Рішення

від 17.07.2019 по справі 334/8181/17

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Дата документу 17.07.2019

Справа № 334/8181/17

Провадження № 2/334/502/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

заочне

17 липня 2019 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Турбіної Т.Ф., при секретарі Лиходід А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариство з обмеженою відповідальністю Старавто , третя особа: ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, заподіяної злочином, -

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2017 року позивачка звернулась до суду з позовом про стягнення матеріальної та моральної шкоди, заподіяної злочином, в обґрунтування якого зазначила, що в провадженні Ленінського районного суду м. Запоріжжя перебуває кримінальне провадження № 12014080010000591 за обвинуваченням ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України.

Згідно обвинувального висновку, 13.12.2014 року водій ОСОБА_2 , близько 08.50 год., керуючи маршрутним мікроавтобусом MERCEDES-BENZ 312 D реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснював рух по проїжджій частині вул. Братської, рухаючись з боку вул. Руставі в напрямку вул. Дніпропетровське шосе в м. Запоріжжі. При цьому ОСОБА_2 здійснював перевозку пасажирів по маршруту № 76 м. Запоріжжя, в салоні мікроавтобусу знаходились пасажири ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та інші.

Під час руху в районі буд. АДРЕСА_1 водій ОСОБА_2 , діючи у порушення вимог п. 10.1, 12.1 Правил дорожнього руху України, наближаючись до заокруглення проїжджої частини праворуч, проявив злочину недбалість до дорожньої обстановки та поставивши під загрозу життя та здоров`я інших учасників руху, не врахував наявність ожеледі на проїжджій частині та не вибрав безпечну швидкість, в результаті чого допустив зміну напрямку руху керованого мікроавтобусу на зустрічну смугу, послідуючий занос та втрату контролю над керуванням транспортного засобу. В результаті порушення водієм ОСОБА_2 вищевказаних вимог правил безпеки дорожнього руху сталося перекидання керованого ним мікроавтобусу MERCEDES-BENZ 312 D .

В наслідок ДТП згідно висновку експерта № 152 від 27.01.2015 року. ОСОБА_1 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді компресійного перелому тіла першого поперекового хребта, закритого вивиху акроміального кінця лівої ключиці з пошкодженням ключично - акроміальної та ключично - клювовидної зв`язок, які кваліфікуються як тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості, не небезпечні для життя, але які потягли за собою тривалий розлад здоров`я, більше 21 дня. Також пасажирці ОСОБА_1 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді подапоневротичної гематоми в лівій заушній області, синця в області правого оку, струс головного мозку, забій грудної клітини, які кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження.

Згідно постанови слідчого від 13.12.2014 року ОСОБА_1 була визнана потерпілою у вказаному кримінальному провадженні.

Від отриманих при ДТП ушкоджень позивачка вимушена була звернутись до міської клінічної лікарні екстреної та швидкої медичної допомоги м. Запоріжжя для отримання медичної допомоги, де перенесла оперативне втручання і пробула на стаціонарному лікуванні з 13.12.2014 року по 30.12.14 року у нейрохірургічному відділенні та у травмотологічному відділені та надалі лікувалась амбулаторно. З приводу отриманої травми проходила стаціонерне лікування у міській лікарні № 9 у м. Запоріжжя з 02.02.2015 року по 16.02.2015 року де 03.02.15 року їй була зроблена ще одна операція.

У позові ОСОБА_1 зазначила, що при лікуванні нею були понесені матеріальні витрати, однак лише незначну їх частину вона може підтвердити чеками, оскільки не знала про необхідність їх збереження, в обґрунтування чого надала до позову чеки згідно листків призначення лікарем на суму 11806 грн.

Також ОСОБА_1 зазначила, що окрім отримання тілесних ушкоджень, внаслідок ДТП їй було заподіяно значну моральну шкоду, яка полягає у тому, що вона до теперішнього часу відчуває фізичний біль, який пов`язаний з отриманими тілесними ушкодженими внаслідок травм отриманих при ДТП. Порушився звичайний ритм життя, у зв`язку з необхідністю тривалого перебування на стаціонарному та амбулаторному лікуванні, до того ж позивачка знаходиться на тривалому процесі реабілітації для відновлення фізичного та психічного здоров`я, оскільки дуже переживає з приводу того, яким чином наслідки травми можуть вплинути на стан її подальшого здоров`я в майбутньому.

