Рішення

від 24.12.2019 по справі 640/6063/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 грудня 2019 року м. Київ № 640/6063/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Центр безпеки Словяни доГоловного управління ДФС у м. Києві проскасування податкових повідомлень-рішень представники позивача - Костенко М.І.;

сторін: відповідача - Макаренко Ю.С.;

у засіданні також вільний слухач - ОСОБА_7 ,

був присутній:

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю Центр безпеки Словяни (далі - позивач або ТОВ Центр безпеки Словяни або Товариство) подано на розгляд Окружному адміністративному суду міста Києва позов до Головного управління ДФС у м. Києві (надалі - відповідач або ГУ ДФС у м. Києві або Контролюючий орган), у якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача:

- від 27.03.2019 № 00004001402, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств за податковим зобов`язанням у розмірі 87555,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 21889,00 грн.;

- від 27.03.2019 № 00003991402, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість за податковим зобов`язання у розмірі 97283,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 24321,00 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.04.2019 відкрито провадження у адміністративній справі, призначено до розгляду в підготовче засідання 11.06.2019.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.06.2019 закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті на 09.07.2019.

09.07.2019 судове засідання відкладено на 31.07.2019 у зв`язку з перебуванням головуючого судді у відпустці.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.07.2019 викликано у судове засідання 12.09.2019 у якості свідків ОСОБА_3 (адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) та ОСОБА_4 (адреса: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ).

12.09.2019 свідок ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився.

Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.09.2019 витребувано: у ГУ ДФС у м. Києві - інформацію щодо місць реєстрації та ідентифікаційних номерів фізичних осіб, а саме: ОСОБА_5 (адреса юридичної особи - ТОВ Тера гарант (ідентифікаційний код - НОМЕР_3): 03680, м. Київ, вул. Желябова, буд. 8/4, оф. 314); ОСОБА_6 (адреса юридичної особи - ТОВ Транс експерт (ідентифікаційний код - НОМЕР_4): 01015, м. Київ, вул. Цитадельна, буд. 9); ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ); у Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві (адреса: 04213, м. Київ, просп. Героїв Сталінграда, 58) - письмові пояснення щодо стану розгляду кримінального провадження № 320016100050000055, зокрема, наявних у справі прийнятих рішень (ухвал, вироків), що стосуються ТОВ Тера гарант (ідентифікаційний код - НОМЕР_3) та ТОВ Транс експерт (ідентифікаційний код - НОМЕР_4); належним чином завірену, чітку, копію протоколу допиту від 14.06.2017 свідка ОСОБА_3 ; у Київської місцевої прокуратури № 5 (адреса: 04212, м. Київ, вул. Малиновського, 10) - інформацію стосовно стану розгляду кримінального провадження № 320016100050000055, зокрема, наявних у справі прийнятих рішень (ухвал, вироків), що стосуються ТОВ Тера гарант (ідентифікаційний код - НОМЕР_3) та ТОВ Транс експерт (ідентифікаційний код - НОМЕР_4); викликано у судове засідання 23.10.2019 у якості свідків: ОСОБА_3 (адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), ОСОБА_5 (адреса юридичної особи - ТОВ Тера гарант (ідентифікаційний код - НОМЕР_3): 03680, м. Київ, вул. Желябова, буд. 8/4, оф. 314) та ОСОБА_6 (адреса юридичної особи - ТОВ Транс експерт (ідентифікаційний код - НОМЕР_4): 01015, м. Київ, вул. Цитадельна, буд. 9).

23.10.2019 судом оголошено перерву у справі до 20.11.2019.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.11.2019 викликано у судове засідання 11.12.2019 у якості свідків: ОСОБА_3 (адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), ОСОБА_5 (адреса юридичної особи - ТОВ Тера гарант (ідентифікаційний код - НОМЕР_3): 03680, м. Київ, вул. Желябова, буд. 8/4, оф. 314); ОСОБА_6 (адреса юридичної особи - ТОВ Транс експерт (ідентифікаційний код - НОМЕР_4): 01015, м. Київ, вул. Цитадельна, буд. 9).

11.12.2019 в судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив, за викладених у мотивувальній частині позовної заяви підстав, задовольнити позов.

В якості підстав позову позивачем зазначено, що відповідачем прийнято протиправні рішення з порушенням чинного законодавства, що підлягають скасуванню.

