Ухвала

від 26.12.2019 по справі 915/1690/19

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

26 грудня 2019 року м. ОдесаСправа № 915/1690/19 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Діброви Г.І.

суддів: Принцевської Н.М., Ярош А.І.

розглянувши заяву про забезпечення позову (від 24.12.2019 року вх. № 4957/19) Фермерського господарства Альбатрос , с. Солончаки Очаківського району Миколаївської області

у справі № 915/1690/19

за позовом Фермерського господарства Альбатрос , с. Солончаки Очаківського району Миколаївської області

до відповідача Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, м.Миколаїв

про оскарження наказу про припинення права користування земельною ділянкою та визнання права постійного користування земельною ділянкою,-

В С Т А Н О В И В:

В липні 2019 року Фермерське господарство Альбатрос , с. Солончаки Очаківського району Миколаївської області звернулось до Господарського суду Миколаївської області із позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, м.Миколаїв, в якій просило суд визнати недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 19.10.2018 року виз. № 7239/0/14-18-СГ про припинення права постійного користування земельною ділянкою державної власності сільськогосподарського призначення загальною площею 50,00 га, наданої громадянину України ОСОБА_1 , посвідченого державним актом на право постійного користування землею, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 194, розташовану в межах території Кам`янської сільської ради Очаківського району Миколаївської області та віднесення вказаної земельної ділянки до земель запасу сільськогосподарського призначення державної власності в межах території Кам`янскої сільської ради Очаківського району Миколаївської області; визнати за Фермерським господарством "Альбатрос" право постійного користування на земельну ділянку площею 50,00 га, розташовану в межах на території Кам`янської сільської ради Очаківського району Миколаївської області, для ведення селянського (фермерського) господарства, яка була надана на ім`я ОСОБА_1 , відповідно до Державного акту на право постійного користування землею, на підставі рішення виконкому Кам`янської сільської ради народних депутатів Очаківського району Миколаївської області від 18.05.05.1993 № 18.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 на підставі Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою, виданого на підставі рішення Виконкому Кам`янської сільської ради народних депутатів Очаківського району Миколаївської області від 18.05.1993 № 3, було надано земельну ділянку площею 50 га у постійне користування, після чого ОСОБА_1 було створено Фермерське Господарство Альбатрос . У зв`язку зі смертю ОСОБА_1 право постійного користування земельною ділянкою не припинилось, а перейшло до вищезазначеного фермерського господарства. Проте, в порушення вимог законодавства відповідачем оскаржуваним у справі наказом було припинено право постійного користування земельною ділянкою, чим порушено права позивача, у зв`язку із чим останній звернувся до суду із позовом.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 22.10.2019 року у справі №915/1690/19 (суддя Олейняш Е.М.) у задоволенні позову Фермерського господарства Альбатрос , с. Солончаки Очаківського району Миколаївської області відмовлено повністю.

Рішення суду мотивоване тим, що після створення фізичною особою, якій на підставі Державного акту надано в постійне користування земельну ділянку, фермерського господарства, такому фермерському господарству переходили лише обов`язки землекористувача земельної ділянки, а не його права, тобто, позивач вправі був здійснювати лише право користування земельною ділянкою, яка була надана його засновнику гр. ОСОБА_1 з метою ведення селянського (фермерського) господарства, при цьому право постійного користування до позивача від засновника, голови господарства гр. ОСОБА_1 , не перейшло. При цьому, оскільки спірна земельна ділянка загальною площею 50 га для ведення селянського (фермерського) господарства належала гр. ОСОБА_1 на праві постійного користування на підставі Державного акту на право постійного користування, таке право користування припинилось зі смертю особи, якій належало це право - ОСОБА_1 , з огляду на що, помилковим є висновок позивача про те, що оскаржуваним наказом відповідача припинено право постійного користування позивача (фермерського господарства як юридичної особи), оскільки: по-перше, право постійного користування припинилось у зв`язку зі смертю особи; по-друге, право постійного користування не переходило до позивача (юридичної особи).

Фермерське господарства Альбатрос , с. Солончаки Очаківського району Миколаївської області з рішенням суду не погодилось, тому 26.11.2019 року звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило рішення Господарського суду Миколаївської області від 22.10.2019 року у справі №915/1690/19 скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги Фермерського господарства Альбатрос , с. Солончаки Очаківського району Миколаївської області задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.11.2019 року відкрито апеляційне провадження у справі 915/1690/19 за апеляційною скаргою Фермерського господарства "Альбатрос", с. Солончаки Очаківського району Миколаївської області на рішення Господарського суду Миколаївської області від 22.10.2019 року.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.12.2019 року зупинено апеляційне провадження у справі № 915/1690/19 за апеляційною скаргою Фермерського господарства "Альбатрос", с. Солончаки Очаківського району Миколаївської області на рішення Господарського суду Миколаївської області від 22.10.2019 року до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 922/989/18.