В обґрунтування своїх моральних страждань позивачка зазначає, що вона лише чудом залишилася живою, вважає, що лише випадок зберіг їй життя, у зв`язку з цим погіршився стан її психічного здоров`я. оскільки довгий час після ДТП вона знаходиться в стресовому стані. Станом на теперішній час постійно перебуває в стані депресії, в неї порушився сон, втрачено апетит, з`явилися страшні сновидіння, автомобілі викликають у неї відчуття страху, від шуму машин вона постійно лякається, у зв`язку з цим погіршився загальний стан її психічного здоров`я.

Позивачка додатково зазначила, що вона багато часу витрачає на лікування, в той час коли могла б займатись іншими справами, спокійно працювати та відпочивати, але вимушена терпіти певні незручності та суттєво обмежувати себе у задоволенні своїх загальних потреб, до того ж, потрапивши в таку пригоду, вона особливо обурена тим, що для відновлення справедливості змушена звертатись з вказаним позовом до суду, а відповідно і нести додаткові витрати, з огляду на вищевикладене оцінює моральну шкоду, завдану внаслідок ДТП у розмірі 50000,00 грн.

Визначаючи розмір моральної шкоди позивачка враховувала ті негативні наслідки, які настали у вигляді отриманих нею травм, тяжкості заподіяних збитків та глибину моральних переживань, тривалий час для реабілітації, вимушені зміни та незручності у її житті, а тому, з огляду на те, що в день, коди відбулась дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої було заподіяно шкоди її здоров`ю, а саме 13.12.2014 року винуватець ДТП - ОСОБА_2 керуючи транспортним засобом MERCEDES- BENZ 312 Д, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , виконував свої трудові обов`язки у ТОВ Старавто , якому і належав цей транспортний засіб, просить стягнути х ТОВ Старавто на свою користь моральну шкоду у розмірі 47500,00 грн.

Своїх вимоги щодо стягнення з ПАТ СК Арсенал Страхування моральної шкоди та матеріальної шкоди обґрунтовує тим, що 08.07.2014 року між ТОВ Старавто та ПАТ СК Арсенал Страхування було укладено договір обов`язкового страхування від нещасних випадків на транспорті цивільної відповідальності, з лімітом відповідальності за шкоду заподіяну життю та здоров`ю потерпілого на суму 100000 грн. Строк дії договору з 08.07.2014 року по 08.07.2015 року, а тому згідно ст. 22 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ПАТ СК Арсенал Страхування повинно сплатити матеріальну шкоду у розмірі 11806,00 грн. До того ж страховик відшкодовує не більше ніж 5 % ліміту зазначеного у п.9.3 статті 9 вищевказаного Закону України, а саме 51000,00 грн. на одного потерпілого, а різницю між сумою відшкодування, визначеною судом та сумою, яка має бути відшкодована страховиком, сплачує особа, яку визнано винною у скоєнні ДТП. З врахуванням вказаного, ОСОБА_1 просить стягнути з ПАТ СК Арсенал Страхування моральну шкоду у розмірі 2500,00 грн.

У встановлені законодавством строки ПАТ СК Арсенал Страхування подало відзив на позов, в якому просить залишити позовні вимоги ОСОБА_1 до нього без розгляду, оскільки платіжними дорученнями від 17.01.2018 року № 978189 та № 978176 під час досудового врегулювання сплатила ОСОБА_1 5800,00 грн. - в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 290,00 грн. - моральної шкоди.

Вказана справа перебувала в провадженні судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя Добрєва М.В. Згідно розпорядження керівника апарата Ленінського районного суду м. Запоріжжя №54 від 25.10.2018 року, вказана справа Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями була передана на розгляд судді Турбіній Т.Ф.

10.05.2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з клопотанням про залишення своїх позовних вимог до ПАТ СК Арсенал Страхування без розгляду, яке ухвалою суду від 17.07.2019 року було задоволено.

В судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з`явилась, надала суду заяву про розгляд справи без її участі, на задоволенні позову наполягає та просить стягнути з ТОВ Старавто на свою користь моральну шкоду у розмірі 47500,00 грн.

В судовому засіданні представник відповідача ПАТ СК Арсенал Страхування підтримав вимоги відзова.

В судове засідання представник відповідача ТОВ Старавто не з`явився, причини неявки суду не повідомив, заперечення та відзив на позов суду не надав, про день і час слухання справи був повідомлений своєчасно, належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Під час розгляду справи 24.05.2018 року був ознайомлений з матеріалами справи зі зняттям фотокопій з неї.

Третя особа ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, заперечення на позов суду не надав, про день і час слухання справи був повідомлений своєчасно, належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Суд, за згодою позивачки, ухвалив провести заочний розгляд справи, на підставі матеріалів справи, у відповідності зі ст. 280 ЦПК України, за відсутністю відповідачки.

Вислухавши думку учасників процесу, вивчивши надані суду докази та оцінивши їх у сукупності, суд дійшов до наступного висновку.

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Положеннями ч.6 ст. 82 ЦПК України встановлено, що вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до вимог ч.1 ст.61 КПК України цивільним позивачем у кримінальному, провадженні є фізична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової або моральної шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової шкоди, та яка в порядку, встановленому цим Кодексом, пред`явила цивільний позов.

Згідно ч. 1 ст.128 КІІК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого.

У відповідності до вимог ст.ст. 127, 128, 129 КПК України обов`язок щодо відшкодування матеріальної та моральної шкоди вироком покладається на підозрюваного, обвинуваченого або на фізичну чи юридичну особу, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

У відповідності до роз`яснень в п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 31.03.89 року Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином і відшкодування безпідставно нажитого майна , не підлягають розгляду в кримінальній справі позови з вимогами про відшкодування матеріальної шкоди, які не випливають із пред`явленого обвинувачення.

Статтею 1166 ЦК України встановлено, що майнова шкода завдана неправомірними діями фізичної особи потерпілому відшкодовується особою, яка завдала шкоду.

Відповідно з вимогами ст.1167 ЦК України моральна шкода завдана фізичній особі неправомірними діями іншої особи відшкодовується цією особою.

Згідно ч.1 ст.1172 ЦК України юридична особа відшкодовує шкоду, завдану її працівником під час виконання своїх трудових (службових) обов`язків.

Судом встановлено, що вироком Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 19.05.2017 року (справа №334/725/15-к, провадження №1-кп/334/9/17) ОСОБА_2 визнано винним у вчинені злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України. Цивільний позов ОСОБА_1 було задоволено частково, а саме з ТОВ Старавто стягнуто 8000,00 грн. на відшкодування моральної шкоди, з ПАТ СК Арсенал Страхування стягнуто 5000,00 грн. на відшкодування моральної шкоди і 5800,00 грн. на відшкодування матеріальної шкоди. В іншій частині позову було відмовлено.

Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області (провадження №11-кп/778/1441/17), апеляційну скаргу представника цивільного відповідача ПАТ СК Арсенал страхування Алієвої О.Ю. було задоволено частково та вирок Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 19.05.2017 року в частині стягнення моральної шкоди з ПАТ СК Арсенал страхування на користь потерпілих ОСОБА_1 , ОСОБА_3 було скасовано та призначено справу на новий розгляд в цій частині в порядку цивільного судочинства. В іншій частині вирок залишено без змін.

Вищевказаним вироком суду було встановлено та не було предметом апеляційного оскарження, що 13.12.2014 року, близько 08.50 год. водій ОСОБА_2 , керуючи маршрутним мікроавтобусом MERCEDES-BENZ 312 D реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснював рух по проїжджій частині вул. Братська, рухаючись з боку вул. Руставі в напрямку вул. Дніпропетровське шосе в м. Запоріжжі., при цьому ОСОБА_2 здійснював перевозку пасажирів по маршруту № 76 м. Запоріжжя, в салоні мікроавтобусу знаходились пасажири ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та інші.