В свою чергу, представник відповідача проти позову заперечував та просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

У відзиві на позовну заяву відповідач наголошує на правомірності прийнятих ним рішень, які оскаржуються у даній справі.

Суд, враховуючи спільне клопотання представників сторін, ухвалив перейти до стадії письмового провадження на підставі частини третьої статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України (по тексту - КАС України).

Щодо інших процесуальних дій, вчинених судом, слід вказати, що під час перебування справи на розгляді, в порядку статті 91 КАС України, в судовому засіданні 12.09.2019 був допитаний в якості свідка ОСОБА_4 , який надав суду пояснення про відомі йому по справі обставини, обсяг яких буде відображено у мотивувальній частині рішення.

Окремо слід примітити, що викликані судом інші свідки у судові засідання не з`являлися. Про час та місце розгляду справи 12.09.2019, 23.10.2019 та 11.12.2019 ОСОБА_3 та ОСОБА_6 відповідно було повідомлено належним чином.

Втім, неявка у судові засіданні вказаних свідків унеможливила здійснення допиту їх судом.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як свідчать матеріали справи, Контролюючим органом проводилась документальна планова виїзна перевірка ТОВ Центр безпеки Словяни з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період діяльності з 01.01.2015 по 31.12.2016.

За результатами проведеної перевірки Контролюючим органом складено Акт від 11.12.2018 № 822/26-15-14-02-02/33500368 (в тексті - Акт або Акт перевірки).

Згідно висновків Акта, перевіркою встановлено порушення Товариством, зокрема:

- пункту 44.1 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України та пункту 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 Витрати , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток всього на загальну суму 2061366,00 грн., у тому числі за 2015 рік у сумі 1237749,00 грн., за 2016 рік у сумі 823617,00 грн.;

- пункту 185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188, пункту 198.1, пункту 198.3, пункту 198.5, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, всього на загальну суму 1398131,00 грн., у тому числі по періодах: листопад 2015 року на суму 174675,00 грн., грудень 2015 року на суму 308326,00 грн., квітень 2016 року на суму 97458,00 грн., травень 2016 року на суму 116963,00 грн., червень 2016 року на суму 99237,00 грн., липень 2016 року на суму 95567,00 грн., серпень 2016 року на суму 103491,00 грн., вересень 2016 року на суму 83271,00 грн., жовтень 2016 року на суму 106059,00 грн., листопад 2016 року на суму 106234,00 грн., грудень 2016 року на суму 106850,00 грн.

На підставі Акта перевірки, ГУ ДФС у м. Києві прийнято податкові повідомлення-рішення від 09.01.2019:

- № 00000321402, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств за податковим зобов`язанням у розмірі 2061366,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 205904,00 грн.;

- № 00000311402, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість за податковим зобов`язання у розмірі 1223456,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 305864,00 грн.

За результатами оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень в адміністративному порядку, рішенням Державної фіскальної служби України від 22.03.2019 № 13701/6/99-99-11-04-01-25 скасовано податкові повідомлення-рішення від 09.01.2019 № 00000321402 та № 00000311402 в частині зменшення ТОВ Центр безпеки Словяни податкового кредиту з податку на додану вартість та витрат по взаємовідносинах з ТОВ Будівельна компанія Київбудкомплекс , ТОВ Пріам корпорейшн , ТОВ Вісконт сервіс , ТОВ Атарі плюс , ТОВ Астра стиль груп , ТОВ Брандмауер , ТОВ Укр гранд сервіс , ТОВ Сірмой , ТОВ Цефей сервіс , ТОВ Арт лайн плюс , ТОВ Фенікс торг , ТОВ Люкс консоріс , ТОВ Електропром пласт , ТОВ Вітал оптима і у відповідній частині штрафні санкції, в іншій частині зазначені податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу задоволено частково.

В подальшому, на підставі наведеного рішення Державної фіскальної служби України відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 27.03.2019:

- № 00004001402, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств за податковим зобов`язанням у розмірі 87555,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 21889,00 грн.;

- № 00003991402, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість за податковим зобов`язання у розмірі 97283,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 24321,00 грн.

Незгода з приміченими рішеннями суб`єкта владних повноважень обумовила звернення позивача до суду із відповідним адміністративним позовом.

Вирішуючи спір по суті, суд наголошує на такому.