24.12.2019 року через канцелярію до Південно-західного апеляційного господарського суду від Фермерського господарства Альбатрос , с. Солончаки Очаківського району Миколаївської області надійшла заява про забезпечення позову (вх. № 4957/19 від 24.12.2019 року), в якій скаржник просив суд поновити провадження у справі та постановити ухвалу про заборону Головному управлінню Держгеокадастру у Миколаївській області, м.Миколаїв, до закінчення розгляду справи Південно-західним апеляційним господарським судом, передавати в оренду або будь-яке інше користування, відчужувати, в тому числі шляхом проведення аукціонів, земельну ділянку площею 50 га, розташовану в межах території Кам`янської сільської ради Очаківського району Миколаївської області, з кадастровим номером 4825181000:01:000:1124.

Заява про забезпечення позову ґрунтується на таких обставинах:

- наказом Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 19.10.2018 року № 7239/0/14-18-СГ було припинено право постійного користування земельною ділянкою державної власності сільськогосподарського призначення загальною площею 50,00 га, наданої громадянину України ОСОБА_1 , посвідченого Державним актом на право постійного користування землею, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 194, розташовану в межах території Кам`янської сільської ради Очаківського району Миколаївської області. Віднесено вказану земельну ділянку до земель запасу сільськогосподарського призначення державної власності в межах території Кам`янської сільської ради Очаківського району Миколаївської області;

- заявник вважає вищезазначений наказ недійсним та таким, що порушує право постійного користування спірною земельною ділянкою Фермерського господарства Альбатрос , с. Солончаки Очаківського району Миколаївської області;

- при цьому, як вбачається з письмової відповіді Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 23.07.2019 року вих. № 29-14-0.22-4941/2-19, наказом Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 26.10.2018 року № 361 "Про визначення переліку земельних ділянок для продажу прав на земельних торгах" спірна земельна ділянка була включена до Переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, право оренди на які виставляється на земельні торги окремими лотами за кадастровим номером: 4825181200:01:000:1124;

- на сайті компанії "Feodal" з`явилось оголошення № АО-10122019-085 щодо проведення 15.01.2019 року аукціону з передачі земельної ділянки, площею 50 га, розташованої в межах території Кам`янської сільської ради Очаківського району Миколаївської області, за кадастровим номером: 4825181200:01:000:1124 в оренду на строк 7 років. Замовник Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області.

Невжиття заходів до забезпечення позову, на думку заявника, може значно утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду, оскільки земельна ділянка може бути передана у користування іншим юридичним особам, внаслідок чого господарська діяльність Фермерського господарства Альбатрос , с. Солончаки Очаківського району Миколаївської області буде припинена, оскільки повністю залежить від спірної земельної ділянки.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.12.2019 року задоволено клопотання Фермерського господарства Альбатрос , с. Солончаки Очаківського району Миколаївської області про поновлення провадження у справі №915/1690/19, провадження у справі № 915/1690/19 поновлено з метою розгляду заяви Фермерського господарства Альбатрос , с. Солончаки Очаківського району Миколаївської області про забезпечення позову (вх. № 4957/19 від 24.12.2019 року).

Дослідивши матеріали поданої заяви про забезпечення позову, а також додатки до неї, судова колегія зазначає, що заяву про забезпечення позову позивачем подано з дотриманням вимог ст. 139 Господарського процесуального кодексу України та оплачено судовим збором, в зв`язку з чим підстави для її повернення вістуні, разом з тим, розглянувши заяву про забезпечення позову колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду дійшла висновку про її задоволення частково, з огляду на наступне.

Статтею 136 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

В силу приписів ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується:

1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов`язку вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;

6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту;

7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору;

8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності;

9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;

10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

За приписами ч. 1 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Згідно з ч. 5, 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача (який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його), що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення.

Загальною підставою для вжиття заходів забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать або дозволяють достовірно припустити, що невжиття цих заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду.

Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки у відповідності до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника по забезпеченню позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Так, згідно зі ст. 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Право на ефективний засіб юридичного захисту встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову. При цьому, вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи.

Слід зазначити, що згідно рішення Європейського суду з прав людини від 29 червня 2006 року у справі Пантелеєнко проти України засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 31 липня 2003 року у справі Дорани проти Ірландії , було зазначено що поняття ефективний засіб передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Як було встановлено вище, предметом позову у даній справі є вимоги немайнового характеру - про визнання недійсним наказу Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 19.10.2018 року виз. № 7239/0/14-18-СГ про припинення права постійного користування вищевказаною земельною ділянкою та визнання права постійного користування нею за позивачем.