Під час руху в районі буд. №55 по АДРЕСА_1 водій ОСОБА_2 , діючи у порушення вимог п. 10.1, 12.1 Правил дорожнього руху України, наближаючись до заокруглення проїжджої частини праворуч, проявив злочину недбалість до дорожньої обстановки та поставивши під загрозу життя та здоров`я інших учасників руху, не врахував наявність ожеледі на проїжджій частині, не вибрав безпечну швидкість, в результаті чого допустив зміну напрямку руху керованого мікроавтобусу на зустрічну смугу, послідуючий занос та втрату контролю над керуванням транспортного засобу. В результаті порушення водієм ОСОБА_2 вищевказаних вимог правил безпеки дорожнього руху сталося перекидання керованого ним мікроавтобусу MERCEDES-BENZ 312 D .

Невідповідність дій водія автобуса MERCEDES-BENZ 312 D , реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_2 вимогам п.п.10.1, 12.1 Правил дорожнього руху України в даній дорожньо-транспортній ситуації знаходиться в причинному зв`язку з подією дорожньо-транспортної пригоди, в результаті якої ОСОБА_1 , яка була пасажиром мікроавтобуса в ході ДТП були спричинені тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості, що підтверджується висновком судової медичної експертизи № 152 від 27.01.2015 року, згідно якого останній були спричинені тілесні ушкодження у вигляді компресійного перелому тіла першого поперекового хребта, закритого вивиху акроміального кінця лівої ключиці з пошкодженням ключично - акроміальної та ключично - клювовидної зв`язок, які кваліфікуються як тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості, не небезпечні для життя, але які потягли за собою тривалий розлад здоров`я, більше 21 дня. Також пасажирці ОСОБА_1 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді подапоневротичної гематоми в лівій заушній області, синця в області правого оку, які кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження.

Вищевказаним вироком було встановлено та не заперечувалось учасниками процесу, що ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах з ТОВ Старавто і вчинив злочин під час виконання своїх трудових обов`язків, а тому ТОВ Старавто несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями ОСОБА_2 відповідно до ст. 1172 ЦК України. До того ж цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу MERCEDES-BENZ 312 D реєстраційний номер НОМЕР_1 була застрахована в ПАТ СК Арсенал Страхування , згідно договору обов`язкового страхування від 08.07.2014р., укладеного між ТОВ Старавто і ПАТ СК Арсенал Страхування .

П.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від №4 від 31.03.1995 року Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди встановлено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати у моральних переживаннях у зв`язку з ушкодження здоров`я, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження громадського життя, настанні негативних наслідків.

Відповідно до п. 5 Постанови, обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіянні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Судом встановлено, та доведено матеріалами справи, що внаслідок вчинення ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України ОСОБА_1 було завдано моральної шкоди, оскільки від отриманих при ДТП ушкоджень позивачка вимушена була звернутись до КУ Міської клінічної лікарні екстреної та швидкої медичної допомоги м. Запоріжжя для отримання медичної допомоги, де перенесла оперативне втручання і пробула на стаціонарному лікуванні з 13.12.2014 року по 30.12.14 року у нейрохірургічному відділенні та у травмотологічному відділені та надалі лікувалась амбулаторно. Вказане підтверджується долученими до позову Листами з відповідних медичних установ № 11/01-8 від 19.02.2015 року та № 80/01-6 від 146.02.2015 року.

З приводу отриманої травми проходила стаціонерне лікування у КУ Міській лікарні № 9 у м. Запоріжжя з 02.02.2015 року по 16.02.2015 року де 03.02.15 року їй була зроблена ще одна операція.

У позові ОСОБА_1 зазначила, що окрім отримання тілесних ушкоджень, внаслідок ДТП їй було заподіяно значну моральну шкоду, яка полягає у тому, що вона до теперішнього часу відчуває фізичний біль, який пов`язаний з отриманими тілесними ушкодженими внаслідок травм отриманих при ДТП. Порушився звичайний ритм життя, у зв`язку з необхідністю тривалого перебування на стаціонарному та амбулаторному лікуванні, до того ж позивачка знаходиться на тривалому процесі реабілітації для відновлення фізичного та психічного здоров`я, оскільки дуже переживає з приводу того, яким чином наслідки травми можуть вплинути на стан її подальшого здоров`я в майбутньому.