Як визначено приписами пункту 1.1 статті 1 Податкового кодексу України (нижче - ПК України), останній регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Спірні правовідносини регулюються Податковим кодексом України (нижче - ПК України), який визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Розділом ІІІ ПК України врегульовані питання, пов`язані з обчисленням та сплатою податку на прибуток підприємств.

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Розділом V ПК України врегульовані питання, пов`язані з обчисленням та сплатою податку на додану вартість.

У відповідності зі статтею 198 ПК України:

- право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу (пункт 198.1);

- датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг (пункт 198.2);

- податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3);

- не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу) (пункт 198.6).

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначено статтею 200 ПК України, згідно з положеннями якої:

- сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду (пункт 200.1);

- при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (пункт 200.2).

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку-продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою (пункт 201.10 статті 201 ПК України).

В силу вимог частин першої та другої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України Про електронний цифровий підпис , або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704, встановлені обов`язкові реквізити для первинних документів, а саме: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Аналіз викладених норм свідчить про те, що витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Як вбачається з матеріалів перевірки, відповідачем зроблено висновок про заниження позивачем податку на прибуток всього на загальну суму 2061366,00 грн. та податку на додану вартість всього на загальну суму 1398131,00 грн. за результатами господарських операцій із ТОВ Тера Гарант та ТОВ Транс експерт .

Судом встановлено, що між ТОВ Центр безпеки Словяни (за договором - замовник) та ТОВ Тера Гарант (за договором - виконавець) укладений договір на профілактичне технічне обслуговування систем відеоспостереження та контролю управління доступом від 01.12.2016 № 112161, відповідно до умов якого виконавець зобов`язується виконати роботи з профілактичного технічного обслуговування і підтримки в працездатному і технічно справному стані згідно Регламенту 1 (додаток № 2 до цього Договору) систем управління та контролю доступу, відеоспостереження, встановлених на об`єктах та в окремих приміщеннях, які знаходяться під охороною замовника, за адресами, що вказані в додатку № 1 до цього Договору, замовник зобов`язується приймати та оплачувати роботи згідно умов цього Договору. Обсяг робіт, що виконує виконавець, містить у собі: технічний нагляд за правильним утриманням та організацією експлуатації систем замовника; планові роботи в обсязі, необхідному для підтримки в технічно-справному стані систем в цілому, згідно Регламенту 1 (додаток № 2 до Договору); надання технічної допомоги замовнику з питань експлуатації систем (проведення інструктажу, складання інструкцій з експлуатації та т.п.); проведення планових перевірок з виявлення технічних несправностей систем; усунення несправностей у роботі систем.

В підтвердження факту проведення господарських операцій за вказаним договором позивачем надано суду копії акта здачі-прийняття робіт від 31.12.2016 та звіту від 31.12.2016.

Окрім того, між ТОВ Центр безпеки Словяни (за договором - замовник) та ТОВ Транс експерт (за договором - виконавець) укладений договір на профілактичне технічне обслуговування технічних засобів охорони приміщень від 01.06.2016 № 01062016, відповідно до умов якого виконавець зобов`язується виконати роботи з профілактичного технічного обслуговування і підтримки в працездатному і технічно справному стані згідно Регламенту 1 (додаток № 2 до цього Договору) систем технічних засобів охорони приміщень, встановлених на об`єктах та в окремих приміщеннях, які знаходяться під охороною замовника, за адресами, що вказані в додатку № 1 до цього Договору, замовник зобов`язується приймати та оплачувати роботи згідно умов цього Договору. Обсяг робіт, що виконує виконавець, містить у собі: технічний нагляд за правильним утриманням та організацією експлуатації систем замовника; планові роботи в обсязі, необхідному для підтримки в технічно-справному стані систем в цілому, згідно Регламенту 1 (додаток № 2 до Договору); надання технічної допомоги замовнику з питань експлуатації систем (проведення інструктажу, складання інструкцій з експлуатації та т.п.); проведення планових перевірок з виявлення технічних несправностей систем; усунення несправностей у роботі систем.

В підтвердження факту проведення господарських операцій за вказаним договором позивачем надано суду копії актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.06.2016 на суму 232597,00 грн., від 30.06.2016 на суму 152500,00 грн. та звіту від 30.06.2016.

Сукупність наведених вище документів, досліджених під час розгляду справи підтверджує факт виконання робіт контрагентами позивача (ТОВ Тера Гарант та ТОВ Транс експерт ) та не дає підстав для сумніву щодо реальності їх вчинення.

