з підставами прийняття Висновку від 15.12.2017 року №062-04/5929, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, повноваження відповідачів у спірних правовідносинах врегульовано Законом України від 09.04.1999 року № 586-XIV Про місцеві державні адміністрації (із змінами і доповненнями) (далі також - Закон №586), Законом України від 06.09.2005 року № 2806-IV Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності (із змінами і доповненнями) (далі також - Закон №2806), Законом України від 23.05.2017 року № 2059-VIII Про екологічну експертизу (далі також - Закон №2059), Законом України від 25.06.1991 року № 1264-XII Про охорону навколишнього природного середовища (із змінами і доповненнями) (далі також - Закон №1264), Законом України від 16.10.1992 року № 2707-XII Про охорону атмосферного повітря (із змінами і доповненнями) (далі також - Закон №2707).

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 16 Закону №586 місцеві державні адміністрації в межах, визначених Конституцією і законами України, зокрема, здійснюють на відповідних територіях державний контроль за використанням та охороною земель, лісів, надр, води, атмосферного повітря, рослинного і тваринного світу та інших природних ресурсів.

Згідно з пунктами 1, 7 частини першої статті 13 Закону №586 до відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією і законами України, належить, зокрема, вирішення питань щодо забезпечення законності, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян, а також використання землі, природних ресурсів і охорони довкілля.

Відповідно до частини першої статті 13 Закону №2059 державна екологічна експертиза організовується і проводиться еколого-експертними підрозділами, спеціалізованими установами, організаціями обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, а на території Автономної Республіки Крим - органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, із залученням інших органів виконавчої влади.

Згідно з положеннями статті 11 Закону №1264 викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть: здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб`єкту господарювання, об`єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону №2806 дозвільні органи - суб`єкти надання адміністративних послуг, їх посадові особи, уповноважені відповідно до закону видавати документи дозвільного характеру.

Згідно з пунктами 4 та 30 додатку до Закону України 19.05.2011 року № 3392-VI Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності (із змінами і доповненнями) (далі також - Закон №3392) висновок державної екологічної експертизи та дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами відносяться до документів дозвільного характеру.

Системний аналіз зазначених норм чинного законодавства України дає підстави для висновку, що Департамент екології та природних ресурсів Київської обласної державної адміністрації є дозвільним органом, до повноважень якого входить, у тому числі, видача документів дозвільного характеру, включаючи висновок державної екологічної експертизи та дозвіл на викиди.

Відповідно до частини сьомої статті 4-1 Закону № 3392 дозвільний орган анулює документ дозвільного характеру з таких підстав: звернення суб`єкта господарювання із заявою про анулювання документа дозвільного характеру; наявність в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей про припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення та ліквідації, якщо інше не встановлено законом; наявність в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Дозвільний орган, що видав документ дозвільного характеру, може звернутися до адміністративного суду з позовом про застосування заходу реагування у виді анулювання документа дозвільного характеру за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) встановлення факту надання в заяві про видачу документа дозвільного характеру та документах, що додаються до неї, недостовірної інформації; 2) здійснення суб`єктом господарювання певних дій щодо провадження господарської діяльності або видів господарської діяльності, на які отримано документ дозвільного характеру, з порушенням вимог законодавства, щодо яких дозвільний орган видавав припис про їх усунення із наданням достатнього часу для їх усунення. Анулювання документа дозвільного характеру з підстав, не передбачених законом, забороняється.

Так, чинним законодавством України визначено підстави, за наявності яких дозвільний орган анулює документ дозвільного характеру самостійно, та підстави, за наявності яких такий орган має право звернутись до адміністративного суду з позовом про застосування заходу реагування у виді анулювання документа дозвільного характеру.

Водночас, законодавством не встановлено порядку визнання такого Висновку недійсним або нечинним , як того просить позивач та з підстав, вказаних нею у позовній заяві.

Отже, суб`єктом звернення до суду з позовом про застосування заходу реагування у вигляді анулювання документа дозвільного характеру може виступати відповідний дозвільний орган, при цьому даному зверненню має передувати встановлення фактів, які законом визначені як підстава для анулювання такого документу, зокрема і подання недостовірної інформації.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.10.2018 року у справі №809/437/17; постанові Шостого апеляційного адміністративного суду міста Києва від 14.11.2019 року у справі №640/19722/18.