В обґрунтування своїх моральних страждань позивачка зазначає, що вона лише чудом залишилася живою, вважає, що лише випадок зберіг їй життя, у зв`язку з цим погіршився стан її психічного здоров`я. оскільки довгий час після ДТП вона знаходиться в стресовому стані. Станом на теперішній час постійно перебуває в стані депресії, в неї порушився сон, втрачено апетит, з`явилися страшні сновидіння, автомобілі викликають у неї відчуття страху, від шуму машин вона постійно лякається, у зв`язку з цим погіршився загальний стан її психічного здоров`я.

Позивачка додатково зазначила, що вона багато часу витрачає на лікування, в той час коли могла б займатись іншими справами, спокійно працювати та відпочивати, але вимушена терпіти певні незручності та суттєво обмежувати себе у задоволенні своїх загальних потреб, до того ж, потрапивши в таку пригоду, вона особливо обурена тим, що для відновлення справедливості змушена звертатись з вказаним позовом до суду, а відповідно і нести додаткові витрати, з огляду на вищевикладене оцінює моральну шкоду, завдану внаслідок ДТП у розмірі 47500,00 грн., які просить стягнути з ТОВ Старавто , оскільки визначаючи розмір моральної шкоди позивачка враховувала ті негативні наслідки, які настали у вигляді отриманих нею травм, тяжкості заподіяних збитків та глибину моральних переживань, тривалий час для реабілітації, вимушені зміни та незручності у її житті, а тому, з огляду на те, що в день, коди відбулась дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої було заподіяно шкоди її здоров`ю, а саме 13.12.2014 року винуватець ДТП - ОСОБА_2 керуючи транспортним засобом MERCEDES- BENZ 312 Д, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , виконував свої трудові обов`язки у ТОВ Старавто , якому і належав цей транспортний засіб, просить стягнути х ТОВ Старавто на свою користь моральну шкоду у розмірі 47500,00 грн.

Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від №4 від 31.03.1995 року Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди , право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди є важливою гарантією захисту прав і свобод громадян та законних інтересів юридичних осіб. Тому суди повинні забезпечити своєчасне, у повній відповідності із законом вирішення справ, пов`язаних з відшкодуванням такої шкоди.

Згідно вимог ст. ст. 76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 22 закону Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів при настанні страхового випадку страховик відповідно до страхових сум відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи. Потерпілому відшкодовується також моральна шкода, передбачена пунктами 1, 2 частини другої статті 23 Цивільного кодексу України. Така шкода відшкодовується у встановленому судом розмірі відповідно до вимог ст. 23 ЦК України. При цьому страховик відшкодовує не більше ніж 5 відсотків ліміту, визначеному у п.9.3 ст.9 Закону (51000,00 грн. на одного потерпілого, в редакції, що діяла на час спірних відносин) .

Різниця між сумою відшкодування, визначеною судом та сумою, яка має бути відшкодована, сплачує особа, яку визнано винною у скоєнні ДТП, а тому з врахуванням положень ч.1 ст.1172 ЦК України, згідно якої юридична особа відшкодовує шкоду, завдану її працівником під час виконання своїх трудових (службових) обов`язків, суд приходить до висновку, що позивачка довела ті обставини, на які посилалась як на підставу своїх позовних вимог для відшкодування моральної шкоди, у зв`язку з чим вважає за доцільне стягнути з відповідача ТОВ Старавто на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 47500,00 грн.

Згідно п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача суми сплаченого судового збору 1600,00 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 10, 12, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 82, 83, 133, 141, 209-211, 223, 247, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Старавто (69076, м. Запоріжжя пр. Ювілейний,30 р/р № НОМЕР_2 , АТ МетаБанк , МФО 313582, ЄДРПОУ 37526353) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_2 моральну шкоду у розмірі 47500,00 грн. (сорок сім тисяч п`ятсот гривень 00 коп.).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Старавто (69076, м. Запоріжжя пр. Ювілейний,30 р/р № НОМЕР_2 , АТ МетаБанк , МФО 313582, ЄДРПОУ 37526353) в дохід держави судовий збір у розмірі 1600,00 грн. (одна тисяча шістсот гривень 00 коп.).

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Запоріжжя шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: Турбіна Т. Ф.