Правовідносини за спірними правочинами в повній мірі відображені в бухгалтерському та податковому обліку позивача.

При цьому, виходячи з характеру спірних операцій, їх проведення відповідає звичайній господарській діяльності позивача.

Відповідачем, в цьому контексті, не надано належних та допустимих доказів які б спростовували виконання спірних операцій.

При цьому, суд критично ставиться до посилань відповідача на досудове розслідування, що здійснюється у кримінальному провадженні № 32016100050000055 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 205, частиною п`ятою статті 27, частиною третьою статті 212 Кримінального кодексу України щодо фіктивного підприємництва ряду суб`єктів господарювання, у тому числі ТОВ Тера Гарант та ТОВ Транс експерт , у яких були придбані роботи ТОВ Центр безпеки Словяни , а тому вказані підприємства не могло здійснити позивачеві виконання робіт, оскільки вказане кримінальне провадження не містить у собі встановлених обставин, які б свідчили про невиконання контрагентами позивача своїх договірних зобов`язань саме по господарських відносинах з позивачем або обставин, які б свідчили про фіктивність (нереальність) господарських операцій між ТОВ Центр безпеки Словяни та ТОВ Тера Гарант , ТОВ Транс експерт , що узгоджується із правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 808/2360/17 (адміністративне провадження № К/9901/47560/18).

Крім того, з вказаного кримінального провадження також не вбачається наявності вироків суду відносно ТОВ Тера Гарант та ТОВ Транс експерт за фіктивне підприємництво та/або ухилення від сплати податків, а господарські договори, укладені з такими контрагентами позивача на час розгляду справи не визнані в установленому порядку недійсними.

Про відсутність остаточного рішення по вищевказаному кримінальному провадженню також повідомлено Шевченківським районним судом міста Києва (лист від 27.11.2019 № 01-09/411/2019/кк/206).

Також, не знайшли свого підтвердження та були спростовані під час розгляду справи висновки відповідача щодо непідтвердження факту отримання позивачем робіт з профілактичного технічного обслуговування від ТОВ Тера Гарант та ТОВ Транс експерт у чрвні та грудні 2016 року.

Зокрема, як встановлено судом, роботи придбавались позивачем у ТОВ Тера Гарант та ТОВ Транс експерт з метою виконання взятих на себе зобов`язань перед замовником - ПАТ УкрСиббанк , що в свою чергу підтверджується договором від 01.05.2011 № 110501-гп генерального забезпечення надання послуг/виконання робіт з організації охорони об`єктів банку та здійснення контролю за виконанням заходів комплексної безпеки, актами приймання-передачі наданих послуг від 19.12.2016 та від 22.06.2016 по вказаному договору, звітами від 19.12.2016 та за період з 01.06.2016 по 30.06.2016, копії яких містяться в матеріалах справи.

Щодо поданого відповідачем до суду протоколу допиту свідка ОСОБА_3 суд, зазначає наступне.

Частиною першою статті 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно із частиною першою статті 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Так, законом, який визначає порядок отримання показань під час досудового слідства та порядок їх фіксації у протоколі допиту є Кримінальний процесуальний кодекс України (нижче - КПК України).

У частині першій статті 23 КПК України закріплено, що суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно.

Частина друга цієї ж статті визначає, що не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Суд може прийняти як доказ показання осіб, які не дають їх безпосередньо в судовому засіданні, лише у випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно з частиною четвертою статті 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

Таким чином, протоколи допиту, отримані на стадії досудового слідства, можуть бути визначені як докази лише в разі їх відображення під час розгляду кримінальної справи в суді.

При цьому, до винесення вироку в рамках кримінального провадження, протокол допиту досудового розслідування не може вважатись належним доказом в адміністративному судочинстві.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 06.11.2018 справа № 822/551/18.

Крім того, судом не беруться до уваги пояснення, надані свідком ОСОБА_4 щодо його непричетності до діяльності ТОВ Транс експерт , оскільки з матеріалів справи вбачається, що господарські операції, реальність яких оспорюється, здійснені на підставі договору та первинних документів, підписаних іншою особою, а саме: договір підписаний директором Кравцом Денисом Валерійовичем, акти здачі-прийняття робіт - директором Романовською О.С.

Ідентична за змістом позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.02.2018 у справі № 813/1766/17.