Оскільки в даній справі позивач звернувся до суду з позовними вимогами немайнового характеру, у разі задоволення яких, судове рішення не вимагатиме примусового виконання, то в цьому випадку така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, не підлягає дослідженню, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

В немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 року у справі №910/1040/18, у постанові Верховного Суду від 13.05.2019 року у справі № 911/1551/18.

При вжитті таких заходів суд повинен з`ясувати наявність зв`язку між конкретним видом забезпечувальних заходів і предметом відповідної позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо).

Адекватність певного заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії (висновки про застосування норм права, які викладені в постанові Верховного Суду від 25.05.2018 у справі № 916/2786/17).

Крім того, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. В даному випадку матеріали справи не містять належних доказів для застосування судом саме такого виду забезпечення позову, як накладення арешту.

Системний аналіз висновків про застосування норм права, які викладені в постанові Верховного Суду від 25.05.2018 у справі № 916/2786/17, та положень ч. 1 ст. 136 і 137 Господарського процесуального кодексу України, дає підстави дійти до висновку, що під час вирішення питання про необхідність задоволення чи відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову, суди розглядають вказані заяви з застосуванням судового розсуду (окрім випадків, які передбачені в ч. 2, 5, 6, 7 ст. 137 Господарським процесуальним кодексом України).

Судовий розсуд - це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами передбаченими Господарським процесуальним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення (дії), встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), найбільш оптимальний в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення конкретної справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.

Предметом розгляду даної справи є визнання недійсним наказу Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 19.10.2018 року виз. № 7239/0/14-18-СГ про припинення права постійного користування земельною ділянкою державної власності сільськогосподарського призначення загальною площею 50,00 га, наданої громадянину України ОСОБА_1 та визнання за позивачем право постійного користування на вищезазначену земельну ділянку площею 50,00 га, розташовану в межах на території Кам`янської сільської ради Очаківського району Миколаївської області, для ведення селянського (фермерського) господарства.

Так, в даному випадку заявник просив суд застосувати такий вид заходу забезпечення позову, як заборона Головному управлінню Держгеокадастру у Миколаївській області, м.Миколаїв, до закінчення розгляду справи Південно-західним апеляційним господарським судом, передавати в оренду або будь-яке інше користування, відчужувати, в тому числі шляхом проведення аукціонів, земельну ділянку площею 50 га, розташовану в межах території Кам`янської сільської ради Очаківського району Миколаївської області, з кадастровим номером 4825181000:01:000:1124 .

Судова колегія зазначає, що підставою для забезпечення позову в даному випадку є здійснення відповідачем дій, направлених на організацію та проведення аукціону, в зв`язку з тим, що спірна земельна ділянка була включена до Переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, право оренди на які виставляється на земельні торги окремими лотами, отже, існує реальна загроза передання вказаної земельної ділянки третім особам до вирішення цього спору по суті, що в свою чергу свідчить про те, що у разі задоволення позову, досягти ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, стане неможливим в межах даного судового провадження без нових звернень позивачем до суду.

За таких обставин, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду зазначає, що обґрунтованим та співмірним способом забезпечення позову в даному випадку є заборона Головному управлінню Держгеокадастру у Миколаївській області, м.Миколаїв проводити аукціони щодо земельної ділянки площею 50 га, розташованої в межах території Кам`янської сільської ради Очаківського району Миколаївської області, з кадастровим номером 4825181000:01:000:1124, до закінчення перегляду справи №915/1690/19 Південно-західним апеляційним господарським судом, а тому заява про забезпечення позову підлягає задоволенню частково.

Відповідно до ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст. 136, 137 , 140 , 234 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд,-

У Х В А Л И В:

Заяву Фермерського господарства Альбатрос , с. Солончаки Очаківського району Миколаївської області про забезпечення позову (вх. № 4957/19 від 24.12.2019 року) - задовольнити частково.

Заборонити Головному управлінню Держгеокадастру у Миколаївській області, м.Миколаїв (54034, м. Миколаїв, пр-т Миру, буд. 34, код ЄДРПОУ 38312932) вчиняти певні дії щодо земельної ділянки площею 50 га, розташованої в межах території Кам`янської сільської ради Очаківського району Миколаївської області, з кадастровим номером 4825181000:01:000:1124, зокрема, проводити аукціони, до закінчення перегляду справи №915/1690/19 Південно-західним апеляційним господарським судом .

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в порядку та строки, встановленими ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Г.І. Діброва Судді Н.М. Принцевська А.І. Ярош