Таким чином, позивач у даній справі (фізична особа ОСОБА_1 ) не наділений правом на звернення до суду з позовними вимогами про скасування висновку державної екологічної експертизи та дозволу на викиди.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для розгляду доводів позивача щодо порушення Департаментом екології та природних ресурсів Київської обласної державної обласної адміністрації вимог чинного законодавства України у частині складання Висновку від 15.12.2017 року №062-04/5929.

Статтями 8, 55 Конституції України передбачено, що звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Конституційне право на судовий захист належить до невідчужуваних та непорушних. Частина перша статті 55 Конституції України містить загальну норму, яка означає право кожного звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод. Зазначена норма зобов`язує суди приймати заяви про розгляд навіть у випадку відсутності в законі спеціального положення про судовий захист. Відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв чи скарг, які відповідають встановленим законом вимогам, є порушенням права на судовий захист, яке відповідно до статті 64 Конституції України не може бути обмежене.

Таким чином, положення частини першої статті 55 Конституції України закріплює одну з найважливіших гарантій здійснення як конституційних, так й інших прав та свобод людини і громадянина. Кожен, тобто громадянин України, іноземець, особа без громадянства, має гарантоване державою право оскаржити в суді загальної юрисдикції рішення, дії чи бездіяльність будь-якого органу державної влади, органу місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх рішення, дія чи бездіяльність порушують або ущемляють права і свободи громадянина України, іноземця, особи без громадянства чи перешкоджають їх здійсненню, а тому потребують правового захисту в суді

Як зазначалося, статтею 55 Конституції України передбачено, що кожній людині гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових осіб і службових осіб, а тому суд не має права відмовляти особі в прийнятті чи розгляді скарги з підстав, передбачених законом, який це право обмежує.

Здійснюючи передбачене статтею 55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту. Вирішуючи спір, суд зобов`язаний надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законі інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акту чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Отже, судом встановлено, що право позивача не порушено в розумінні КАС України, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову. Разом з тим, позивач скористався своїм правом на судовий захист та йому такий захист надано відповідно до способу захисту, обраного позивачем.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають.

Щодо заяви третьої особи про накладення штрафу, суд зазначає наступне.

Так, через канцелярію суду 04.06.2019 року третьою особою подано заяву про накладення штрафу, в якій остання просить суд стягнути в дохід державного бюджету з позивача ОСОБА_1 штраф в розмірі трьох прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а саме 5 763, 00 грн., у зв`язку з тим, що в діях ОСОБА_1 третьою особою вбачається намагання відволікти увагу суду на риторичні питання, затягнути судовий процес, зловживаючи процесуальними правами.

Вирішуючи клопотання третьої особи, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

З урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема: 1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення; 2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями; 3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; 4) необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою; 5) узгодження умов примирення, спрямованих на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.

Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 149 Кодексу адміністративного судочинства України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству.

Отже, слід дійти висновку, що застосуванню заходів процесуального примусу, зокрема, у формі штрафу, передує визнання дій або заяв/клопотань учасника справи, зловживанням процесуальними правами в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України.

З огляду на те, що судом не ставилося та не вирішувалося питання, та інші учасники справи не клопотали, щодо визнання конкретних дій або заяви/клопотання позивача зловживанням процесуальними правами, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви третьої особи від 04.06.2019 року про накладення штрафу.

Керуючись статтями 6, 9, 73-80, 241, 245, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити.

Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України. апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України:

Позивач: ОСОБА_1 (іпн. НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 );

Відповідач: Департамент екології та природних ресурсів Київської обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 38750794, адреса: 01004, м. Київ, вул. Басейна, буд. 1/2А);

Третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю Енерго-промислова група Югенергопромтранс (код ЄДРПОУ 33742752, адреса: 08400, Київська обл., м. Переяслав-Хмельницький, вул. Героїв Дніпра, 38).

Повний текст складено 20.12.2019 року.

Суддя Л.О. Маруліна