При прийнятті рішення у даній справі судом враховано висновок експерта від 20.03.2019 № 2771, складений за результатами економічного дослідження, згідно із яким висновки, викладені в акті документальної планової виїзної перевірки ГУ ДФС у м. Києві від 11.12.2018 № 822/26-15-14-02-02/33500368 щодо порушення ТОВ Центр безпеки Словяни в період з 01.01.2015 по 31.12.2016 вимог законодавства України, що призвело до заниження податку на прибуток на суму 2061366,00 грн. та заниження суми ПДВ на загальну суму 1398131,00 грн. нормативно та документально не підтверджуються.

З огляду на викладене, вбачається висновок про те, що позивачем було доведено суду реальність здійснення господарських операцій з ТОВ Тера Гарант та ТОВ Транс експерт , що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.

Водночас, доводи Контролюючого органу в обґрунтування своєї позиції є припущеннями, які не доведено належними доказами.

Відсутність доведення факту правопорушення та неналежна оцінка міжгосподарських відносин призвела до невідповідності висновків Контролюючого органу фактичним обставинам справи.

Таким чином, висновки ГУ ДФС у м. Києві, викладені в Акті перевірки, вбачаються безпідставними, а податкові повідомлення-рішення - протиправними, у зв`язку з чим підлягають скасуванню.

Суд акцентує увагу на тому, що відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції Суд визначив, що …адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління. .

З огляду на припис наведеної норми процесуального права, при розгляді судом спору щодо правомірності рішень контролюючого органу, яким платнику податків донараховані податкові зобов`язання чи відмовлено у наданні податкових вигод, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності винесення оскаржуваних рішень.

Відповідно до частини першої статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У відповідності до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У пункті 50 рішення Європейського суду з прав людини Щокін проти України (№ 23759/03 та № 37943/06) зазначено, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Говорячи про закон , стаття 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року посилається на ту саму концепцію, що міститься в інших положеннях цієї Конвенції (див. рішення у справі Шпачек s.r.о. проти Чеської Республіки (SPACEK, s.r.o. v. THE CZECH REPUBLIC № 26449/95). Ця концепція вимагає, перш за все, щоб такі заходи мали підстави в національному законодавстві. Вона також відсилає до якості такого закону, вимагаючи, щоб він був доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні (див. рішення у справі Бейелер проти Італії (Beyeler v. Italy № 33202/96).

У Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 20.05.2019 (справа № 417/3668/17).

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, на користь позивача належить стягнути сплачений ним судовий збір у розмірі 3465,72 грн. за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у м. Києві.

В частині вимог про відшкодування витрат на правничу допомогу, суд керується наступними мотивами.

Відповідно до частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

У частинах першій і другій статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Відповідно до частини четвертої статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Позовна заява містить лише детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та твердження позивача, що ...відповідні підтверджуючі документи будуть надані суду до ухвалення Рішення у справі... .

Натомість, суд констатує, що станом на дату прийняття судового рішення договір про надання правової допомоги, акт наданих послуг до вказаного договору, а також докази проведення розрахунків у справі відсутні, що унеможливлює відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Додатково суд відмічає, що в графі Замовник детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом значиться Олександр , водночас позивачем у даній справі є ТОВ Центр безпеки Словяни .

Керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 72-77, 241-246, 250, 255 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Центр безпеки Словяни - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 27.03.2019 № 00004001402, яким Товариству з обмеженою відповідальністю Центр безпеки Словяни збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств за податковим зобов`язанням у розмірі 87555,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 21889,00 грн.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 27.03.2019 № 00003991402, яким Товариству з обмеженою відповідальністю Центр безпеки Словяни збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість за податковим зобов`язання у розмірі 97283,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 24321,00 грн.

4. Cтягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Центр безпеки Словяни (ідентифікаційний код 33500368, адреса: 04050, м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, буд. 12, офіс 90) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві (ідентифікаційний код 39439980, адреса: 04655, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19) понесені Товариством з обмеженою відповідальністю Центр безпеки Словяни витрати по сплаті судового збору у розмірі 3465 (три тисячі чотириста шістдесят п`ять) 72 копійки.

Рішення, відповідно до ст. 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного ухвали.

Відповідно до пп. 15.5 п. 1 Розділу VII Перехідні положення КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Суддя К.С. Пащенко